Close Sidebar

Teennews

girls talks, style life,

04.05.2016

У моєму класі ніхто не знає, з ким я зустрічаюся. Мого хлопця там ніхто й ніколи не бачив. Ми стали зустрічатися рік тому, я тоді була у восьмому. А він закінчував одинадцятий в іншій школі.

Мої подруги мене часто розпитують, хто мій хлопець. Але я зазвичай не розмовляю з ними про це. Коли він тільки з’явився в моєму житті, і все почалося, я зрозуміла, що наші стосунки – це те, що стосується тільки нас двох. Не можна комусь третьому про них розповідати. Це я так для себе вирішила тоді.

Буває, що є стосунки, але через них наявні й проблеми. Тоді з’являється бажання з кимось поділитися. Але в нас усе нормально. І якщо мене щось турбує, я обговорюю це з моїм хлопцем, а не з кимось ще.

Подружки дуже ображаються, що я не хочу розмовляти з ними про свої стосунки. Але в цьому немає сенсу. Просто в мене ці стосунки є, тому й нема потреби розмовляти про них. А в них стосунків немає. І це їх дуже турбує.

teencorr.com.ua

Я не знаю, чому одні дівчата зустрічають своїх хлопців раніше, а інші – пізніше. Реально: не знаю! Просто в мене ось так вийшло, а в моїх подруг… Вони ніби й закохуються, а в них – ні, чи вони не помічають, чи не дізнаються про це… Чи чекають чогось «більшого», «кращого»…

Мені пощастило, мабуть, у тому, що мені бігати за хлопцями не довелося. Він сам звернув на мене увагу, сам познайомився. Ми познайомилися як друзі, на футбольному матчі, куди я пішла разом із старшим братом. Це не був просто хлопець з вулиці – він був знайомим друга мого брата. Мій брат його не знав, але спільний друг їх познайомив… і мене теж.

Він мені одразу сподобався, але не більше. Я якось спокійно поставилася до його появи. Після футболу ми всі пішли гуляти, і я мовчала, можливо,  більше, ніж якби гуляла з подружками. Насправді, коли я з подружками, я зовсім не мовчазна. Але з братом, як правило, набираю води до рота. Бо він не любить, коли дівчина балакуча. Хлопці взагалі цього не дуже люблять. І це – дуже важлива річ! Бо дуже багато дівчат самі «відлякують» від себе хлопців, яким не подобаються надто балакучі!

Це не значить, що з хлопцем завжди треба мовчати й ні пари з вуст. Треба поводитися природно, і, звичайно, розмовляти. Коли мій брат знову зустрічався з друзями, і той хлопець мав теж там бути, я не пішла. Не тому, що хотіла показати характер. Просто я не завжди гуляю з братом. У мене й подруги є, і своя компанія! А крім того, ще художня студія, танці й спортзал. Тому, навіть при всьому бажанні… У мене є своя «територія» — ті речі, які я люблю, які я роблю сама для себе, і я її не віддам! Бо якщо я забуду про свої інтереси, то що від мене залишиться?

Компанія брата ще кілька разів гуляла без мене. Брат ненав’язливо давав мені зрозуміти, що той хлопець мною цікавиться, питає про мене. Схоже, брат і сам не очікував, що на мене хтось вже дивиться як на дорослу дівчину, і висловлює зацікавленість. Тому він дуже обережно говорив мені про це, намагався не розтривожити. Мабуть, він переживав занадто, бо я про це все якось так і не думала. Ну, щось питається хлопець! Але я не думала про те, що в мене з ним насправді щось може бути!

Я продовжувала просто жити своїм життям. Ходила на танці, малювала, читала, робила шкільні завдання, гуляла з подругами. Одного разу погодилася піти з братом і його компанією в кіно. І там знову зустрілася з тим хлопцем. Видно було, що він радий мене бачити. Він був до мене уважний, мені сподобалося, як він зі мною поводиться. Спілкуватися з ним теж було легко: він не намагався на мене тиснути, якось перевчати, не критикував. Йому все в мені подобалося!

Це було дуже важливо, бо якщо б він висловлював якусь критику, чи намагався б надмірно контролювати мене, чи ще щось таке – я одразу припинила би спілкування. Але все було добре. Нічого такого він не робив.

Ми зустрічалися в компанії брата ще разів два чи три. Від моменту знайомства минуло десь чотири місяці. Близько до Нового року він запросив мене погуляти вдвох – аби я допомогла йому купити подарунки близьким. Ми ходили магазинами, де я почувалася досить вільно, спілкувалися, відпочивали, обирали подарунки… Все було добре.

Новий рік ми також зустрічали разом, у компанії брата, в будинку за містом. Там хлопець уперше поцілував мене. Це було дуже романтично. І знову ж таки – жодного тиску на мене, жодних злих емоцій – просто поцілувалися і все.

Уже десь після Різдва він запросив мене в невеличкий ресторанчик, і там запропонував мені бути його дівчиною, зустрічатися з ним. Він мені подобався, і подобалося те, як він до мене ставився. Дуже добре й уважно! Я погодилася.

Одна справа – ділитися з тим, хто може розділити твою радість. Інша – розповідати щось тому, хто стане тільки перемивати кістки. Розповідати про мої стосунки подругам зі школи в мене нема бажання.

Текст: Домініка

comments powered by HyperComments
Прочитать еще
Тинкорр в соцсетях
Напечатай и нажми Enter для поиска

© 2010-2017, ContentLab. Все права защищены. Использование любых материалов, размещённых на сайте TEENСORR, разрешается при условии ссылки на teencorr.com.ua. Для интернет-изданий обязательна прямая открытая для поисковых систем гиперссылка на http://teencorr.com.ua. Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов. Гиперссылка (для интернет- изданий) – должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала.

Перейти к верхней панели