Close Sidebar

Teennews

teens novelties, знаешь,

25.11.2016

Ти точно вже щось чув про цих людей у школі. Або по телеку. Або по радіо. Чи вже прочитав щось у Інтернеті. Так, їхні історії – про Голодомор. І вони – не тільки написані, розказані в книжках, але й пережиті. У старших класах ти, сто відсотків, прочитаєш «Жовтого князя». А потім знову познайомишся з творчістю Василя Барки, коли вступиш до гуманітарного ВУЗу. А про Катерину Білокур ти вже знаєш, вона ж – видатна українська художниця, і – так, вона теж пережила Голодомор. Якщо ти вже в школі зіткався з книгами Олеся Гончара, то знаєш і про нього, що він теж пережив Голодомор, як і багато інших людей з його покоління.

У кого ще з людей, творчість яких ти вивчаєш у школі або інституті, є в життєвому досвіді ця пам’ять про нестачу хліба, їжі, про голод на українських землях? Про наслідки несправедливого управління державою, які відобразилися на житті мільйонів громадян? Познайомся з ними, їхні короткі історії – у спеціальній підбірці. Чи всіх цих письменників та художників ти вже вивчав?

У 1923 році, у родині Олександра Федоровського, відомого вченого, професора Харківського університету, народилася Нонна Ауска. Голодомор вона пережила дитиною у Харкові. Після війни опинилася на Заході, жила в Німеччині, Чехословаччині, Італії, США. Працювала лікарем. Стала письменницею, написала про пережите у дитинстві оповідання «Голодоморня». Була жива до 2013 року.

На 15 років старший за Нонну, Василь Барка, український письменник, перекладач, був родом із Полтавщини. На Кубані, де він учителював у 1932–1933 роках, 24-річний Барка опинився на межі голодної смерті. Голодомор він описав у романі «Жовтий князь». Основою для сюжету стала реальна історія однієї української  родини. За версією французької газети «Ле Монд» 1967 року, «Жовтий князь» визнали найкращим твором у повоєнній Європі на одну з найважчих тем. Василь Барка був живий до 2003 року.

Катерина Білокур, яка стала видатною художницею, народилася на початку минулого століття, у 1900 році, на 8 років раніше автора «Жовтого князя», а пішла з життя 1961 року. Вона пережила Голодомор у рідному селі на Пирятинщині. Потім її родині випало перенести й голод 1946–1947 років. Катерина Білокур створила картину «Цар-Колос», від якої був під враженням знаменитий Пабло Пікассо. «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!», – сказав він про творчість Катерини.

Дмитро Білоус, на 3 роки молодший за Нонну Ауску, дуже відомий як поет. Він народився в селі Курмани на Сумщині одним з 11 дітей у селянській сім’ї. У 1933 році Курмани були занесені на «чорну дошку». Дмитро врятувався завдяки братові, який забрав його у Харківську трудову колонію Антона Макаренка. Студентом Харківського університету Дмитро пішов на фронт, був поранений. Після війни став відомим поетом. Найбільше знають його збірку «Диво калинове» – за неї він отримав Шевченківську премію. Жив до 2004 року.

З цього самого покоління – й Олесь Гончар, який народився 1918 року. Згодом він став письменником, літературним критиком і громадським діячем.  Він з’явився на світ у селі Ломівка, нині це – у межах міста Дніпра. Підлітком пережив Голодомор, від якого його рятувала бабуся. Його повість про Голодомор «Стокозове поле», написану 1936 року, не друкували, а згодом «виправили» до невпізнання. Переживання трагедії 1932–1933 років письменник вилив на сторінках свого щоденника. Був живий до 1995 року.

(Оновлюється)

Що подивитися та послухати в Києві в річницю? 

У суботу, 26 листопада, в столиці, у Національному музеї історії, відбудеться публічна лекція “Дискусія про Голодомор: гострі питання” від Геннадія Єфіменко – кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України.

У своїй лекції до Дня пам’яті жертв Голодоморів український історик, завідувач відділу історії України ХХ ст. Історичного музею Олександр Іщук розповість про найважливіші й найнесподіваніші знахідки в архівах радянських спецслужб, які є правдивими свідченнями злочину радянського режиму проти українського народу. Лекція Олександра Іщука відбудеться в суботу, 26 листопада, з 14:00 до 16.00. Вхід на лекцію – 30 грн. Є попередня реєстрація за формою. Старші можуть прийти з меншими дітьми: є умови для їхнього перебування. 

Тінкор

Інфо: Український інститут національної пам’яті

Фото: Гарвардський Український науково-дослідний інститут 

comments powered by HyperComments
Прочитать еще
Тинкорр в соцсетях
Напечатай и нажми Enter для поиска

© 2010-2017, ContentLab. Все права защищены. Использование любых материалов, размещённых на сайте TEENСORR, разрешается при условии ссылки на teencorr.com.ua. Для интернет-изданий обязательна прямая открытая для поисковых систем гиперссылка на http://teencorr.com.ua. Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов. Гиперссылка (для интернет- изданий) – должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала.

Перейти к верхней панели