fbpx
Close Sidebar
functional photo
29 червня відбудеться онлайн-презентація творів об’єднання художників, дизайнерів та майстрів друку на тканинах МАКАКА. Його учасники вирішили створити апсайклінг-майстерню кастомного одягу. Ідея у тому, щоб брати якісний і вже не новий одяг та переосмислювати його історію. Давати йому нове життя, застосовуючи різні техніки.
МАКАКА презентує свої перші вироби: костюми для музичної арт-групи «Хамерман Знищує Віруси» у форматі фільму. 
Після міні-фільму про міфічних істот автори покажуть історію створення костюмів – «Людини-заводу» та «Людини-спального району». У головних ролях – фронтмени групи «Хамерман знищує віруси» – Володимир Пахолюк та Альберт Цукренко. Обидва костюми – це кастомні вироби, ідеї для яких розробляли спеціально для героїв, як рефлексію на лірику групи та той соціально-культурний меседж, який вони намагаються донести.
 

– Ми створили майстерню, як відповідь на актуальні запити модної індустрії. Я не буду вдаватись до цитування жахаючих цифр, їх повно у інтернеті. Фаст-фешн – одна із найзабруднюючих екологію сфер економіки. І це факт. При цьому, ми однозначно не можемо увесь час ходити у одному й тому ж одязі, адже його значення – давно вийшло за межі первинного – прикрити чи зігріти тіло. Одяг для мене – це мистецтво. Перш за все, мистецтво – розповідати про свого носія 😊 І я упевнена, що творити можна із того, що уже вироблено. Так і з’явилась ідея – виготовляти крутий якісний одяг із секонд-хенду, перетворюючи його у арт-об’єкти. І в цьому мені допомагає команда талановитих людей. Я також вдячна Українському Культурному Фонду, що дав можливість цьому проектові ожити так швидко, – прокоментувала Олена Клочко, ідейна натхненниця проекту.

До команди увійшли: Олена Клочко, Євген Меркуш – майстер шовкотрафаретного друку, митець,  Єгор Стрелков – художник,татуювальник, ілюстратор, музикант, автор коміксів @makaka_artel про свідоме споживання, Віталій Агапєєв – мультидисциплінарний художник із графіті-бекграундом, Андрій Соболєв  – дизайнер, стиліст, татуювальник.

 
Долучитися до перегляду можна тут о 20.00.
 
 
functional photo

functional photoКомпанія «Дісней» шукає те, що нас усіх пов’язує. І не безуспішно. Тому 28 травня випустить дебютний проєкт свої кіновиробничої програми Launchpad – 6 оригінальних короткометражних фільмів. Проєкт можна буде подивитися на Disney Plus. У цих фільмах, кожен з яких присвячений темі «відкриття», покажуть історії Енн Марі Пейс (Ann Marie Pace), Акса Альтаф (Aqsa Altaf), Хао Чжен (Hao Zheng), Джесіка Мендез Сікеірос (Jessica Mendez Siqueiros), Моксі Пенг (Moxie Peng) і Стефані Абель Горовіц (Stefanie Abel Horowitz).

– Оскільки я є представницею першого покоління мусульманських бангладешських жінок, я знаю, як важливо для громад бачити себе на екрані і розширювати можливості кінематографістів-початківців, – сказала Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), директорка компанії Disney по різноманіттю і залученю на ринок, кураторка програми Launchpad. – Наша мета в Disney Launchpad Shorts Incubator- розповісти шість глибоко значущих особистих історій прямо з серця кінематографістів, доповнених масштабом і охопленням, які тільки має Disney.

«Американський Ід» (“American Eid”)

Сценаристка / режисерка: Акса Альтаф (Aqsa Altaf)
Продюсери: Леслі Оуен (Leslie Owen), Стік Хаус (Steak House)
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), Алісса Наварро (Alyssa Navarro), Кріс Карабалло (Chris Caraballo), Джейсон Альвідрез (Jason Alvidrez), Адам Нусинов (Adam Nusinow), Мері Коулман (Mary Coleman), Николь Гриндл (Nicole Grindle), Vanessa Morrison (Ванесса Моррисон).
Синопсис: Аміна, мусульманська пакистанська іммігрантка, яка сумує за домом, прокидається на Ід, щоб дізнатися, що їй потрібно йти в школу. Сумуючи за домом, із розбитим серцем вона береться за завдання зробити Ід шкільним святом, і в процесі возз’єднується зі своєю старшою сестрою й віднаходить свій новий будинок, у той час як її новий будинок віднаходить її.

«Вечерю подано» (“Dinner Is Served”)

Директор: Хао Чжен (Hao Zheng)
Сценаристи: Г. Вілсон і Хао Чжен (G. Wilson & Hao Zheng)
Продюсери: Шинсі Лу, Стік Хаус (Steak House)
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), Алісса Наварро (Alyssa Navarro), Кріс Карабалло (Chris Caraballo), Джейсон Альвідрез (Jason Alvidrez), Адам Нузінов (Adam Nusinow), Джессіка Вірту (Jessica Virtue), Рейчел Енг (Rachel Yeung).
Синопсис: китайський студент, який навчається в елітній американській школі-інтернаті, розуміє, що для того, щоб спробувати себе на лідерську посаду, на яку досі не претендував жоден іноземний студент.

functional photo

Режисери кіновиробничої програми Disney. Фото: Derek Lee. Disney Enterprises, Inc.

«Виростити ікла» (“Growing Fangs”)

Сценаристка / режисерка: Енн-Марі Пейс (Ann Marie Pace)
Продюсери: Женев’єва Фей (Genevieve Faye), Мелоді Сандовал (Melody Sandoval), Стік Хаус (Steak House)  
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет, Махін Ібрагім, Аліса Наварро, Кріс Карабалло, Джейсон Альвідрез, Адам Нусинов, Оснат Шурер, Халима Хадсон (Julie Ann Crommett, Mahin Ibrahim, Alyssa Navarro, Chris Caraballo, Jason Alvidrez, Adam Nusinow, Osnat Shurer, Halima Hudson).
Синопсис: Вал Гарсія, мексикансько-американський підліток-напівлюдина/напіввампір, змушена тримати свою особистість в секреті від обох світів. Але коли її краща подруга з’являється в школі, зараженої монстрами, їй доводиться зіткнутися зі своєю правдою, своєю ідентичністю і з самою собою.

«Останній з чупакабр» (“The Last of the Chupacabras”)

Сценаристка / режисерка: Джессіка Мендес Сікейрос (Jessica Mendez Siqueiros)
Продюсери: Ніколь Креспо (Nicole Crespo), Стік Хаус (Steak House)  
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), Алісса Наварро (Alyssa Navarro), Кріс Карабалло (Chris Caraballo), Джейсон Альвідрез (Jason Alvidrez), Адам Нусинов (Adam Nusinow).
Синопсис: у світі, де культура майже перестала існувати, одна самотня мексикансько-американська жінка, яка бореться за продовження своїх традицій, неусвідомлено викликає темну й давню істоту, щоб вона захистила її.

«Давай будемо тиграми» (“Let’s Be Tigers”)

Сценаристка / режисерка: Штефані Абель Горовіц (Stefanie Abel Horowitz)
Продюсери: Сідні Флейшман (Sydney Fleischmann), Стік Хаус (Steak House)  
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Mahin Ibrahim (Махін Ібрагім), Alyssa Navarro (Алісса Наварро), Chris Caraballo (Кріс Карабальо), Jason Alvidrez (Джейсон Альвідрез), Adam Nusinow (Адам Нусинов), Grant Curtis (Грант Кертіс).
Синопсис: сумуючи за матір’ю, Авалон знаходить розраду, коли її призначають нічною нянею 4-річної дитини: у цьому вона знаходить більше розради, ніж вона могла очікувати.

«Маленький принц (принцеса)» (“The Little Prince(ss)”)

Письменник / режисер: Моксі Пенг (Moxie Peng)
Продюсери: Карвер Діссеренс (Carver Diserens), стейк-хаус (Steak House)
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Mahin Ibrahim (Махін Ібрагім), Alyssa Navarro (Алісса Наварро), Chris Caraballo (Кріс Карабальо), Jason Alvidrez (Джейсон Альвідрез), Adam Nusinow (Адам Нусинов), Сара Шепард (Sarah Shepard), Карен Чау (Karen Chau).
Синопсис: коли китайські діти Габріель і Роб стають друзями, батько Роба ставить під питання жіночну поведінку Габріеля й вирішує втрутитися.

Компанія Disney планує продовжити програму Launchpad з темою «зв’язок» і в другому сезоні, заявки на який почне приймати 10 травня.

Нагадаємо, програма Launchpad («Диснеївський Планшет»), яка нещодавно стартувала в Disney, має на меті підсилювати голоси тих, кого чують недостатньо. 

Фото: Derek Lee, Disney Enterprises, Inc

Девід Діггз випустив нову пісню «Цуценя на Хануку»

Долучайся до Insta-сторінки про новини українського шоу-бізу!

Omar and Us movie
read the text in English
18 грудня, у Міжнародний день мігранта, відбудеться Міжнародний фестиваль фільмів про міграцію. На фестивалі продемонструють фільм «Омар і ми» режисерки Марини Ер Горбач, випускниці Київського національного університету театру, кiно і телебачення іменi І. К. Карпенка-Карого, яка живе й працює в Туреччині. Професійні актори Тадж Шер Якуб та Хала Алсаяснех, які знялися в ролях Омара та Марії, самі є біженцями з Сирії. Показ організують IOM Ukraine та United Nations in Ukraine.

Фабула фільму – несподівана зустріч Ісмета, колишнього військового, який нещодавно повернувся зі служби в турецькій армії, де був командувачем берегової охорони на морському кордоні, із біженцями Омаром та Марією, яка стає для літньої людини непростим досвідом: адже він, як і більшість людей, має власні погляди та упередження.

Фільм «Омар і ми» отримав нагороди кінофестивалів у Туреччині, Франції, Німеччині, Португалії, Ізраїлі, Індії, Аргентині, Болгарії, Румунії, Польщі та США.

Охочих подивитися фільм, який демонструватиметься з англійськими та українськими субтитрами, організатори просять зареєструватися за посиланням до 14:00 18 грудня: https://bit.ly/кіно2020 . Показ відбудеться з 18:00 до 20:00.
 
functional photo

22 листопада Кіноклуб Національного університету «Києво-Могилянська академія» спільно з Довженко-Центром, кіностудією Укркінохроніка та Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA запрошує відзначити День народження найвідомішого могилянця — мандрівного філософа-містика Григорія Сковороди й подивитися онлайн-показ документального фільму «Відкрий себе» режисера Ролана Сергієнка (Укркінохроніка, 1972). 

Фільм «Відкрий себе» – філософське есе, яке за допомогою візуальних метафор передає ключову ідею етики Сковороди – необхідність самопізнання. Фільм був заборонений і вийшов на екрани лише в часи перебудови. 22 листопада 2020 року ви побачите повну, 37-хвилинну, версію фільму «Відкрий себе» в новій режисерській редакції 1994 року.

Після онлайн-показу можна долучитися до дискусії за участю могилянських знавців філософії Сковороди: Марини Ткачук – декана факультету гуманітарних наук, професорки кафедри філософії та релігієзнавства,  дослідниці історії академічної філософії в Україні, авторки чисельних праць з історії Києво-Могилянської та Київської духовної академій; Лесі Довгої – професорки кафедри культурології, авторки монографії «Система цінностей в українській культурі XVII ст.»; Ірини Бондаревської – професорки кафедри філософії та релігієзнавства, авторки монографії «Парадоксальність естетичного в українській культурі XVII – XVIIІ ст.»; Сергія Головащенка – професора кафедри філософії та релігієзнавства, співавтора документального фільму «Таємничий Сковорода».

Фільм «Відкрий себе» та його обговорення будуть транслюватися у відкритому режимі у віртуальному кінозалі Могилянського кіноклубу. Ті, хто хочуть долучитись до обговорення фільму, мають пройти онлайн-реєстрацію у переддень показу. Запрошення до реєстрації та інструкцію щодо того, як потрапити до віртуального кінозалу Могилянського кіноклубу, буде опубліковано 20 листопада 2020 року на Facebook-сторінці Могилянського кіноклубу. Початок показу фільму – 18.30.

Нагадаємо, Могилянський кіноклуб був заснований у жовтні 1994 року. Як осередок, що об’єднує довкола себе поціновувачів кіно, Могилянський кіноклуб проводить некомерційні кінопокази, організовує дискусії та творчі зустрічі. За більш ніж чверть століття своєї роботи Могилянський кіноклуб став відомим не лише в Києві, а й в усій країні.

За інф. Довженко-Центру

functional photo
У Довженко-Центрі триває VianFest. Фестиваль, присвячений 100-річчю Бориса Віана – поета, романіста, автора пісень, джазового трубача, інженера та винахідника, стартував у понеділок. Усі фільми демонструються французькою мовою з українськими субтитрами для глядачів 16 плюс.

У понеділок, 26 жовтня, відбувся показ фільму «Шумовиння днів» (L’écume des jours, 1968). Це перша екранізація найвідомішого роману майстра абсурду та містифікації Бориса Віана. Романтична історія Коліна та Хлої в барвистому сюрреалістичному світі, де з людей проростають квіти, а кімнати можуть самі змінювати розмір.

У вівторок, 27 жовтня, глядачі подивилися стрічку «Я прийду плюнути на ваші могили» (J’irai cracher sur vos tombes, 1959). Стильний французький нуар знятий за «проклятим» бестселером Віана «Я прийду плюнути на ваші могили» режисера Мішеля Ґаста. На прем’єрному сеансі саме цього фільму у письменника зупинилося серце. Джо Грант прагне помститися провінційним расистам за вбивство свого брата. Для цього він приїздить в маленьке містечко, де ніхто не здогадується про його наміри.

У середу, 28 жовтня, на екрані – «Прекрасний вік» (Le Bel âge, 1960). Останньою роллю Бориса Віана в кіно стала роль буржуа Бориса в фільмі його друга П’єра Каста «Прекрасний вік». Стрічка доповнює коротку акторську фільмографію Віана, де самобутня пластика та персональна харизма письменника проявилася не гірше за його тексти. За сюжетом, молодий денді Жак, який переживає гіркий розрив з Александрою, вирушає з друзями за місто. Проте спогади про стосунки наздоганяють його під час відпочинку.

У четвертий день фесту, у четвер, 29 жовтня, можна подивитися українську прем’єру захопливої документальної оповіді про відносини Бориса Віана та кінематографу – «Кіно Бориса Віана» (Le cinéma de Boris Vian, 2010). У фільмі використано кадри з рідкісних ранніх фільмів Віана-актора, де завдяки своїй нетиповій зовнішності письменник зображав то вампіра, то готичного кардинала. Документальна стрічка оповідає про вплив модерністської прози Бориса Віана на європейське кіно.

За інф.: Довженко-Центр

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах!

У Києві відкриють Музей Кіно || 12 вересня, Довженко-Центр

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

functional photo
Зустріч реперки та акторки відбулася минулого тижня на блогерській Pink Sparkle Party. Alyona Alyona дотрималася дрес-коду: вбралася в бузкову худі, рожеві лосіни в стилі 90-х та білі кросівки. Клубна вечірка не обійшлася без гарного торту, об’єктивів фотокамер і талановитих друзів іменниці: Jerry Heil, Вадима Красноокого з Mad Heads, Жана Гріцфельда, Лери Дідковської з Open Kids, Арті Жівченка з DSIDE BAND, Ulianа Royce, Олега Машуковського, Насті Захандревич і Саші Кузьменко, акторів Анни Трінчер, Вероніки Лук’яненко, Олега Виговського та Маші Кондратенко.

Іра Кудашова працювала в українських серіалах «Школа», «Евродиректор», «Київська зірка», «Родинні зв’язки», «Нове життя Василини Павлівни», фільмах «В чорній, чорній кімнаті», «Казкова секта», «Інший Франко» і продовжує акторську кар’єру. 

functional photo

За інф.: PR акторки

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

interview || «За мотивами моєї власної історії» || Режисер Альона Алимова – про новий фільм «Цабр» і подорожі Ізраїлем

Булінг у школі || Актор Даниіл Каменський: «Мені казали: ти нічого не зможеш, нічого не досягнеш, ти взагалі слабкий, та хто ти такий узагалі…»

functional photo

Цього року Міжнародний кінофестиваль «Відкрита ніч», який називає нові імена в кіно, відмітив гран-прі стрічки «Шпілі-Вілі» режисера Івана Шохи та «Зловмисник» Валерія Шевченка. А в жовтні команда фестивалю презентує новий проєкт – «Зоряний прискорювач». Про це повідомив Президент та арт-директор фестивалю Михайло Іллєнко.

Цьогоріч на конкурс «Відкритої Ночі» було подано 94 стрічки – чимало, зважаючи на майже повної відсутності зйомок у березні – травні через карантинні умови. До офіційної програми фестивалю 2020 року увійшли конкурсні і позаконкурсні програми, складені з нових фільмів режисерів-дебютантів і вже відомих митців.   

Фільмам дало оцінку професійне журі, до складу якого увійшли кіно-продюсерка Наталія Лібет, режисер Антоніо Лукіч, актриса Ірина Мак, співзасновниця та виконавча директорка Української Кіноакадемії Анна Мачух, оператор-постановник Вадим Ільков, режисер анімаційного кіно Микита Лиськов, культуролог, арт-менеджер, Генеральний директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко. За підсумками найкоротшого фестивалю короткометражного кіно було обрано переможців. Нагороди фестивалю «Відкрита ніч. Дубль 23» отримали: Гран-Прі – фільми «Шпілі-Вілі» Івана Шохи та «Зловмисник» Валерія Шевченка. Головний Приз в номінації ігрового кіно – «Зловмисник» режисера Валерія Шевченка. Диплом фестивалю в номінації ігрового кіно – «Шпілі-Вілі» режисера Івана Шохи. Головний Приз в номінації анімаційного кіно – «Прізвище в Кишені» режисера Степана Коваля. Краща операторська робота – «Зловмисник» Валерія Шевченка. Найкраща робота художника – «Тумани» Анастасії Лелюк. Найкраща актриса – «Тумани», Леся Липчук. Найкращий актор – «Зловмисник», Ігор Щербак. Приз Глядацьких Симпатій – фільм «Великдень», режисера Валерія Гриші. Спеціальна відзнака Журі за «Найкращу сцену з домашньою консервацією» – фільм «Великдень» режисера Валерія Гриші. Спеціальна відзнака Журі за «Сміливий політ фантазії» – фільм «Шпілі-Вілі» Івана Шохи. Церемонія нагородження переможців 23-го Дублю Відкритої Ночі відбулася 14 серпня на київському Арт-Причалі.

functional photo

Команда фестивалю «Відкрита Ніч. Дубль 23». Фото: «Відкрита Ніч»

Додатково на церемонії нагородження переможців фестивалю глядачі змогли побачити фільми проекту «Дивись українське», а також спеціальний показ фільму «Анна» (реж. Декель Беренсон), створений у ко-продукції: Ізраїль, Україна, Велика Британія. Світова прем’єра стрічки відбулася 24 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де вона в основній конкурсній програмі змагалася за Золоту пальмову гілку як найкращий короткометражний фільм. Фільм розповідає про Анну — одиноку матір середнього віку, що мешкає в невеликому промисловому місті на охопленому війною сході України. Вона працює на м’ясопереробному комбінаті, живе в старій занедбаній квартирі та мріє про краще життя для себе і своєї 16-річної доньки.
 
Цього року глядачі фестивалю захопилися ретроспективною програмою «Перші кроки». Карантин дав можливість фестивальній команді здійснити власну ревізію 22 річної історії «Відкритої Ночі». Тому цього року, окрім самих фільмів, команда фестивалю зробила спеціальні інтерв’ю з авторами фільмів, чиї стрічки увійшли до ретроспективи. Ретроспектива представила ранні фільми знакових українських режисерів, що починали свій творчий шлях на «Відкритій ночі».

Михайло Іллєнко, Президент та арт-директор фестивалю, анонсував новий проєкт «Відкритої ночі» – «Зоряний прискорювач». Це інтерактивний архів фестивалю із використанням технології VR. Проект створюється за підтримки Українського культурного фонду, а його презентація відбудеться уже на початку жовтня 2020 року.

Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.
 
У 2019 році фестиваль отримав фінансову підтримку від Українського культурного фонду та увійшов до Книги рекордів України у категорії «Мистецтво, масові заходи», як захід із найбільшою кількістю офіційних локацій, а саме 100 майданчиків та кількістю глядачів, що одночасно здійснювали перегляд більше 8500 осіб. З 1997 року захід проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно та в партнерстві з Департаментом культури КМДА та комерційними установами. 

Фото: «Відкрита Ніч»

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

functional foto

Команда «Відкритої Ночі» повідомила про подовження дедлайнів подання фільмів на конкурс. Терміни перенесли в зв’язку з карантинною ситуацією, унаслідок якої графіки зйомок змістилися та були перенесені на посткарантинний період, змінилися терміни здачі курсових та дипломних фільмів у студентів кіноінститутів. Тому організатори закликають режисерів поспішати та подавати фільми на фестиваль до 15 червня.

Усі фільми, що братимуть участь у конкурсі, змагатимуться за дві фінансові нагороди. Головна нагорода фестивалю становить 100 000 гривень. Головного переможця фестивалю визначатиме журі. Селекція фільмів до конкурсної програми здійснюється відбірковою комісією, до якої входить програмна дирекція кінофестивалю.

До участі у Конкурсі приймаються ігрові, неігрові та анімаційні стрічки. Конкурсна програма збирає фільми та відео-роботи: україномовні; двомовні (які відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію); будь-які фільми та відео-роботи українського виробника, за умови, що іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою. Хронометраж фільмів та відео-робіт не може перевищувати 20 хвилин. Обов’язкова наявність англійських субтитрів. Заповнити онлайн-форму заявки можна на офіційному сайті фестивалю до 15 червня.

До допомоги в створенні фестивального проморолику цього року долучився гурт Dakhabrakha із магічною композицією Sonnet з нового альбому Alambari, оператор Ілля Єгоров, режисерка монтажу Тетяна Дородніцина.

Нагадаємо, з 1997 року захід відбувається за підтримки Державного агентства України з питань кіно. З 2016 року фестиваль отримує фінансову підтримку Київської міської державної адміністрації. 

Нагадаємо також, переможець останнього «Відкрита ніч. Дубль 22» Nikita Liskov отримав Золоту Дзиґу за найкращий анімаційний фільм «Кохання».

За інф. «Відкрита ніч»

Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 23» оголосив прийом кінострічок на конкурс

functional foto

До 15 травня режисери традиційно можуть подати свої кінострічки на конкурс «Відкрита ніч. Дубль 23». Залишити заявки можна на сайті кінофестивалю. Селекція фільмів у конкурсні програми здійснюватиметься відбірковою комісією, в яку входить програмна дирекція кінофестивалю.

Конкурсна програма збирає ігрові, неігрові й анімаційні фільми та відео-роботи: україномовні; двомовні (які відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію); будь-які фільми та відео-роботи вітчизняного виробника, якщо іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою. Хронометраж фільмів та відео-робіт не може перевищувати 20 хвилин. Обов’язкова наявність англійських субтитрів.

Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.

За інф. «Відкрита ніч. Дубль 23»

Стартує кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 22». За тиждень до фесту по ТБ покажуть серію спецвипусків

 

functional foto

До 15 червня можна подати заявку на конкурс Фестивалю кіно та телеоператорського мистецтва КІНООКО. У конкурсі можуть узяти участь короткометражні та повнометражні ігрові та неігрові фільми, а також музичні кліпи. Цього року Фестиваль відбудеться 24-27 вересня в Будинку кіно в Києві та в інших локаціях.

У рамках конкурсу можна взять участь у трьох програмах: студентській, конкурсній програмі короткометражих фільмів і конкурсній програмі повнометражних кінооператорських дебютів.

Конкурсна програма фестивалю складається з 5 номінацій: ігровий фільм, неігровий фільм, експериментальний фільм, кіноетюд. Додатково з цього року на конкурс можна подавати музичне відео: умови для фільмів цієї номінації оголосять у березні.

Переможці будуть відзначені: призом ім. Д.П. Демуцького за кращу операторську роботу у номінації Ігровий фільм; призом  ім. М. Кауфмана за кращу операторську роботу у номінації Неігровий фільм; призом ім. Ю. Іллєнка за кращу операторську роботу у номінації Експериментальний фільм; призом ім. С. Шахбазяна за кращу операторську роботу у номінацію Кіноетюд.

За інф.: КІНООКО

«Геніальні диЛЛетанти»—виставка про панківську субкультуру Німеччини 80-х || Довженко-Центр

8 листопада у київському Довженко-Центрі відкриється виставка «Геніальні диЛЛетанти». Вона триватиме до 15 грудня. Це пересувна виставка Goethe-Institut, що вже експонувалася в музеях та виставкових залах світу. Виставка представляє зразки сучасного розвитку в мистецтві, кіно, моді та дизайні. Завдяки фільмам з серіями інтерв’ю, відео- та фотоматеріалам, звуковим доріжкам, журналам, плакатам тощо вона являє собою найширшу презентацію німецької субкультури 1980-х рр. XX cт. Захід набуває особливого значення завдяки його тематичному поєднанню з показом розвитку субкультур у мистецькому середовищі 80-х рр. в Україні. 

На виставці представлятимуть широкий спектр цієї субкультури: 7 музичних груп, художники, кінематографісти та дизайнери, що задавали тон у Західній і Східній Німеччині, зокрема, група Einstürzende Neubauten – «Падаючі новобудови», гурт Die Tödliche Doris – «Смертельна Доріс», група Der Plan – «План», колектив Freiwillige Selbstkontrolle – «Добровільний самоконтроль», гурт Palais Schaumburg – «Палац Шаумбург», авангардистський проект Ornament und Verbrechen – «Орнамент і злочин», дует Deutsch Amerikanische Freundschaft – «Німецько-Американська дружба».

У програмі виставки – подіумна  дискусія за участі музиканта Олександра Піпи, кураторки Лесі Заяць,  художника Іллі Чичкана. Заплановано покази німецьких і українських стрічок, що відображають культурні тенденції 80-х рокув у Німеччині та Україні.  Виставку супроводжує концертна програма за участю українського рок-гурту @Traktor і виступ DJ Томаса Майнеке, одного з засновників колективу Freiwillige Selbstkontrolle, разом із сучасними українськими DJs і Techno Party та  музичною програмою від партнерів заходу. 

Назва виставки, зі свідомо зробленою орфографічною помилкою, походить від найменування концерту, що відбувся 1981 року в берлінському концертному залі «Темподром». Назва «Геніальні диЛЛетанти» стала синонімом короткої епохи мистецького вибуху. Передусім у художніх вищих навчальних закладах стрімко розвивалися мистецькі напрямки, характерною ознакою яких стали міждисциплінарні експерименти та використання нових електронних приладів. Замість англійської мови в текстах пісень і назвах груп почала стверджуватися німецька. Висловлений у весь голос протест і цілеспрямована провокація забезпечили митцям альтернативної сцени повагу та визнання на міжнародному рівні.

За інф. Довженко-Центру

У Києві відкриють Музей Кіно || 12 вересня, Довженко-Центр

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

ChKF

Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» оголошує Четвертий конкурс короткометражок. Можна подавати стрічки, що створені підлітками 7 -14 років. Прийом заявок відкрито з 15 жовтня 2019 року до 26 квітня 2020 року включно. 

До участі у конкурсі можна надати фільми тривалістю 1-8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. 

Десятку фіналістів, обрану селективною комісією, оголосять 19 травня 2020 року. 10 фільмів-фіналістів покажуть у містах-учасниках фестивалю у рамках VІІ «Чілдрен Кінофесту». Переможців конкурсу назвуть 7 червня, під час Церемонії закриття фестивалю.

Переможець у номінації «Найкращий український дитячий фільм отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис. грн., «Приз глядацьких симпатій – 10 тис. грн., найкращі дитячі фільми у категоріях 7-10 та 11-14 років – по 5 тис. грн. та дипломи.

Нагадаємо, у 2018-2019 роках, у рамках «Чілдрен Кінофесту», утретє відбувся конкурс фільмів, знятих дітьми. До участі у конкурсі подалися понад 150 учасників з усієї України, а переможцем став фільм «Лісова школа» 8-річної Анни Зусмановської з Кривого Рогу про булінг у школі, де навчаються тваринки. Переглянути усі роботи фільмів-фіналістів можна тут. 2019 року фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 24 містах і зібрав близько 50 тисячі глядачів. Наступний «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 29 травня по 7 червня 2020 року. 

За інф.: «Чілдрен Кінофест»

knyga-mandryvka

Наприкінці вересня побачила світ 10-та серія мультсеріалу «Книга-мандрівка. Україна» – першого українського мультсеріалу, заснованого на реальних подіях. За сценарієм нової серії, оповідь веде кіт-блогер Афанасій – Олександр Педан. Його друг – «батько усіх українських блогерів» – Нестор Літописець. Цього героя озвучив телеведучий Анатолій Анатоліч. У мультику Афанасій та Нестор Летописець разом розповіли історію Києво-Печерської Лаври від її виникнення до наших днів.

– Безумовно, «Книга-мандрівка. Україна» – це суперкрутий проект, який я підтримую, адже ми можемо розповідати малечі про те, чим цікава наша країна! Наприклад, якби я був дитиною і мав змогу побачити в такому вигляді історію моєї країни, це було б для мене дуже цікаво та пізнавально! Я радий, що можу долучитися до того, щоб розповідати маленьким українцям про становлення і розвиток нашої неймовірної неньки України! – розповів Анатоліч.

Серіал створено на основі бестселера «Книга-мандрівка. Україна». Його персонажі, історії та відкриття оживають в українському YouTube. Герої та героїні мультсеріалу – всесвітньо відомі українці та українки, пам’ятки та події. 
 

taras-denysenko

У суботу, 5 жовтня, у київському Будинку кіно відкрилася виставка художніх робіт «Тополиний ліс» Тараса Денисенка, яку представила команда документального фільму «Поміж кадрами». Показ work-in-progress документального фільму про видатного українського актора відбувся в рамках цього заходу. 

На експозиції вперше представлені художні роботи, вірші, фотографії, фрагменти сценаріїв Тараса Денисенка 80-90-х років, найактивнішого періоду роботи в цих жанрах, зібрані родиною актора разом із командою фільму.

– «Тополиний ліс» – це образ, який створив Тарас Денисенко у своєму вірші, і який став дуже значимим у його творчості. Тут сконцентровані невидимі рушійні сили його творчості, його прагнення, глибинні відчуття. Ідеї, що тут народжуються, проростають і переплітаються в різних іпостасях – живописі, графіці, віршах, сценаріях, щоденниках. Така здатність інтерпретувати образи в різних видах мистецтва продиктувала і структуру виставки, коли неможливо відділити живопис від графіки чи поезії, неможливо дотриматися загальноприйнятих правил чистоти жанру, оскільки «коріння переплелися», – розповіла Санда Мокану, дружина Тараса Денисенка.

taras-denysenko-vistavka

Тарас Денисенко на репетиції разом із його студентами. Архівний кадр

У Будинку кіно відбулася презентація робочих матеріалів документального фільму «Поміж кадрами» режисерки Анастасії Тихої. Фільм присвячено Тарасові Денисенко, він складатиметься із документальних кадрів, знятих за життя Тараса Денисенка та матеріалу, відзнятого у наш час – із колишніми студентами майстра, нинішніми «дорослими» акторами. Наразі уже пройшли два знімальні блоки фільму, безперервно триває монтаж і кольорокорекція 50 годин відзнятого матеріалу. Готовність фільму – початок 2020 року.

Потім відбувся ексклюзивний показ фільму «Кисневий голод» (1992) режисера Андрія Дончика, за роль у якому Тарас Денисенко отримав нагороду Міжнародного кінофестивалю у Салоніках за найкращу чоловічу роль, а Ігор Крупнов – Венеційського фестивалю за найкращу операторську роботу. Картина показана з єдиної фільмокопії, що збереглася на плівці.

Наразі виставка завершилася. За інформацією організаторів, її планують відновити наступного року в галереї або виставковому просторі.

Згадаємо: Тарас Денисенко (1965-2017) – заслужений артист, член спілки кінематографістів України та викладач майстерні акторів, дикторів та ведучих програм телебачення в університеті ім. Карпенка-Карого.

Нагадаємо також: повнометражний документальний фільм «Поміж кадрами» – це історія дорослішання та пошуку себе, розкрита крізь призму особливих стосунків між актором Тарасом Денисенком та кількома поколіннями його студентів.
Вони повернуться у минуле, аби подивитися на себе з боку, та спробувати відповісти на важливе питання: чи справді час розставляє все по місцях?

Під час відкриття виставки «Крихка пам’ять. Фотоархів Леоніда Бурлаки» зніматимуть документальний фільм || Одеса

rozdilovi-nagivo

Екранізацію перформансу «роздІловІ», культового мультидисциплінарного проєкту мистецької агенції АртПоле за участі Сергія Жадана – текст / голос, Олі Михайлюк – ідея / візуалізації, Олексія Ворсоби – музика / акордеон, Томаша Сікори – музика / експериментальні інструменти та саксофон та Сергія Пілявця – VJ презентували у вигляді тизер-трейлеру фільму-концерту «Розділові Наживо» в етері одного з телеканалів. Прем’єру самого фільму очікують в Україні в грудні.

Проєкт у мистецькій площині досліджує поезію через музику та візуальні образи, ритми та інтонації. Це чуттєвий твір про любов, ніжність, смерть, терпіння до тих, хто поряд, про тишу.

Вадим Ільков, режисер-постановник фільму, зібрав 11 операторів України для роботи над стрічкою. 11 камер одночасно слідкували за останнім виступом «роздІлових», не пропускаючи жоден рух артистів. В результаті сам фільм став дослідженням творчого процесу, розкриваючи перед глядачами несподівані та захоплюючі моменти творення мистецтва, можливості бути разом, чути й відчувати один одного.

Нагадаємо, перша версія проєкту з’явилася в грудні 2012 року на основі книги Сергія Жадана «Вогнепальні й ножові» і була презентована в Івано-Франківську та Києві. З того часу «роздІловІ» об’їздили з виступами всю Україну, від Тернополя до Бахмута. 2019 року учасники зрозуміли, що в тому вигляді та складі, в якому проєкт існував останні роки, подальша мандрівка неможлива. Дивним чином зйомки фільму-концерту «Розділові наживо» збіглися з цим рішенням і стали останнім виступом артистів та своєрідною крапкою в одній з численних історій «роздІлових».

«Замок» || В Україні знімуть фільм про воєнну посттравму

anna-akulyevich

У художньому фільмі режисерки Анни Акулевич «Замок», який в Україні знімуть незабаром, автори підіймуть питання посттравматичного стресового розладу. Автори вирішили художніми методами «обговорити» із глядачем цю тему, тому що вважають, що в країні повинна якісно працювати програма психологічніої реабілітації військових, а самі проблеми широко висвітлюватися, аби суспільство їх не стигматизувало і не боялося з ними стикатися. Адже в Україні вже п’ятий рік триває війна.

zamok-anna-akulyevich

Посттравма – це коли бійці, які повертаються з зони бойових дій, мають зламану психіку, нічні кошмари, не здатні продовжувати звичайне життя.
 
Головний герой Петро повертається додому і виявляється, що у хвіртці на дворі зламаний замок. Здавалося б, не така велика проблема – треба просто замінити його. Але ніхто не хоче цим займатися, тож зламаний замок стає ахіллесовою п’ятою у стосунках з сусідами.

Петро повернувся додому інвалідом на візку. Він знайомиться в інтернеті з 19-річною Надією. У самому розпалі їх інтернет-роману Петро запросив Надію до себе жити. Але зізнатися коханій в тому, що він інвалід, Петро так і не наважується. Переживши перший шок від такої новини, Надія вирішує дати шанс їхнім стосункам і залишається з Петром. Утім, дівчина нічого не чула про ПТСР – посттравматичний стресовий розлад, і навіть не уявляє, що може чекати на неї.

Як формуватиметься ставлення до ветеранів АТО? Ким вони відчуватимуть себе в Україні – героями чи тягарем? Як можуть українські громадяни допомогти своїм героям повернутися до мирного життя? Підтримати їхній шанс на щасливе життя на своїй землі? Анна Акулевич і її команда підіймуть усі ці питання в новому фільмі.

Фото обкладинки: Анна Акулевич, режисерка

ВУФКУ. LOST & FOUND

12 вересня Довженко-Центр відсвяткує День українського кіно та своє 25-річчя. У цей день у Центрі відкриють Музей Кіно. Прем’єрна виставка – про ВУФКУ, Всеукраїнське фотокіноуправління.

Це – державна організація радянських часів, яка у 1920-ті роки сформувала успішну українську кіноіндустрію. ВУФКУ об’єднало кіностудії Одеси, Ялти і Києва, розвинуло виробництво, дистрибуцію, рекламу та освіту в сфері кіно, спричинивши справжню кіноманію. Завдяки ВУФКУ українське кіно вийшло на міжнародний ринок — наші фільми показували в Німеччині, Франції, Нідерландах, Британії, США та Канаді. Уклавши угоди з ключовими гравцями індустрії – Kodak, Pathé та Agfa, ВУФКУ стало одним із кіногігантів у тогочасній Європі та вже серед сучасників здобуло славу «українського Голлівуду». Експозиція «ВУФКУ. Lost & Found» та паралельна програма розкриють історію міжнародного успіху організації. Виставка є результатом масштабного дослідження команди Довженко-Центру. Медіатека Довженко-Центру також презентує сайт — перший онлайн-ресурс, в якому можна знайти вичерпну інформацію про ВУФКУ.

— Виставка «ВУФКУ. Lost & Found» — перша спроба представити українську культурну революцію 1920-х синтетично, через найбільш релевантне медіа — кіно. Її завдання — не лише реконструювати історію ВУФКУ, а й поставити низку незручних запитань, відповідь на які критично необхідна сьогодні. Що робити зі спадком українського радянського мистецтва 1920-х? Заборонити чи засвоїти? Яке його місце в новітній українській ідентичності? Чи можлива його «декомунізація»? Чи коректно представляти національний комунізм 1920-х як своєрідну форму націоналізму, а український авангард — як суто естетичну систему, виносячи за дужки їхній політичний зміст? Чи правильно віктимізувати 1920-ті терміном «Розстріляне відродження», ігноруючи очевидні успіхи доби? На ці питання немає простих відповідей. Але суспільна дискусія навколо них буде неповною без комплексного висвітлення феномену кіно 1920-х, — сказав Іван Козленко, генеральний директор Довженко-Центру.

В експозиції можна буде побачити експонати з провідних українських музеїв та колекції Довженко-Центру. Зважаючи на те, що історія українського кіноавангарду має безліч прогалин: багато творів є незворотньо втраченими, а дещо збереглося лише частково, Довженко-Центр  продемонструє рідкісні кадри фільмів, кінохронік та анімації, унікальні архівні документи та фото, що перенесуть глядача в атмосферу буремних 1920-х.

Щоби доповнити уявлення про феномен ВУФКУ, куратори виставки запропонували сучасним митцям переосмислити втрачені шедеври. Проект поєднав тогочасну та сучасну літературу, музику, дизайн та візуальні мистецтва. До створення експозиції долучилися відомі сучасні автори та авторки: Алла Загайкевич, Георгій Потопальський, Олександр Бурлака, Анатолій Бєлов та група Sensorama, Микола Рідний, Ірина Стасюк, Олексій Нікітін, Олександр Ірванець, Антон Санченко, Тетяна Малярчук, Наталка Сняданко, Ірина Цілик. Кураторська група: Станіслав Мензелевський, Анна Онуфрієнко, Олександр Телюк.

— Це музей, що розповідатиме про магію кіно і хімію його взаємодії із чуттями глядача. Ми хочемо ризикнути створити музей, динамічний, як саме кіно, – адже воно куди більш вільне, ніж інші мистецтва, у доланні часових, просторових, мовних чи фізичних кордонів. Простір-трансформер Музею в Довженко-Центрі якнайкраще придатний для оприявнення ідей – мінімум дизайну, максимум свободи. Його головний предмет збереження та дослідження: образи, ідеї, конструкти, стереотипи, явища, феномени, відображені в кіно. Його призначення – стати простором комунікації і взаємодії, в якому глядач зможе пізнавати себе і рефлексувати через кіномистецтво. Ми бачимо наш Музей у найширшому сенсі доступним для різних людей, – яких об’єднує захоплення чарами кінематографії, — розповіла Олена Гончарук, керівниця Музею кіно Довженко-Центру.

Нагадаємо: ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) проіснувало неповні дев’ять років (1922 – 1930), але встигло випустити на екрани понад 140 ігрових фільмів, кількасот неігрових стрічок і журналів кінохроніки, десятки анімаційних мультиплікатів, здобути славу «українського Голлівуду» та взяти під контроль усі аспекти кінематографічного процесу — кіновиробництво, прокат, кінопресу, пропаганду, освіту. Нині з цих 140 фільмів повністю втраченими вважаються близько 60 стрічок. Багато вцілілих фільмів дійшли до нас неповними: без однієї чи кількох частин.

Економічна успішність, культурна автономія та інклюзивна кадрова політика дозволили ВУФКУ долучити до своєї діяльності найяскравіших митців, режисерів, операторів, сценаристів, критиків свого часу і стати міжнародною авангардною платформою для інтердисциплінарних експериментів. Серед них, зокрема, Дзиґа Вертов, Михаїл Кауфман, Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Василь Кричевський, Данило Демуцький, Петро Чардинін, Лесь Курбас, Михайль Семенко, Юрко Тютюнник, Юрій Яновський.

Після 1929 року утиски, численні звинувачення у буржуазному націоналізмі, формалізмі та інших неприпустимих «збоченнях» призвели до підпорядкування доти незалежного ВУФКУ загальносоюзному концерну «Союзкіно» з перетворенням його на регіональну філію. Багатьох діячів ВУФКУ у наступні роки було репресовано, фізично знищено, а ті, кому вдалося емігрувати, інтегрувалися в кіноіндустрію різних країн і стали частиною їхньої історії. 

Відтоді означники «радянський» і «російський» надовго стали синонімами, переважну частину української кіноспадщини 1920-х вивезено до Москви, а найкращі твори українського кіно цього періоду ввійшли в міжнародний обіг під означенням «російський авангард». Пошук втрачених кіноскарбів 1920-х і введення їх в науковий обіг важливі не лише самі по собі, а й як метод віднайдення європейської та урбаністичної ідентичності української культури та відновлення історичної пам’яті.  Саме тому в рамках виставки «ВУФКУ. Lost & Found» важливим спецпроектом є краудфандингова кампанія медіатеки Довженко-Центру, покликана підтримати дослідження і повернення в Україну фільмів із закордонних кіноархівів. 

Відкриття експозиції: 12 вересня о 19:00. Вхід вільний. Виставка працюватиме до 22:00. 1 і 5 поверхи Довженко-Центру. 20:00 Кіноперформанс «Нариси радянського міста» (1929) з новим саундтреком наживо гурту DZ`OB (вхід за квитками). 

ВУФКУ. LOST & FOUND
13 вересня – 01 грудня 2019
Графік роботи виставки:
12:00 – 20:00
Вихідні дні – понеділок, вівторок.
Вхідний квиток – 80 грн., пільговий – 50 грн.
Виставковий простір доступний для людей з інвалідністю.
Пільговий квиток – школярі з 11 років, студенти та пенсіонери за наявності дійсного посвідчення.
Вхід вільний для співробітників музеїв, осіб з інвалідністю 1-2 групи, учасників бойових дій за наявності дійсного посвідчення.

За інф. Довженко-Центру

burlaka

17 липня в Одесі, у Грецькому Фонді Культури відбудеться відкриття виставки «Крихка пам’ять. Фотоархів Леоніда Бурлаки». Це експозиція за матеріалами фотоархіву відомого українського кінооператора. Під час відкриття виставки відбудуться зйомки частини документального фільму з однойменною назвою.

Виставка є частиною міждисциплінарного проекту Fragile Memory / Крихка пам’ять. Він включає документальний фільм та наукове дослідження. Частина виставки експонувалася в Києві 2018 року та в Кракові в рамках Краківського міжнародного кінофестивалю в травні/червні 2019. Цього року в рамках Одеського Міжнародного Кінофестивалю, який наразі триває, автори покажуть розширену, спеціально підготовлену колекцію, що складається з унікальних матеріалів. 

Як повідомляють куратори проекту, Ігор Іванько, кінооператор, і Вікторія Мироненко, кандидат мистецтвознавства, дослідник фотоархіву, у березні 2017 року в Одесі випадково знайшли фотоархів Леоніда Бурлаки. Частина фотоархіву була в дуже поганому стані, а спосіб збереження був не схожий на той, що зазвичай використовував Леонід Бурлака. Деякі плівки були пошкоджені, розірвані та збереглися лише частково.
 

 
Під час процесу дигіталізації плівок було встановлено, що архів датований 1964 роком та складається з декількох серій: фотографія, що ілюструє повсякденність студентів ВГІКу, фотографічні експерименти з формою, документація знімального процесу.
 
Руйнація емульсії, яка на деяких фотографіях часткова, а в інших випадках повністю знищує зображення – це пряма метафора людської пам’яті. Пам’ять руйнує зайве або болісне, залишаючи тільки фрагменти, які ще іноді можна прочитати на зображеннях, що майже повністю зникли. Ця знахідка поставила одразу багато запитань: чому частина особистих фотографій митця потрапила в статус «захованого зображення» та довгі роки зберігалася окремо від основного архіву? Чи може приватна історія розповісти більше, ніж просто біографію?
 
Нагадаємо, Бурлака відомий, зокрема, операторською роботою в картині «Місце зустрічі змінити не можна» (1979). 
 
Вхід на відкриття експозиції 17 липня в Одесі, у Грецькому Фонді Культури, є вільним. Початок – 18.00. Виставка триватиме з 15 до 26 липня. Понеділок-п’ятниця: 10.00-17.00 Субота: 10.00-13.00.
 
nimi-nochi

Цьогоріч кінопокази дев’ятого фестивалю німого кіно та сучасної музики «Німі Ночі» під субназвою «Блудні діти» пройдуть у двох центрах української кіноіндустрії – 20-22 червня у Києві, у Довженко-Центрі, та 22-23 червня в Одесі – місті народження фестивалю.

Фільми програми були віднайдені в архівах в різних куточках світу впродовж останніх кількох років. Всі вони об’єднані темою вигнання та повернення: самих стрічок, здавалося б, назавжди втрачених, і їх героїв, які полишають домівку в пошуках кращої долі. На фестивалі можна буде подивитися 6 німих фільмів, які донедавна вважались утраченими, у новому музичному супроводі від сучасних музикантів з України, Білорусі, Литви, Великої Британії та Австрії. 

Програму фестивалю можна дивитися в трьох секціях. «Знято в Україні»: два фільми українського виробництва, забутих протягом століття – репрем’єри забороненого авангардного фільму Івана Кавалерідзе «Штурмові ночі», 1931, та комедії «Пригоди полтинника», 1929, Акселя Лундіна. Другий фільм – це одна з небагатьох вцілілих німих дитячих комедій, нещодавно повернута в Україну з російського Госфільмофонду. Нині обидві стрічки зберігаються у Фільмофонді Довженко-Центру. «Репатріація»: два твори світового кінематографу, зняті за участю кіномитців українського походження. Перший – ліричний етюд «Мій син», 1928, «Совкіно», режисер Євґєній Чєрвяков. У головній ролі – Анна Стен, майбутня голлівудська зірка з Києва. Довгий час фільм вважався втраченим під час Другої світової війни. Місцями понівечена фрагментована прокатна копія була знайдена в Музеї кіно в Буенос-Айресі лише в 2008 році. Другий – драма «Карусель», 1923, Швеція, знята Дмитром Буховецьким, уродженцем Білої Церкви, майстром історичних екранізацій 1920-х студій Paramount, Universal та MGM. «Австрійська класика»: два фільми з Австрійського кіноархіву з нагоди двостороннього року культури «Австрія-Україна». Один з них – «Маленька Вероніка», 1930, режисер Роберт Ланд – один із шедеврів австрійського кіно, нещодавно віднайдений у французькому архіві та відреставрований Австрійським кіноархівом. Саундтрек до нього створив і виконає музикант KMET, який має українське коріння. Другий – «Місто без євреїв», 1924, режисер Ханс Карл Бреслауер. Повна версія фільму на плівці знайшлася випадково в 2015 році на барахолці в Парижі. Стрічку відновлено зусиллями Австрійського кіноархіву та понад 700 донорів й у 2018 році повернуто на екрани.

Фільми традиційно демонструватимуться у живому музичному супроводі сучасних українських та закордонних виконавців і композиторів. Над створенням авторських саундтреків працюють: композиторка Алла Загайкевич, Україна, та перкусіоніст Аркадій Готесман, Литва; фіналістка освітньої програми для кінокомпозиторів Envision Sound Вольга Падгайская та Five-Storey Ensemble, Білорусь; композиторка і виконавиця Олеся Здоровецька, Україна; композитор Андрій Показ та Арсен Одабашьян, Україна; композитор і гітарист КМЕТ, Австрія; музиканти Герхард Грубер, Петер Росманіт та Адула Ібн Кадр, Австрія. Це вже другий фестивальний рік, коли до створення музики для архівних стрічок запрошують молодих композиторів, які стали відкриттям освітньої програми для кінокомпозиторів Envision Sound, започаткованої у 2017 році Довженко-Центром та Британською Радою в Україні. 

Програма фестивалю у Києві:

20 червня

«КАРУСЕЛЬ» / Karusellen, реж. Дмитро Буховецький, Швеція, 1923, 68 хв.

Музика: Андрій Показ (Україна)

«МАЛЕНЬКА ВЕРОНІКА» / Die Kleine Veronika,реж. Роберт Ланд, Австрія-Німеччина, 1930, 70 хв.

Музика: KMET (Австрія)

21 червня

«ШТУРМОВІ НОЧІ», реж. Іван Кавалерідзе, Українфільм, 1931, 52 хв.

Музика: Алла Загайкевич (Україна), Аркадій Готесман (Литва)

«МІСТО БЕЗ ЄВРЕЇВ» / Die Stadt Ohne Juden, реж. Ханс Карл Бреслауер, Австрія, 1924, 80 хв.

Музика: Герхард Грубер, Петер Росманіт, Адула Ібн Кадр (Австрія)

22 червня

«ПРИГОДИ ПОЛТИННИКА», реж. Аксель Лундін, Україна, ВУФКУ, 1929, 68 хв.

Музика: Вольга Падгайская і Five-Storey Ensemble (Білорусь), фіналістка Envision Sound

«МІЙ СИН» / Мой Сын (реж. Євґеній Чєрвяков, Совкіно,1928), 48 хв.

Музика: Олеся Здоровецька, Марк Токар, Нік Рот, Алекс Бонней

Початок показів: 19:00. Квитки можна придбати в касі Довженко-Центру.

Mykhailo Illienko

22 та 23 червня «Суспільне:UA» покаже серію телевізійних спецвипусків, присвячених фестивалю українського короткометражного кіно «Відкрита Ніч «Дубль 22», та кращі жанрові фільми, які найліпше характеризують понад двадцятилітні традиції та стиль «Відкритої ночі». А 27 червня в Кіноклубі Київського телецентру «Олівець» відбудуться дофестивальні ретро-програми. 

Про це повідомили організатори під час прес-конференції-мандрівки на пароплаві по Дніпру в середу, 19 червня, коли оголошували цьогорічну програму фестивалю, що відбудеться в ніч з 29 на 30 червня на столичному Арт-причалі.

Протягом 22 років своєї історії фестиваль «Відкрита ніч» зібрав у своїх програмах силенну кількість фільмів: як запевняють організатори та учасники, для їх демонстрації не вистачить навіть полярної ночі. Тому цьогоріч фест «Дубль 22» розпочинає роботу за тиждень до основного заходу: вже з 22 червня можна дивитися дофестивальні покази. Напередодні щорічного фестивалю організатори «Відкритої ночі» показують найбільш пам’ятні і резонансні роботи минулих років. Цього року в дофестивальних показах продемонструють панораму переможців найновішої історії фестивалю. 

Нагадаємо: у фестивальну ніч з 29 на 30 червня синхронні покази проходитимуть у більш ніж 100 майданчиках в Україні та зарубіжжі. 

Вхід на фестивальні покази на Арт-причалі – вільний. 

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 22» || Хто в журі?

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 21» оголосив цьогорічних переможців

ChKF

31 травня у столичному кінотеатрі «Київська Русь» відбулася церемонія відкриття 6-го фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». Перед початком першого показу, для маленьких гостей виступила Джамала, перша амбасадорка «Чілдрен Кінофесту». Співачка виконала пісню Smile під супровід фрагментів з фільмів знаменитого режисера Чарлі Чапліна. Виступ став триб’ютом Чапліну, адже цього року показом його комедії «Цирк» на фестивалі відзначають 130 років з його дня народження.

Щоб побувати на показах фільмів безкоштовно, тобі потрібно зареєструватися  на сайті фестивалю.

jamala

На дитячому кінофестивалі виступила співачка Джамала

Кінофестиваль відкрила сімейна стрічка «Зоопарк» спільного виробництва Ірландії та Великої Британії. Це кіно про Белфаст у часи Другої світової війни. Головні герої з усіх сил намагаються врятувати тварин з місцевого зоопарку. Фільм Коліна МакАйвора було визнано найкращою сімейною стрічкою на думку молодіжного журі міжнародного кінофестивалю у Сіетлі.

У фестивальному центрі «Чілдрен Кінофесту», кінотеатрі «Київська Русь», фільм було показано з тифлокоментарем для дітей з порушеннями зору. Після закінчення фестивалю «Зоопарк» вийде в український прокат – покази заплановано з 11 липня.

ChKF

На церемонії відкриття кінофесту зібралося багато дітей та підлітків

У рамках міжнародного конкурсу «Чілдрен Кінофесту» представлено 7 європейських фільмів, відібраних на міжнародних кінофорумах. Кожна з картин рекомендована до перегляду дітям від 4 років. Фільм-переможець буде визначений за допомогою глядацького голосування і оголошений на церемонії закриття фестивалю у столичному кінотеатрі «Київська Русь» 9 червня. Фестиваль закриє фільм-володар Ґран-прі «Чілдрен Кінофесту – 2018» – українська фентезі-стрічка «Сторожова застава».

Нагадаємо, у цьому році «Чілдрен Кінофест» відбувається з 31 травня по 9 червня й охоплює 24 міста по всій Україні. Почесний посол VІ Чілдрен Кінофесту – Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст хіп–хоп–гурту «Танок на Майдані Конґо» (ТНМК), продюсер, актор дубляжу, тато 8–річного Микити.

Також нагадаємо, частина місць на церемонію відкриття, як і на інші покази фестивалю, була передана юним глядачам із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України.

За інф. ChKF

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

«Чілдрен Кінофест» повідомив про старт безкоштовної реєстрації на покази фільмів

ChKF

Представники фестивалю «Чілдрен Кінофест» повідомили про початок безкоштовної реєстрації на покази Шостого Фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». Зареєструватися на покази може кожен охочий. Для цього потрібно обрати місто і фільми для перегляду й заповнити електронну форму на сайті «Чілдрен Кінофесту».

З цього року реєстрація на кожний фільм тепер відкривається за тиждень до показу. Так, на фільм відкриття фестивалю, «Зоопарк», можна буде зареєструватися з 24 травня, на «Викрадену принцесу» – з 25 травня, і так далі. 

Традиційно юні глядачі виступають у ролі журі фестивалю та голосують за фільми, які сподобалися їм найбільше. Переможця міжнародного конкурсу буде обрано 9 червня шляхом підрахунку глядацьких голосів та оголошено на Церемонії закриття у фестивальному центрі, кінотеатрі «Київська Русь».

«Чілдрен Кінофест» відкриє сімейна стрічка «Зоопарк» спільного виробництва Ірландії та Великої Британії. Вона розповідає про Белфаст у часи Другої світової війни – головні герої з усіх сил намагаються врятувати тварин з місцевого зоопарку. Фільм Коліна МакАйвора було визнано найкращою сімейною стрічкою на думку молодіжного журі міжнародного кінофестивалю у Сіетлі.

Також у рамках «Чілдрен Кінофесту» на глядачів чекає показ робіт-фіналістів Третього конкурсу короткометражних фільмів, знятих українськими дітьми у віці від 7 до 14 років. 10 картин-фіналістів покажуть на великому екрані кінотеатру «Київська Русь» у присутності авторів та у всіх містах-учасниках фестивалю 8 червня. Переможців конкурсу обере професійне журі, а глядачі фестивалю по всій Україні за допомогою голосування оберуть переможця в номінації «Приз глядацьких симпатій».

Як і завжди, фестиваль закриє володар Гран–прі попереднього року – фентезі–фільм «Сторожова застава» Юрія Ковальова – про подорожі сучасного школяра у часи Київської Русі. У 2018 стрічка стала першим українським переможцем «Чілдрен Кінофесту».

Нагадаємо, до конкурсної програми увійшли 7 фільмів для глядачів від 4 років, відібраних на найбільших європейських кінофорумах. Спеціальною подією цього року стане показ класичної комедії «Цирк», присвячений 130-річчю від дня народження видатного режисера Чарлі Чапліна.

Цього року «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 31 травня по 9 червня й охопить 24 міста по всій Україні. Почесний посол VІ Чілдрен Кінофесту – Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст хіп–хоп–гурту «Танок на Майдані Конґо» (ТНМК), продюсер, актор дубляжу, тато 8–річного Микити.

Фагот та Совеня Чарлі представили програму цьогорічного «Чілдрен Кінофесту»

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

opennight

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 22» цього року відбудеться 29-30 червня. Наразі стало відомо, хто увійде в журі, яке традиційно визначає головного переможця. 

Цього року до журі увійшли: Ніна Набока – актриса театру та кіно. Володарка «Золотої Дзиґи 2018» у номінації «Найкраща акторка другого плану». Знялася більш ніж у 80 кінострічках. Володимир Яценко – продюсер. Голова Асоціації Кіноіндустрії України, випускник EAVE. Продюсер фільмів «Дике Поле» режисера Ярослава Лодигіна, «Додому» режисера Нарімана Алієва, спів-продюсер «Атлантиди» режисера Валентина Васяновича.

Маріанна Новікова – виконавча продюсерка кінокомпанії, фільмів «11 дітей з Моршина», «Жінка на війні», Членкиня Української кіноакадемії, директорка фестивалю «Відкрита Ніч – дубль 19», продюсерка фільму «Толока». Валентин Васянович – режисер, оператор, продюсер. Член Європейської кіноакадемії. Призер численних міжнародних кінофестивалів. Номінант на премію Оскар від України з фільмом «Рівень чорного». «»

Евгеній Стасіневич – літературний критик, радіоведучий та ведучий програми про літературу і книжки. «Букоголіки» на «UA: Суспільне»; лектор численних освітніх проектів, автор книги «Ціна питання», співредактор відділу культури в «Українському журналі» у Празі, Чехія. Роман Коляда – теле- та радіоведучий, піаніст, композитор, поет. Продюсер та ведучий програми «Сьогодні. Вдень» на Українському радіо та «Радіо День» на телеканалі «UA:ПЕРШИЙ». Виконавчий продюсер «Воскресіння. Живе радіо». Автор музики до документального та ігрового кіно, сольних фортепіанних альбомів.

Катерина Поправка – перекладачка, співпрацює з українськими кінофестивалями, зокрема з Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість», Фестивалем документального кіно про права людини «DocuDays.UA», Міжнародним фестивалем кіно та урбаністики «86», Одеським міжнародним кінофестивалем. Займалася прокатом українського документального та художнього кіно спільно з «86ПРОКАТ». Володимир Третяков – звукорежисер, музичний продюсер, засновник студii.

Нагадуємо, що до участі у конкурсі фестивалю запрошуються ігрові, неігрові, анімаційні фільми та реклама. Детальніше про правила подачі та відбору фільмів – на сайті фестивалю.

Журі фестивалю працює протягом ночі одночасно з переглядом на відкритому майданчику та визначає головного переможця, якому дістанеться грошова винагорода у сумі 100 тис. гривень від генерального партнера.

Нагадаємо, минулого року кінофестиваль «Відкрита Ніч» відбувся в ніч з 30 червня на 1 липня. Головний приз в номінації ігрове кіно отримав фільм «Післясмак» режисера Юрія Катинського. Диплом фестивалю в номінації ігрове кіно – в стрічки «П’ять хвилин» режисерки Яни Антонець. Головний приз у номінації неігрове кіно – «Народний музей Авдіївки» режисера Пьотра Армяновського. Диплом фестивалю в номінації неігрове кіно отримала стрічка «Вихідний» режисерки Жанни Максименко-Довгич.
 
Головний Приз в номінації анімаційне кіно отримав фільм «Анна Рейнер. Найтемніший синій колір» режисерки Оксани Курмаз. Диплом фестивалю в номінації анімаційне кіно – у стрічки «Котку» режисерки Анастасії Фалілеєвої. Краща операторська робота – у Матея Піноша в «Діні». Краща режисура – у Павла Острікова, у стрічці «Випуск 97». Найкраща актриса – Олеся Островська, «Випуск 97». Найкращий актор – Олександр Пожарський, «Випуск 97». Приз глядацьких симпатій (за результатами SMS-голосуванням) – «П’ять хвилин», режисерка Яна Антонець. Сертифікат від партнерів фесту – «Лабіринт», режисери Степан Коваль, Олександр Колодій.

Також нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 21» оголосив цьогорічних переможців

cannes-2019-full-lineup-jim-jarmusch-ken-loach-and-more

Представники України візьмуть участь у конкурсних програмах 72 Каннського міжнародного кінофестивалю, який розпочнеться 14 травня у Каннах у Франції. 

На фестивалі в рамках конкурсу продемонструють дві українські стрічки. До програми «Особливий погляд» увійшла повнометражна дебютна стрічка «Додому» кримськотатарського режисера Нарімана Алієва. До програми короткометражних фільмів  – картина Декеля Беренсона «Анна», яку створено в копродукції України, Ізраїлю та Великобританії.

– Потрапляння до офіційного конкурсу Каннського кінофестивалю – це вже перемога, як для мене, так і для всієї команди фільму. Це був довгий та тернистий шлях упродовж кількох років. Сподіваюся, що світова прем’єра стрічки у Каннах – лише початок прокатної долі, і у нас буде можливість презентувати його по всьому світу, розповсюджуючи кримськотатарські та українські мотиви, культуру, традиції та історію, – сказав Наріман Алієв.

dodomuФільм «Додому» – це історія кримського татарина Мустафи. Двоє його синів поїхали в Київ після анексії Криму. Розповідь починається з того, що гине його старший син Назім, і батько вирушає до столиці, щоб повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати в Криму за мусульманськими традиціями.

– Що стосується фільму «Додому», то потрібно зазначити, що Канни є важливим міжнародним майданчиком, де буде піднято питання Криму, кримськотатарського народу та трагедії анексії Криму. Особливої уваги заслуговує те, що у фільмі здебільшого звучить кримськотатарська мова, адже у світі багато людей не знають про існування окремого народу зі своєю мовою. Зазвичай після участі у заході такого рівня прокат фільмів проходить по всього світу,  повідомив Володимир Яценко, продюсер стрічки.

Короткометражний ігровий фільм «Анна» розповідає історію одинокої матері середнього віку, яка живе на охопленому війною сході України та відчайдушно прагне змін. За ініціативою ізраїльського режисера картини Декеля Беренсона фільм повністю створювався в Україні, українською знімальною командою. Основна мова фільму  українська.

– Потрібно відзначити той факт, що Україна стала цікавим потенційним партнером у ко-продукційних проектах. Зарубіжні партнери почали цінувати нас не лише як локацію для зйомок, а й як перспективну творчу складову команди фільму. Стрічка «Анна» є результатом таких змін, адже фільм знято в Україні, українською мовою та з національним акторським складом,  розповів Віталій Шереметьєв, продюсер фільму «Анна».

anna

З 14 по 23 травня на фестивалі традиційно працюватиме міжнародний кіноринок Marché du Film, який цьогоріч святкує своє 60-річчя. Україна на кіноринку вкотре буде представлена Національним павільйоном. Український павільйон працюватиме під номером 102, із традиційним слоганом #UkraineIsYourDestination. 

– Я сподіваюся на успіх нашої спільної роботи на одному із найпрестижніших кінофестивалів світу, бо це промоція українського кіно, промоція держави, велика і кропітка робота задля розвитку українського кіно, сказав міністр культури України Євген Нищук на прес-конференції щодо участі України у фестивалі, до якої він долучився до розмови Skype-зв’язком з Венеційської бієнале, де триває підготовка до відкриття Українського павільйону.

В Українському павільйоні міжнародні кінопрофесіонали зможуть отримати інформацію про стан нашої кіноіндустрії, аналітичні та статистичні матеріали про український кіноринок і законодавство у сфері кінематографа. Крім того, у рамках роботи павільйону продюсери матимуть змогу проводити зустрічі зі своїми потенційними закордонними партнерами. Кожен охочий зможе ознайомитися з «Каталогом українських фільмів 2018-2019 рр.», створеним Асоціацією кіноіндустрії України на замовлення Держкіно. Крім того, на замовлення Держкіно, за участі Української Кіноасоціації та за підтримки Українського культурного Фонду Асоціація кіноіндустрії України створила збірник Co-Production Guide Ukraine Is Your Destination.

Нагадаємо, що у 2019-му році ключовим елементом айдентики українських стендів на міжнародних кіноринках є мотиви робіт української народної художниці Марії Примаченко, надані фондом «Творча спадщина родини Марії Примаченко».

Програма українських заходів у рамках фестивалю: 16 травня відбудеться український прийом за підтримки Посольства України у Франції; 17 травня – бізнес-ланч Meet Ukrainian Producers, який проводиться четвертий рік поспіль Фондом Ігоря Янковського спільно з Держкіно; 22 травня – світова прем’єра фільму «Додому», режисер Наріман Алієв; 23 травня – світова прем’єра фільму «Анна», режисер Декель Беренсон.

Крім того, раніше до програми Cinefondation Residence було запрошено  сценариста і режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука  з проектом фільму «Памфір». Cinefondation Residence  – це програма Каннського кінофестивалю, що покликана відкривати нові імена та допомагає молодим режисерам із розробкою проекту дебютного повнометражного фільму і з пошуком французького партнера для копродукції. Під час кінофестивалю резиденти представлять свої проекти на пітчингу в павільйоні CNC.

У рамках традиційно організованого Фондом Ігоря Янковського та Держкіно бізнес-ланчу Meet Ukrainian Producers,  який пройде 17 травня в готелі Radisson Blu, міжнародній спільноті буде представлено шість проектів українських фільмів на етапі виробництва.

За інф. Асоціації кіноіндустрії Украни

Долучайся до TeenCorr в інстаграмі та у фейсбуці!

ChKF 2019_oleg-myhaylyuta

Цього року «Чілдрен Кінофест» відбуватиметься з 31 травня по 9 червня й охопить 23 міста по всій Україні. Фестивальний центр працює в Києві, у кінотеатрі «Київська Русь». 23 квітня його представники оголосили програму фестивалю-2019 та представили Почесного посла VІ Чілдрен Кінофесту. Цьогоріч ним є Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст хіп–хоп–гурту «Танок на Майдані Конґо» (ТНМК), продюсер, актор дубляжу, тато 8–річного Микити.

Конкурсна програма

До конкурсної програми VI Фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» увійшло 7 фільмів для глядачів від 4 років, відібраних на найбільших європейських кінофорумах. Спеціальною подією цього року стане показ класичної комедії «Цирк» – показ присвячено 130–річчю від дня народження видатного режисера Чарлі Чапліна

Відкриє «Чілдрен Кінофест» сімейна стрічка «Зоопарк» спільного виробництва Ірландії та Великої Британії. Вона розповідає про Белфаст у часи Другої світової війни – головні герої з усіх сил намагаються врятувати тварин з місцевого зоопарку. Фільм Коліна МакАйвора було визнано найкращою сімейною стрічкою на думку молодіжного журі міжнародного кінофестивалю у Сіетлі. 

children-kinofest

У столиці представили цьогорічну програму «Чілдрен Кінофесту»

Уперше у програмі фестивалю буде показано фільм жахів. Глядачі від 12 років зможуть оцінити стрічку «Кімната 213» зі Швеції, визнану найкращим фільмом дитячої секції Міжнародного кінофестивалю в Торонто. Головні героїні стрічки приїздять до літнього табору, та починають підозрювати, що їхніми сусідами можуть бути привиди.   

У програмі «Чілдрен Кінофесту» покажуть два анімаційних фільми. Український хіт «Викрадена принцеса» розповідає історію доньки київського князя, викраденої злим чаклуном, та мандрівного музиканта, який намагається її врятувати. Ролі у фільмі озвучили Олексій Завгородній, Надя Дорофеєва, Сергій Притула, Юрій Горбунов та посол «Чілдрен Кінофесту» Олег «Фагот» Михайлюта. Найменших глядачів у програмі чекає «Піпі, Пупу та Розмарі: Таємниця викрадених нот» про лісових звірів, які намагаються повернути викрадені ноти для організації музичного концерту.

Переможець конкурсної програми фестивалю визначається глядацьким голосуванням – на вході до кінозалу гості отримують бюлетень, у якому ставлять оцінку фільму.

Поза конкурсом

Глядачі зможуть ознайомитися з класикою комедійного кіно, адже 2019 року виповнюється 130 років від дня народження видатного режисера та легенди світового кінематографа – Чарлі Чапліна. Символ фестивалю «Чілдрен Кінофест» – Совеня Чарлі – названо саме на його честь.

Дитячі короткометражні фільми

На «Чілдрен Кінофесті» уже втретє відбудеться показ добірки стрічок, що вийшли до фіналу конкурсу дитячих короткометражних фільмів, який був оголошений восени. 10 найкращих картин–конкурсантів будуть показані на великому екрані, а спеціальне журі обере серед них переможця. Цього року до складу почесного журі увійшли акторка Ірма Вітовська–Ванца, режисерка Марина Степанська та режисер Аркадій Непиталюк. Переможці отримають нагороду у розмірі від 5 тис. до 20 тис. грн. та почесні дипломи.

Закриття фестивалю

Як і завжди, фестиваль закриє володар Гран–прі попереднього року – фентезі–фільм «Сторожова застава» Юрія Ковальова про подорожі сучасного школяра у часи Київської Русі. У 2018 стрічка стала першим українським переможцем «Чілдрен Кінофесту».

storogova-zastava

Фагот, Совеня Чарлі та Деніс Іванов, генеральний директор фесту, згадують кадри фільму «Сторожова застава»

Цього року «Чілдрен Кінофест» об’єднує сили з благодійним фондом «Таблеточки» та закликає гостей фестивалю допомагати дітям з онкологічними захворюваннями в Україні.

tabletochki

На фесті ти зможеш дізнатися, як підтримати дітей з онкопатологіями

Вхід на всі покази – безкоштовний, за попередньою реєстрацією на сайті фестивалю. Реєстрація на покази стартує 24 травня. Половина місць виділяється організованим групам глядачів із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України. 

«Чілдрен Кінофест» – фестиваль, що знайомить українських дітей з найновішими європейськими стрічками й зі світовою кінокласикою. Заснований 2014 року, він відбувається у 23 містах України – від мільйонників до регіональних центрів. Минулого року покази фестивалю відвідали понад 42 000 глядачів. 

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

New Land Broken Road Kavich Neang (1)

Восьмий Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів (KISFF), що відбувся з 17 по 21 квітня в столичному кінотеатрі «Київ», оголосив переможців. 

Найкращим фільмом національного конкурсу назвали стрічку «Mia Donna» Павла Острікова. Приз глядацьких симпатій національного конкурсу дістався стрічці «Колір фасаду: синій» Олексія Радинського

Приз глядацьких симпатій міжнародного конкурсу отримала стрічка «Кохання» Микити Лиськова. Спеціальною відзнакою міжнародного конкурсу відмічені фільми: «Шакті» Мартіна Рейтмана«Пан Лідерц» Луци Тот«Омарська» Варуна Сасіндрана. Найкращий фільм міжнародного конкурсу – «Розбита дорога нового краю» Кавіча Неанґа.

Загалом цього року KISFF представив понад 300 стрічок та 30 програм за 5 днів. Вже відомо, що Дев’ятий Київський міжнародний фестиваль відбудеться у квітня 2020. 

На обкладинці: кадр стрічки «Розбита дорога нового краю»

УКРАЇНСЬКА НОВА ХВИЛЯ Красиві двадцятилітні

11 квітня в Києві, у кінотеатрі «Жовтень» відбудеться прем’єрний показ збірки українського короткометражного кіно «Українська нова хвиля: Красиві двадцятилітні». Це вже шостий альманах, який Довженко-Центр щороку випускає у національний прокат. З 11 квітня стартують покази у столичних кінотеатрах «Київ» та «Жовтень», 25 квітня фільми можна буде переглянути у мережах «Кінопалац» у Львові та Чернівцях та «Планета кіно» у Києві, Харкові, Одесі, Львові.

«Красиві двадцятилітні» – це 5 яскравих українських короткометражних стрічок, відзначених нагородами міжнародних фестивалів у 2018 році. До альманаху увійшли топові стрічки ключових жанрів: комедії, трагікомедії, драми, анімації, документального кіно, які об’єднав мотив персональних дилем «маленької людини». Як і в однойменному культовому романі польського письменника Марека Гласка, Красиві двадцятилітні «Української нової хвилі» опиняються у вихорі буремних часів, які стають тлом для ухвалення складних рішень та відповідальності у невідворотному процесі дорослішання.

Автори фільмів – молоді амбітні режисер/ки, які задають нові тренди в українському сучасному кіно та змінюють його сприйняття у світі.

У кінотеатрах можна буде подивитися декілька фільмів, що увійшли до альманаху:

«Штангіст» (2018, спортивна драма), режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук

«Mia Donna» (2018, короткометражний, ігровий, трагікомедія), режисер Павло Остріков

«В радості і тільки в радості», (2018, ігровий, драма), режисерка Марина Рощина

«Про Марка Львовича Тюльпанова, який розмовляв із квітами» (2018, анімаційний фільм), режисерка Дана Кавелина

«Діорама» (2018, документальний), режисерка Зоя Лактіонова.

Нагадаємо, «Українська Нова Хвиля» – проект Довженко-Центру, спрямований на підтримку і промоцію українських молодих режисерів. Проект, що був започаткований у 2012-му, щороку презентує у всеукраїнському прокаті вибрані короткометражні фільми, які пройшли селекцію та були відзначені на українських та міжнародних кінофестивалях. 

Більше про фільми цієї збірки дізнавайся в інста Тінкору

За інф. Довженко-Центру

devacassel

14-летняя Дева Кассель, дочь знаменитых актёров итальянки Моники Беллуччи и француза Венсана Касселя, выполнила работу модели в рекламной кампании итальянского бренда Dolce&Gabbana. Таким образом Дева Кассель начала карьеру в модельной индустрии.

Начинающая модель стала главной героиней масштабного рекламного кампейна нового аромата всемирного известного модного дома. Известно, что её мать, Моника Белуччи, участвует в продвижении брендов этого модного дома. В соцсети можно увидеть фото, сделанные на съемках рекламной фотосессии в итальянской коммуне Равелло. Дева позировала в отеле Palazzo Avino, садах парка Princess of Piedmont, а также на вилле Руфоло и площади Vescovado.

Напомним, Моника Беллуччи прожила в браке с Венсаном Касселем 14 лет. У них родились 14-летняя Дева и 8-летняя Леони. В августе этого года Кассель женился на модели Тине Кунаки.

Напомним, Лили-Роуз Мелоди Депп, дочь Ванессы Паради и Джонни Деппа, также в 14 лет начала сотрудничать с одним из модных домов. Она начала работу с Карлом Лагерфельдом, став официальным послом модного дома Chanel в июле 2015 года. В мае 2016 Лили-Роуз стала лицом аромата Chanel No°5 L’Eau.

По инф.: nv.ua

Лили-Роуз Депп провела несколько дней на семейном острове на Багамах

Невже Сістін зі Stallone Sisters стане моделлю?

15-летняя Кайя Гербер признана лучшей новой моделью

koval

Українську документалістику Олександра Коваля від фестивалю Docudays UA можна буде подивитися в Довженко-центрі в березні – 24, 25 та 27 числа. У кінотеатрі «Жовтень» відбудуться додаткові покази 26, 27, 28 числа. Шість знакових стрічок видатного режисера представлять його учні, колеги, відомі кінематографіст(к)и Сергій Буковський, Вікторія Бондар, Валентин Васянович. У ретроспективі можна буде побачити фільми, які є не лише яскравою ознакою часу, коли жив і творив митець, а й частиною історії нашого сучасного кінематографу.

Нагадаємо, Олександр Коваль — режисер, оператор, педагог, автор майже 80 фільмів, відзначений низкою престижних нагород, серед яких Національна премія імені Тараса Шевченка, Державна премія імені Олександра Довженка, звання Народного артиста України.

Учень Едуарда Тімліна, випускник ВДІКу, майстерня Романа Кармена, Олександр Коваль багато років працював на студії «Укркінохроніка». Його 20-хвилинна робота «Маланчине весілля» (1979) відкрила двері у поетику документального кіно, перетворивши кінотекст з інформаційно-повчального, пропагандистського  на справжню «непостановочну» розповідь про людську долю. Фільм був відзначений «Срібним голубом» авторитетного Лейпцизького міжнародного фестивалю документального кіно DOKLeipzig.

Олександр Коваль багато часу присвячував викладацькій діяльності у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, де виховав кілька поколінь документалістів та докуметалісток.

Творче життя Олександра Коваля (1945–2018) було тісно пов’язано зі студією «Укркінохроніка». Саме там з 1963 року він зняв майже 80 фільмів.

Його любов до кіно розпочалася ще в юнацькому віці, коли в 15 років він став завклубом та кіномеханіком в рідному селі. Першим фільмом, який Коваль показав своїм односельчанам був документальний фільм Володимира Сущинського «Фронтовий кінооператор», що досить символічно вплинуло на подальшу долю юнака. Вже як студент ВДІКУ він багато подорожував, проходив практику спочатку в Новосибірську, а потім і в Магадані на студіях документального кіно.

Серед постатей, які його надихали, Олександр Коваль неодноразово називав Василя Шукшина, Федора Достоєвського, Григора Тютюнника, Кріса Маркера та Йоріса Івенса, у своїх стрічках розповідав історії про таких видатних особистостей, як Леся Українка, Остап Вишня, Параска Горицвіт, Йосип Сліпий, але здебільшого все ж таки про своїх сучасників, як пишуть критики — «простих людей».

Олександр Коваль з колегами зробили неймовірне — вони змінили тип героя, зробили його неформальним і живим. Оскільки все радянське документальне кіно було прибите до підлоги залізним штативом і важкими камерами, усі доярки і колгоспниці виглядали приблизно однаково. Покоління Саші дозволило істотно змінити вигляд і мову документального кіно. З’явився живий герой і оператори стали знімати «життя зненацька», спонтанне життя. Загалом, вони зрушили документальне кіно вперед, зробили його живим і цікавим— зазначив Сергій Буковський.  

Початок сеансів у Довженко-центрі – 19.00, у кінотеатрі «Жовтень» – 19.50. Вхід вільний.

ПРОГРАМА ПОКАЗІВ:

24 березня, 19:00 | Довженко-Центр

Вступне слово Сергія Буковського автора кінострічок, відзначених нагородами престижних міжнародних кінофестивалів. Сергій Буковський почав роботу на «Укркінохроніці» як асистент режисера Олександра Коваля і вважає себе його учнем.

«Кінорежисер Олександр Коваль» (реж. Сергій Буковський, 12 хв). Серія з циклу фільмів-есеїв про українських режисерів-документалістів «Невідоме кіно».

«Маланчине весілля» (реж. Олександр Коваль, 1979 рік, 20 хв). Документальна кінодрама про жительку с. Чапаївка Золотоніського району Черкаської області Марію Кутир, життя якої віддзеркалило  долю українських жінок покоління другої світової війни.

«Ой горе, це ж гості до мене» (реж. Павло Фаренюк, оператор Олександр Коваль, 1989 рік, 28 хв). Зворушливий фільм-портрет жінки, яка пережила Голодомор 1933 року і чиє життя встигло вмістити в себе стільки драматичних моментів, яких не зумів би прописати жодний сценарист. Одна з перших стрічок, що піднімає тему Голодомору. Назва фільму відсилає до одного з рядків вірша Павла Тичини 1921 року.

Додатковий показ: 26 березня, 19.50 | Кінотеатр «Жовтень»

25 березня, 19:00 | Довженко-Центр

Вступне слово Вікторії Бондар кіносценаристки, журналістки, головної редакторки студії «Укркінохроніка» у 1987–1993 рр.

«Дід Іван з села Річки» (реж. Олександр Коваль, 1978 рік, 10 хв). Герой фільму тримбар дід Іван з Івано-Франківщини. Через його історію Олександр Коваль знову звертається до свого улюбленого прийому – поглянути на українське село крізь призму інтимних історій його жителів.

«Відкрий себе» (реж. Ролан Сергієнко, оператор Олександр Коваль, 1972 рік, 37хв). Фільм про знакового українського філософа і поета Григорія Сковороду, який ледве не вперше показаний як жива людина та позбавлений радянського нальоту, що був притаманний офіційному погляду. Заборонена радянською цензурою, ця картина вийшла на екрани лише через 15 років у часи перебудови.

«Сектор мовчання» (реж. Олександр Коваль, 1970 рік, 19 хв). Режисерський дебют Олександра Коваля, який було знято як дипломну роботу на студії «Укркінохроніка» на запрошення її тодішнього директора Віктора Шкуріна. Розповідь про роботу екіпажу рятувального судна «Афанасій Нікітін» в Чорному морі біля Одеси, в якому відчувається справжня поетика моря, любов до якого в режиссера з’явилася ще в часи численних стажувань на різноманітних студіях СРСР, в тому числі і в Магадані.

Додатковий показ: 27 березня, 19.50 | Кінотеатр «Жовтень»

27 березня, 19:00 | Довженко-Центр

Вступне слово  Валентина Васяновича — режисера, сценариста, учня Олександра Коваля, лауреата численних міжнародних та українських премій.

«Дім — рідна земля» (реж. Олександр Коваль, 1990 рік, 110 хв). Світ українського села завжди був однією з ключових тем для Олександра Коваля. «Дім рідна земля» це його справжній фільм-заповіт, а разом з тим, лірична кіносповідь, знята у рідному селі Жердова на Київщині, де він народився, і де починав «свій шлях» в кіно як кіномеханік. Саме в цій роботі так легко розгледіти трагічний погляд Коваля на самого себе як на людину, що все життя змушена була себе приховувати.

Додатковий показ: 28 березня, 19.50 | Кінотеатр «Жовтень»

children-kinofest-19

VІ Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» цього року відбуватиметься з 31 травня по 9 червня Цьогоріч почесним послом Фестивалю є вокаліст хіп-хоп гурту «ТНМК», продюсер, актор і тато 8-річного Микити Олег «Фагот» Михайлюта. 

Прийом робіт до участі в конкурсі триває до 21 квітня 2019 року. 10 найкращих стрічок будуть показані в рамках фестивалю по всій Україні. Переможців конкурсу відзначать призами від 5 до 20 тисяч гривень. Ознайомитися з умовами участь можна на сайті «Чілдрен Кінофесту».

До конкурсної програми фестивалю увійдуть фільми для аудиторії віком від 4 років, відібрані командою «Чілдрен Кінофесту» на найбільших європейських кінооглядах для дітей та підлітків. 

У рамках фестивалю вже втретє пройде Конкурс дитячих фільмів. За традицією, переможців  визначать українські кінематографісти – режисерка і сценаристка Марина Степанська, режисер та сценарист Аркадій Непиталюк та акторка Ірма Вітовська

– Я мрію, що колись у нас кіно стане такою ж обов’язковою дисципліною в школі, як і живопис чи література, приміром. А поки дуже круто, що існують ініціативи, які заохочують дітей до створення фільмів, дають їм можливість спробувати свої сили у кіно та побачити результат на великому екрані. Із нетерпінням чекаю на роботи конкурсантів! – сказала Марина Cтепанська.

Поза конкурсом юні глядачі продовжать знайомитися з історією кінематографа: у попередні роки ця секція представила ретроспективи першовідкривачів зі світу кіно – Чарлі Чапліна, Бастера Кітона, Лотти Райнігер, Жоржа Мельєса та братів Люм’єр. Повну програму фестивалю буде оголошено наприкінці квітня.

Днями VІ Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» представив офіційний постер: імідж фестивалю присвячений Чарлі Чапліну. У 2019 виповнюється 130 років від дня народження видатного режисера та актора, на честь якого був названий символ «Чілдрен Кінофесту», Совеня Чарлі. На спадщину коміка на постері натякають його незмінні атрибути – масивні черевики, капелюх та тростинка.  

Нагадаємо, місією фестивалю є розвивати в Україні традицію спільних сімейних походів у кіно, залучати дітей до перегляду і створення кінофільмів. Усі покази – безкоштовні, за попередньою реєстрацією на сайті фестивалю. Щороку «Чілдрен Кінофест» співпрацює з благодійними організаціями – на покази запрошуються діти із вразливих соціальних груп: постраждалі від конфлікту на сході України, діти з особливими потребами, сироти.

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

«Чілдрен Кінофест» стартує 25 травня, і вже представив конкурсну програму

children-kinofest-2019

Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» оголосив Третій конкурс короткометражок. Можна подавати стрічки, створені молодими людьми 7 – 14 років. 10 фільмів-фіналістів продемонструють у містах учасниках-фестивалю 8 червня 2019 року, а переможці традиційно отримають нагороди.

До участі у конкурсі можна надавати фільми тривалістю від 1 до 8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Прийом заявок відкрито з 22 жовтня 2018 року до 21 квітня 2019 року включно. Імена десятки фіналістів, обраної селективною комісією, оголосять 20 травня 2019.

9 червня, під час Церемонії закриття фестивалю, назвуть переможців конкурсу: «Найкращий український дитячий фільм», який отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис. грн., «Приз глядацьких симпатій», що отримає 10 тис. грн та «Найкращі дитячі фільми» у категоріях 7-10 та 11-14 років, які будуть нагороджені дипломами та отримають по 5 тис. грн.

Нагадаємо, у 2018 році Фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 22 містах і зібрав понад 42 тис. глядачів. 2017-го та 2018-го років на «Чілдрен Кінофесті» вдруге відбувся конкурс фільмів, знятих дітьми. До участі у конкурсі було подано понад 150 заявок з усієї України, а переможцем стала Надія Бабаніна, 12-річна юна режисерка з Дніпра, із фільмом «Качка на ім’я Бабіліна».

Teencorr

За інф. «Чілдрен Кінофест»

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

На «Чілдрен Кінофесті– 2018» оголосили переможців

«Чилдрен Кинофест-2017» стартовал. В программе – фильмы с участием Анастасии Гиренковой, самой «волшебной» актрисы Украины

foxter

На професійній секції Film Industry Office, яка стартує на IX Одеському міжнародному кінофестивалі у вівторок, 17 липня, у конкурсі Work-in-Progress презентують пригодницький сімейний фільм «Фокстер і Макс» режисера Анатолія Матешка, а у пітчингу проектів на стадії підготовки презентують епічну екшн-драму «Довбуш» від режисера Олеся Саніна.

dovbush

Постер фільму “Довбуш” режисера Олеся Саніна

«Фокстер і Макс» – стрічка про пригоди звичайного українського школяра Макса, який потрапляє у вир подій за участю небезпечних злочинців, експериментальних технологій і собаки-наноробота Фокстера. Автори фільму представлять міжнародним сейлз-агентам і українським дистрибуторам перший офіційний постер фільму.

На презентації екшну «Довбуш» глядачам уперше представлять виконавців головних ролей і відібрані локації для зйомок.
 

В екшні «Крути 1918» прозвучить музика композитора Марко Моріні

У другому, щойно опублікованому, трейлері історичного екшну «Крути 1918» можна почути музику італійського композитора Марко Моріні. За словами виробників стрічки, чудова музика, яка звучить у другому трейлері, стала результатом колаборації української кіностудії та італійського саундпродакшену.

Також уже відомо, що саундтрек до фільму виконає відома українська співачка Христина Соловій. Ліричне відео буде презентовано восени.

Kruty 1918

Кадр з фільму Крути 1918

Автори фільму розповіли, що «Крути 1918» є історією про людей, про їхнє бажання жити та кохати, про мужність та незламність духу. Історичний екшн режисера Олексія Шапарєва «Крути 1918» зняли за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року.

На тлі доленосних подій у країні двоє братів – Андрій і Олекса Савицькі – закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, юнкерів, студентів. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти чотиритисячного війська.

У стрічці знялися відомі актори: Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Олександр Піскунов, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук.

Наразі фільм перебуває на стадії монтажу та постпродакшену. Прем’єра стрічки відбудеться 6 грудня 2018 року.

dovzhenkocentre

Традиційні ретроспективні покази від Довженко-Центру на Одеському міжнародному кінофестивалі можна буде подивитися з 16 по 19 липня. «Український мюзик-хол» – підбірка ретроспективних стрічок, що висвітлюють історію українських музичних комедій, які були зняті на Одеській та Київській кіностудіях у 1930-1970-х рр. 

Тогочасні мюзикли були таким заходом, де радянський глядач міг цілком легітимно насолоджуватися західною культурою: слухати «буржуазні» мелодії та вбиратися в яскраві «нерадянські» костюми. Загалом, українські мюзикли не так відтворювали сюжети офіційної ідеології, як мимоволі підривали її.

Мюзикл – жанр, у якому традиційний соцреалістичний кінематограф перемежовується з авангардною естетикою. Музичні, пісенні, циркові, естрадні номери, анімація були віддзеркаленням сюрреалістичного, навіть психоделічного досвіду як європейського авангарду початку 20 століття в цілому, так і ранніх кіносеансів зокрема.

– Радянська музична комедія – це передовсім винахід сталінського кінематографу 1930-х років. У цей самий час українська кіноіндустрія втрачає свою автономію та експериментальний характер. Натомість українська культура локалізується у світі архаїчного села. Українською мовою лишається лише співати й тужити за недосяжним минулим у межах відведеного буколічного простору. Утім, маловідома історія українських музичних комедій, знятих на «периферійних» Одеській та Київській кіностудіях, здається дивовижним прикладом співіснування конктрультурної та авангардної естетики в межах соцреалістичного канону, – розповів Станіслав Мензелевський, куратор ретроспективи, начальник науково-програмного відділу Довженко-Центру. 

Розклад показів: 

16 липня, 14:00, Червона зала (Фестивальний центр Родіна) 
«Гармонь» (1934, 56 хв., Ігор Савченко) 

16 липня, 21:30, Зелений театр
«Чорноморочка»(1959, 74 хв., Алєксєй Корєнєв)

17 липня, 16:00 Червона зала (Фестивальний центр Родіна) 
«Літа молодії» (1959, 76 хв., Олексій Мішурін) 

18 липня, 13:30, Червона зала (Фестивальний центр Родіна) 
«Їхали ми, їхали…» (1962, 77 хв., Юрій Тимошенко, Юхим Березін, Василь Лапокниш)

19 липня, 19:00, Червона зала (Фестивальний центр Родіна) 
«Поцілунок Чаніти» (1974, 77 хв., Євген Шерстобитов)

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 21» оголосив цьогорічних переможців

На «Чілдрен Кінофесті– 2018» оголосили переможців

velikiy-zliy-lis

З 5 липня французький мультфільм «Великий злий лис та інші історії», найкращий анімаційний фільм року за версією премії «Сезар», можна подивитися в кінотеатрах країни. 

За сюжетом, лелека підкидає кролику і поросяті дитину – з проханням доставити його батькам. Іншого дня лис стає квочкою для трьох курчат, які звуть його мамою і потребують турботи. А вже ближче до Різдва веселощі охоплюють всю ферму і навколишні ліси.

Кіноспеціалісти характеризують цей мультик як чарівний, мальований, без 3D і спецефектів, акварельна, ніжна анімація, із чудовим гумором, для тих, хто любить старе гарне кіно. 

velikiy-zliy-lis

«Великий злий лис» – друга повнометражна робота Бенжаміна Реннера, відомого глядачам завдяки анімаційній стрічці «Ернест та Селестина». Виконаний у такій же витонченій акварельній стилістиці, «Великий злий лис» – це динамічна, наповнена жартами, пригодами, польотами, небезпечними протистояннями і виснажливими подорожами трилогія, що включає в себе новели про життя безглуздих і кумедних мешканців однієї сільської місцевості.

У Франції фільм був відзначений національною премією «Сезар» за найкращий анімаційний фільм. Українська прем’єра мультфільму відбулася в рамках щорічного фестивалю кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». За підсумками глядацького голосування, яке визначало найкращий фільм фестивалю, «Великий злий лис» увійшов до трійки фіналістів.

 

vidkryta-nich

Липень розпочався показами кінофестивалю «Відкрита Ніч «Дубль 21». Хто отримав нагороди цього року, стало відомо минулої неділі. Гран-прі фесту належить стрічці «Причинна», реж. Андрій Щербак.

Головний приз в номінації ігрове кіно отримав фільм «Післясмак» режисера Юрія Катинського. Диплом фестивалю в номінації ігрове кіно – в стрічки «П’ять хвилин» режисерки Яни Антонець. Головний приз у номінації неігрове кіно – «Народний музей Авдіївки» режисера Пьотра Армяновського. Диплом фестивалю в номінації неігрове кіно отримала стрічка «Вихідний» режисерки Жанни Максименко-Довгич.
 
Головний Приз в номінації анімаційне кіно отримав фільм «Анна Рейнер. Найтемніший синій колір» режисерки Оксани Курмаз. Диплом фестивалю в номінації анімаційне кіно – у стрічки «Котку» режисерки Анастасії Фалілеєвої.
 
Краща операторська робота – у Матея Піноша в «Діні». Краща режисура – у Павла Острікова, у стрічці «Випуск 97». Найкраща актриса – Олеся Островська, «Випуск 97». Найкращий актор – Олександр Пожарський, «Випуск 97».
 
Приз глядацьких симпатій (за результатами SMS-голосуванням) – «П’ять хвилин», реж. Яна Антонець Сертифікат від Letter to Fest – «Лабіринт», реж. Степан Коваль, Олександр Колодій.
 
Цього року до журі фестивалю увійшли продюсер Сергій Лавренюк, режисерка та продюсерка Валерія Сочивець, оператор Ярослав Пілунський, акторка Наталія Васько, кінокритик Лук’ян Галкін, звукорежисер Артем Мостовий, актор та волонтер Мирослав Гай, продюсерка Анастасія Буковська, режисер Ростислав Держипільський.     
 
Одночасно з Києвом покази короткометражних фільмів українських режисерів проходили на 80 майданчиках України та зарубіжжя. До конкурсної програми фестивалю цього року увійшли 9 ігрових стрічок, 7 документальних та 5 анімаційних.
 
Значна частина фільмів розповідає про війну та життя після конфлікту. Є цілком абсурдні комедії ситуацій, фільми про перше кохання, музична анімація. Ретроспективна частина програми фестивалю складалася з фільмів на дві болючі теми: програма на підтримку Олега Сенцова та інших бранців Кремля та програма «Кантер: пам’ятаємо», присвячена спогадам про друга фестивалю Леоніда Кантера. Окремий блок програми склала підбірка трейлерів українських фільмів, які скоро з’являться на екранах.
 
Додатково у фестивальну ніч київські глядачі змогли побачити фільми проекту «Дивись українське – твори своє майбутнє!». Це комплексний багатоформатний комунікаційний проект, який має на меті сприяти розвитку українського кінематографа та поширення творчими засобами громадянських і моральних цінностей. Концептуальна ідея Проекту полягає у твердженні: майбутнє творять люди.

Нагадаємо, 2017 року символом фестивалю став паперовий кораблик – орігамі, що впродовж наступних 10-ти років курсуватиме кінематографічними водами фестивалю. У 2018 році ідея головного іміджу фестивалю «Все море в руках» належить арт-директору Михайлу Іллєнку. Втілив задум – художник Тарас Хіцінський.
 
Кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.

За інф. «Відкрита Ніч»

Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 21» презентував цьогорічний офіційний імідж – «Все море в руках»

VSL_Bergman1

12 липня до святкування 100-річчя шведського режисера Інґмара Берґмана долучаться книгомани та літератори Львова. Цього дня у Львові відбудеться дискусія «Інґмар Берґман у кіно та літературі». Поціновувачі його творчості поговорять про його найвідоміші книжки, що цьогоріч вийшли українською, згадають культові фільми режисера, подивляться унікальні фото острова та сім’ї Інґмара.

У цього режисера захоплююча біографія. Як геній і власник нестерпного характеру, Інґмар був калейдоскопом протиріч: сином священника і атеїстом, відлюдником на острові Форьо та великим ловеласом, знавцем людських душ та поганим батьком. Берґман – режисер, якого з однаковою силою безмежно обожнювали і щиро ненавиділи.

VSL_Bergman2

– Берґмана називають одним із найголовніших режисерів світу, – сказала кінокритикиня Катерина Сліпченко. – Як каже Вуді Аллен, є режисери середньої руки, талановиті, геніальні, але над усіма ними височіє Інґмар Берґман. Берґман зазвичай знімав фільми за власними сценаріями й порушував у них широке коло проблем: пошуки власного «я», родинні стосунки, ставлення до Бога та смерті, самотність… Чимало фільмів Берґмана були автобіографічними. Берґман не визнавав спецефектів, а його улюбленим технічним інструментом було світло. Саме з його допомогою режисер виявляв емоції акторів і розкривав найпотаємніші секрети персонажів. Інґмара Берґмана завжди цікавила людина: сильна чи слабка, виняткова чи пересічна. Людське обличчя, разом зі світлом, стає головним кінематографічним інструментом режисера. Берґман безжально препарував людську особистість. Але він же показав, як можна відновити гармонію.

Критики вважають, що ми живемо у світі «берґманівських стосунків», любимо його фільми «Сьома печатка», «Сунична галявина», «Персона», «Фанні та Олександр», проте мало знаємо відвертого Інґмара, який по-справжньому відкривається у своїх книжках, у великій мірі автобіографічних, написаних на острові за 10 років до смерті.

– Берґмана-письменника я відкрила для себе вже давно … як читачка передусім, а згодом з’явилися плани перекласти його книжки, – розповіла перекладачка Софія Волковецька. – Цей легендарний режисер, який знімав – за його ж визначенням – «відносно відверті й безсоромно особисті фільми», виявився ще й справжнім майстром психологічної прози. Хотілося, щоб українські читачі мали змогу читати його книжки. Також тішить, що переклади Берґмана виходять у рік, коли відзначають його столітній ювілей, – і це чудова можливість долучитися до святкувань, що відбуваються не тільки у Швеції, а й у різних куточках світу.

Столітній ювілей Інґмара Берґмана – 14 липня 2018 року — чудова нагода зануритися у творчість режисера, який ще за життя став легендою. Відзначати 100-річчя одного з найвідоміших режисерів ХХ ст. будуть у дворику «Львівської Копальні Кави». Початок о 18:30. Вхід – вільний. На зустрічі про творчість Берґмана можна буде поспілкуватися з перекладачкою Софією Волковецькою, кінокритикинею Катериною Сліпченко та письменницею Катериною Міхаліциною.

Інґмар Берґман — відомий шведський режисер театру та кіно, сценарист, письменник. Одна із ключових постатей авторського кіно. Народився 1918 року в Уппсалі, Швеція. Закінчив Стокгольмський університет, де вивчав літературу та мистецтво. Починав як театральний режисер, був директором Королівського драматичного театру в Стокгольмі, а також театру в Мюнхені.
Створив власний упізнаваний і неповторний кінематографічний світ: зняв близько 60 художніх і документальних фільмів, зрежисерував понад півтори сотні театральних постановок. Був майстерним письменником і драматургом — до більшості своїх фільмів він сам писав сценарії. Три з його фільмів здобули премію «Оскар». Мешкав на острові Форьо серед Балтійського моря, мав п’ять дружин й дев’ять дітей.

За інф. «ВСЛ»

WORK IN PROGRESS

Для участі в презентації WORK IN PROGRESS у рамках Odesa International Film Festival, який стартує наступного тижня, 13 липня, відібрали фільм «Мої думки тихі» режисера Антоніо Лукіча. На Одеському кінофестивалі вперше презентують повну інформацію щодо картини, зйомки якої завершилися в червні. 

Головний герой кіноісторії – 22-річний Вадим, який працює звукорежисером. Автори фільму визначили його як нудну людину. Згідно із сюжетом, він вирішив назавжди виїхати до Канади. Але перед цим він отримав завдання записати голос рідкісного птаха, яка мешкає в горах на Закарпатті. Він відправляється в гори зі своїм дідусем, і там його наздоганяють філософські роздуми.

Нагадаємо, кінопроект «Мої думки тихі» став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державне фінансування фільму. У травні фільм «Мої думки тихі» став переможцем у щорічному конкурсі кінопроектів Boat Meeting у рамках Molodist Kyiv International Film Festival.

Антоніо Лукіч – український режисер. Раніше він зняв комедійний фільм «Хто підставив Кіма Кузіна?», який посів третє місце в конкурсі «Шлях до миру».

Le grand méchant Renard et autres contes

Le grand méchant Renard et autres contes5 липня в український прокат вийде французький анімаційний фільм «Великий злий лис та інші історії». Українська прем’єра анімації відбулася в рамках конкурсної програми п’ятого ювілейного фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». Днями представили український трейлер стрічки. 

Думаєш, на селі панують тиша й злагода? Ти дуже помиляєшся! Насправді, сільське життя сповнене неймовірних подій і пригод.

Одного разу лелека підкидає кролику і поросяті дитинку – з проханням доставити його батькам. В іншій день лис стає квочкою для трьох курчат, які кличуть його мамою та потребують турботи. А вже ближче до Різдва веселощі охоплюють всю ферму та навколишні ліси.

«Великий злий лис та інші історії» – фільм від режисерів Патріка Імбера і Бенжаміна Реннера про пригоди звірів на селі від творців «Ернеста та Селестини», створений у техніці акварельної анімації. Це найкраща анімаційна стрічка за версією премії «Сезар». 

dovagenko-tsentr

dovagenko-tsentr28-29 червня на VIII фестивалі німого кіно і сучасної музики «Німі ночі. Повернення» можна буде подивитися програму рідкісного урбаністичного експериментального кіно «Міська симфонія».

Покази програми відбуватимуться в київському Довженко-Центрі. Серед стрічок, які увійшли до програми – «З приводу Ніцци» Жана Віго, оператором якої був молодший брат Дзиґи Вертова та Михаїла Кауфмана – Боріс; «Електричні ночі» українського режисера-авангардиста Євгена Деслава; роботи Йоріса Івенса «Міст» та «Етюди руху»; знаковий фільм Вальтера Рутмана «Берлін – симфонія великого міста»; нью-йоркський авангардистський шедевр «Манхеттен» від художника Чарльза Шілера та фотографа Пола Стренда; добірка стрічок про життя англійської столиці, виданих Британським кіноінститутом; кінозамальовки про побут радянських міст, зокрема унікальні фрагменти забутого авангардного фільму Дмитра Дальського «Нариси радянського міста». Фільми будуть демонструватися під живий музичний супровід Майка Кауфмана-Портнікова (фортепіано). Вхід на спеціальну програму «Міська симфонія» вільний.

Нагадаємо, жанр міської симфонії з’явився в 1920-х роках, коли кіно переживало свій перший визначний підйом. На хвилі загального захоплення новим мистецтвом народжувалися кінострічки, документальні за своєю суттю, експериментальні за змістом та поетичні за настроєм.

Режисери-експериментатори прагнули поглянути на життя міста з нових та несподіваних ракурсів, створити кіно без акторів, головних героїв та навіть звичного сюжету. Вони прагнули зімати фільми, у яких саме місто ставало головною дійовою особою.

Режисери – Дзиґа Вертов, Михаїл Кауфман, Євген Деслав, Альберто Кавальканті, Вальтер Руттман, Йоріс Івенс та багато інших – прагнули не просто передати дух модерного міста, а за допомогою авангардної кіномови зобразити його характерні риси: еклектичність Берліну, нічну магію Парижу, вуличну хаотичність весняного Києва.

Також нагадаємо: VIII фестиваль німого кіно і сучасної музики «Німі ночі. Повернення» – єдиний в Україні фестиваль архівного кіно – відбуватиметься в Києві в Довженко-Центрі та в Одесі, у Зеленому театрі, із 28 по 30 червня.

Цьогорічна субназва фестивалю «Повернення» символізує повернення двох українських німих фільмів, дивом віднайдених в архівах Японії та Німеччини, символічне відродження імен непересічних постатей європейського та світового кіномистецтва, які колись були змушені покинути Україну через війни та революції, та повернення самого фестивалю до Одеси – міста, де 9 років тому його було започатковано.

Протягом трьох фестивальних днів музиканти з України та зарубіжжя озвучать 8 німих стрічок із міжнародних та українських кіноархівів. До створення музики до німих картин, окрім відомих музикантів, долучаться також композитори-переможці першої в Україні навчальної програми для кінокомпозиторів Envision Sound, яку Довженко-Центр провів з ініціативи та за підтримки Британської Ради в січні 2018 року.

У програмі фестивалю – 2 світові репрем’єри українських фільмів, які тривалий час вважали втраченими, та 2 унікальні стрічки, створені за участі українських кіномитців-емігрантів. Двоє з них: легендарний австрійський, а згодом американський театральний та кіноактор Александр Ґранах та одна з найбільших зірок німецького кіно першої половини 1920-х років Ксенія Десні – стануть титулами сетів цьогорічного фестивалю поруч з Ліліан Ґіш, американською кінодівою з 75-літньою екранною біографією. Вхід на основну фестивальну програму відбувається за одноденними квитками та абонементами.

Розклад показів:

28 червня, 17:00

Нариси радянського міста

Режисер Дмитро Дальський, УСРР, 1930

Чия провина / Чья вина

Режисер С. Федорченко, ГРСР (Грузія), 1930

Електрифікація Тбілісі / Электрификация Тбилиси

ГРСР (Грузія), 1929

Навесні

Режисер Михаїл Кауфман, УСРР, 1929

Електричні ночі / Les nuits electriques

Режисер Євген Деслав, Франція, 1929

Етюди руху / Études de mouvements

Режисер Йоріс Івенс, Франція, Нідерланди, 1927

Міст  De brug

Режисер Йоріс Івенс, Нідерланди, 1928

Гра світлових відображень і швидкості / Jeux des reflets et de la vitesse

Режисер Анрі Шометт, Франція, 1925

29 червня, 17:00

Берлін – симфонія великого міста / Berlin – Die Sinfonie der Großstadt

Режисер Вальтер Руттман, Німеччина, 1927

Берлінський ринок / Markt in Berlin

Режисер Вільфрід Бассе, Німеччина, 1929

Лондон-космополітичний / Cosmopolitan London

Режисер Гаррі Б. Паркінсон, Френк Міллер, Великобританія, 1920-і

Неділя у Лондоні / London’s Sunday

Режисер Гаррі Б. Паркінсон, Френк Міллер, Великобританія, 1920-і

Безкоштовні розваги Лондона / London’s Free Shows

Режисер Гаррі Б. Паркінсон, Френк Міллер, Великобританія, 1920-і

Манхеттен / Manhattan

Режисер Чарльз Шілер, Пол Стренд, США, 1921

З приводу Ніцци / À propos de Nice

Режисер Жан Віго, Боріс Кауфман, Франція, 1930

vidkryta-nich

Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 21», який традиційно відбудеться на столичному Арт-Причалі в ніч з 30 червня на 1 липня, презентував цьогорічний офіційний імідж – «Все море в руках».

Ідея іміджу належить арт-директору фестиваля Михайлу Іллєнку. Втілив задум художник Тарас Хіцінський. Символом фестивалю котрий рік поспіль є паперовий кораблик орігамі. Кораблік з паперу – своєрідний символ юності, творчості та надій. Подорож, що починається як прогулянка, перетворюється на пригоду. А чим, як не великою пригодою на шляху подорожі до себе є кіно?
 

У фестивальну ніч одночасно з Києвом покази короткометражних фільмів українських режисерів відбудуться на більш ніж 80-ти майданчиках України та зарубіжжя. Цього року на фестивалі, окрім основного конкурсного блоку, відбудеться показ спеціальної програми на підтримку Олега Сенцова та інших бранців Кремля.

Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.

 

За інф.: «Відкрита ніч. Дубль 21»

В Україні відбувся кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 20»

Morshyns11

Лєра Дідковська, учасниця популярного молодіжного гурту «Open Kids» зіграє одну з головних героїнь у фільмі «11 дітей з Моршина». Фільм вийде на кіноекрани напередодні Нового року. Його створенням вже займаються Сергій Лавренюк, продюсер «DZIDZIO Контрабас» та режисер Аркадій Непиталюк.

«11 дітей з Моршина» – фільм про те, як ватага хлопців та дівчат з курортного українського містечка вирішила погратися в дорослі ігри і організувати аферу століття. Можна тільки здогадуватися, на що насправді здатні 11 винахідливих дітей!

– Я давно мріяла зіграти у кіно, і коли мені запропонували стати однією з головних героїнь авантюрної комедії «11 дітей з Моршина», я навіть не вагалася. Моя героїня – це голова команди підлітків, яка уcіма керує і заправляє. Думаю, вона чимось схожа на мене. А ще я буду знаходитися на знімальному майданчику з такими класними зірками, як Сергій Бабкін, Олександр Скічко, Олена Лавренюк та Гарік Корогодський, що не може не надихати, – розповіла Лєра.

– Коли ми почали шукати підлітків, які б змогли оживити наш сценарій і зробити фільм цікавим для глядача, ми одразу подумали про Лєру Дідковську. Вона дуже запальна, емоційна і вміє працювати на результат – це саме та людина, яка зможе зніматися в кіно в нашому шаленому темпі. Я з командою справді щасливий, що Лєра погодилася на нашу авантюрну пропозицію, – прокоментував участь Лєри у зйомках Сергій Лавренюк.

Кастинг для школьников: «11 детей из Моршина» ищет героя

Molly Moon and the Incredible Book of Hypnotism

На закритті «Чілдрен Кінофесту – 2018» було показано володаря Гран-прі минулого року, британську фентезі-стрічку «Моллі Мун та чарівний підручник гіпнозу». Це – історія про дівчинку-сироту Моллі, яка живе в притулку біля Лондона разом із іншими дітьми. 

Вона знайшла книжку про гіпноз, навчилася йому й завдяки цій навичці стала отримувати від людей усе, що бажала. Обставини склалися так, що їй довелося втекти з притулку та приїхати в Лондон. Там Моллі застосувала свою навичку, щоб зайняти місце іншої дівчинки й стати зіркою. Їй це вдалося. 

Molly Moon and the Incredible Book of Hypnotism

Проте Моллі з часом усвідомила свої помилки та відмовилася від ідеї використовувати своє вміння у власних інтересах. Вона дійшла висновку, що всього в житті потрібно добиватися тільки своїми силами, і гіпноз ні до чого, що треба покладатися на свої сили, а не на гіпноз. Вона побачила, що жодний гіпноз не дасть радості від того, чого ти завдяки йому добився: ти отримав те, що хотів, а радості від цього немає. Гіпноз приніс їй марнославство, зірковість, але відібрав у неї щирість від спілкування з близькими. Моллі дійшла цього, змінила ситуацію, у яку потрапила, виправила помилки та повернулася до своїх друзів, людей, які її любили та яких любила вона. 

У фільмі є ще багато про цінності та соціальні питання, які турбують дітей – про все це йдеться цікаво, сюжет захоплюючий. 

children-kinofest

Сьогодні в Києві завершився дитячий кінофестиваль «Чілдрен Кінофест– 2018». У кінотеатрі оголосили переможців конкурсів. Гран-прі за підсумками глядацького голосування отримала українська стрічка – фентезі «Сторожова застава» Юрія Ковальова. У національному конкурсі фільмів, знятих дітьми, найкращою стала анімаційна робота «Качка на ім’я Бабіліна» Надії Бабаніної з Дніпра. 

Фаворит глядацького журі, «Сторожова застава» – стрічка про школяра, який потрапив у часи Київської Русі, набрала 4,8 бала з 5. Друге місце посів британський фільм «Земля: Один вражаючий день» з 4,7 балами. Вже 7 червня він вийде в український прокат.

children-kinofest

Уперше в історії фестивалю Гран-прі за підсумками глядацького голосування отримала українська стрічка – фентезі «Сторожова застава» Юрія Ковальова

Третє місце дісталося стрічці виробництва Франції та Бельгії – «Великий злий лис та інші історії», – яка отримала 4,6 бала і 5 липня також уже буде в прокаті. Традиційно фільм-переможець визначали шляхом прямого голосування глядачів – на вході до кінотеатру кожен відвідувач отримував бюлетень, за допомогою якого оцінював конкурсну картину.

У рамках фестивалю вже вдруге відбувся конкурс короткометражних фільмів, знятих дітьми від 7 до 14 років. Організатори отримали понад 150 заявок з усієї України, серед яких обрали 10 фіналістів. Їхні роботи показали 2 червня в усіх містах проведення фестивалю. Юних режисерів запросили до Києва, де вони представили свої фільми на великому екрані кінотеатру «Київська Русь». Переможця визначило професійне журі у складі режисера Юрія Ковальова, який став призером цьогорічного «Чілдрен Кінофесту», режисерки та сценаристки Марисі Нікітюк та акторки Дар’ї Плахтій. На церемонії закриття фестивалю відбулося нагородження: звання Найкращого українського дитячого фільму року та нагороду отримала робота «Качка на ім’я Бабіліна» 12-річної Надії Бабаніної з Дніпра.

Також цього року в рамках конкурсу вперше присудили Приз глядацьких симпатій – його лауреатом стала стрічка «Вірус А» 14-річного Олексія Пивошенко з Авдіївки, яка набрала найбільшу кількість голосів.

У 2018 році «Чілдрен Кінофест» відбувся з 25 травня по 3 червня у 22 містах України. Частина квитків на покази були передані юним глядачам із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України. У міжнародному конкурсі взяли участь сім європейських картин. Поза конкурсом до 30-річчя прем’єри була показана українська анімаційна стрічка «Острів скарбів» Давида Черкаського. Амбасадоркою фестивалю стала українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, радіоведуча і посланниця доброї волі ООН в Україні Лариса Денисенко. Уже відомо, що в 2019 році «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 31 травня по 9 червня.

Гостями безкоштовних показів стали понад 42 тисячі глядачів у 22 містах країни.

 

 Інф. та фото: Артхаус Трафік

children-kinofest

25 травня стартує V ювілейний фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». Покази відбуватимуться до 3 червня. У Києві фільми та мультфільми можна буде дивитися в кінотеатрі «Київська Русь» на Лук’янівці. Безкоштовна реєстрація на покази фесту вже відкрита. Зареєструватися може кожен охочий. Для цього потрібно обрати місто і фільми для перегляду, а також заповнити електронну форму на сайті «Чілдрен Кінофест».

Фестивальні стрічки покажуть у понад 20 містах України. До конкурсної програми увійшли 7 фільмів для глядачів від 4 років. Ці стрічки відібрали на найбільших європейських кінофорумах. Спеціальна подія цього року – показ до 30-річчя прем’єри анімаційного фільму «Острів скарбів» режисера Давида Черкаського.

Глядачі на «Чілдрен Кінофесті» виступають у ролі журі фестивалю та голосують за фільми, які сподобалися їм найбільше. Переможця міжнародного конкурсу оберуть шляхом підрахунку глядацьких голосів та оголосять 3 червня на церемонії закриття у фестивальному центрі, кінотеатрі «Київська Русь».

Фестиваль відкриє документальна стрічка про дику природу – «Земля: Один вражаючий день». Знята за допомогою найсучасніших технологій, вона кличе глядачів у подорож нашою планетою у компанії різноманітних тварин, та показує один день з їх життя. Її озвучив Олександр «Фоззі» Сидоренко з гурту ТНМК спеціально для «Чілдрен Кінофесту».

Також на фестивалі на глядачів чекає показ робіт-фіналістів Другого конкурсу короткометражних фільмів, знятих українськими дітьми у віці від 7 до 14 років. Десять картин-фіналістів покажуть на великому екрані у присутності авторів, а спеціальне журі обере серед них переможця. Цього року глядачам показу також запропонують проголосувати за найкращу роботу та обрати переможця в номінації «Приз глядацьких симпатій».

Нагадаємо, цього року почесною амбасадоркою фестивалю є українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, радіоведуча і посланниця доброї волі ООН в Україні Лариса Денисенко. Минулого року Послом фесту була Катерина Бабкіна, письменниця, поетеса й сценаристка.

«Чілдрен Кінофест» стартує 25 травня, і вже представив конкурсну програму

Фестиваль «Чілдрен Кінофест» оголосив конкурс короткометражок, знятих дітьми

 

oiff_2017

«Ніжний вік» – нову ретроспективу національних фільмів – можна буде побачити 14 – 22 липня на VIII міжнародному кінофестивалі в Одесі, – повідомили в Національному центрі Олександра Довженка.

У цьогорічній ретроспективі від Довженко-Центру – 5 українських архівних фільмів про підлітків і дорослішання, знятих у проміжку між «відлигою» і «перебудовою»: «Два Федори» – стрічка 1958 року від режисера Марлена Хуцієва; «Довгі проводи», випущений у 1971 році режисеркою Кірою Муратовою; «Ар-хі-ме-ди!» – фільм, який режисер Олександр Павловський видав у прокат у 1975 році; стрічка 1981 року – «Ніч коротка» режисера Михайла Бєлікова, та «Холодний березень» – фільм 1987 року, створений під режисурою Ігоря Мінаєва.

Канонічна радянська дидактика в цих фільмах опиняється на другому плані. Тому що основа їхня тематика – дуже молодіжна: переоцінка цінностей і пошуки свого місця в житті. Оголеність емоцій у цих стрічках шокує, вільнодумна, як для радянських реалій, естетика – вражає. Глядач буквально відчуває пульсацію справжнього життя в монотонній радянській буденності.

Усі фільми, які ввійшли до цієї ретроспективи, зафіксували тріщину, кризову точку в щільній поверхні радянської ідеології, і цю фіксацію дуже цікаво спостерігати, передивляючись програму «Ніжний вік». Разом із режисерами та акторами, що колись узяли участь у створенні цих молодіжних фільмів, можна відслідкувати та зрозуміти для себе, як так сталося, що «виробництво радянської людини зі сталевим характером», яке зумовлювалося дуже активною прорадянською пропагандою та всією системою освіти й виховання, напоролося на риф перехідного віку й виявилося безсилим перед молодістю та її законами. Також цікаво проспостерігати, яким чином ці фільми підірвали зсередини усталені канони розважального жанру в кіно.

Учорашні діти незграбно освоюють ґендерні ролі, відкривають власну тілесність: «Холодний березень» – більше про це, а не про твердий крок і осяйні усмішки, якими б мали втілюватися на екрані ідеї комунізму. Молоді люди поринають у холодний, часом захопливий, часом моторошний, але справжній, більш реалістичний, ніж лозунги, космос дорослого життя.

Батьки опираються виходу підлітків у великий світ. Ось героїня «Довгих проводів» одна виховала сина, а тепер боїться самотності. ЇЇ тривожить думка про те, що метафорична теплиця, яку вона роками створювала для сина, тепер спустіє.

«Діти війни» завчасно дорослішають – про це йдеться у стрічках «Два Федори» та «Ніч коротка». Утрата близьких, травматичний досвід змушують дітей змужніти. І дуже помітно, як у цих фільмах дає збій лінійність поступового переходу від дитинства до юності й до зрілості, узагалі-то дуже притаманна радянському кіно. Цей прийом, який зазвичай живить ідеологічну канву радянських фільмів, стимулюючи безперечну віру глядача в постійний зріст, прогрес, у цих стрічках, у яких діти дорослішають рано, нівелюється, оголюючи в фабулі щось більш живе, аніж пропаганда.

Натомість надміру інфантилізуються фізично зрілі юнаки в музичній комедії «Ар-хі-ме-ди». Ця стрічка взагалі запропонувала глядачам новий тип візуальності: із відчутним впливом західних рок- і поп-культур. Тому ця комедія, попри абсурдність і штучність основної сюжетної лінії, стала ковтком свіжого повітря для радянської молоді періоду «застою».

Нагадаємо, Довженко-Центр започаткував підготовку та демонстрацію кіноархівних ретроспектив на ОМКФ у 2015 році. До цього на фестивалі також були показані тематичні підбірки, присвячені річниці незалежності України та періоду окупації Одеси під час Другої світової війни. «Ніжний вік» – вже третя ретроспектива ОМКФ, яку курує Центр.

Підготовка регулярних ретроспектив на міжнародних кінофестивалях національними кіноархівами є давньою традицією кінофестивалів класу «А», наприклад, каннського й берлінського.

ДВА ФЕДОРИ

1958, Одеська кіностудія, 86 хв.

Режисер: Марлен Хуциєв

Сценарист: Валєрій Савченко

Оператор: Петро Тодоровський

Композитор: Юлій Мейтус

Художник: Олег Гроссе

У ролях: Васілій Шукшин, Микола Чурсін, Тамара Сьоміна

два федораСолдати повертаються з війни, переможно вистукують колеса поїзда, лунають пісні, мерехтять квіти, лозунги і портрети вождів. Жінки й діти біжать назустріч червоноармійцям. На одній із зупинок солдати підбирають безпритульного хлопця, який у горнилі війни втратив своїх рідних. Ця раптова зустріч стає початком міцної чоловічої дружби між героєм війни Федором і його малолітнім тезкою. Старший – відбудовує зруйнований дім і рідне місто, молодший – дістає їжу за талонами та готує борщі, вечорами вони разом ходять у кіно. Гармонійне життя і облаштований побут цієї двійці порушує дівчина, в яку закохується солдат. Вікові маркери героїв підкреслено розмиті – юна дівчина дивиться «дорослим» поглядом; солдат, щоб здаватися старшим, відрощує вуса, але часом поводиться більш інфантильно, ніж його юний друг.

Один із перших фільмів періоду відлиги, коли «великий стиль» сталінського кіно з його помпезністю і театральною умовністю змінюється психологічно вивіреними камерними історіями, так званими кіноповістями. Увага до деталей і візуальна свобода у фільмі відчувається завдяки надзвичайно рухливій камері Петра Тодоровського й динамічному монтажу. Кінематограф відлиги, слідом за італійським неореалізмом, часто працює з непрофесійними акторами. Для виконавця головної ролі, письменника Васілія Шукшина, це друга роль в кіно після участі в студентській короткометражці Андрія Тарковського «Вбивці». Майбутня народна артистка СРСР Тамара Сьоміна під час зйомок була ще другокурсницею. Дев’ятилітній Коля Чурсін знімався вперше. Фільм став одним із лідерів прокату 1959 року.

ДОВГІ ПРОВОДИ

1971, Одеська кіностудія, 90 хв.

Режисер: Кіра Муратова

Сценарист: Наталья Рязанцева

Оператор: Генадій Карюк

Композитор: Олег Каравайчук

Художник: Енріке Родрігес

У ролях: Зінаіда Шарко, Олег Володимирський, Юрій Каюров, Світлана Кабанова, Лідія Базільська, Тетяна Мичко

Dolgie provodyХлопець Саша, батьки якого давно розлучені, живе з матір’ю. Вона його любить, дбайливо доглядає і виховує. Після літніх канікул юнак повертається від батька, з яким він з’їздив у археологічну експедицію, з твердим наміром перебратися жити до нього в Новосибірськ. Матір випадково дізнається про плани хлопця і не знаходить собі місця. Вона проводить власне, не дуже етичне, розслідування, щоб зрозуміти, що тягне сина в чужі краї, й намагається різними способами втримати сина. Підліток у фільмі рухається і говорить ніби через силу, так наче постійно пливе проти течії чи продирається через надмірне нагромадження речей і значень, якими режисерка щедро заповнює кадр, на свободу.

Муратова продовжує тему, розпочату в попередній стрічці «Короткі зустрічі», – про різні моделі існування, осідлу жіночність у фільмі блискуче втілює Зінаіда Шарко. Батька з романтичною професією археолога бачимо лише на фотослайдах – в оточенні сина і юних аспіранток. Але фільм фокусується на третій фігурі – підлітку, який повинен вирішити, чи залишитися в світі декоративних рослин, різьблених меблів і довгих світських розмов, чи врешті-решт подорослішати і ризикнути почати власне життя, окреме від матері. Уже в цьому, ранньому фільмі Муратової, впізнаємо притаманну її героям невротичність діалогів – з повторами і часом екзальтованою жестовою мовою.

Фільм був закінчений в 1971 році, але на екрани потрапив лише в 1987-му, тоді ж отримав призи на Всесоюзному кінофестивалі та на МКФ у Локарно. Через цей фільм режисерку зі скандалом позбавили диплому ВДІКУ та надовго заборонили знімати.

АР-ХІ-МЕ-ДИ!

1975, Одеська кіностудія, 83 хв.

Режисер: Олександр Павловський

Сценарист: Юрій Кисельов

Оператор: Олександр Полинніков

Композитор: Марк Мінков

Художник: Володимир Бурук

У ролях: Сергій Іванов, Олександр Ігнатуша, Моісей Мурадян, Сергій Михайлов, Галина Сулима, Алєксандр Хочінскій

arhimedyУ вільний від роботи час четверо хлопців грають у заводському вокально-інструментальному ансамблі «Ар-хі-ме-ди». Гурт потрапляє на центральне телебачення, де їх помічає не остання людина в музичному світі, худрук філармонії, і запрошує серйозно зайнятися музикою. Але для цього потрібно звільнитися з заводу. Молоді люди колективним голосуванням вирішують залишити лави робітничого класу, на них тепер чекають репетиції, гастролі, красиве життя таі прихильниці. Та одного з юнаків, талановитого, проте не дуже сумлінного працівника Олексія Мєтьолкіна, не відпускає майстер – він повинен закінчити свій інженерний винахід, також відмовляють батьки – «ти не ударник, а барабанщик, людину за працю називають ударником». Мєтьолкіна зіграв Сергій Іванов, відомий за роллю Кузнєчика у фільмі «У бій ідуть лише старі».

Фільм вражає еклектичністю жанрових нашарувань – він дивним чином поєднує виробничу драму з молодіжним мюзиклом, телевізійний формат радянських музичних шоу зі стилізацією під кліпи західних рок- і поп-гуртів, питомо радянський зміст із розважально-комерційною формою. Зокрема на цьому стику різних естетичних вимірів будується комедійний ефект стрічки. І хоча у фільмі звучить абсолютно благонадійна радянська естрадна музика у виконанні ВІА «Співаючі серця», манера зйомки, одяг і поведінка героїв недвозначно відсилають до музичних процесів, які в той час вирували за залізною завісою.

НІЧ КОРОТКА

1981, Київська кіностудія художніх фільмів ім. О.П. Довженка, 74 хв.

Режисер: Михайло Бєліков

Сценаристи: Михайло Бєліков, Владімір Мєньшов

Оператор: Василь Трушковський

Композитор: Юлій Мейтус

Художник: Олексій Левченко

У ролях: Сєргєй Каніщєв, Едуард Соболєв, Тетяна Каплун, Лєна Середа, Наталія Сєлівєрстова, Ігорь Охлупін

Nich_KorotkaПодії фільму розгортаються в повоєнний час у дворі-колодязі, який своєю округлою формою нагадує чи то планетарій, чи то паноптикум. І хоча сонячні промені сюди потрапляють лише в полудень, кожен мешканець, немов у світлі софітів, перебуває під пильними поглядами сусідів. Тут, у темних і скромно обставлених комунальних квартирах, мешкають герої фільму, зокрема і хлопчик Ваня Голубенко з тіткою-вдовою. На свій день народження він дістає у подарунок чоботи та лист, нібито від батька, віру в існування якого підтримує його тітка. Щоб подивитися, як вони живуть і підбадьорити хлопця, до них приїжджає фронтовий друг батька з космічним іменем Меркурій, що означає «планета, найближча до сонця» – розшифровує він одну з численних астрономічних метафор у фільмі. Саме Меркурій стає тим моральним авторитетом, який допомагає хлопцю не пуститися берега у складний життєвий період. У цьому ж дворі Ваня зустрічає своє перше кохання – дівчинку з хорошої сім’ї Аліну. Але їхнє дорослішання та розставання так само неуникні, як і сонячне затемнення, яке вони разом спостерігають крізь закопчені уламки скла.

У фільмі режисерське бачення зливається з поглядом хлопця, якому навколишній світ видається то лірично прекрасним, то гнітюче відразливим, як це часто й буває у підлітковому віці. Сюжет стрічки наскрізь прошивають повоєнні романси, а рух камери, яка ні на мить не зупиняється, синхронізується з музикою, що доноситься з патефону – невід’ємного атрибуту фільмів про повоєнні часи. Ця стрічка, через ніби непримітну особисту історію й ретельно підібрані вінтажні деталі, успішно працює з колективною пам’яттю цілого покоління.

ХОЛОДНИЙ БЕРЕЗЕНЬ

1987, Одеська кіностудія, 96 хв.

Режисер: Ігор Мінаєв

Сценарист: Алєксандр Горохов

Оператор: Володимир Панков

Композитор: Анатолій Дергачов

Художник: Анатолій Наумов

У ролях: Андрєй Голубєєв, Людміла Давидова, Максим Кісєльов, Микола Токарь, Андрій Любімов

holodniy-berezenДругокурсник Мітя переводиться навчатися в СПТУ на околиці провінційного містечка. Нове місце зустрічає його темрявою, бездоріжжям, дідівщиною і ускладненням стосунків із дівчиною, заради якої він, власне, і приїхав. Директор училища та його дружина – сім’я інтелігентів, які ще вірять в ідеали радянської педагогіки. Вони намагаються навернути на правильний шлях і окультурити своїх підопічних, які потрапили під вплив вуличної шпани. У хід ідуть театр, екскурсії, декламації Пушкіна, самодіяльність і просто розмови по душам. Але архаїчні закони зграї, за якими живуть молоді люди, й похмуру провінційність не так просто подолати.

Фільм знято в останні роки існування Радянського Союзу, коли вже було передчуття майбутніх змін і того, що невлаштованість кризових років от-от має змінитися нібито чимось новим і кращим, так само як підліткові метання змінюються зрілістю, холодні місяці – теплими. Світло у фільмі використовується як візуальна метафора обмеженого погляду, площа видимого постійно то звужується, то розширюється. Герої та глядачі здебільшого бачать лише ті об’єкти, які вихоплює світло ліхтарика, фар, дискоболу на танцях, вікон і вітрин, решта ж об’єктів залишаються в темряві. Рідкісні кадри залитих сонцем весняних днів переломлюються крізь решітки, сітки, рами і зелене скло вікон в училищі, які створюють задушливе відчуття плавання в акваріумі, або життя «у пивній пляшці», за словами одного з героїв. Цю першу і наступну повнометражну картину Ігоря Мінаєва «Перший поверх» показали в «Двотижневику режисерів» на Канському кінофестивалі, наступні свої роботи режисер знімав уже у Франції.

Тінкор

За інф. Довженко-Центру

 

Підтримати сайт / Support:

Ти можеш матеріально підтримати сайт – зробити довільний донейшн через Paypal. Щиро дякуємо, що ти цінуєш нашу працю й допомагаєш оплачувати витрати з утримування сайту! Тоді ми матимемо змогу заохочувати до співробітництва нових цікавих авторів і технічно розвивати портал. Щоб здійснити підтримку та зробити переказ, натисни кнопку Donate.

We will be able to encourage new interesting authors to collaborate and technically develop the portal. We sincerely thank you friends for appreciating our work and helping us pay for the costs of maintaining the site. You can Paypal.

Увійти / Login
[ultimatemember form_id="4322"]
Підпишися на щотижневий дайджест!
Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах:
PayPal:
Підтримай роботу журналістів сайту!

© 2010-2021, ContentLab. Усі права захищені. Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті TEENСORR, дозволяється за умови посилання на teencorr.com.ua. Для інтернет-видань є обов'язковим пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання на http://teencorr.com.ua. Посилання має бути розміщене в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Гіперпосилання (для інтернет-видань) – має бути розміщене в підзаголовку чи в першому абзаці матеріалу.

Перейти к верхней панели