fbpx
Close Sidebar
functional photo
«Радуйся, жінко!» – двадцята книжка Мар’яни Савки, співзасновниці і головної редакторки «Видавництва Старого Лева», – вийде в світ у вересні. Феєрія емоцій, чуттєві і чесні тексти та внутрішня музика поезії транслюють відчуття польоту усім, хто наважується відкрити збірку. Крім нових поезій, на сторінках видання читачі і читачки зустрінуть тексти, що є піснями з репертуару Тріо «Мар’яничі» гурту Мар’яни.

Лірична героїня у текстах вже достатньо смілива, щоб бути собою, танцювати, співати і кохати на повну силу. Вона вже достатньо сильна і досвідчена, щоб вести за собою інших, вдихати віру і давати впевненість, що всі ми прийшли у світ для радості.

Оформлення книги – колажі Тані Омельченко, на яких чорно-білі фото жінки доповнені ніжними акварелями. Мар’яна Савка розповіла про ілюстрації у збірці: 

– Мені давно хотілося поєднати акварель і фотографію, причому чорно-білу фотографію і кольорові акварелі. У книжці використано мої світлини. Фотосесію Олена Чернінька запропонувала зробити ще у травні. На той момент я не збиралася робити збірку. Все вийшло спонтанно. Я раптом зрозуміла, що книжка готова, а часу, щоб її оформити і вчасно надрукувати до Book Forum вже нема. І тоді з’явилася ідея поєднати ці фотографії з акварелями. Тож я швидко намалювала пелюстки і перлини, а Тетяна Омельченко створила з усіх деталей колажі. Ідея цих робіт – танець життя. Це рух. І невідворотність. Бо квітка облетить пелюстками на вітрі. Жінка теж колись завершить свій танець. Але поки вони кружляють – варто зупинити мить і відчути радість.

Сергій Жадан поділився враженнями про книжку: 

– Вірші, наповнені жіночим диханням і чоловічими рухами, вітрилами, сонцем та відчуттям повернення, з якого виростає радість. Радість, що насправді є можливою і простою, радість, яку можна і варто розпізнати за тривогами й печалями. Радість як винагорода за сміливість та готовність рушити в чергову мандрівку, яка щоразу видається безнадійною.

Психологиня Світлана Ройз у передмові зазначила: 

– Мені здається, поезія – це втілений у словах танець Бога. Читаючи вірші з цієї збірки, я відчувала, що в кожному з них – танець життя людини, жінки. Танець буття Жінкою. Різні танці – сили, суму, болю, надії, мрії, пристрасті.

Мар’яна Савка — головна редакторка і співзасновниця видавництва, письменниця, перекладачка, актриса, перформерка, художниця. Авторка 20 книг для дітей і дорослих та культурно-мистецьких проєктів. Фронтвумен Тріо «Мар’яничі». Як ілюстраторка дебютувала в 2019 з книжкою Юрка Іздрика «Меланхолії». Від 2017 року є Посланцем з толерантності ПРООН в Україні, з 2018-го — входить до ПЕН-клубу, має титул «Обличчя Львова» за версію журналу «Boom Awards». Ведуча авторської програми на YouTube-каналі «Мар’яничі на ніч».

За інф. «ВСЛ»

functional photo
6 – 8 серпня у Луцьку відбудеться «Бандерштат – фестиваль українського духу», наймасштабніша культурна подія Волині, що протягом чотирнадцяти років збирає навколо себе молодь з усієї України. 

6 серпня на літературній сцені ювілейного Бандерштату виступить дитяча письменниця Анна Багряна, авторка сучасного українського підліткового фентезі «Вітрова гора». Також у цей день презентують проєкт «Військо Читає» за участіВалерія Чоботаря та Владислава Кириченка. У суботу, 7 серпня, відбудеться дискусія на тему «Хочу зрозуміти Схід: розмова про Донеччину і Луганщину» та презентація книги Степана Бандери «Перспективи Української Революції». 8 серпня на літературній сцені чекатимуть Сергія Жадана, поета, прозаїка, перекладача, громадського діяча, музиканта, лауреата міжнародних премій.

Фото: «Бандерштат»

functional photo

Як просто і легко вивчити періодизацію української літератури та запам’ятати українських письменників? Для цього треба підписатися на спецпроєкт TeenCorr – TeenCorr UkrLit у фейсбуці та в інстаграмі

Зараз, після підписки на ці сторінки, ти можеш запам’ятати письменників-шістдесятників, які вже представлені в спецпроєкті. А також засвоїти періодизацію. На фейсбуці для цього дивися фотоальбоми. 

Навчайся разом із Тінкором: це справді просто!

functional photo
functional photoНа завершення зустрічей у форматі «Наука на даху» Центральної бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка для дітей міста Києва 12 липня проводить презентацію книжки палеорнітолога Леоніда Горобця «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета».

Якщо вам здається, що якийсь орган з’явився в процесі еволюції нізвідки, то вам здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції. Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.

Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки — то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші питання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.

Вхід вільний, участь безкоштовна.

functional photo
Простір відкрився 6 червня презентацією книжки «Сторічна бібліотека». У ній зібрані історії про Центральну бібліотеку ім. Т.Г.Шевченка для дітей. Усі історії написані креативними особистостями підліткової редакції гуртка #Написатор.

На презентацію завітали автори фантастичних історій і поділилися секретами створення цієї книжки. У просторі планують проводити різні літні заходи для дітей та підлітків. 

Нагадаємо, бібліотека проводила конкурс на найкращу назву простору.

Нагадаємо також, 5 червня, у Всесвітній день охорони довкілля бібліотека запросила переглянути книжки, що розкажуть про прості речі, які усі ми можемо зробити сьогодні, аби зберегти планету в майбутньому.

За інф. Центральної бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка для дітей

rutkivskiy

18 квітня відсвяткував 84-й день народження відомий дитячий письменник Володимир Рутківський. Його привітали фахівці з різних українських видавництв, колеги-письменники та друзі.

У 2019 році Володимир Рутківський презентував роман «Сині Води», що вийшов у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Цей роман написаний та вперше виданий 2004 року. Із «Синіми Водами» 2011 року Володимир Рутківський став лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі».

Володимир Рутківський – письменник, журналіст, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну тетралогію для дітей «Джури» про пригоди козаків-характерників Швайки, Грицика та Санька.

Нагадаємо, що за мотивами книги Володимира Рутківського «Сторожова застава» знято однойменний фільм. Інтерв’ю з акторами, виконавцями головних ролей у цьому фільмі для спецпроєкту «Булінг у школі» Євою Кошевою та Даниілом Каменським можеш знайти на сайті «Тінкор» у розділі «Ексклюзив».

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

Булінг у школі || Актор Даниіл Каменський: «Мені казали: ти нічого не зможеш, нічого не досягнеш, ти взагалі слабкий, та хто ти такий узагалі…»

functional photo

Наприкінці квітня вийде в світ нова збірка есеїв публіциста, перекладача та поета Андрія Бондаря «Ласощі для Медора». Під однією обкладинкою зібрано 56 есеїв, написаних автором упродовж 2017–2020 років: про літературу, єдність, Голодомор, венеційські канали та чужих (і?) своїх, пандемію, війну, а також пошуки порозуміння. Герої короткої прози Андрія Бондаря – випадкові перехожі та близькі люди, історії – несподівані, а подекуди пронесені через десятиліття, рефлексії – часом болісні та важкі, та зрештою у кожному з них – життя в найрізноманітніших його відтінках.

Есеї у збірці «Ласощі для Медора» є способом досліджувати і осмислювати світ через власну систему цінностей і досвіду. За інтелектуальним роздумом прозирає відвертість. У формі короткої прози ховаються глибші сенси й часом несподівані висновки: порожнечу можна наповнити, визначення «падіння з висоти власного зросту» може стосуватися не лише травмування тіла, але й морального падіння, яке завжди відбувається з висоти власної етичної конструкції, а втрати згодом можуть обернутися набутками, варто лише поглянути на них під іншим кутом зору.
 
«Ласощі для Медора» – есеїстичний хронопис окремої людської одиниці в окремо взятий період часу. Хоч тексти цієї книжки писалися послідовно, крок за кроком, все ж тематично вона не позбавлена певної хаотичности, а добра половина есеїв здається цілком випадково народженою. Думаю, в цій принагідності й випадковості криється головний сенс есеїстики взагалі і цієї книжки зокрема. Водночас, мабуть, варто згадати й про те, що її міг написати тільки я – для власного задоволення, інтелектуальної забави та ментального порятунку в непростий для мене час. Ці тексти теж є своєрідною боротьбою із застійними явищами у власному творчому житті. А форма есею, на щастя, завжди дозволяє розворушити ту зону людського «я», яка реагує на реальність і мислить про неї розповідає про книгу автор, Андрій Бондар– «Ласощі для Медора» – книжка відбитків, в якій головна метафора, схована в назві, сигналізує про самопоїдання вигаданих або взятих на озброєння сенсів, без яких у житті можна було б і обійтися. Але я з якихось причин їх вивів на яв».
 
Більшість з есеїв, що увійшли до збірки, були у різний час опубліковані на сайті видання «Збруч»Художнє оформлення книги виконала Тетяна Омельченко.
 
Андрій Бондар – український поет, публіцист, перекладачавтор книг «Морквяний лід», «І тим, що в гробах», «Церебро» (Книга року BBC у номінації «Есеїстика», 2018). У його перекладі українською світ побачили книги  «Дядько Мрожек не припиняє чесати язиком», «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині», «Транс-Атлантик», «Як нагодувати диктатора» та ін. Лауреат премії видавництва «Смолоскип» (1997), учасник пан-європейського проекту Literaturexpress Europe (2000), стипендіат Міністра культури Республіки Польща (стипендія Gaude Polonia, 2003), стипендіат програми Homines Urbani (Краків, 2004), учасник фестивалю Poetry International (Роттердам, 2005).
 
За інф.: «ВСЛ»
 

Become a Patron!

Підтримати сайт

Підписуйся на TeenCorr-листи

functional photo

ТНМК на передодні новорічних свят випустили нову аудіоказку про продовження пригод Василя Гупала. Текст і голос Триндуна – від Фоззі, запис, продакшн та голос Гупала – від Фагота, графічний луп – від Сашка Даниленка. 

Чому знову Гупало? Цей супергерой нас досі тримає. Й не відпускає від себе. А самоізоляція та велика кількість часу – гарна нагода, щоби спробувати зробити щось нове, незвичне та експериментальне, – кажуть артисти ТНМК.    

Музиканти пропонують слухати казку разом із дітьми, особливо під час карантину. 

І нехай карантин зникне, як вороги Василя. Все одно добро… А далі ви самі знаєте! – упевнюють творці. 

functional photo

«Куди і звідки», нова книжка-картинка Романи Романишин та Андрія Лесіва, з’явиться в книжкових магазинах наприкінці жовтня. Активна робота авторів над текстами та ілюстраціями тривала більше року. Переживаючи глибоку ностальгію за мандрами в карантин, Романа Романишин і Андрій Лесів сконцентрувалися на роботі над новим твором, і в них вийшла мальована історія про рух і мандри. 

Книжка «Куди і звідки» – про рух і про мандри: не лише людей, а й тварин, рослин, вітру, води, нашої планети. Вона розповідає про подорожі заради торгівлі чи завоювання, про подорожі задля задоволення і відпочинку чи задля виживання, про наукові експедиції і паломництво. Про міграції, мапи, навігацію і, зрештою, про пошук свого власного шляху. Два слова, які подорожній найчастіше чує у мандрах, – це «куди» і «звідки». «Куди прямуєш?», «Звідки ти?». Ця книжка – візуальна й інтелектуальна мандрівка крізь тисячі років у пошуках відповідей на ці та ще багато інших запитань.

functional photo

«Куди і звідки» мовою ілюстрацій та влучних описів показує маленьким читачам, що у Всесвіті нічого не перебуває у стані повного спокою. Рух є природним: Земля, вода на ній, атмосфера, континенти, усі живі організми перебувають у безперервному русі. Ми ходимо, бігаємо, стрибаємо, повзаємо, пливемо, летимо – мандруємо. 

За словами авторів, робота над новою книгою завжди має декілька етапів: ідея і розпрацьовування концепції, збір і аналіз інформації, відбір фактів, відшліфовування, далі – створення загальної історії, героїв, ліній оповіді, зв’язків між елементами тощо. Кожен з цих етапів має свої особливості і складності, а також свою тривалість у часі. 

У виборі візуальної концепції книги ми багато в чому опиралися на виразну і лаконічну естетику сучасних мап і планів міст, транспортних схем, навігаційних вказівників та інфографіки. Окремим важливим завданням було візуально передати рух і швидкість простими графічними засобами – тут ми також активно досліджували роботи художників авангардистів, котрі працювали з динамікою, рухом: Джакомо Балла, Фортунато Деперо, Умберто Боччоні, Марсель Дюшан, а також хронофотографії початку ХХ століття Етьєна-Жуля Маре,  розповідають про роботу над книгою Романа та Андрій.

Видавництво, яке випускає нову книжку, повідомило про підписання контрактів з партнерами із Словаччини, Іспанії та Південної Кореї: «Куди і звідки» перекладуть на мови цих країн. 

Нагадаємо, 2012 року казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та творчо-ілюстративному втіленні Романи Романишин та Андрія Лесіва увійшла до світового каталогу кращих дитячих книжок «Білі круки». Книга «Зірки і макові зернята» отримала відзнаку Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї. Книга «Війна, що змінила Рондо» отримала відзнаку журі Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї та увійшла до каталогу «Білі круки». Обкладинка до книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Люсі та Стівена Гокінґів увійшла до довгого списку призерів «The Global Illustration Award» на Франкфуртському книжковому ярмарку. У 2017 році їхні книжка-картинка «Голосно, тихо, пошепки» та абетка-енциклопедія «Франко від А до Я», удостоїлися нагороди BIB PLAQUE від Бієнале Ілюстрації у Братиславі. У 2018 році Романа та Андрій стали переможцями «Bologna Ragazzi Award 2018» у номінації «Non Fiction» за книги «Голосно, тихо, пошепки» та «Я так бачу». У 2020 році видання «Голосно, тихо, пошепки» увійшло до 50 найкращих ілюстрованих книжок 2020 року у Японії, а книга «Оптика Бога», проілюстрована Романою та Андрієм, виграла золото на «European Design Awards». Наразі Романа Романишин та Андрій Лесів – одні з найбільш популярних українських ілюстраторів за кордоном.

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

functional photo

21 липня українські письменники-шістдесятники зустрілися в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого – згадували свого колегу, відомого педагога й правозахисника-дисидента Михайла Гориня. Михайло Слабошпицький, Дмитро Павличко, Богдан Горинь та інші розповіли про формування свого публіцистичного та суспільно-політичного досвіду та загалом про процеси українського визвольного руху, свідками яких вони стали в ХХ столітті. Захід до 90-річчя від дня народження пана Михайла – круглий стіл «Здобутки і перспективи» – організували співробітники бібліотеки, Музею шістдесятництва і Українського товариства політв’язнів та репресованих.  

Скільки б російські чиновники не намагалися представити ситуацію з набуттям українцями державності так, ніби тут вся справа – саме в Біловезькій угоді, їхня пропаганда не може перекреслити процес українського визвольного руху, який тривав століттями. Навряд чи Біловезька угода мала б сенс у 1991 році, якби до цього, протягом усього ХХ століття, до українського державотворення не долучалася б українська інтелігенція, постраждала в справі СВУ, а потім – шістдесятники, рухівці, дисиденти, численні українські політв’язні російських таборів.

Усі ці люди – численні імена з підручників української літератури ХХ століття, які ввійшли в історію під тегом #шістдесятники – творили сучасну українську культуру. Від елементарного культурного щабля – вихованості – в сільських, обласних школах до видатних літературних і соціально-політичних проєктів, які знайомили світ із сучасними українцями, ставили українське світосприйняття на рівні найрозвинутіших культур світу.     

Михайло Горинь долучився до цього дуже масштабно: він був психологом, педагогом, інтелектуалом, ученим, публіцистом, автором книг «Запалити свічу у пітьмі», «Листи з-за грат», «Вибране»; політичним діячем, одним із лідерів українського національно-визвольного руху 60-90-х років, політв’язнем радянських тюрем і концтаборів (1965-71, 1981-87), членом Української Гельсінської групи, співзасновником і головою секретаріату Народного руху України (1989), народним депутатом Верховної Ради України. 

functional photo

Михайло Слабошпицький, Дмитро Павличко, Богдан Горинь згадують шістдесятника Михайла Гориня

Один з тих людей «з шістдесятих», якому судилося «сісти» за свої ідеї, переконання, роботу над культурним і соціально-політичним розвитком, а потім, після звільнення, багато працювати над утвердженням українського державницького руху, над формуванням культурних, соціальних і політичних засад української незалежності. 

Деяким його колегам, друзям, співув’язненим, відомим письменникам і діячам-шістдесятникам зараз – під 90 років. Проте на зустріч пам’яті Михайла Гориня всі вони прийшли, не зважаючи ані на вік, ані на дощову погоду. Усім, хто зібрався в бібліотеці, знамениті українські шістдесятники розповіли про книжки пана Михайла, про його суспільну діяльність і про перебіг його ув’язнень за послідовне «просування» ідей української державності. Михайло Горинь відсидів у 70-х та 80-х, щоб уже на початку 90-х українці здобули свою незалежну державу. Педагог навчив своїм прикладом, «відповів» за свої переконання – і завдяки цьому наразі всі українці можуть безперешкодно розвивати національний державницький процес, свій соціум, мову, культуру, інтелект і, зокрема, свою, українську, педагогіку у власній країні. 

Друзі пана Михайла на зустрічі пригадали один з важливих моментів його діяльності. 21 січня 1990 року Михайло Горинь став ініціатором і співорганізатором одного з наймасштабніших у світовій історії «живого ланцюга», що з’єднав Івано-Франківськ – Стрий – Львів – Тернопіль – Рівне – Житомир – Київ. Якби тоді були соціальні мережі, інформацію про перебіг цієї акції репостили б усі українці. 

Відомі публіцисти-шістдесятники розповіли, як формувалися передумови розформування СРСР і початку функціонування України як самостійної незалежної держави. Адже ці представники української інтелігенції були й свідками, і учасниками цих процесів у 60-х – 90-х роках. І наразі можуть сказати про ціну незалежності для кожного українця, який зараз живе у своїй суверенній державі. Про те, чому взагалі так важливо мати свою державу і в ній бути незалежними й самостійними, як би комусь десь це не подобалося б. Шістдесятники в своїй молодості та в зрілі роки боролися за те, щоб побачити Україну незалежною, і дожили до цих часів. У бібліотеці вони перегортають сторінки книжок і згадують, як переживали свої політичні ув’язнення за ідею звільнення країни. Позіхаючи, вони кажуть, що їхній час спливає, а свою справу вони виконали. 

Зовні, по Хрещатику, несуться рендж ровери, столиця забудовується й оновлюється, українці хазяйнують і думають, як їм жити краще в своєму домі. У своїй хаті своя правда і сила і воля. Хтось після круглого столу розвезе по домівках знаних публіцистів. Там вони, за звичкою, продовжать працювати над книжками, спогадами та перекладами. А ти колись прочитаєш і дізнаєшся багато нового.   

Фото: TeenCorr

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

functional photo

«Кабінет молодого автора» Національної спілки письменників України повідомив про запуск Всеукраїнського літературного проєкту «Афоризм». У конкурсі можуть узяти участь поети й прозаїки, які готові подати свої роботи українською мовою.

Письменникам пропонують представити на конкурс коротку цитату-афоризм зі своїх текстів – фрагмента вірша, кількох речень із прозового твору. Цитату потрібно оформити в електронному форматі у вигляді вишуканої і наповненої літературним змістом листівки. Щоб подати віжуал на конкурс, автор має відіслати його на електронну адресу lira7@ukr.net, указавши ім’я автора і назву твору. На конкурс один автор може надати від 1 до 5 листівок. Для участі у конкурсі обмежень за віком немає. 

Усі роботи потрібно надіслати до 6 липня 2020 року – одним листом, максимальної якості (не менше 500 Кб!), віжуал-файли мають бути прикріплені в долуці до листа у форматі JPG, коротка (від 500 до 1000 знаків із пробілами) інформація про автора – у вордівському документі, у якому також мають міститися контактні дані: телефон, пошта, посилання на профіль у фейсбуці. У темі листа обов’язково вкажіть: АФОРИЗМ. Заявки, оформлені інакше, ніж указано в умовах, до участі не прийматимуться. 

Обиратимуть переможців – перші три місця – читачі групи «Молоді автори України». Вони проголосують за роботи, які їм сподобаються найбільше. Організатори, у свою чергу, також визначать свої три перші місця.

Конкурсні роботи можна буде подивитися в групі «Кабінету молодого автора НСПУ» у фейсбуці. Добірку з найкращими листівками опублікують на сайті Національної спілки письменників України. Усі переможці отримають дипломи та виготовлений набір листівок із представленими роботами від одного з українських видавництв.

За інф. НСПУ

Фото: Etienne Girardet

functional foto

Терміни розгляду робіт учасників смолоскипівського літературного конкурсу продовжено. Журі планує здійснити обговорення творчих текстів он-лайн, – повідомили представники видавництва. Традиційно підсумки конкурсу підво­­дять раз на рік, у квітні. Проте оскільки засновники конкурсу хочуть нагородити переможців у реалі, оголошення результатів відбудеться, скоріше за все, наприкінці червня.

Твори лауреатів І і II премій видавництво публікує окремими книжками, а твори лауреатів III і IV премій та кращі ненагороджені твори можуть з’явитися друком в антологіях і збірниках «Смо­лоскипа». Лауреати отримують також грошові нагороди та книги у подарунок.

Нагадаємо, видавництво проводить літературний конкурс з 1993 року.

functional image

Уже в квітні пізнавальну книжка-картинку «Голосно, тихо, пошепки», створену 2017 року Романою Романишин та Андрієм Лесівим, зможуть прочитати англомовні читачі. За права на видання англійською мовою книжок «Голосно, тихо, пошепки» і «Я так бачу» змагалися декілька видавців з Великої Британії, США та Австралії. Урешті передпродаж видання під назвою SOUND. Shhh… Bang… POP… BOOM! уже розпочало бруклінське видавництво «Handprint Books», контракт із яким українці підписали минулого року.

Перш ніж випустити в світ англомовну версію книжки, українські художники, американські дизайнери та видавці провели низку досліджень серед читачів і потім внесли у книжку зміни.

– Найперше для американського ринку була змінена оригінальна назва та обкладинка видання. Вибір та затвердження нової назви і обкладинки був дуже цікавим й новим для нас досвідом. Видавництво зібрало фокус-групи і запропонувало на їхній розгляд декілька варіантів назви й дизайну книги. Для оновленого вигляду обох книг – друга книга – американське видання «Я так бачу» – буде опублікована восени, – ми підготували деякі нові графічні елементи, а власне над фінальним дизайном працювали дизайнери Chronicle Books. Перед публікацією у США обидві книги мали пройти дуже суворий фактчекінґ – це вимога для кожного наукового чи науково-популярного видання, яке виходить у Штатах. Перевіряється кожен факт, кожна теза і кожна ілюстрація. Читачі мають бути певні, що в книзі подається найсвіжіша інформація, тому перед публікацією перевіряється, чи не з’явилося на цю тему нових наукових даних, нових відкриттів тощо. Тому Chronicle Books звернулися до незалежних зовнішніх фахівців, які зробили дуже детальну і розлогу перевірку кожної тези, факту та ілюстрації. Сказати правду, ми трохи хвилювалися, бо навіть якщо ти двічі-тричі перевіряєш інформацію, яку вносиш до книги, завжди залишається певна ймовірність чогось недогледіти. Але, на щастя, незалежна перевірка підтвердила усі наші дані і не виявила неточностей. Були незначні рекомендації щодо кількох елементів ілюстрацій, які ми врахували і внесли редагування, але в загальному усе залишилося як було. Тож тепер ми з нетерпінням чекаємо публікації книги і сподіваємося на її гарне сприйняття американськими читачами, – розповіли Романа Романишин та Андрій Лесів.

Нагадаємо, 2017 року книжка-картинка «Голосно, тихо, пошепки» та абетка-енциклопедія «Франко від А до Я» тандему художників Романи Романишин та Андрія Лесіва удостоїлися нагороди BIB PLAQUE від Бієнале Ілюстрації у Братиславі. 2018 року Романа та Андрій стали переможцями «Bologna Ragazzi Award 2018» у номінації Non Fiction за книги «Голосно, тихо, пошепки» і «Я так бачу». У цьому ж році книжка «Голосно, тихо, пошепки» стала однією з переможниць конкурсу 2nd Little Hakka International Picture Book Award у Китаї у номінації Best of the Best. А торік «Я так бачу» потрапила до числа переможців конкурсу книжкового дизайну у всьому світі від Stiftung Buchkunst – The Best Book Design from all over the World 2019, була нагороджена бронзовою медаллю.

functional photo

Журналістка Наталя Гуменюк протягом 2014–2019 років приїжджала до Криму й зробила там низку репортажів. Наприкінці лютого вони вийдуть у книзі «Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму», яку в кількох форматах – паперовому українською мовою та електронному – українською та російською – готує до випуску одне з видавництв.

Наталя у своїх творах розповіла історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року. Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.

Це наша відповідальність: розповідати про наших людей там, хай на окупованій, але нашій землі. Що б там не казали, але реальність змінюється, і не знаючи, що відбувається в Криму зараз, ми не можемо знати, як діяти. Ми продовжуємо жити образами березня 2014-го, але реальність і настрої таки змінилися. Ми продовжуємо жити  уривчастими повідомленнями про імена політв’язнів, багато з яких нікого нікому не говорять. Не розповідати про реальність Криму для мене і означає – віддавати його, погоджуючись на статускво. Так, звісно, можна чекати, поки туди якось легально заїде якесь велике західне медіа, але все ж таки це не їхня історія, і не їхня рана, – сказала Наталя Гуменюк.

Сторінки книжки знайомлять із подіями в Бахчисараї, Севастополі, Сімферополі, Ялті під час псевдореферендуму, роковин депортації та розстрілів у школі в Керчі.

Наталя, журналіст-міжнародник, вважає, що ставлення до анексії Криму є маркером ставлення всього світу до російсько-української війни й до того, що Кремль зламав усталений міжнародний порядок, силою загарбавши чужу землю.

Історії, які я побачила і привезла з півострова, дають зрозуміти, що тиха окупація не менш болісна для людей, а час не на нашому боці. І це мусять знати поза межами нашої країни. Крим – це травма не тільки України. Анексія особливо резонує як у Балтійських країнах, що півстоліття були окуповані Радянським Союзом, так і в Грузії чи Молдові, на контроль над чиїми територіями Кремль зазіхнув на початку 1990-х. Жителі цих країн готові солідаризуватися з Україною. До Криму в останні роки могло поїхати  геть небагато іноземних журналістів, і майже не їздили незалежні російські. Російське законодавство по суті забороняє використовувати слово «анексія», тож, аби не брехати, краще про Крим промовчати взагалі. Через це в російськомовному середовищі по суті немає іншої інформації, окрім тої, що міститься в пропагандистських ЗМІ. І це ще одна причина, чому книга має бути і російською.  Тож переклад цієї книги на російську мову – це наш внесок в те, щоб «загублений острів» Крим повернувся на ментальну мапу небайдужих і поза Україною, – зазначила письменниця.

Нагадаємо, Наталя Гуменюк — українська журналістка, спеціалізується на міжнародній політиці та конфліктах. Як репортерка працювала в понад 60-ти країнах світу. Авторка книги «Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції» про події «арабської весни». Від часів Революції Гідності і початку війни висвітлює події на Донбасі й у Криму.

Протягом року книга спогадів «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста» розійшлася по бібліотеках і школах країни

Протягом року книга спогадів «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста» розійшлася по бібліотеках і школах країни

Протягом року книга спогадів «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста» розійшлася по бібліотеках і школах країниРік тому, 14 лютого, у прес-центрі Національної спілки журналістів України відбулася презентація книжки «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста», яку написала мати, Катерина Веремій. У книзі зібрані спогади кількох його друзів, колег, матері та твори В’ячеслава.

– Я хочу, щоб усе, що він писав, не пропало, жило. Щоб люди знали, яким журналістом був В’ячеслав Веремій. Щоб люди дізнались, як цей хлопець любив Україну, – сказала мати В’ячеслава на презентації. 

З тих пір Катерина Веремій розповсюдила збірку бібліотеками та школами України, виступала зі спогадами про сина, розповідаючи про ставлення В’ячеслава до журналістської роботи, брала участь в обговореннях проблем захисту й безпеки журналістів.

— У дев’ять років В’ячеслав написав вірші про Україну, про рідну мову. Там є такі рядки: «За свою землю ви моліться, бо кращої немає в світі» або ж «русизмами пощерблено нашу мову», «кланятися до Москви ходили, бо були дурні». З дитинства він любив Шевченка, Стуса, брав блокнот і ходив у бібліотеку переписувати їхні вірші. Мабуть, під впливом цих поетів і сам писав: «Хтось до Москви корінням приросте, Ми з України, іншого Дніпра нема», – пригадала Катерина Аркадіївна, презентуючи в НСЖУ книжку з творами В’ячеслава.

В’ячеслав посмертно нагороджений Званням Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» — «за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності”, і медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України».

Нагадаємо, від дня загибелі Славка Веремія в Києві минуло 6 років. Нагадаємо також, 23 травня 2014 на будинку школи № 270 в Києві, де навчався В’ячеслав Веремій, встановлено меморіальну дошку. 16 вересня 2015 в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка відкрили іменну аудиторію В’ячеслава Веремія № 22. 

Фото: з сайту detector.media

functional photo

30 січня у київській бібліотеці імені Корнія Чуковського учні 4-Б класу київської СЗШ №3 відсвяткували 90-річчя Всеволода Нестайка, класика сучасної української дитячої літератури, автора знаменитої трилогії «Тореадори з Васюківки». Діти святкували, читаючи відомий твір письменника «Таємний агент Порча і козак Морозенко».

Під час читань школярі дізналися багато цікавих фактів про Нестайка. Зокрема, що він навчався в київській школі №63 на Нивках. Ще учасники свята подивилися уривок фільму «Тореадори з Васюківки».

Відвідувачі свята є постійними читачами бібліотеки. Тому змогли вибрати для читання один із творів Всеволода Нестайка. Читати книжку, яку обрав, кожен зможе вдома.

Фото: Спеціалізована школа 3 м.Києва з поглибленим вивченням ІТ

«Розквітає творчість як калина» || Творча зустріч у Тетянин день у київській бібліотеці імені Корнія Чуковського

У Києві привітали лауреатів конкурсу плаката «Я – Україна!» || Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

 

 

 

functional foto

27 січня у київській бібліотеці імені Корнія Чуковського до Тетяниного дня відбулася зустріч «Розквітає творчість як калина». У ній узяли участь учні київської СЗШ №3 Подільського району.

Діти поспілкувалися з бібліотекарками Оленою Довгалюк та Ольгою Соломонюк, поетесою Тетяною Петровською, журналісткою Тетяною Кондратенко, письменником Василем Василашко і письменницею Надією Кир’ян.

Ольга Соломонюк розповіла дітям про значення творчості в житті кожної людини. Тетяна Петровська, учителька-методистка, відмінниця освіти України, лауреатка літературних премій, прочитала авторські вірші та розповіла про профорієнтаційні проекти для наймолодших школярів. Тетяна Кондратенко, видавчиня дитячої ігрової газети для саморозвитку дітей «Я сам(а)», провела веселі ігри під назвою «Подаруй усмішку сонечка». Василь Василашко, заслужений журналіст України, лауреат літературної премії імені Лесі Українки та журналістка Надія Кир’ян, лауреатка літературної премії імені Олени Пчілки, привітали дітей із Днем Тетяни читанням українських поезій.

Фото: фейсбук-сторінка Наталії Муранової

nestor-litopysets

den-ukraynskoy-pysemnosti-ta-movyЗавтра, 9 листопада, у столичному Музеї книги і друкарства України, відбудеться II поетичний турнір імені Нестора Літописця від організаторів: Творчо-виробничого та навчально-дослідного центру розвитку сучасного мистецтва, відділу мовної політики Головного управління мовної політики Директорату державної мовної політики Міністерства культури України та видавництвом «Смолоскип». 7 листопада завершився період подання заявок на участь, і наразі їх опрацьовують. Проте вже відомо, що в заході візьмуть участь сучасні поети та поетки, які мають не менше однієї виданої поетичної книжки. З 10.00 вони презентують на турнірі різні тематики та стилі.

Переможців II поетичного турніру імені Нестора Літописця оголосять о 17.00. Окрім поетів-лауреатів, виступатимуть музиканти:  
лірник Ярема Шевчук, I W А N N А, Ірина Шинкарук, народна артистка України, «Шпилясті кобзарі», лідер групи «Мандри» Сергій Фоменко.

Нагадаємо: І поетичний турнір імені Нестора Літописця 2016 року виграла Юлія Стахівська. Друге місце посів Тарас Малкович, третє – Павло Коробчук.

Цього ж дня у Музеї відбудуться інші заходи до Дня української писемности та мови. З 12:30 до 14:30 можна буде відвідати майстер-класи Музею книги і друкарства України: «Скрипторій», «Лаврська друкарня», «Мармурування», «Музейна папірня» за цінами Музею. О 14:30 відкриється виставка та презентація мистецького проекту неконфліктного мовоствердження МовАрт. О 15:00 розпочнеться круглий стіл «Імплементація Закону України «Про функціонування української мови як державної».

Нагадаємо також: до Дня української писемности та мови 8 листопада Українське радіо проводить щорічну акцію «Всеукраїнський радіодиктант національної єдности» у Національній бібліотеці ім. В.Вернадського, у якій візьмуть участь запрошені гості. Кожен зможе взяти участь у диктанті: з 11:20 у прямому ефірі з радіостудії на Хрещатику, 26 текст читатиме Олександр Авраменко, відомий мовознавець, автор підручників і посібників з української мови та літератури. 

Також 8 листопада у Колонній залі Київської міської Держадміністрації відбудеться відкриття Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика. Відвідати захід можна з 14.30.

Також пропонуємо звернути увагу: цього ж дня Національний музей літератури України запрошує на нагородження учасників конкурсу творчих робіт серед учнівської молоді України «Україна в барвах слова». Конкурс проводився музеєм спільно з Національною спілкою письменників України за сприяння Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та БО «БФ «Серце до серця».

 

dytochok-bagato

Упорядниця Олександра Сауляк випустила в світ антологію «Діточок багато», яку вже можна знайти в книжкових крамницях. Це збірка студентських творів 1996—2018 року: казки, літературні містифікації, етюди, оповідання, драми та вірші. Всі вони написані на курсі «Основи літературної творчості» Сергія Іванюка в Києво-Могилянській академії. Книжка присвячена пам’яті викладача і є логічним продовженням його праці: надихати людей писати.

Деякі з авторів, які увійшли в антологію, вже видали свої книжки. Проте з нової антології можна дізнатися, що пишуть ті, хто вже закінчив університет або ще навіть не став студентом. У коментарях, що супроводжують тексти, голос Іванюка звучить настановою для учнів і зараз.

dytochok-bagato

Нагадаємо, Сергій Іванюк, перший ректор університету, викладач, письменник і літературний критик, читав курс «Основи літературної творчості» в Києво-Могилянській академії понад 20 років. 

 

knyga-vinnitskogo-shkolyara

Маленькі жителі Вінниці, які цьогоріч пішли до 1 класу, отримали в подарунок «Книгу вінницького школяра». Як повідомляють посадовці, це видання про історію та сучасність Вінниці та Поділля.

У книжці можна прочитати про видатних вінничан, знакові історичні події, природні особливості краю та визначні місця, про символіку держави та рідного міста.

Як повідомила журналістам Оксана Яценко, директорка департаменту освіти міської ради, книгу  для першокласників підготували Вінницька міська рада, департамент освіти та Міський методичний кабінет.

– Серед іншого, у книзі йдеться про ігри, у які гралися діти колись на Поділлі, представлена інформація про позашкільні заклади, які можуть відвідувати вінничани. А у розділі «Вінницька абетка» відповідно до літер алфавіту йдеться про відомих вінничан, архітектуру та історію міста тощо,  – розповіла пані Оксана.

За офіційними даними, книгу отримали 5 тис. 286 вінничан-першачків. Крім того, для цьогорічних перших класів місто закупило 1 тис. 660 «Живих абеток», інтерактивних підручників. Їх по 10 екземплярів отримає кожен перший клас міста. За словами посадовиці, на книзі є QR-код. Якщо навести на книгу гаджет із додатком, книга стає інтерактивною. Такий підручник має сформувати в першачців мотивацію до навчання за вимогами НУШ. 

За інф. Департаменту в справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради

Фото обкладинки: myvin.com.ua

oleg-sentsov-marketer

Як думаєте, що робив ці 4 роки у російській колонії суворого режиму український кінорежисер, сценарист, письменник, громадський активіст Олег Сенцов, повернення якого Україна вже довго очікує? Увесь цей час він писав книжки! Наразі в українському видавництві виходить його нова збірка автобіографічних оповідань «Маркетер», яку Сенцов написав уже в колонії.

oleg-sentsov-marketer«Маркетер» — це друга частина автобіографічної трилогії, в якій Олег повертається у своє студентське минуле, збірка малої автобіографічної прози. Автор у ній розповідає про свої студентські роки: складання іспитів, будні в гуртожитку і на квартирах, нестримні веселощі, безгрошів’я — звичні складові життя молоді, яка здобуває знання. Початок дев’яностих. Зміна цінностей. Руйнування стереотипів. Становлення. Загартовування душі й характеру. Любов, дружба, виживання і бізнес… Вдумливий та уважний читач знайде у новій книжці Олега Сенцова багато свідоцтв про час. Переклад українською мовою, який зробив Олег Осока, поданий поруч із оригіналом. Оформили збірку Оксана Йориш та Назар Гайдучик.

Колеги Сенцова, які сприяли виданню книжки, зазначають, що його нова книжка – це можливість нагадати нам і світу не лише про долю Олега, а й про справи всіх українських заручників Кремля, що таким чином література стає сильним інструментом правозахисту.

– Вже 5 років Олег Сенцов перебуває в ув’язенні, – сказала Мар’яна Савка, письменниця та головна редакторка. – Ми знаємо, яке тривале голодування він витримав і не зламався. І те, що у в’язничних стінах він пише прозу – це свідчення великої мужності, сили духу і постійної роботи над собою. Олег ніби робить ревізію свого життя, згадує свою юність і часи формування характеру, становлення себе як особистості. Ці оповідання дуже біографічні, а поза життям самого героя оповідань постає непривабливо сувора доба на зламі двох суспільних ладів, на зламі цінностей.

Нагадаємо, Олег Сенцов є лауреатом Премії Сахарова «За свободу думки» та Національної премії України ім. Т. Шевченка. Після Анексії Криму Росією 2014 року був затриманий російськими силовиками і засуджений 25 серпня 2015 року до 20 років ув’язнення з відбуванням покарання у колонії суворого режиму за звинуваченням у тероризмі. Олег є політичним в’язнем у РФ і має змогу спілкуватися з рідними та близькими лише листами, які цензурує колонія. Раніше, близько 10 років тому, він написав збірку «Жизня».

За інф. ВСЛ

ministerstvo

Під час 26 Book Forumу Львові у вересні Арундаті Рой, відома індійська письменниця й громадська активістка, зустрінеться з українськими читачами та презентує свій роман «Міністерство граничного щастя». Роман вийде українською в перекладі Андрія Маслюха в українському видавництві.

Арундаті вже створила близько 15 нон-фікшн книг, і більшу частину свого часу присвячує публіцистиці та громадській активності. Письменниця виступає за права людини, охорону навколишнього середовища та збереження миру. Вона – активістка з питань соціальної справедливості й економічної нерівності, противниця неоліберальної глобалізації та політики Індії щодо ядерної зброї. Арундаті виступає проти американського капіталізму, індійського та американського державного тероризму, всіх видів ядерної зброї і злочинності, а також проти поганої системи освіти, корупції, насильства, безробіття тощо. 
 
«Міністерство граничного щастя», другий роман письменниці, вийшов який вже у вересні 2017 року. Наразі Арундаті презентує його в Україні. Книжці, так само як і першому роману «Бог Дрібниць», притаманна поетичність та глибинна краса мови, властива стилю Рой. Однак за духом твір геть інакший, нелінійний і суперечливий.
 
Цього разу авторка кинула своїх героїв у вир новітньої історії Індії, зокрема у прекрасні ліси штату Джамму і Кашміру, де вже багато років точиться гострий збройний конфлікт. Та й самі герої — представники розмаїтих каст, віросповідань та світоглядів (гіджри або ж люди «третьої статі», бунтівна архітекторка, не зовсім чесний журналіст, агент спецслужб, кашмірський повстанець тощо) — говорять надто різними голосами, борються по різний бік барикад, але здобувають кілька хвилин тиші поряд із близькими, живими чи мертвими, як вищу нагороду. У мить, коли духи ледь-ледь відчиняють двері паралельних реальностей життя.
 
Роман увійшов у довгий список Букерівської премії 2017 року, короткий список нагороди The Hindu Literary Prize та до переліку фіналістів National Book Critics Circle Award. Його визнали найкращою книжкою 2017 року за версією «National Public Radio», «Amazon», «Kirkus», «The Washington Post», «Newsday» та «Hudson Group».
 
Нагадаємо, Арундаті Рой народилася 1961 року в м. Шиллонґ, Індія. Дитинство провела в місті Айманам, а згодом переїхала до Делі, де вивчала архітектуру в Школі планування й архітектури в Делі та працювала в Національному інституті у справах міста.
 
Коли зустріла майбутнього чоловіка, режисера Праділа Кішена, зацікавилася кіно, зіграла кілька незначних ролей, згодом взялася за написання сценаріїв. 1996 року закінчила свій перший роман — «Бог Дрібниць», завдяки якому отримала світове визнання: книжку відзначили Букерівською премією 1997 року, переклали понад 40 мовами, зокрема й українською, та видали тиражем понад 8 млн примірників.
 
За відкриту пропаганду прав людини Рой отримала низку нагород, зокрема, Lannan Cultural Freedom у 2002 році, Sydney Peace Prize у 2004-му, а також Sahitya Akademi Award у 2006-му.
 
За інф. ВСЛ
 
barvinok

24 червня 2019 року редакція щомісячного літературно-художнього і загальноосвітнього журналу для дітей «Барвінок» повідомила, що видання припиняє свою роботу через те, що сучасні діти майже перестали цікавитися друкованими виданнями.

«…Діти масово занурюються у віртуальний світ, це не кращий час для журналу з його апелюванням до смислів реальності… Наш кораблик уже пришвартовується, ми сходимо на берег, де на нас чекають рукописи ще не завершених книг, підручників, волонтерська робота. Тож іще зустрінемося. Тому не прощаємося, а кажемо: «До зустрічі!».

Видавцем журналу був редакційний колектив, оформлений як власник. Видання не отримує державних дотацій згідно законодавства про ЗМІ.

У 1991–2007 рр. вийшло його 13,5 млн. прим., до 2004 р. передплата на нього становила до 20% передплатних тиражів усіх видань, в останні роки за цією позицією  він поперемінно посідає одне з трьох перших місць серед більш як 170 дитячих газет і журналів. За 80 років — 916 номерів загальним накладом понад 310 млн прим. У народній пам’яті зберігається як національний журнал.

Журнал відзначений Почесними Грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1978), Кабінету Міністрів України (2003 р.). Його діяльність у різних аспектах згадується у наукових, дисертаційних дослідженнях, академічних, вузівських, енциклопедичних виданнях, антологіях і збірниках творів дитячої літератури.

Нагадаємо, журнал вийшов у світ у січні 1928 р. під назвою «Жовтеня» у Харкові як орган Комдитруху  і Наркомосвіти. Після  перерви в роки війни відновлений у квітні-травні 1945 р. уже під назвою «Барвінок». Мав російськомовний випуск. До 1991 р. виходив як «республіканський журнал для молодших школярів ЦК ЛКСМУ». Тепер  засновник і видавець — трудовий колектив редакції.

Увійшов до кола найпопулярнішого дитячого читання і залишив слід у засвоєнні мільйонами фундаментальних цінностей, ставши для багатьох поколінь дітей  виразником духовного єства їхніх батьків.

Побудованому переважно на українському матеріалі «Барвінкові» судилася ще й унікальна місія збереження національної ідентичності за межами материкової Вітчизни. У 60-ті і до початку 90-х рр.  його 1,2–1,8 млн щомісячних накладів 500–800 тис.  розповсюджувались передусім у районах скупченого проживання українців на всій території СРСР, а також 150–180 тис. прим. — у колишніх ПНР, ЧССР, НДР, БНР. Мав 30–50 тис. передплатників україномовного випуску за межами України. Видання надходило до 28 країн світу.

У соціокультурному середовищі сприймається  насамперед як літературне видання. Тому до нього завжди висуваються вищі, ніж до інших видань, вимоги. Вітчизняна, світова класика та фольклор — основа кожного номера. Однак домінантними  були, і є ті художні явища, твори  тих письменників  які визначають магістральний шлях розвитку літератури для дітей молодшого шкільного віку. Навколо журналу постійно гуртуються молоді літературні сили — М. Трублаїні, О. Копиленко, О. Донченко та ін. у 20—30-ті рр., такі відомі майстри слова, як  Д. Білоус, В. Нестайко, В. Кава, А. Костецький, В. Довжик, Г. Почепцов – у 60–90-ті рр., Г. Малик, І. Січовик, М. Пономаренко, Л. Мовчун – у наші дні.

За 80 років у «Барвінку» виступив  майже весь цвіт української літератури ХХ ст., усі письменницькі покоління. Спеціально написати для нього вважали своїм обов’язком П. Тичина, М. Рильський, М. Стельмах, В. Сосюра, А. Малишко, О. Вишня, Ю. Яновський, П. Усенко та ін. Пізніше — Л. Костенко, Д. Павличко, М. Вінграновський, І. Драч, Б. Олійник, Є. Гуцало, В. Близнець, Григір Тютюнник, В. Шевчук.

З перших публікацій у «Барвінку» починався творчий шлях багатьох літераторів, які згодом уславили рідне письменство. Тут побачили  світ твори, що понад півстоліття були хрестоматійними. Низка їх входить до шкільних підручників і збірників новітнього часу. У 80-ті рр. засновані літературна премія ім. О. Копиленка, студія «Первоцвіт». Головними редакторами журналу були відомі письменники — Н. Забіла, О. Іваненко, Б. Чалий, А. Давидов, В. Моруга. З 1989 р. його очолює В. Воронович.

З «Барвінком» співпрацювали  видатні українські художники — В. Касіян, Т. Яблонська, М. Дерегус, В. Григор’єв, Г. Якутович, В. Литвиненко, М. Пшінка та багато інших митців.

За інф. інтернет-сторінки журналу «Барвінок»

lyudmila-naumenko

Інтерв’ю з Людмилою Науменко, кандидаткою філологічних наук, доценткою кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка ми записали у бібліотеці Максимовича, на Другому всеукраїнському фестивалі «Читач року – 2018». Тоді пані Людмила, яка стала лауреаткою фесту, передала університетській бібліотеці колективну монографію «Development of Philological Sciences in Countries of the European Union Taking into Account the Challenges of XXI Century» – «Розвиток філологічних наук у країнах Європейського Союзу з урахуванням викликів XXI століття». Книгу нещодавно видала Вища суспільно-природнича школа імені Вінцента Поля в Любліні. Українська вчена та викладачка є співавторкою цього твору. А загалом займається науковою та викладацькою роботою понад 30 років. У сфері наукових інтересів пані Людмили – лінгвістична прагматика, теорія мовної комунікації, дискурс-аналіз, діловий англомовний дискурс, концептуальний аналіз, етноспецифіка спілкування, мовний етикет, методика викладання іноземних мов. Науковиця є членкинею ТЕS0L – Всеукраїнської громадської організації викладачів англійської мови, America House Research’ Center, British Council та інших осередків.

Ти можеш прочитати бесіду з Людмилою Науменко зараз, улітку, коли до початку вступної кампанії залишилося менше місяця, і випускники-2019 готуються до ЗНО та вступу. Дізнаєшся з перших вуст, що таке наукова робота у ВУЗі, якій можна присвятити все життя, які очікування викладачів до рівня знань та до мотивації студентів, та як воно – вчитися та працювати в найвідомішому університеті країни. Людмила Петрівна чимало знає про все це!

– Я вперше на цьому заході, але читач я давній. Я вчилася в школі гуманітарного профілю. І ми багато писали рефератів, перекладали, конспектували, у нас тоді це було дуже популярно. І після занять у школі ми йшли в бібліотеку – у нас на Караваєвих Дачах у Києві була хороша районна бібліотека. Або нас направляли в якусь іншу, у якій ми шукали потрібну літературу…

– І це було як норма?

– Так, це було системно. Це було кожен день практично. Тому для мене бібліотека – не новинка, це звичайна справа. А в університеті це, звичайно, філологічний читальний зал, де ми пропадали…

– Чому саме ви цьогоріч стали читачем року, номінантом премії?

– Я – активний читач, і студентів теж направляю в бібліотеку, вони пишуть реферати, користуються фондами. Може, це спрацювало.

– За багаторічної роботи в університеті накопичується багато досвіду. Чи виходить передати його студентам? До речі, ви навчалися в КНУ?

– Закінчувала філологічний, тоді називався романо-германський. Потім працювала в іншому ВУЗі. А в університет прийшла писати кандидатську. У мене вже практично була готова робота, коли я стала працювати тут, в університеті – спочатку на Виставці, потім – тут. Мій науковий керівник В’ячеслав Карабан, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищоїшколи України досі працює в університеті: він є професором кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В університеті ми передаємо свій досвід молодшим колегам, аспірантам. Зокрема, я відповідаю за наукову роботу.

– Чи достатньо такої взаємодії?

– У нас в інституті є напрямок для вчителів англійської та української мов – є набір бакалаврів і магістрів. Є семінари для вчителів середньої школи. Можуть бути відкриті заняття.

lyudmila-naumenko

Людмила Науменко (третя справа) стала лауреаткою премії «Читач року – 2018»

– До університету приходять нові покоління, зі своїми фішками, особливостями… Чи є якийсь емоційний контакт зі студентами, які починають навчання?

– Прекрасний контакт. Я працюю на вищому рівні – з магістрами. Але в мене є й третьокурсники. Третій курс – це ще процес становлення, накопичення знань. Про якусь наукову роботу там ще говорити важко. А магістри – вони або професійно орієнтовані, або вже починають наукову діяльність. І тут, звичайно, вже є про що казати. До речі, якраз сьогодні ставила залік з української мови і прикладної лінгвістики, переклад науково-технічних текстів. Студенти готували матеріали і знайшли, що тільки в нашій бібліотеці є певний переклад Агатангела Кримського. Оскільки це 20-ті роки, то дуже складно знайти оригінали його робіт.

– Але все ж таки приходять нові покоління студентів, і певно що вони чимось відрізняються від попередніх…

– У кінці 90-х я жахнулася, які студенти. Студентів нічого, крім грошей, не цікавило. Улаштуватися в житті, вийти заміж за іноземця, поїхати за кордон… З ними було практично неможливо працювати. А зараз, через кілька років, уже відбувся якийсь перелом. Прийшли діти, які хочуть набувати професію, і будуть у ній працювати. Для мене це плюс. Я сама працюю в цій царині, мені це цікаво. І працювати з нецікавими студентами мені теж не цікаво.

– Чи буває, що на потоці ви бачите молоду людину, і розумієте, що саме їй ви хотіли би передати більше знань, наукового досвіду?

– Не можу так виділяти студентів. Просто бачу, що ось ці – більш енергійні, більш цікаві, активні. Відмічаю, звичайно, для себе. Якось робиш поправки на це… Можливо, від них більше питань, більше зацікавленості. І бачиш, що вони готують більш цікаві, більш творчі роботи. У кожній групі, як правило, десь двоє є неординарних. Рідко буває, щоб група – абсолютно сіра. Хтось завжди виділяється.

– Ви не знаєте, як люди реалізувалися потім?

– Звичайно, нам із цим складно, бо в нас немає цього фідбеку. Знаю тільки про своїх студентів, які працевлаштовані в університеті, читають східні мови – з ними я, звичайно, перетинаюся.

– Якою б не була підготовка школярів, абітурієнтів, але ж викладачі університету знають, які помилки в мові притаманні вступникам та молодшим студентам. Багато помилок буває?

– Бувають. Я не знаю, чому. Мабуть, тому, що школа для багатьох – це російськомовне середовище, і вони не відчувають себе автентичними українцями. Читають, можливо, російські книжки, говорять удома російською. Також відео, інтернет – російські

– Принаймні, граматику, пунктуацію в школі більш-менш засвоюють. А лексика, стилістика?

– Фразеологія є проблемою. Ще – структура українського речення. Синтаксис. І русизми. Не відчувають мови. Навіть якось доводили, що в українській є слово «наряд». Ні, кажу, його немає, є вбрання. Але ось словник дає! Так, проте цей словник був укладений ще за радянського періоду. Коли була тенденція до того, щоб запозичувати русиїзми, і щоб це сприймалося потому, як українські слова.

– Хто зі студентів, зазвичай, сильніший – з областей? Кияни?

– Немає особливої різниці.

Текст: Поліна Аксьонова, журналіст

Фото: зі сторінки у фейсбуці Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка.

На фото на обкладинці: директор бібліотеки Олег Сербін приймає від Людмили Науменко колективну монографію.

bayki-ua-dity-dlya-ditey

У п’ятницю, 31 травня, у Києві презентують проект «Байки UA: діти для дітей» – дитячі українські аудіокниги за добіркою кращих байок відомого українського письменника Леоніда  Глібова. У цьому проекті твори начитують не диктори та відомі актори, а діти 6 -14 років, зокрема діти-переселенці зі Сходу України.

bayki-ua-dity-dlya-ditey

Професійна команда творців проекту створила 30 якісних аудіотворів. До живої, багатої мови, легкості діалогів і дотепності байок додалися дитяче озвучування, авторське музичне оформлення та звукошумові ефекти. Автори стверджують, що цей культурний продукт є сучасним, цікавим і зрозумілим для дитячої аудиторії.

bayki-ua-dity-dlya-ditey

Звукокниги будуть поширені в мережі Інтернет, що дозволить охопити всі регіони нашої країни, а також україномовних жителів світу.

За інф. НСЖУ

molodakoronatsya

У четвер, 25 квітня, у Київському Палаці дітей та юнацтва відбулася урочиста церемонія нагородження 28 переможців конкурсу «Молода Коронація». Церемонію відвідали Тетяна та Юрій Логуші, засновники премії, Надія Іллюк, керівник агентства «Юн-прес», професор Володимир Сергійчук, відомий український історик, політик, письменник та викладач, творчі колективи, літературознавці та юні письменники.

Переможців визначили в трьох групових форматах: «Дорослі для дітей», «Діти для дітей», «Діти для дорослих». У форматі «Дорослі для дітей» відмітили твори для дошкільнят (до 6 років), для молодших школярів (6–11 років), для середнього та старшого шкільного віку (від 12 років) у номінаціях: казка, анімація, пісенна лірика, повість, оповідання, збірка оповідань, збірка віршів, поема, анімаційний серіал з принаймні 5 серій повного тексту, кіносценарій, п’єса для театру, роман. У форматі «Діти для дітей» – від 7 років до 21: проза – казки, оповідання, новели, повісті; вірші, віршовані твори, пісенна лірика; дитячі анімаційні твори; кіносценарії; п’єси. У форматі «Діти для дорослих» – від 7 років до 21: проза – казки, оповідання, новели, повісті, романи; вірші, віршовані твори, пісенна лірика; анімаційні твори; кіносценарії; п’єси.

molodakoronatsya

Відкриття «Молодої Коронації»-2019 у ЦПДЮ в Києві

Також на цьогорічній «Молодій Коронації» конкурсантів-переможців нагороджували спецвідзнаками від депутатів, професійних асоціацій, анімаційної студії «Новаторфільм» за «Кращий сценарій до анімаційного серіалу «Моя країна Україна». Також відзначили переможців конкурсу малої прози «Як тебе не любити…».

Talant School 

Учасників привітали танцюристи з Talant School Наталії Могилевської

Переможці Конкурсу отримали оголошені грошові премії та дипломи. Відзнаки конкурсу цьогоріч отримали 11-річна Яна Вишнева – за поезію «Лист українському солдату», Тетяна Рубан за твір «Кордон» у номінації «Роман» у форматі «Дорослі для дітей». Відзнака за кіносценарій «Маніяк. По ту сторону дзеркала» дісталася 17-річній Анастасії Скакодуб з Ладижина. Нагороду за поетичні твори отримали Людмила Живолуп з Київської області, Марія Волошина. Також у цей день нагородили та привітали багато інших переможців-літераторів з різних міст та сел України.

Нагадаємо, результати «конкурсу для дорослих» стануть відомі 6 червня. 

dity-ednayut-ukrainu

2 квітня в Національній бібліотеці України для дітей оголосили переможців Всеукраїнського конкурсу есе «Діти єднають Україну». У ньому брали участь 1 тис. 380 дітей з усієї України. 

Переможців визначили з-понад 140 конкурсних робіт. Серед учасників 10-14 років: І місце посіла Богдана Качак, 11 років, із села Брошнів Брошнів-Осадської ОТГ Івано-Франківської області. ІІ місце дісталося Поліні Тендітній, 12 років, з міста Лиман Донецької області. На ІІІ місці — Владислав Миколенко, 14 років, з міста Красноград Харківської області. 

Серед учасників 15-18 років І місце — у Анжеліки Шабельник, 18 років, із села Перегонівка Кобеляцького р-ну Полтавської області, ІІ місце — у Руслани Холошої, 16 років, з міста Зіньків Полтавської області. ІІІ місце — у Ганни Овсяницької, 18 років, з села Дем’янівка Мангушського р-ну Донецької області.

Алла Гордієнко, директор НБУ для дітей, Олександр Афонін, президент Національної спілки видавців та книгорозповсюджувачів, дитячі письменники Марія Морозенко, Зірка Мензатюк, Іван Андрусяк, Олександр Есаулов дали цінні поради юним есеїстам та побажали подальших творчих звершень.

Роботи переможців опублікують у другому номері науково-практичного журналу «Бібліотека у форматі Д°» за 2019 рік.

Читачі, які не лише багато читають, а й рекламують книжки  сучасними засобами, – команда влогерів із відео «Фантастична шістка у Царстві-Яблукарстві», – теж отримали нагороди. Цей відеоролик став переможцем бібліотечного сімейного влогер-PARTY.

За інф. НБУ для дітей

 

vseukrainskiy-dityachiy-konkurs-ya-maybutnye-ukrainy

До 10 травня можна відправити творчі роботи на ІІ Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Я – майбутнє України», який є складовою ІI Міжнародного дитячого літературного фестивалю Literature Future. У конкурсі можуть узяти участь діти та підлітки до 18 років: учні ЗОШ І-ІІІ ступенів, вихованці ліцеїв, технікумів, училищ, коледжів України. Переможці Конкурсу представлятимуть свій навчальний заклад у вересні 2019 року у фіналі ІІ Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Я – майбутнє України», який відбудеться в місті Чернівці під час ІІ Міжнародного дитячого фестивалю Literature Future.

На конкурс можна подавати тільки оригінальні авторські твори: ессе, новели, романи, тексти пісень, тощо. Додаткова тема цьогорічного конкурсу – «Мрії про майбутнє». З-поміж робіт на цю тему голова журі обиратиме твір, який стане переможцем у категорії Гран-прі. На розгляд можна направляти прозові та поетичні твори, написані українською мовою на довільну тему. Обсяг конкурсної роботи – необмежений.

Обирати переможців буде журі, до якого ввійшли: Марта Левченко, президентка благодійного фонду – організатора; Тетяна Сокіл, поетеса, мистецтвознавиця, викладачка фахових дисциплін на кафедрі театральної режисури художньо-педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету; Іван Данілін, актор і режисер Народного театру «Молодий театр», Віра Китайгородська, українська письменниця, громадська діячка, засновниця міжнародної премії імені Ольги Кобилянської; Леся Воронюк, українська письменниця, журналістка та громадська діячка, членкиня Національної спілки журналістів України, Віталія Савченко, українська поетеса й дитяча письменниця, співавторка дорослих та дитячих збірок; Дарина Туз, директорка видавничого дому, заслужена журналістка України; Олександр Фисюк, учасник І Міжнародного дитячого літературного фестивалю Literature Future; Катерина Генріх, ілюстраторка, викладачка та засновниця курсів ілюстрації для дітей, учасниця експозицій міжнародного фестивалю книжкової ілюстрації «Морс» (2017, 2018 р.), міжнародного фестивалю дизайну та ілюстрації COW Design Festival, співорганізаторка виставки, присвяченої зникаючим видам тварин «Статус: зникаючий», дитячого літературного фестивалю Literature Future, авторка дитячої книжки-картинки про асканійський заповідник.

Для визначення переможців конкурсу «Я – майбутнє України» кожен член журі ознайомиться з конкурсними творами та виставить бали за 5-бальною шкалою.

На Фестивалі в Чернівцях відбуватимуться майстер-класи, лекції, перформенси, дитячі літературні читання творів. Також буде автограф-сесія з відомими письменниками і поетами. На фестиваль запросять 100 найталановитіших дітей з усієї України, які представлятимуть свої області. Юні літератори зможуть опублікувати свої доробки в книзі вибраних творів «Я – майбутнє України. Діти. Книга ІІ». У Фестивалі братимуть участь обдаровані діти і ті, хто пише для дітей і заради дітей, ті, хто у своїй творчості піднімають тему дітей.

У рамках фестивалю також проведуть конкурс на найкращий твір серед учнів зі всієї України. За результатами журі спершу обере 20 найкращих творів, а в основний день фестивалю визначать три призові місця: 1 – виграш 10 тис. грн.; 2 – виграш 5 тис. грн.; 3 – виграш 5 тис. грн.

Нагадаємо, ІІ Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Я – майбутнє України» стартував 10 лютого.

Положення та все про умови участі в конкурсі можеш дізнатися тут.
chl.kiev.ua

Минулого тижня, у вівторок 2 квітня, завершився Всеукраїнський тиждень дитячого читання. У Національній бібліотеці України для дітей у Міжнародний день дитячої книги урочисте закриття Тижня відмітили святкуванням. 

На свято під назвою «Я обираю книгу!» завітали діти-читачі, Євген Нищук, міністр культури України, батьки, бібліотекарі. У якості Народного артиста України Євген Нищук, у рамках проекту «Україна читає дітям», прочитав уривок з дитячої книги Івана Франка «Лис Микита». А в якості міністра вручив нагороди кращим юним читачам. 

yevgen-nishchyuk

Євген Нищук читає дітям книжку «Лис Микита»

Цього дня в бібліотеці відбулися вибори в Книжковий парламент. У голосуванні взяло участь взяло участь 90 виборців 6-14 років. Найактивнішими виявилися читачі 9–12 років – 62% виборців. 23% виборців склали читачі 6-8 років. Підлітки 12–14 років виявилися менш активними: 5% виборців.

За результатами голосування переможцями Книжкових виборів стала п’ятірка книжок-лідерів – «Мікробот і той, кого немає» Олега Чаклуна, «Файні товсті дівки, йо!» Тетяни Стрижевської, «Дике літо в Криму» Зірки Мензатюк, «Чарлі і шоколадна фабрика» Роалда Дала та «Третій сніг» від Івана Андрусяка.

chl.kiev.ua

Діти голосують на Книжкових виборах

Читачі бібліотеки та найактивніші, найсвідоміші учасники книжкової передвиборчої кампанії Влад Непочатов, Вероніка Устименко, Анна Полегенько, Софія Полегенько, Віталія Сідоренко, Євгенія Кучіна підготували театралізовані презентації тих книжок, які стали для них справжнім відкриттям.

Алла Гордієнко, директорка бібліотеки, вручила кращим читачам квитки членів дитячого журі, яке допоможе дорослим фахівцям у відборі кращих дитячих книжок для подання їх від Національної секції IBBY на нагородження Міжнародною премією Ганса Крістіана Андерсена. 

За інф. блогу Національної Бібліотеки України для дітей «НБУшка»

Фото: Національна бібліотека України для дітей

MaksymovychScientificLibrary

22 березня у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка відбувся Другий Всеукраїнський фестиваль «Читач року». Почесні нагороди отримали 30 студентів, аспірантів, професорів та викладачів університету, а також 65 номінантів з інших університетських бібліотек. Цього року до фесту долучилися бібліотеки закладів вищої освіти з різних областей країни. На заході побували також школярі й дошкільнята – малеча була номінована від дитячої бібліотеки в Києві.

Працівники закладу, студенти та викладачі святкували в актовому залі бібліотеки. На сцену виходили номінанти, щоб отримати почесні дипломи та нагороди. Гості робили селфі з символом фестивалю – паном Читайлом. 

MaksymovychScientificLibrary

Наймолодші номінанти фестивалю «Читач року – 2018»

Переможцями, що навчаються в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, стали: Богдан БратусьАліна ЄвсєєваНаталія КляпкаАнастасія КолесніковаДмитро Луняка, – студенти Інституту філології; Ярослава КириченкоХристина МасюкДмитро ПеровДмитро СухорабськийМарина Тетерук – студенти юридичного факультету; Тетяна Кирпель – студентка хімічного факультету; Валерій Мельник – студент історичного факультету; Павло БорисюкДмитро ЖігінасОльга Перегінець – студенти географічного факультету; Людмила Бевзюк – студентка Інституту міжнародних відносин; Дінара Герейханова – студентка Інституту журналістики; Марія СвиридоваВалентина Якубенко – студентки факультету психології.

MaksymovychScientificLibrary

Студенти та аспіранти – номінанти конкурсу

Лауреати фесту серед аспірантів, асистентів і викладачів КНУ імені Тараса Шевченка: Юрій Ковалів – лауреат Шевченківської премії, доктор філологічних наук, професор Інституту філології; Людмила Науменко – доктор філологічних наук, доцент Інституту філології; Софія Феджора – аспірантка Інституту філології; Володимир Єфіменко – кандидат фізико-математичних наук,  директор Астрономічної обсерваторії КНУ; Сергій Студзінський – кандидат хімічних наук, доцент хімічного факультету; Євген Цимбаленко – кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Інституту журналістики; Олександр Шнирков – доктор економічних наук, професор Інституту міжнародних відносин; Ірина Войцехівська – доктор історичних наук, професор історичного факультету; Дар’я Добріян – аспірантка історичного факультету; Ігор Винниченко – кандидат географічних наук, доцент географічного факультету; Алла Пухтецька – кандидат юридичних наук, доцент юридичного факультету; Людмила Сіньова – кандидат юридичних наук, асистент юридичного факультету.

MaksymovychScientificLibrary

Номінанти з викладачів та професорів Університету

Нагороди в номінаціях отримали читачі університетських бібліотек із Чернігова, Запоріжжя, Черкас, Кам’янець-Подільського, Луцька, Переяслава-Хмельницького, Харкова, Чернівців.

MaksymovychScientificLibrary MaksymovychScientificLibrary

Анна Довгопола, студентка 51-Ем групи ННІ ЕКТ, цього року представила на фестивалі Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка – дівчина отримала нагороду в номінації «Найактивніший читач».

До фесту долучилася бібліотека Криворізького національного університету. Заклад запропонував 7 читачів у номінації «Найактивніший читач». Нагороду в ній отримав Дмитро Швець, студент університету, асистент кафедри моделювання та програмного забезпечення, який активно користується книжковими фондами бібліотеки.

Від Запорізького державного медичного університету за нагородою відправився студент 6 курсу Вадігала Бала Крішна Редді, який в ЗДМУ опановує медицину. Бала Крішна 6 років дуже наполегливо опановував медицину, у себе на батьківщині він мріє лікувати дітей, планує стати дитячим хірургом. 

MaksymovychScientificLibrary

– Мене дуже здивувало, що я був єдиним іноземним студентом, номінованим на фестивалі, – сказав Бала Крішна сайту ЗДМУ.- Водночас, це було дуже приємно. Я ще раз відчув увагу до нас, студентів, які приїхали навчатися в ЗДМУ з різних країн світу […]. Усі роки навчання я мав змогу долучатися до найсучасніших знань не лише в аудиторіях, обладнаних за останнім словом наукових технологій, але й в чудовій бібліотеці, яка має унікальний книжковий фонд як сучасної, так і раритетної літератури. Щоб осягнути це багатство і стати кращим у професії, треба багато трудитися […].

Від бібліотеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на конкурс номінували Олександру Гандзюк, викладачку факультету філології та журналістики, кандидатку філологічних наук, доцентку кафедри української мови. Олександра отримала нагороду в номінації «Найактивніший читач».

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича привітав із нагородою в номінації «Найактивніший читач» Ігоря Піддубного, доцента кафедри історії нового та новітнього часу факультету історії, політології та міжнародних відносин. Дослідник презентував бібліотеці Максимовича книгу свого авторства «Історія авіації на Буковині (1910-1945)», а також фундаментальне ілюстроване видання свого співавторства «Чернівці: Історія і сучасність». 

Номінантка Людмила Науменко, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, передала бібліотеці колективну монографію Development of Philological Sciences in Countries of the European Union Taking into Account the Challenges of XXI Century («Розвиток філологічних наук у країнах Європейського Союзу з урахуванням викликів XXI століття»), нещодавно видану Wyższa Szkoła Społeczno-Przyrodnicza im. W. Pola w Lublinie – WSSP. Наша бесіда з пані Людмилою – незабаром тут.

Фест відвідали Леся Мудрак, письменниця, Микола Томенко, історик і політик, Володимир Жовнир, головний лікар Центр дитячої кардіології і кардіохірургії, заслужений лікар України, Павло Піскун, заслужений артист України, актор Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Оксана Стебельська, заслужена артистка України, співачка, Петро Лапо, генеральний експерт Бібліотеки Університету Назарбаєва.

Нагдаємо, фестиваль «Читач року» започаткувала Наукова бібліотека ім. М. Максимовича. Фест старутвав 2017-го. Організатори фесту пообіцяли зламати стереотипи щодо чиїхось уявлень про бібліотеки як застарілі та нудні установи. Під час першого фестивалю провели благодійний збір книжок «Книга лікує» для національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ».

Також нагадаємо: 28 березня у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича відбулася екскурсія для бібліотекарів закладів загальноосвітньої середньої освіти Солом’янського району Києва. Співробітники Наукової бібліотеки показали колегам локації головного корпусу, ознайомили гостей з історією бібліотеки, фондами відділу рідкісних книг та рукописів, колекцією наукових праць викладачів та співробітників КНУ імені Тараса Шевченка, а також з роботою читальних залів і книгосховищ. 

Більше фото від Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича тут

Фото з фесту незабаром дивися в insta Teencorr та в insta «Крутих тінейджерів України»

Фото: сайт ЗДМУ, сайт ХНТУСГ, fb Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича

Павло Коробчук презентує «художню історію Незалежності» || 13 квітня || «Дзиґа», Львів

У суботу, 13 квітня, у «Дзизі» на Вірменській у Львові відбудеться зустріч за кавою з Павлом Коробчуком, письменником і музикантом. Павло розповість історію чотирьох героїв нового роману «Ключові клапани», долі яких тісно сплелися з історією країни. 

«Ключові клапани»  друга прозова книжка Павла Коробчука. Це історія про дружбу і зраду, славу і звинувачення, хворобу і любов, музику й мужність.

– Вирішив підсумувати час від точки дня Незалежності до сьогодення. Розмислами, історіями, героями показати як час і нові знання змінюють наше минуле. Час змінює минуле. Кожне попереднє десятиліття породжує наступне. І це схоже на передачу генів: ось з’являється нібито нове десятиліття, але з генетичним матеріалом минулого десятиліття, з подібними рисами обличчя, і тому історії повторюються під зовсім неочікуваним кутом і в неочікуваних обставинах, – зауважив письменник.

korob4uk

У Львові Павло Коробчук презентує свою нову книжку

Перед читачем розгортається історія 4 друзів: Дениса, Яна, Юри і Віти. Одного спекотного серпневого полудня діти виходять з музичної школи і зустрічають активістів, що святкують проголошення Незалежності України. Кожен герой роману дуже різний, як і музичні інструменти у їхніх руках волторна, гітара, барабани і скрипка, а відтак, і доля у друзів складається по-різному.

– Чотири головні герої «Ключових клапанів» це чотири збірні образи моїх друзів, недругів, просто красивих незнайомих облич на фотокартках. Я їх дуже довго збирав докупи, а ще довше формував хронологічну лінію сплетінь їхніх біографій. Кожен герой, і музичний інструмент кожного з них, це символ того, як могла би розвиватися країна, якби вона була людиною. Чотири різні характери, чотири різні перспективи і стратегії. Хоча, про які стратегії можна говорити, якщо далеко не всі з них спрямовані на самовдосконалення… І слово «клапани» це не так про серце, як про музику. Чому? Про це у романі, сказав Павло Коробчук.

Павло Коробчук — поет, музикант, журналіст, дипломований сходознавець. Автор 7 поетичних книг, малої прози «Священна книга гоповідань» (2014), романів «Море для шульги» (2012) й «Ключові клапани» (2019). Лауреат премій ім. Бориса Нечерди (2017), «Смолоскип» (2004), поетичного конкурсу ім. Нестора Літописця (2016), премії ім. Б. І. Антонича «Привітання життя» (2009) тощо. Переможець 20-ти літературних слемів. Займається електронною музикою, автор музичного альбому HOROBRO. Як журналіст працював на «Радіо Свобода», «Газеті по-українськи», зараз працює контент-редактором. Мешкає у Києві.

Модерує зустріч поет Любомир Серняк. Початок о 18:00. Вхід вільний.

Єнотик_Бо_Львів

23 березня, у суботу, у Львові відбулася презентація книжки «Єнотик Бо та повітряна куля», яку написала Ірина Лазуткіна.

На зустрічі авторка розповіла дітям про те, як її захоплення польотами на повітряних кулях переросло у натхненну книжкову історію.

«Єнотик Бо та повітряна куля» – це історія для дітей про те, що дуже важливо мати свою мрію та йти до її реалізації.

Головний герой книжки – Єнотик Бо – мріяв навчитися літати на повітряній кулі. Та спершу він намалював свою мрію. Велетенську повітряну кулю, якою він керує сам, а з його наплічника визирає кротик Ом.

Чи встигнуть друзі повернутися до початку «Монгольф’єрії», чи пробачить єнотикові вчитель Ас, чи вдасться Бо подарувати рожеву хмаринку подрузі Аї? Про захопливі пригоди повітроплавців можна дізнатися з книжки.

Єнотик_Бо_Львів– Навчання у школі пілотів – це шалений драйв, щоразу неповторні враження та пригоди, якими хочеться поділитися. Саме там, серед безлічі повітряних куль, що збираються в небо, починалася історія про єнотика Бо. А зараз маленький повітроплавець із великою мрією вже готовий розповісти найцікавіше про дружбу на землі та під хмарами. Приходьте слухати!,- розповіла авторка.

Нагадаємо, Ірина Лазуткіна – журналістка, дитяча письменниця. Навчалася у школі пілотів Київського повітроплавного товариства та була членкинею льотного екіпажу на Чемпіонаті України з повітроплавання. Працювала кореспонденткою на телебаченні і головною редакторкою часопису «Я – повітроплавець». Учасниця поетичних фестивалів. Лауреатка гран-прі фестивалю буктрейлерів за найкращий сценарій.

За інф. ВСЛ

parnovskiy

parnovskiy-1У четвер, 28 лютого, у Львові відбудеться зустріч з Олексієм Парновським, астрофізиком та співавтором книги «Як влаштовано Всесвіт. Вступ до сучасної космології». По завершенню розмови гості матимуть нагоду відвідати оглядовий майданчик Астрономічної обсерваторії та поспостерігати за дивовижним небом та зорями через об’єктиви телескопів.

Поринути у світ далекий, який однак щосекунди впливає на життя людей – світ Космосу – можна прямо в переддень весни. Невимушено поспілкуватися про складні речі: із чого почався Всесвіт і чи його вік скінченний? Як він розвивався і що з ним відбувається тепер? Де відбувся Великий вибух і чи всюди у Всесвіті закони фізики однакові? Як вимірювати відстані до далеких астрономічних об’єктів? Як зважити світло?

З Олексієм Парновським також цікаво поговорити про історію та сучасний стан космології — науки про Всесвіт та місце людства у ньому. Українські науковці підготували цікавий екскурс у складний світ науки та спробували відповісти на популярні запитання, зокрема про «темний бік» нашого Всесвіту: темну енергію, темну матерію та чорні діри.

Нагадаємо: Олексій Парновський – кандидат фізико-математичних наук. Представляє Україну в міжнародній програмі International Living With a Star, Міжпрограмній координаційній групі з космічної погоди Всесвітньої метеорологічної організації, та Робочій групі з космічної погоди Європейського космічного агентства. Завідувач лабораторії астрофізики. Фахівець у галузі космічної погоди, сонячно-земної фізики та методів обробки супутникових даних. Автор близько 50 наукових праць.

Вхід вільний. Початок зустрічі з науковцем – 18.30, вул. Кирила і Мефодія, 8.  

zagorovska-knyga
zagorovska_book

Письменниця Любов Загоровська презентувала в Києві збірку оповідань «На їхніх маленьких плечах…»

Учора, 13 лютого, у київському Національному музеї літератури України авторка Любов Загоровська презентувала збірку оповідань «На їхніх маленьких плечах…». Видання ілюстроване малюнками студентів Київської дитячої Академії мистецтв – художники 7 – 17 років. Книжка вийшла в світ восени минулого року в Національному видавництві дитячої літератури «Веселка». У вересні її презентували у Львові на Форумі видавців.

Оповідання франківчанки Загоровської – про дітей-волонтерів російсько-української війни. Головні герої оповідань  – діти, які знають, що таке війна, страждання та самотність. Це – історії про тих дітей, які передають військовим свої малюнки, пишуть зворушливі листи підтримки. 

– Ця книга дуже важлива для мене, – написала Загоровська в пості у фейсбуці. – Коли в країні почався Майдан і потім АТО, піднялася величезна хвиля волонтерства. З’явилося багато різних організацій і громадських діячів. Хтось займається цими питаннями й досі, більшість – уже відійшли від такої роботи, то життя, у кожного своє.  А в мене від початку усіх цих подій перед очима ті, про кого чомусь ніколи не згадують. Це – діти. Не ті, хто пережив окупацію, чужі танки на вулицях рідного міста, вимушений переїзд в незнайомі місця… Мова про дітей із звичайнісіньких пересічних родин, які включилися у цю війну. Дітей, які й досі, часто тихцем від батьків, у яких чергова зрада і всепропало, допомагають бійцям на передовій: пишуть листи, малюють малюнки, плетуть обереги…Саме цим маленьким героям і присвячена моя книга, саме про них написані оповідання.

 

Презентуючи книжку, авторка згадує про свої враження від зустрічей та спілкування з дітьми.

– Бо скільки разів на різних фестивалях чи святах просили друзі прийти і допомогти: попрацювати на якійсь локації і погратися з дітками. Починаєш якусь гру, а до тебе підходить малявка з величезними правдивими очиськами і просить пошепки: «Тьотю, можна я напишу листа на фронт? Ви ж віддасте солдату?» І що тут відповіси? Даєш їй аркуш паперу і ручку, а поруч вмощується ще двоє, п’ятеро, двадцятеро… І усі пишуть, малюють… І треба потім шукати когось, хто їде «Туди», аби передали особисто в руки… Я бачила хлопчика-жебрака, який віддав усі гроші, які тільки вигріб із кишень. Просто – опустив у скриньку, і пішов кудись… Я ридала над аркушем паперу, де писало: «У мене нема мами і тата, я живу в інтернаті. Але я дякую тобі, воїне, за те, що на мене не падають бомби», і реготала над листком зі словами: «Не переживай. Війна скоро закінчиться. То я тобі гарантую. Вася, 8 років». Я бачила папірець із намальованою золотою рибкою, яка мала зробити так, аби у бійця не влучали кулі… Ось про ці історії моя книга.

Загоровська зазначила, що книга не є біографічною, бо в житті всіх цих дітей вона не знає. Проте зазначає, що її книжка – про реальних людей і реальні ситуації.

–  Але в ній десятки випадків, які ставалися насправді. І які й досі стаються. Бо ці діти не втомлюються від війни і не замислюються про різні політичні ситуації. Вони не забувають про тих, хто зараз на передовій. Діти, які добровільно взяли на себе цю війну і несуть цей тягар, тихо і непомітно, на своїх маленьких плечах.

У Києві книжку презентували письменниця Любов Загоровська, народна артистка та депутатка Оксана Білозір, яка є авторкою передмови, Ірини Бойко, головної редакторки видавництва «Веселка». Зустріч модерував Олексій Бондаренко, директор видавництва «Веселка». Після презентації відбулася автограф-сесія.

Фото: «Веселка» та Marina Odintsova fb

interview || Таємниці дитячих книжок: видавництво «Веселка» відкриває секрети

azbukove-korolivstvo

Упродовж чотирьох фестивальних днів – з 18 до 21 жовтня – у Музеї книги і друкарства України відбулося чимало подій. Цікаві майстер-класи, презентації, дружні балачки та дозвілля… А крім того, фест став місцем для генерації нових задумів та обміну досвідом. Кожен, їто відвідав захід, зміг стати учасником незвичайного. Адже паралельно з повсякденним життям є чарівні світи, ще не відкриті таємниці, дивовижні простори, фантастичні реальності, в які можна поринути, обравши будь-яку книжку з шафи.

Юні відвідувачі змогли побувати на виставці «Ілюстрація. Українське ретро» на основі художніх робіт з колекції музею, створених класиками української книжкової ілюстрації: Юрієм Чаришніковим, Григорієм та Сергієм Якутовичами, Марією Котляревською, Надією Лопуховою, Василем Чебаником, Юрієм Северином та іншими талановитими майстрами.

Гості фесту відвідали виставку «Подорож у казку», присвячену Шарлю Перро та Жулю Верну. В експозиції представлено художні роботи, зокрема Катерини Штанко, та видання з колекції музею, а також роботи учнів дитячих художніх студій під керівництвом Тамари Романової та Лариси Пономаренко.

Фестивальники побували на презентації видання «Український народний орнамент Ольги Петрівни Косач», створеного у межах проекту «Вишивка етнографічна: «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П.Косачева, Киев, 1876», та познайомилися з авторкою та організаторкою цього проекту Тетяною Серебренніковою. Саме в Музеї книги і друкарства України у 2015 році розпочалися публічні заходи проекту, коли всі охочі мали змогу побачити відтворені аркуші та навчитися вишивати, ткати, писати писанки.

Також відвідувачі та учасники фесту взяли участь у майстер-класах: «Оздоблення сучасного одягу ручною вишивкою за схемами Ольги Петрівни Косач (Олени Пчілки)», у класі з виготовлення паперових капелюхів казкових персонажів з Тамарою Романовою, на якому дізналися, як створювати об’ємні капелюхи зі звичайного паперового кола, і мали можливість навчитися прикрашати їх елементами свого власного дизайну, на заході «Театр тіней» від Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, класах з ручного виготовлення паперу «Музейна папірня», каліграфії «Скрипторій», декоративного оздоблення книги «Мармурування», «Ґраттаж», «Креативна книга», «Таємниці давніх книжок», на інтерактивному читанні «Жива казка», заході «Шафландія або Гардеробні таємниці історії» від Ірени Погоржельської, наукової співробітниці реставраційної лабораторії ДП ОАСУ, яка досліджує та реконструює одяг доби бароко на теренах України.

Діти та підлітки на фесті зустрілися з українськими письменниками: Зіркою Мензатюк, Галиною Кирпою, Сашком Дерманським, Андрієм Кокотюхою, Галиною Малик, Оленою Горобець, Аліною Штефан, Лесею Ворониною, Олею Русіною та іншими, а також відвідали презентації нових дитячих книжок від різних видавництв.

Також юні відвідувачі подивилися на середньовічні танці та виступи від ансамблю стародавньої музики «Хорея Козацька» під керівництвом заслуженого артиста України Тараса Компаніченко, послухали музику Середньовіччя, Ренесансу, бароко, класицизму, романтизму та окремі сучасні твори.

Teencorr

Фестиваль «Зимові забави Азбукового Королівства» || Чекін 16 та 17 грудня, Музей книги і друкарства України

interview || Письменниця Ірина Мацко: «Коли люди стають дорослими, їм здається, що вже можуть учити підлітків, як жити!»

 

korolenkivski-chitannya

Як повідомляє Українська бібліотечна асоціація, «Короленківські читання 2018» відбудуться 24 жовтня в Харкові. Цьогорічна тема читань – «Бібліотеки, архіви, музеї як центри освіти та саморозвитку особистості». Заходи організують у харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка. Тому, якщо ти цікавишся бібліотечною справою, викладанням та науковою діяльністю в культурній сфері, то можеш звернути увагу на коло тем, які наразі є актуальні для професіоналів.

Один із напрямів, який опрацюють на «Короленківських читаннях 2018» – бібліотеки, архіви, музеї як сучасні платформи самоосвіти та самовдосконалення. Фахівці-бібліотекарі поспілкуються про місце та роль бібліотеки в єдиному освітньому просторі; про стандартні та альтернативні освітні формати; про сучасні концепції та технології підтримки саморозвитку особистості; про освітні та науково-просвітницькі проекти у роботі з громадою; про сучасні форми професійного розвитку фахівців креативного сектору; про культурно-освітні програми: стратегії та практики; про творчі об’єднання як осередки саморозвитку; про інклюзивний напрям у роботі бібліотек, архівів, музеїв; про роль бібліотек, архівів, музеїв у формуванні культурно-історичної свідомості місцевої громади та збереженні культурної спадщини; про соціальні мережі як платформи для просування книги, читання, бібліотеки, професійного спілкування.

korolenkivski-chitannya-2016

Обговорення бібліотечної проблематики 2016 року на “Короленківських читаннях” у Харкові

Другий напрям роботи, який зацікавив фахівців бібліотечної справи – електронна бібліографія. Питань, які будуть обговорювати, багато, і всі вони змістовні: електронна бібліографія, медіа-бібліографія, технобібліографія – терміносистема та напрями уніфікації; генерування бібліографічних електронних ресурсів: можливості сучасних АІБС; сучасні тенденції електронної бібліографічної діяльності в Україні та за кордоном; бібліографічна складова у «Стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 р.»: Державний реєстр національного культурного надбання – у частині «Книжкові пам’ятки України»; зведений електронний каталог бібліотек України; база даних авторитетних національних файлів; RDA тощо.

Також спеціалісти поспілкуються про бібліографічні електронні ресурси (БЕР): термінологію та класифікацію; електронні копії нонелектронної бібліографічної продукції; про національні бібліографічні електронні ресурси: сучасний стан, перспективи інтеграції; про бібліотечно-каталожні БЕР – домінуючий сегмент електронного бібліографічного середовища країни та про видавничо-книготорговельні БЕР.

korolenkivski-chitannya-2017

На “Короленківських читаннях” 2017 року

Крім того, у цьому напрямі роботи обговорюватимуть такі теми: сучасні види та жанри видавничо-книготорговельних БЕР; науково-допоміжна електронна бібліографія; сучасні жанри інформаційно-аналітичної продукції в електронному середовищі; інновації у створенні та популяризації електронних рекомендаційних бібліографічних ресурсів; краєзнавча бібліографія: електронний вектор розвитку; вебліографія: теорія, технологія, практика; електронна метабібліографія в Україні та за кордоном: стан, тенденції розвитку; бібліографічне обслуговування у віртуальному середовищі: тенденції розвитку; бібліографічне інформування користувачів у цифрову еру: форми та технологія; хмарні технології у бібліографічній діяльності; інформаційна культура, інформаційна соціалізація користувачів бібліотек, архівів, музеїв. Інформаційне самообслуговування; веб-сайт як інструмент самообслуговування.

Дуже цікаві теми третього напряму цьогорічних «Короленківських читань» – фонди та колекції документних пам’яток у бібліотеках, архівах, музеях. Обговорюватимуться проблеми нормативно-правового та технологічного забезпечення при роботі з пам’ятками писемності та друку; експертизи документних пам’яток; специфіка відображення, актуальні проблеми наукового описування документних пам’яток різних видів і груп; визначення прогнозованої вартості документних пам’яток; архівні документи як джерело сучасних історико-культурних досліджень; шляхи розкриття колекцій документних пам’яток; спеціалізація роботи зі зберігання документних пам’яток; фонди та колекції документних пам’яток у бібліотеках, архівах і музеях України: характеристика окремих комплексів, особливості складу.

Нагадаємо, «Короленківські читання»Міжнародна науково-практична конференція, яка цього року проводитиметься в 11 раз. Її організовують за сприяння Міністерства культури України, Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, Харківської Державної Академії культури, Харківського обласного відділення ВГО «Українська Бібліотечна Асоціація». За результатами «Читань» опублікують збірку матеріалів.

motsart

motsartНовий роман Богдана Коломійчука «Моцарт із Лемберга» презентують у Львові в середу, 18 липня, на фестивалі LvivMozArt. Захід відбудеться у палаці Потоцьких за участі видавчині й поетеси Мар’яни Савки та української диригентки Оксани Линів. Музичну атмосферу вечора створять музиканти Ірина Зарицька, фортепіано, Віктор Андрійченко, скрипка.

Дія роману відбувається у першій половині XIX століття у Відні, Галичині та Баварії. Головний герой — молодший син геніального композитора Вольфганга Амадея Моцарта, Франц Ксавер. Франц не досяг батькової слави, але життя його було сповнене пристрасті, інтриг та пригод. А доля — тісно пов’язана зі Львовом, тодішнім Лембергом.

У «Моцарті із Лемберга» поєдналися жанри історичного, пригодницького та любовного романів. Автор витримав золоту середину між сентиментами і авантюрою, а точніше, – між любовним і пригодницьким романом. Читач знайде, окрім впізнаваних фактів з життя Моцарта-молодшого, також елементи історичного твору і навіть детективу.

— Ідея написання роману про «львівського Моцарта» належить Оксані Линів та Олегу Мацеху, засновникам фестивалю LvivMozArt, – розповів Богдан Коломійчук. – Перша розмова про це відбулася восени 2016 року, а вже за кілька місяців ми продовжили її в Зальцбурзі. Тоді ж, разом з Олесею Яремчук, яка допомагала з перекладом, розпочали збирати матеріали в Бібліотеці Моцартеуму. Безцінними для мене, як для письменника, були щоденники мого персонажа. Завдяки цим нотаткам, я побачив Франца Ксавера живою, надзвичайно емоційною людиною з нелегкою долею.

motsart

Богдан Коломійчук пригадав, що цей роман писав так, як жив його герой: у подорожах. За його словами, окремі сцени були написані в аеропорту Айндговена та Кракова, в літаку над Німеччиною, в баварській кнайпі і десь на узбережжі Північного моря.

Франц, герой нового роману, так само багато мандрував світом, намагаючись здобути славу й визнання: чимало його концертів відбулося в Любліні, Варшаві, Берліні, Данцігу, Парижі.

— За цей час ми по-своєму зріднилися з моїм Моцартом, – сказав Богдан Коломійчук. – Десь так, як двоє львів’ян, що зустрічаються далеко від дому і йдуть до кав’ярні потеревенити про галицьку погоду. І розмова приємно затягується… Наша з Францом Ксавером «балачка» затягнулася майже на два роки. І ось, завершальний акорд – чудова книжка. Завдяки цьому роману, львівський Моцарт уперше постане перед українським читачем.

Богдан Коломійчук — письменник-белетрист, автор історико-авантюрних та детективних романів. Мешкає у Львові. 2013 року видав дебютний історико-авантюрний роман «Людвисар. Ігри вельмож», що отримав Гран-прі конкурсу «Коронація слова 2013». 2014 року світ побачила збірка детективних оповідань «Таємниця Єви». У 2015 році вийшли одразу ді книжки — «В’язниця душ» та «Небо над Віднем», 2016-го — «Візит доктора Фройда». Влітку 2018го побачив світ роман «Моцарт із Лемберга».

Початок презентації — о 18:00. Вхід – вільний.

interview || Письменниця Ірина Мацко: «Коли люди стають дорослими, їм здається, що вже можуть учити підлітків, як жити!»

VSL_Bergman1

12 липня до святкування 100-річчя шведського режисера Інґмара Берґмана долучаться книгомани та літератори Львова. Цього дня у Львові відбудеться дискусія «Інґмар Берґман у кіно та літературі». Поціновувачі його творчості поговорять про його найвідоміші книжки, що цьогоріч вийшли українською, згадають культові фільми режисера, подивляться унікальні фото острова та сім’ї Інґмара.

У цього режисера захоплююча біографія. Як геній і власник нестерпного характеру, Інґмар був калейдоскопом протиріч: сином священника і атеїстом, відлюдником на острові Форьо та великим ловеласом, знавцем людських душ та поганим батьком. Берґман – режисер, якого з однаковою силою безмежно обожнювали і щиро ненавиділи.

VSL_Bergman2

– Берґмана називають одним із найголовніших режисерів світу, – сказала кінокритикиня Катерина Сліпченко. – Як каже Вуді Аллен, є режисери середньої руки, талановиті, геніальні, але над усіма ними височіє Інґмар Берґман. Берґман зазвичай знімав фільми за власними сценаріями й порушував у них широке коло проблем: пошуки власного «я», родинні стосунки, ставлення до Бога та смерті, самотність… Чимало фільмів Берґмана були автобіографічними. Берґман не визнавав спецефектів, а його улюбленим технічним інструментом було світло. Саме з його допомогою режисер виявляв емоції акторів і розкривав найпотаємніші секрети персонажів. Інґмара Берґмана завжди цікавила людина: сильна чи слабка, виняткова чи пересічна. Людське обличчя, разом зі світлом, стає головним кінематографічним інструментом режисера. Берґман безжально препарував людську особистість. Але він же показав, як можна відновити гармонію.

Критики вважають, що ми живемо у світі «берґманівських стосунків», любимо його фільми «Сьома печатка», «Сунична галявина», «Персона», «Фанні та Олександр», проте мало знаємо відвертого Інґмара, який по-справжньому відкривається у своїх книжках, у великій мірі автобіографічних, написаних на острові за 10 років до смерті.

– Берґмана-письменника я відкрила для себе вже давно … як читачка передусім, а згодом з’явилися плани перекласти його книжки, – розповіла перекладачка Софія Волковецька. – Цей легендарний режисер, який знімав – за його ж визначенням – «відносно відверті й безсоромно особисті фільми», виявився ще й справжнім майстром психологічної прози. Хотілося, щоб українські читачі мали змогу читати його книжки. Також тішить, що переклади Берґмана виходять у рік, коли відзначають його столітній ювілей, – і це чудова можливість долучитися до святкувань, що відбуваються не тільки у Швеції, а й у різних куточках світу.

Столітній ювілей Інґмара Берґмана – 14 липня 2018 року — чудова нагода зануритися у творчість режисера, який ще за життя став легендою. Відзначати 100-річчя одного з найвідоміших режисерів ХХ ст. будуть у дворику «Львівської Копальні Кави». Початок о 18:30. Вхід – вільний. На зустрічі про творчість Берґмана можна буде поспілкуватися з перекладачкою Софією Волковецькою, кінокритикинею Катериною Сліпченко та письменницею Катериною Міхаліциною.

Інґмар Берґман — відомий шведський режисер театру та кіно, сценарист, письменник. Одна із ключових постатей авторського кіно. Народився 1918 року в Уппсалі, Швеція. Закінчив Стокгольмський університет, де вивчав літературу та мистецтво. Починав як театральний режисер, був директором Королівського драматичного театру в Стокгольмі, а також театру в Мюнхені.
Створив власний упізнаваний і неповторний кінематографічний світ: зняв близько 60 художніх і документальних фільмів, зрежисерував понад півтори сотні театральних постановок. Був майстерним письменником і драматургом — до більшості своїх фільмів він сам писав сценарії. Три з його фільмів здобули премію «Оскар». Мешкав на острові Форьо серед Балтійського моря, мав п’ять дружин й дев’ять дітей.

За інф. «ВСЛ»

matsko

Інтерв’ю: Юлія Андряник

interview || Письменниця Ірина Мацко: «Коли люди стають дорослими, їм здається, що вже можуть учити підлітків, як жити!»

Фото: fb Ірини Мацко

Ірина Мацко розпочала писати вірші та прозові твори ще в школі, у середніх класах. Коли навчалася в одинадцятому, написала роман «Райська пташка» — про дівчинку, яка, долаючи труднощі, добивалася свого. Відтоді Ірина створила багато книжок. Серед них — захоплюючі історії для підлітків. Одна з них — вже відома всім книжка «Перехідний вік… моєї мами». А з весни Ірина зустрічається з читачами в різних містах України: презентує нову книгу «Кава по-дорослому», що вийшла в світ цього року. Це стало для мене приводом поспілкуватися з Іриною: дуже цікаво, як вона створювала цю новелу!

— Пані Ірино, як писати для дітей так, аби відривати їх від екранів смартфонів? Колись ви казали в статті, що культура, яку несе нам ТБ, інтернет, ґаджети — шкідлива і навіть токсична! Але ми всі в ґаджетах сидимо!

— Коли пишу, не ставлю на меті своєю книжкою відірвати дитину від ґаджета. Узагалі не можу сказати, що зовсім негативно ставлюся до них: це сучасність, від якої нікуди не подінешся. Якби не було смартфонів, діти, можливо, більше б гуляли на вулиці, а не присвячували цей час читанню. Тобто все має бути збалансовано: і книжок, і ґаджетів у міру. Моє завдання — писати цікаво, так, щоб діти захотіли читати. Якби головною метою було витіснення ґаджетів, то, мабуть, фантастику видавала б, від якої молодь у захваті нині. Отож, у творах порушую питання, які хвилюють мене й можуть зацікавити підлітків, які вже стають дорослими. А дорослі можуть більше зацікавлювати дітей літературою якісною і не токсичною. Напевно, це завдання в основному батьків, а також вчителів та бібліотекарів.

matsko

У Тернополі, де живе, Ірина Мацко презентувала нову книжку «Кава по-дорослому» на початку червня. Фото: fb Ірини Мацко

— А зараз про «Каву по-дорослому». Головна героїня — хто вона у вашій уяві: знайома школярка? Дівчинка, намальована колись у записнику? А може, це ви в підлітковому віці?

— Головна героїня — це збірний образ. Я не була таким підлітком. Тому, спостерігаючи за тінейджерами, змогла зрозуміти, чим живе сучасна молодь. Я спілкуюсь із ними, і у мене дочка цього ж віку — їй скоро 16. Мене особисто оминали ці проблеми, про які йдеться в книжці. Звичайно, вони існували, проте були зовсім далекими: я не стикалася з трендом на електронні цигарки; наркотики не те що не пробувала — навіть не пропонували; тема анорексії теж оминула. Тому в книзі вийшов збірний образ. І мені хотілося показати, що такі молоді люди, як головна героїня, стикаються з темою дорослішання, відриваючись від сім’ї, поготів, коли мають не дуже теплі стосунки з рідними. Вони хочуть іти своїм шляхом. І цей шлях часто дуже слизький, сповнений різних спокус, небезпечних, ризикових і шкідливих. Підліткам часом здається, що саме в цьому їхня дорослість і проявляється. Вони потребують задовольнити відчуття, на яке ми – дорослі – навішуємо сім замків. Забороняємо дітям брати на себе відповідальність, забороняємо починати потрошку заробляти, забороняємо відчувати, що вони керують своїм життям. Ми, з одного боку, контролюємо, а з іншого, кажемо: «Ти дорослий — ти повинен!». І в такому дисонансі вони пробують щось заборонене, аби відчути себе дорослими. До речі, у творі є другорядні герої — Варка, подруга Каті, та Сем, голова банди, що мають своїх прототипів. Я зустріла їх у реальному житті, а потім лише додала деякі деталі, щоб пасувало до тексту.

— Тобто, коли ви писали свій твір, то вже розуміли, що люди, яких зустрічали раніше, стануть прототипами персонажів?

— Ще коли починала писати твір, тих справжніх людей не зустріла. Матеріал на книгу збирала довго. Звичайно, був задум, основа сюжету, а от героїв уявити й описати було складно. Можливо, так у багатьох письменників, коли образ не йде, його тобі показує саме життя. Так, наприклад, сталося з Варкою: я просто їхала в маршрутці, а наді мною стояла дівчина, що говорила з хлопцем. Почувши історію її життя, зрозуміла, що вона повністю підходить для твору: і батьки — пияки, і особливі внутрішні переживання. А прототипом Сема став хлопчик, якого я зустріла в розпридільнику в Тернополі, коли ходила туди в справах. Вихователі тоді розповіли історію його життя. І вона дуже сумна. Так, у творі Сем — негативний персонаж, але його життя — справжня трагедія.

matsko

Ірина Мацко створює книжки не тільки для старших школярів, а й для молодших. Фото: fb Ірини Мацко

— В одному з інтерв’ю ви зазначали, що відчули свій перехідний вік «крізь призму перехідного віку своїх рідних дітей». Як щодо різниці в поколіннях? Про відмінне ми вже трохи поговорили, а ось що спільне можете виділити?

— Спільне — стосунки між дорослими й молодими людьми, які стають дорослими, їхнє непорозуміння. Проблема, що була і в мій час, і є нині, полягає в тому, що, коли люди стають дорослими, їм здається, що вони вже можуть учити підлітків, як жити. При цьому самі не є щасливими, не встигнувши побудувати своє життя так, щоб діти хотіли на них рівнятися. Підлітки бачать, що дорослі палять, наказуючи не палити їм, живуть нещасливо, але стверджують, що все добре, ніби так і має бути. Це вже розрив усіх шаблонів: навіщо слухати маму й тата, якщо вони ще собі не побудували життя? Ця проблема була, є й буде, бо все-таки відповідальність лежить на нас, дорослих. Головне завдання — побудувати своє життя так, щоб на нас хотіли рівнятися діти. Тоді пояснювати й повчати не доведеться.

— Як запобігти знецінюванню дорослих, їхнього досвіду підлітками, у яких «юнацький максималізм», і їм здається, що вже розуміють про життя геть усе?

— Напевно, дорослим варто зізнаватися, що також помиляються, бути щирими й звертатися до підлітків по допомогу чи пораду щодо питань, у яких вони розбираються краще, наприклад, сучасних технологіях. Але також говорити про те, що в деяких моментах життя дорослі таки розуміються більше, хоча треба й ураховувати різний час, покоління. Давати підліткам свободу дій та вибір: послухати дорослого чи зробити по-своєму, нехай навіть це буде неправильний шлях. Так можна найкраще пересвідчитися, коли варто послухати того, хто має досвід, а коли все-таки зробити по-своєму.

matsko

Ірина Мацко: «Підліткам треба давати свободу дій та вибір: послухати дорослого чи зробити по-своєму». Фото: fb Ірини Мацко

— Чи поклали в основу сюжету повісті історії з власного дитинства або дитинства ваших дітей? Можливо, спільність відбилася й у вподобаннях та хобі героїв, написання музики, наприклад?

— Так, і я маю зв’язок із музикою, і обоє моїх дітей грають на інструментах, співають. Не могла написати, що героїня дуже любить стрибати з парашутом, якщо сама цього не люблю. Описані в книзі відчуття ближчі мені. Отож, є щось із власного життя та життя дітей. Наприклад, закинутий будинок, на який, мабуть, люблять бігати підлітки всіх поколінь. Ті ж електронні цигарки, на які буквально нещодавно була мода в школах. Також проблема соцмереж, неправильних ігор, груп. Мені здається, кожен письменник, як губка, вбирає досвід із різних джерел: свій, власних дітей, дітей подруг, може, навіть зі снів. До речі, є епізод, де герої знаходяться в закинутому будиночку. Там дивна рука торкається Каті. Це був мій реальний сон, після якого прокинулася із жахливим відчуттям. І все. Це відчуття вписалося в закинутий будиночок, передалося в книзі тактильно. У мене так часто буває: пишеш — і спогади виринають із шухляд підсвідомості.

— Чи має книга виховувати молоде покоління? Як автору не перетворитися з мудрого порадника на нудного ментора?

— Ми вже почали говорити про те, що важко повчати, якщо сам не навчився жити так, як хочеться. Моя позиція полягає в тому, що з підлітками найкраще бути друзями. Звичайно, можна дати пораду, але сказати: вирішуй сам. Важливо оцінювати себе реально, не вимагати від підлітків слухати тебе лише тому, що старший, щиро зізнаватися у власних помилках. Варто навіть просити пораду: вони живуть у сучаснішому світі, часом навіть знають більше, ніж ми. Тож мій рецепт — бути другом, але не втрачати своєї дорослості, забувши позицію на кшталт «мені все одно».

— А як ваші «домашні читачі» сприйняли книгу? Стали «дегустаторами» нового маминого шедевру?

— Так, мої домашні, син і дочка, завжди є експертами й першими «дегустаторами» новинок. Вони є натхненням — на них орієнтуюся, дослухаючись до думок, що саме та як змінити чи додати у творі.

— У яких заходах візьмете участь найближчим часом? Чи є в графіку місце для фестів? Можливо, ми можемо навіть розраховувати на літню книжкову новинку?

— Фести дуже люблю, адже це спілкування з колегами, а головне — з читачами, від якого беру більше, ніж вони. Черпаю натхнення від комунікації, їхніх історій, очей та побажань. Щодо книжкової новинки влітку, то все можливо… Але не будемо забігати наперед.

Фото: fb Ірини Мацко

 

stepan-koval

# Фото visionhouse.tv

Сьогодні, 13 червня, українські письменники та ілюстратори стали лауреатами Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва. Уряд вже ухвалив відповідну постанову про присудження. Премію присудили за 2017 рік.

Марія Мороз (Морозенко) отримала премію в номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» за книги «Іван Сірко – великий характерник», «Іван Сірко – славетний кошовий», повість «Я закохалася».

Катерина Іванова, художниця-графік, стала лауреатом премії в номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва». Відмітили її роботу з оформлення книг «Йде до нас колядочка», «Пісня тоненької очеретини» Василя Чухліба; «Лісовий урок» Станіслава Шаповалова.

Степанові Ковалю, головному режисеру анімаційної студії, присудили премію в номінації  «Кінотвори для дітей та юнацтва» – за анімаційний серіал «Професіонали».

Нагадаємо, Премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори  для дітей та юнацтва заснована за пропозицією Держкомтелерадіо в 2004 році. ЇЇ присуджують щороку у чотирьох номінаціях до дня народження Лесі Українки.

Фото: visionhouse.tv

У НСЖУ презентували книгу про Миколу Охмакевича «Ратай українського ефіру» || Серія «Золоті імена української журналістики»

zoloti-imena-ukrainskoi-zurnalistikiСьогодні, 7 червня, у Національній спілці журналістів України відбулася презентація книги «Ратай українського ефіру» – спогадів про Миколу Охмакевича. Книга вийшла в серії «Золоті імена української журналістики» за підтримки Держкомтелерадіо.

Упорядкував спогади Віктор Пасак. Книга розповідає про видатного діяча інформаційної сфери України, одного з фундаторів українського телерадіомовлення. У видання увійшли спогади колег, однокурсників, друзів і рідних  Миколи Федоровича Охмакевича. Серед авторів –  академік Микола Жулинський, письменники Олег Чорногуз, Михайло Слабошпицький, режисер-документаліст Леонід Мужук , журналісти Микола Ляпаненко, Галина Устенко-Гайдай, Валентин Щербачов, Петро Дупляк,  Григорій Южда, Людмила Лисенко, Людмила Бараневич та інші.

Книга містить чимало фотоматеріалів, інтерв’ю Миколи Охмакевича,  а також документи – зокрема, стенограми засідань Верховної Ради України, на яких виступав Микола Охмакевич. Авторський колектив книги взяв участь у презентації.

zoloti-imena-ukrainskoi-zurnalistiki

Фото: TeenCorr

Нагадаємо, серію книг «Золоті імена української журналістики» започаткували 2012 року. Перші томи серії присвятили засновникам сучасної української школи журналістики: Анатолію Москаленку, Володимиру Здоровезі, Дмитру Прилюку. У лютому 2017 року книжкову серію «Золоті імена української журналістики» презентували на Українському Вільному Університеті в Мюнхені.

Тінкор

library.kharkov

У дитячій бібліотеці-філії Балаклійської ЦБС селища міського типу Донець у Харківській області 1 червня, у День захисту дітей, провели вікторину. Її темою стали казки. У вікторині взяли участь учні 1-3 класів. Окрім інтелектуальних розваг, для школярів влаштували й образотворчі. Зокрема, провели конкурс малюнків до казок.

«Казки бувають рiзнi: довгi i короткi, веселi, чарiвнi, написанi автором або складенi народом. Проте у всiх казок є одна спiльна риса — мудрiсть», – зазначили співробітники бібліотеки.

library.kharkov

Учасники вікторини в бібліотеці. Фото: дитяча бібліотека смт. Донець

А напередодні, у четвер 31 травня, дітей запросили на ексурсію по бібліотеці. Діти подивилися цікаві видання, книги, журнали та газети, училися користуватися бібліотекою та бути акуратними з книжками. 

«Новенькими палітурками книги посміхнулися до малечі та повели їх у чарівний світ принцес та принців, фантастичних пригод та мандрів. Книг тут, звісно, не бракує – енциклопедії, казки, оповідання, довідники», – розповіли бібліотекарі на своїй сторінці у соцмережі. 

library.kharkov

Книги поета Миколи Пивовара. Фото: дитяча бібліотека смт. Донець

Нагдаємо, у травні у цій бібліотеці відкрили інформаційну вітрину «Письменники рідного краю дарують нам творів розмай». Виставка – це можливість для глядачів познайомитися з життям і творчістю письменників селища та харьківщини. Зокрема, із творами Миколи Пивовара, місцевого поета, члена національної спілки письменників України, який залишив по собі велику творчу спадщину. 

Фото: дитяча бібліотека смт. Донець

Виставка «Вишитий Кобзар» Івана Рябчука і конкурс творчих робіт школярів. У столиці відбулося свято «Зерна доброти»

Найцікавіші заходи до Дня Матері || Чекін дитячі та юнацькі бібліотеки України

Триває обласний етап конкурсу дитячих малюнків «Сторінками книг Чингіза Айтматова»

bogdana-matiyash

bogdana-matiyashБогдана Матіяш представить «Пісню Пісень» у Львові. Презентація відбудеться завтра, 22 травня, у львівській Книгарні «Є». Модеруватиме зустріч літературознавець, музикант Данило Ільницький. Вхід на зустріч із письменницею — вільний.

Авторка вважає, що зі всіх її книжок «Пісня Пісень» є найзрілішою. У «Пісні Пісень» є про довіру й ніжність, про радість і усміх, а водночас і про смуток і біль, тугу і пустку. Окрім пісень любові, у цій збірці й пісні пустелі, у яких, утім, просвічує надія, що всі наші досвіди, все наше життя є неповторною і прекрасною піснею. 

— Задумала цю книжку, певно, ще 2011 року, коли вийшла моя попередня поетична збірка, — розповіла Богдана Матіяш. — Одразу знала, як вона має називатися, але книжка писалася повільно й складно. Після Майдану та початку війни на сході України я довгий час узагалі не могла писати. Але постійно пам’ятала про книжку, яку вже почала. В якій мало бути багато любові і яка мала зватися «Пісня Пісень.

Назва збірки «Пісня Пісень» асоціюється з відомою книгою Старого Завіту: читач навіть може уявити, що це — одна із можливих сучасних версій давнього твору. Але насправді це не переспів. І хоч у книжці також ідеться про любов, вона не така ідеальна й незранена, як у старозавітній традиції.

bogdana-matiyash

— Після виходу моїх книжок «Розмови з Богом» і «Твої улюблені пси та інші звірі» декілька людей запитало мене: «Ось у тебе вийшли книжки, в яких ти говориш із Богом, зі звірятами. А чи буде книжка, в якій головним співрозмовником буде людина?» Власне, «Пісня Пісень» й стала такою книжкою. І, в якомусь сенсі, хоч ці три мої збірки є самостійними «проектами», вони творять для мене немовби трилогію. У них багато спільного, але мені хочеться, щоб не я розповіла, що саме їх єднає; хочу, щоб читач сам побачив ті ниточки, якими ці три книжки пов’язані, — сказала Богдана Матіяш. 

Нагадаємо, Богдана Матіяш — поеса, перекладачка, літературна критикиня. Навчалася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», закінчила магістерську програму «Філологія. Історія, теорія літератури та компаративістика». З 2004 по 2008 — аспірантка кафедри філології Києво-Могилянської академії.

Авторка поетичних книжок «Непроявлені знімки» (2005), «розмови з Богом» (2007), «Твої улюблені пси та інші звірі» (2011), «Пісня Пісень» (2018). А також – прози «Братик Біль, Сестричка Радість» (2014). Перу Богдани належать також «Казки Різдва: Книга перша», «Казки Різдва: Книга друга» (2014). Народилася, живе та працює в Києві. Має старших сестер Софію (Раду) Матіяш і Дзвінку Матіяш.

Початок презентації о 18:30. 

За інф. «ВСЛ»

Фото: «ВСЛ»

    

Виставка «Вишитий Кобзар» Івана Рябчука і конкурс творчих робіт школярів. У столиці відбулося свято «Зерна доброти»

# Деякі роботи унікального ірпінського художника Івана Рябчука

18 травня столичні бібліотекарі презентували творчість своїх читачів на Всеукраїнському літературно-мистецькому святі «Зерна доброти», яке відбулося в Київському планетарії.

У святі взяли участь працівники бібліотечної системи Голосіївського району Києва: співробітники Центральної районної бібліотеки імені Миколи Некрасова, бібліотек для дітей: №15, №142 та бібліотеки імені Василя Симоненка.

Від бібліотеки №15 школярі представили творчі роботи на конкурс. Єлизавета Харченко, семикласниця школи №149, створила картину «Пурпурові вітрила» – за мотивами однойменого роману-феєрії Олександра Гріна. Івана Костюченко, семикласниця зі школи №273, представила свої поробки з квілінгу. Учениця 7 класу СШ №273 Аня Косцова надала на конкурс авторську збірку казок «Пригоди ящірки Ясі». До книжечки увійшли короткі розповіді про незвичайні пригоди. Художні картини створила Анастасія Тернова, шестикласниця зі школи №129. Антоніна Чух, бібліотекар ЦРБ ім. Миколи Некрасова, провела майстер-клас для дітей.  

zerna-dobroty

Співробітники бібліотеки №15 представили роботи школярів зі свого району

Під час свята виступив хор «Сходинки» Софіївсько-Борщагівського НВК «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів» Києво-Святошинського району. Виступ був підготовлений під керівництвом І.М. Якубовської, заслуженої працівниці культури України.

zerna-dobroty

Допомагали святкувати юні співаки з відомого київського дитячого хору

Усі, хто відвідав свято, мали змогу подивитися роботи унікального художника Івана Рябчука. Митець представив виставку «Вишитий Кобзар». Іван Рябчук, музикант за фахом, уже понад 15 років вишиває картини. У його колекції – вже сотня робіт, переважно присвячених Тарасові Шевченку. 

Виставка «Вишитий Кобзар» Івана Рябчука і конкурс творчих робіт школярів. У столиці відбулося свято «Зерна доброти»

Деякі роботи унікального ірпінського художника Івана Рябчука

«З темою Шевченка одразу визначився, це було якесь провидіння, Вища сила підказала. Порив до вишивання зміцнився через синтез мами і Шевченка. Це поєднання, як магнітом, притягло до цієї справи», – сказав пан Рябчук.

За інф.: сайт бібліотеки №15

Фото: бібліотека №15 

biblioteka=kolkiv

Дитячі бібліотеки провели різноманітні заходи до Дня Матері, який відзначатимуть завтра, 13 травня. А Teencorr зробив невеличкий огляд. 

Національна бібліотека України для дітей запрошує в неділю о 12.00 – відсвяткувати День Матері на Кораблі читання. На мам із дітьми чекатиме чарівна Bibliofairy. Вона читатиме проникливу книжку Сашка Дерманського «Жменька тепла для мами». На дітей чекає також лялькова вистава «Допитливе жабеня».

В Охтирській Центральній дитячій бібліотеці в четвер, 10 травня, День Матері відсвяткували зранку. Мам і дітей запросили на святковий захід «Моїй улюбленій Матусі». Своїх матусь у бібліотеці привітали учні 2–Б класу Охтирської гімназії ім. Антоненко–Давидовича. Мами подивилися виступи діток – вірші та пісні, отримали від школярів квітки, вироблені власноруч. Діти з мамами взяли участь у різноманітних конкурсах: «Мамині руки», «Впізнай себе – матусин портрет руками дитини», «Як я знаю свою маму».

Співробітники київської центральної районної бібліотеки імені Івана Франка на Подолі підготували до свята перегляд літератури «Мати – її величність, у неї в обіймах вічність». «Не скупіться для мами на гарні слова вдячності, адже вона піклується про вас кожної хвилинки», – пишуть бібліотекарі на сторінці закладу у фейсбуці. 

8 травня відділ абонемента Публічної бібліотеки імені Лесі Українки в Києві відкрив виставку книг «Матусине ім’я святе». Це твори, головною героїнею яких є мати. Виставка триватиме в бібліотеці до 21 травня. У Центральній дитячій бібліотеці Рівненської ЦБС заходи до Дня Матері почалися 7 травня. На свято прийшли учні 3-А класу ЗОШ № 13. Діти взяли участь у конкурсах та іграх, послухали легенди та оповідки. Вихованці клубу «Самоцвіт» показали малечі та дорослим театралізований виступ. 

У Зеленогайській сільській бібліотеці Шевченківської ОТГ 4 травня відбувся щорічний конкурс-фестиваль поетично-патріотичного читання «Краю, мій краю», присвячений Дню матері. Фестиваль проводить сільська бібліотека четвертий рік поспіль. Бібліотекарі та вчителі працюють над тим, щоб у дітях розвивалися найкращі якості: працелюбність, прагнення до свободи, повага до батьків та родини.

biblioteki-den-materi

Учасники конкурсу у Зеленогайській сільській бібліотеці

«Від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначати ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері», – написали на своїй сторінці у фейсбуці бібліотечні працівники.

Цього року участь у заході взяли 32 учасника різного віку. Журі нагородило усіх учасників конкурсу грамотами, подяками та солодощами. Переможці отримали подарунки. У приміщенні бібліотеки виступив шкільний ансамбль «Лілея», а вчителька музики Ольга Маркова-Паньків завела всіх до танцю. Також у святковий день у бібліотеці відкрили книжкову виставку «Матуся рідненька, ти мій оберіг». Організатори фестивалю запрошують до участі у конкурсі усіх бажаючих у наступному році.

У Колківській бібліотеці Дубровицького району Рівненської області 6 травня відкрили стенд «Серце мами завжди з нами!» – представили дитячу літературу, народознавчу, історичну, краєзнавчу, фольклорну та художню. Прикрасою книжкової виставки став плакат із зображенням мами, дитини і серця, який символізує безмежну материнську любов до дітей. Тепер учні 3 класів використовують цей матеріал на виховній годині, діти з 2 класу зацікавилися читанням віршів і колискових, а дівчата 4 класу взялися за вивчення книжки Ірини Мацко «Перехідний вік моєї мами». А Марійка Колядич, учениця 4 класу, запропонувала своїм друзям прочитати книгу сучасної письменниці та правозахисниці Лариси Денисенко «Майя та її мами».

biblioteka=kolkiv

Дівчатам з Рівненщини є чим пишатися: в одній з бібліотек встановили стенд із цікавими книжками до Дня Матері. Фото: Колківська бібліотека Дубровицького району

«Не лише у святковий день потрібно вітати своїх мам, а щодня говорити їм хороші слова подяки, радувати своїми добрими вчинками, успіхами, радісними візитами та приємними сюрпризами, бо серце материнське – це яскравий вогник, наділений нескінченною ніжністю, вірою, працею, мужністю ,щастям, старанням, опікою, дбайливістю, відданістю, любов’ю і молитвою!», – зазначили працівники бібліотеки. 

У п’ятницю 11 травня у центральній бібліотеці Хмельницького Світлана Кирнична, учитель Хмельницької дитячої школи мистецтв, провела майстер-клас «Листівка для матусі» для учнів 5-В класу гімназії №1. Пані Світлана розповіла коротку історію про папір, показала, що цікавого та гарного можна зробити з нього власноруч. Діти виготовили та прикрасили свої листівки яскравими камінцями та мережками.

biblioteka-hmilnitskiy

У 7 бібліотечному філіалі в Хмельницькому. Фото: cbs.km.ua

Цього ж дня у бібліотеці-філії №3 відбулося свято «З любов’ю до мами». Четверокласникам розповіли історію виникнення Дня матері. У філії №7 співробітники провели для дітей пізнавальний майстер-клас «Матусю, сонечко моє». Хлопчики та дівчата виготовили святкові букетики, а потім чаювали з солодощами. У філії №14 юні хмельничани, учні 3-Б класу НВК №9, побували на поетичній вітальні «Моя матінко рідненька». ЇЇ провела Ніна Шмурикова-Гаврилюк, відома подільська поетеса, член Національної спілки письменників України.  

За інф. сайтів обласних централізованих бібліотечних систем

Фото: cbs.km.ua, chl.kiev.ua,

Зеленогайська сільська бібліотека, Колківська бібліотека

Більше дивися та читай в Teencorr-Insta!

Триває обласний етап конкурсу дитячих малюнків «Сторінками книг Чингіза Айтматова»

chingizВсеукраїнський конкурс-виставку дитячого малюнка «Сторінками книг Чингіза Айтматова» проводять Національна бібліотека для України дітей та Посольство Киргизької Республіки в Україні. Конкурс є благодійним та неприбутковим. Для його організації та проведення в обласних бібліотеках для дітей створюються оргкомітети. Головою оргкомітету є Алла Гордієнко, генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей. Головою журі є Меерімбек Апишов, Радник Посольства Киргизької Республіки в Україні.

У конкурсі можуть узяти участь читачі-діти 6 – 17 років. Конкурс проводиться у трьох вікових категоріях: автори 6 – 9 років; 10 – 13 років; 14 – 17 років. Кожен учасник може подати 1 роботу. Творча робота має бути виконана власноруч, без допомоги батьків. На ній мають бути зображені літературні герої творів Чингіза Айтматова. Малюнки можуть бути подані на конкурс у довільній живописній формі, виконані олівцями, пастеллю, олійними, акварельними, акриловими фарбами чи гуашшю. Розмір роботи – формат А-3, роботи інших розмірів жюрі не розглядатиме.

Також не будуть узяті до розгляду роботи, які були згорнені чи зігнуті. Учасники-автори зазначають свої дані: прізвище, ім’я, по-батькові, вік, домашню адресу, контактний телефон на зворотному боці конкурсної роботи. Творчі роботи потрібно надіслати на адреси обласних бібліотек для дітей до 30 вересня 2018 року. Після цієї дати будуть підведені підсумки конкурсу на обласному рівні. Обласні оргкомітети надсилають інформацію щодо проведення конкурсу та про переможців в електронному вигляді до організаційного комітету Української асоціації працівників бібліотек для дітей. Другий тур конкурсу відбуватиметься з 1 жовтня  по 31 листопада. 

Після того, як визначать переможців конкурсу, у Національній бібліотеці України для дітей у Києві створять виставкову експозицію робіт учасників. На її відкритті оголосять підсумки та нагородять переможців. Нагородження відбудеться 19 грудня 2018 року. 

Якщо в тебе є запитання про конкурс, ти можеш зайти до обласної бібліотеки й поставити їх співробітникам. Також ти можеш написати Національній бібліотеці України для дітей у Києві у фейсбуці. 

Також 14 травня у цій бібліотеці стартує «Тиждень культури Киргизстану» до 90-річчя від дня народження Чингіза Айтматова. Відкриття відвідає Жусупбек Шарипов, посол Киргизької Республіки в Україні. 15 травня в рамках святкового тижня відбудеться літературна мандрівка «Сторінками книг Чингіза Айтматова», 16 травня – літературно-мистецька година «Дари киргизької культури», 17 травня – літературний вечір «Калейдоскоп творів Чингіза Айтматова», 18 травня – закриття «Тижня культури Киргизстану». Упродовж «Тижня» на другому поверсі бібліотеки буде працювати виставка картин за творчістю Чингіза Айтматова та стенд із витворами киргизького народного мистецтва.

За інф. сайту Національної бібліотеки України для дітей

Письменниці Олеся Мамчич та Ольга Купріян представили нові книжки в Центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка для дітей у Києві
shevkyivlib

Оновлений простір бібліотеки

У вівторок, 8 травня, у Центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка для дітей у Києві дві письменниці, Олеся Мамчич та Ольга Купріян, презентували книжки, написані для найменших читачів. Книжки створені таким чином, щоб найменші поціновувачі літератури могли читати їх самостійно. На зустрічі з письменницями побували першокласники Є-школи, СШДС «Відродження» та постійні юні читачі бібліотеки. 

Письменниці запропонували дітям твори у «дорослих» жанрах. Наприклад, книга Олесі Мамчич «Хто з’їв мою піжаму» – це справжній детектив із розслідуванням та опитуванням свідків. Ольга Купріян написала для читачів драматичну історію про спілкування бобра-онука та бобра-діда та приготування традиційних бобрових ласощів – маринованих вербових паличок, що є справою не такою вже й простою. Ця книжка називається «Беркиць проводжає дідуся».

shevkyivlib

Нагадаємо, місяць тому, 5 квітня, у Києві офіційно відкрили оновлену Центральну бібліотеку ім. Т. Шевченка для дітей. Її зі звичайної книгозбірні перетворили на сучасний бібліохаб. У ньому нові приміщення адаптовані для людей з інвалідністю. Також бібліотека отримала нове технічне обладнання. У приміщенні облаштували мультимедійну залу та запровадили автоматизовану книговидачу й облік. Упродовж року планують змінити меблі. Загалом протягом 3 років на оновлення бібліотеки витратили близько 5 млн грн.

За інф. і фото: shevkyivlib.org.ua

interview || Таємниці дитячих книжок: видавництво «Веселка» відкриває секрети

David Foenkinos

Давід Фоенкінос приїде разом зі своїм братом, режисером Стефаном Фоенкіносом на фестиваль «Французька весна» – на запрошення Французького інституту в Україні. 18 квітня у Львові він зустрінеться з поціновувачами своєї майстерності, розповість про видання свого найвідомішого роману «Ніжність» «Видавництвом Старого Лева».

Ця книга вже підкорила мільйони читачів у всьому світі. Давід Фоенкінос разом із братом, режисером Стефаном Фоенкіносом, екранізували її: 2011 року вийшов однойменний художній фільм із Одрі Тоту в головній ролі.

У Франції «Ніжність» була номінована на усі п’ять найбільших французьких літературних премій. На батьківщині роман став бестселером, було продано понад 1 мільйон примірників. Книгу переклали на 30 мов.

David Foenkinos

Книгу Давіда Фоенкіноса випустило в світ в Україні “Видавництво Старого Лева”

Роман «Ніжність» – глибока, витончена і несподівана історія про кохання та втрату. Головна героїня, Наталі, втративши коханого Франсуа, не реагує на будь-які прояви уваги від чоловіків. Лише справжня ніжність здатна її зворушити і пробудити від суму. Книгу українською переклала Ірина Серебрякова. Над обкладинкою українського видання працювала Тетяна Омельченко.

Презентація роману «Ніжність» відбудеться у надвечір’я у львівському готелі, а напередодні, зранку цього ж дня, письменник візьме участь у прес-сніданку. Уже наступного дня, 19 квітня, Давід зустрінеться зі своїми читачами у Києві, у Культурному центрі «Кінотеатр «Київ». Модератором львівських зустрічей є Мар’яна Савка, головний редактор «Видавництва Старого Лева», київської – журналістка Ірина Славінська. У Львові прес-сніданок також відвідає Ніколя Фасіно, директор львівського «Альянс Франсез».

Тінкор

За інф. ВСЛ

halyna-kruk-presentuye-novu-zbirku-dorosla
halyna-kruk-presentuye-novu-zbirku-dorosla

У середу Галина Крук презентує збірку “Доросла”

У середу, 15 листопада, поетеса Галина Крук презентує свою нову збірку «Доросла». Презентація відбудеться у Львові в рамках всеукраїнського туру.

Нова книжка Галини Крук – вірші 2013-2017 років про досвід дорослішання, його здобутки та втрати, усвідомлення екзистенційної межі буття та здатність насолоджуватися життям тут і зараз. Ті, хто намагається зрозуміти себе, змиритися з минущістю і швидкоплинністю життя та відчути вдячність за те, що дає людині любов, можуть сприйняти цю книжку з захопленням та поринути у вир тонких і романтичних почуттів.

«Мені завжди хочеться озирнутися на когось ще, – каже Галина Крук. – Але інколи бувають ситуації, що вже нема на кого озиратися. Це змушує задатися питанням, наскільки я доросла. Поки писалася ця книга, була ситуація, коли я зрозуміла, що життя може завершитися досить швидко. Насправді, це дуже «тверезить» підхід і погляд на життя. Можливо, саме тому ця книга називається «ДорОсла» або «ДорослА», бо в книзі використовується і той, і той наголос. У ній є й історії інших дорослих. Але також й історія самоусвідомлення себе як ланки, яка мусить чітко відповідати на питання та не озиратися на батьків чи старших».

За словами поетеси, у певний момент вона зрозуміла, що коли хтось говорить про дорослих, вона не асоціює це у першу чергу із собою. Але в процесі створення збірки вона не раз замислювалася про власне дорослішання, розвиток зрілості, спадковість. І вирішила поговорити про це зі своїми читачами.

Ілюстратором «Дорослої» стала художниця Гриця Ерде. Її малюнки й колажі точно передали атмосферність поезій збірки.

Галина Крук – поетеса, літературознавець, перекладач. За освітою — філологиня-медієвіст, закінчила філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка та аспірантуру цього ж навчального закладу. Захистила дисертацію на тему «Українське низове бароко: поетика стилю і жанру» (2001), авторка низки наукових розвідок про різні жанри школярської літератури XVII–XVIII ст. Перекладає з польської, російської, білоруської мов. Лауреат міжнародних літературних конкурсів «Гранослов» (1996) і «Привітання життя» ім. Б.-І.Антонича (1996), стипендіат програм «Gaude Polonia» міністра культури Польщі (2003, 2010) та Homines Urbani на Віллі Деціуша у Кракові (2005). Член Асоціації українських письменників та Українського ПЕН-клубу. Живе у Львові, викладає зарубіжну літературу у Львівському національному університеті імені І.Франка.

Авторка прочитає свої вірші та розповість про творчий і життєвий досвід дорослішання у львівській книгарні на проспекті Свободи. Модеруватиме зустріч Остап Сливинський. Початок – о 18.30.

Тепер ти можеш прочитати нові поетичні книги в рамках акції «Більше поезії у бібліотеках» || Чекін бібліотеки України

veselka

Сьогодні, у суботу 11 листопада, у Національній парламентській бібліотеці України імені Ярослава Мудрого в Києві відбудеться акція «Рука допомоги» – на підтримку дітей із родин політв’язнів у Криму. На заході можна взяти участь у різноманітних активностях, і тим підтримати кожного, заради кого ця акція організована – діток із кримських родин.

У цей день у бібліотеці можна подивитися фотовиставку, авторами якої є члени родин сучасних кримськотатарських політв’язнів. Можна попрацювати над розвитком своїх навичок на майстер-класі з гончарного мистецтва кримськотатарського майстра Рустема Скибіна, на майстер-класах із мехенді, нанесення візерунків хною на руки; із плетіння кримськотатарського символу «тамга», браслетів у техніці макраме; із виготовлення національного кримськотатарського жіночого головного убору фєс. 

veselka

Також у рамках акції будуть гучні ярмарки: кримськотатарських страв; сувенірної продукції з кримськотатарською символікою; керамічних виробів; дитячих саморобок, малюнків, та яскравий ярмарок книжок, на який тебе запрошує знамените видавництво «Веселка».

Захід відбуватиметься з 12.00 до 16.00 у парламентській бібліотеці по вул. Михайла Грушевського, 1. За інформацією організаторів, Krymska rodyna.Qırım ailesi, зібрані кошти будуть передані родинам політв’язнів. 

Нагадаємо, сьогодні на тимчасово окупованій території АР Крим близько 100 дітей залишилися без своїх батьків, які є заарештованими режимом російського агресора з політичних мотивів.

Тінкор

За інф.: Krymska rodyna.Qırım ailesi

Фото: «Веселка»

interview || Таємниці дитячих книжок: видавництво «Веселка» відкриває секрети

ddpu

31 серпня в Українському домі в Києві, під час урочистого  відкриття книжкової виставки «Читай.UA» до Дня Знань, нагородять лауреатів Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва та Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності. Про це повідомив Держкомтелерадіо.

Дипломи лауреатів Премії імені Лесі Українки отримають письменниця Ганна Чубач – за серію книг, серед яких – «Малюємо, читаємо, пишемо», художник-графік Арсен Джанік’ян – за художнє оформлення 5 казкових повістей про Мері Поппінс англійської письменниці Памели Тревер та творчий колектив художнього фільму «Трубач»: автор сценарію Анастасія Матешко, режисер-постановник Анатолій Матешко, оператор-постановник Юрій Король, актори Леонід Шевченко та Римма Зюбіна.

Дипломи лауреатів Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності будуть вручені Віктору Шпаку – за публікацію «Від стародубської різні до путінських «народних республік»» та Тетяні Сергійчукза заключний випуск у 2016 році культурологічно-публіцистичної програми «Світоч» на Першому каналі Українського радіо. Вручати премії розпочнуть о 12.00. 

Нагадаємо: 23 серпня урочистості щодо вручення Премії імені Франка відбулися у Львові. У Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка премію отримали львів’яни Тарас Каляндрук, Наталія Тихолоз та Богдан Тихолоз.

Василь Степаненко отримав премію імені Максима Рильського за переклад «Еротокрита»

За що дають премію Чорновола?

Акторка і жінка || Римма Зюбіна презентує «Межу» на спеціальному показі Міжнародного Одеського кінофестивалю

 

erotokrit

erotokritПоет Василь Степаненко став цьогорічним лауреатом премії імені Максима Рильського. 9 серпня на церемонії у Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського він отримав цю нагороду за переклад з грецької мови поеми «Еротокрит» авторства Віцендзоса Корнароса. Книга вийшла в національному видавництві дитячої літератури «Веселка» у 2016 році.

Над цим перекладом поет і перекладач Василь Степаненко працював понад 40 років. Українська стала четвертою мовою, на яку вже перекладена ця поема. Ще існують переклади французькою, англійською та італійською.

«Найбільша цінність цього твору – народна, чиста мова. І цей скарб для українського читача зберіг і доніс Василь Степаненко.  На батьківщині поеми – у Греції – цей класичний твір давно перетворився на народний, а уривки з нього і досі виконують як відомі співаки, так і звичайні люди. Завдяки перекладачеві відтепер поему «Еротокрит» відкриває для себе український читач», – сказав Богдан Червак, перший заступник голови Держкомтелерадіо, коли вручав перекладачеві премію.

Нагадаємо, «Еротокрит» – поема, яка є дуже популярною в Греції, на батьківщині автора, а завдяки перекладам – і по всьому світу. 1978 року рішенням ЮНЕСКО її включили до переліку 300 шедеврів світової культури.

Це перший класичний твір новогрецькою мовою, який з’явився в епоху венеціанського панування в середині XVII ст. Поема складається із 10 тисяч римованих строф-п’ятнадцатискладів, відомих також як «політична строфа».

Також нагадаємо: премія імені М. Рильського була заснована 1972 року і відновлена 2013 року за ініціативою Держкомтелерадіо, благодійної організації «Фонд Максима Рильського «Троянди й виноград», Українського фонду культури України та НСПУ. Присуджується щороку на конкурсних засадах у розмірі 10 тис. гривень, за рахунок коштів державного бюджету, винятково одному номінантові.

Нею щороку відзначають прозаїків і поетів за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів. Нагороду також отримують за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

Тінкор

За інф. Держкомтелерадіо

Читати більше: 

interview || Таємниці дитячих книжок: видавництво «Веселка» відкриває секрети

vynova-gora

vynova-goraУ четвер, 10 серпня, у Львові відбудеться презентація нового роману «Винова гора». Його написала Надія Мориквас. Із Оксаною Думанською, яка модеруватиме зустріч, та зі слухачами авторка нової книги поміркує про право на свій простір, про життя за війни й миру, про любов приявну і примарну. А ще вона розповість про місце, де відбуваються події роману – таємниче містечко Виногори, яке колись, за панства, називали галицькою Малою Швейцарією.

– У цьому підльвівському містечку можна впізнати Винники, – сказала Надія Мориквас. – Хоча, може, то й не Винники! Чи ж мало таких містечок по Україні, які, незважаючи на війну, потрясають одвічні пристрасті – змагання за землю, за ковток свіжого, «неприватизованого» повітря й цілющої води? Виногорівці нинішнього дня – із втратами у війні та з волонтерами, із загрозами від своїх же обранців та з помстою природи, яка опирається своєму знищенню – різні у своїх життєвих позиціях… Зрештою, це тільки тло, бо основну канву роману тчуть приватні історії.

Персонажі першого ряду в романі – жінки. Чоловічі образи лише відтінюють порухи жіночих душ: любові й ревнощів, остраху й ненависті, закоханості й неприйняття, сподівань і зневіри.   Найдраматичніший –  образ Лінці. Її історія – це чи не перша в українській літературі історія про французьких репатріантів. Тому найщільніша частина роману та, що зазирає в минуле, не цурається легенд, зосереджується на трагічних подіях репатріації, вивезення в Сибір чи на смерть в Белжець.

Новий роман письменниці-львів’янки дивовижно густий на факти, події, невигадані життєписи й постаті. А сни, легенди, портали в прихований світ, містичне оживлення вовчиці й не менш містичне уникнення загибелі оборонців води ніскільки не дисонує з приватним буденним життям, із проблемами підприємництва й опору несправедливості, із романтичними мріями й безжальністю життєвих обставин.

У Виногорах, мальовничому містечку Галичини, вже понад століття можна не тільки відпочити, а й знайти надійний прихисток. Сюди втікали з Карпат і з мегаполісів, з-понад моря та від війни, приносячи з собою власні історії, які долучалися до місцевих легенд. Власне, таким втікачами й шукачами спокою і є персонажі нової книжки.

Початок зустрічі у бібліотеці на площі Ринок, 9 – о 18:30. Вхід вільний.

За інф. ВСЛ

premiya-chornovola

оновлюється

До 10 серпня триває прийом творів на здобуття премії імені В’ячеслава Чорновола в 2017 році. Цю премію щорічно надають за  кращу  публіцистичну роботу  в галузі журналістики – за твір, що сприяє утвердженню історичної пам’яті народу, його  національної  свідомості та самобутності.

Ця премія присуджується з 2004 року. Редакція «Тінкору» зацікавилася творами, за які автори-публіцисти отримали цю премію в минулі роки, адже це – TOP-рейтинг української публіцистики від Держтелерадіо. Серед творів-переможців є газетні публікації, є книги, і є аудіовізуальні роботи. Що там в них такого цікавого, що вони стали гідними премії? Давай дізнаємося більше.

Якщо ти десь знайдеш публікації, які не представлені в списку, надсилай до редакції Teencorr, щоб ми поповнили його й розповіли про всі роботи та авторів, що стали лауреатами цієї премії.

2004 — Василь Кривий (Чернівецька область) за публікацію «Пуста хата», опубліковану в газеті «Буковина».

2005 — Серафима Розумович за публікацію «Сутінки в імперії бідності», опубліковану в газеті «Літературна Україна».

2006 — Костянтин Перцовський за публікацію «Я — українець!», опубліковану в газеті «Голос України».

orlyk-povistУ 2007 році премію Чорновола отримав Іван Корсак – за художньо-документальну повість «Гетьманич Орлик». Вона була опублікована в луцькій газеті «Сім’я і дім», а потім вийшла в світ як книжка. Іван Корсак є почесним громадянином Луцька, журналістом та письменником, автором багатьох творів. Редагував газети «Радянське Полісся» в місті Камінь-Каширському Волинської області (1975-1990), «Народна трибуна» в Луцьку (1990-1995), з 1996 до 2014 року був шеф-редактором газети «Сім’я і Дім». У 2011—2014 роках був членом Ради Національної спілки письменників України. Бере участь у редколегії газети «Літературна Україна».

Розповідь про Григора Орлика – спроба зрозуміти місце цієї людини в українській історії. Радянські функціонери писали про нього як про «зрадника, агента шляхетської Польщі і шведського короля. Але насправді про жодну постать, про яку пам’ятає наукова історія, не можна казати однозначно. Найбільш цікаво, як про такого діяча можна говорити тепер, коли в істориків та інших дослідників є можливості точніше вивчати роль польскої шляхти в українській історії, роль гетьманів тощо. Григір Орлик – цікава постать: дипломат, розвідник, спадкоємець справи батька в розвитку незалежності України, один із нанайосвіченіших людей тодішньої Європи, з яким було цікаво спілкуватися й Вольтеру, і єрусалимському патріарху. Через ворожу територію він привів до престолу польського короля Станіслава Лещинського, став генералом і повним маршалом Франції. Його діяльність цікава в контексті не тільки української, але й європейської історії.   

 

 

Big Magic

У світ вийшла книга «Велика Магія» Елізабет Ґілберт, авторки всесвітнього бестселера «Їсти, молитися, кохати». Переклала книгу українською Ганна Лелів. Нова книжка популярної письменниці – про те, як креативні рішення допомагають досягати успіхів у роботі та приватному житті.

Елізабет Ґілберт – відома американська письменниця, журналістка. Авторка світових бестселерів «Їсти, молитися, кохати», «Природа всіх речей». Народилася в 1969 році в містечку Вотербері, штат Коннектикут, США. У 1991 році закінчила Університет Нью-Йорка за спеціальністю «Політологія». Працювала офіціантом, кухарем, журналістом. У 1993 році вона дебютувала зі своїм першим оповіданням, опублікованим в журналі Esquire. Співпрацювала з журналами SPIN, GQ, The New York Times Magazine, Allure, Real Simple, Travel + Leisure як журналіст. Згодом почала активно працювати у літературній галузі. У 2006 році вийшла її книга «Їсти, молитися, кохати», яка і принесла письменниці світову популярність. Книга була побудована на особистому досвіді Ґілберт, що в один момент вирішила змінити рутинне існування на життя своєї мрії, і твір допоміг багатьом читачам піти стопами авторки.

Читач, який шукає відповідей на запитання, що таке покликання, чому не варто перетворювати творчість на професію, як не зациклюватися на невдачах, звідки черпати нові ідеї, віднайде багато інформації про все це в дотепних історіях, змальованих з власного досвіду Елізабет чи з життя знаменитостей.

Ґілберт розповіла читачам про власні дослідження загадкової природи натхнення. Вона запропонувала нам поглянути у вічі власним страхам і відпустити безглузді страждання. Письменниця показала, як концентрувати енергію на тому, що найбільше до снаги, і підтримувати у собі дитячу цікавість до світу.

Авторка розповіла про корисні звички, які  потрібні для енергійного, креативного життя. Ґілберт учить застосувати таланти, що, як вона переконана, заховані у кожному. І про все це вона написала з властивим їй глибоким співпереживанням.

«Велика Магія» допоможе усім, хто готується сісти за книгу або художнє полотно. Тим, хто шукає нових способів для вирішення робочих  завдань. Кожному, хто не знає, як утілити довгоочікувану мрію. А також тим, хто просто хоче наповнити креативом своє повсякдення.

Доволі непросто знайти мистецьку книгу, яка отримала би стільки ж позитивних відгуків у ЗМІ, як «Велика магія». Її назвали «книжковим вибухом» USA Today, Vanity Fair, Newsday, O Magazine, the Seattle Times тощо. Визнали книгою року за рейтингами Brainpickings та Book Riot. Зрештою, «Велика магія» стала бестселером №1 за версією New York Times.

Big Magic

За інф. ВСЛ

 

Вийшов у перекладі «Компас» - роман-переможець Гонкурівської премії || Чекін 30 червня, Книгарня Є на Лисенка, Київ

компасПрезентація перекладу роману «Компас» Матіаса Енара в Києві запланована на 30 червня. Український переклад французького бестселера вийшов у «Видавництві Старого Лева». Переклад зробила Ірина Славінська.

Матіас Енар – відомий французький письменник, перекладач, видавець. Народився 1972 року в місті Ніор. Навчався у французькому університеті історії мистецтв Еколь дю Лувр, згодом вивчав фарсі й арабську мову в Національному інституті східних мов і цивілізацій (INALCO). Тривалий час жив і навчався в країнах Близького Сходу. 2000 року переїхав до Барселони, де почав співпрацювати з різними культурними журналами, робити переклади та викладати арабську мову. 2003 року вийшов його дебютний роман — «Досконалість пострілу», який здобув Премію п’яти континентів франкофонії, Премію Едме Ларошфуко та був відзначений на Фестивалі першого роману. Незабаром він публікує й інші свої книжки, найвідоміші з яких «Зона» (2008), «Розкажіть їм про битви, королів і слонів» (2010), «Вулиця злодіїв» (2012), кожна отримала численні нагороди та премії, схвальні відгуки критиків. 2015 року був відзначений Гонкурівською премією за роман «Компас».

Вона та Лариса Денисенко, письменниця й ведуча, на презентації розкажуть про подорожі та західні стереотипи у сприйнятті Близького Сходу. На думку Славінської, роман  Матіаса Енара – наче велика скринька, усередині якої є менша, а у ній – ще менша і так далі, або комод, який стоїть у вашій спальні, з безліччю шухляд.

«Це своєрідний Марсель Пруст зі своїм «У пошуках втраченого часу», але в Енара багато культури, історії, музики», – каже Ірина про книгу, яку переклала.

«Компас», що в 2015 році здобув Гонкурівську премію (Prix Goncourt) – 10-та книга й 3-й високопремійований роман 45-річного Матіаса Енара, якого критики вже назвали Бальзаком ХХІ століття.

«Компас» пропонує читачеві здійснити подорож у часі та просторі, не покидаючи віденської квартири головного героя, смертельно хворого музикознавця. У цих апартаментах упродовж 8 годин Франц Ріттер заново проживає все своє життя у вихорі спогадів-галюцинацій, викликаних опіатами.

Приблизно стільки ж часу потрібно, щоб остаточно закохатись у цей незвичайний роман, сповнений любові до жінки і пристрасті до подорожей. Тема книги близька автору, що тривалий час жив і навчався в країнах Близького Сходу. Крізь усю розповідь нас веде образ Сари, рудоволосої красуні-науковиці, дослідниці Близького Сходу. Головний герой марить нею. Сара є альтер-его письменника. Утім, беручи до уваги, що цим романом Енар, за його ж свідоцтвом, намагався «звільнити Схід від західних кліше», політична заангажованість головної героїні не є чимось дивовижним.

«Енар трансформує себе в образі подруги Ріттера. На перший погляд, вона – мила рудоволоса красуня, проте впродовж роману їй властиве виголошення політично заангажованих висловлювань. Тож «Компас» – роман не лише про кохання», – сказала перекладачка.

Презентацію перекладу можна відвідати в Книгарні Є на Лисенка, вхід вільний. Початок о 18.30.

Нагадаємо також: Гонкурівська премія – це найвища та найпрестижніша літературна нагорода у Франції.

Тінкор

За інф. ВСЛ

VSL_poezia

Мар’яна Савка, головний редактор «Видавництва Старого Лева», Ірина Старовойт – поетеса, літературознавиця, Григорій Семенчук – поет, музикант, культурний менеджер, Тетяна Пилипець – директор Львівської обласної бібліотеки для юнацтва, Лариса Лугова – директор Львівської обласної бібліотеки для дітей 29 червня презентували у Львові акцію «Більше поезії у бібліотеках». У її рамках уже цього тижня 1000 книг сучасної поезії та класиків від «ВСЛ» – нова поетична серія – будуть відправлені в понад 50 бібліотек України.

Окрім львівських та київських бібліотек, більше поезії Мар’яни Савки, Юрка Іздрика, Грицька Чубая, Василя Стуса, Бориса Херсонського, Маріанни Кіяновської, Ірини Старовойт, Григорія Семенчука та інших прибуде у Житомирщину, Одещину, Чернігівщину, Ужгород, Дніпро, Херсон, Миколаївщину. Повний перелік бібліотек, куди надійдуть книжки, можна знайти за посиланням.

VSL_poezia

– У нас уже вималювалася чудова лінійка поетичних книг від сучасних українських поетів, і ми вирішили ділитися поезією. Чому обрали бібліотеки? Бо саме тут багато небайдужих читачів, а поезії мало, бо ж наклади віршованих збірок малі, у державні закупівлі ці книги практично ніколи не потрапляють. Нехай поезії буде більше – і на бібліотечних полицях, і у читацьких пріоритетах! – прокоментувала подію Мар’яна Савка.

Укладанням переліку бібліотек, куди передадуть книги поезій, видавництву надала Українська бібліотечна асоціація.

– Українські соціальні мережі останніми тижнями повняться дискусією – що і де читають українці? Чи знаходять вони у бібліотеках улюблену книгу або новинку? Пропонуються численні варіанти щодо державних закупівель нових видань для публічних бібліотек. І знову мова переважно йде про гроші. А от колектив Старого Лева, не втручаючись у такі дискусії, дарує частинку свого серця читачам бібліотек, – сказала Ярослава Сошинська, виконавчий директор Української бібліотечної асоціації.

Тінкор

за інф. ВСЛ

Dovgi chasy

Роман Володимира Рафєєнка «Довгі часи» побачив світ українською мовою – у перекладі Маріанни Кіяновської. Нову книгу він презентує у вівторок, 20 червня, у Львові. Модеруватиме зустріч із читачами Маряна Савка, головний редактор «Видавництва Старого Лева».

«Довгі часи» – це міська балада. Ще цей твір можна назвати казкою для дорослих. У ньому – про життя і смерть у часи війни. Роман написаний у двох частинах, і в обох фантасмагоричне та ірреальне перемежовується з дійсністю, правдою буття. У першій частині — моторошна розповідь про те, як на околиці Z у триповерховій лазні «П’ятий Рим» без сліду зникають окупанти й щоранку лунає гімн України. А колорадські жуки з ногами-кинджалами перетворюють роздачу гуманітарної допомоги на бійню. Друга частина — новели про людей, які живуть і виживають у Донецьку. Вони написані у реалістичній манері та вплетені у тло казки. Це реальні долі, реальні історії, від яких стискається серце.

Dovgi chasy

«Цей текст став для мене в певному сенсі терапевтичним. Він виходив з мене так само, як і виходить біль, – розповів Володимир Рафєєнко. – Без нього я не зміг би жити й вижити у тій ситуації, в котрій опинився три роки тому. Зрозуміло, що книга спрямована проти сучасного ідеологічного про-російського дискурсу, хоч і написана російською мовою. Ця книга – художня і філософська спроба осмислити те, що наразі відбувається в нашій країні. Спроба культурного та онтологічного спротиву тій темряві, що прийшла до нас зі Сходу».

Письменник Володимир Рафєєнко вимушено переїхав до Києва з Донецька. «Довгі часи» він написав російською мовою, він вийшов в Україні майже одночасно з україномовною версією.

За словами Рафєєнка, у якого на Донбасі залишилися батьки та бабусі, дім, «Довгі часи» – це можливість пробачити всім і попрощатися.

«Неможливе повернення у той контекст, – сказав письменник. – Неможливо повернутися у той ментальний стан і повернути собі попереднє ставлення до російської культури. Є речі, котрі я ніколи не пробачу ні собі, ні тим, хто приніс війну в мій дім. Але мій текст – спроба вибачитися за те, що ніколи більше не буду дивитися на речі так, як я дивився. І спроба пробачити часу, що я існую в ньому, а він жодним чином не враховує мене і робить мені настільки боляче».

Письменник Андрій Бондар зазначив, що він приголомшений якістю цього тексту і тим, наскільки багато в ньому є різної сили. За його словами, це текст про війну, яка не припиняється, про реальну війну і про ту, яка сконструйована автором. Він сказав, що для нього цей текст є певним підсумком сучасної російської літератури.

Відрецензував книгу й письменник Юрій Андрухович: «Будемо сподіватися, що й українською мовою з’явиться нарешті хоча б один твір, рівний Рафєєнковому».

Нагадаємо: Володимир Рафєєнко працював літературним редактором і провідним менеджером у видавництвах Донецька. Він є автором 6 романів, книги новел, 3 віршованих збірок. Має публікації в літературно-художніх журналах Нью-Йорка, Стокгольма, Києва, Одеси, Москви, Санкт-Петербурга, Вроцлава, Відня, Берліна.

Зустріч із письменником почнеться о 18.30 у книгарні «Є» на проспекті Свободи.

Тінкор

За інф. ВСЛ

Starshoklasnytsya

11 травня в київський у книгарні «Є» на Лисенка презентують роман Анастасії Левкової про дорослішання. Модераторкою зустрічі буде Настасія Євдокимова.

«Видавництво Старого Лева», яке видало книжку, та авторка запрошують підлітків, студентів, їхніх батьків, а також усіх, чиє дорослішання припало на початок 2000-х років, на презентацію нового роману Анастасії Левкової.

Starshoklasnytsya

– Книжку було написано протягом 2015-го року. Рік вона «відстоювалась», її читали «контрольні» читачі, і їхні відгуки було враховано, коли я неодноразово правила рукопис. Тепер нарешті книжка вийшла. Оповідачка — дівчина 14-18 років, школярка в маленькому українському містечку, а потім студентка київського вишу, — веде щоденник про своє повсякдення, у якому розгортається любовна історія, а також рік у рік глибшає розуміння себе самої, близьких людей і світу довкола. У результаті постає роман про дорослішання, й тому книжка нерівна: спершу вона може видаватися кострубатою, але потім оповідь тече плавніше, охоплює більше тем. Я писала «Старшокласницю. Першокурсницю» для підлітків, бо вважала, що маю чим із ними поділитися, але з відгуків «контрольних» читачів бачу, що вона може зачепити й моїх ровесників — усіх тих, чиє дорослішання припало на початок 2000-х років, адже саме про цей період тут ідеться, — розповіла Анастасія Левкова.

Ця книжка втілює досвід юнацтва, дорослішання дівчини-підлітка у часи, вже незнайомі сучасному поколінню. Така собі мікроісторія, пронизана схожими і для нашого покоління рисами, проте водночас зовсім інша!

Марта Попик, студентка

Перш за все, книжка про те, як іти назустріч змінам і допомагати їм статися з тобою, а також із країною.

Христя Лещук, школярка

Ця книжка – про «бути собою» в українських реаліях початку двотисячних, про намацування своєї сродної праці, у широкому сенсі. Сродного для себе життя й усвідомлення відповідальності за цей вибір. А ще – про стрижень особистості, що значною мірою формується у підлітковому віці.

Юлія Кропив’янська, літературна критикиня

Початок зустрічі-презентації – о 18.30.

За інф. ВСЛ

knigkova-vistavka-ukrainskiy-dim

У ці вихідні, 22 та 23 квітня, у столичному Українському домі працюватиме XIІІ Київська міжнародна книжкова виставка. Про це повідомив Держкомтелерадіо.

Під час виставки відбуватиметься традиційна акція зі створення великої бібліотеки для дітей українського Донбасу «Подаруй радість дитині – поділися книжкою». У ній може взяти участь кожен відвідувач – потрібно просто принести в Український Дім книжку, яку хочеться передати дітям зі Сходу, та віддати її організаторам заходу. Також до акції можуть долучитися видавництва та редакції.

У Книжковій виставці цієї весни беруть участь понад 50 вітчизняних видавництв. Вони представлять кращі зразками видавничої продукції вітчизняних та зарубіжних видавництв. Це художня, наукова, навчальна, історична, краєзнавча, музична та дитяча література. Свої книги також покажуть державні видавництва «Мистецтво» та «Либідь».

Зустрічі з письменниками та з літераторами-початківцями відбуватимуться у «Літературному салоні». Також на виставці можна відвідати численні презентації книжкових новинок.

Зокрема, кожен, хто вивчає історію, у перший день роботи виставки може звернути увагу на збірку архівних документів «Посилення політичних репресій проти мешканців Закарпаття на завершальному етапі його радянізації. 1947-1953 рр.» та  книгу «Августин Волошин: два ювілеї» від всеукраїнського державного видавництва «Карпати».  Видавництво «Українська актуальна книга» представило відвідувачам виставки свої новинки – «Велесову книгу для юнацтва» С. Піддубного та книгу спогадів Семена Левченка про боротьбу в 1918-1920 рр. з московськими загарбниками «За волю, за державу!». 

Програму заходів виставки можна подивтися тут.

За інф. Держкомтелерадіо

bravospectiva

20 апреля выходит в свет первая биография группы «Браво». Вечером на Новом Арбате в Москве в РФ состоится автограф-сессия для поклонников.

Книгу написал музыкальный журналист Алексей Певчев, сотрудник российских «Известий» и других изданий. Материал для книги автор собирал долго, проведя сотни часов интервью с бывшими и нынешними участниками команды. Иллюстрации – фото из личного архива лидера «Браво» Евгения Хавтана.

Также книгу презентуют на концертах в Москве 22 апреля и в Петербурге 28 апреля. Помимо новой книги, на них представят также первый в истории группы «Браво» сборник лучших песен «Бравоспектива». Предварительная его версия уже вышла на iTunes, а нынешняя, двухдисковая, дополнена песней «Сластена» и студийной версией «Зачем родился ты?», композицией, которую хорошо знают в концертном варианте, публиковавшемся на пластинке «Рок-панорама-87» и CD «Песни разных лет». Эта песня с вокалом Жанны Агузаровой когда-то не вошла в фильм «АССА», но теперь ценители могут ее услышать в «Бравоспективе». Всего же на двух дисках красочного диджибука будет 44 трека. По «Бравоспективе» можно буквально проследить историю группы, узнать обо всех вокалистах и вокалистках, послушать хиты и даже некоторые малоизвестные песни.

bravospectiva

Группа “Браво”. Фото: страница коллектива в соцсети

Напомним, «Браво» – одна из самых популярных групп позднего СССР и постперестроечного периода, гастролировавшая тогда, в том числе, в Украине. Её стиль – рок-н-ролл, битрокабилли 5060-х, с элементами сёрф-рока, ска, свингa, новой волны

Тинкорр

cherkasybookfest
vasil-shkliar

Василь Шкляр
Автор близько 13-ти романів, один з найвідоміших сучасних українських письменників. «Батько українського бестселера».

7 квітня в Черкасах стартує триденний Книжковий фестиваль. Цей мистецький захід проводиться в Черкасах уперше.

У фестивальні дні Черкаси відвідають відомі сучасні українські автори: брати Капранови, Дара Корній, Олександр Михед, Ірен Роздобудько. На фест завітають Мирослав Дочинець, український письменник та журналіст із Закарпаття, Лесь Подерв’янський, драматург і художник, Іван Семесюк, блогер, художник, письменник, арт-куратор. Черкаський літературний захід відвідають Василь Шкляр та Міла Іванцова.

Організатори чекають на фесті близько 30-ти представників українських видавництв, понад 20 культурних діячів області та України, представників Черкаської спілки письменників, Спілки краєзнавців, літературних гуртків «Пегасик», імені Василя Симоненка та інших. Відвідувачі зможуть більше дізнатися про книги та проекти черкаських видавництв: «Вертикаль», Юлії Чабаненко, «Інтролігатор» та редакційного відділу Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Хто й у який час виступатиме, можна відслідковувати за програмою фестивалю, що опублікована в фейсбуці.

cherkasybookfest

Міла Іванцова, Золотий письменник України, перекладач, журналіст та педагог; Брати Капранови, письменники, історики та публіцисти; Олександр Михед, український письменник, куратор мистецьких проектів, культуролог; Дара Корній, письменниця

Відвідувачі фестивалю протягом трьох днів знайомитимуться з представниками провідних українських видавництв, побувають на прес-конференціях та презентаціях книг сучасних письменників України, відвідають креативні майстер-класи, зокрема, навчатимуться розмальовувати книги, пізнаватимуть техніки «декупажу», «мехенді», каліграфії, вишивання букв, запаковування книг тощо.

На освітньому майданчику відбудуться лекції від дизайнерів, коучів, політологів, діячів культури, істориків. Так, у суботу, 8 квітня, відбудеться презентація книги Володимира Тиліщака “1930 У.С.Р.Р. Повстання”

На фесті працюватимуть фотозони, місця для відпочинку, проводитимуться інтерактивні ігри для дітей, різноманітні конкурси, вікторини й розіграші. Фестиваль триватиме до 9 квітня. Фестивальні майданчики працюватимуть з 11.00 до 20.00. 

pershiy-tom-velikoy-ukrainskoi-entsiklopedii-pidgotuvali-ponad-300-naukovtsiv

pershiy-tom-velikoy-ukrainskoi-entsiklopedii-pidgotuvali-ponad-300-naukovtsiv28 березня в приміщенні НАН України презентують перший том Великої української енциклопедії. Це перша універсальна енциклопедія України за часів незалежності, – повідомив Держкомтелерадіо.

Перший том складається з 592 сторінок. Вони містять близько 1 тис. 700 енциклопедичних статей за літерою А. В енциклопедії є понад 1 тис. кольорових ілюстрацій: фото, малюнків, схем, таблиць, діаграм, понад 35 карт. Над створенням першого тому працювали понад 300 провідних науковців України. 

Нагадаємо, видавці планують створити ще понад 30 томів до 2026 року. Започаткував проект Віктор Янукович, біглий президент країни, першим указом від початку 2013 року.

15 вересня минулого року відбулася презентація словника Великої української енциклопедії. Працівники Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» тоді присвятили цю презентацію 25-літтю незалежної України. Учасники презентації заявили, що всі найбільші українські бібліотеки отримали це видання.

Представники видавництва заявляли журналістам, що планують видавати по 6 томів енциклопедії на рік. За рік після цих заяв вони готові презентувати перший том. Від січня триває конкурс на посаду директора Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво»

 

 

anastasya-ivanova-ta-yevgen-savchenko-presentuyut-knigku-alboom-za-lvivskimi-bramami

Анастасія Іванова, фотограф та Євген Савченко, співавтор, презентують 23 березня, у четвер, у Львові  книжку-альбом «За львівськими брамами». Ця книга, що наразі вийшла у «Видавництві Старого Лева», допоможе дізнатися, що ховає Львів за брамами старих будинків, привідкриє таємниці міста. На презентації можна буде почути історії мешканців будинків, і роздивитися у книзі-альбомі сецесійні розписи, фрагменти вітражів, величні сходові клітки, квіткові мозаїки. 

«Мета створення альбому — показати приховану красу міста, дізнатися більше про львів’ян, віднайти зв’язок між людьми, що зводили той Львів, який ми знаємо та любимо, і його теперішніми мешканцями», – розповідала Анастасія Іванова

anastasya-ivanova-ta-yevgen-savchenko-presentuyut-knigku-alboom-za-lvivskimi-bramami

Окрім фотографій, книга містить інформацію про створення будівель, імена архітекторів. Історичний матеріал зібрав Євгеній Бондаренко, а розповіді мешканців під’їздів, яких Анастасія зустріла під час фотографування, оформлені в тексти Євгеном Савченком.

anastasya-ivanova-ta-yevgen-savchenko-presentuyut-knigku-alboom-za-lvivskimi-bramami

«До книги увійшло 50 будівель, – зауважила Анастасія. –  Їх об’єднує лише те, що усі вони збудовані в дорадянські часи, і, водночас, досі зберегли залишки первинної фотогенічності. Представлені будинки були зведені у другій половині ХІХ — першій третині ХХ століття, тож альбом закарбовує усі основні архітектурні стилі тогочасного Львова, від історизму до функціоналізму».

anastasya-ivanova-ta-yevgen-savchenko-presentuyut-knigku-alboom-za-lvivskimi-bramami

Презентація відбудеться у львівському «Центрі міської історії». Модератор зустрічі – Євгенія Нестерович. Початок о 19:00. Вхід вільний.

Тінкор

konkurs-tichinivski-chitannya

26 березня у київському Музеї-квартирі Павла Тичини відбудуться «Тичинівські читання». У них братимуть участь діти та підлітки, які захоплюються літературною творчістю. 

У читаннях можуть узяти участь юні письменники, яким менше 18 років. У музеї Тичини відбудеться перший етап конкурсу: журі у складі українських письменників обере найкращі твори юних авторів. Такі твори відзначать премією «Лихвацький Мумі-троль» і представлять усьому Києву 7 та 8 квітня на літературній сцені «Арсеналу ідей». 

Перший етап розпочнеться 26 березня о 14.00 в київському Музеї-квартирі П. Тичини. Для участі потрібно зареєструватися

Тінкор 

yabluko-v-taistri

У середу, 15 березня, чернівчанка Валерія Чорней презентує в Києві свій роман-містерію «Яблуко в тайстрі». Це буде нагода відчути гуцульську енергетику: неповторна музика дримби, театральне читання та фотокіно – усе це чекає на всіх, хто завітає на презентацію. У ній також візьме участь редакторка книги Катерина Перконос. Модеруватиме зустріч художниця Марися Рудська.

«Книга народжувалася у моїй душі усе життя, – говорить Валерія Чорней. – Адже роман-містерія «Яблуко в тайстрі» є переосмисленням мого гуцульського етнічного коріння, сили народного мистецтва, долі країни. Присвячений твір пам’яті мого батька, який був карпатським різьбярем. Це книга про два види сердець: одне вміє глибоко бачити свою націю та, зокрема, через мистецтво перетворювати її у безсмертний, непереможний національний міф. А інше серце осліпло, ніколи не вміло витворювати своєї країни».

yabluko-v-taistri

Прийти на презентацію можна до книгарні «Буква», вул. Богдана Хмельницького, 3-Б. Початок зустрічі о 19:00. Вхід вільний.

Нагадаємо, як журналіст Валерія Чорней пише на культурні та історико-пізнавальні теми. Улюбленими за 10 років роботи журналістом стали поїздки українськими селами та спілкування з людьми, а також написання репортажів. Дебютний роман Валерії «Яблуко в тайстрі» вийшов у «Видавництві Старого Лева» у 2016 році. Письменниця мешкає у Чернівцях, захоплюється світом фотографії, творчістю Марії Приймаченко.

nataliya-ivanytchyuk

У четвер, 2 березня, у Львові відбудеться зустріч із Наталею Іваничук – талановитою перекладачкою, германісткою, завдяки якій український читач наново може відкрити для себе скандинавську літературу. Це буде 12-те публічне інтерв’ю Маряни Савки, яке завершить її проект «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину». Пані Наталя говоритиме з пані Маряною про вдячність.

Наталя Іваничук народилася в сім’ї Романа Іваничука, видатного історика-романіста. Два роки працювала в Фінляндії – аташе з питань преси і культури Посольства України. Заснувала Центр країн північної Європи (Nordic Center) у Львівському національному університеті ім. Івана Франка та стала його директором. А ще – засновницею й головою Центру Програми «Балтійський університет» в Україні. Зараз працює у ЛНУ ім. Івана Франка – викладає на факультеті міжнародних відносин німецьку та норвезькі мови. Перекладає з норвезької, німецької та шведської мов. 

«2 березня ми завершимо цикл розмов з дванадцятьма неймовірними жінками, – розповіла Мар’яна Савка, поетеса та авторка проекту «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину». –  І дванадцятою стане Наталя Іваничук, якій я дуже вдячна багато за що. Говоритимемо про вдячність і я дуже з цього тішуся, тому що вдячність – то найбільша мудрість життя».

Нагдаємо, проект «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину» вмістив у себе 12 публічних розмов на теми, важливі для суспільства, із цікавими та впливовими жінками. Ольга Герасим’юк говорила про рівність, Олександра Бакланова – про свободу,  Юлія Міщенко – про любов, Ірма Вітовська – про милосердя… Усі інтерв’ю стануть книжкою, яку презентують у травні під час київського Книжкового Арсеналу.

Завдяки проекту вдалося залучити доброчинців до облаштування навчально-ігрової кімнати у львівському ОХМАТДИТі та зібрати частину коштів на ремонт маніпуляційного кабінету. 

12-та зустріч традиційно відбудеться у дворику «Львівської копальні кави». Початок зустрічі о 18:00.

Тінкор

kyivska-vesna-2017

Учора, 23 лютого, у київському Українському домі відкрили книжкову виставку «Київська весна-2017», – повідомив Держкомтелерадіо.

Понад 70 вітчизняних видавництв – «Либідь», «Дніпро», «Мистецтво», «Букрек», «Видавництво Старого Лева», «Картографія», «Адеф-Україна», «Теза», «Ранок», «Веселка» та інші – демонструють на цій виставці свої книжкові видання. 

Під час роботи виставки відбуватимуться презентації книжкових новинок, зустрічі літераторів із читачами, автограф-сесії. Зокрема, презентують книгу кінокритика Сергія Тримбача «Кіно, народжене Україною», двотомник спогадів Дмитра Павличка та виданий твір «Материк» Павла Мовчана. Деякі видавництва запропонували читачам знижки на акційні книги та подарункові видання.

Також традиційно під час «Київської весни-2017» відбувається благодійна акція із збору книг для дитячих бібліотек Донецької і Луганської областей. Виставка працюватиме з 10.00 до 19.00, вхід вільний.

Тінкор

MuzejTeatralnogoMuzicnogoPaKinomistectvaUkraini

У середу, 15 лютого, одразу після Дня Закоханих, у київському Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України відбудеться екскурсія – перформанс «Кохання в житті видатних людей»

Ти зможеш дізнатися, як люди і ситуації надихали відомих осіб на творчість. А ще – про те, які геніальні твори ми зараз могли би не побачити й не почути, якби не кохання в житті цих непересічних людей. Про те, які шалені пристрасті вирували в їхніх життях.

Кохання дає шалену енергію для життя: надихає, піднімає, дає сили й змушує переживати спектр різноманітних емоцій – від пристрасті до, інколи, ненависті! Адже «любов – це сильний ліхтар, що висвітлює весь світ, а без цього світла наша планета була б просто пустелею…», – сказала колись письменниця Мері Елізабет Бреддон.

Яке було кохання життя в Тараса Шевченка? У Лесі Українки? В інших видатних людей? На екскурсії ти зможеш дізнатися про все це, але потрібно попередньо зареєструватися за телефонами в івенті в фейсбуку. Вартість: 15 грн. для школярів, студентів і пенсіонерів, 25 грн. – для дорослих. Початок – о 17.00.

Тінкор

andruhovitch

Путівник «Львів — місто натхнення. Література» виходить у світ. 2 та 3 лютого цю подію ти зможеш відсвяткувати в культовій львівській «Дзизі» разом із друзями та фанатами літератури та історії. У ці четвер та п’ятницю до «Дзиги» можна прийти, щоб узяти участь у літературних дискусіях, квестах та забавах із літмапінгом. Якщо ти – справді-справді книголюб, то зможеш перевірити себе на знання міста Лева, історичних фактів та літературних цитат. Такі розваги чекають на тебе академічного четверга та популярної п’ятниці цього тижня.  

Під обкладинкою нового ілюстрованого літературно-енциклопедичного путівника «Львів — місто натхнення. Література», що з’явився у «Видавництві Старого Лева» з ініціативи Офісу «Львів – Місто літератури ЮНЕСКО» та підтримки Управління культури Львівської міської ради – усе, що ти хотів знати про натхнення у Львові. Завдяки цій книжці ти можеш дізнатися, кого, як та за яких обставин надихає місто, дослідити опис культурних локацій Львова й дізнатися, де черпали натхнення та матеріал для роботи десятки відомих українських – і не тільки! – літераторів. Знайдеш багато цікавої інформації про поетів та прозаїків, про те, що створювали у Львові впродовж різних епох та культур. Тобто, дізнаєшся все про «10 натхнень Львова». До книги додана мапа з літературною інфраструктурою Львова: бібліотками, книгарнями, пам’ятниками та будинками, де мешкали відомі письменники. Ти зможеш використовувати її, коли знайомитемеш своїх прибулих друзів зі Львовом.

maryana-savka

У путівнику – твори сучасних письменників, яких надихнуло місто. Не всі вони львів’яни, та їх об’єднує небайдужість до Львова. Місто кожному дало щось: комусь – спокій, комусь – приємну метушню кав’ярень, непересічний матеріал для спостережень і нових книг, романтичні спогади. У книжці є письменницькі розповіді: «Львів – завжди» Юрія Андруховича, «Історія трьох яєць і одного Львова» Андрія Куркова«Мені пощастило» Тараса Прохаська«Тіло Шульца» Гаськи Шиян«Ангели Сихова» Сергія Жадана

Путівник вийшов друком за 2 роки після того як Львів увійшов до світової Мережі креативних містUNESCO Creative Cities Network, та отримав почесний титул «Місто літератури».

«Задум книги, яку ми підготували до річниці здобуття титулу, полягав у тому, щоб занурити читача у світ минулої та сучасної літератури Львова, щоб чіткіше навести на мапі міста літературні місця й маршрути, — пояснює упорядниця путівника Ольга Муха. — Ця книга є мозаїкою з імен, вулиць, кам’яниць, подій та, безперечно, текстів… Характерних цитат і невеликих творів, які передають вдачу Міста, — цинічного й романтичного, неймовірно чуттєвого та подекуди жорстокого, трохи зухвалого, часто гонорового, невдячного й відданого, словом, усякого».

2 лютого, у  четвер, відбудеться майже академічна дискусія «Як писати (про) літературу?». Дискутують: Оксана Дарморіз, Катя Міхаліцина, Данило Ільницький, Христина Назаркевич, Богдан Тихолоз, Андрій Дрозда. Модерує Ольга Муха.

3 лютого, у п’ятницю, приходь на презентацію-гру «Львів – місто натхнення. Література». Буде розіграш книги та інших призів. Початок зустрічей о 18:00. Вхід вільний.

Тінкор

 

rylskiy

24 січня письменників і поетів за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів і за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу відзначили Премією імені Максима Рильського за 2016 рік. Присудження премії традиційно відбулося в Києві.

На її здобуття було подано 8 художніх творів від 5 авторів. Це – переклади з польскої Божени Антоняк, з англійської – Анастасії Марченко, з французької – Зої Борисюк, із грецької – Василя Степаненка, з української мови на румунську – Лео Бутнару.

Божена Антоняк переклала з польскої твори, що вийшли в 2015 році у видавництві «Урбіно»: «Маленький Апокаліпсис» Тадеуша Конвіцького, «Знахар» та «Професор Вільчур» Тадеуша Доленги-Мостовича.

У перекладі Анастасії Марченко з англійської та французької українською тепер є книжки 2016 року видавництва «Час майстрів»: «Вельветовий кролик, або Як оживають іграшки» Марджері Вільямс та «Тобі Лолнесс. Книга перша. На волосину від загибелі» Тімоте де Фомбеля.

Зоя Борисюк переклала з французької «Навіщо читати» Шарля Данціга – від «Видавництва Анетти Антоненко». Із грецької Василем Степаненком перекладене видання 2016 року від «Веселки» – «Еротокрит» Віцендзоса Корнароса. Збірка поезій, маніфестів, есеїв та живопису – «Український авангард» від видавництва «Tipo Moldova» перекладена з української мови на румунську Лео Бутнару.

Нагадаємо: Премія Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського присуджується до дня народження Максима Рильського – 19 березня – у розмірі 10 тис. гривень за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Держкомтелерадіо на цю мету. Премія присуджується громадянам України. Звання лауреата Премії присвоюється винятково одному номінантові. Одна особа не може стати лауреатом Премії двічі.

Тінкор

Інф.: Держкомтелерадіо

solomia-chubay
solomia-chubay

Співачка Соломія Чубай виступить у Львові в цю середу

У середу, 25 січня, у дворику «Львівської копальні кави» відбудеться 11 зустріч у рамках проекту «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину». Це знову буде відкрите інтерв’ю Мар’яни Савки. Цього разу – із талановитою співачкою Соломією Чубай. 

У минулому році проект «Колискові для Олекси», ініційований співачкою Соломією Чубай, виявився унікальним для українського суспільства. Уперше люди не просто відверто заговорили про особливих дітей, а й відмовилися від страху чи поблажливого співчуття, побачили, що потрібно шукати можливості для залучення таких дітей до активного суспільного життя.

«Колискові для Олекси» – це аудіоальбом та зірковий концерт, що привертають увагу до дітей із синдромом Аспергера. Крім того, це – соціально-культурний проект у підтримку сімей, де зростають діти-аутисти, який стає все потужнішим і залучає психологів, щоб адаптувати до таких малюків учителів початкових класів та вихователів у дитсадках. У рамках цього проекту можна дізнатися, як реалізувати поведінкову терапію з батьками, що не в змозі самостійно впоратися з вихованням особливої дитини, розвити в собі здатність до взаєморозуміння та толерантності. Про ці цінності й піде мова під час зустрічі Мар’яни Савки та Соломії Чубай у Львові.

«Толерантність – це вміння помічати і розуміти тих, хто чимось інакший, підкріплене бажанням знати, чому це так. Без цього вміння і бажання нам не стати повноцінними особистостями», – сказала Мар’яна Савка.

Її публічне інтерв’ю з Соломією Чубайспівачкою, авторкою та кураторкою мистецьких проектів, має бути дуже пізнавальним. Соломія народилася та мешкає у Львові. В одинадцять років почала навчання у Мюнхенському інтернаті. У 20 років стала учасницею студентської стипендійної програми від Інституту Сервантеса у Мадридському університеті. Працювала вчителькою, філологом-іспаністом, ведучою на ТБ, прес-секретарем, арт-директором у промоушн-компанії, перекладачем на телеканалі. Нині вона – директорка громадської організації, солістка гурту «Джалапіта». Вхід на інтерв’ю – вільний, початок – о 18.00.

Тінкор

viyshla-nova-knyga-pro-istoriyu-ukraini-naperedodni-golodomoru

Днями вийшла в світ книга Володимира Тиліщака «1930. У.С.Р.Р. Повстання: Науково-популярні нариси». ЇЇ випустило видавництво «Смолоскип». Ці твори є дуже цікавими для того, кому небайдуже минуле і майбутнє України. Книгу можна погортати й прочитати певну частину.

Книга ознайомлює з перебігом та особливостями певних повстань і заворушень у різних регіонах України 1930 року, напередодні Голодомору. Тоді Україною прокотилася масштабна хвиля селянських мирних протестних виступів та збройних повстань проти сталінської політики розкуркулення і насильницької колективізації. У нарисах уперше звучать імена учасників тих сумних подій.

Тінкор

kaisedra

kaisedra1 грудня в Музеї книги і друкарства України відкриється виставка графіки Лесі Синиченко та фотографій Ірини Брязгун «Дерево для слів». Експозиції будуть представлені в рамках африкансько-українського перекладацького проекту «Я на тебе чекатиму під каїсе-дра». Вечірка розпочнеться о 19.00.

Художниця та фотограф запрошують зрозуміти іншу особистість, не прикриваючись формальними прапорами толерантності, а відкриваючи її такою, якою вона є. Вони пропонують подумати про спроби знайти мову, яка буде знайома кожному, буде пов’язувати, а не відштовхувати, будувати, а не руйнувати.

Також у цей вечір буде презентована антологія африканської поезії «Каїсе-дра росте, де хоче». ЇЇ упорядкувала Олена Гусейнова. Ця книга віршів побачила світ завдяки доброчинцям платформи «Велика Ідея».

kaisedra

Фото: платформа «Велика Ідея»

Усі, хто побуває на відкритті виставок та презентації антології, побачать перформенс від афро-драмерів AfriKAN, виступ фольклорного театру «Дивина» та сучасного танцювального театру Zelyonka Fest.

Нагадаємо, у проекті «Я на тебе чекатиму під каїсе-дра» створюють переклади українською текстів сучасних поетів Африки. Це – діалог культур. Центральний образ проекту – Дерево Балачок, «каїсе-дра» – ідеальна локація для розмов митців, представників різних культур. Під каїсе-дра озвучуються найважливіші для суспільства теми. Цього року проект працює з темою переселень та переселенців, залучаючи для цього відповідний літературний та музичний контент. Проект запустили в роботу в 2015 році. Кураторкою є Оксана Куценко.

Тінкор

kateryna.lypa

Катерина Липа, відома письменниця, публіцист, старший науковий співробітник Музею історії міста Києва, 19 листопада презентувала свою нову книгу «Теорія архітектури, містика і війна» у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного.

kateryna.lypa

Презентація нової книжки про українські фортеці в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного. Фото: фб-сторінка бібліотеки

На презентації змогли побувати архітектори, мистецтвознавці, історики, культурологи, всі, кого цікавлять таємні коди в архітектурі. Адже книга – якраз про те, що досі мало досліджувалося: про магічний захист фортифікаційних споруд, про те, як західноєвропейські традиції фортифікації доби Ренесансу впливали на оборонне будівництво в Україні.

Виявляється, дієвим засобом оборони давні архітектори вважали магію. Тому й форми фортифікаційних споруд є саме такими, якими є, через певні містичні традиції доби. Катерина Липа з’ясовує в книжці, чи українські зодчі, будівельники XVI – XVII ст. «правил будівельної магії». Також письменницю зацікавило, як те впливало на розпланування та об’ємно-просторове вирішення замків, фортець та міських укріплень.

Катерина Липа є автором близько 400 статей на теми історії мистецтва та архітектури, сучасної архітектури, мистецтва та предметного дизайну, а також – автором низки науково-популярних книг із історії української архітектури, військової історії та спорту. Є автором та упорядником науково-популярної серії для старшого шкільного віку «Історія на власні очі».

Нагадаємо, книга Катерини Липи про архітектуру українських фортець вийшла в світ наприкінці жовтня. Вже відбулося декілька презентацій та автограф-сесій. Про нові презентації книжки можна дізнаватися, слідкуючи за новинами на сторінці письменниці в соцмережі

Тінкор

Фото: ДНАББ імені В.Г. Заболотного

 

 

Books.and.Printing.Museum

9 листопада можна відсвяткувати День української писемності та мови в київському Музеї книги і друкарства. Уже після обіду кожен книголюб зможе навчитися тут каліграфії, опанувати мистецтво книжкової графіки, виготовити папір чи оздобити обкладинку в імпровізованих майстернях Музею. Шукачі пригод і таємничих скарбів, любителі найскладніших загадок зможуть взяти участь у квестах та іграх. 

Сьогодні в Музеї відбулася VІІ щорічна науково-практична конференція «Українська писемність та мова в манускриптах і друкарстві». Найкращі науковці – працівники Музею книги і друкарства України, НКПІКЗ, НБУ ім. В.І. Вернадського, Національного музею історії України, Музею історії міста Києва, НІКЗ «Чигирин», Інституту економіки і прогнозування НАН України, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та представники Міністерства культури заслухали доповіді про проект нової української абетки та про виготовлення рукописних книжок у Києво – Печерському монастирі.

Books.and.Printing.Museum

Ще вони розмовляли про лаврські книги в політико-правовій історії Гетьманату середини XVIII ст., про друкарню Віленського братства Єв’є. Обговорять проблеми лінгвоциду української мови в Канаді та про видання творів Івана Франка у фондовій колекції Музею книги і друкарства України. Вони говорили й про книгодрукування як основу економічної діяльності церковних братств в Україні у XVII ст. та охопили багато інших цікавих тем.

Увечорі тут відбудеться святковий концерт. Він розпочнеться о 18.30. За такою програмою можна пізнавально відзначити день пам’яті Нестора Літописця.

Тінкор

Hemingway

HemingwayКнижки Ернеста Хемінгуея в Україні з початку 2017 року виходитимуть українською мовою. Hemingway Foreing Rights Trust, правовласник творів класика американської та світової літератури, після майже року переговорів, надав право публікувати твори відомого письменника «Видавництву Старого Лева». Воно видаватиме твори Хемінгуея у перекладах провідних сучасних українських перекладачів.

Востаннє повне видання творів Ернеста Хемінгуея вийшло українською мовою у 1979—1981 роках. Це був чотиритомник від видавництва художньої літератури «Дніпро». Пізніше, у 1985 році, у видавництві «Вища школа» були опубліковані романи «Фієста» та «По кому подзвін». Від 1991 року з дотриманням вимог авторського права та українською мовою не вийшло жодної книжки творів Нобелівського лауреата.

Відтоді твори Хемінгуея в Україні незаконно оприлюднювалися у вільному доступі у вигляді оцифрованих версій видань радянських часів. Через це правовласнику було важко серйозно сприймати українське середовища як таке, де поважають авторське право.

Hemingway

Книги автора «Старий і море» та «Фієсти» офіційно видадуть українською

Але так тривало до моменту досягнення домовленості між правовласником та українським видавництвом. Наразі забезпечення правового поля є однією з умов видання творів Ернеста Хемінгуея українською мовою, і видавництво буде її виконувати.

Нагадаємо, найпопулярніші твори Ернеста Хемінгуея – «Старий і море», «І сонце сходить» («Фієста»), «По кому подзвін», «Прощай, зброє!», «Свято, яке завжди з тобою» тощо. Його книжки в свій час ставали «подіями» для світової культури.  

Ернест Хемінгуей обожнював писати книги, полювання, мохіто та дайкірі, пригоди, своїх котів та жінок, любив спорт: займався футболом і боксом. Його твори повні автобіографічним матеріалом, сюжетами про війну та любов. «Писати насправді дуже просто, – казав він. – Ти сідаєш перед друкарською машинкою і починаєш спливати кров’ю».

Письменник народився 21 липня 1899 року в містечку Оук-Парк в американському штаті Іллінойс. Почав писати ще підлітком. Після закінчення школи він став працювати репортером в газеті Канзас-Сіті. Згодом брав участь у Першій Світовій війні, був поранений. Працював журналістом у різних газетах.

Військова тематика була однією з найулюбленіших у творчості Хемінгуея. Він багато мандрував, зокрема Африкою, якийсь час жив у Франції, Іспанії, Кубі. Отримав Пулітцерівську премію за повість «Старий і море» («The Old Man and The Sea», 1952). У 1954 році йому надали Нобелівську премію з літератури.

Тінкор

Global Illustration Award 2016

Цього року на Франкфуртському книжковому ярмарку, що проходить у Німеччині з 19 по 23 жовтня, Україну відзначили в Global Illustration Award – кращі ілюстації та обкладинки, Stiftung Buchkunst – зібрання найкрасивіших книг з усього світу, та в каталозі The White Ravens.

У винятковій за своєю вагомістю та масштабом премії Global Illustration Award 2016 українська книга отримала перемогу вперше. Ця перша перемога дісталася Творчій майстерні «Аґрафка»: львівським художникам Романі Романишин та Андрію Лесіву. Вони отримали цю відзнаку за створену ними обкладинку до книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Люсі та Стівена Гокінґів.

Щоб здобути цю нагороду, конкурували 50 країн світу: було подано понад 10 тис. робіт. Проте перемогла книга з твором від львів’ян, потрапивши в топ-20 категорії «Обкладинка».

Global Illustration Award 2016

«Ця премія – ілюстрація того, якими талантами сповнений весь світ, – сказав на нагородженні Global Illustration Award 2016 Юрґен Боос, директор Франкфуртського книжкового ярмарку. –  Ще на початку переговорів про її заснування я вірив, що розголос і масштаб будуть саме такі  – і вибірка з 10 тис. робіт – свідчення цьому».

Каталог найкращих дитячих та підліткових видань з усього світу The White Ravens 2016 – «Білі круки» – від Мюнхенської бібліотеки для дітей та юнацтва цьогоріч поповнився двома українськими книгами.

«Хто росте у парку» Катерини Міхаліциної – видання, яке проілюструвала Оксана Була, – стало книжкою року. Представники рейтингу назвали її чудовою маленькою історією про відкриття себе для себе. Вони сказали, що ця книжка – «винятковий визначник рослин для маленьких читачів, із яким точно не занудьгуєш». За їх словами, книжку без сумніву потрібно покласти в рюкзачок перед наступною екскурсією в парк чи за місто.

Global Illustration Award 2016

Другим виданням, яке цього року отримало цю відзнаку, є українська книжка «Вітер з-під сонця» Оксани Лущевської від видавництва «Фонтан казок».

Українські книжки також поповнили Stiftung Buchkunst – колекцію найкрасивіших книжок світу 2016 на Франкфуртському книжковому ярмарку.

Три з шести українських книжок, що потрапили до колекції, були створені Творчою майстернею «Аґрафка» та побачили світ у «Видавництві Старого Лева»: «Війна, що змінила Рондо», «Шептицький від А до Я» авторства Галини Терещук та Оксани Думанської, «Чоловіки, жінки і діти» Юлії Мусаковської. Також до колекції увійшло видання The Ukrainian Academy of Art від видавництва «Родовід», «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Лецького в оформленні Лєри Схємки – від видавництва «Основи» та «Ташенька і кактус» Слави Шульц від видавництва «Астра».

Нагадаємо, торік премію Global Illustration Award 2016, після трирічних переговорів, заснували International Information Content Industry Association (ICIA) спільно з Франкфуртським книжковим ярмарком.

Тінкор

Фото: ВСЛ

sophya_shlyntchyak

Завтра, у неділю 9 жовтня, у Музеї книги та друкарства в Києві, на Фестивалі української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів», відбудеться презентація книги «Надзвичайні пригоди Кохи, Айка та Дзю». Її написала та проілюструвала 9-річна київська школярка Софія Шлінчак. Твір вийшов у видавництві «Фонтан казок», на презентації його представить головний редактор Іван Андрусяк. Проведе презентацію відома українска співачка та художниця Анжеліка Рудницька.

«Мене звати Софія. І мені 9 років. Коли я вирішила писати цю книжку, то одразу сказала сестрі Стефанії та брату Вадиму, що це буде історія про трьох друзів. Я диктувала свої фантазії татові, а він записував їх за мною, потім ми це ще разом перечитували і правили, бо на планшеті я ще не вмію так швидко друкувати. Мої брат і сестра були першими слухачами. А ще — мама. Їм сподобалось. Подобається ця історія і художниці Наї Іващук, якій я першій показала текст і яка порадила, як краще зробити до неї ілюстрації. Потім разом з нею я багато місяців малювала своїх героїв. Сподіваюсь, сподобалася ця книжка і вам», – так Софія представила нове видання на своїй сторінці у фейсбуці. 

«Чи може чудову дитячу книжку, по-справжньому цікаву ровесникам, створити… сама дитина? Мабуть, в ідеалі мало би бути саме так! Принаймні, в це щиро вірить дев’ятирічна Софія Шлінчак, яка сама придумала, написала й намалювала цю веселу й добру історію про маленьке левеня Коху і її друзів» – написав головний редактор видавництва «Фонтан казок» Іван Андрусяк у передмові.

Дитячий майстер-клас з малювання проведуть просто під час презентації – у супроводі відомої ілюстраторки Наї Іващук. Також на відвідувачів чекає автограф-сесія від Софії Шлінчак та подарунки від видавництва.

Початок презентації – о 12.00 у залі №4 у Музей книги і друкарства України на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Тінкор

Фото, відео: fb Софії Шлінчак

literra.con

literra.conЗавтра, 7 октября, в Cultprostir Hub в Музее истории Киева откроется III Международный фестиваль фантастической литературы и вымышленных миров LiTerra Con. Он продлится до 9 октября.

Центральной темой фестивальной программы этого года станет диалог. Диалог фантастики и фентези, разных видов искусств, поколений, времен и истории, культуры и субкультур. Диалог мировоззрений. Диалог на разных языках. В LiTerra Con 2016 примут участие писатели, переводчики, издатели, кинематографисты, художники, научные деятели, поэты, музыканты, ролевики – множество интересных людей из Украины и других стран.

Участие в фестивале подтвердили: Владимир Аренев, Ян Валетов, Мария Галина, Владимир Ешкилев, Дара Корний, Юрий Макаров, Михаил Назаренко, Генри Лайон Олди, Сергей Булыга (Беларусь), Яцек Комуда (Польша), Даниэль Клугер (Израиль), Ярослав Мельник (Литва), и еще больше 50 авторов вымышленных миров. В четырех залах предполагается провести более 70 часов программных ивентов.

Фестиваль представит 4 основных направления: «Литература», «Кино и анимация»,  «Визуальное искусство», «Наука и знание». Кроме них, будут специальные мини-проекты, объединенные внутренней темой. В них можно будет узнать о разных аспектах взаимодействия искусств. 

В программном направлении «Литература» предусмотрены большой дискуссионный и лекционный блоки, мероприятия для начинающих писателей, презентация более 40 новинок фантастики с участием авторов и переводчиков.

«Кино и анимация» – в этом направлении гости познакомятся с самыми новыми украинскими проектами в жанре фантастики: «Чунгул», «Сторожова застава», «Микита Кожум’яка», «Мавка: лісова пісня», и вспомнят, какими путями развивалась кинофантастика. 

Традиционный поэтический вечер состоится в пятницу.

LiTerra Con – некоммерческий проект, поэтому организаторы заявили, что все вырученные средства, кроме операционных выплат, передадут волонтерскому центру на Фроловской 9/11.

Тинкорр

festival-azbukove-korolivstvo-magiv-i-yangoliv-2016

Один з найулюбленіших щорічних осінніх заходів – VIІ Фестиваль української дитячої книги «Азбукове Королівство Магів і Янголів» – відбудеться з 6 до 9 жовтня в Музеї книги та друкарства України в Києві.

На фесті ти з батьками зможеш відвідати творчі зустрічі та автограф-сесії з українськими письменниками, художниками, дослідниками дитячої літератури, психологами, перекладачами, презентації найцікавіших видань української дитячої книги.

Також тут можна навчитися дечого на численних майстер-класах: із ручного виготовлення паперу, каліграфії, мармурування, клинопису, книжкової ілюстрації, журналістики, виготовлення закладинки до улюбленої книги,  інтролігаторського мистецтва, витинанки, традиційного українського співу, створення музичних інструментів із підручних матеріалів.

Карта майстер-класів цього року – дуже різноманітна: «Лаврська друкарня», «Акварельні хмаринки», «Смачні читання», «Цей чарівний папір», «Мармурування», «Скрипторій», «Таємниці офорту», «Арткнига», «Гравюра на картоні», «Осінні обереги до свята Покрови» та інші. Також відбудуться ігри: «Школа музейного екскурсовода», «Меморі» та різноманітні квести.

Гості цьогорічного Фестивалю – письменники: Володимир Рутківський, Галина Малик, Леся Воронина, Марія Морозенко, Сергій Гридін, Тетяна Пакалюк, Ганна Чубач, Галина Ткачук, Тетяна Стус, Ольга Купріян, Іван Андрусяк, Оксана Розумна  та інші. Свою присутність підтвердили художники: Катерина Немира, Катерина Штанко, Володимир Штанко, Василина Мельник та інші.

Ти зможеш познайомитися з представниками театральних та музичних колективів: заслуженим артистом України Тарасом Компаніченком та музикантами гурту «Хорея Козацька», артистами дитячого фольклорного ансамблю «Райгородок» під орудою Сусанни Карпенко, акторами театру «МЕТА», що приїде на фест зі Львову з виставою «TABULA RASA», та митцями київського театру «Молода опера», автором-виконавцем Євгеном Лещенком.

У фестивалі візьмуть участь видавництва: «Старого Лева», «Каламар», «Веселка», «Наїрі», «Фонтан казок», «Український пріоритет» та інші.

У перший день фестивалю, 6 жовтня, ти можеш відвідати відкриття виставок:

«Казки братів Грімм», присвяченої творчій спадщині видатних німецьких літераторів: братів Якоба і Вільгельма Грімм, та 230 роковинам від народження Вільгельма Грімма (1786-1859). Цю виставку організовано за участю Гете-Інституту в Україні, Національної бібліотеки України для дітей, Школи творчості Олени Красильникової, художниць Вікторії Ковальчук і Катерини Штанко.

festival-azbukove-korolivstvo-magiv-i-yangoliv-2016

експозиції графічних робіт студентів Мистецького інституту художнього моделювання та дизайну імені Сальвадора Далі та Мистецького коледжу художнього моделювання та дизайну.

«Ілюстрації. Виставка книжкової графіки Василини Мельник».

festival-azbukove-korolivstvo-magiv-i-yangoliv-2016

Музей розташований на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника за адресою: вул. Лаврська 9, корп. 9.

Тінкор

Літературний бал || Чекін 2 жовтня, Національна бібліотека України для дітей

У Національній бібліотеці України для дітей 2 жовтня відбудеться родинне свято – Літературний бал. Його влаштовують співробітники до Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначають 30 вересня.

Квитків на бал не буде, але на нього потрібно прибути в костюмі літературного персонажа. І ще: від його імені потрібно заздалегідь підготувати літературні фанти – загадки. Читачів зустрічатимуть бібліотечні Дворецькі, які виголошуватимуть книжковий титул гостя та вручатимуть кожному програму балу. Усі івенти за нею триватимуть близько 1,5 години.

chl.kiev.ua

З 11.00 до 11.30 гостям запропонують завітати до Лабораторії бібліотечного Алхіміка, Цирульні та Аптеки, у якій лікують книжками. Учасники балу зможуть поспілкуватися з Радниками бібліотеки. Також можна буде відвідати Детективну Аґенцію, де будуть розшукувати колишніх читачів бібліотеки та бібліотечні династії, щоби запросити їх на спеціальний раут з нагоди 50-річчя бібліотеки в новому 2017 році.

Об 11.30 розпочнеться Бал. Там будуть Королева, Церемоніймейстер, Капельдинер. Гратиме струнний квартет. Можна буде почути справжні полонез і мазурку. Потім гостям запропонують салонну гру у літературні фанти.

Бал завершиться літературними прийомами у гостях у різних книжкових персонажів. Дошкільнят запросить до себе на частування Муха-Цокотуха, молодші школярі потраплять на гостини до Пана Коцького, на читачів старшого віку чекає піратська вечірка з капітаном Сільвером. У відділі документів іноземними мовами відбудеться Шалене чаювання з Алісою, Божевільним Капелюшником та Королевою Черви.

У Мистецькій вітальні гостей зустріне Коза-Дереза та інші персонажі дитячих опер композитора Миколи Лисенка. Під час прийомів господарі – книжкові персонажі – частуватимуть гостей солодощами за світською бесідою з книжкової тематики. З ними можна буде обговорити, у кого з популярних українських авторів вийшла нова книга, які книжкові новинки вже є на полицях відділу, що новенького очікувати від Бібліотеки в новому ювілейному сезоні, які нові послуги та сервіси пропонуються читачам. Також під час балу працюватиме книжковий ярмарок від видавництв «Веселка», «Юніверс», «Авіаз».

Літературний бал відбуватиметься в приміщенні бібліотеки по вулиці Я. Корчака (Баумана), 60. За довідками можна звертатися за телефонами: тел. 443-25-27, 068-277-01-63.

Тінкор

Помандруй Південно-Східною Азією || Чекін 9 вересня, «Книгарня Є» на Лисенка

Нарешті вийшла книга Богдана Логвиненка про подорожі екзотичними країнами. Він побував у Таїланді, Лаосі, В’єтнамі, Малайзії та Сінгапурі й написав про свої мандрівки книжку «Перехожі. Південно-Східна Азія». Автор презентує її в Києві, у «Книгарні Є» на Лисенка, у п’ятницю, 9 вересня.

Свою нову книжку Богдан написав про людей, яких ми повсякчас бачимо поряд із собою. Але їхнє життя обов’язково повне всіляких цікавих пригод. Ось про це книга, яка щойно з’явилася на світ у Видавництві Старого Лева.

Perehozhi_logvynenko

Богдан Логвиненко, журналіст, письменник та мандрівник, видав нову книгу про подорожі Азією

«Це уривки із життя різних людей, фрагменти наших раптових зустрічей, а часом — підглядання у шпарину. Мандрівники часто описують подорожі суто через власну призму. А ці тексти — невеличка спроба побачити мандри очима інших людей», – сказав Богдан Логвиненко.

На зустрічі в «Книгарні Є» автор розповість тобі про свої 2,5 роки подорожей Південно-Східною Азією, про корінних мешканців різних країн, туристів, індійських студентів та в’єтнамських мільйонерів, типових таксистів і нетипових власників кафе та про все, що ти захочеш почути ще про книгу та мандрівки.

Perehozhi_logvynenko

На зустрічі в Києві 9 вересня Богдан розповість, як “правильно” мандрувати та перетворювати мандрівки в книжки

«Історії  «Перехожих» майже не пов’язані одна з одною, тож  їх можна  читати як завгодно: з початку, середини чи кінця, – додав автор. –  Це те, що вдалося записати під час подорожей — на вісімдесятому поверсі хмарочоса, під пальмовим листком, яким я закривався від дощу, на мішках з бананами… У потягах, автобусах, на літаках, човнах — і навіть на мопеді».

Початок зустрічі о 18:30. Вхід – вільний. Модеруватиме Катерина Аврамчук.

Тінкор

Фото: надані ВСЛ

TeenBooks

З 25 по 28 серпня в Києві в Українському домі відбудеться збір видань для дітей та підлітків з Донецької та Луганської областей.

Акція відбудеться на щорічній Київській книжковій виставці-ярмарку до Дня Знань. Держкомтелерадіо запрошує долучитися до цієї акції редакторів друкованих періодичних видань для дітей та юнацтва.

TEENREADING

Tanya-Malyartchyuk

Zabuttja COVERУ «Видавництві Старого Лева» скоро вийде нова книжка Тані Малярчук – роман «Забуття». У ньому переплітаються дві сюжетні лінії – історична та сучасна: історія про політика та мислителя В’ячеслава Липинського та розповідь про жінку з теперішнього, яка з його допомогою шукає шлях до себе.

Час, пам’ять,  державність, сутність речей, уміння осягати й минуле, і сьогодення – ось про що цей роман. Перша презентація «Забуття» відбудеться під час Форуму видавців у Львові – звісно, за участі авторки.

«Забуття» — це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті, – сказала Таня Малярчук. – Це спроба згадати забуте. А також об’єднати індивідуальне і колективне українське, історичну достовірність і художню вигадку, кохання і покликання, божевілля і здоровий глузд, якого, втім, у цьому романі, мабуть, найменше. Його основою несподівано для мене самої стало життя політика-невдахи і пристрасного мислителя В’ячеслава Липинського. Українці дуже перед Липинським завинили. Але ще більше вони завинили перед самими собою, бо були надто слабкими, щоб не стати жертвою. З іншого боку, якраз слабкі і покірливі змогли вижити і народити тих, що пізніше народять нас. Забуття було у цьому процесі відродження необхідним актом самозахисту. Я почуваюся тим крайнім поколінням, яке тепер змушене віддавати борги. Розрізати запалені рани, боротися зі страхом, брати відповідальність, визнавати вину і прощати. Цей роман — данина моєму корінню. Я мусила його написати».

Tanya-Malyartchyuk

Письменниця Таня Малярчук написала новий роман «Забуття»

Нагальна потреба згадувати – це певна якість розвитку людської душі. Коли особистість вже здатна інтегрувати в собі й минуле, і теперішнє, і прогнози на майбутнє. Новий роман Тані Малярчук став її нагальною потребою згадати життєву історію В’ячеслава Липинського, філософа, політика, засновника українського монархізму, українського історика польського походження. Тетяна помітила, що його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї – і виявилося фактично забутим українцями.

Авторка вкладає розповідь про Липинського в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки. Власне, така історія точно відгукнеться в душах журналістів, істориків, літературознавців та редакторів, які в студентські роки дуже багато часу проводять у книгосховищах та архівах за вивченням сторінок старих газет, «спілкуючись» із «людьми з минулого» – публіцистами, політиками, письменниками… Будь-хто з журналістів або редакторів підтвердить, що такі «знайомства з минулим», буває, перевертають світосприйняття, дають можливість побачити світ, життя з неочікуваного боку. Ось так героїня роману Тані Малярчук не змогла пройти повз постать українського історика Липинського та повз його досвід.

Захоплююче та пізнавально! Новий роман уже зовсім скоро з’явиться в крамницях. Оформив книжку дизайнер Назар Гайдучик.

Тінкор

Фото: надані ВСЛ

teens-reading

Бібліотеки в різних населених пунктах України цього літа поповнюватимуться новими книжками. Це відбудеться завдяки тому, що деякі українські видавництва отримають державне фінансування на видання певних книжок у рамках програми «Українська книга-2016». У державному бюджеті на неї виділено 42 млн. грн., щоб видати 240 книжок і поповнити ними бібліотечні фонди.

На участь у програмі подалися 134 видавництва з 1447 видавничими пропозиціями – назвами книжок, які вони хотіли б надрукувати за бюджетні кошти. Друк усіх цих пропозицій коштував би державі 333 млн 644 тис. грн., а це набагато більше, ніж заплановано в держбюджеті. Тому список пропозицій від видавництв переглянули експерти й обрали ті назви, які мають бути видані на замовлення Держкомтелерадіо та профінансовані з державного «гаманця».

Перше видання за програмою «Українська книга-2016» надрукувало видавництво «Фоліо». Це – «Війни художників» Станіслава Стеценка. 1 серпня цю книжку направили до бібліотек країни. Загалом це видавництво вже уклало 27 договорів із Держтелерадіо щодо книговидання за державний кошт у рамках програми.

TEENREADING

Цього року держава видасть книги для дітей та підлітків і направить їх в українські бібліотеки

Директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький розповів, що взагалі його компанія подала до програми декілька сотень книжкових назв, серед яких експерти наразі обрали для випуску саме книжку Станіслава Стеценка.

«Кожне видавництво вносить свої пропозиції. На книги, на які цьому видавництву належать виняткові права. Ці сотні книг належать приблизно 80 чи 90 видавництвам. І їм вони замовлені. Просто ми – найоперативніші, і першими виконуємо кожного року замовлення. Ось і вийшла перша книга за програмою в нас. А деякі будуть тільки до зими видавати. Причому, книга вийшла без передоплати», – сказав директор «Фоліо».

Книга видана невеликим тиражем – 1 тис. екземплярів. За словами пана Красовицького, цей тираж буде розподілений по областях, і до яких саме бібліотек спрямують книги, вирішуватимуть вже обласні функціонери.

Презентація нової книги відомого сучасного письменника, якого ЗМІ охрестили  «дідусем українського трилера», відбулася навесні в Києві під час «Книжкового арсеналу». Роман «Війни художників» заснований на реальних фактах біографії розвідника-нелегала й митця Миколи Глущенка – він послужив прототипом книжкового героя Миколи Гущенка. У романі відображені події 1940 року. Серед дійових осіб – реальні історичні персонажі: Йосип Сталін, Адольф Гітлер, Вінстон Черчилль, їхнє найближче оточення, художники і літератори, які жили і творили в той час у передвоєнному Радянському Союзі й нацистській Німеччині, а також – вигадані герої.

«Це – дуже якісна масова історична література, до того ж – це біографія українського великого художника», – зазначив директор видавництва, відмітивши, що вже друкує за програмою ще 20 назв.

За його даними, у видавництві в рамках програми вийдуть книжки нобелівських лауреатів – Кавабати Ясунарі, Кэндзабуро Оэ, Сола Беллоу, Борута Пахора, «Історія європейської цивілізації» за редакцією Умберто Еко тощо.

За програмою «Українська книга-2016» до книгозбірень надійдуть і нові книжки для дітей. Видавництва запропонували 317 назв дитячих творів, які хотіли б видати за спільний кошт усіх українців. Видання всіх цих книжок для дітей вартувало б державі 68 млн 735 тис. грн. Але передбачена програмою сума є значно меншою, і список дитячих видань, які все ж таки випустять у світ, експертами також було скорочено.

Тінкор

Lviv_Babkina_knyzka_news

Писательница Катя Бабкина стала почетным послом IV «Чилдрен Кинофеста». Теперь миссия Екатерины – популяризировать идеи качественного семейного досуга и культурного развития детей и подростков.

Екатерина Бабкина замечательно подходит для такой роли, ведь она – автор поэтических книг «Огни святого Эльма», «Горчица» и «Обезболивающее и снотворное», сборников рассказов «Счастливые голые люди», «Лилу после тебя» и романа «Соня», а также – детских повестей «Тыквенный год» и «Шапочка и кит». Катины тексты переведены на польский, немецкий, английский, шведский, французский, чешский, румынский и русский языки, пьесы по ее текстами ставились в Киеве, Вене и Женеве. Роман «Соня» вышел в 2016 году на немецком языке. Литературные тексты писательницы печатаются в многочисленных альманахах и антологиях в Украине, Европе и США.

«Мне часто кажется, что для взрослых уже поздно, мы тоже каждый день становимся лучше, сильнее и больше сердцем, но в каких-то местах уже так поломаны, что не починить, – сказала Екатерина Бабкина. – А дети должны стать обществом со здоровым отношением ко многим вещам, в которых мы – где головой, а где-то духом – не доросли, они должны меньше бояться, больше любить и эффективнее взаимодействовать с миром, открытым и большим. Именно поэтому в моих текстах – особенно детских, – рядом с чудесами и приключениями случается то инвалидная коляска, то развод, то зарождения любовных отношений между взрослыми, то помощь ближнему дорогой ценой, то понимание ответственности за материальные ценности и осознание их происхождения».

babkina

“Дети должны стать обществом со здоровым отношением ко многим вещам”, – уверена Катя Бабкина

Короткометражные фильмы по сценариям Екатерины Бабкиной – «Сова» и «Конченый» – получили награды на кинофестивалях в Вильнюсе, Нью-Йорке, Киеве, Мариуполе. А короткий фильм «Желтая коробочка» был распространен в соцсетях более 5 тысяч раз.

«Мне хочется, чтобы дети без страха и стереотипов взаимодействовали с настоящим миром, в котором они живут, – отметила Катя, – и знали, что настоящий мир, такой, как есть – он прекрасен, а что в нем есть не прекрасного – такого, как расовое и гендерное неравенство, неприспособленность обществ к разным отличающимся людям, насилие, равнодушие, страх – это надо принять, глубоко понять, а поняв, исправить – без страха, решительно и хорошо зная, что делаешь и зачем это нужно».

В минувшие годы послами фестиваля выступали Джамала, Дмитрий Шуров и Ахтем Сейтаблаев. В этом году Фестиваль кино для детей и подростков «Чилдрен Кинофест» состоялся в 18 городах и собрал более 30 000 зрителей. В следующем году фестиваль пройдет в Украине с 26 мая по 4 июня.

Тинкорр

Фото: предоставлено Артхаус Трафик

franko

# В дизайні використаний плакат Народної художниці України Ніни БОЖКО, 1956 р.

4 серпня в київському Музеї книги і друкарства відкривається виставка «Вірю в силу духа…». На ній буде багато цікавих матеріалів про творчість та біографію Івана Франка, видатного українського письменника. Ця виставка присвячена 160-річчю від його дня народження.

Зі школи ти вже знаєш, що Іван Франко був одним з найвидатнішних публіцистів та письменників свого часу, і написав багато цікавих статей в газетах та чимало книг. Для шкільних уроків та університетських семінарів завжди потрібно мати цікаві дослідження творчості Івана Франка, адже навчальні програми приділяють його доробку дуже багато уваги. На виставці ти зможеш знайти для себе корисні дані, які стануть тобі в нагоді з початком навчального року.

Організатори пообіцяли, що продемонструють на виставці понад 250 експонатів. Автографи Івана Франка, рідкісні прижиттєві видання його творів, книжки, надруковані за часів радянської влади, та нові видання, що з’явилися в роки незалежної України.

taras_kompanytchenko

На  відкритті  виставки мистецтвознавець, кобзар,  лідер  гурту «Хорея Козацька» Тарас  Компаніченко виконає пісні на слова Івана Франка

Дуже цікаво буде побачити на виставці ілюстрації до творів Франка, виконані відомими майстрами – В. Кричевським, В. Касіяном, В. Лопатою, А. Базилевичем, Г. Якутовичем, та спостерігати таким чином формування образотворчої традиції щодо оформлення творів знаного письменника.

Матеріали до цієї експозиції підготували співробітники Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Музею книги і друкарства України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Вхід на виставку у день відкриття є безкоштовним. В інші дні – за квитками. Експозиція працюватиме до 11 вересня щодня, крім вівторка.

Тінкор

Фото: Музей книги і друкарства

 

polit_zolotoi_mushky3

У «Видавництві Старого Лева» вийшла збірка оповідань Богдана Волошина «Політ золотої мушки». У книжці – гумористичні й дуже добрі історії з життя людей, яких ти завжди можеш зустріти на вулицях галицьких сіл та містечок. Цитати з цієї книжки можна розбирати на анекдоти, тож кращого читання влітку й не придумаєш. Також за гумористичними оповіданнями Богдана Волошина вже відзняли фільм, що вийшов на екрани восени минулого року та вразив глядача влучним відображенням усіх тонкощів галицької мови та своєрідного гумору, притаманного мешканцям галицьких земель.

«Найлегше писати про те, що знаєш, любиш і те, що близьке тобі, – розповів про свою нову книгу письменник Богдан Волошин. – Увесь цей галицький світ, що оточував мене й у якому досі живу, зачаровував своєю самодостатністю, окремішністю та іронічністю. Я не можу сказати, що він унікальний… Але є особливим і вартим, щоб про нього розповіли і плекали його. А ще галицька говірка дуже надається до гумору. Вона смачна і влучна. Зрештою, усе це галицьке життя – це я сам. Я частина його. І з цього дуже тішуся».

polit_zolotoi_mushky_

Вийшла в світ книжка Пана Марциняка “Політ золотої мушки”, однойменна з гумористичним фільмом про галицьке життя, який з’явився на екранах у минулому році

У «Польоті золотої мушки» письменник «переміщує» читача в уявне галицьке містечко Бурачковичі та сусіднє село Лопушну, і змальовує життя видатних бурачківчан. У книжці йдеться про пригоди мера Романа Задупського, секретарки маґістрату Теклі Мілєрової, авторитетного сторожа Ладзьга Микуличина, митця трагічної долі Влодка Фарнеґи, грабаря Мерлюня та багатьох інших персонажів.

«Майже усі герої оповідань писані з реальних людей, – зауважив автор книги. –  Щоправда, не всіх я знав особисто. Часто друзі, знайомі розповідали мені якісь байки, цікаві історії з життя родичів і знайомих, а я вже заселяв тими людьми свої Бурачковичі. Ліпив з них нових героїв, наділяв новими рисами характеру, щоб розвинути образ. І вони починали жити своїм окремим життям. Інколи навіть докучаючи мені, кочували з оповідання в оповідання».

8 жовтня 2015 року вийшла стрічка режисера Івана Кравчишина «Польот золотої мушки» за оповіданнями Богдана Волошина, тож улюблених героїв книг цього письменника можна побачити й на екрані. Для зйомок у комедії акторів та локації обирали дуже ретельно, аби передати весь колорит галицього гумору, який є певною «візитівкою» української культури. Героїв фільму, їхні обличчя автор називає «галицьким іконостасом», аби пожартувати, бо вони – такі собі святі люди, але трішки божевільні.

У фільмі розповідь іде від імені дівчинки на ім’я Микола, яка ділиться історіями про те, що відбувалося в її селі з побаченого нею та зі  слів її дзідзьо.

За словами Богдана Волошина, разом із Іваном він поїхав обирати локації для нового кіно в монастир у Добромилі. Колись тут отримав чернечий постриг митрополит Андрій. А акторів, розповідає пан Богдан, шукали в різних українських містах, по всій Галичині: у Львові, Тернополі, Франківську, Коломиї, Дрогобичі.

Шукати довелося ретельно, адже актори мали говорити не просто українською мовою, але й галицькою говіркою, щоби мова у фільмі була живою і природньою. Письменник відмітив, що це вдалося, і стрічка вийшла без будь-якого надуманого кривляння, без штучності. На думку автора книжки, це реалізувалося не тільки завдяки майстерності акторів, але й режисера: Іван живе в Києві, але він є галичанином, і його відчуття галицької говірки залишається гострим.

«Актори часто імпровізували: вставляли слівця і звороти, які чули в рідних села та містечках. І це було чудово. Особливо вражаюче виходило у неперевершеного Олега Цьони», – розповів письменник.

Нагадаємо: Богдан Волошин – публіцист, письменник-гуморист зі Львова, журналіст  за освітою. З 1984-го року працює у львівських періодичних виданнях та на телебаченні. Уже випустив 5 збірників оповідань. Нині працює на Львівському ТБ. Відомий у Львові та околицях за псевдонімом пан Марциняк.

Тінкор

Фото: ВСЛ

 

fozzi

У суботу, 2 липня, у київському Barbara Bar Фоззі з ТНМК читатиме уривки з книжки про супергероя Василя Гупала, якого сам видумав разом із друзями. Втілив книжкового героя художник-мультиплікатор Сашко Даниленко. Книгу «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод» випустило «Видавництво Старого Лева».

У видавництві вважають, що Василь Гупало – це персонаж набагато важчої категорії, аніж дитячі Котигорошки чи Кожум’яки. Адже у нього є не лише суперсила, а й свої слабкості, особливості характеру, хобі…

fozzi

Книжка від Фоззі вже вийшла в світ

Почалося все з пісні гурту ТНМК, приспів до якої дуже відомий завдяки дитячому ансамблю «Зернятко»: пам’ятаєте, його учасники співають, як «добро все одно закохає зло»? А коли вже до роботи підключився Сашко Даниленко, одне за одним почали вимальовуватися образи друзів та недругів героя, якому під силу побороти яке хочете зло: стихійне, заморське, космічне, потойбічне…

«Текст про Гупала писався ще до війни, потреба в супергерої відувалася вже тоді, – сказав Фоззі. – Коли я складав текст пісні, то уявляв собі Вірастюка і навіть написав йому про це смс. А далі цей всесвіт вже розписував Даниленко, маючи за мету мультсеріал. Я ж вирішив, що додам казок…».

Сашко Даниленко, відомий українцям відеороботами для гуртів ДахаБраха, ТНМК, Kwoon, створив ілюстрації до книги за 9 місяців. Стільки ж він працював над кліпом, – погодься, періоди виглядають символічно! Ось скільки потрібно для народження книжкового героя!