fbpx
Close Sidebar
functional photo
15-річна херсонська школярка винайшла спеціальне біоплато, яке очищує водойми без механічного втручання в екосистему. Свій проєкт дівчина відправила на щорічну Олімпіаду геніїв у США, посіла третє місце й отримала стипендію на навчання в Нью-Йорку. 

Вікторія на Олімпіаді була одною з 1,5 тисячі учасників. Створити винахід їй допомогла родина. В родині Віки люблять сплавлятися на байдарках, і під час такого сплаву члени родини помітили, що вода, де росте комиш і рогоз, чиста на відміну від тих місць, де ці рослини не ростуть. Дівчина з мамою та старшою сестрою придумали, як укорінити комиш на пісчаних грунтах, як у річках. 

«10 метрів квадратних цього біоплато за день очищує 1 кубометр забрудненої води», – стверджує школярка. Винахід дівчини може стати в нагоді в питанні очищення Дніпра. 

За перемогу в конкурсі Віка отримала стипендію в 15 тис. доларів на рік, але скористатися нею не може, бо навчання вартує біля 70 тис. доларів, які потрібно докласти самостійно. У родині Вікторії таких грошей немає.

Вікторія з батьками мріють утілити свій проєкт у практику, щоб їхній винахід очищував українські водойми. Спеціалісти кажуть, що таким чином очистити водойми цілком імовірно.

За інф.: ТСН

Скріншот: ТСН

functional photo
У Києві на Виноградарі громада бореться за збереження й розчистку Синього озера, однієї з водойм, що знаходиться на балансі КП «Плесо» і поступово міліє через зменшення площі водозабору. Громада закликала долучатися до ініціативи батьків та вчителів гімназії №34 «Либідь» ім. В.Максименка.

Щоб зберегти озеро, громаді доводиться боротися з забудовниками «Каштанового міста», які прагнуть забудувати озеро й прилеглу територію.

Як повідомляють ініціатори боротьби за збереження озера, на початку 2020 року КП «Плесо» були виділені бюджетні кошти для очистки озера. З’ясувалося, що перед тим, як почистити озеро, комунальне підприємство має провести вишукувальні роботи. Доки поралися з цим, пропустили строк засвоєння коштів, і вони повернулися назад до бюджету міста. Кошти довелося «вибивати» знову. Закласти в бюджет потрібні кошти вдалося лише після того, як озеро додали до переліку природоохоронних заходів на 2021 рік. Утім, громада не чекала й стала чистити озеро від сміття самотужки. Тим часом кошти на очистку озера в КП «Плесо» ще не розподілені, і є ризик, що і в цьому році підприємство може не встигнути їх освоїти.

functional photo

Синє озеро, Виноградар

Із забудовником теж чимало проблем. Зокрема, є ризик, що депутати, які голосують за збереження будівництва на цьому озері, планують руками громадян зробити з нього рекреаційну зону під забудовний проєкт. Проте громада має свій проєкт рішення проти забудови.

Чим можуть допомогти всі містяни? Зверненнями до депутатів, щоб вони голосували за адекватний проєкт рішення, дзвінками та відвідинами КП «Плесо», поширенням інформації про ситуацію, яка склалася. Ініціатори очистки озера закликають приєднуватися екологів, юристів і всіх громадян.

Як гніздитися пеліканові? Природоохорнці встановили штучні платформи

functional photo
На початку червня в Дунайському біосферному заповіднику встановили дві штучні платформи для гніздування пеліканів в межах проекту «Шлях життя пелікана».

Роботи із монтажу штучних платформ розпочалися весною. Такі платформи є ефективним інструментом для формування гніздових колоній пеліканів. Досвід Румунії, Болгарії та інших країн показує, що пелікани залюбки будують свої гнізда на цих штучних острівцях. Платформи зібрали з плавучих блоків, які покрили дошкою встановили на території Дунайського біосферного заповідника в приморській частині дельти в Ананькіному куті, в найбільш захищеній заповідній зоні – зоні суворої охорони. Перед початком розмноження платформи будуть зверху вкриті очеретом, щоб надати їм більш природний вигляд.

functional photo

– Для гніздування ці птахи обирають ділянки суходолу, які є захищеними від хижаків. Але в наших умовах не так багато острівців, придатних для цього. Тому такі штучні платформи й приваблюють пеліканів. Платформи, які ми встановили в Ананькіному куті, є досить просторими – близько 60 квадратних метрів. Тож на них можуть відпочивати та гніздуватися кілька десятків пеліканів. Цьогорічний сезон розмноження вже закінчився, але ми сподіваємося, що птахи поки звикнуть до платформ і побудують на них свої гнізда в наступні роки», – сказав Максим Яковлев, орнітолог Дунайського біосферного заповідника.

Згідно обліків пеліканів, які пройшли навесні, в Українській дельті Дунаю помічено більше 2 тисяч рожевих пеліканів та 83 кучерявих пелікана. Рожеві пелікани гніздяться в Румунії в одній колонії в урочищі Рожка Бугайова. Проте кучеряві пелікани будують гнізда на різних водоймах від Греції до України. Кілька років тому в Україні орнітологи фіксували поодинокі гнізда кучерявих пеліканів на озері Кугурлуй, але стабільна гніздова колонія не сформувалася.

functional photo

Природоохорнці планують побудувати ще кілька подібних платформ на інших водоймах дельти Дунаю, а також встановити на них штучні реалістичні фігури пеліканів, щоб приманювати справжніх птахів.

Величний птах під загрозою

Маючи розмах крил майже три метри і вагу понад 10 кг, кучерявий пелікан – один з найбільш вражаючих птахів Європи. Побачити групу цих величних рибоїдів, що разом здіймаються у повітря – незабутнє видовище.

Кучерявий пелікан надзвичайно вразливий всюди, де він зустрічається. Цей птах включений до Червоного списку МСОП в категорії «Вид, близький до загрозливого стану». Протягом останніх десятиліть світова популяція виду зазнала різкого скорочення через зіткнення з лініями електропередач, втрату оселищ, турбування, переслідування рибалками та недостатню обізнаність серед місцевих громад.

Нагадаємо, проект «Шлях життя пелікана», який допомагає зберегти та відновити популяцію кучерявого пелікана у Чорноморському регіоні та Середземномор’ї, робить акцент не тільки на дослідженнях виду та практичних заходах з його збереження, але й на популяризації знань про цього величного птаха, що є посланцем здорових водойм та водно-болотних угідь. Тільки з підтримкою місцевого населення та широкого кола сторін заходи з ревайлдингу можуть бути успішними. Проект реалізується у Греції, Болгарії, Румунії та Україні за фінансової підтримки Програми LIFE Європейського союзу та Фонду Arcadia. В Україні проект втілюється в життя організацією Rewilding Ukraine та Дунайським біосферним заповідником.

В Україні порахували пеліканів

functional photo
15-21 травня в рамках проекту «Шлях життя пелікана» в Україні відбулися обліки пеліканів. Захід пройшов у рамках четвертого Європейського південно-східного підрахунку пеліканів. Під час обліку спеціалісти порахували рожевого та кучерявого пеліканів. 

Обліки проводили співробітники ДБЗ – орнітолог Максим Яковлєв та зоолог Олександр Гайдаш, також у заході взяв участь Михайло Нестеренко, виконавчий директор Rewilding Ukraine. У пошуках пеліканів біологи відвідали Придунайські озера – Китай, Ялпуг, Катлабух, Кагул, Кугурлуй та Лунг, Кілійське гирло Дунаю та його приморські ділянки, водосховище Сасик. Для обстеження всіх територій, деякі з яких є досить віддаленими та важкодоступними, використовувалися різні види транспорту – від позашляховика та човнів та сучасне обладнання – біноклі, телескопи та дрон.

functional photo

У  дельті Дунаю мешкають два види пеліканів – рожевий (Pelecanus onocrotalus) та кучерявий (Pelecanus crispus). Обидва занесені до Червоної книги України та ряду міжнародних природоохоронних списків, в тому числі до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Пелікан є орнітологічним символом дельти Дунаю та посланцем здорових водойм та заплав.

– Під час обліків в українській частині дельти Дунаю ми зафіксували більше 2 тисяч рожевих пеліканів та 83 кучерявих пелікана. Нам було важливо дізнатися про чисельність птахів на окремих територіях, відмітити, які місця вони обирають для харчування, відпочинку чи гніздування. Найбільша кількість кучерявих пеліканів була відмічена на озері Лунг, яке є складовою частиною озера Катлабух. Птахи відпочивали на заломах очерету біля одного з островів. Можна припустити, що в майбутньому при певних умовах пелікани можуть почати гніздитися на цій ділянці. Приємно відмітити, що цього року ми спостерігали більше кучерявих пеліканів у порівнянні з минулорічними обліками, коли було зафіксовано 58 особин, – розповідає орнітолог Максим Яковлєв.

functional photo

Попри штормовий вітер, дощ та подекуди град, які супроводжували експедицію протягом кількох днів, обліки в Україні відбулися одночасно із заходами в інших сусідніх країнах. Це дозволило вченим скласти більш-менш реальну картину щодо чисельності та розповсюдження рожевих та кучерявих пеліканів у південно-східній Європі. Зокрема, в Болгарії вчені з Болгарського товариства охорони птахів нарахували 513 кучерявих пеліканів та 575 рожевих пеліканів. В Румунії обліки проводилися Румунським орнітологічним товариством спільно з Біосферним заповідником «Дельта Дунаю». Координатором четвертого Європейського південно-східного підрахунку пеліканів було Еллінське орнітологічне товариство в Греції. Остаточні дані по країнам ще уточнюються.

functional photo

Пелікани – амбасадори здорових водно-болотних угідь, а їх чисельність та розповсюдження є своєрідними маркерами стану здоров’я природних систем. Тому дуже важливо проводити регулярні обліки цих видів птахів, а також докладати зусиль до збереження та відновлення їх популяцій та середовищ існування. Цього року ми плануємо побудувати у Дунайському біосферному заповіднику першу штучну платформу, яку пелікани зможуть використовувати для гніздування та відпочинку. З огляду на досвід інших країн, ці платформи є досить ефективними. Тож, хоча цього року ми не помітили гнізд кучерявого пелікана, наступного, сподіваємося, він буде гніздитися в українській частині дельти Дунаю, – розповів Михайло Нестеренко.

Проєкт «Шлях життя пелікана», який допомагає зберегти та відновити популяцію кучерявого пелікана у Чорноморському регіоні та Середземномор’ї, робить акцент не тільки на дослідженнях виду та практичних заходах з його збереження, а й на популяризації знань про цього величного птаха. 

Учениця Українського медичного ліцею нагадала про проблеми озера Сасик. Чому ця ситуація важлива?

 

functional photo

17 квітня в Українському медичному ліцеї відсвяткували Всеукраїнський День довкілля. Цього дня проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.

Софія Ліпкан, учениця 9-А класу, дослідила екологічний стан озера Сасик, що знаходиться на півдні України. Адже сьогодні проблеми басейну озера Сасик – це комплекс проблем екологічного, соціального, економічного та санітарно-епідеміологічного характеру, які неможливо вирішити без здійснення комплексних заходів.

Софія присвятила вивченню цього питання свій проєкт «Довкілля – це наше життя». Коментуючи слайди, Софія розповіла про важкий екологічний стан озера Сасик в Одеській області, наслідки втрачання людей та сусідства з лиманами.
Як повідомляє на своєму сайті Одеська обласна рада, створення Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС) на базі перетворення морського лиману Сасик стало причиною негативної екологічної трансформації і виникнення гострих та невирішуваних традиційними методами економічних, екологічних, соціальних проблем та конфліктів.

Нагадаємо, озеро Сасик створено на місці колишнього солоного лиману Сасик, внаслідок відокремлення його дамбою від Чорного моря і з’єднання каналом з Дунаєм. Озеро входить до складу Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС), будівництво якої здійснювалось у 1976 – 1991 роках.

Нагадаємо також, що в 2009 році Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України здійснив науково-дослідницьку роботу «Поліпшення екологічного стану озера Сасик» за участі 9 провідних науково-дослідницьких та проектних організацій України. Висновок цього дослідження однозначний: економіко-екологічні та соціально-економічні перспективи розвитку району Сасика можуть бути реалізовані лише за умови повернення його в природний стан – морський лиман. Для поліпшення екологічного стану Сасика необхідно відновити його генетичний зв’язок з Чорним морем шляхом роздамбування.
Щоб надалі мати змогу використовувати природно-ресурсний потенціал Сасика як морського лиману, потрібно визначити пріоритети та регламент його використання. Для цього потрібно визначити доцільність, форми, проєкти інноваційного розвитку системи зрошення в Придунайському регіоні й вирішити питання водопостачання населення.

2010 року розпочала роботу Міжвідомча комісія з вирішення питання доцільності ліквідації дамби на озері Сасик. До 2011 року комісія мала на меті напрацювати пропозиції щодо доцільності приведення озера Сасик до стану морського лиману. Для цього учасники комісії звернутися до Кабінету Міністрів України. Від Кабміну комісія очікувала, що він надасть доручення НАН України систематизовувати звіти наукових установ, в тому числі і напрацювань Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України та Українського НДІ екологічних проблем, але до цього часу відповідне рішення не реалізовано.

functional photo

В Одеській області, в регіоні дельти Дунаю, поблизу села Орлівка, спеціалісти працюють над відновленням природного водообміну озера Картал із сусідніми озерами та рікою. Щоб відновити озеро, у дамбі , що розділяє озера Картал та Кугурлуй, створили водопропускну споруду. Фахівці впевнені, що це допоможе відновити природний водообмін між озерами на цій ділянці. На наступному етапі робіт влітку розчистять природні протоки, що з’єднують озеро Картал з озером Кагул та річкою Дунай.

На думку експертів, після закінчення цієї роботи водний режим озера Картал буде набагато ближчим до природного, а якість води, продуктивність озера, різноманіття рослинного та тваринного світу покращаться, активніше розвиватиметься екологічний туризм, з’являться умови для комплексного та сталого використання озера, його лук та плавнів.

2020 року спеціалісти з Басейновим управлінням водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю, громадської та природоохоронної організацій, що ведуть відновлювальні роботи на озері, розроблять новий план управління водними ресурсами озера Картал. Після відновлення природного водообміну озера фахівці та організації планують розвивати екотуристичну інфраструктуру екопарку, створити екостежки та просувати озеро Картал як привабливу туристичну локацію. Як сподіваються ініціатори відновлення озера та створення екопарку, розвиток екологічного туризму в Одеській області має допомогти місцевим підприємцям та громадам. Також у планах – проведення на озері, у селі Орлівка, етно-екологічного фестивалю.

functional photo

Карта відновлювальних робіт на озері Картал

Нагадаємо, відновлювати озеро Картал, мілководну водойму площею 1550 га в Одеській області, яка входить до «Списку водно-болотних угідь міжнародного значення», розпочали 2016 року – тоді прочистили ряд природних каналів, що ведуть до озера, реконструювали один шлюз та частково відновили заплавні луки. 2017 року на відновленій заплавній території створили екопарк, і завезли до нього з Закарпаття стадо водяних буйволів для посилення природного випасу та приваблення туристів. Зараз в екопарку є 15 цих тварин. Ті, хто захоплюється дослідженнями живої природи, можуть побачити тут коровайку, кучерявого та рожевого пеліканів, малого баклана, колпицю, казарку червоноволу, чаплю жовту та ряд рідкісних рослин. 2019 року територія отримала статус ландшафтного заказника загальнодержавного значення згідно законодавства України.

За даними природоохоронників, у другій половині ХХ століття озеро Картал було відокремлене системою дамб і шлюзів, що сильно порушило природні процеси. Озеро поступово замулювалося й заростало водною рослинністю. У результаті площа відкритої води і глибина озера зменьшилися, а якість води погіршилася, рибні запаси озера вкрай скоротилися, територія стала меньш привабливою для туристів. Наразі відновлювальні роботи проводяться в межах проекту «Відновлення водно-болотних угідь та степів регіону дельти Дунаю» за фінансової підтримки Програми «Ландшафти під загрозою».

functional photo

Роботи з монтажу водопропускної споруди на озері Картал

Що таке rewilding (ревайлдинг)?
Це прогресивний підхід до збереження природи. Мова йде про те, щоб дозволити природі самій піклуватися про себе, щоби природні процеси самі формували землю та море, відновлювали пошкоджені екосистеми та деградовані ландшафти, створювали дикі, більш біорізноманітні місця існування. Фахівці допомагають природі в цьому, відновлюючи правильні природні умови: прибираючи дамби, що стримують ріки, сприяючи відновленню лісу чи повертаючи на природні території види, які існували тут до винищення людиною.

Проєкт «Відновлення водно-болотних угідь і степів регіону дельти Дунаю»

Найбільший проєкт з відновлення природи в Дунайському регіоні. Спеціалісти сподіваються, що він прискорить відновлення природних ландшафтів дельти, їх флори і фауни на площі понад 40 000 гектарів (400 квадратних кілометрів) на території трьох країн: Румунії, України та Молдови. А також зміцнить прикордонне співробітництво в регіоні, надасть підтримку біосферним заповідникам в трьох країнах і принесе користь місцевим громадам за рахунок розвитку сталої економіки на основі природи.

Поєднання відновлення з природним випасом призводить до створення більш різноманітних мозаїчних ландшафтів. На вже відновлені території, наприклад, на острів Єрмаков, у заплаву озера Картал біля села Орлівка, будуть повернуті (реінтродуковані) великі травоїдні тварини, в тому числі дикі види: благородний олень, кулан і деякі домашні породи: коні породи Коник, туроподобна худоба і водяний буйвол.

Проект залучатиме місцеві громади задля розвитку і підтримки сталого використання природних ресурсів, наприклад, рибальства, і екологічного туризму. Проект також включає підтримку бізнесу, заснованого на сталому використанні природи.

За інф. представників Проєкту «Відновлення водно-болотних угідь і степів регіону дельти Дунаю»

Фото обкладинки: Staffan Widstrand, надано представниками Проєкту «Відновлення водно-болотних угідь і степів регіону дельти Дунаю»

Реінтродукція виду || Водяні буйволи вже оселилися в Дунайському біосферному заповіднику

На початку квітня в українській дельті Дунаю оселилися дикі коні, які прибули з Латвії

Жила-была украинская степь. Спасут ли экологические организации ландшафтный заказник в Тарутино под Одессой?

pradavniy-tur-vistavka

У Київському палаці дітей та юнацтва з 18 жовтня працює виставка «Прадавній тур: минуле та сучасне», організована Вальтером Фрішем і природоохоронним парком природи «Беремицьке». Вона присвячена турам. Одним з головних експонатів є збірний скелет первісного тура. Для його монтування використали кістки з місць природного захоронення решток цієї тварини. Загалом на виставці можна буде побачити 20 археологічних експонатів прадавнього бика, які відрізняються за розміром і походженням.

Первісний бик, або тур – один з найбільших в історії наземних ссавців. Його витіснили з його середовища проживання й винищили. Вага турів досягала 1000 кг, а висота в холці – до 180 см. Наразі існує декілька фондів та організацій, що успішно продовжують спробу селекційного відтворення биків, які за своєму генотипу та фенотипу відповідатимуть вимерлим турам.

30 жовтня на виставці працювали виховаці гуртка живопису КПДЮ з педагогом Ярославою Підвисоцькою та викладачкою графіки Наталією Каверзнєвою. Вони засвоювали принципи зображення тварини.

На відкритті єкспозиції виступив із лекцією архітектор Вальтер Фріш, автор першої та поки єдиної, всеосяжної ілюстрованої книги «Тур – європейський бик». Він ще в 1981 році першим почав повернення породи шляхом великого цілорічного випасу на великих сільськогосподарських угіддях.

Нагадаємо: парк природи «Береміцьке» – природоохорони об’єкт на півдні Чернігівської області на лівому березі Десни.

Виставка працює: у будні з 12:00 до 20:00 та у вихідні з 09:00 до 18:00. 

Фото: організатори виставки «Прадавній тур: минуле та сучасне»

Реінтродукція виду || Водяні буйволи вже оселилися в Дунайському біосферному заповіднику

 

festival dityacha-zaliznitsya

Через місяць від початку навчального року, 27 вересня, на Запорізькій дитячій залізниці відбувся ювілейний XV Всеукраїнський екологічний фестиваль для юних залізничників «Залізничний транспорт та екологія». В екозаході для юних залізничників узяли участь спеціалісти профільних навчальних закладів, які мали змогу поспілкуватися з потенційними студентами. Також у фестивалі взяли участь представники восьми дитячих залізниць України – Запорізької, Дніпровської, Рівненської, Луцької, Київської, Закарпатської, Львівської та Малої Південної.

Учасники – майбутні фахові залізничники – поспілкувалися на стратегічній сесії «Створення екопам’ятки XV Всеукраїнського екологічного фестивалю». Ще вони працювали над розробкою макету «Екоподорож дитячими залізницями майбутнього»; узяли участь у презентації проектів екологічного та залізничного спрямування, авторами яких є юні залізничники. На фестивалі були вікторини й дискусії, обмін досвідом та творчі виступи команд-учасниць, цікаве і пізнавальне дозвілля: екскурсія та дискотека.

Найкращі проекти фестивалю та його найактивніші учасники отримають нагороди від Укрзалізниці. Також, за доброю традицією, організатори заходу підготували подарунки усім командам, щоб заохотити прагнення юних залізничників бути дбайливими господарями та охоронцями природи.

За результатами роботи фестивалю гран-прі отримала Запорізька дитяча залізниця. Переможцем у номінації за найкраще ековпровадження проекту стала Київська дитяча залізниця; за найкращу екоінновацію в залізничній галузі – Рівненська дитяча залізниця; за найкращі екоорієнтовані технології розвитку залізничного транспорту – Львівська дитяча залізниця; за найкращий партнерський екопроект – Луцька дитяча залізниця; за найкращий екокейс з впровадження проекту – Закарпатська дитяча залізниця; за найкращий проект з озеленення території – Дніпровська дитяча залізниця; за найкреативнішу ідею екопроекту – Мала Південна.

За інф. Укрзалізниці

Фото обкладинки: сайт dp.uz.gov.ua

Rewilding Ukraine

Одна з європейських природоохоронних організацій цього тижня заселила острів Єрмаков в Дунайському біосферному заповіднику водяними буйволами. Тварини завезені в Придунав’я в рамках проекту «Відновлення водно-болотних угідь і степів регіону дельти Дунаю», щоб допомогти зберегти мозаїчні ландшафти і біорізноманіття острова.

Rewilding Ukraine

Буйволів транспортують на місце поселення. Фото: Андрій Некрасов

Півстоліття тому водяні буйволи природно жили в дельті Дунаю. Наразі виникла необхідність реінтродукції цього виду в екосистемі на цій території. Стадо завезли з Закарпаття, з долини річки Тиса, де на фермах ще зберіглося невелике поголів’я водяного буйвола. Тварин для переселення підібрав Мішель Якобі, еколог і активіст з Німеччини.

– Водяні буйволи – чудові «архітектори» природи. Як великі травоїдні, вони проріджують чагарник і очеретяні зарості, створюють невеликі басейни і калюжі, в яких можуть селитися різні комахи, земноводні й риби. Також буйволи є неперевершеними розповсюджувачами насіння. Одна тварина може переносити в шерсті і травній системі насіння більше ніж 200 видів рослин. Ми очікуємо, що вони створять в дельті Дунаю таке середовище існування, яке не можуть створити інші тварини або люди, – розповів Михайло Нестеренко, виконавчий директор природоохоронної організації.

Транспорт цього стада з 7 водяних буйволів – перший із серії подібних заходів. У найближчі кілька тижнів запланований випуск на острів Єрмаков ще близько 10 водяних буйволів із Закарпаття і 15 диких коней породи коник, які прибули в Придунав’я з Латвії. Так як перший пробний транспорт пройшов добре, можна сподіватися, що й інші тварини прибудуть на місце призначення цілими і неушкодженими.

– Тварини нормально перенесли дорогу, хоча спекотна погода і плавання на баржі по Дунаю не прийшлося їм до смаку. Після перших кроків по острову буйволи добігли до першої ж пристойної калюжі і почали активно «приймати ванну» з води і бруду, щоб знизити температуру тіла. Але варто відзначити, що при цьому тварини отримували задоволення і пустували, як діти. Буйволи – дуже розумні і соціальні тварини, вони тягнуться до людей і емоційно реагують на події, – зазначив Олег Дьяков, експерт природоохоронної організації, який супроводжував тварин.

Спеціалісти очікують від великих травоїдних, що ті регулюватимуть рослинність, підтримуватимуть ландшафтне різноманіття острова, приваблюватимуть туристів.

Нагадаємо, острів Єрмаков був відновлений до природного стану близько 10 років тому за проектом Всесвітнього фонду природи WWF. На даний момент він є однією з найбагатших за біорізноманіттям територій Дунайського біосферного заповідника, де мешкає безліч видів птахів, наприклад, кучерявий і рожевий пелікани, великий бугай, орлан-білохвіст й інші. Орендарі острова спільно з природоохоронцями планують розвивати на острові туристичну інфраструктуру і зробити Єрмаков привабливою локацією для екотуризму.

Фото: Андрій Некрасов, Катерина Куракіна

Більше фото можеш побачити в інстаграмі та на фейсбук-сторінці Teencorr 

На початку квітня в українській дельті Дунаю оселилися дикі коні, які прибули з Латвії

Жила-была украинская степь. Спасут ли экологические организации ландшафтный заказник в Тарутино под Одессой?

marche-kulkiv-kmda

У неділю, 26 травня, біля КМДА зберуться столичні антипакетні джедаї, щоб прогнати «кульочних монстрів». Кияни вийдуть на Хрещатик на Марш кульків, щоб висловитися проти активного використання поліетиленових пакетів, які забруднюють природу. Кожен киянин може принести під КМДА «пакет із пакетами», і просто там, на Марші, віддати організаторам. Вони обіцяють відвезти всі ці пакети на утилізацію до спеціалізованого підприємства.

marche-kulkiv-kmda

Організатори Маршу кульків готуються вийти в неділю, 26 травня, під київську міську адміністрацію на екологічну акцію. Фото: фб-сторінка Маршу кульків

На Марші кульків біля київської міської адміністрації можна буде дізнатися багато корисного щодо небезпеки сміття та важливості та засобів його сортування. Про все це киян інформуватимуть школярі – учні загальноосвітньої школи N2 міста Вишневого.

Школярів та дорослих, що візьмуть участь у акції, турбує, що новини про китів, тюленів та дельфінів, знайдених мертвими з кілограмами пакетів усередині, стали буденністю. І наголошують, що безкоштовні кульочки і пропаганда пакетів на кожній касі – це є злочин проти нашого здоров’я. Організатори закликають усіх учасників Маршу прямо під КМДА внести свої креативні пропозиції щодо альтернативи використанню поліетиленових пакетів, щоб не тягти гори поліетиленового сміття в майбутнє. Учасники обговорять це питання один із одним під час акції та обміняються корисним досвідом.

Крім того, організатори акції та дитячий екопатруль 2-ї школи Вишневого нагадують, що більшу частину сміття, що скидається в світовий океан, складає пластик. Також ініціатори Маршу пропонують пригадати певні факти: продукти, що лежать в пакеті, швидше починають псуватися, тому що на поліетилені знаходиться безліч бактерій; у щільно закритому прозорому мішечку утворюється конденсат, у якому швидко розвивається цвіль; зберігання квашеної капусти та іншої їжі з підвищеною кислотністю руйнівно впливає на верхній шар пакету, і в результаті хімічні сполуки проникають в продукти і отруюють їх; коли поліетилен піддається заморожуванню, з нього виділяються токсини, небезпечні для людини.

Фундатори ініціативи нагадують також, що виробництво пакетів із пластику стартувало в Америці в 50-ті роки минулого століття, і наразі є прибутковим бізнесом. Прозорі одноразові мішечки зробили справжню революцію, і ними стали користуватися повсюдно. Але ейфорія тривала недовго: тепер багато країн вводять обмеження або заборону на використання пакетів, тому що люди усвідомили шкоду від них для свого здоров’я та екології.

На думку організаторів, три необхідні компоненти культури екологічно свідомого суспільства – обмеження споживання, утилізація і альтернативи. Ініціатори назвали асоціації з позитивним життям без використання поліетилену: чисте узбіччя; зелений ліс без поліетиленових прикрас; блакитні ріки, озера, моря, океани; різнокольорові авоськи і торбинки; природність та естетичність у культурі споживача.

marche-kulkiv-kmda

Кожен киянин може принести під КМДА 26 травня свої поліетиленові пакети на утилізацію. Фото: фб-сторінка Маршу кульків

Учасників акції можна буде впізнати за пакетиками на голові. І долучитися до них. Марш кульків розпочнеться о 13.00. 

Нагадаємо: поліетиленові пакети виробляються, зокрема, на спеціалізованому заводі в місті-сателіті Києва й потім потрапляють у всі супермаркети та магазини пішої доступності столиці.

interview || Богдан Мотузенко: «Немало осовремененных чиновников считают, что многие вещи можно делать без согласования с городом»

На початку квітня в українській дельті Дунаю оселилися дикі коні, які прибули з Латвії

До села Орловка на півдні України 26 березня природоохоронці завезли 23 диких коня породи Польский коник. Фахівці вважають, що тварини допоможуть створити і підтримувати мозаїчні ландшафти, а природний випас сприятиме збереженню біорізноманіття в Дунайській дельті.

До селища прибула партія з 23 коней, у складі трьох родин. Поїздка зайняла майже три дні і три ночі, і була тривалою для тварин. Проте ветеринарний огляд показав, що всі тварини здорові і добре перенесли переїзд.

Koniks

– Організація транспорту тварин зайняла дуже багато часу та зусиль, і поїздка була досить складною – з Латвії через Літву, Білорусь і всю Україну з півночі на південь,- тому ми раді, що коні нарешті благополучно дісталися місця призначення, – повідомив Михайло Нестеренко, голова європейської природоохоронної організації Rewilding Ukraine. – Це перший випадок завезення Коників в українську дельту Дунаю, і ми дійсно з нетерпінням чекаємо випуска їх у зону постійного перебування.

Витривалі Коники, які мешкали в Латвії в дикій природі, добре підходять для існування в дельті і звикли захищатися від хижаків. Як порода, Коники подібні до нині вимерлого дикого євразійського коня, відомого як тарпан. Як і їхній пращур, вони досить легко пристосовуються до жорстких кліматичних і суворих погодних умов. Адаптовані до життя в дикій природі, Коники можуть переносити періоди обмеження кількості їжі, також вони мають надзвичайно стійку імунну систему.

Koniks

Коні цієї породи невисокі і в холці досягають 130-140 см, їх маса в середньому становить 300-400 кг. Породі властиві сильна і кремезна будова тіла, невелика, але досить масивна голова, прямий або трохи горбоносий профіль. Коники можуть змінювати відтінок масті в залежності від сезону: влітку вони темніші і коричневі, а до зими світлішають.

Після 30-денного карантину в Орлівці три родини Коників будуть переселені в різні частини дельти. Одна родина залишиться у верхній дельті недалеко від Орлівки. Друга родина оселиться в Екапарку «Картал». Третю родину перевезуть у зовнішню дельту.

osetry

29 червня придунайські громади відзначили День Дунаю. Це традиційне, щорічне святкування для тих, хто усвідомлює значущість однієї з найбільших річкових систем Європи, що є домівкою для багатьох людей і є місцем унікального біологічного різноманіття. Спеціалісти усвідомлюють, що справа збереження та відновлення осетрових риб в Дунаї – це справа не одного покоління. Щоб лави захисників осетрових збільшувалися, а розуміння проблематики поліпшувалося, експерти залучили дітей, аби вони могли дізнатися багато цікавого про осетрових і зрозуміли, що їх потрібно берегти і шанувати.

Цьогоріч День Дунаю відзначили в місті Вилкове Одеської області. Дунайський біосферний заповідник за підтримки Всесвітнього фонду природи WWF в Україні провів для дітей гру-квест «Шлях осетра».

– Вже другий рік поспіль День Дунаю у Вилковому присвячений осетровим рибам, які жили ще 250 мільйонів років тому, однак сьогодні занесені до Червоної книги України та Міжнародного червоного списку МСОП, – сказала представниця проекту «ЖИТТЯ дунайським осетровим» та проекту WWF в Україні Катерина Куракіна.

osetry

Юні вилківці долали 4 етапи маршруту: відповідали на питання вікторини про осетрових риб, згадували риболовецькі традиції рідного краю, шукали частинки «осетро-пазлу», мандрували Дунаєм та, як справжні осетри, долали перешкоди на шляху до Чорного моря. Упродовж квесту дітлахів супроводжував особливий гість – маскот-осетер, а також волонтери «Осетрової варти», що тими днями проходила у Вилковому.

Загалом на святковій карті Дня Дунаю 2018 нанесли близько 30 заходів та активностей у 14 країнах дунайського басейну: у Німеччині, Угорщині, Хорватії, Сербії, Румунії, Болгарії, Молдові, Австрії, Чехії, Словаччині, Словенії, Боснії та Герцеговині, Чорногорії та в Україні.

За інф. WWF в Україні

Jürgen Freund

# Photos by WWF Photographer Jürgen Freund

Згідно даних Всесвітньої мережі екологічного сліду (GFN), людство зараз споживає в 1,7 разів більше ресурсів, ніж може забезпечити планета. Проте 2 серпня люди можуть відзначити День екологічного боргу – щоб не забувати про факт вичерпності ресурсів.

День екологічного боргу, 2 серпня – умовна дата, вирахована науковцями. Вони вважають, що приблизно в цей день наступає момент, коли попит на природні ресурси перевищує можливості Землі їх відновити протягом одного року. Можна сказати, що саме в цей день планета могла би «виставити рахунок» землянам щодо балансу використання й відновлення природних ресурсів.

Щороку ця дата змінюється. Цього року 2 серпня кожен може дізнатися про обсяг свого особистого «боргу» перед планетою Земля, пройшовши безкоштовний тест. Він з’явиться в цей день онлайн.

Інфографіка_Кількість необхідних планет для різних країнГлобальне споживання зростає. Людство викидає в атмосферу все більше вуглекислого газу, який океани й ліси не можуть поглинути в такому обсязі. Виснажує рибні запаси. Вирубує дерева швидше, ніж вони зможуть відродитися й вирости. Продукує більше сміття, ніж планета здатна «перетравити»». Це швидко виснажує навколишнє середовище. Ліси зникають, клімат змінився, продовольства не вистачає, океан закислюється й засмічується. Це вже призвело до важких наслідків для жителів Землі. Фактично, людям уже потрібна не одна, а 1,7 планети для підтримки життєдіяльності.

Мешканці різних країн ведуть не однаковий спосіб життя. За даними науковців, якби кожен із нас у 2017 році жив як австралієць, то нам би знадобилося 5,2 планети, як американець – то 5 планет, як мешканець Південної Кореї – 3,4, Німеччини – 3,2. У 2013 році, по якому є повні дані для підрахунку, українцям було потрібно 1,9 планети.

Олена Тарасова-Красієва, координатор WWF в Україні, відмітила, що люди наразі мають такий стиль життя, що споживають усе більше й більше товарів, навіть не замислюючись, нащо їм узагалі всі ті речі. Вона каже, що люди споживають, не замислюючись про наступні покоління – тільки тому, що це «приємно». А чи приємно це планеті, замислюються не всі.

«У 2016 році день екологічного боргу припав на 8 серпня, тобто з кожним роком ми все швидше споживаємо ресурси планети. Якщо подивитись на стиль життя пересічного громадянина, то така ситуація не дивує. […] Споживаємо, не замислюючись про наступні покоління»,- стверджує Олена Тарасова-Красієва.

У День екологічного боргу українці, як і всі жителі планети, можуть згадати та поміркувати про те, як навчитися споживати розумно, і які шляхи знайти, щоб поліпшити важкий екологічний стан планети. 

За інф.: WWF UA

Фото: Юрген Фрьонд, для WWF

Більше про стан планети та природи ти можеш дізнатися в розділі Nature на Тінкорі

Coala

varyaАвтор: Варвара Берестовська,

для TeenCorr

А знаєш, що ти можеш спробувати утримувати коалу вдома? Упевнена, тоді тобі будуть заздрити всі твої друзі. Але краще, все ж таки, не тягти коалу до України, a залишити її в рідній Австралії. Чому? Аби коала безболісно перенесла переселення, треба забезпечити регулярну доставку найсвіжішого листя евкаліпту не менш ніж 1 кг на день. А де його взяти в Україні? Тут він майже не росте!

Коли відомий мандрівник Джеймс Кук ще в XVIII столітті відкрив східне узбережжя Австралії, він не звернув на коал уваги. Або ж просто не помітив їх. І тільки у червні 1803 року люди вперше спіймали коалу. А в серпні того ж року найавторитетніша газета австралійського міста Сідней надрукувала детальний опис цієї тварини 

Мабуть, тому коалу дуже рідко побачиш у зоопарках України. Проте вони мешкають у європейських: у Лісабоні, Відні, Единбурзі, Мадриді. А на батьківщині коал, в Австралії, дуже популярними є коала-парки. Це справжнісінькі заповідники, де коали живуть у своїх природніх умовах. Потрапити у такий заповідник може будь-хто. У коала-парках проводять шкільні екскурсії та фотосесії для туристів.

В одному з британських мультфільмів два братики коали щодня роблять добрі справи: допомагають друзям, витягують когось із халепи. Але в реальному світі коалам самим дуже потрібна допомога. Що ж їм загрожує?

На початку XX століття люди полювали на коал заради їхніх шкур. Із них виробляли шуби, капелюшки та іграшки. Вироби, зшиті з хутра коал, були недешеві, але мали попит. Ви гралися б із іграшкою, яка зроблена з хутра справжньої коали? Мені таку забавку складно навіть уявити.

Coala

Коала – одна з найбеззахисніших тварин світу

Пізніше на сумчастих ведмедів полювати заборонили. Але і в наш час коали мають проблеми, спричинені людьми. У 2015 році влада австралійського штату Вікторія ухвалила постанову про знищення близько 700 тварин. Такий жахливий вчинок влада штату пояснила тим, що коалам не вистачає свіжого листя евкаліпту. На її думку, рішення хоч і було складним, але правильним, оскільки інакше тварини загинули би від голоду. Того року нещасні тварини були піддані евтаназії поблизу австралійського міста Кейп Отуей.

Довгий час люди помилково приймали коал за ведмедів. Наприклад, англійці називали цих тварин «ведмідь коала», «ведмідь-мавпа» або ж «деревний ведмідь». Деякі вважають, що слово «коала» у перекладі означає «не п’є». Переклад невірний, хоча коали дійсно рідко п’ють воду. А періоди «пиття» трапляються лише під час посухи або хвороби. Узагалі, необхідна кількість рідини міститься в їхній їжі — листі евкаліпта

Страждають коали також від вирубки людиною евкаліптових лісів. Річ у тому, що евкаліпт – дуже корисне дерево. Його деревину використовують у будівництві різноманітних споруд, для яких важлива довготривалість матеріалу, та для виробництва меблів. А запашне евкаліптове масло застосовують у медицині та у косметичній галузі. Напевно, ти бачив мило, зубні пасти, одеколони та навіть жувальні гумки з ароматом евкаліпту. Проте покращуючи своє життя, людина забирає улюблену страву в коал.

У бідах коал винні люди, і це дуже сумно. До того ж, сумчасті ведмеді помирають через зміни у кліматі та навколишньому середовищі, а також через хвороби, які вони самі переносять. На щастя, в Австралії є лікарні, або так звані шпиталі для коал.

Перший такий медичний заклад австралійці заснували в 1973 році. Сучасний шпиталь для коал містить лікарняну кімнату, 8 палат інтенсивного лікування – усередині й зовні шпиталю – та три десятки реабілітаційних майданчиків. На багатьох із них є дерева, де коали можуть учитися лазити під час реабілітації. Але не дивлячись на те, що австралійці добре піклуються про тварин, які, до речі, є символом цієї країни, наразі в дикій природі є лише 100 тисяч коал.

Coala

Харчуються коали вночі, а вдень переважно відпочивають. Навіть якщо коала не спить, вона може годинами сидіти абсолютно нерухомо, обхопивши гілку або стовбур дерева лапами

Евкаліпт для коали – це справдешній смаколик! Що ж у цьому листі такого особливого? Окрім того, що в ньому є багато води, у спеціальних торбочках, які містяться у тканині листка, є велика кількість ефірної олії. Це дуже корисна речовина, яка, до того ж, приємно пахне. Коали – справжні ласунчики. Тому вони живуть у евкаліптових лісах, проводять майже все своє життя на деревах та вживають лише свіжі, молоді пагони евкаліпту. Листя своєї улюбленої рослини коали ретельно подрібнюють зубами та накопичують цю масу за щоками, наче хом’ячки 

Ось іще декілька цікавих фактів про коал, аби ти переконався в тому, які це цікаві створіння:

–  Коали — одні з небагатьох ссавців, окрім мавп і людей, що мають так званий папілярний візерунок на подушечках пальців. Таким чином, відбитки пальців коали і людини складно розрізнити навіть за допомогою потужного електронного мікроскопа.

– Коали вміють плавати.

– Коали плачуть. І голосити можуть до тих пір, поки біль завдаватиме незручності. А плаче коала як дитина – голосно, із тремтінням і надривно.

– Коали мають поганий зір, але в них відмінні нюх та слух.

– Коал вважають ледве не найбеззахиснішими тваринами у світі. Вони ні на кого не нападають і абсолютно не знають, як себе захистити. Якщо завдати їм болю, вони, у кращому випадку, втечуть; бити у відповідь і кусати не будуть.

Не так давно коалу занесли у Червону Книгу. Це означає, що цей вид тварин на межі вимирання. Будемо сподіватися, що люди прикладуть максимум зусиль, щоб зберегти на планеті цю симпатичну і добру тварину.

Коректорська правка: Софія Телеховська

Три десятки вакіт - на весь світ. «Морські панди» щезають із лиця Землі

На Землі залишилося всього 30 вакіт, каліфорнійських морських свиней, чи, за іншою назвою, «морських панд». Такий невтішний висновок досліджень оприлюднили у WWF, посилаючись на науковців.

Те, що цей вид морських ссавців – найбільш уразливий, було відомо й раніше. Але зараз спеціалістам та небайдужим доводиться координувати зусилля, щоб запобігти повному щезненню цих істот. Науковці вважають, що для цього потрібно працювати над убезпечненням місця життя вакіт – Каліфорнійської затоки. 

 Vaquita

Image: ©EFE/ZUMAPRESS.com

До скорочення популяції вакіти на 90% у 2011 – 2016 роки призвів незаконний промисел зябровою сіткою. Мексиканські урядовці не змогли ефективно вповадити дворічну заборону на таку ловлю, а зараз, у травні, вона добігає кінця в травні. З наступного місяця ловля вакіт зябровою сіткою може поновитися, і буде нести серйозну загрозу виживанню всього виду. Утім, дослідження «Збереження найбільш вразливого морського ссавця в світі», яке наразі оприлюднив WWF, теж дає мало надії на виживання цих дивовижних істот.

– Людина відкрила цей вид морських ссавців менше 60 років тому, а сьогодні вже довела його до межі зникнення. Критично низька чисельність популяції вакіти очевидно показує, що наші зусилля з захисту цього неймовірного виду і місця його існування не спрацьовують. Якщо ми не вчинимо рішучих дій вже сьогодні, ми втратимо вакіту назавжди, – сказав Хорхе Рікардс, генеральний директор WWF у Мексиці.

 Vaquita

Тому, враховуючи те, що заборона зябрового лову в Мексиці ось-ось спливе, Фонд захисту природи закликав мексиканський уряд негайно ввести постійну заборону на всі види такого вилову вакіт, і видалити всі загублені дрифтерні сітки, щоб запобігти прилову каліфорнійської морської свині. Також співробітники Фонду вважають, що риболовецькі громади мають бути забезпечені альтернативними знаряддями лову.

Зараз допомогти 30 вакітам, які ще залишилися на планеті, може кожен. Для цього Фонд пропонує звернутися до уряду Мексики, щоб прискорити дії, необхідні для збереження цього ендемічного виду. Зробити це можна тут.

За інф. WWF 

ecoethics

22 квітня – День Землі, який відзначають у багатьох країнах. Цього дня можна пригадати про сезонні особливості буття дикої природи. Наприклад, про «сезон тиші». Науковці вважають, що він є дуже важливим для збереження популяцій тварин.

Активний період у дикій природі розпочинається з першого квітня й завершується в середині червня. Навесні в багатьох тварин відбувається розмноження та догляд за новонародженими. Птахи в’ють гнізда й висиджують пташенят. Хижі та травоїдні риби починають нереститися, шукають для цього необхідний субстрат: гальку, пісок, рослинність.

«Сезон тиші» – явище не вигадане, а визначене законодавчо. Стаття 39 Закону України «Про тваринний світ» фіксує дії з боку людей, які є неприпустимими у період розмноження диких тварин.

За законом, із 1 квітня до 15 червня ніде не можна проводити роботи та заходи, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою: стріляти, виконувати вибухові роботи, запускати феєрверки, робити санітарні рубки лісу, використовувати моторні маломірні судна, проводити ралі та інші змагання на транспортних засобах.

ecoethics

У цей період надзвичайно важливо не здійснювати рубок. Адже вони можуть зірвати гніздування різних видів птахів, передусім хижих. Ще рубки заважають розмноженню диких видів звірів.

Орієнтовно, у цей же період триває нерестова заборона на вилов риби та інших гідробіонтів. На сторінках відповідних відомств – Держрибагентства, Держекоінспекції, сторінках природоохоронних установ має бути опубліковані дані щодо тривалості нерестової заборони на вилов риби на конкретних водних об’єктах.

Вилов риби в цей період можна здійснювати лише з берега й обмеженим переліком знарядь лову – однією вудочкою чи спінінгом. Не можна ловити на нерестовищах, проводити різноманітні гідротехнічні роботи на річках, проводити змагання зі спортивного рибальства, пересування човнів. Такі заборонні заходи особливо потрібні рідкісним та зникаючим видам, популяції яких є дуже розрідженими.

ecoethics

До прикладу, такі охоронні заходи допомагають у збереженні стерляді прісноводної, одного із шести «червонокнижних» представників родини осетрових і єдиного прісноводного виду, який здатний створювати локальні популяції на Дністрі, Дніпрі та Дунаї. 

Усе живе на планеті розвивається циклічно. Рослина знає, коли їй скидати листя. Тварини – коли впадати у сплячку. Риба – коли зосереджуватися на глибоководних ділянках і теж «засинати». Біологічний годинник «підказує» живим істотам, коли прокидатися від сну, розпускати листочки, починати вити гнізда чи йти на нерест.

Люди також підпорядковуються таким циклам. Наприклад, уночі ми відпочиваємо, а світлу пору доби ми активні. Тож нинішній «сезон тиші» є актуальним для усіх мешканців планети Земля.

Нагадаємо, «сезон тиші», нова природоохоронна кампанія, стала проводитися в Україні з 1 квітня 2016 року, після затвердження закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу». Спеціалісти вважають, що ця кампанія дасть змогу запобігати санітарним рубкам у заповідниках, заказниках, парках, скверах та на інших природних об’єктах. 

За інф. WWF UA

Фото: КЕКЦ

GreenFest -
GreenFest

Встреча участников фестиваля – в харьковском парке Победы 8 апреля

8 апреля, в субботу, харьковчане высадят более 1,5 тыс. деревьев. Сделать это может каждый на фестивале GreenFest, который состоится в харьковском парке Победы.

Вместе со всеми горожанами сажать деревья будут харьковские музыканты – Шана, URBANISTAN, MORJ. Помимо высадки саженцев, на фестивале можно будет своими руками создать городок для птиц – собрать и установить вместе с друзьями и другими участниками феста более 100 скворечников.

Организаторы убеждены, что фестиваль «расшевелит» культурную жизнь города после «зимней спячки» и станет отличным поводом для знакомства всех харьковчан, неравнодушных к вопросу озеленения города.

Побывать на фестивале можно бесплатно. Каждый, кто хочет посадить саженец, может приобрести билет за 60 гривен, а тем, кто хочет, кроме саженца, еще и скворечник, участие обойдется в 250 грн. Среди всех, кто приобретет билеты, проведут розыгрыш призов от партнеров мероприятия.

GreenFest

Организаторы GreenFest создали карту для участников фестиваля

Фестиваль продлится с 11.00 до 18.00. На фестивале будут мастер-классы, концерт, эко-ярмарка. Будут работать детская локация, фуд-корт, чайная и йога-зоны. По словам организаторов, фестиваль и высадку деревьев теперь будут проводить в Харькове 2 раза в год.

Напомним, фестиваль GreenFest стал «логическим продолжением» акции по высадке 9 саженцев в Харьковском зоопарке. Позже её участники высадили вдоль забора по спуску Пассионарии еще 100 берез.

Также напомним: ранее жители Харькова и Киева запустили популярную всеукраинскую инициативу «Зміни Україну – почни з себе!», которая вошла в топ-7 социальных инициатив весны – 2014 по версии издания Insider.

Тинкорр

godina-zemli-ivano-frankivsk
Ukraine_Kiev_Planting event_Alena Tarasova-Krasiieva_small

У суботу дорослі та маленькі українці саджали дерева в парках. Фото: WWF-UA

Цьогорічна Година Землі відбулася в Україні дев’ятий раз. У ній узяли участь понад 50 міст та містечок по всій країні.

У Житомирі, Полтаві, Конотопі, Вижниці, Перечині та Мелітополі на підтримку кампанії люди влаштували святкові акустичні концерти та викладання фігур, що є символами природоохоронного руху, зі свічок чи мобільних телефонів. В Івано-Франківську, Харкові та Ромнах концерти супроводжувалися видовищними фаєр-шоу. У Києві та Кам’янському пройшли еко-вечірки зі співами, освітніми активностями та переглядом тематичних фільмів. Полтавчани влаштували вуличну інформаційну акцію про природні парки Полтавщини.

У Рахові запускали небесні ліхтарики. У Миколаєві відбулися екопосиденьки. У Рівному пройшов майстер-клас із виготовлення флораріуму. У Хмельницькому влаштували масштабний світловий флешмоб. У Вінниці зібрали макулатуру та провели майстер-класи з виготовлення різних речей із неї. У Львові, Тернополі та Чорткові відбулися толоки та впорядкування місцевих парків.

Ukraine_Kiev_EH Ambassador singer Sashko Polozhinsky with WWF_Eugenia Bastrykina_small

У київських заходах до Години Землі взяв участь Олександр Положинський, лідер групи “Тартак”. Фото: WWF-UA

Різні заклади та організації Києва організували свої події: для студентів НаУКМА та всіх бажаючих відбувся ековечір із акустичним концертом, еколекторієм та екоквестами. Ще був концерт-медитація від музичного колективу «Два дерева». Відбулися активності для велосипедистів. Київський зоопарк організував освітню лекцію. Деякі кав’ярні та ресторани влаштували вечері при свічках. По всій Україні відбулися десятки освітніх подій у школах та університетах.

Цього року Година Землі в Україні привертала увагу людей до нашої природної спадщини та запрошувала допомогти природним паркам. Всесвітній фонд природи WWF в Україні в суботу запросив киян у національний природний парк «Голосіївський», де разом з «Тартаком» та командою Радіо «Аристократи» містяни висадили дерева, прибрали ліс, розвісили кажанятники та полікували старий дуб.

Карпатський біосферний заповідник, національні природні парки «Вижницький», «Цуманська пуща», «Мезинський», «Дермано-Острозький» та багато інших відчинили свої двері для всіх, хто бажав зустріти пробудження природи. Відвідувачі допомогли співробітникам парків прибирати, висаджувати дерева, облаштовувати екостежки. У кожного українця наразі є можливість допомогти паркам віддалено.

Нагадаємо, Година Землі – символічна кампанія. На її підтримку в темряву поринають: Сіднейська опера, Ейфелева вежа, Біг Бен, Лондонське Око, Свято-Михайлівська церква та монумент «Батьківщина-Мати» в Києві, Театр Опери та Балету в Одесі, Собор Святого Юра та телевежа у Львові, Свято-Преображенський кафедральний собор у Вінниці, мости в Ужгороді та інші найвищі, найстаріші та найвідоміші споруди.

Година Землі започаткована в Сіднеї у 2007 році, коли 2 млн людей вимкнули світло у своїх домівках. У 2008 році вже понад 50 млн людей у всьому світі долучилися до Години Землі. У 2009 та 2010 роках Година Землі охопила понад 4500 міст у 128 країнах світу на всіх континентах. 2015 рік побив усі рекорди – до кампанії приєдналися понад 7000 міст у 172 країнах. За ці роки в рамках Години Землі по всьому світі було втілено тисячі природоохоронних ініціатив.

Тінкор

Фото: WWFUA

На обкладинці: святкування в Івано-Франківську

wwf_ogolosyv_start_godiny_zemli

wwf_ogolosyv_start_godiny_zemli У суботу 25 березня в київському Голосієвському парку можна буде посадити дерева, взяти участь у лікуванні старого дубу, допомогти в прибиранні лісу чи встановити будиночки для кажанів із Червоної книги. У заході візьме участь Олександр Положинський із групою «Тартак», – повідомив WWF Ukraine. 

О 10:30 в суботній день до НПП «Голосіївський» можуть завітати всі охочі. Лікування старого дубу розпочнеться зранку, о 8.30, та триватиме близько 5 годин по вул. полковника Потєхіна, 14-А. Відновлення лісу разом із музикантами стартує о 10.30 у Кончі-Заспі. Разом із висаджуванням сосен можна буде допомогти прибирати ліс, розвішувати кажанятники та встановлювати інформаційні стенди. Збір відбуватиметься біля стели «Національний природний парк «Голосіївський» по Столичному шоссе, 45, навпроти бази «Динамо» – біля зупинки «База Динамо» автобуса №43 з боку метро «Видубичі». О 14:00 розпочнеться укріплення каскаду озер. У Дідорівці, по вул. Генерала Родимцева, 6а, відбуватиметься висадка кущів калини, барбарису та інших рослин. Там так само можна буде взяти участь у розвішуванні кажанятників та прибиранні лісу.

Щоб узяти участь у розміщенні будиночків для птахів, висаджуванні дерев та прибиранні, можна заповнити форму і приєднатися до цієї справи та підтримки парку. За уточненнями можна звернутися на сторінку заходу у соціальній мережі. Також там можна дізнатися про можливості підтримки парків у інших містах України. 

Це буде одна з акцій підтримки українських національних парків, яку в цьому році започаткував фонд у рамках всесвітньої природоохоронної акції «Година Землі». До неї можна долучитися 25 березня о 20:30, просто вимкнувши на 1 годину світло. 

Кажанятники, які ти разом із киянами та гостями міста можеш розмістити в Голосіївському парку цієї суботи, уже готові

Кажанятники, які ти разом із киянами та гостями міста можеш розмістити в Голосіївському парку цієї суботи, уже готові

Уже відомо, що цього року «Годину Землі» відмічатимуть учні та вчителі школи І-ІІІ ступенів №11 міста Ромни. А також члени учнівського лісництва “Совенятко” та мешканці цього міста. Учителі вже записали відеозвернення-запрошення для містян.  

Нагадаємо, минулого уікенду в Голосієві кияни та гості міста взяли участь у відновленні соснової ділянки в парку.

Цього року Фонд проводить конкурс для українських навчальних закладів, викладачів та учнів. У заповідниках та парках можна буде провести відкриті уроки, допомогти в догляді за рослинами. Ідеями допомоги паркам навчальні заклади зможуть поділитися з WWF і отримати фінансову підтримку для їхньої реалізації. 

Тінкор

Фото: WWFUA

 

White_Pines_Forest

Сьогодні, 18 березня, у Голосіївському парку кияни висадили близько 10 тис. сосен, – повідомив WWF Ukraine. До заходу могли долучитися всі охочі.

Сосни висадили в лісі навпроти бази «Динамо». Ділянку для висадки обрали через те, що на ній всихають дерева, через що вже було кілька загорань. Її вирішили оновити, щоби ці випадки не повторилися, а ліс не загинув.

White_Pines_Forest

Висадку дерев також приурочили до всесвітньої акції Година Землі, яка відбудеться 25 березня і має на меті підтримати національні природні парки України. Щороку акція об’єднує всіх, кому небайдуже майбутнє планети. 25 березня о 20:30 мільйони людей по всьому світу на годину символічно вимкнуть світло в домівках та на робочих місцях, висловлюючи зобов’язання піклуватися про природу щодня.

Тінкор

Arctic-johntyman

Учёные снова заявили, что в Арктике не будет льдов к 2100 году, сообщил сайт НВ со ссылкой на издание Seeker.

Уже через 80 лет эскимосы (инуиты) и другие северные народы останутся без привычных мест для жительства, где они могли размещать юрты. По прогнозам Всемирного фонда дикой природы (World Wildlife Fund), станут вымирать белые медведи и тюлени. А ученые из университета Эксетера в Великобритании, который проводит всемирные экологические конференции, отметили, что таяние северных льдов приведет к повышению уровня моря на несколько метров. 

«Наши расчеты показывают, что Арктика полностью лишится летнего ледяного покрова в тот момент, когда глобальное потепление достигнет отметки в 1,5 градуса Цельсия», — заявил Джеймс Скрин из этого университета. 

По прогнозам, к 2026 году средняя температура на планете повысится на 2°С по сравнению с 1750 годом. В Арктике среднегодовая температура растет, в среднем, на 0,9°С за 10 лет. И этот процесс практически необратим: по самым благоприятным прогнозам, даже если принять всевозможные меры, льды останутся только у берегов Гренландии. Таким образом, Арктика окажется полностью разрушенной как уникальная экосистема.

arctic

Белых медведей в Арктике становится все меньше

Глобальное потепление уже затронуло природу северных стран, например, регионов России, 60% земель которой – это вечная мерзлота, и Финляндии, где исчезают виды животных и птиц. Там почти полностью исчез песец, перестала гнездиться полярная сова, сильно страдают росомаха и сайменская кольчатая нерпа, которым необходим снег, чтобы строить норы. Леммингам стало сложнее искать пропитание. Северная фауна сильно взаимозависима, поэтому исчезновение одного вида влечет за собой гибель других. Перегревание воды всего на несколько градусов приводит к исчезновению рыб: сёмги, лосося.

Эксперты уже заявляли о больших проблемах у арктических белых медведей. Например, Тонье Фолкестад, известный специалист по проблемам климата, говорил, что наши внуки смогут узнать о белых медведях только из книг. 

Напомним: ранее ученые выяснили, что 4 млн. лет назад в Арктике снега не было вообще. На северном полюсе лед появился 2,6 млн. лет назад. Этому способствовало изменение высоты морского дна. Изменились течения в океане, климат стал сухим и холодным. Сначала лед образовался в Северном Ледовитом океане, а уже потом – и на материках Северного полушария.

Arctic Fox

В северном полушарии планеты исчезают как вид песцы

Специалисты пришли к этим выводам, изучив окаменелости водорослей и микроорганизмов на дне моря возле острова Шпицберген и проанализировав климат эпохи плиоцена неогенового периода: от 5,3 млн. до 2,5 млн. лет назад. 

Ледниковые периоды и периоды потепления сменяли друг друга несколько раз. Теперь – очередной период потепления. Около 13% льдов тает на Северном полюсе каждые 10 лет. По наблюдениям американских исследователей, в 2014 году площадь льдов сократилась до 5,02 млн. кв. км. Крайние северные районы планеты прогреваются в два раза быстрее, чем другие регионы земного шара.

Тинкорр

Фото: johntyman.com 

 

 

wwf_ogolosyv_start_godiny_zemli

flyer_eh17Сьогодні, у Всесвітній день дикої природи, WWF оголосив старт Години Землі. Ця кампанія щороку об’єднує всіх, кому небайдуже майбутнє Планети. 25 березня о 20:30 мільйони людей у всьому світі на годину символічно вимкнуть світло в домівках та на робочих місцях. Таким чином вони демонструють, що піклуватимуться про планету щодня.

Цього року кампанія прагне привернути увагу українців до нашої природної спадщини та підтримати природні парки України. На сайті Години Землі є карта природних об’єктів нашої країни. На ній кожен може знайти найближчий до себе заповідник, нацпарк чи інший природний об’єкт, дізнатися про нього більше, відвідати його 25 березня та посильно допомогти.

У цей день парки відчинять свої двері для всіх, хто бажає зустріти пробудження природи. Підтримати парк можна на волонтерських засадах, роботою або іншими ресурсами, влаштувати пікнік на природі чи взяти участь у активностях, що будуть там запропоновані.

Можна проявити свою підтримку українським паркам і іншим чином. На онлайн ресурсах Години Землі та веб-сторінках парків-учасників можна легко знайти перелік їхніх потреб. Окрім волонетрства, кожен зможе надати парку матеріальну чи іншу допомогу.

«Українська природа – справжнє національне надбання! Недоторкані степи, озера, праліси та старовікові ліси унікальні та мальовничі. У нашій країні є 40 національних природних парків та сотні інших природоохоронних об’єктів. Більшість із них дуже потребує волонтерської допомоги», – сказала Олена Тарасова-Красієва, координатор WWF в Україні.

Цього року Фонд проводить конкурс для українських навчальних закладів, викладачів та учнів. У заповідниках та парках можна буде провести відкриті уроки, допомогти в догляді за рослинами. Ідеями допомоги паркам навчальні заклади зможуть поділитися з WWF і отримати фінансову підтримку для їхньої реалізації. 

Нагадаємо, минулого року в рамках Години Землі в Україні проводилася Естафета добрих еко справ. Її підтримали артисти, творчі колективи, культурні та громадські діячі: Дмитро Комаров, Ярмак, Dizel Studio та ін. Цього року відомі особи також долучаться до співпраці заради збереження природи України.

Тінкор

Ілюстрації: WWF

map-tarutino

Всего за 2 недели фермеры вспахали почти половину заказника «Тарутинская степь» в Одесской области. Ту самую целину, которую украинские ученые называют более ценной и уникальной, чем степи известного заповедника «Аскания-Нова».

Эта территория возле села Тарутино считается одним из последних наиболее ценных степных участков не только в практически полностью распаханной Одесской области, но и во всей Украине и Европе. А ещё это – место для жизни многих исчезающих видов животных и растений. Активисты природоохранных организаций и местные власти не один год старались сохранить эти земли, добиваясь для них статуса ландшафтного заказника «Тарутинская степь». Но это не помогло сберечь уникальный степной участок. 4 ноября природоохранные организации зафиксировали 1300 га распаханной земли бывшего полигона и процессы подготовки к вспахиванию еще 1300 га.

map-tarutino

Процесс распашки Тарутинской степи, за сохранность которой борются природоохранные организации Украины. Фото: фб Ирины Выхристюк

В ночь с 3 на 4 ноября силами сотрудников национального природного парка «Тузловские лиманы» распашку земель остановили. Тарутинская районная госадминистрация, чтобы спасти заказник, обратилась в суд. Активисты стараются защитить уникальные земли от распашки, опираясь на Положение о нацпарке и ст. 60 Закона Украины о природно-заповедном фонде. Эксперты подсчитывают убытки, которые были нанесены государству, предварительно оценивая их в десятки миллионов гривен. Об этом сообщил на своей странице в соцсети Иван Русев, руководитель «Тузловских лиманов». 9 ноября природоохранные организации Украины собирают пресс-конференции в Киеве и Одессе, чтобы рассказать о своей борьбе за «Тарутинскую степь». Западные природоохранные организации публикуют материалы и разъяснения этой ситуации для жителей других стран. А заместитель директора парка «Тузловские лиманы» Ирина Выхристюк готова обсудить с желающими возможность выезда на место для охраны территории от распашки.

map-tarutino

Территории, которые попали под распашку арендаторов земель Минобороны под Одессой

Администрации села и района, активистам, природоохранным организациям противостоят представители Минобороны. Земли были вспаханы фермерами с подачи военных, уверяют природоохранители. Специалисты по вопросам охраны флоры и фауны, юристы-экологи призвали Минобороны к публичному диалогу, чтобы прекратить уничтожение уникального заказника.        

Битвы за украинские степи

Тарутинская земля впервые официально досталась военным в январе 1946 года. Постановлением Совета народных комиссаров Советского Союза тут был создан полигон, который просуществовал до 2005 года. В него вошли земли сельскохозяйственного назначения и несколько сёл. После ликвидации полигона их определили как земли запаса. В апреле 2012 года часть территории закрытого полигона была оформлена как ландшафтный заказник «Тарутинская степь». В него вошла 1/5 бывших военных земель. В Минобороны статус заказника не признают, утверждая, что о его создании местные власти объявили вопреки закону. 

map-tarutino

Тарутинская степь. Фото: НЕЦУ

В июне 2012 года Минобороны в суде вернуло себе право пользования землей ликвидированного полигона – территорией в более чем 24 тыс. га. Также Минобороны обращалось в суд, чтобы отменить распоряжение райадминистрации о создании заказника «Тарутинская степь».

Международная Резолюция 4 Конвенции об охране дикой фауны и флоры и природных сред обитания в Европе (Бернская конвенция) 1979 г., Красная книга Украины – разные виды растений и животных из «Тарутинской степи» уже включены в эти природоохранные документы. Кроме того, эта степь – чуть ли не единственное в Украине место, где сохранилась редкостная мышовка степная.

Через месяц после этого, в июле 2012 года, депутаты Тарутинского райсовета обратились к Президенту Украины, Верховной Раде, Кабинету Министров и «Украинской ассоциации районных и областных советов», чтобы все эти государственные институции посодействовали сохранению ландшафтного заказника «Тарутинская степь».

Однако, на сегодняшний день формальное право пользования этими землями принадлежит военным. Но природоохранители и районная администрация последовательно не признают Минобороны собственником земель полигона и «Тарутинской степи».

map-tarutino

“Это удивительное существо Тарутинской степи – слепыш белозубый (Сліпак понтичний, або сліпак білозубий), является редчайшим животным фауны Украины”, – написал на странице в фб Иван Русин

После ликвидации полигона районная администрация сдавала его земли, не относящиеся к ландшафтному заказнику, в аренду. По свидетельству природоохранительных организаций, несмотря на актуальный конфликт за право собственности, Минобороны через суды удалось отменить акты аренды на 3500 га земли бывшего полигона. После этого ведомство оформило контракты с фермерами, уполномочив их использовать спорные земли. Ещё ведомство решило отдать под выращивание сельхозкультур часть земель заказника. На основании этих актов «Тарутинская степь» сейчас уничтожается.

«Министерство обороны отрицает наличие объектов природно-заповедного фонда на территории Тарутинского полигона. В то же время подтверждает информацию насчет попыток определенных органов местной власти создать их на землях обороны незаконным образом», – сообщили военные чиновники на сайте Министерства 1 ноября.

 

Оппоненты военных, природоохранительные организации, просят украинцев обратить внимание на то, что чиновники Минобороны хотят вернуть земли бывшего военного полигона не для профильного использования – например, проведения учений, а для коммерции: сдавать фермерам под производство сельхозпродукции. То есть, уникальную степь общество должно уступить военному ведомству именно для этого. В неформальных комментариях специалисты отмечают, что восстановить полигон было бы невозможно, поскольку при его ликвидации были разрушены все объекты и коммуникации. А это значит, что восстановление полигона сейчас потребовало бы огромных средств.

«В любом случае, несмотря на личное видение ситуации руководством Минобороны, заказник «Тарутинская степь» является объектом природно-заповедного фонда Украины и охраняется действующим законодательством. Его повреждение влечет за собой ответственность по ст. 252 Криминального кодекса. По предварительным оценкам, сумма таких убытков уже составляет, как минимум, 60 млн. грн.», – сообщили природоохранители журналистам.

Иного мнения придерживается советник президента Юрий Бирюков. Он написал в фейсбуке: 

«[…] И да, я злой и циничный – я не верю в эту самую уникальность этого самого Тарутинского псевдо-заказника, в птичек и жучков. Я в армию верю. […] Какие-то дельцы решили «под шумок» оформить «заказник”. И вот как сейчас мне сейчас объясняют умные люди – «заказник» не «заповедник». И никакой мега-супер-ценности для ученых не имеет. А в 2014 году Степан Полторак начал жесткий и принципиальный процесс возврата всех разбазаренных земель обороны назад, в собственность Министерства обороны Украины. И по решению судов 5 000 гектар земли из 23 900 УЖЕ возвращено. И нет, там не будет полигона. Там будут фермер[ы]. Которые будут платить деньги Министерству обороны. Зачем так? Почему не отдать? Почему не подарить? А вот ровно до тех пор, пока в бюджете МОУ будут ставить строчки «0,9 миллиарда гривен СОБСТВЕННЫЕ поступления» – Министерство обороны будет искать механизм этих самых собственных поступлений. Сдавая землю бывших полигонов под сельхозобработку».

«Тарутинская степь сегодня – самый ценный степной заповедный объект из всех, что имеют равнинный характер. Просто нет большей дикой целины. По ряду биологических обстоятельств, я могу даже допустить, что он может оказаться более важным, чем Аскания. Поверьте мне, как человеку, за ходатайствами которого полтора последних президента подписывали указы о создании заповедных территорий. На этой территории есть виды, каких вообще больше нигде нет в Украине. Если заказник сейчас распахать, это будет не просто криминал (ст. 252) и миллионов 68 (если прикинуть) ущерба по таксам. Это будет потеря, которую невозможно восстановить», – возразил Бирюкову в фейсбуке Алексей Василюк, заместитель главы Национального экологического центра Украины.

Целина с историей

Заказник «Тарутинская степь» включён в Изумрудную сеть – Европейскую сеть природоохранных территорий, к проектированию которой Украина присоединилась в рамках реализации Бернской конвенции.
map-tarutino

Тракторы, заблокированные активистами. Фото: fb rusevivan

Представители природоохранных организаций, которые выступают за сохранение «Тарутинской степи» – WWF, «Екологія-Право-Людина», Національного екологічного центру України, ГО «Центр регіональних досліджень», национального парка «Тузлівські лимани» – напоминают, что в 1946 году, когда в уникальных степях создавался военный полигон, жителей 5 украинских сел в двое суток выселили в Казахстан и Молдову.  

«Тогда местные громады потеряли родную землю, а сейчас теряют ресурсы для существования и развития – пастбища и экотуристический потенциал», – напомнили известные специалисты по охране природы.

Иван Русев на своей странице в соцсети сообщил, что в землях ландшафтного заказника «Тарутинская степь» находятся снаряды, и, впервые за десятилетия, пиротехники именно в эти дни приехали их утилизировать. По сообщениям сотрудников национального парка «Тузловские лиманы», пиротехники из Госслужбы чрезвычайных ситуаций работали в степи 6 ноября – взрывали снаряды времен Второй мировой.

rusevivan

Снаряды, извлеченные пиротехниками перед распашкой земли в ландшафтном заказнике “Тарутинская степь”. Фото: fb rusevivan

«А как пиротехники взрывали снаряды без оцепления и безопасности, не влазит вообще ни в какие рамки. Так умеют делать только у нас… Они естественно спешили, чтобы подготовить «зеленую дорогу» для мощных Джон Диров, оперативно и алчно уничтожающих уникальную степь для ненасытных генералов», – написал в посте директор «Тузлівськіх лиманів». 

За новостями о состоянии степи в Тарутино можно следить на страницах: Ивана Русина, Олега Дьякова

 Тинкорр

 

nature

Земляни втратили 58% тваринного біорізноманіття світу за минулі 50 років. За висновками спеціалістів, наразі жителям Землі потрібно 1,6 планет, щоб задовольнити потреби. Але «додаткових» планет для цього в землян немає. Про це повідомили упорядники звіту «Жива Планета 2016: ризики та гнучкість у нову еру», 11 випуску головної дворічної публікації WWF.

Цей звіт є одним з найбільш цитованих у світі джерел про стан планети. Він вимірює «здоров’я» Землі за 2 основними показниками: індексом живої планети і екологічного сліду. Його упорядники відстежують понад 14 тис. популяцій хребетних тварин, що належать до більш ніж 3,7 тис. видів. Індекс живої планети відображає динаміку чисельності популяцій протягом 42 років – із 1970 по 2012 роки. Дані за наступні роки ще не оброблені.

nature

Загрози видам, зазначеним у звіті, пов’язані з людською активністю. Її наслідки, за спостереженнями вчених – утрата місць існування, надмірна експлуатація дикої природи та ніші. У зв’язку з цим учені світу вже використовують термін «антропоцен» для визначення нової епохи та пропонують ввести його до складу загальноприйнятої геохронології.

Відомі вчені світу вважають, що планета вступає у повністю невідому стадію своєї історії. І в ній людство є основним фактором змін на Землі. Але, зважаючи на споживацький характер людської діяльності, вони не виключають 6 хвилі масового вимирання.

«Зараз ми спостерігаємо, як дика природа зникає з нечуваною швидкістю, і це тільки впродовж життя одного покоління», – сказав Марко Ламбертіні, Генеральний директор WWF International. – Це стосується не тільки видів тварин, яких ми всі любимо. Біорізноманіття формує основу здорових лісів, річок та океанів. Будуть знищені ці види – екосистеми почнуть руйнуватися, а з ними зникатиме чисте повітря та вода, їжа та сприятливі кліматичними умовами, які ці природні системи створюють для нас. На щастя, у нас є інструменти для вирішення цієї проблеми. Людство має почати застосовувати їх вже зараз, якщо ми дійсно хочемо зберегти живу планету, щоб вижити та процвітати».

Зменшення біорізноманіття внаслідок діяльності людей та руйнація екосистем, за висновками вчених з усього світу – процеси, що тривають та посилюються з ростом споживацького ставлення землян до всього, що може дати планета. Зміна споживацької психології на психологію збереження та підтримки може привести до певного відновлення екосистем на планеті. Але в нинішню епоху антропоцену це залежить від рішень людей та їхньої діяльності: чи обиратимуть вони руйнувати та користатися, чи будуть саджати, створювати, зберігати та відновлювати.

Тінкор

Фото: insta yohomeau

Giant panda (Ailuropoda melanoleuca); Sichuan Province, China

Большие панды теперь не вымирают. Их статус в глобальном списке видов под угрозой исчезновения изменен с «вымирающего» на «уязвимый». Такое решение было принято в Международном союзе охраны природы (IUCN).

В 2004 – 2014 годах специалисты провели исследование численности больших панд. Оно показало, что популяции этих животных увеличились на 17%. В Китае в дикой природе сейчас живут 1864 панды.

В предыдущие десятилетия этот процент был ниже, и в 1961 году большая панда даже стала символом природоохранного движения и Всемирного фонда природы. Один из основателей организации, Питер Скотт, натуралист и художник, разработал логотоп WWF, вдохновившись пандой Чи-Чи, которую перевезли из Китая в лондонский зоопарк.

Giant panda

Панда Tai Shan. Июнь 2007. Фото: https://en.wikipedia.org

«Более 50-ти лет большая панда была любимым символом сохранения Планеты, а также символом Всемирного фонда природы. Возобновление популяции панды показывает, что мы можем сохранить дикую природу, а также улучшить биологическое разнообразие, когда наука, политическая воля и местное население действуют сообща», – прокомментировал Марко Ламбертини, генеральный директор WWF.

Вместе с этим, другие виды животных, наоборот, находятся под угрозой исчезновения, и она возрастает. Например, в шаге от вымирания – восточная горилла. Причина плачевной ситуации с возможностью жизни животных этого вида на Земле – браконьерство.

Тинкорр

Фото: WWF, wikipedia

gardovij-ostriv-vid-zabudovy

У минулу неділю, 10 липня, українські громадські діячі, музиканти та спортсмени зібралися в місті Южноукраїнську, щоб заявити про необхідність збереження залишків Гардового острову на Південному Бузі. Українці закликали зберегти унікальний Бузький Гард від остаточного знищення працівниками та менеджерами гідроелектростанції та управлінцями компанії-замовника будівництва.

Бугогардівська паланка XVIII століття – поселення козаків із Війська Запорізького. ЇЇ центром було урочище Гард на Бузі. Під час розкопок на Гардовому острові вчені знайшли залишки стаціонарної будівлі турлучного типу та ряд інших артефактів, що дозволяє історикам досліджувати історію гарду.

gardovij-ostriv

Також учені свідчать про те, що повз Південний Буг через Гард пролягали кордони земель запорозьких, а в Гарді знаходився умовний прикордонний камінь. Дослідники вважають, що в Гарді в часи Війська Запорізького перебувало від 200 до 500 різних людей, переважно, запорізьких козаків, які захищали південно-західні кордони Правобережної України.

Зараз це місце є складовою туристичних маршрутів, розроблених адміністрацією національного природного парку «Бузький Гард». Парк величезний – площею 6138,13 га. Він розташований у п’яти районах Миколаївської області. Працівники парку пропонують туристам знайомство з наймальовничішою ділянкою Південного Бугу – Мигійським каньйоном, також туристи мають змогу побувати біля Гардового острову. Туристи можуть сплавлюватися відбувається на надувних плотах-рафтах, катамаранах, каяках чи байдарках у акваторії Південного Бугу, що є в межах цього парку.

gardovij-ostriv

Природозахисники повідомили, що цьому природному та історичному об’єкту – порогам та острову Гардовий на Південному Бузі – загрожує остаточне знищення. Рівень Олександрівського водосховища на Південному Бузі планують підняти ще вище, аніж зараз, і це призведе до остаточного затоплення історичної території.

Наразі Гардовий поріг значною мірою затоплено внаслідок підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 16 м. У планах – ще одне підвищення рівня водосховища до позначки 20,7 м. Це призведе до остаточного затоплення острова Гардовий та прилеглих порогів.

Рішення про чергове підвищення рівня води у водосховищі природозахисники та громадські діячі вважають протизаконним, і виступають за збереження цієї частини історичних порогів.

gardovij-ostriv

Ірина Головко, еколог, зазначила, що цю трагедію – втрату заповідного острова – може уряд, якщо «зупинить плани енергетичної компанії щодо добудови третього гідроагрегату на Ташлицькій ГАЕС. За її словами, одне з найбільших природних чудес України потребує порятунку.

Разом з історично пам’яткою та чудовим місцем для рафтингу тут зникнуть популяції вже зникаючих видів: смілки бузької, вишні клокової, гвоздики бузької, марени дніпровської, полоза лісового тощо.

«Опір громадськості затопленню каньйонів Південного Бугу триває 25 років. Ухвалення рішення про підняття рівня Олександрівського водосховища було помилкою. Адже тут ми маємо багато об’єктів історичного, культурного та природного значення», – сказав Владислав Артамонов, директор національного парку «Бузький Гард».

У неділю на залишках острова активісти розмістили вoсьмиметровий банер «Збережемо Гард – Збережемо Україну». Тарас Компаніченко з «Хорією козацькою» виконав старовинні козацькі пісні.

Тінкор

Фото: НЕЦУ, надані WWF

smitteloghia-zamist-zoologii

Український фотограф та мандрівник Роман Неділько та WWF Україна вчора, 22 червня, запустили інформаційну кампанію «Сміттєлогія 2016». Це – логічне продовження власного проекту Романа, який нещодавно розробив дизайн соціальної реклами з тематики сміття в природі.

Проблему сміття в українських природі та містах представники фонду вважають дуже гострою проблемою для всієї країни. Україна потерпає від завалів промислового та побутового сміття, забруднення повітря, ґрунтів та води.

smitteloghia-zamist-zoologii

«Проект «Сміттєлогія 2016» є абсолютно некомерційним й має одну мету – привернути увагу всіх нас до вкрай важливої теми – захисту та збереженню природи, нашої з вами домівки. Ідея  проекту дуже проста: сміттєлогія – то така наука, яку будуть вивчати наші діти та онуки, якщо ми своєю байдужістю знищимо дику природу», – сказав Роман Неділько.

Він упевнений: якщо ситуація з утилізацією відходів не зміниться, колись діти в школах стануть вивчати замість тварин різноманітні види сміття. Роман зовсім не вважає такий розвиток подій фантастикою й пропонує щось із усім цим робити.

«Якщо ми з Вами не спинимо цього – в наших нащадків не буде майбутнього», – вважає криворізький фотограф.

Роман розробив видовищні принти із зображенням сміття, що замінює тварин у природі. На кшталт живих організмів сміттєві елементи мають свою систематику, яку будуть вивчати діти в рамках уроків сміттєлогії, якщо українці не «виправлять майбутнє» зараз. Принти поширюватимуться онлайн та оффлайн у рамках проекту. Поширити ці принти може кожен: їх можна самостійно роздрукувати у вигляді фотографій, наліпок або листівок і дарувати друзям та знайомим. А також використовувати для оздоблення своїх блокнотів та зошитів, аби виявляти свою позицію щодо питань переробки сміття та збереження планети.

Тінкор

Фото: Роман Неділько, надано WWF; Роман Неділько фб

fourpaws

Животные на Земле – уже давно не полноправные жители. Их много на картинках в красочных, дорогостоящих книжках и атласах, но все меньше и меньше – в полях и лесах. Да и самих полей и лесов – все меньше и меньше.

Тем, кто застраивает зеленые пространства многоэтажными домами, некогда думать о животных. В некоторых случаях застройщику проще создать или профинансировать специальный природоохранный фонд, чтобы, застроив ландшафты, сохранить положительное общественное мнение о себе и своей компании. Но то, что этот фонд действительно будет помогать животным, которых его основатель недавно выжил из их родного леса – это вряд ли.

Разных видов зверей, птиц и насекомых становится все меньше, многие исчезают вообще. Остатки видов по зоопаркам и заповедникам – это беда планеты, а вовсе не достижение. Ведь на самом деле этих, уже охраняемых, видов должно быть гораздо больше, и они должны были бы жить в природных лесах и полях, а не в клетках и на огражденных территориях.

Но на нашей индустриальной планете сейчас это уже практически невозможно. Заводы, дома и асфальты не оставляют животным места, и виды исчезают. Планету укутывают камень и дым, а природу все больше печатают на картинках в книжках.

В разных странах есть люди, которые всерьез думают о том, как сохранить тот или иной вид животных, птиц или растений. Эти люди объединяются в небольшие природоохранительные организации или приходят работать в крупные, мировые фонды по охране природы. Правительства стран выделяют большим природоохранным компаниям какие-то средства. А маленькие фонды существуют на пожертвования неравнодушных землян. Но проблемы остаются нерешенными. Фондов – немало, а виды животных и растений все равно исчезают или находятся на грани вымирания.  У специалистов, видимо, нет ответа, что делать в этой ситуации.

«Тинкорр» решил сделать серию публикаций о том, как и где работают люди, охраняющие животных в разных странах мира. Из сегодняшнего обзора Александры Ровинской ты узнаешь больше о нидерландских фондах и организациях по защите животных.

Нидерландами мы заинтересовались не просто так. Это небольшая страна с давними и крепкими традициями, основатель Евросоюза, и вопросами охраны природы граждане там занялись еще в 19 веке, когда таких громадных проблем с животными и растениями, как сейчас, еще и в помине не было.

Штраф за выстрел

https://www.dierenbescherming.nl/

Самая известная организация по защите животных в Нидерландах, Dierenbescherming («Защитники животных») была основана в 1864 году, всего лишь на год позже подобной в Бельгии.  Спустя три года, в 1867, в столице Голландии, Амстердаме, появилась еще одна такая компания – Koningin Sophia-Vereeniging tot Bescherming van Dieren («Общество королевы Софии по защите животных»). Обе организации активно работают и по сей день – вот что значит традиции!

deDierenbescherming

Dierenbescherming выступает против убоя животных на мясо для экспорта и разных других ситуаций, в которых животные могут пострадать. В 2005 году эта организация публично выступила против убийства воробья в одном из выставочных центров Нидерландов.

Птицу, залетевшую в выставочный центр и сбившую несколько тысяч плиток в конструкции, приготовленной для мирового рекорда, застрелили из пневматической винтовки. Защитники прав животных опротестовали этот случай, и стрелка оштрафовали на €200.

Сейчас в Dierenbescherming работает 65 постоянных сотрудников. Всего в организации – около 200 тыс. членов. Количество тех, кто поддерживает Dierenbescherming, очень важно для защитников животных, поскольку организация не получает государственного финансирования и существует на пожертвования неравнодушных.

Через официальный сайт Dierenbescherming можно не только перевести средства, но и сходить по ссылкам на другие интересные ресурсы организации. Например, можно посетить онлайн-магазин Dierenbescherming и купить там приятную мелочь в поддержку зверей, или весело провести время на сайте Детского Клуба Защиты Животных.

Кошкин дом на воде

http://depoezenboot.nl/en

Вообще, кошки терпеть не могут воду. Многие! Но только не те, которые живут в приюте («Кошачья Лодка» (The Cat Boat, на голландском – Poezenboot). Он построен на воде в одном из каналов Амстердама (Singel № 40).

Приют начал свою работу в 1966 году очень интересным образом. Обычная жительница Амстердама, Генриетта ван Вильде (Henriette van Weelde) пожалела кошку с котятами и приютила их в своем доме на берегу канала Herengracht. Доброте Генриетты границ не было, и в ее жилище появлялось все больше и больше кошек. Вскоре их стало так много, что они заполонили не только дом, но и террасу на крыше. Генриетте пришлось задуматься, где же размещать кошек, и ответ на этот вопрос «нашелся» буквально у порога ее дома, где размеренно плескалась вода амстердамского канала.

de-poezenboot

“Кошкин дом” расположен на одном из каналов Амстердама

«Конечно, если люди поселялись в лодках на воде каналов, почему бы там не устроиться кошкам!» – подумала «кошачья госпожа». Женщина решила купить одну из лодок, пришвартованных к стене канала. В 1968 году она приобрела голландскую парусную баржу. Туда потянулись не только одинокие кошки, но и волонтеры, которые хотели помогать.

Так появился приют The Cat Boat. Но старая баржа уже через три года затрещала по швам, и основателям убежища для котов пришлось покупать новую лодку. К 1979 году она была оборудована специально для животных, стала выглядеть, как настоящий «ковчег», к которому могут легко пришвартоваться два катера. В 1987 году был зарегистрирован фонд Stichting de Poezenboot (Foundation The Cat Boat).

de-poezenboot

В фонде можно приобрести вот такие значки на память

В 2001 году на лодке начался капитальный ремонт, чтобы приют для кошек соответствовал всем юридическим и санитарным нормам, и в апреле 2002 года на нее прибыл первый житель по имени Bloemetje (Маленький Цветок). Он появился на корабле как раз в день рождения основательницы приюта Генриетты.

The Cat Boat становится приютом для котов, которым нужны лечение или стерилизация. Животных принимают у стариков, которые переселяются в дома престарелых, или у тех людей, которые оказываются выселенными из дома или просто не хотят больше заботиться о своем коте. То есть, в Лодке находят крышу над головой те коты и кошки, которые могли запросто оказаться просто на улице. Берут в приют и бездомных котов, и тех, от кого хозяева отказались в ветеринарной клинике. Сотрудники The Cat Boat стараются принимать животных на временное поселение, чтобы потом вернуть их старым хозяевам или найти новых.

После перестройки одной лодки фонд собирался отремонтировать вторую такую же, чтобы создать лучшие условия для ничейных кошек. Однако городские власти, которые 30 лет не хотели выдать фонду лицензию на вторую лодку и постоянно отказывали «кошачьему парому», уже знаменитому во всем мире, в статусе туристической достопримечательности, и на этот раз не пошли навстречу. Сотрудники организации очень сожалеют, что из-за недоразумений с властями Амстердама фонд все же лишился второй лодки.

На своем сайте фундаторы The Cat Boat просили всех неравнодушных звонить руководству центрального Амстердама (Amsterdam Centre), мэру города, в управление внутренних вод, в политические партии, и сообщать властям и политикам о необходимости сохранить вторую лодку, чтобы The Cat Boat могли продолжать поддерживать бродячих кошек.

Это не помогло. Специалисты The Cat Boat утверждают, что в минувшие 2 года смогли приютить около 540 животных. Но, потеряв вторую лодку, теперь они не смогут принимать больше кошек, которым нужна помощь. Конечно, это не очень хорошо и для животных, и для голландской столицы – ведь, кроме The Cat Boat, в Амстердаме есть еще только один крупный приют для котов.

The Cat Boat не финансируется городом и существует лишь за счет донорской поддержки и помощи волонтеров. Тем не менее, городу организация помогает: время от времени вместе с ветеринарами проводит кампании по стерилизации кошек. Посетители сайта «Кошачей Лодки» могут поддержать работу фонда, сделав денежный перевод. А если ты в Амстердаме, то можешь принести для приюта что-нибудь полезное: нужные лекарства или вещи.

За цирки без животных!

Wilde Dieren de Tent Uit

http://www.wildedierendetentuit.nl

Wilde Dieren de Tent Uit – крупнейшая нидерландская организация, которая выступает против использования диких животных в цирках. Представители этой организации считают, что диким зверям в цирке не место. По мнению специалистов Wilde Dieren de Tent Uit, в цирке невозможно обеспечить достойные условия для содержания таких животных. Поэтому, чтобы прекратить их мучения, представители Wilde Dieren de Tent Uit требуют запрета на использование животных в цирковых программах. Работники Wilde Dieren de Tent Uit говорят, что они – вовсе не против цирков, а за цирки без животных. И вполне успешно сотрудничают с некоторыми цирками, которые уже отказались от представлений со зверями.

Wilde Dieren de Tent Uit

Леони Вестеринг (Leonie Vestering), директор Wilde Dieren de Tent Uit, в сентябре, в ответ на публикацию об использовании животных в цирках в нидерландской газете Trouw, отметил, что запрет эксплуатировать зверей на представлениях основан на научных исследованиях.

Вестеринг сказал, что, увидев обезьяну на велосипеде или слона, который выполняет стойку на передних ногах, люди испытывают очень непростое чувство. Ведь человек понимает, что ему будет непросто пойти в цирк, зная, что животное, которое он увидит там, испытало страх или боль. Потому не пойти на такое представление будет проявлением заботы о животном со стороны человека.

Также директор Wilde Dieren de Tent Uit заметил: то, что использование диких животных в цирках не выражает внутреннюю потребность зверя, признало и правительство страны.

«Это ошибочное мнение – думать, что животные, родившиеся в неволе, не будут дикими. Инстинкты и потребности цирковых тигров – в точности такие же, как у их собратьев в дикой природе», – утверждает Вестеринг. По его словам, даже те звери, которые живут в цирковой неволе уже много лет или даже родились в ней, никогда не станут домашними.

«Превосходной степенью жестокости к животным является жестокое обращение с животными для развлечений», – напоминает директор Wilde Dieren de Tent Uit.

Кроме этого, Вестеринг предложил родителям задаться вопросом об образовательной ценности походов в цирк с детьми. Что увидят там дети? Слона, танцующего под музыку, в то время как его стимулирует к этому железный крюк, больно впивающийся ему в ногу? Или трюки тигра, который живет в одиночестве? Директор организации отметил, что как бы цирки не старались создать наилучшие условия для содержания зверей, этого никогда не будет достаточно, чтобы животным было в цирке хорошо.

До 2012 года кампании против использования диких зверей в цирках поддерживали только две страны: Австрия и Греция. После многих лет борьбы специалистов-природоохранителей шаги навстречу в этом направлении сделало и голландское правительство. Для Wilde Dieren de Tent Uit это только начало пути. Организация стремится разработать строгие правила, регламентирующие эксплуатацию животных в индустрии развлечений. Вестеринг выразил надежду, что уже в 2015 году в Нидерландах будет запрещено использовать животных в цирках.

Организацию Wilde Dieren de Tent Uit может материально поддержать любой человек. Для этого нужно связаться с ее представителями через сайт.

Защити слона!

Vrienden van de Olifant – «Друзья слонов»

http://www.olifanten.org/nl

Организация, которая работает в Нидерландах, занимается поддержкой азиатских и африканских слонов – животных, которые находятся под угрозой. Слонов используют для развлечений туристов, за ними охотятся браконьеры, чтобы продавать бивни. От этого слонов на Земле не становится больше. «Друзья слонов» занимаются развитием образовательных, культурных и экологических проектов для того, чтобы способствовать сохранению этих животных.

Olifant

На сайте, который скоро запустит и английскую версию, можно сделать пожертвование от €5. Также для поддержки организации можно приобрести очень симпатичные сувениры в интернет-магазине.

Медвежьи услуги

Alertis

http://www.alertis.nl/Kids/student-information-pack

Фонд Alertis в Нидерландах и других странах мира занимается защитой диких медведей. Для этого организация реализует множество разных проектов. Основная цель, которую ставят перед собой сотрудники фонда – сохранить среду обитания диких медведей. Ведь иначе их виды исчезнут с лица Земли.

Специалисты Alertis считают, что существует множество безопасных и для людей, и для медведей способов защищать от животных сельскохозяйственные земли. Работники Alertis информируют об этих способах представителей региональных общественных организаций, чтобы знания о том, как уберечь медведей от случайного уничтожения, доходили до жителей даже самых маленьких поселений.

Alertis

Alertis разработал интересный проект для школьников и студентов, который можно приобрести в интернет-магазине фонда. В пакете – подборка интересной и познавательной информации о восьми видах медведей, над защитой которых работает организация. Для младших ребят есть забавный сайт-мультик.

Поддерживать фонд можно, приобретая сувениры и информационные материалы в интернет-магазине Alertis.

Спаси лисенка Кими!

FOUR PAWS – «Четыре лапы»

http://www.vier-pfoten.org/en

fourpaws

Это международный фонд охраны животных, который представлен в разных странах мира, в том числе и в Нидерландах, и в Украине. Он проводит кампании по защите животных различных видов. Сейчас организация проводит крупную кампанию по спасению лисиц, которых убивают для меха на фабриках Финляндии. «Морда» этой кампании – лисенок Кими, который пока еще жив и находится на такой ферме, но поскольку сезон «резни» приближается, то в октябре – ноябре он может быть уничтожен, как и сотни тысяч его собратьев лис, енотов и норок. Организаторы акции предлагают всем желающим звонить в известную компанию Burberry, которая, по их данным, закупает мех уничтоженных животных для производства одежды.

Александра Ровинская,

Полина Аксёнова,

для Тинкорра

 

 

Підтримати сайт / Support:

Ти можеш матеріально підтримати сайт – зробити довільний донейшн через Paypal. Щиро дякуємо, що ти цінуєш нашу працю й допомагаєш оплачувати витрати з утримування сайту! Тоді ми матимемо змогу заохочувати до співробітництва нових цікавих авторів і технічно розвивати портал. Щоб здійснити підтримку та зробити переказ, натисни кнопку Donate.

We will be able to encourage new interesting authors to collaborate and technically develop the portal. We sincerely thank you friends for appreciating our work and helping us pay for the costs of maintaining the site. You can Paypal.

Увійти / Login
[ultimatemember form_id="4322"]
Підпишися на щотижневий дайджест!
Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах:
PayPal:
Підтримай роботу журналістів сайту!

© 2010-2021, ContentLab. Усі права захищені. Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті TEENСORR, дозволяється за умови посилання на teencorr.com.ua. Для інтернет-видань є обов'язковим пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання на http://teencorr.com.ua. Посилання має бути розміщене в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Гіперпосилання (для інтернет-видань) – має бути розміщене в підзаголовку чи в першому абзаці матеріалу.

Перейти к верхней панели