fbpx
Close Sidebar

Teennews

teens novelties, знаєш, медіа, моє місто, навчання, права та обов'язки, розумні теми,

27.10.2021

У вівторок, 27 жовтня, представники провідних світових меморіалів Голокосту зібралися на онлайн-панель, щоб обговорити майбутнє пам’яті та просвіти на тлі зміни поколінь та технологічних змін. «Майбутнє музеїв Голокосту» – останній з-поміж семи заходів, присвячених 80-літтю погромів у Бабиному Яру.

Натан Щаранський, голова наглядової ради Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру, на початку розмови підкреслив важливість підтримки балансу між додержанням історічної правди, використанням сучасних технологій та збереженням унікальності музеїв.

Він сказав, що виріс в Україні й бачив злобні спроби стерти пам’ять про Голокост у цілому й Бабин Яр конкретно. Натан Щаранський нагадав, що Меморіальний центр Голокосту в Бабиному Яру почав роботу 5 років тому, і з тих пір важливість обговорення, розповіді професіоналів та пам’ять є усвідомленими.
За його словами, російський наратив представляє український національний рух як злодійський, і в останні роки Росія хотіла представити Україну в неправильному світлі. Пан Щаранський наголосив, що наразі є бажання дотримуватися фактів історії, особливо в ситуації, коли покоління тих, хто пережив Голокост, закінчує своє життя, і навіть покоління дітей Голокосту, тих, хто залишився в живих, не такі вже й молоді. Отже, – поставив він питання, – як зацікавити молоде покоління? Як заохотити їх прийти в музеї? Не за змушенням шкіл, а тому, що це для них справді важливо знати.

Як сказав пан Натан, є нова мова, нові технології, які можуть їх заохотити, утім, як почнеш використовувати ці нові технології, тебе можуть звинуватити в тому, що в тебе там буде Діснейленд. Пан Щаранський додав, що ніхто не збирається мати там Диснейленд, проте варто відмовитися від цих технологій – і молодому поколінню стає не цікаво приїджати.

Третьою задачею пан Натан бачить питання, як зберегти унікальність, не порівнюючи це з іншими жорстокими речами? Він відмітив, що, на жаль, ми спостерігаємо ріст антисемітизму й на Заході, і на Сході.

Даріуш Стола, екс-директор музею POLIN у Варшаві, зазначив, що деякі з проблем, із якими зараз зіткаються ті, хто працює над збереженням пам’яті, бувають справді глобальні. Число тих, хто вижив під час Голокосту та його очевидців у цілому знижується. А для майбутніх поколінь Друга світова війна – це щось далеке, минуле. Другою зміною він назвав технологічну – нові способи спілкування людей тощо.

Адам Керпель-Фроніус, керівник проєкту «Європейські місця пам’яті» Меморіалу убитим євреям Європи, сказав, що є побоювання, що коли підуть останні, хто вижив, Голокост стане менш актуальним, але сам він не думає, що це так. На його думку, все залежить від культури запам’ятовування. Наприклад, у США майже всі забули про Корейську війну, але Другу світову пам’ятають, і люди знають про неї більше. І незважаючи на те, що покоління тих, хто залишився в живих, іде з життя, є чимало молодих людей, яким цікаві історії їхніх сімей. На думку пана Адама, необхідно знайти баланс між тим фактом, що Голокост – це універсальний урок, який можна винести, і емоційним непригніченням людей.    

Петр Цівінські, директор музея Аушвіц-Біркенау, поставив запитання: що робити, коли йдуть ті, хто вижив? І зазначив, що це питання виникає не від того, що ми не несемо відповідальності, проте що ми будемо роботи без тих, хто вижив. І як заохотити молодь приїхати до Освенціму? Звісно, доводиться мати справу з учителями. За його словами, у 2000-х з Чехії до Освенциму приїжджали 4 тис. чоловік. У 2010-ті це вже було понад 40 тис.

«Ви не можете підготувати свій клас, якщо ідете з ним уперше в Освенцим. Але наші знання вищі в порівнянні з 1970-ми роками. Технології вище. Звісно, ми можемо, звісно, навчати з історичної точки зору, але перспектива така, що історії недостатньо. Нам потрібна антропологічна перспектива. Нам потрібно пам’ятати, що ми люди. Сьогодні, коли групи покидають Біркенау, вони сповнені емоцій. Людям потрібно бути зв’язаними з місцем, яке вони бачать і розуміють, що цього не може повторитися», – сказав пан Петр.

Другий виклик для музеїв – це революція в інформаційних та комунікаційних технологіях, яка вже змінила медіа-ландшафт і вплинула на соціальну взаємодію. За словами голови по питаннях Освіти Голокосту Лілі Сафра та Еяла Камінки (Eyal Kaminka), директора Міжнародної школи вивчення Голокосту Яд Вашем, система освіти наразі не співвідноситься з потребами майбутнього. Виклик Голокосту – час. Голокост стає все більш віддаленим. Для маленьких дітей це те, що сталося дуже давно. Друга проблема – ріст антисемітизму. Третя – фейкові новини. Голокост став символом. Але ми маємо перевести цей символ у реальний сенс. І четверта проблема – розрив між технологіями та школою. Технології можуть передавати молодому поколінню недостовірну інформацію.   

Пол Шапіро, директор по закордонних справах в американському меморіальному музеї Голокосту, зазначив, що сучасні технології використовує надто багато гравців, більше, ніж музеїв Голокосту, щоб кинути виклик історії Голокосту, аби використовувати цю тему з політичною метою або задля економічної вигоди, і, на жаль, знову розпалити забобони, включаючи антисемітизм. Це являє собою небезпеку в пропорції, яку ми не можемо передбачити. Музеїв та інших закладів має стати набагато більше. Ми маємо застосовувати більш ефективну онлайн-взаємодію. Потрібно перевищити всіх ненависників та тих, хто викривляє. І реагувати в реальному часі на справді небезпечні провокаційні повідомлення.

Пан Шапіро поставив питання, що потрібно для переходу від того, де сьогодні музеї, до того, де вони мають бути? Важливо підтримувати увагу до факту, що пам’яті недостатньо, що згадування недостатнє, і навіть потужного викладу історичних фактів буде недостатньо для підтримки цікавості. Актуальність потребує переоцінки аудиторії, яку ми прагнемо освічувати. 15 – 20 років після того, як вони дізналися про Голокост у школі, коли вони стають дорослими професіоналами, нам все ще важливо пам’ятати, що Голокост був на всьому континенті, це транснаціональне, транскордонне явище. Нам потрібно більше співробітництва між музеями Голокосту, державна підтримка та багато іншого.

Згадуючи про технології, які можуть бути використані музеями, артдиректор Меморіалу Голокосту в Бабиному Яру Ілля Хржановський також сказав про важливість «імерсійного досвіду», коли відвідувачі можуть зрозуміти історію особисто через свої емоції.

«Коли ми робили такі інсталяції, як символічна синагога «Місце для роздумів», «Дзеркальне поле», «Хрустальна Стіна Плачу», ми хотіли, щоб люди щось відчули. І в нас є багато інформації про те, що насправді відбулося в Бабиному Яру. У нас є всі ці установки, тому що це важливо для людей, які туди приходять, – зазначив пан Ілля. – І це також спосіб отримання інформації. Тому що, аби побудувати справжній музей, потрібно багато часу. Але переміститися з порожнього місця в місце пам’яті – це ви можете зробити швидко. Ми також зробили звукову інсталяцію, де вимовляються імена загиблих. Ми вводимо нові імена. І багато євреїв почали відвідувати це місце й почали там молитися».

Ілля Хржановський також додав, що протягом шести місяців відкриється перший музейний простір – «Курган» у Бабиному Яру. Це буде музейний простір, присвячений історії масових розстрілів 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру в Києві. Він відтворить трагедію Бабиного Яру за допомогою технології 3D-моделювання, розробленої центром просторових технологій. Ширина і довжина будови складатиме 80 метрів, висота – 15 метрів. Усередині буде виставочний простір. За формою об’єкт нагадуватиме кургати, традиційні для українських степів давні захоронення у вигляді пагорбів з землі і каменів.

Маріан Турскі, голова Міжнародного комітету Освенциму, сказав, що коли він 20 років тому зустрічався з молоддю, 90% їхніх запитань стосувалися виживання в концентраційному таборі. В останні 3-4 роки основні питання полягають у наступному: 90% запитань, які ставлять молоді люди, звучать так: «Скажіть нам, як ви думаєте, чи це може статися знову?», «Чи може таке статися в будь-якій країні світу?», «Як цьому запобігти?». Я відповідаю, щоб вони уявили, що це може статися з вами, з ким завгодно, з євреєм чи неєвреєм.

Нагадаємо, 2020 року Маріан Турскі в своєму виступі на церемонії 75-річчя звільнення Освенциму сказав, що Освенцим не впав із неба. Усе почалося з малих форм переслідування євреїв. Сталося, отже, може статися де завгодно. Ось чому необхідно захищати права людини і демократичні конституції. Не залишайтеся байдужими, коли бачите історичну кривду, не будьте байдужі, коли будь-яка меншість дискримінується, не залишайтеся байдужими, коли влада порушує суспільний договір.

Нагадаємо також: на ювілей 80-ліття трагедії в Бабиному Яру відбуваються пам’ятні заходи, присвячені пам’яті всіх загиблих. 29-30 вересня 1941 року майже 34 тис. київських євреїв розстрілювали в Бабиному Яру. Бабин Яр став грізним символом Голокосту на Сході Європи. Це майже найбільша братська могила часів Другої світової війни. З 1941 до 1943 року нацисти розстріляли від 70 до 100 тис. людей в Бабиному Яру, вбили майже все єврейське населення міста, ромів, військополонених, політичних ворогів нацистів і пацієнтів психіатричної лікарні.

Фото: The Village Україна


Прочитати ще
Підтримати сайт / Support:

Ти можеш матеріально підтримати сайт – зробити довільний донейшн через Paypal. Щиро дякуємо, що ти цінуєш нашу працю й допомагаєш оплачувати витрати з утримування сайту! Тоді ми матимемо змогу заохочувати до співробітництва нових цікавих авторів і технічно розвивати портал. Щоб здійснити підтримку та зробити переказ, натисни кнопку Donate.

We will be able to encourage new interesting authors to collaborate and technically develop the portal. We sincerely thank you friends for appreciating our work and helping us pay for the costs of maintaining the site. You can Paypal.

Увійти / Login
[ultimatemember form_id="4322"]
Підпишися на щотижневий дайджест!
Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах:
PayPal:
Підтримай роботу журналістів сайту!

© 2010-2021, ContentLab. Усі права захищені. Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті TEENСORR, дозволяється за умови посилання на teencorr.com.ua. Для інтернет-видань є обов'язковим пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання на http://teencorr.com.ua. Посилання має бути розміщене в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Гіперпосилання (для інтернет-видань) – має бути розміщене в підзаголовку чи в першому абзаці матеріалу.

Перейти к верхней панели