fbpx
Close Sidebar

Teennews

girls talks, точка зору,

21.07.2014

Мат – він буквально усюди. Тато, коли обговорює свої бізнес-питання по телефону, дуже часто я-а-ак висловиться… Коли я була молодша, мама його смикала – мовляв, слідкуй за мовою в присутності дитини. А коли стала старша – то перестала смикати. І навіть сама може сказати щось таке за певних обставин…

Так, батьки собі дозволяють висловлюватися матом. Тож дивно, хто це міг би заборонити мені. Адже в тому, як треба себе поводити, я першим ділом дивлюся на своїх батьків. І всьому в них учуся.

Але мої дідусь та бабуся ніколи не застосовують мат, коли розмовляють. Принаймні, я від них цього ніколи не чула. Я зацікавилася: а чому? І бабуся мені пояснила.

—          Мат – це ненормативна лексика в мові, – сказала бабуся. – Тобто, така, яка виходить за межі норми – того, що вважається в суспільстві нормальним.

—          А чому? – запитала я.

—          Тому що мат – це такі слова, тобто, лексика, яка означає табуйовані місця людського тіла. Такі, які, може, в дитсадку діти одне одному й показують, але в більш старшому віці – вже ні. Адже без трусів ходять тільки малі діти, і те лише вдома чи на пляжі. А всі інші люди ходять одягненими, прикриваючи такі місця. Навіть найбільш дикі люди. Навіть папуаси. І не тільки прикривають, але й не розмовляють про них.

—          А чому в суспільстві є таке правило – прикривати ці місця? – знову запитала я.

Бабуся позіхнула, набираючись терпіння.

—          Тому що ці місця в людському тілі існують для реалізації процесу розмноження. А цей процес не може бути хаотичним: кожна людина має вміти дуже серйозно його регулювати. Якщо людина не буде цього робити, процес розмноження стане некерованим. І якщо кожна людина не буде прикривати табуйовані місця, вона провокуватиме некерованість процесу розмноження. Тому люди прикривають ці місця й навіть про них не говорять, крім як із лікарем. І якщо ти збираєшся попитати, а чому це погано, коли процес розмноження хаотичний і некерований, то попередь – мені ще треба піти помішати борщ, а то згорить, доки я тут з тобою балакаю.

—          Іди мішай! – слухняно погодилася я. А сама замислилася.

У принципі, основне, що мене цікавило, бабуся мені пояснила. Матюгатися в суспільстві не прийнято, бо є неприйнятним розмовляти про табуйовані місця тіла, які природа передбачила в ньому для розмноження. А мати – це саме такі слова, які називають ті місця, та ще й не в науковий спосіб, а в дуже грубий, цинічний.

teencorr-pogovorymo-matom

Ось чому ці слова мені ніколи не подобалися. Тепер мені зрозуміло!

—          Але ти зважай ще й на те, – сказала бабуся, виходячи з кухні й витираючи руки о рушника, – що в нашій мові мат є не тільки словами, що грубо називають місця людського тіла, про які не прийнятно розмовляти. Мат ще є засобом висловлювати емоції. Ось ти висловлюєш свої емоції, коли кажеш подружці: «Моя дорога! Я так скучила! Я рада тебе бачити! Я тебе люблю!», а хтось їх висловлює матом.

—          А чому?

—          Тому що йому не вистачає слів у голові, щоб висловити свої емоції не матом, а нормальною мовою.

—          А чому так?

—          Тому, що він погано вчив мову, мало читав і знає мало слів. Або тому, що його чуттєвість не розвинута адекватно.

—          Як це так – «чуттєвість не розвинута адекватно»??? Бабусю, ти щось складно говориш.

—          А що, мушу матом, ти вважаєш? – засміялася бабуся. – Ну вже ні! Я досить добре знаю мову, щоб користуватися не найгрубішими, а нормальними словами! Не дочекаєшся!

—          Не ображайся, будь-ласочка! – виправилася я. – Я не те мала на увазі! Я теж думаю, що ці мати – це якась дивна мова, і краще розмовляти нормальною. Але ж розумієш: цими матами користуються всі!

—          Не перебільшуй! – розсміялася бабуся. – Далеко не всі. Я ось, наприклад!

—          Ну так, але… І в школі, і в дворі…

—          Дуже багато людей не говорять матом. Усе залежить від того, на кого ти дивишся. Ось ти коли-небудь чула матірні слова від дяді Ігоря?

—          Ні.

—          А від дяді Леоніда і тьоті Маші?

—          Ні.

—          А від їхніх дітей, які з тобою однолітки?

—          Ні.

—          Ну ось бачиш. Багато людей не користуються матом. Ти ж знаєш, що в суспільстві люди з давніх давен ділилися на певні кола. Належність до того чи іншого кола визначала статус людини в суспільстві. Знижена лексика, мат і все таке вважалися ознакою належності до найнижчих прошарків суспільства.

—          Так а яку роль це грає зараз? Усе ж з тих часів помінялося.

—          Та не сильно й помінялося, – посміхнулася моя бабуся. – З чого ти взяла?

—          Ну як же… Зараз же всі спілкуються одне з одним, і не думають, хто до якого кола належить…

—          Та невже? – бабуся посміхалася все веселіше. – І де ти того набралася? Конкуренція між людьми існує завжди. Тому завжди є вищі кола, які об’єднують найуспішніших, найгарніших, найбагатших та найрозумніших людей. І є кола, до яких належать усі інші. Подумай сама: чи ти можеш взяти й запросто спілкуватися з британськими герцогинями? Ні, не можеш. Тому що ти їх просто ніде не зустрінеш: ти не буваєш і не можеш бути в місцях, у яких бувають вони. Отже, такі люди відмежовані від інших, і саме їхній статус і є тим відмежуванням. І ще одне, що їх відрізняє від інших – у вищих колах є неприйнятним розмовляти ненормативною лексикою.

—          Тож ти хочеш сказати, що усі ми, хто не герцогині, не князі і не Цукерберг – ми всі належимо до тих кіл, де припустимо розмовляти як завгодно? Навіть матом?

—          На нашому рівні людей без титулів і мільярдів ознаки статусу, положення в суспільстві не такі суворі, як у вищих колах. У нашому оточенні не так вже, може, і важливо, чи висловилися ми матом, чи ні. Але навіть у колах звичайних людей теж є свої прошарки, вищі й нижчі.

—          Наприклад?

—          Ці прошарки сформувалися давно, але за радянських часів вони стали дуже визначеними. Ну ось, люди, які отримували вищу освіту, багато читали, відносилися до прошарку інтелігенції. Це – лікарі, письменники, вчителі, науковці, вихователі… Люди «розумових» професій. Інтелігенція – це були на нашій землі найбільш поважні люди в XXстолітті. Тепер про них пишуть книги, згадують їхні біографії, які ти вчиш у школі.

—          І вони не розмовляли матом?

—          Звісно, ні. Добра, нормативна мова вищого ґатунку – це завжди було тим, що вирізняло інтелігенцію з-поміж інших. Ну, іноді деякі письменники влаштовували мовні експерименти з матами, але це було тільки в рамках творчих пошуків. У житті вони користувалися нормативною мовою.

—          А які ще прошарки були, окрім інтелігенції?

—          А хто ще міг бути в Радянському Союзі? Тільки робочі та селяни! Була й сільська інтелігенція – ті, хто отримав вищу освіту й лишився працювати на селі. Таких людей дуже поважали.

teencorr-pogovorymo-matom

—          А ті, хто не отримав?

—          Вони не були інтелігенцією й вважалися гірше освіченими.

—          Мабуть, такі люди й мову знали гірше, адже вони не вчили її?

—          Так, у їхньому середовищі подеколи могли розмовляти й матом. Тому й вважається, що мат – це мова погано освічених людей, мова вулиць, тюрем, заводських цехів та інших міст, пов’язаних із важкою ручною працею. Це не завжди є так, але й не рідко.

—          А чому тато, буває, по телефону висловлюється матом?

—          Ну, у нашому сучасному бізнес-середовищі мат використовують. Це ознака того, що важливе дуже просте спілкування: купи, продай, гроші. А все інше – неважливо, тож і визначати те якимись додатковими словами просто немає сенсу. А прості стосунки, пов’язані з такими ж простими процесами купівлі-продажу та отримання грошей можна, з точки зору бізнесменів, визначати найбільш простими, навіть примітивними словами. «Нащо церемонитися?», – сказав би тобі батько.

—          Ні, мені він не дозволяє використовувати грубі слова.

—          Та невже? – посміхнулася бабуся хитро. – І ти слухаєшся?

Я не відповіла їй, бо знову замислилася. Не все зрозуміло. Ясно, що мат – це «слова для бідних», мова людей із невисоких прошарків суспільства. Серед поважних людей також можна почути матірну мову, тому що ці поважні люди не були такими завжди, а «піднялися» наверх із нижчих прошарків. І тепер вони розмовляють не так, як прийнято «у вищому світі», а так, як вони звикли.

З батьком також ясно – він торгує якоюсь технікою, якимись матеріалами, і в його середовищі далеко не всі – з «вищого світу» й читають книжки чи навіть газети. Там люди, які думають тільки про те, як отримати гроші.

З бабусею – теж ясно: вона – з радянської інтелігенції, чудово знає мову, тому розмовляти матом вона ніколи не буде. Воно їй непотрібно.

teencorr-pogovorymo-matom

А ось щодо моїх подруг та знайомих… Тепер мені ясно, що по тому, як вони говорять, я можу легко визначити, з якої родини вони походять. У інтелігентних, освічених сім’ях не розмовляють матом. І якщо хтось із моїх знайомих використовує мат, значить, він – із погано освіченої та незаможної родини.

Текст: Домініка


Прочитати ще
Підтримати сайт / Support:

Ти можеш матеріально підтримати сайт – зробити довільний донейшн через Paypal. Щиро дякуємо, що ти цінуєш нашу працю й допомагаєш оплачувати витрати з утримування сайту! Тоді ми матимемо змогу заохочувати до співробітництва нових цікавих авторів і технічно розвивати портал. Щоб здійснити підтримку та зробити переказ, натисни кнопку Donate.

We will be able to encourage new interesting authors to collaborate and technically develop the portal. We sincerely thank you friends for appreciating our work and helping us pay for the costs of maintaining the site. You can Paypal.

Увійти / Login
[ultimatemember form_id="4322"]
Підпишися на щотижневий дайджест!
Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах:
PayPal:
Підтримай роботу журналістів сайту!

© 2010-2021, ContentLab. Усі права захищені. Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті TEENСORR, дозволяється за умови посилання на teencorr.com.ua. Для інтернет-видань є обов'язковим пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання на http://teencorr.com.ua. Посилання має бути розміщене в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Гіперпосилання (для інтернет-видань) – має бути розміщене в підзаголовку чи в першому абзаці матеріалу.

Перейти к верхней панели