Close Sidebar

Teennews

style life, teens novelties,

05.01.2017

Не у всіх жителів міста зараз є повага до почуттів та станів тих людей, для яких звуки вибухів піротехніки є травмуючими. Хто може навчити повазі, якщо не навчили батьки? Можливо, зуміє навчити суспільство. 

Використання піротехніки в столиці в святкові дні стає інтенсивним. І в цьому немає проблем для тих, хто застосовує петарди та фейєрверки для розваг. Проте в нинішніх киян та гостей міста, які нещодавно були змушені чути вибухи в Донецькій та Луганській областях, кожен такий звук хлопавки, петарди, римської свічки чи вуличного салюту асоціюється не зі святами, а з важкими й трагічними моментами життя. Чи є до цього діло тим, хто підриває петарди?

У дні новорічних свят кияни направили до Київської міської ради петицію про заборону використання петард. Вони пропонують «персонам VIP-VIP» та міським байдикарям припинити користуватися піротехнікою в столиці до завершення збройного конфлікту на Сході України

ganna-putova

Ганна Путова, історик, громадський активіст

« […] Використання петард, феєрверків та інших засобів, що вибухають зі звуком, подібним до звуку вибухів снарядів та пострілів зброї різного калібру, травмують психіку людей, які переживають ПТРС після знаходження у зоні бойових дій. Оскільки киянам недостатньо суто моральної мотивації для припинення використання вибухаючих приладів на свята, вимагаю заборонити їх використання постановою КМДА та накладанням на порушників відповідних штрафів», — прокоментувала ініціативу Ганна Путова, історик, громадський активіст.

Ганна запропонувала взяти до уваги, що в 2015 році понад 7 тис. 200 киян, за статистикою, мали статус учасника АТО, а наразі загальна кількість столичних жителів, які брали участь у АТО, за грубим підрахунком, значно перевищує 10 тис. чоловік. Ця цифра визначає приблизну кількість тих, у кого вже є статус учасника АТО. А крім них, є ще ті, хто служив добровольцями: їх порахувати складніше, оскільки статусу учасників АТО в цих людей немає. Проте й без нього їх немало в різних районах міста, і будь-хто з них може почути вибухи піротехніки.

«Переселенців з Донбасу, за даними ЗМІ, зараз – близько 1 млн. Уявляєте, це – п’ята частина нинішнього фактичного населення Києва! Поранених за весь період перебігу АТО – біля 200 тис. по всій Україні. І приблизно четверта частина з них – 50 тис. – пройшла лікування в київських шпиталях. Тобто – 60 тис. військовослужбовців і 1 млн. мирного населення. Як на мене, достатня кількість людей, яким не хочеться чути вибухи», — зауважила Ганна.

За словами столичної громадської активістки, понад 80 київських родин, за даними на середину 2016 року, залишилося без годівника через загибель батьків і синів у АТО: у КМДА враховують кількість киян, що загинули на війні, і в приміщенні міської адміністрації є стенди пам’яті, біля яких завжди можна запалити лампаду.  

«А тут – петарди… Я по своїм знайомим-фронтовикам бачу, що ПТРС минає часто у формі заперечування мирного життя. Хтось заперечує його й повертається на фронт, а інші сидять тут, і їх нудить від цього всього «свята життя». У них не те що навіть нерви на ці хлопки реагують – їх просто дратує всі веселощі невгамовні без причини. Це призводить до того, що людина не може сприйняти таке ось тилове життя. Треба ж совість мати й не дратувати їх цими надвеселими фейєрверками – хоча б пока не закінчиться війна. І ось це гульбище на Михайлівській площі! Меморіальні постери на стінах Михайлівського монастиря відгороджені стінкою штучної гірки. А портретів там усе більшає! Я не можу цього виносити: тут гинуть люди, і бійці, які загинули, дивляться на нас із фотографій, і цих фото з кожним днем більшає, а за рогом – веселощі. Треба ж мати повагу, у кінці кінців», — сказала Ганна Путова.

pyrotechnics, fireworks

denys-kovalyov

Деніс Ковальов, психолог, гештальт-терапевт, Запоріжжя

«Як правило, за ретравматизації в людини відтворюються ті стани та почуття, з якими він зіткнувся в процесі травмуючої події. Цей перелік є індивідуальним, однак часто проявляється сильна тривога, яка здатна перейти в паніку. Можуть бути спалахи гніву, що демонструють готовність відбити атаку. Також можливе шокове завмирання, людина немов би йде з реальності й застигає, помітно, як вона перестає дихати на повні груди, не помічає своє оточення», — розповів Деніс Ковальов, психолог, гештальт-терапевт

За його словами, перебування в зоні воєнних дій вочевидь є травматичним для людини, а ризик ретравматизацій, тобто, повторного переживання почуттів, викликаних травмуючою ситуацією, у період новорічних святкувань особливо підвищується.

«У зв’язку з вибухами та пострілами салютів, людина здатна відтворювати військову реальність, яка є небезпечною й потребує моментальної мобілізації енергії, що, власне, й може вилитися в тривогу й паніку», — сказав психолог.

Він запропонував урахувати, що заборона на використання піротехніки навряд чи позбавить можливих рецидівів травми, адже спусковий гачок для її оживлення може виявитися і в повній тиші. На думку Деніса, реальну користь може принести не заборона шумів, а забезпечення якісної підтримки осіб, які пережили травматичний військовий досвід.

«Якщо ми говоримо про першу допомогу у випадку ретравматизації, важливо знати наступне: основна задача – це повернення до реальності. Розкажіть людині, що саме видає ці голосні звуки, де ви перебуваєте, що знаходиться навкруги. Запропонуйте відчути землю під ногами, відчути власне дихання. Попросіть відчути дотики, запах, смак. Ці дії здатні повернути людину до реальності й вивести з тривожних і панічних станів. Надалі необхідно звернутися за кваліфікованою допомогою до спеціаліста», — порадив гештальт-терапевт.

***

Піротехніка є небезпечною не тільки для людей, які переживають посттравматичний стан, але й для підлітків. Адже в свята звернення до лікарень бувають саме з приводу травм, набутих через петарди, які вчасно не розірвалися. Тому піротехніка стає причиною важких травм рук та очей. Із початку року в Харкові через вибух петард постраждало три людини, серед них — дев’ятирічна дитина. У жінки від вибуху хлопавки зламалася рука, чоловік отримав опіки. У Львові до лікарні з відірваними пальцями на руці потрапив 17-річний юнак. Подібна травма — у 22-річного жителя Вінницької області, який невдало запустив фейєрверк. Утрата очей, важка контузія, баротравма, акутравма, поранення обличчя — за даними ЗМІ, із такими ушкодженнями, на додаток до алкогольного сп’яніння, 2 січня потрапив до лікарні у Луганську 23-річний боєць «ЛНР». Ці травми він отримав, виготовляючи петарду. У столиці у новорічну ніч від вибуху петарди постраждала 10-річна дівчинка: хтось кинув піротехнічний засіб із балкону прямо їй під ноги. Дитину госпіталізували з травмою ноги.

4 роки тому від невдалих запусків фейєрверків сильно постраждав київський депутат Олександр Пабат. Протягом року він переніс 16 операцій: лікарі, у тому числі німецькі, намагалися повернути йому зір. Рік тому, на початку січня, у Тернопільскій області від вибуху петарди без пальців залишився 13-річний хлопець. 

За даними МВС, у минулому році державою вилучено понад 16 тонн неякісної піротехніки, 1034 особи притягнуто до адміністративної відповідальності за незаконну реалізацію піротехнічної продукції. 

Тінкор

comments powered by HyperComments
Прочитать еще
Тинкорр в соцсетях
Напечатай и нажми Enter для поиска

© 2010-2017, ContentLab. Все права защищены. Использование любых материалов, размещённых на сайте TEENСORR, разрешается при условии ссылки на teencorr.com.ua. Для интернет-изданий обязательна прямая открытая для поисковых систем гиперссылка на http://teencorr.com.ua. Ссылка должна быть размещена в независимости от полного либо частичного использования материалов. Гиперссылка (для интернет- изданий) – должна быть размещена в подзаголовке или в первом абзаце материала.

Перейти к верхней панели