Конкурсанти змагаються в різних жанрах: вокал, музичне мистецтво, поетично-театральне мистецтво та хореографія.
17 жовтня на хуторі Черуковатиця, що в урочищі Красна гора, біля придорожньої церкви, на кордоні шляху Луцьк-Львів, провели музично-історичне дійство, присвячене Дню захисників та захисниць України. Захід відвідало понад 500 людей. Крім місцевих, були гості з Луцька, Львова, Радехова, Стоянова, Горохова та Журавників. Захід відбувся за підтримки Радехівської та Горохівської міських територіальних громад.
Музичну програму наповнили виступи народних ансамблів «Струни серця», «Надія» з Горохова та співочого колективу села Стоянів, оркестр військової частини 1141 Національної гвардії України. Олександр Положинський виконав пісні, деякі – з військовим оркестром волинського прикордонного загону. Гурт Флайzzzа заспівав свої патріотичні композиції в акустичному звучанні. Прозвучали повстанські пісні у виконанні Юрія та Іллі Морозовичів.
Тим часом на території пригощали козацьким кулешем та чаєм. Представники клубу стрільби з лука «Луцькі соколи» проводили майстер-клас. А військово-історична група «Азимут» відтворила реконструкцію бою підрозділу УПА із загоном НКВС. Завершилося дійство гутіркою Лесі Бондарук, презентацією фільму «Справа дев’ятнадцятьох. Українське підпілля на Волині» та запаленням повстанської ватри.
За інф. та фото: Волинська фундація
25 вересня в Тарутинському степу відбувся етно-еко фестиваль «Tarutino steppe». На гостей фестивалю чекало багато цікавих заходів, серед яких – святковий гала-концерт місцевих колективів, що виконували вокальні та танцювальні композиції різних народностей Бесарабії. Увечері степ «запалав» від виступу популярної молдавської групи «Lume», яка завітала на фестиваль привітати громади та відвідувачів. На ярмарку можна було придбати сувеніри ручної роботи місцевих майстрів та спробувати традиційні страви Бессарабської кухні.
– Tarutino steppe етно-еко фест та подібні заходи мають показати людям, що природа може бути прибутковою. Що краще її зберігати, ніж руйнувати заради короткострокової вигоди. До того ж, здорова природа може підтримувати себе без значних вкладень, на відміну від сільського господарства. Тож 25 вересня ми запрошуємо всіх завітати у Тарутинський степ, щоб на власні очі побачити один з останніх в Європі куточків незайманого степу, великих травоїдів, яких повертають до степу, дізнатися про культуру та звичаї місцевих громад та просто гарно провести час, – говорить Михайло Нестеренко, виконавчий директор Rewilding Ukraine.
Родзинкою фестивалю стала екозона та екоактивності, які розкрили гостям природу унікального Тарутинського степу у всій красі. Серед них – видовищна фотовиставка, цікаві лекції від спікерів з різних природних куточків нашої країни, захоплюючі відео та екскурсії, на яких відвідувачі мали шанс побачити куланів, ланей та інших мешканців степу. Крім того, у рамках фестивалю відбувся круглий стіл, присвячений перспективам створення національного природного парку на території Тарутинського степу.
Tarutino steppe етно-еко фест – другий із подібних запланованих заходів в рамках проекту «Відновлення водно-болотних угідь та степів в регіоні дельти Дунаю», який фінансується міжнародною Програмою «Ландшафти під загрозою». Перший фестиваль пройшов в Молдові на березі озера Белеу у 2019 році. Ще два фестивалі заплановані на наступні два роки в Україні та Румунії. Крім того, у Тарутинському степу планується ряд інших заходів із розвитку і просування екотуризму.
Організатори фестивалю – природоохоронна організація Rewilding Ukraine, Бородінська територіальна громада та Центр етнографічного, сільського туризму та сімейного відпочинку «Фрумушика-Нова» – запрошують українців та жителів сусідніх країн завітати на святковий захід.
11 та 12 вересня в Одесі відбудеться 10-й ювілейний Фестивалю німого кіно та сучасної музики «Німі ночі». Локаціями та співорганізаторами фестивалю стануть Музей сучасного мистецтва Одеси та «Зелений театр».
За понад десять років існування фестивалю в Києві та Одесі було показано більше 60 німих фільмів (значна частина з яких раніше вважались втраченими) в живому музичному супроводі музикантів з України, Польщі, Білорусі, Німеччини, Азербайджана, Італії, Великобританії, Ірландії, США, Мексики та Японії. “Німі ночі” стали найбільшим фестивалем німого кіно в Східній Європі та головним українським архівним кінофестивалем, заживши славу вишуканого та інтелектуального дійства.
11 вересня
«Німі ночі» відкриються 11 вересня о 18:30 pop-up виставкою постерів усіх років фестивалю в Музеї сучасного мистецтва Одеси. Виставка триватиме всього два дні, вхід вільний.
О 19.30 в дворику Музею відбудеться камерний показ кінопрограми Довженко-Центру «Міські симфонії: експериментальна урбаністика 1920-х» в музичному супроводі наживо в виконанні одеської композиторки Роксани Смирнової.
Міська симфонія – унікальний кінодокументальний жанр, що народився в 1920-х роках, коли на хвилі загального захоплення кіно, почали з’являтися кінострічки, документальні за своєю суттю, експериментальні за змістом та поетичні за настроєм. В програмі буде показано фільми, що зафіксували молодість європейських міст – Тбілісі, Лондона, Нью-Йорка, Ніцци.
12 вересня
О 19:00 в Зеленому театрі розпочнеться основна програма фестивалю. З огляду на ризики карантинних обмежень вона буде тривати впродовж одного дня, проте, традиційно, в рамках музичних кіноперформансів, присвячених видатним зіркам німого кіно.
Перший сет фестивалю, присвячений українсько-німецькій зірці німого кіно Ксенії Десні, розпочнеться показом мелодрами «Карусель», знятої в Швеції в 1925 році голлівудським кінорежисером українського походження Дмитром Буховецьким, в супроводі одеського джазового тріо Андрія Показа.
В рамках другого сету фестивалю, присвяченого українській та французькій зірці німого кіно Наталі Лисенко, буде показано французьку стрічку режисера Жана Епштейна «Подвійне кохання» (1925) в супроводі київського композитора та діджея Олексія Подат.
Третій сет фестивалю складе шедевр українського кіноавангарду – кіносимфонію «Навесні» (1929) режисера Михаїла Кауфмана в супроводі іменитого українського композитора Олександра Кохановського.
Вхід на заходи фестивалю платний.
За інф. Довженко-Центру
6 серпня на літературній сцені ювілейного Бандерштату виступить дитяча письменниця Анна Багряна, авторка сучасного українського підліткового фентезі «Вітрова гора». Також у цей день презентують проєкт «Військо Читає» за участіВалерія Чоботаря та Владислава Кириченка. У суботу, 7 серпня, відбудеться дискусія на тему «Хочу зрозуміти Схід: розмова про Донеччину і Луганщину» та презентація книги Степана Бандери «Перспективи Української Революції». 8 серпня на літературній сцені чекатимуть Сергія Жадана, поета, прозаїка, перекладача, громадського діяча, музиканта, лауреата міжнародних премій.
Фото: «Бандерштат»
– Ми будемо монтувати сцени, обладнаємо наметове містечко і фудкорт, ярмарок і дитячу та художню галявину, влаштуємо змагання і, звісно, співатимемо та запалюватимемо! – пишуть організатори. Вони запрошують кожного стати учасником, волонтером або меценатом фесту.
Цьогоріч організатори планують запросити близько 20 українських гуртів та виконавців, серед яких: Go_A, Один в каное, KALUSH, Тінь Сонця, OT VINTA, Шпилясті Кобзарі та багато інших. Окрім стандартної музичної фестивальної сцени, буде ще й ніч акустичної музики. На гостей чекає просвітницька галявина, де виступатимуть письменники, барди, кобзарі, науковці, талановиті гурти. Традиційно проведуть поетичний батл з визначенням найкращого Ше.Поета фестивалю. На фестивалі діятимуть дитяча галявина, ярмарок та наметове містечко. Оскільки Шевченко – художник, на гостей чекатимуть круті майстер-класи з художнього мистецтва, імпровізації та handmade.
Любителі театральної сцени зможуть побачити прем’єру вистави «Шевченко. Остання любов» драматургині та режисерки Ольги Анненко. Окрім того, для всіх охочих будуть проводитись екскурсії Тарасовими місцями.
Організатори продовжать започатковану традицію командних змагань Ше.Games. На цьому фесті додадуться 4 локації – Фольк-сцена, Прес-центр, Територія майстер-класів та Грін-рум.
Вхід на всі події безкоштовний. Організатори прагнуть навчити молодь відпочивати тверезо. Саме тому в дні Ше.Fest’у в Моринцях заборонено продавати та вживати алкогольні напої.
Фестиваль – це не лише про Шевченка і не тільки про музику. Це вже дещо набагато більше. Це справжнє Ше.Братство – коло своїх людей, яке щороку розширюється.
Фото: «Ше.Fest»
Ше.Фест запрошує відсвяткувати день народження Тараса Шевченка
Фабула фільму – несподівана зустріч Ісмета, колишнього військового, який нещодавно повернувся зі служби в турецькій армії, де був командувачем берегової охорони на морському кордоні, із біженцями Омаром та Марією, яка стає для літньої людини непростим досвідом: адже він, як і більшість людей, має власні погляди та упередження.
Фільм «Омар і ми» отримав нагороди кінофестивалів у Туреччині, Франції, Німеччині, Португалії, Ізраїлі, Індії, Аргентині, Болгарії, Румунії, Польщі та США.
У понеділок, 26 жовтня, відбувся показ фільму «Шумовиння днів» (L’écume des jours, 1968). Це перша екранізація найвідомішого роману майстра абсурду та містифікації Бориса Віана. Романтична історія Коліна та Хлої в барвистому сюрреалістичному світі, де з людей проростають квіти, а кімнати можуть самі змінювати розмір.
У вівторок, 27 жовтня, глядачі подивилися стрічку «Я прийду плюнути на ваші могили» (J’irai cracher sur vos tombes, 1959). Стильний французький нуар знятий за «проклятим» бестселером Віана «Я прийду плюнути на ваші могили» режисера Мішеля Ґаста. На прем’єрному сеансі саме цього фільму у письменника зупинилося серце. Джо Грант прагне помститися провінційним расистам за вбивство свого брата. Для цього він приїздить в маленьке містечко, де ніхто не здогадується про його наміри.
У середу, 28 жовтня, на екрані – «Прекрасний вік» (Le Bel âge, 1960). Останньою роллю Бориса Віана в кіно стала роль буржуа Бориса в фільмі його друга П’єра Каста «Прекрасний вік». Стрічка доповнює коротку акторську фільмографію Віана, де самобутня пластика та персональна харизма письменника проявилася не гірше за його тексти. За сюжетом, молодий денді Жак, який переживає гіркий розрив з Александрою, вирушає з друзями за місто. Проте спогади про стосунки наздоганяють його під час відпочинку.
У четвертий день фесту, у четвер, 29 жовтня, можна подивитися українську прем’єру захопливої документальної оповіді про відносини Бориса Віана та кінематографу – «Кіно Бориса Віана» (Le cinéma de Boris Vian, 2010). У фільмі використано кадри з рідкісних ранніх фільмів Віана-актора, де завдяки своїй нетиповій зовнішності письменник зображав то вампіра, то готичного кардинала. Документальна стрічка оповідає про вплив модерністської прози Бориса Віана на європейське кіно.
За інф.: Довженко-Центр
Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.
Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах!
Цього року Міжнародний кінофестиваль «Відкрита ніч», який називає нові імена в кіно, відмітив гран-прі стрічки «Шпілі-Вілі» режисера Івана Шохи та «Зловмисник» Валерія Шевченка. А в жовтні команда фестивалю презентує новий проєкт – «Зоряний прискорювач». Про це повідомив Президент та арт-директор фестивалю Михайло Іллєнко.
Цьогоріч на конкурс «Відкритої Ночі» було подано 94 стрічки – чимало, зважаючи на майже повної відсутності зйомок у березні – травні через карантинні умови. До офіційної програми фестивалю 2020 року увійшли конкурсні і позаконкурсні програми, складені з нових фільмів режисерів-дебютантів і вже відомих митців.
Фільмам дало оцінку професійне журі, до складу якого увійшли кіно-продюсерка Наталія Лібет, режисер Антоніо Лукіч, актриса Ірина Мак, співзасновниця та виконавча директорка Української Кіноакадемії Анна Мачух, оператор-постановник Вадим Ільков, режисер анімаційного кіно Микита Лиськов, культуролог, арт-менеджер, Генеральний директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко. За підсумками найкоротшого фестивалю короткометражного кіно було обрано переможців. Нагороди фестивалю «Відкрита ніч. Дубль 23» отримали: Гран-Прі – фільми «Шпілі-Вілі» Івана Шохи та «Зловмисник» Валерія Шевченка. Головний Приз в номінації ігрового кіно – «Зловмисник» режисера Валерія Шевченка. Диплом фестивалю в номінації ігрового кіно – «Шпілі-Вілі» режисера Івана Шохи. Головний Приз в номінації анімаційного кіно – «Прізвище в Кишені» режисера Степана Коваля. Краща операторська робота – «Зловмисник» Валерія Шевченка. Найкраща робота художника – «Тумани» Анастасії Лелюк. Найкраща актриса – «Тумани», Леся Липчук. Найкращий актор – «Зловмисник», Ігор Щербак. Приз Глядацьких Симпатій – фільм «Великдень», режисера Валерія Гриші. Спеціальна відзнака Журі за «Найкращу сцену з домашньою консервацією» – фільм «Великдень» режисера Валерія Гриші. Спеціальна відзнака Журі за «Сміливий політ фантазії» – фільм «Шпілі-Вілі» Івана Шохи. Церемонія нагородження переможців 23-го Дублю Відкритої Ночі відбулася 14 серпня на київському Арт-Причалі.
Команда фестивалю «Відкрита Ніч. Дубль 23». Фото: «Відкрита Ніч»
Додатково на церемонії нагородження переможців фестивалю глядачі змогли побачити фільми проекту «Дивись українське», а також спеціальний показ фільму «Анна» (реж. Декель Беренсон), створений у ко-продукції: Ізраїль, Україна, Велика Британія. Світова прем’єра стрічки відбулася 24 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де вона в основній конкурсній програмі змагалася за Золоту пальмову гілку як найкращий короткометражний фільм. Фільм розповідає про Анну — одиноку матір середнього віку, що мешкає в невеликому промисловому місті на охопленому війною сході України. Вона працює на м’ясопереробному комбінаті, живе в старій занедбаній квартирі та мріє про краще життя для себе і своєї 16-річної доньки.
Цього року глядачі фестивалю захопилися ретроспективною програмою «Перші кроки». Карантин дав можливість фестивальній команді здійснити власну ревізію 22 річної історії «Відкритої Ночі». Тому цього року, окрім самих фільмів, команда фестивалю зробила спеціальні інтерв’ю з авторами фільмів, чиї стрічки увійшли до ретроспективи. Ретроспектива представила ранні фільми знакових українських режисерів, що починали свій творчий шлях на «Відкритій ночі».
Михайло Іллєнко, Президент та арт-директор фестивалю, анонсував новий проєкт «Відкритої ночі» – «Зоряний прискорювач». Це інтерактивний архів фестивалю із використанням технології VR. Проект створюється за підтримки Українського культурного фонду, а його презентація відбудеться уже на початку жовтня 2020 року.
Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.
У 2019 році фестиваль отримав фінансову підтримку від Українського культурного фонду та увійшов до Книги рекордів України у категорії «Мистецтво, масові заходи», як захід із найбільшою кількістю офіційних локацій, а саме 100 майданчиків та кількістю глядачів, що одночасно здійснювали перегляд більше 8500 осіб. З 1997 року захід проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно та в партнерстві з Департаментом культури КМДА та комерційними установами.
Фото: «Відкрита Ніч»
Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.
Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах
Усі фільми, що братимуть участь у конкурсі, змагатимуться за дві фінансові нагороди. Головна нагорода фестивалю становить 100 000 гривень. Головного переможця фестивалю визначатиме журі. Селекція фільмів до конкурсної програми здійснюється відбірковою комісією, до якої входить програмна дирекція кінофестивалю.
До участі у Конкурсі приймаються ігрові, неігрові та анімаційні стрічки. Конкурсна програма збирає фільми та відео-роботи: україномовні; двомовні (які відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію); будь-які фільми та відео-роботи українського виробника, за умови, що іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою. Хронометраж фільмів та відео-робіт не може перевищувати 20 хвилин. Обов’язкова наявність англійських субтитрів. Заповнити онлайн-форму заявки можна на офіційному сайті фестивалю до 15 червня.
До допомоги в створенні фестивального проморолику цього року долучився гурт Dakhabrakha із магічною композицією Sonnet з нового альбому Alambari, оператор Ілля Єгоров, режисерка монтажу Тетяна Дородніцина.
Нагадаємо, з 1997 року захід відбувається за підтримки Державного агентства України з питань кіно. З 2016 року фестиваль отримує фінансову підтримку Київської міської державної адміністрації.
Нагадаємо також, переможець останнього «Відкрита ніч. Дубль 22» Nikita Liskov отримав Золоту Дзиґу за найкращий анімаційний фільм «Кохання».
За інф. «Відкрита ніч»
Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 23» оголосив прийом кінострічок на конкурс
15 травня стартують активності 18-го Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах». Цьогоріч фестиваль та урочиста церемонія нагородження відбудуться в онлайн-форматі. Фест триватиме до 17 травня. Фестивальні заходи також будуть приурочені святкуванню 30-ліття незмінного організатора «Прес-весни» – Інформаційно-творчого агентства «ЮН-ПРЕС».
Конкурсна тема цього року — «2020: моя країна в смартфоні». Ця тема відповідає державній стратегії, зорієнтованої на діджиталізацію. Діти голосуванням обрали цю тему як дуже актуальну наразі. Понад 300 учасників з 16 регіонів України та 7 країн світу зможуть конкурувати в 10 номінаціях у розкритті ідеї, дослідження, спостереження, у проектній діяльності на цю тему. Організатори конкурсу запропонували конкурсантам перелік підтем, за якими можна створити журналістський твір. Номінації, у яких можна буде презентувати свою роботу: «Фоторепортаж» «Відеоробота» «Нові Медіа» «Радіоробота» «Традиції та новаторство» «Літературний твір» «Медіапроєкт» «Газета» «Голос Покоління Z».
15 травня відбудеться урочисте онлайн-відкриття Фесту «Прес-весна»: запалюємо на відстані!». Першого фестивального дня також можна буде відвідати онлайн-презентацію номінацій і журі Конкурсу ― «Знайомтесь, високий рівень!» та подивитися кіноретроспективу «Прес-весна на Дніпрових схилах: повноліття». Цього ж дня відбудуться активності онлайн-редакції «ІнфоМанія» ― «ЮН-ПРЕС ювілейний!».
16 травня учасників та глядачів запрошують до творчих віталень ― на майстер-класи-онлайн від членів журі, партнерів та медіатренерів, а також корисні лайфхаки від медіаекспертів. Потім відбудуться віртуальні екскурсії «Київ ― європейська столиця».
17 травня учасники фесту візьмуть участь в урочистій онлайн-церемонії нагородження «ВІВАТ, переможцям!». Переможці отримають дипломи в елекронному форматі. Кубки та призи розішлють власникам. Можна буде подивитися медіакейс проєктів ІТА «ЮН-ПРЕС»: представляємо кращі практики».
Андрій Дмитрук, голова журі в номінації «Відеоробота», письменник, сценарист, ведучий протягом 25-ти років програм на Першому Національному каналі України, звернувся до учасників цьогорічного фестивалю-конкурсу із закликом бути оригінальними та кинути спроби когось копіювати або наслідувати: «Уявіть себе першим журналістом на планеті Земля… Нас цікавить тільки ваш погляд, ваше особисте відчуття…».
Також свій меседж для учасників цьогорічної «Прес-весни» із США передала Оксана Кучерова, креативна продюсерка проєкту «Міняю жінку» («1+1»).
До привітань із 30-річним ювілеєм ІТА «ЮН-ПРЕС» КПДЮ приєдналася Олександра Горчинська – випускниця 2008 року, яка працює журналісткою. Її першим бойовим хрещенням була стаття в газеті «Молодь України».
Привітання від журналістів продовжують надходити до агентства, слідкувати за їхньою появою ти можеш на сторінці в соцмережі.
Нагадаємо, фестиваль «Прес-весна на Дніпрових схилах» організований Київським Палацом дітей та юнацтва, Департаментом освіти і науки Київської міської державної адміністрації за підтримки Міністерства освіти і науки України. Співорганізатори – Національна спілка журналістів України, Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Академія української преси, Національна спілка письменників України.
Нагадаємо також, на початку травня агентство «ЮН-ПРЕС» взяло участь у вшануваннях та челенджах до Дня Перемоги. Викладачі та учні КПДЮ поклали квіти до Вічного вогню.
Також на початку травня в Інформаційно-творчому агентстві «ЮН-ПРЕС» відбулася віртуальна екскурсія на радіо, яку провела педагог агентства Юлія Скоробогач, викладачка дисципліни «Радіожурналістика».
За інф. ІТА «ЮН-ПРЕС»
Фото обкладинки: ІТА «ЮН-ПРЕС»
Стартує «Прес-весна на Дніпрових схилах» || Київський Палац дітей та юнацтва
До 15 травня режисери традиційно можуть подати свої кінострічки на конкурс «Відкрита ніч. Дубль 23». Залишити заявки можна на сайті кінофестивалю. Селекція фільмів у конкурсні програми здійснюватиметься відбірковою комісією, в яку входить програмна дирекція кінофестивалю.
Конкурсна програма збирає ігрові, неігрові й анімаційні фільми та відео-роботи: україномовні; двомовні (які відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію); будь-які фільми та відео-роботи вітчизняного виробника, якщо іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою. Хронометраж фільмів та відео-робіт не може перевищувати 20 хвилин. Обов’язкова наявність англійських субтитрів.
Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.
За інф. «Відкрита ніч. Дубль 23»
9 березня організатори Фестивалю «Ше.Fest» запрошують до київського Будинку Письменників відсвяткувати День народження Тараса Шевченка на Гала-концерті конкурсу #шепісня2020. Журі ще визначає фіналістів, а поціновувачі творчості авторів пісень на вірші Тараса Шевченка до ночі 29 лютого можуть узяти участь у глядацькому голосуванні в номінаціях «Гурти», «Барди» (співана поезія), «Вокальні колективи».
У журі конкурсу – музиканти Сергій Фоменко, Ярослав Джусь, Дмитро Добрий-Вечір, Юлія Капшученко-Шумейко. Вони разом цього року знову сприятимуть тому, щоб Шевченко був молодіжним, популярним, доступним у різних музичних стилях і жанрах, зрозумілим і близьким молоді і людям поважного віку.
Нагадаємо, відкриттям ШеФесту став Go-A Band, який переміг в отборі на конкурс «Євробачення-2020», який відбудеться в травні у Нідерландах. Нагадаємо також, минулоріч концерт пісень на слова Тараса Шевченка відбувся 10 березня у Колонній залі Київради. До фіналу дійшли гурти «Рутенія», гурт «Сни Дріади», гурт «СонЦе», гурт Banderas Blues Band. В номінації «Барди» найкращими стали Богдан Тарасюк, Слава Котов, Марія Гев. Фестиваль у Моринцях прозвучав 17 – 18 серпня.
Фото: facebook @she.pisnia
До 15 червня можна подати заявку на конкурс Фестивалю кіно та телеоператорського мистецтва КІНООКО. У конкурсі можуть узяти участь короткометражні та повнометражні ігрові та неігрові фільми, а також музичні кліпи. Цього року Фестиваль відбудеться 24-27 вересня в Будинку кіно в Києві та в інших локаціях.
У рамках конкурсу можна взять участь у трьох програмах: студентській, конкурсній програмі короткометражих фільмів і конкурсній програмі повнометражних кінооператорських дебютів.
Конкурсна програма фестивалю складається з 5 номінацій: ігровий фільм, неігровий фільм, експериментальний фільм, кіноетюд. Додатково з цього року на конкурс можна подавати музичне відео: умови для фільмів цієї номінації оголосять у березні.
Переможці будуть відзначені: призом ім. Д.П. Демуцького за кращу операторську роботу у номінації Ігровий фільм; призом ім. М. Кауфмана за кращу операторську роботу у номінації Неігровий фільм; призом ім. Ю. Іллєнка за кращу операторську роботу у номінації Експериментальний фільм; призом ім. С. Шахбазяна за кращу операторську роботу у номінацію Кіноетюд.
За інф.: КІНООКО
Завтра, 9 листопада, у столичному Музеї книги і друкарства України, відбудеться II поетичний турнір імені Нестора Літописця від організаторів: Творчо-виробничого та навчально-дослідного центру розвитку сучасного мистецтва, відділу мовної політики Головного управління мовної політики Директорату державної мовної політики Міністерства культури України та видавництвом «Смолоскип». 7 листопада завершився період подання заявок на участь, і наразі їх опрацьовують. Проте вже відомо, що в заході візьмуть участь сучасні поети та поетки, які мають не менше однієї виданої поетичної книжки. З 10.00 вони презентують на турнірі різні тематики та стилі.Переможців II поетичного турніру імені Нестора Літописця оголосять о 17.00. Окрім поетів-лауреатів, виступатимуть музиканти:
лірник Ярема Шевчук, I W А N N А, Ірина Шинкарук, народна артистка України, «Шпилясті кобзарі», лідер групи «Мандри» Сергій Фоменко.
Нагадаємо: І поетичний турнір імені Нестора Літописця 2016 року виграла Юлія Стахівська. Друге місце посів Тарас Малкович, третє – Павло Коробчук.
Цього ж дня у Музеї відбудуться інші заходи до Дня української писемности та мови. З 12:30 до 14:30 можна буде відвідати майстер-класи Музею книги і друкарства України: «Скрипторій», «Лаврська друкарня», «Мармурування», «Музейна папірня» за цінами Музею. О 14:30 відкриється виставка та презентація мистецького проекту неконфліктного мовоствердження МовАрт. О 15:00 розпочнеться круглий стіл «Імплементація Закону України «Про функціонування української мови як державної».
Нагадаємо також: до Дня української писемности та мови 8 листопада Українське радіо проводить щорічну акцію «Всеукраїнський радіодиктант національної єдности» у Національній бібліотеці ім. В.Вернадського, у якій візьмуть участь запрошені гості. Кожен зможе взяти участь у диктанті: з 11:20 у прямому ефірі з радіостудії на Хрещатику, 26 текст читатиме Олександр Авраменко, відомий мовознавець, автор підручників і посібників з української мови та літератури.
Також 8 листопада у Колонній залі Київської міської Держадміністрації відбудеться відкриття Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика. Відвідати захід можна з 14.30.
Також пропонуємо звернути увагу: цього ж дня Національний музей літератури України запрошує на нагородження учасників конкурсу творчих робіт серед учнівської молоді України «Україна в барвах слова». Конкурс проводився музеєм спільно з Національною спілкою письменників України за сприяння Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та БО «БФ «Серце до серця».
До участі у конкурсі можна надати фільми тривалістю 1-8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт.
Десятку фіналістів, обрану селективною комісією, оголосять 19 травня 2020 року. 10 фільмів-фіналістів покажуть у містах-учасниках фестивалю у рамках VІІ «Чілдрен Кінофесту». Переможців конкурсу назвуть 7 червня, під час Церемонії закриття фестивалю.
Переможець у номінації «Найкращий український дитячий фільм отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис. грн., «Приз глядацьких симпатій – 10 тис. грн., найкращі дитячі фільми у категоріях 7-10 та 11-14 років – по 5 тис. грн. та дипломи.
Нагадаємо, у 2018-2019 роках, у рамках «Чілдрен Кінофесту», утретє відбувся конкурс фільмів, знятих дітьми. До участі у конкурсі подалися понад 150 учасників з усієї України, а переможцем став фільм «Лісова школа» 8-річної Анни Зусмановської з Кривого Рогу про булінг у школі, де навчаються тваринки. Переглянути усі роботи фільмів-фіналістів можна тут. 2019 року фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 24 містах і зібрав близько 50 тисячі глядачів. Наступний «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 29 травня по 7 червня 2020 року.
За інф.: «Чілдрен Кінофест»
Учасники – майбутні фахові залізничники – поспілкувалися на стратегічній сесії «Створення екопам’ятки XV Всеукраїнського екологічного фестивалю». Ще вони працювали над розробкою макету «Екоподорож дитячими залізницями майбутнього»; узяли участь у презентації проектів екологічного та залізничного спрямування, авторами яких є юні залізничники. На фестивалі були вікторини й дискусії, обмін досвідом та творчі виступи команд-учасниць, цікаве і пізнавальне дозвілля: екскурсія та дискотека.
Найкращі проекти фестивалю та його найактивніші учасники отримають нагороди від Укрзалізниці. Також, за доброю традицією, організатори заходу підготували подарунки усім командам, щоб заохотити прагнення юних залізничників бути дбайливими господарями та охоронцями природи.
За результатами роботи фестивалю гран-прі отримала Запорізька дитяча залізниця. Переможцем у номінації за найкраще ековпровадження проекту стала Київська дитяча залізниця; за найкращу екоінновацію в залізничній галузі – Рівненська дитяча залізниця; за найкращі екоорієнтовані технології розвитку залізничного транспорту – Львівська дитяча залізниця; за найкращий партнерський екопроект – Луцька дитяча залізниця; за найкращий екокейс з впровадження проекту – Закарпатська дитяча залізниця; за найкращий проект з озеленення території – Дніпровська дитяча залізниця; за найкреативнішу ідею екопроекту – Мала Південна.
За інф. Укрзалізниці
Фото обкладинки: сайт dp.uz.gov.ua
Фільми програми були віднайдені в архівах в різних куточках світу впродовж останніх кількох років. Всі вони об’єднані темою вигнання та повернення: самих стрічок, здавалося б, назавжди втрачених, і їх героїв, які полишають домівку в пошуках кращої долі. На фестивалі можна буде подивитися 6 німих фільмів, які донедавна вважались утраченими, у новому музичному супроводі від сучасних музикантів з України, Білорусі, Литви, Великої Британії та Австрії.
Програму фестивалю можна дивитися в трьох секціях. «Знято в Україні»: два фільми українського виробництва, забутих протягом століття – репрем’єри забороненого авангардного фільму Івана Кавалерідзе «Штурмові ночі», 1931, та комедії «Пригоди полтинника», 1929, Акселя Лундіна. Другий фільм – це одна з небагатьох вцілілих німих дитячих комедій, нещодавно повернута в Україну з російського Госфільмофонду. Нині обидві стрічки зберігаються у Фільмофонді Довженко-Центру. «Репатріація»: два твори світового кінематографу, зняті за участю кіномитців українського походження. Перший – ліричний етюд «Мій син», 1928, «Совкіно», режисер Євґєній Чєрвяков. У головній ролі – Анна Стен, майбутня голлівудська зірка з Києва. Довгий час фільм вважався втраченим під час Другої світової війни. Місцями понівечена фрагментована прокатна копія була знайдена в Музеї кіно в Буенос-Айресі лише в 2008 році. Другий – драма «Карусель», 1923, Швеція, знята Дмитром Буховецьким, уродженцем Білої Церкви, майстром історичних екранізацій 1920-х студій Paramount, Universal та MGM. «Австрійська класика»: два фільми з Австрійського кіноархіву з нагоди двостороннього року культури «Австрія-Україна». Один з них – «Маленька Вероніка», 1930, режисер Роберт Ланд – один із шедеврів австрійського кіно, нещодавно віднайдений у французькому архіві та відреставрований Австрійським кіноархівом. Саундтрек до нього створив і виконає музикант KMET, який має українське коріння. Другий – «Місто без євреїв», 1924, режисер Ханс Карл Бреслауер. Повна версія фільму на плівці знайшлася випадково в 2015 році на барахолці в Парижі. Стрічку відновлено зусиллями Австрійського кіноархіву та понад 700 донорів й у 2018 році повернуто на екрани.
Фільми традиційно демонструватимуться у живому музичному супроводі сучасних українських та закордонних виконавців і композиторів. Над створенням авторських саундтреків працюють: композиторка Алла Загайкевич, Україна, та перкусіоніст Аркадій Готесман, Литва; фіналістка освітньої програми для кінокомпозиторів Envision Sound Вольга Падгайская та Five-Storey Ensemble, Білорусь; композиторка і виконавиця Олеся Здоровецька, Україна; композитор Андрій Показ та Арсен Одабашьян, Україна; композитор і гітарист КМЕТ, Австрія; музиканти Герхард Грубер, Петер Росманіт та Адула Ібн Кадр, Австрія. Це вже другий фестивальний рік, коли до створення музики для архівних стрічок запрошують молодих композиторів, які стали відкриттям освітньої програми для кінокомпозиторів Envision Sound, започаткованої у 2017 році Довженко-Центром та Британською Радою в Україні.
Програма фестивалю у Києві:
20 червня
«КАРУСЕЛЬ» / Karusellen, реж. Дмитро Буховецький, Швеція, 1923, 68 хв.
Музика: Андрій Показ (Україна)
«МАЛЕНЬКА ВЕРОНІКА» / Die Kleine Veronika,реж. Роберт Ланд, Австрія-Німеччина, 1930, 70 хв.
Музика: KMET (Австрія)
21 червня
«ШТУРМОВІ НОЧІ», реж. Іван Кавалерідзе, Українфільм, 1931, 52 хв.
Музика: Алла Загайкевич (Україна), Аркадій Готесман (Литва)
«МІСТО БЕЗ ЄВРЕЇВ» / Die Stadt Ohne Juden, реж. Ханс Карл Бреслауер, Австрія, 1924, 80 хв.
Музика: Герхард Грубер, Петер Росманіт, Адула Ібн Кадр (Австрія)
22 червня
«ПРИГОДИ ПОЛТИННИКА», реж. Аксель Лундін, Україна, ВУФКУ, 1929, 68 хв.
Музика: Вольга Падгайская і Five-Storey Ensemble (Білорусь), фіналістка Envision Sound
«МІЙ СИН» / Мой Сын (реж. Євґеній Чєрвяков, Совкіно,1928), 48 хв.
Музика: Олеся Здоровецька, Марк Токар, Нік Рот, Алекс Бонней
Початок показів: 19:00. Квитки можна придбати в касі Довженко-Центру.
Про це повідомили організатори під час прес-конференції-мандрівки на пароплаві по Дніпру в середу, 19 червня, коли оголошували цьогорічну програму фестивалю, що відбудеться в ніч з 29 на 30 червня на столичному Арт-причалі.
Протягом 22 років своєї історії фестиваль «Відкрита ніч» зібрав у своїх програмах силенну кількість фільмів: як запевняють організатори та учасники, для їх демонстрації не вистачить навіть полярної ночі. Тому цьогоріч фест «Дубль 22» розпочинає роботу за тиждень до основного заходу: вже з 22 червня можна дивитися дофестивальні покази. Напередодні щорічного фестивалю організатори «Відкритої ночі» показують найбільш пам’ятні і резонансні роботи минулих років. Цього року в дофестивальних показах продемонструють панораму переможців найновішої історії фестивалю.
Нагадаємо: у фестивальну ніч з 29 на 30 червня синхронні покази проходитимуть у більш ніж 100 майданчиках в Україні та зарубіжжі.
Вхід на фестивальні покази на Арт-причалі – вільний.
Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 21» оголосив цьогорічних переможців
– Я вперше на цьому заході, але читач я давній. Я вчилася в школі гуманітарного профілю. І ми багато писали рефератів, перекладали, конспектували, у нас тоді це було дуже популярно. І після занять у школі ми йшли в бібліотеку – у нас на Караваєвих Дачах у Києві була хороша районна бібліотека. Або нас направляли в якусь іншу, у якій ми шукали потрібну літературу…
– І це було як норма?
– Так, це було системно. Це було кожен день практично. Тому для мене бібліотека – не новинка, це звичайна справа. А в університеті це, звичайно, філологічний читальний зал, де ми пропадали…
– Чому саме ви цьогоріч стали читачем року, номінантом премії?
– Я – активний читач, і студентів теж направляю в бібліотеку, вони пишуть реферати, користуються фондами. Може, це спрацювало.
– За багаторічної роботи в університеті накопичується багато досвіду. Чи виходить передати його студентам? До речі, ви навчалися в КНУ?
– Закінчувала філологічний, тоді називався романо-германський. Потім працювала в іншому ВУЗі. А в університет прийшла писати кандидатську. У мене вже практично була готова робота, коли я стала працювати тут, в університеті – спочатку на Виставці, потім – тут. Мій науковий керівник В’ячеслав Карабан, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищоїшколи України досі працює в університеті: він є професором кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В університеті ми передаємо свій досвід молодшим колегам, аспірантам. Зокрема, я відповідаю за наукову роботу.
– Чи достатньо такої взаємодії?
– У нас в інституті є напрямок для вчителів англійської та української мов – є набір бакалаврів і магістрів. Є семінари для вчителів середньої школи. Можуть бути відкриті заняття.
Людмила Науменко (третя справа) стала лауреаткою премії «Читач року – 2018»
– До університету приходять нові покоління, зі своїми фішками, особливостями… Чи є якийсь емоційний контакт зі студентами, які починають навчання?
– Прекрасний контакт. Я працюю на вищому рівні – з магістрами. Але в мене є й третьокурсники. Третій курс – це ще процес становлення, накопичення знань. Про якусь наукову роботу там ще говорити важко. А магістри – вони або професійно орієнтовані, або вже починають наукову діяльність. І тут, звичайно, вже є про що казати. До речі, якраз сьогодні ставила залік з української мови і прикладної лінгвістики, переклад науково-технічних текстів. Студенти готували матеріали і знайшли, що тільки в нашій бібліотеці є певний переклад Агатангела Кримського. Оскільки це 20-ті роки, то дуже складно знайти оригінали його робіт.
– Але все ж таки приходять нові покоління студентів, і певно що вони чимось відрізняються від попередніх…
– У кінці 90-х я жахнулася, які студенти. Студентів нічого, крім грошей, не цікавило. Улаштуватися в житті, вийти заміж за іноземця, поїхати за кордон… З ними було практично неможливо працювати. А зараз, через кілька років, уже відбувся якийсь перелом. Прийшли діти, які хочуть набувати професію, і будуть у ній працювати. Для мене це плюс. Я сама працюю в цій царині, мені це цікаво. І працювати з нецікавими студентами мені теж не цікаво.
– Чи буває, що на потоці ви бачите молоду людину, і розумієте, що саме їй ви хотіли би передати більше знань, наукового досвіду?
– Не можу так виділяти студентів. Просто бачу, що ось ці – більш енергійні, більш цікаві, активні. Відмічаю, звичайно, для себе. Якось робиш поправки на це… Можливо, від них більше питань, більше зацікавленості. І бачиш, що вони готують більш цікаві, більш творчі роботи. У кожній групі, як правило, десь двоє є неординарних. Рідко буває, щоб група – абсолютно сіра. Хтось завжди виділяється.
– Ви не знаєте, як люди реалізувалися потім?
– Звичайно, нам із цим складно, бо в нас немає цього фідбеку. Знаю тільки про своїх студентів, які працевлаштовані в університеті, читають східні мови – з ними я, звичайно, перетинаюся.
– Якою б не була підготовка школярів, абітурієнтів, але ж викладачі університету знають, які помилки в мові притаманні вступникам та молодшим студентам. Багато помилок буває?
– Бувають. Я не знаю, чому. Мабуть, тому, що школа для багатьох – це російськомовне середовище, і вони не відчувають себе автентичними українцями. Читають, можливо, російські книжки, говорять удома російською. Також відео, інтернет – російські
– Принаймні, граматику, пунктуацію в школі більш-менш засвоюють. А лексика, стилістика?
– Фразеологія є проблемою. Ще – структура українського речення. Синтаксис. І русизми. Не відчувають мови. Навіть якось доводили, що в українській є слово «наряд». Ні, кажу, його немає, є вбрання. Але ось словник дає! Так, проте цей словник був укладений ще за радянського періоду. Коли була тенденція до того, щоб запозичувати русиїзми, і щоб це сприймалося потому, як українські слова.
– Хто зі студентів, зазвичай, сильніший – з областей? Кияни?
– Немає особливої різниці.
Текст: Поліна Аксьонова, журналіст
Фото: зі сторінки у фейсбуці Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка.
На фото на обкладинці: директор бібліотеки Олег Сербін приймає від Людмили Науменко колективну монографію.
Хлопці та дівчата приїжджали до Києва на X Всеукраїнський зліт юних залізничників «Моє покликання – залізничник». Зліт цього року зібрав представників усіх дитячих залізниць України: Львівської, Рівненської, Луцької, Закарпатської, Дніпровської, Запорізької, Київської, Малої Південної. Також приїхали гості – вихованці Білоруської дитячої залізниці.
Діти-учасники X Всеукраїнського злету юних залізничників та дорослі залізничники відкривають новий сезон роботи столичної дитячої залізниці. Фото: зі сторінки Укрзалізниці у фейсбуці
Учасники зльоту брали участь у безлічі заходів – у профорієнтаційному квесті, де потрібно було позмагатися в знаннях, у грі в брейн-ринг на залізничну тематику тощо. Школярі взяли участь у фестивалі «Сталева магістраль», дізнавалися більше про основні професії залізничної галузі. Куратори груп дитячого зльоту стали працівники регіональної філії «Південно-Західна залізниця».
У Міжнародний день захисту дітей діти та підлітки взяли участь у відкритті Київської дитячої залізниці після реконструкції.
Юні залізничники зможуть навчатися в оновлених вагонах дитячої залізниці. Фото: зі сторінки Укрзалізниці у фейсбуці
– Ця залізниця – флагман для нас. Це не тільки розважальний атракціон, де діти можуть проїхатись залізницею, але й діючий навчальний центр. Наразі тут навчається пів тисячі дітей. Вони – майбутні залізничники, наша зміна. Сьогодні, не зважаючи на будь-які зовнішні або внутрішні обставини, маємо думати про дітей, які завтра забезпечать стабільну роботу Укрзалізниці. Дякую, що ви готові працювати на залізниці і цікавитеся нею! Тут діти можуть спробувати себе у ролі залізничника, отримати яскраві враження, дізнатися багато цікавого, навчитися правилам поведінки на залізниці, – зазначив Євген Кравцов, голова правління залізничного підприємства.
У день відкриття нового сезону на дитячій залізниці могли їздити всі охочі. Фото: зі сторінки Укрзалізниці у фейсбуці
Кравцов відмітив, що саме на дитячій залізниці діти отримують перші знання та уявлення про професію, тут народжується бажання вступити до залізничних навчальних закладів. А також розповів про новинки реконструйованої дитячої залізниці.
– Новий сезон приготував чимало новинок: на столичній малій магістралі вперше в мережі дитячих залізниць запроваджено електронний квиток. У вагонах для пасажирів з’явилася безкоштовна послуга WI-FI. Мабуть чи не найголовніша родзинка – зменшена копія Центрального залізничного вокзалу столиці – це Київ-Пасажирський дитячий, а біля входу в парк встановлений ретро-паровоз, – розповів Кравцов.
Малі діти можуть їздити на оновленій дитячій залізниці разом з батьками. Фото: зі сторінки Укрзалізниці у фейсбуці
Разом із головою правління учасники форуму залізничників представили й інші оновлення головної дитячої залізниці України. Вони відкрили музей історії Південно-Західної залізниці у вокзальній новобудові. Його зможуть відвідати всі охочі. Також діти-залізничники представили киянам приміщення чергового по станції, квиткові каси, дикторську, зал засідань, адміністративні приміщення. Під проводом юних учнів Залізниці всі, хто побував на відкритті сезону, стали свідками презентації оновлених пасажирських платформ на станціях Залізнична та Київ-Пасажирський дитячий – колишні «Вишенька» та «Яблунька», причому обидві платформи вперше серед дитячих залізниць України обладнали спеціальною інфраструктурою для безбар’єрного доступу пасажирів.
На дитячій залізниці оновили рухомий склад. Фото: зі сторінки Укрзалізниці у фейсбуці
Тепер на шляху прямування дитячого поїзда його пасажири побачать стели з інформацією про обласні центри України, а також про міста Київ та Севастополь, місцеві пам’ятки. Завдяки юним залізничникам жителі столиці та гості дізналися на відкритті, що на всій протяжності дитячої залізниці, яка складає 2,5 км, побудовано 9 сучасних та безпечних пішохідних переходів. І що споруджено також новий залізничний переїзд із звуковою та світловою сигналізацією та новий дитячий майданчик.
Під час урочистостей дорослі та юні залізничники повідомили відвідувачам, що під час реконструкції спеціалісти також капітально відремонтували рухомий склад малої магістралі – тяговий та вагонний, а ще колійну мережу, пристрої безпеки, касову залу. Учасники розповіли: так, колір паровоза повернули до історичного чорно-білого, але інтер’єр 6 пасажирських вагонів осучаснили за допомогою LED-освітлення, сучасних інформаційних моніторів, системою оповіщення пасажирів.
Діти можуть їздити на дитячій залізниці по знаменитому унікальному віадуку. Фото: зі сторінки Укрзалізниці у фейсбуці
Вихованці дитячої залізниці столиці отримали в подарунок капітально відремонтовані навчальні аудиторії з інтерактивними дошками й сучасними меблями, теплозберігаючими вікнами та дверима, оновлене приміщення локомотивного депо. На відкритті діти дізналися, що вхід на службову територію малої магістралі тепер відбуватиметься з використанням спеціальних пластикових карт.
Також учасники презентували новим друзям свої дитячі залізниці: особливості, історію, експонати технічної творчості, банери та інше. Потім провели телеміст між учасниками зльоту та дитячими залізницями України. Цього дня відбувся і флешмоб агітаційних бригад дитячих залізниць на залізничних вокзалах у Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Львові та Києві.
За інф. Укрзалізниці
Вартість квитка для проїзду на столичній дитячій залізниці в новому сезоні: дорослим – 50 грн, дітям – 30 грн, дітям віком до 3 років – безкоштовно, вхід до музею – 20 грн. Графік роботи: з 10:30 до 17:00 щосуботи, щонеділі та у святкові дні.
Приходь на відкриття! || 1 червня оновлена Київська дитяча залізниця відкриє 66-й сезон
На дитячому кінофестивалі виступила співачка Джамала
Кінофестиваль відкрила сімейна стрічка «Зоопарк» спільного виробництва Ірландії та Великої Британії. Це кіно про Белфаст у часи Другої світової війни. Головні герої з усіх сил намагаються врятувати тварин з місцевого зоопарку. Фільм Коліна МакАйвора було визнано найкращою сімейною стрічкою на думку молодіжного журі міжнародного кінофестивалю у Сіетлі.
У фестивальному центрі «Чілдрен Кінофесту», кінотеатрі «Київська Русь», фільм було показано з тифлокоментарем для дітей з порушеннями зору. Після закінчення фестивалю «Зоопарк» вийде в український прокат – покази заплановано з 11 липня.
На церемонії відкриття кінофесту зібралося багато дітей та підлітків
У рамках міжнародного конкурсу «Чілдрен Кінофесту» представлено 7 європейських фільмів, відібраних на міжнародних кінофорумах. Кожна з картин рекомендована до перегляду дітям від 4 років. Фільм-переможець буде визначений за допомогою глядацького голосування і оголошений на церемонії закриття фестивалю у столичному кінотеатрі «Київська Русь» 9 червня. Фестиваль закриє фільм-володар Ґран-прі «Чілдрен Кінофесту – 2018» – українська фентезі-стрічка «Сторожова застава».
Нагадаємо, у цьому році «Чілдрен Кінофест» відбувається з 31 травня по 9 червня й охоплює 24 міста по всій Україні. Почесний посол VІ Чілдрен Кінофесту – Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст хіп–хоп–гурту «Танок на Майдані Конґо» (ТНМК), продюсер, актор дубляжу, тато 8–річного Микити.
Також нагадаємо, частина місць на церемонію відкриття, як і на інші покази фестивалю, була передана юним глядачам із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України.
За інф. ChKF
Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»
«Чілдрен Кінофест» повідомив про старт безкоштовної реєстрації на покази фільмів
З цього року реєстрація на кожний фільм тепер відкривається за тиждень до показу. Так, на фільм відкриття фестивалю, «Зоопарк», можна буде зареєструватися з 24 травня, на «Викрадену принцесу» – з 25 травня, і так далі.
Традиційно юні глядачі виступають у ролі журі фестивалю та голосують за фільми, які сподобалися їм найбільше. Переможця міжнародного конкурсу буде обрано 9 червня шляхом підрахунку глядацьких голосів та оголошено на Церемонії закриття у фестивальному центрі, кінотеатрі «Київська Русь».
«Чілдрен Кінофест» відкриє сімейна стрічка «Зоопарк» спільного виробництва Ірландії та Великої Британії. Вона розповідає про Белфаст у часи Другої світової війни – головні герої з усіх сил намагаються врятувати тварин з місцевого зоопарку. Фільм Коліна МакАйвора було визнано найкращою сімейною стрічкою на думку молодіжного журі міжнародного кінофестивалю у Сіетлі.
Також у рамках «Чілдрен Кінофесту» на глядачів чекає показ робіт-фіналістів Третього конкурсу короткометражних фільмів, знятих українськими дітьми у віці від 7 до 14 років. 10 картин-фіналістів покажуть на великому екрані кінотеатру «Київська Русь» у присутності авторів та у всіх містах-учасниках фестивалю 8 червня. Переможців конкурсу обере професійне журі, а глядачі фестивалю по всій Україні за допомогою голосування оберуть переможця в номінації «Приз глядацьких симпатій».
Як і завжди, фестиваль закриє володар Гран–прі попереднього року – фентезі–фільм «Сторожова застава» Юрія Ковальова – про подорожі сучасного школяра у часи Київської Русі. У 2018 стрічка стала першим українським переможцем «Чілдрен Кінофесту».
Нагадаємо, до конкурсної програми увійшли 7 фільмів для глядачів від 4 років, відібраних на найбільших європейських кінофорумах. Спеціальною подією цього року стане показ класичної комедії «Цирк», присвячений 130-річчю від дня народження видатного режисера Чарлі Чапліна.
Цього року «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 31 травня по 9 червня й охопить 24 міста по всій Україні. Почесний посол VІ Чілдрен Кінофесту – Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст хіп–хоп–гурту «Танок на Майдані Конґо» (ТНМК), продюсер, актор дубляжу, тато 8–річного Микити.
Фагот та Совеня Чарлі представили програму цьогорічного «Чілдрен Кінофесту»
Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»
Цього року до журі увійшли: Ніна Набока – актриса театру та кіно. Володарка «Золотої Дзиґи 2018» у номінації «Найкраща акторка другого плану». Знялася більш ніж у 80 кінострічках. Володимир Яценко – продюсер. Голова Асоціації Кіноіндустрії України, випускник EAVE. Продюсер фільмів «Дике Поле» режисера Ярослава Лодигіна, «Додому» режисера Нарімана Алієва, спів-продюсер «Атлантиди» режисера Валентина Васяновича.
Маріанна Новікова – виконавча продюсерка кінокомпанії, фільмів «11 дітей з Моршина», «Жінка на війні», Членкиня Української кіноакадемії, директорка фестивалю «Відкрита Ніч – дубль 19», продюсерка фільму «Толока». Валентин Васянович – режисер, оператор, продюсер. Член Європейської кіноакадемії. Призер численних міжнародних кінофестивалів. Номінант на премію Оскар від України з фільмом «Рівень чорного». «»
Евгеній Стасіневич – літературний критик, радіоведучий та ведучий програми про літературу і книжки. «Букоголіки» на «UA: Суспільне»; лектор численних освітніх проектів, автор книги «Ціна питання», співредактор відділу культури в «Українському журналі» у Празі, Чехія. Роман Коляда – теле- та радіоведучий, піаніст, композитор, поет. Продюсер та ведучий програми «Сьогодні. Вдень» на Українському радіо та «Радіо День» на телеканалі «UA:ПЕРШИЙ». Виконавчий продюсер «Воскресіння. Живе радіо». Автор музики до документального та ігрового кіно, сольних фортепіанних альбомів.
Катерина Поправка – перекладачка, співпрацює з українськими кінофестивалями, зокрема з Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість», Фестивалем документального кіно про права людини «DocuDays.UA», Міжнародним фестивалем кіно та урбаністики «86», Одеським міжнародним кінофестивалем. Займалася прокатом українського документального та художнього кіно спільно з «86ПРОКАТ». Володимир Третяков – звукорежисер, музичний продюсер, засновник студii.
Нагадуємо, що до участі у конкурсі фестивалю запрошуються ігрові, неігрові, анімаційні фільми та реклама. Детальніше про правила подачі та відбору фільмів – на сайті фестивалю.
Журі фестивалю працює протягом ночі одночасно з переглядом на відкритому майданчику та визначає головного переможця, якому дістанеться грошова винагорода у сумі 100 тис. гривень від генерального партнера.
Нагадаємо, минулого року кінофестиваль «Відкрита Ніч» відбувся в ніч з 30 червня на 1 липня. Головний приз в номінації ігрове кіно отримав фільм «Післясмак» режисера Юрія Катинського. Диплом фестивалю в номінації ігрове кіно – в стрічки «П’ять хвилин» режисерки Яни Антонець. Головний приз у номінації неігрове кіно – «Народний музей Авдіївки» режисера Пьотра Армяновського. Диплом фестивалю в номінації неігрове кіно отримала стрічка «Вихідний» режисерки Жанни Максименко-Довгич.
Головний Приз в номінації анімаційне кіно отримав фільм «Анна Рейнер. Найтемніший синій колір» режисерки Оксани Курмаз. Диплом фестивалю в номінації анімаційне кіно – у стрічки «Котку» режисерки Анастасії Фалілеєвої. Краща операторська робота – у Матея Піноша в «Діні». Краща режисура – у Павла Острікова, у стрічці «Випуск 97». Найкраща актриса – Олеся Островська, «Випуск 97». Найкращий актор – Олександр Пожарський, «Випуск 97». Приз глядацьких симпатій (за результатами SMS-голосуванням) – «П’ять хвилин», режисерка Яна Антонець. Сертифікат від партнерів фесту – «Лабіринт», режисери Степан Коваль, Олександр Колодій.
Також нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.
Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 21» оголосив цьогорічних переможців
30 травня у холі Довженко-Центру відкриють ретроспетивну виставку «АЛІЄНація: ретроспектива Ганса Рудольфа Ґіґера» (1940-2014), який створив візуальний концепт та істоту Чужого з однойменного науково-фантастичного фільму за режисурою Редлі Скотта. В експозиції будуть оригінальні роботи митця – 32 графічні твори та 7 скульптур 1960-2000-х років. Куратори виставки: Марко Вітціґ, Швейцарія, Мирослава Хартмонд, Україна, Кароль Глаузер Піду, Швейцарія.
Глядачі побачать «Біомеханоїди» 1960-х, «Трип-Тихон» 1970-го, біомеханічні пейзажі 1970-х, енциклопедичний автопортрет 1976-го, ранній концепт-арт для нереалізованого фільму Алехандро Ходоровського «Дюна» та для фільму «Чужий». Серед найбільш вражаючих робіт – двометрова скульптура «Чужого». Твори надано музеєм Г.Р. Ґіґера (HR Giger Museum) у Грюєрі, Швейцарія, що був заснований самим художником 1998 року.
– Неординарний і пограничний, унікальний і тривожний світ швейцарського художника Г.Р. Ґіґера веде нас далеко від казкової ідилії «Хайді» і зелених пасовищ чистої і впорядкованої Швейцарії. Тим не менш, він повністю є частиною швейцарського культурного ландшафту. Завдяки роботі Г.Р. Ґіґера і цієї виставки ми представляємо інший аспект Швейцарії, ймовірно, менш традиційний, але так само важливий для її ідентичності та її впливу – альтернативної, інноваційної та візіонерської Швейцарії, – сказав Гійом Шойрер, Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні.
Більше про митця та його творчість відвідувачі виставки дізнаються з документального фільму «Темна Зірка: Світ Г.Р. Ґіґера» – Dark Star: H. R. Gigers Welt, 2014, режисерки Белінди Саллін, та з кінолекторію Довженко-Центру, що покаже фільми 1960-1980-х років, знятих за життя митця та за його участі.
У рамках виставки Довженко-Центр запланував паралельну програму, перші події якої відбудуться 30 травня: спеціальний музичний перформанс, натхненний Г.Р.Ґіґером, від Українського Імпровізаційного Оркестру під керівництвом Дмитра Радзецького розпочнеться о 18.00. Лекція Марко Вітціга, куратора HR Giger Museum і особистого друга Г.Р. Ґіґера, розпочнеться о 19.00. Програма може оновлюватися.
– Проектом про Г.Р Ґіґера ми розпочинаємо регулярну виставкову практику у Довженко-Центрі – це новий вимір нашої роботи, який невдовзі розвинеться в просторі Музею кіно. Восени він відкриється масштабним проектом «ВУФКУ: Lost&Found. Українська кінореволюція 1920-х». Тим часом нам надзвичайно приємно разом із партнерами втілити міжнародну музейну виставку. “АЛІЄНація” – міждисциплінарний проект, що демонструє багатовимірність легендарного митця, який суттєво вплинув на кінематограф другої половини ХХ ст., – розповів про виставку гендиректор Довженко-Центру Іван Козленко.
Виставка триватиме в Довженко-Центрі до 30 червня. Години роботи: 12:00 – 20:00, вихідний – понеділок. Вартість квитків можна дізнатися в Довженко-Центрі. Вхід вільний для співробітників музеїв, осіб з інвалідністю 1-2 групи, учасників бойових дій за наявності дійсного посвідчення.
27 травня о 19:30 відбудеться показ відреставрованої версії легендарного фільму «Чужий» з українськими субтитрами в рамках програми кінофестивалю «Молодість». Цей фільм змінив сприйняття фільмів жахів та наукової фантастики. Завдяки йому Ґіґер став лауреатом премії «Оскар» за найкращі візуальні ефекти. На цьогорічній «Молодості» також відбудеться показ американської документальної кінокартини «Пам’ять: як з’явився «Чужий»» режисера Александра О. Філіппа. Фільм розкриває містичні джерела, на яких базується концепт «Чужого»: єгипетську та грецьку міфології, андеграундні комікси, мистецтво Френсіса Бекона та Ґіґера. Показ відбудеться в столичному кінотеатрі «Київ».
Концерт швейцарського рок-гурту The Young Gods, який заплановано як один з заходів програми, присвяченої 40-річчю фільму «Чужий», відбудеться в Києві 2 червня. Музичні твори цього індустріально-рокового гурту стали ідеальним саундтреком наживо для фільму Swiss Made 2069, співрежисером якого був Г.Р. Ґіґер.The Young Gods є одним із найвпливовіших та інноваційних європейських музичних гуртів за останні 30 років. Їхня творчість інспірувала багато знаменитих музикантів, на кшталт Pitchshifter, Mike Patton, Sepultura,The Edge (U2), Devin Townsend, Ithak, Econoline Crush та навіть Девіда Бові. Група The Young Gods була заснована у Швейцарії у 1985-му і відтоді випустила 12 студійних альбомів. В українській столиці гурт презентує новий альбом Data Mirage Tangram, реліз якого відбувся у лютому цього року. Київ стане одним із 50 європейських міст міжнародно концертного туру гурту.
The Young Gods уперше виступатимуть в Україні
– Уперше в історії цей альбом став результатом винятково колективної роботи, – відмітив фронтмен The Young Gods Франц Трейхлер. На думку музыкантів, Data Mirage Tangram має бути збережений у якості основного альбому The Young Gods і доповнити їхній спільний ДНК.
30 травня – 12 червня в галереї Triptych: Global Arts Workshop відбудеться виставка «Camera Obscura. Ґіґер та фотографія. 1950-1960-ті». Виставка працюватиме щодня з 11.00 до 19.00, вхід вільний.
За інф. Довженко-Центру
Фестиваль триватиме до 19 травня. Київ та Київський Палац дітей та юнацтва вітатимуть юних журналістів, фотографів, блогерів, телевізійників, майстрів мікрофону й телекамери на «Прес-весні», цьогорічна тема якої – «Брендинг моєї країни, брендинг моєї родини».
На XVІІ Міжнародний фестиваль-конкурс завітають близько 300 учасників із 7 країн світу: Білорусі, Польщі, Франції, Нідерландів, Чехії, Словаччини, Словенії та з 17 областей України. Серед учасників фестивалю більше 40 дітей з Луганської й Донецької областей. Також у заходах Фесту візьмуть участь понад 500 киян – учасників і переможців міських форумів, прес-боїв, фото-фристайлів, літературних та журналістських конкурсів.
Номінації фестивалю-конкурсу, у яких визначатимуть переможців цього року: «Журналістська робота»; «Літературний твір»; «Фоторепортаж»; «Відео-робота»; «Медіа-проект»; «Інтернет-журналістика та ІТ-проект»; «Газета»; «Радіо-робота»; «Покоління Z»; «Традиції та новаторство». До Оргкомітету Фестивалю надійшло близько 1000 робіт у цих 10 номінаціях.
Творчі роботи юних медійників оцінювало професійне журі – журналісти-практики провідних засобів масових комунікацій України, науковці та практики столичних вишів. Однією з особливостей Фестивалю є номінація «Голос покоління Z», де юні учасники оцінюють роботи дорослих журналістів-професіоналів, які пишуть про молодь і для молоді.
Урочиста церемонія нагородження переможців цьогорічного Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах» у перший день заходу відбудеться в Pochayna Event Hall. Цьогоріч уперше в цій локації організатори фестивалю зустрінуть журналістську спільноту з 17 регіонів України та закордону.
Цього ж дня учасники Фестивалю-конкурсу візьмуть участь у воркшопах, зустрічах, майстер-класах за номінаціями. Гості матимуть змогу спостерігати роботу OnLINE-редакції, долучитися до дозвілля під час вечірки «Open Air», де презентуватимуть себе міжнародні делегації – учасники фесту.
Також переможців очікує цікава екскурсія «Вечірній Київ у Дні Європи». Наприкінці першого дня традиційно розпочне свою роботу нічна редакція «ІнфоМанія», започаткована Інформаційно-творчим агентством «ЮН-ПРЕС» КПДЮ. Робота цієї редакції триватиме впродовж усіх трьох днів фесту.
Програма другого фестивального дня розпочнеться з неймовірної екскурсії до «Парку Київська Русь», Центру культури та історії Стародавньої Русі. Учасники долучаться до брифінгу «Древній Київ. Подорожуй у часі!», а також здійснять квест-вояж «Від Дитинця до європейської столиці!».
У цей день відбудуться жваві дискусії, які триватимуть під час воркшопів та майстер-класів. У них візьмуть участь науковці, викладачі профільних вишів, журналісти-професіонали, фахівці Національної спілки журналістів України, Академії Української преси, Державного комітету телебачення та радіомовлення тощо.
У третій, завершальний день фестивалю, учасники зможуть побувати на ярмарку медіа-ідей «Вільна преса – вільна країна», на презентації Бліц-досвіду керівників делегацій, познайомитися зі збірками, інноваційно-методичними роботами в галузі медіаосвіти та журналістики.
Зокрема, відбудуться такі цікаві майстер-класи: «Медіаосвіта і медіаграмотність: інтегровані практики»; «ЖурХак: лайфхаки для роботи з інформацією»; «Економічна журналістика: медіатериторія відповідальності за державу», які запропонують відомі фахівці, спікери заходу: Надія Іллюк, завідувачка відділу ІТА «ЮН-ПРЕС» КПДЮ, кандидатка наук із соціальних комунікацій, Віталій Голубєв, секретар НСЖУ, викладач Національного університету «Острозька академія», Наталія Зикун, заслужена журналістка України, завідувачка кафедри української словесності та культури Національного університету ДПС України, Оксана Волошенюк, менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси та інші.
Ювілей Палацу дітей та юнацтва, який настане незабаром, розпочнуть святкувати вже на «Прес-весні»: під час заходу відбудеться квест «Палац над Дніпром – центр фестивального Всесвіту», який занурить учасників та гостей в історико-культурне життя Київського Палацу дітей та юнацтва – позашкільного закладу освіти, столичного осередку творчої і талановитої молоді.
Організаторами та співорганізаторами фестивалю є Міністерство освіти та науки України, Департамент освіти і науки КМДА, Київський Палац дітей та юнацтва, Національна спілка журналістів України, Національна спілка письменників України, Академія Української преси, Національна Спілка журналістів України; Державний комітет телебачення та радіомовлення; Київський молодіжний центр; Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
За інф. «ЮН-ПРЕС» КПДЮ
Фото: «ЮН-ПРЕС»
«Теорія журналістики. Анатолій Захарович Москаленко»
оновлено
Підліткові роботи, які склали цілу експозицію «Місто маленьких людей», сьогодні, 7 травня, демонструвалася під час творчої акції «Шолом Алейхем, Києве!» у рамках Міжнародного фестивалю сучасної клезмерської музики та єврейської культури Kyiv Klezmer Fest – 2019. Ілюстрації та графіку створили вихованці гуртка «Декоративна графіка» народного художнього колективу студії образотворчого мистецтва столичного Центрального Палацу дітей та юнацтва.
Роботи з експозиції, створеної тінейджерами. Фото: Тінкор
Дівчата разом зі своїми батьками приїхали до НСПУ представити свою виставку, подивитися виступи єврейських творчих колективів та послухати розповідь про єврейського письменника Шолома Рабиновича, відомого під ім’ям Шолом-Алейхем. Адже цього року поціновувачі його творчості святкують 160-річчя від дня його народження. Про його творчість дітям та дорослим розповіли Юлія Смілянська, відома києвознавиця, директорка київського Інституту юдаїки, та письменник Григорій Фалькович.
– Дуже пізнавально! – поділилися з «Тінкором» Саті, Лєра, Настя, Даша, Діана та Аня. – Ми дізналися багато нового! Ще дуже сподобався інтер’єр будинку – усе: стелі, камін, стіни… Дуже гарно!
Як розповіла керівниця їхнього гуртка, викладачка КПДЮ Світлана Елланська, дівчатка побувають у дивовижному приміщенні Національної Спілки Письменників ще: у червні тут планують провести пленери для гуртківців.
За словами Світлани, тінейджери змогли познайомитися з єврейською культурою, зокрема, архітектурою, коли працювали над роботами для сьогоднішньої виставки. Вона є частиною багаторічного проекту «Шляхетні хроніки», присвяченого видатним особистостям, які проживали та проживають на території України та поза її межами: митцям, художникам, архітекторам, винахідникам, історичним діячам.
Творчі роботи гуртківців КПДЮ. Фото: Тінкор
Зокрема, гуртківці дослідили архітектуру столичних пам’яток, які пов’язані з відомими єврейськими іменами та єврейською історією в Україні. Допомагав їм у цьому фаховий екскурсовод. Першим етапом роботи над виставкою стали екскурсії єврейськими кварталами Києва та пленери, відвідування музею Шолом-Алейхема. На другому етапі – під час студійної роботи – діти допрацьовували натурні замальовки та створили ілюстрації до творів письменника. Створення виставки тривало понад півроку. Батьки гуртківців також підтримали своїх дітей у цьому пізнанні й розповіли «Тінкору» про захоплення від набутого досвіду.
Юним художникам проект дав змогу зануритися в атмосферу сецесійного Києва. На малюнках тінейджери зобразили архітектурні пам’ятки, сюжети з творів єврейської літератури. І разом із викладачкою хвилювалися, коли представляли свої твори представникам єврейської громади, які відвідали захід, журналістам та письменникам.
Цього вечора також можна було подивитися виставу «Шолом алейхем, Києве!» від театрального проекту «Studio Ш-А!», за ідеєю Ірини Климової й із режисурою Олександри Моржевської, Марата Страковського. У ролях виступили Олександра Моржевська, Владлен Портніков та Анатолій Шенгайт. Вистава – театралізовані читання – заснована на творах Шолом-Алейхема та спогадах його рідних і друзів.
Також на заході звучали єврейські пісні – у виконанні Муніципальної академічної чоловічої хорової капели ім. Л. М. Ревуцького.
Нагадаємо, що вперше виставку дитячих робіт «Місто маленьких людей» представили в Києві 2 квітня у приміщенні бібліотеки ім. Ошера Шварцмана. Організатори – Київський Палац дітей та юнацтва, Центр творчих ініціатив Київської єврейської громади, Музей історії Десятинної церкви.
Також нагадаємо: у лютому Світлана Елланська перемогла в ІІ міському етапі Всекраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників закладів позашкільної освіти «Джерело творчості» у номінації «Керівник гуртка – 2019».
Долучайся до TeenCorr в інстаграмі та у фейсбуці!
На фестивалі в рамках конкурсу продемонструють дві українські стрічки. До програми «Особливий погляд» увійшла повнометражна дебютна стрічка «Додому» кримськотатарського режисера Нарімана Алієва. До програми короткометражних фільмів – картина Декеля Беренсона «Анна», яку створено в копродукції України, Ізраїлю та Великобританії.
– Потрапляння до офіційного конкурсу Каннського кінофестивалю – це вже перемога, як для мене, так і для всієї команди фільму. Це був довгий та тернистий шлях упродовж кількох років. Сподіваюся, що світова прем’єра стрічки у Каннах – лише початок прокатної долі, і у нас буде можливість презентувати його по всьому світу, розповсюджуючи кримськотатарські та українські мотиви, культуру, традиції та історію, – сказав Наріман Алієв.
Фільм «Додому» – це історія кримського татарина Мустафи. Двоє його синів поїхали в Київ після анексії Криму. Розповідь починається з того, що гине його старший син Назім, і батько вирушає до столиці, щоб повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати в Криму за мусульманськими традиціями.
– Що стосується фільму «Додому», то потрібно зазначити, що Канни є важливим міжнародним майданчиком, де буде піднято питання Криму, кримськотатарського народу та трагедії анексії Криму. Особливої уваги заслуговує те, що у фільмі здебільшого звучить кримськотатарська мова, адже у світі багато людей не знають про існування окремого народу зі своєю мовою. Зазвичай після участі у заході такого рівня прокат фільмів проходить по всього світу, – повідомив Володимир Яценко, продюсер стрічки.
Короткометражний ігровий фільм «Анна» розповідає історію одинокої матері середнього віку, яка живе на охопленому війною сході України та відчайдушно прагне змін. За ініціативою ізраїльського режисера картини Декеля Беренсона фільм повністю створювався в Україні, українською знімальною командою. Основна мова фільму – українська.
– Потрібно відзначити той факт, що Україна стала цікавим потенційним партнером у ко-продукційних проектах. Зарубіжні партнери почали цінувати нас не лише як локацію для зйомок, а й як перспективну творчу складову команди фільму. Стрічка «Анна» є результатом таких змін, адже фільм знято в Україні, українською мовою та з національним акторським складом, – розповів Віталій Шереметьєв, продюсер фільму «Анна».
З 14 по 23 травня на фестивалі традиційно працюватиме міжнародний кіноринок Marché du Film, який цьогоріч святкує своє 60-річчя. Україна на кіноринку вкотре буде представлена Національним павільйоном. Український павільйон працюватиме під номером 102, із традиційним слоганом #UkraineIsYourDestination.
– Я сподіваюся на успіх нашої спільної роботи на одному із найпрестижніших кінофестивалів світу, бо це промоція українського кіно, промоція держави, велика і кропітка робота задля розвитку українського кіно, – сказав міністр культури України Євген Нищук на прес-конференції щодо участі України у фестивалі, до якої він долучився до розмови Skype-зв’язком з Венеційської бієнале, де триває підготовка до відкриття Українського павільйону.
В Українському павільйоні міжнародні кінопрофесіонали зможуть отримати інформацію про стан нашої кіноіндустрії, аналітичні та статистичні матеріали про український кіноринок і законодавство у сфері кінематографа. Крім того, у рамках роботи павільйону продюсери матимуть змогу проводити зустрічі зі своїми потенційними закордонними партнерами. Кожен охочий зможе ознайомитися з «Каталогом українських фільмів 2018-2019 рр.», створеним Асоціацією кіноіндустрії України на замовлення Держкіно. Крім того, на замовлення Держкіно, за участі Української Кіноасоціації та за підтримки Українського культурного Фонду Асоціація кіноіндустрії України створила збірник Co-Production Guide Ukraine Is Your Destination.
Нагадаємо, що у 2019-му році ключовим елементом айдентики українських стендів на міжнародних кіноринках є мотиви робіт української народної художниці Марії Примаченко, надані фондом «Творча спадщина родини Марії Примаченко».
Програма українських заходів у рамках фестивалю: 16 травня відбудеться український прийом за підтримки Посольства України у Франції; 17 травня – бізнес-ланч Meet Ukrainian Producers, який проводиться четвертий рік поспіль Фондом Ігоря Янковського спільно з Держкіно; 22 травня – світова прем’єра фільму «Додому», режисер Наріман Алієв; 23 травня – світова прем’єра фільму «Анна», режисер Декель Беренсон.
Крім того, раніше до програми Cinefondation Residence було запрошено сценариста і режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука з проектом фільму «Памфір». Cinefondation Residence – це програма Каннського кінофестивалю, що покликана відкривати нові імена та допомагає молодим режисерам із розробкою проекту дебютного повнометражного фільму і з пошуком французького партнера для копродукції. Під час кінофестивалю резиденти представлять свої проекти на пітчингу в павільйоні CNC.
У рамках традиційно організованого Фондом Ігоря Янковського та Держкіно бізнес-ланчу Meet Ukrainian Producers, який пройде 17 травня в готелі Radisson Blu, міжнародній спільноті буде представлено шість проектів українських фільмів на етапі виробництва.
За інф. Асоціації кіноіндустрії Украни
Долучайся до TeenCorr в інстаграмі та у фейсбуці!
Переможців визначили в трьох групових форматах: «Дорослі для дітей», «Діти для дітей», «Діти для дорослих». У форматі «Дорослі для дітей» відмітили твори для дошкільнят (до 6 років), для молодших школярів (6–11 років), для середнього та старшого шкільного віку (від 12 років) у номінаціях: казка, анімація, пісенна лірика, повість, оповідання, збірка оповідань, збірка віршів, поема, анімаційний серіал з принаймні 5 серій повного тексту, кіносценарій, п’єса для театру, роман. У форматі «Діти для дітей» – від 7 років до 21: проза – казки, оповідання, новели, повісті; вірші, віршовані твори, пісенна лірика; дитячі анімаційні твори; кіносценарії; п’єси. У форматі «Діти для дорослих» – від 7 років до 21: проза – казки, оповідання, новели, повісті, романи; вірші, віршовані твори, пісенна лірика; анімаційні твори; кіносценарії; п’єси.
Відкриття «Молодої Коронації»-2019 у ЦПДЮ в Києві
Також на цьогорічній «Молодій Коронації» конкурсантів-переможців нагороджували спецвідзнаками від депутатів, професійних асоціацій, анімаційної студії «Новаторфільм» за «Кращий сценарій до анімаційного серіалу «Моя країна Україна». Також відзначили переможців конкурсу малої прози «Як тебе не любити…».
Учасників привітали танцюристи з Talant School Наталії Могилевської
Переможці Конкурсу отримали оголошені грошові премії та дипломи. Відзнаки конкурсу цьогоріч отримали 11-річна Яна Вишнева – за поезію «Лист українському солдату», Тетяна Рубан за твір «Кордон» у номінації «Роман» у форматі «Дорослі для дітей». Відзнака за кіносценарій «Маніяк. По ту сторону дзеркала» дісталася 17-річній Анастасії Скакодуб з Ладижина. Нагороду за поетичні твори отримали Людмила Живолуп з Київської області, Марія Волошина. Також у цей день нагородили та привітали багато інших переможців-літераторів з різних міст та сел України.
Нагадаємо, результати «конкурсу для дорослих» стануть відомі 6 червня.
До конкурсної програми VI Фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» увійшло 7 фільмів для глядачів від 4 років, відібраних на найбільших європейських кінофорумах. Спеціальною подією цього року стане показ класичної комедії «Цирк» – показ присвячено 130–річчю від дня народження видатного режисера Чарлі Чапліна.
Відкриє «Чілдрен Кінофест» сімейна стрічка «Зоопарк» спільного виробництва Ірландії та Великої Британії. Вона розповідає про Белфаст у часи Другої світової війни – головні герої з усіх сил намагаються врятувати тварин з місцевого зоопарку. Фільм Коліна МакАйвора було визнано найкращою сімейною стрічкою на думку молодіжного журі міжнародного кінофестивалю у Сіетлі.
У столиці представили цьогорічну програму «Чілдрен Кінофесту»
Уперше у програмі фестивалю буде показано фільм жахів. Глядачі від 12 років зможуть оцінити стрічку «Кімната 213» зі Швеції, визнану найкращим фільмом дитячої секції Міжнародного кінофестивалю в Торонто. Головні героїні стрічки приїздять до літнього табору, та починають підозрювати, що їхніми сусідами можуть бути привиди.
У програмі «Чілдрен Кінофесту» покажуть два анімаційних фільми. Український хіт «Викрадена принцеса» розповідає історію доньки київського князя, викраденої злим чаклуном, та мандрівного музиканта, який намагається її врятувати. Ролі у фільмі озвучили Олексій Завгородній, Надя Дорофеєва, Сергій Притула, Юрій Горбунов та посол «Чілдрен Кінофесту» Олег «Фагот» Михайлюта. Найменших глядачів у програмі чекає «Піпі, Пупу та Розмарі: Таємниця викрадених нот» про лісових звірів, які намагаються повернути викрадені ноти для організації музичного концерту.
Переможець конкурсної програми фестивалю визначається глядацьким голосуванням – на вході до кінозалу гості отримують бюлетень, у якому ставлять оцінку фільму.
Глядачі зможуть ознайомитися з класикою комедійного кіно, адже 2019 року виповнюється 130 років від дня народження видатного режисера та легенди світового кінематографа – Чарлі Чапліна. Символ фестивалю «Чілдрен Кінофест» – Совеня Чарлі – названо саме на його честь.
На «Чілдрен Кінофесті» уже втретє відбудеться показ добірки стрічок, що вийшли до фіналу конкурсу дитячих короткометражних фільмів, який був оголошений восени. 10 найкращих картин–конкурсантів будуть показані на великому екрані, а спеціальне журі обере серед них переможця. Цього року до складу почесного журі увійшли акторка Ірма Вітовська–Ванца, режисерка Марина Степанська та режисер Аркадій Непиталюк. Переможці отримають нагороду у розмірі від 5 тис. до 20 тис. грн. та почесні дипломи.
Як і завжди, фестиваль закриє володар Гран–прі попереднього року – фентезі–фільм «Сторожова застава» Юрія Ковальова про подорожі сучасного школяра у часи Київської Русі. У 2018 стрічка стала першим українським переможцем «Чілдрен Кінофесту».
Фагот, Совеня Чарлі та Деніс Іванов, генеральний директор фесту, згадують кадри фільму «Сторожова застава»
Цього року «Чілдрен Кінофест» об’єднує сили з благодійним фондом «Таблеточки» та закликає гостей фестивалю допомагати дітям з онкологічними захворюваннями в Україні.
На фесті ти зможеш дізнатися, як підтримати дітей з онкопатологіями
Вхід на всі покази – безкоштовний, за попередньою реєстрацією на сайті фестивалю. Реєстрація на покази стартує 24 травня. Половина місць виділяється організованим групам глядачів із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України.
«Чілдрен Кінофест» – фестиваль, що знайомить українських дітей з найновішими європейськими стрічками й зі світовою кінокласикою. Заснований 2014 року, він відбувається у 23 містах України – від мільйонників до регіональних центрів. Минулого року покази фестивалю відвідали понад 42 000 глядачів.
Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»
Найкращим фільмом національного конкурсу назвали стрічку «Mia Donna» Павла Острікова. Приз глядацьких симпатій національного конкурсу дістався стрічці «Колір фасаду: синій» Олексія Радинського.
Приз глядацьких симпатій міжнародного конкурсу отримала стрічка «Кохання» Микити Лиськова. Спеціальною відзнакою міжнародного конкурсу відмічені фільми: «Шакті» Мартіна Рейтмана; «Пан Лідерц» Луци Тот; «Омарська» Варуна Сасіндрана. Найкращий фільм міжнародного конкурсу – «Розбита дорога нового краю» Кавіча Неанґа.
Загалом цього року KISFF представив понад 300 стрічок та 30 програм за 5 днів. Вже відомо, що Дев’ятий Київський міжнародний фестиваль відбудеться у квітня 2020.
На обкладинці: кадр стрічки «Розбита дорога нового краю»
На конкурс можна подавати тільки оригінальні авторські твори: ессе, новели, романи, тексти пісень, тощо. Додаткова тема цьогорічного конкурсу – «Мрії про майбутнє». З-поміж робіт на цю тему голова журі обиратиме твір, який стане переможцем у категорії Гран-прі. На розгляд можна направляти прозові та поетичні твори, написані українською мовою на довільну тему. Обсяг конкурсної роботи – необмежений.
Обирати переможців буде журі, до якого ввійшли: Марта Левченко, президентка благодійного фонду – організатора; Тетяна Сокіл, поетеса, мистецтвознавиця, викладачка фахових дисциплін на кафедрі театральної режисури художньо-педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету; Іван Данілін, актор і режисер Народного театру «Молодий театр», Віра Китайгородська, українська письменниця, громадська діячка, засновниця міжнародної премії імені Ольги Кобилянської; Леся Воронюк, українська письменниця, журналістка та громадська діячка, членкиня Національної спілки журналістів України, Віталія Савченко, українська поетеса й дитяча письменниця, співавторка дорослих та дитячих збірок; Дарина Туз, директорка видавничого дому, заслужена журналістка України; Олександр Фисюк, учасник І Міжнародного дитячого літературного фестивалю Literature Future; Катерина Генріх, ілюстраторка, викладачка та засновниця курсів ілюстрації для дітей, учасниця експозицій міжнародного фестивалю книжкової ілюстрації «Морс» (2017, 2018 р.), міжнародного фестивалю дизайну та ілюстрації COW Design Festival, співорганізаторка виставки, присвяченої зникаючим видам тварин «Статус: зникаючий», дитячого літературного фестивалю Literature Future, авторка дитячої книжки-картинки про асканійський заповідник.
Для визначення переможців конкурсу «Я – майбутнє України» кожен член журі ознайомиться з конкурсними творами та виставить бали за 5-бальною шкалою.
На Фестивалі в Чернівцях відбуватимуться майстер-класи, лекції, перформенси, дитячі літературні читання творів. Також буде автограф-сесія з відомими письменниками і поетами. На фестиваль запросять 100 найталановитіших дітей з усієї України, які представлятимуть свої області. Юні літератори зможуть опублікувати свої доробки в книзі вибраних творів «Я – майбутнє України. Діти. Книга ІІ». У Фестивалі братимуть участь обдаровані діти і ті, хто пише для дітей і заради дітей, ті, хто у своїй творчості піднімають тему дітей.
У рамках фестивалю також проведуть конкурс на найкращий твір серед учнів зі всієї України. За результатами журі спершу обере 20 найкращих творів, а в основний день фестивалю визначать три призові місця: 1 – виграш 10 тис. грн.; 2 – виграш 5 тис. грн.; 3 – виграш 5 тис. грн.
Нагадаємо, ІІ Всеукраїнський дитячий літературний конкурс «Я – майбутнє України» стартував 10 лютого.
На свято під назвою «Я обираю книгу!» завітали діти-читачі, Євген Нищук, міністр культури України, батьки, бібліотекарі. У якості Народного артиста України Євген Нищук, у рамках проекту «Україна читає дітям», прочитав уривок з дитячої книги Івана Франка «Лис Микита». А в якості міністра вручив нагороди кращим юним читачам.
Євген Нищук читає дітям книжку «Лис Микита»
Цього дня в бібліотеці відбулися вибори в Книжковий парламент. У голосуванні взяло участь взяло участь 90 виборців 6-14 років. Найактивнішими виявилися читачі 9–12 років – 62% виборців. 23% виборців склали читачі 6-8 років. Підлітки 12–14 років виявилися менш активними: 5% виборців.
За результатами голосування переможцями Книжкових виборів стала п’ятірка книжок-лідерів – «Мікробот і той, кого немає» Олега Чаклуна, «Файні товсті дівки, йо!» Тетяни Стрижевської, «Дике літо в Криму» Зірки Мензатюк, «Чарлі і шоколадна фабрика» Роалда Дала та «Третій сніг» від Івана Андрусяка.
Діти голосують на Книжкових виборах
Читачі бібліотеки та найактивніші, найсвідоміші учасники книжкової передвиборчої кампанії Влад Непочатов, Вероніка Устименко, Анна Полегенько, Софія Полегенько, Віталія Сідоренко, Євгенія Кучіна підготували театралізовані презентації тих книжок, які стали для них справжнім відкриттям.
Алла Гордієнко, директорка бібліотеки, вручила кращим читачам квитки членів дитячого журі, яке допоможе дорослим фахівцям у відборі кращих дитячих книжок для подання їх від Національної секції IBBY на нагородження Міжнародною премією Ганса Крістіана Андерсена.
За інф. блогу Національної Бібліотеки України для дітей «НБУшка»
Фото: Національна бібліотека України для дітей
Працівники закладу, студенти та викладачі святкували в актовому залі бібліотеки. На сцену виходили номінанти, щоб отримати почесні дипломи та нагороди. Гості робили селфі з символом фестивалю – паном Читайлом.
Наймолодші номінанти фестивалю «Читач року – 2018»
Переможцями, що навчаються в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, стали: Богдан Братусь, Аліна Євсєєва, Наталія Кляпка, Анастасія Колеснікова, Дмитро Луняка, – студенти Інституту філології; Ярослава Кириченко, Христина Масюк, Дмитро Перов, Дмитро Сухорабський, Марина Тетерук – студенти юридичного факультету; Тетяна Кирпель – студентка хімічного факультету; Валерій Мельник – студент історичного факультету; Павло Борисюк, Дмитро Жігінас, Ольга Перегінець – студенти географічного факультету; Людмила Бевзюк – студентка Інституту міжнародних відносин; Дінара Герейханова – студентка Інституту журналістики; Марія Свиридова, Валентина Якубенко – студентки факультету психології.
Студенти та аспіранти – номінанти конкурсу
Лауреати фесту серед аспірантів, асистентів і викладачів КНУ імені Тараса Шевченка: Юрій Ковалів – лауреат Шевченківської премії, доктор філологічних наук, професор Інституту філології; Людмила Науменко – доктор філологічних наук, доцент Інституту філології; Софія Феджора – аспірантка Інституту філології; Володимир Єфіменко – кандидат фізико-математичних наук, директор Астрономічної обсерваторії КНУ; Сергій Студзінський – кандидат хімічних наук, доцент хімічного факультету; Євген Цимбаленко – кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Інституту журналістики; Олександр Шнирков – доктор економічних наук, професор Інституту міжнародних відносин; Ірина Войцехівська – доктор історичних наук, професор історичного факультету; Дар’я Добріян – аспірантка історичного факультету; Ігор Винниченко – кандидат географічних наук, доцент географічного факультету; Алла Пухтецька – кандидат юридичних наук, доцент юридичного факультету; Людмила Сіньова – кандидат юридичних наук, асистент юридичного факультету.
Номінанти з викладачів та професорів Університету
Нагороди в номінаціях отримали читачі університетських бібліотек із Чернігова, Запоріжжя, Черкас, Кам’янець-Подільського, Луцька, Переяслава-Хмельницького, Харкова, Чернівців.
Анна Довгопола, студентка 51-Ем групи ННІ ЕКТ, цього року представила на фестивалі Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка – дівчина отримала нагороду в номінації «Найактивніший читач».
До фесту долучилася бібліотека Криворізького національного університету. Заклад запропонував 7 читачів у номінації «Найактивніший читач». Нагороду в ній отримав Дмитро Швець, студент університету, асистент кафедри моделювання та програмного забезпечення, який активно користується книжковими фондами бібліотеки.
Від Запорізького державного медичного університету за нагородою відправився студент 6 курсу Вадігала Бала Крішна Редді, який в ЗДМУ опановує медицину. Бала Крішна 6 років дуже наполегливо опановував медицину, у себе на батьківщині він мріє лікувати дітей, планує стати дитячим хірургом.
– Мене дуже здивувало, що я був єдиним іноземним студентом, номінованим на фестивалі, – сказав Бала Крішна сайту ЗДМУ.- Водночас, це було дуже приємно. Я ще раз відчув увагу до нас, студентів, які приїхали навчатися в ЗДМУ з різних країн світу […]. Усі роки навчання я мав змогу долучатися до найсучасніших знань не лише в аудиторіях, обладнаних за останнім словом наукових технологій, але й в чудовій бібліотеці, яка має унікальний книжковий фонд як сучасної, так і раритетної літератури. Щоб осягнути це багатство і стати кращим у професії, треба багато трудитися […].
Від бібліотеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на конкурс номінували Олександру Гандзюк, викладачку факультету філології та журналістики, кандидатку філологічних наук, доцентку кафедри української мови. Олександра отримала нагороду в номінації «Найактивніший читач».
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича привітав із нагородою в номінації «Найактивніший читач» Ігоря Піддубного, доцента кафедри історії нового та новітнього часу факультету історії, політології та міжнародних відносин. Дослідник презентував бібліотеці Максимовича книгу свого авторства «Історія авіації на Буковині (1910-1945)», а також фундаментальне ілюстроване видання свого співавторства «Чернівці: Історія і сучасність».
Номінантка Людмила Науменко, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, передала бібліотеці колективну монографію Development of Philological Sciences in Countries of the European Union Taking into Account the Challenges of XXI Century («Розвиток філологічних наук у країнах Європейського Союзу з урахуванням викликів XXI століття»), нещодавно видану Wyższa Szkoła Społeczno-Przyrodnicza im. W. Pola w Lublinie – WSSP. Наша бесіда з пані Людмилою – незабаром тут.
Фест відвідали Леся Мудрак, письменниця, Микола Томенко, історик і політик, Володимир Жовнир, головний лікар Центр дитячої кардіології і кардіохірургії, заслужений лікар України, Павло Піскун, заслужений артист України, актор Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Оксана Стебельська, заслужена артистка України, співачка, Петро Лапо, генеральний експерт Бібліотеки Університету Назарбаєва.
Нагдаємо, фестиваль «Читач року» започаткувала Наукова бібліотека ім. М. Максимовича. Фест старутвав 2017-го. Організатори фесту пообіцяли зламати стереотипи щодо чиїхось уявлень про бібліотеки як застарілі та нудні установи. Під час першого фестивалю провели благодійний збір книжок «Книга лікує» для національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ».
Також нагадаємо: 28 березня у Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича відбулася екскурсія для бібліотекарів закладів загальноосвітньої середньої освіти Солом’янського району Києва. Співробітники Наукової бібліотеки показали колегам локації головного корпусу, ознайомили гостей з історією бібліотеки, фондами відділу рідкісних книг та рукописів, колекцією наукових праць викладачів та співробітників КНУ імені Тараса Шевченка, а також з роботою читальних залів і книгосховищ.
Більше фото від Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича тут
Фото з фесту незабаром дивися в insta Teencorr та в insta «Крутих тінейджерів України»
Фото: сайт ЗДМУ, сайт ХНТУСГ, fb Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича
У конкурсі фестивалю можуть брати участь особи, яким виповнилося 16 років. Учасники фестивалю – українські фотографи та закордонні фотомитці. Усі вони представлятимуть свої фотографічні роботи та серії. Також відбудуться зустрічі провідних фотохудожників України та закордону з глядачами. До журі фестивалю цьогоріч увійшли: Едуард Странадко, Голова НСФХУ, член НСЖУ, заслужений працівник культури України, Київ; Steven Jensen, фотограф, Едінбург, Шотландія; Олег Малов, фотограф, мистецтвознавець, Київ, Україна.
Номінації: категорія «A» — фотографія чорно-біла (або серія фотографій до 5 робіт). Назва роботи має мати такий вигляд: А_prizvyshche_imia_01_nazva_misto. Максимальна кількість робіт одного автора — 5 (п’ять). Категорія «В» – фотографія кольорова (або серія фотографій до 5 робіт). Назва роботи має мати такий вигляд: B_prizvyshche_imia_01_nazva_misto. Максимальна кількість робіт одного автора — 5 (п’ять). Докладніше про умови читайте на сайті Фестивалю.
До участі у фестивалі допускаються фотографії, зроблені на плівку або цифровою фототехнікою з використанням будь-якої технології аналогового негативно-позитивного фотопроцесу та цифрових редакторів зображення з мінімальним застосуванням технологій і елементів Digital Art.
Авторські права на фотографії повинні належати безпосередньо учаснику Фестивалю. Приймаються роботи професіоналів і любителів. Фотографії потрібно надсилати в електронному вигляді на сайт НСФХУ в розділ «Конкурси сайту».
Щоб завантажити роботи, потрібно зареєструватися на сайті. Реєстрація означає участь у фестивалі та згоду на публікацію робіт на сайті НСФХУ, включення їх в електронний каталог. Розмір файлів у форматі jpg — до 300 Кб, розмір фотографії до 800 px по довгій стороні. Участь у конкурсі безкоштовна. Прізвище (псевдонім) учасника і прізвище (псевдонім) у назві файлу повинні співпадати, інакше роботи розглядатися не будуть. При реєстрації необхідно вказувати свою електронну адресу та телефон. Учасникам, роботи яких будуть відібрані для підсумкової фотоекспозиції фестивалю, буде запропоновано надіслати роботи в електронному вигляді (високої якості) з метою надрукувати їх у виставковому форматі. Автори найкращих робіт у кожній номінації (за рішенням журі) нагороджуються медалями та дипломами.
Нагадаємо: вулична фотографія, стріт-фотографія (англ. street photography) — жанр фотографії, зробленої у громадському місці: на вулиці, в парку, на пляжі і т. п. Вулична фотографія буває документальною, але не обмежується виключно документальним жанром. Однозначного визначення вуличної фотографії на даний момент не існує, у літературі зустрічаються імена окремих фотографів, які знімали на стику XIX і XX століття документальну, пікториальну та іншу фотографію громіздкою фототехнікою на вулиці, проте виділення жанру вуличної фотографії у самостійний напрям фотографії прийнято співвідносити з діяльністю французького ідеолога вуличної фотографії Анрі Картьє-Брессона, який уперше сформулював її основні принципи, насамперед, принцип «вирішального моменту» — англ. decisive moment, та створив фотоагентство «Магнум», засноване на цих ідеях.
З експозиції Ольги Левченко. Фото: з сайту photospilka.com
Автор хоче показати шанувальникам фотографії прекрасну природу Гімалайських гір, неймовірну міць мовчазних гігантів, тисячолітні буддійські монастирі, стародавні ритуали, тибетські села, важке життя тибетців на високогір’ї. Деякі фото виконані в Ладакху. Ладакх – це країна снігових гір і марсіанських пейзажів, яку можна сміливо назвати одним з найбільш чудових куточків Індії. Королівство Ладакх – загублений в індійських Гімалаях високогірний край, затиснутий між Китаєм і Пакистаном. Ладакх називають Малим Тибетом. Раніше королівство входило до складу Тибету і відігравало важливу стратегічну роль в регіоні, адже знаходилося на Великому шовковому шляху. Королівство Ладакх – одне з найкрасивіших і загадкових місць у Гімалаях. У Ладакх практично немає рослинності через сухе і спекотне літо, холодну зиму і недолік вологи. А вся рослинність, яка більш-менш зеленіє біля водойм і в місцях поливу — це тополі і кілька видів верби, які висадили й доглядають люди з великими складнощами й турботою, утім, як і все життя в Гімалаях.
Нагадаємо: Ольга Левченко — український фотограф, член Національної Спілки фотохудожників України, фотоклубу «9х12», Союзу словацьких фотографів.
Фотохудожник Олександр Радиш. Фото: сторінка Олександра Радиша у фейсбуці
— Життя – це мандрівка, а мандрувати — значить жити! Радість від нових горизонтів за вікном нагадала мені дитяче захоплення фотографією, а згодом, фотозйомка стала і професією. Готуючись до кожної робочої поїздки, звик знаходити час на дослідження нових місць, та зберігати побачені спогади у довгострокові фотопроекти. Як відомо, найяскравіші листівки роблять місцеві фотографи, які знають свій край з дитинства, у різні пори року та настрої погоди. Але «свіжий погляд» завжди притягує моменти, які створюють історію, – розповів про свою виставку фотохудожник.
Нагадаємо: Олександр Радиш – професійний фотограф. Живе і працює в Україні. Основні напрямки: архітектура, інтер’єр, репортаж, документалізм. Був співавтором численних фотовиставок та фотокниг, брав участь у експедиціях по зйомці історичної архітектури. Відзняв близько 50 готелів в Україні та за кордоном.
Знаєш таких музикантів? Ірину Білик, народну артистку України, Василя Бондарчука, Катерину Бужинську, народну артистку України, Євгенію Власову, Ілларію, Тіну Кароль, народну артистку України, Андрія Кравчука, Оксану Кулакову, Злату Огнєвич, заслужену артистку України, Таїсію Повалій, народну артистку України, Любу Успенську? Джазових музикантів, продюсерів, композиторів – Денніса Аду, труба, Ігора Бойка, гітара, Дениса Єфременка, тромбон, Руслана Квінту, композитора, продюсера, Валерія Латанюка, ударні інструменти, Ігора Ліхуту, продюсера, Олега Мінова, бас-гітара, вокал, Аркадія Овруцького, контрабас, Олександра Павлова, гітара, Сергія Сметаніна, заслуженого діяча мистецтв України, гітара? Ці майстри естрадного і джазового мистецтва є випускниками Київського музичного училища ім. Р. М. Глієра. Тепер їхню творчість знають у всьому світі.
Цьогоріч у програмі Фестивалю: цикл «Українська музична шевченкіана «Уклін Кобзареві», який складається з концертів, де прозвучать кращі твори вітчизняної та зарубіжної класики, сучасної музики, фольклорні перлини в аутентичному виконанні та обробках; цикл «Визначні дати музичного календаря» – виконання творів композиторів-ювілярів у різних концертних програмах; концерт переможців конкурсу студентів-композиторів пам’яті Івана Карабиця.
Цього року свої творчі звіти протягом декількох днів презентуватимуть нинішні студенти закладу. Увечорі 25 березня у Великій концертній студії звукозапису НТРКУ відбудеться виступ «Зірки популярної музики і джазу – студенти КІМ ім. Р. М. Глієра». Своє мистецтво презентують студенти і творчі колективи коледжу і кафедр джазової музики і естрадного співу КІМ ім. Р.М. Глієра.
Студенти КІМ імені Р. М. Глієра. Фото зі сторінки Інституту у фейсбуці
28 березня у Колонній залі ім. М. В. Лисенка Національної філармонії України відбудеться закриття ХХV Фестивалю мистецтв «Шевченківський березень»: концерт «Зірки академічного мистецтва – студенти КІМ ім. Р. М. Глієра». Програма буде різноманітна за напрямами і стильовими особливостями. ЇЇ виконають лауреати національних та міжнародних конкурсів, творчі колективи інституту – жіночий хор: художній керівник і диригент – народна артистка України Галина Горбатенко; камерний хор: художній керівник і диригент – заслужений діяч мистецтв України Зоя Томсон; симфонічний оркестр: художній керівник і диригент – Віталій Протасов; оркестр народних інструментів: художній керівник і диригент – Ігор Савков; духовий оркестр: художній керівник і диригент – Володимир Сидорченко; ансамбль струнних інструментів ім. Леоніда Шухмана: художній керівник – Михайло Волков; ансамбль ударних інструментів: художній керівник – Микола Томасишин. За участі цих популярних колективів відбудеться прем’єрне виконання нових творів Олександра Злотника, Йозефа Свідера, Віктора Степурка, Анатолія Гончарова, Леоніда Танчика.
Ансамблеве музикування як прояв творчого спілкування і спільної роботи студентів виконавських відділів коледжу та бакалаврату стало помітним явищем концертного життя інституту. Тому в концерті будуть представлені ансамблі малих форм.
Уперше у творчому звіті виступить квінтет, до складу якого увійшла міжнародна «зоряна» команда – піаніст Олександр Леонов, лауреат Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, лауреати міжнародних конкурсів Григорій Амбарцумян (І скрипка) та студентка з Південної Кореї Хео Мунджунг (ІІ скрипка), лауреати національних конкурсів альтист Вільям Крапивкін та віолончелістка Юлія Парака.
Міжнародне визнання отримало тріо у складі: Ольга Стукалова (флейта) – Дем’ян Вирозуб (кларнет) – Дарина Рура (фагот). Цей колектив був відібраний до участі в європейському мистецькому проекті «Будуємо мости замість траншей» (Лейпциг, листопад 2018 року). Одна із учасниць тріо, флейтистка Ольга Стукалова стала переможцем Міжнародного проекту на здобуття стипендії фірми «Yamaha».
Нагадаємо, професійна фахова підготовка естрадних і джазових музикантів розпочалася у Київському музичному училищі ім. Р. М. Глієра 1980 року. Тоді відкрився відділ «Музичне мистецтво естради». Володимир Симоненко, видатний музикант, джазовий фахівець, став його засновником та першим завідувачем.
Пізніше відділом керували Анатолій Васильєв (1983 – 1985), Анатолій Шарфман (1985 – 1995), Віктор Петрушенко (1995 – 2002), Юхим Марков – з 2002 року.
Від самого початку у відділі працювали кваліфіковані викладачі, відомі джазові музиканти, лауреати міжнародних, всесоюзних і республіканських джазових конкурсів та фестивалів: Микола Замороко (фортепіано), Юхим Марков (бас-гітара), Віталій Мачулін (ударні), Володимир Молотков (гітара), Аркадій Ізюмченко (саксофон), Володимир Грядунов (труба), Володимир Іванов (тромбон).
Лауреатами і дипломантами республіканських та міжнародних конкурсів, джазових фестивалів були випускники відділу Ігор Бойко, Вадим Медвідь, Валерій Кошман, Аліса Малікова, Оксана Кулакова, Роман Маргієв, Ірина Миронова, Віталій Іванов, Дмитро Коваленко, Даніїл Зверхановський, гурти «Цвіркунове число», «Джанкой Бразерс», «Київ Арт Ансамбль», «Сіті Jazz», «Резонанс». Серед студентів сьогодення – лауреати і дипломанти республіканських та міжнародних конкурсів, джазових фестивалів: Кирило Сможаник, Надія Журба, Дмитро Водовозов, Поліна Майборода, Михайло Менделенко; Ростислав Войтко, Анна Хабаз.
Для викладання естрадного співу в період 1988 – 2000 р.р. були запрошені молоді, але вже відомі естрадні співачки Ліна Прохорова, Тамара Грач, Тетяна Русова, Лідія Михайленко. Саме в цей час було закладено навчальні, методичні, виконавські принципи виховання перших в Україні професійних естрадних вокалістів.
Завдяки педагогічній діяльності цих викладачів за перші двадцять років ХХ ст. в Україні з`явилася ціла плеяда яскравих зірок вітчизняної естради. Серед випускників останніх років відомі такі естрадні виконавці як Ілларія (клас І. Р. Гвіанішвілі), Андрій Осадчук (клас В. А. Шаповалової); серед переможців телевізійних шоу-програм та конкурсів – Ганна Ходоровська, Влад Каращук, Аліна Башкіна, Галина Шкода, Софія Волошаненко, Маргарита Мелешко, Роман Веремейчик, Юлія Сидорук, Валерія Хоменко.
У 1983 році у відділі естрадно-джазового виконавства заснували біг-бенд. У його репертуарі – джазова класика, оригінальні обробки народних пісень та власні твори викладачів відділу.
У різні роки біг-бендом керували: Анатолій Шарфман (1983-1995), Георгій Стрілець-Стрілецький (1995-1997), заслужений діяч мистецтв України Олександр Шаповал ( 1998 – 2009).
Біг-бенд гастролював у Німеччині, у місті Карлсрус 1992, 1997, брав участь у сумісних концертах зі студентськими біг-бендами землі Реймланд-Пфальц у 1990 році; у місті Сліппері Рок у США у 1991 році, у німецькому місті Дормштадт у 1996 році, а також є учасником заходів, які проводить інститут: «Шевченківський березень», «Літні джазові вечори пам’яті В. Симоненка».
Біг-бенд кафедри під керуванням Денніса Аду – учасник джаз-фестивалів «Єдність», Київ, «Джаз-Коктебель», «Jazz Open», Чернігів, «Мушля Джаз», Київ, Джаз-Фест Подiлля, Хмельницький.
У 2009 році було сформовано два біг-бенди, які очолили випускники інституту: у коледжі – тромбоніст Денис Єфременко, на кафедрі джазової музики – трубач Денніс Аду.
Нагадаємо також: кожного року студенти інституту виборюють понад 200 нагород національних і міжнародних конкурсів та фестивалів.
За інф.: КІМ імені Р. М. Глієра
Фото: КІМ імені Р. М. Глієра
На фото обкладинки: Григорий Амбарцумян
Нагадаємо, Олександр Коваль — режисер, оператор, педагог, автор майже 80 фільмів, відзначений низкою престижних нагород, серед яких Національна премія імені Тараса Шевченка, Державна премія імені Олександра Довженка, звання Народного артиста України.
Учень Едуарда Тімліна, випускник ВДІКу, майстерня Романа Кармена, Олександр Коваль багато років працював на студії «Укркінохроніка». Його 20-хвилинна робота «Маланчине весілля» (1979) відкрила двері у поетику документального кіно, перетворивши кінотекст з інформаційно-повчального, пропагандистського на справжню «непостановочну» розповідь про людську долю. Фільм був відзначений «Срібним голубом» авторитетного Лейпцизького міжнародного фестивалю документального кіно DOKLeipzig.
Олександр Коваль багато часу присвячував викладацькій діяльності у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, де виховав кілька поколінь документалістів та докуметалісток.
Творче життя Олександра Коваля (1945–2018) було тісно пов’язано зі студією «Укркінохроніка». Саме там з 1963 року він зняв майже 80 фільмів.
Його любов до кіно розпочалася ще в юнацькому віці, коли в 15 років він став завклубом та кіномеханіком в рідному селі. Першим фільмом, який Коваль показав своїм односельчанам був документальний фільм Володимира Сущинського «Фронтовий кінооператор», що досить символічно вплинуло на подальшу долю юнака. Вже як студент ВДІКУ він багато подорожував, проходив практику спочатку в Новосибірську, а потім і в Магадані на студіях документального кіно.
Серед постатей, які його надихали, Олександр Коваль неодноразово називав Василя Шукшина, Федора Достоєвського, Григора Тютюнника, Кріса Маркера та Йоріса Івенса, у своїх стрічках розповідав історії про таких видатних особистостей, як Леся Українка, Остап Вишня, Параска Горицвіт, Йосип Сліпий, але здебільшого все ж таки про своїх сучасників, як пишуть критики — «простих людей».
– Олександр Коваль з колегами зробили неймовірне — вони змінили тип героя, зробили його неформальним і живим. Оскільки все радянське документальне кіно було прибите до підлоги залізним штативом і важкими камерами, усі доярки і колгоспниці виглядали приблизно однаково. Покоління Саші дозволило істотно змінити вигляд і мову документального кіно. З’явився живий герой і оператори стали знімати «життя зненацька», спонтанне життя. Загалом, вони зрушили документальне кіно вперед, зробили його живим і цікавим, — зазначив Сергій Буковський.
Початок сеансів у Довженко-центрі – 19.00, у кінотеатрі «Жовтень» – 19.50. Вхід вільний.
ПРОГРАМА ПОКАЗІВ:
24 березня, 19:00 | Довженко-Центр
Вступне слово Сергія Буковського — автора кінострічок, відзначених нагородами престижних міжнародних кінофестивалів. Сергій Буковський почав роботу на «Укркінохроніці» як асистент режисера Олександра Коваля і вважає себе його учнем.
«Кінорежисер Олександр Коваль» (реж. Сергій Буковський, 12 хв). Серія з циклу фільмів-есеїв про українських режисерів-документалістів «Невідоме кіно».
«Маланчине весілля» (реж. Олександр Коваль, 1979 рік, 20 хв). Документальна кінодрама про жительку с. Чапаївка Золотоніського району Черкаської області Марію Кутир, життя якої віддзеркалило долю українських жінок покоління другої світової війни.
«Ой горе, це ж гості до мене» (реж. Павло Фаренюк, оператор Олександр Коваль, 1989 рік, 28 хв). Зворушливий фільм-портрет жінки, яка пережила Голодомор 1933 року і чиє життя встигло вмістити в себе стільки драматичних моментів, яких не зумів би прописати жодний сценарист. Одна з перших стрічок, що піднімає тему Голодомору. Назва фільму відсилає до одного з рядків вірша Павла Тичини 1921 року.
Додатковий показ: 26 березня, 19.50 | Кінотеатр «Жовтень»
25 березня, 19:00 | Довженко-Центр
Вступне слово Вікторії Бондар — кіносценаристки, журналістки, головної редакторки студії «Укркінохроніка» у 1987–1993 рр.
«Дід Іван з села Річки» (реж. Олександр Коваль, 1978 рік, 10 хв). Герой фільму — тримбар дід Іван з Івано-Франківщини. Через його історію Олександр Коваль знову звертається до свого улюбленого прийому – поглянути на українське село крізь призму інтимних історій його жителів.
«Відкрий себе» (реж. Ролан Сергієнко, оператор Олександр Коваль, 1972 рік, 37хв). Фільм про знакового українського філософа і поета Григорія Сковороду, який ледве не вперше показаний як жива людина та позбавлений радянського нальоту, що був притаманний офіційному погляду. Заборонена радянською цензурою, ця картина вийшла на екрани лише через 15 років у часи перебудови.
«Сектор мовчання» (реж. Олександр Коваль, 1970 рік, 19 хв). Режисерський дебют Олександра Коваля, який було знято як дипломну роботу на студії «Укркінохроніка» на запрошення її тодішнього директора Віктора Шкуріна. Розповідь про роботу екіпажу рятувального судна «Афанасій Нікітін» в Чорному морі біля Одеси, в якому відчувається справжня поетика моря, любов до якого в режиссера з’явилася ще в часи численних стажувань на різноманітних студіях СРСР, в тому числі і в Магадані.
Додатковий показ: 27 березня, 19.50 | Кінотеатр «Жовтень»
27 березня, 19:00 | Довженко-Центр
Вступне слово Валентина Васяновича — режисера, сценариста, учня Олександра Коваля, лауреата численних міжнародних та українських премій.
«Дім — рідна земля» (реж. Олександр Коваль, 1990 рік, 110 хв). Світ українського села завжди був однією з ключових тем для Олександра Коваля. «Дім — рідна земля» — це його справжній фільм-заповіт, а разом з тим, лірична кіносповідь, знята у рідному селі Жердова на Київщині, де він народився, і де починав «свій шлях» в кіно як кіномеханік. Саме в цій роботі так легко розгледіти трагічний погляд Коваля на самого себе як на людину, що все життя змушена була себе приховувати.
Додатковий показ: 28 березня, 19.50 | Кінотеатр «Жовтень»
VІ Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» цього року відбуватиметься з 31 травня по 9 червня Цьогоріч почесним послом Фестивалю є вокаліст хіп-хоп гурту «ТНМК», продюсер, актор і тато 8-річного Микити Олег «Фагот» Михайлюта.
Прийом робіт до участі в конкурсі триває до 21 квітня 2019 року. 10 найкращих стрічок будуть показані в рамках фестивалю по всій Україні. Переможців конкурсу відзначать призами від 5 до 20 тисяч гривень. Ознайомитися з умовами участь можна на сайті «Чілдрен Кінофесту».
До конкурсної програми фестивалю увійдуть фільми для аудиторії віком від 4 років, відібрані командою «Чілдрен Кінофесту» на найбільших європейських кінооглядах для дітей та підлітків.
У рамках фестивалю вже втретє пройде Конкурс дитячих фільмів. За традицією, переможців визначать українські кінематографісти – режисерка і сценаристка Марина Степанська, режисер та сценарист Аркадій Непиталюк та акторка Ірма Вітовська.
– Я мрію, що колись у нас кіно стане такою ж обов’язковою дисципліною в школі, як і живопис чи література, приміром. А поки дуже круто, що існують ініціативи, які заохочують дітей до створення фільмів, дають їм можливість спробувати свої сили у кіно та побачити результат на великому екрані. Із нетерпінням чекаю на роботи конкурсантів! – сказала Марина Cтепанська.
Поза конкурсом юні глядачі продовжать знайомитися з історією кінематографа: у попередні роки ця секція представила ретроспективи першовідкривачів зі світу кіно – Чарлі Чапліна, Бастера Кітона, Лотти Райнігер, Жоржа Мельєса та братів Люм’єр. Повну програму фестивалю буде оголошено наприкінці квітня.
Днями VІ Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» представив офіційний постер: імідж фестивалю присвячений Чарлі Чапліну. У 2019 виповнюється 130 років від дня народження видатного режисера та актора, на честь якого був названий символ «Чілдрен Кінофесту», Совеня Чарлі. На спадщину коміка на постері натякають його незмінні атрибути – масивні черевики, капелюх та тростинка.
Нагадаємо, місією фестивалю є розвивати в Україні традицію спільних сімейних походів у кіно, залучати дітей до перегляду і створення кінофільмів. Усі покази – безкоштовні, за попередньою реєстрацією на сайті фестивалю. Щороку «Чілдрен Кінофест» співпрацює з благодійними організаціями – на покази запрошуються діти із вразливих соціальних груп: постраждалі від конфлікту на сході України, діти з особливими потребами, сироти.
Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»
«Чілдрен Кінофест» стартує 25 травня, і вже представив конкурсну програму
Юні відвідувачі змогли побувати на виставці «Ілюстрація. Українське ретро» на основі художніх робіт з колекції музею, створених класиками української книжкової ілюстрації: Юрієм Чаришніковим, Григорієм та Сергієм Якутовичами, Марією Котляревською, Надією Лопуховою, Василем Чебаником, Юрієм Северином та іншими талановитими майстрами.
Гості фесту відвідали виставку «Подорож у казку», присвячену Шарлю Перро та Жулю Верну. В експозиції представлено художні роботи, зокрема Катерини Штанко, та видання з колекції музею, а також роботи учнів дитячих художніх студій під керівництвом Тамари Романової та Лариси Пономаренко.
Фестивальники побували на презентації видання «Український народний орнамент Ольги Петрівни Косач», створеного у межах проекту «Вишивка етнографічна: «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки» О.П.Косачева, Киев, 1876», та познайомилися з авторкою та організаторкою цього проекту Тетяною Серебренніковою. Саме в Музеї книги і друкарства України у 2015 році розпочалися публічні заходи проекту, коли всі охочі мали змогу побачити відтворені аркуші та навчитися вишивати, ткати, писати писанки.
Також відвідувачі та учасники фесту взяли участь у майстер-класах: «Оздоблення сучасного одягу ручною вишивкою за схемами Ольги Петрівни Косач (Олени Пчілки)», у класі з виготовлення паперових капелюхів казкових персонажів з Тамарою Романовою, на якому дізналися, як створювати об’ємні капелюхи зі звичайного паперового кола, і мали можливість навчитися прикрашати їх елементами свого власного дизайну, на заході «Театр тіней» від Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, класах з ручного виготовлення паперу «Музейна папірня», каліграфії «Скрипторій», декоративного оздоблення книги «Мармурування», «Ґраттаж», «Креативна книга», «Таємниці давніх книжок», на інтерактивному читанні «Жива казка», заході «Шафландія або Гардеробні таємниці історії» від Ірени Погоржельської, наукової співробітниці реставраційної лабораторії ДП ОАСУ, яка досліджує та реконструює одяг доби бароко на теренах України.
Діти та підлітки на фесті зустрілися з українськими письменниками: Зіркою Мензатюк, Галиною Кирпою, Сашком Дерманським, Андрієм Кокотюхою, Галиною Малик, Оленою Горобець, Аліною Штефан, Лесею Ворониною, Олею Русіною та іншими, а також відвідали презентації нових дитячих книжок від різних видавництв.
Також юні відвідувачі подивилися на середньовічні танці та виступи від ансамблю стародавньої музики «Хорея Козацька» під керівництвом заслуженого артиста України Тараса Компаніченко, послухали музику Середньовіччя, Ренесансу, бароко, класицизму, романтизму та окремі сучасні твори.
Teencorr
До участі у конкурсі можна надавати фільми тривалістю від 1 до 8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Прийом заявок відкрито з 22 жовтня 2018 року до 21 квітня 2019 року включно. Імена десятки фіналістів, обраної селективною комісією, оголосять 20 травня 2019.
9 червня, під час Церемонії закриття фестивалю, назвуть переможців конкурсу: «Найкращий український дитячий фільм», який отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис. грн., «Приз глядацьких симпатій», що отримає 10 тис. грн та «Найкращі дитячі фільми» у категоріях 7-10 та 11-14 років, які будуть нагороджені дипломами та отримають по 5 тис. грн.
Нагадаємо, у 2018 році Фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 22 містах і зібрав понад 42 тис. глядачів. 2017-го та 2018-го років на «Чілдрен Кінофесті» вдруге відбувся конкурс фільмів, знятих дітьми. До участі у конкурсі було подано понад 150 заявок з усієї України, а переможцем стала Надія Бабаніна, 12-річна юна режисерка з Дніпра, із фільмом «Качка на ім’я Бабіліна».
Teencorr
За інф. «Чілдрен Кінофест»
Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»
На професійній секції Film Industry Office, яка стартує на IX Одеському міжнародному кінофестивалі у вівторок, 17 липня, у конкурсі Work-in-Progress презентують пригодницький сімейний фільм «Фокстер і Макс» режисера Анатолія Матешка, а у пітчингу проектів на стадії підготовки презентують епічну екшн-драму «Довбуш» від режисера Олеся Саніна.
Постер фільму “Довбуш” режисера Олеся Саніна
«Фокстер і Макс» – стрічка про пригоди звичайного українського школяра Макса, який потрапляє у вир подій за участю небезпечних злочинців, експериментальних технологій і собаки-наноробота Фокстера. Автори фільму представлять міжнародним сейлз-агентам і українським дистрибуторам перший офіційний постер фільму.
На презентації екшну «Довбуш» глядачам уперше представлять виконавців головних ролей і відібрані локації для зйомок.
Тогочасні мюзикли були таким заходом, де радянський глядач міг цілком легітимно насолоджуватися західною культурою: слухати «буржуазні» мелодії та вбиратися в яскраві «нерадянські» костюми. Загалом, українські мюзикли не так відтворювали сюжети офіційної ідеології, як мимоволі підривали її.
Мюзикл – жанр, у якому традиційний соцреалістичний кінематограф перемежовується з авангардною естетикою. Музичні, пісенні, циркові, естрадні номери, анімація були віддзеркаленням сюрреалістичного, навіть психоделічного досвіду як європейського авангарду початку 20 століття в цілому, так і ранніх кіносеансів зокрема.
– Радянська музична комедія – це передовсім винахід сталінського кінематографу 1930-х років. У цей самий час українська кіноіндустрія втрачає свою автономію та експериментальний характер. Натомість українська культура локалізується у світі архаїчного села. Українською мовою лишається лише співати й тужити за недосяжним минулим у межах відведеного буколічного простору. Утім, маловідома історія українських музичних комедій, знятих на «периферійних» Одеській та Київській кіностудіях, здається дивовижним прикладом співіснування конктрультурної та авангардної естетики в межах соцреалістичного канону, – розповів Станіслав Мензелевський, куратор ретроспективи, начальник науково-програмного відділу Довженко-Центру.
16 липня, 14:00, Червона зала (Фестивальний центр Родіна)
«Гармонь» (1934, 56 хв., Ігор Савченко)
16 липня, 21:30, Зелений театр
«Чорноморочка»(1959, 74 хв., Алєксєй Корєнєв)
17 липня, 16:00 Червона зала (Фестивальний центр Родіна)
«Літа молодії» (1959, 76 хв., Олексій Мішурін)
18 липня, 13:30, Червона зала (Фестивальний центр Родіна)
«Їхали ми, їхали…» (1962, 77 хв., Юрій Тимошенко, Юхим Березін, Василь Лапокниш)
19 липня, 19:00, Червона зала (Фестивальний центр Родіна)
«Поцілунок Чаніти» (1974, 77 хв., Євген Шерстобитов)
Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 21» оголосив цьогорічних переможців
Головний приз в номінації ігрове кіно отримав фільм «Післясмак» режисера Юрія Катинського. Диплом фестивалю в номінації ігрове кіно – в стрічки «П’ять хвилин» режисерки Яни Антонець. Головний приз у номінації неігрове кіно – «Народний музей Авдіївки» режисера Пьотра Армяновського. Диплом фестивалю в номінації неігрове кіно отримала стрічка «Вихідний» режисерки Жанни Максименко-Довгич.
Головний Приз в номінації анімаційне кіно отримав фільм «Анна Рейнер. Найтемніший синій колір» режисерки Оксани Курмаз. Диплом фестивалю в номінації анімаційне кіно – у стрічки «Котку» режисерки Анастасії Фалілеєвої.
Краща операторська робота – у Матея Піноша в «Діні». Краща режисура – у Павла Острікова, у стрічці «Випуск 97». Найкраща актриса – Олеся Островська, «Випуск 97». Найкращий актор – Олександр Пожарський, «Випуск 97».
Приз глядацьких симпатій (за результатами SMS-голосуванням) – «П’ять хвилин», реж. Яна Антонець Сертифікат від Letter to Fest – «Лабіринт», реж. Степан Коваль, Олександр Колодій.
Цього року до журі фестивалю увійшли продюсер Сергій Лавренюк, режисерка та продюсерка Валерія Сочивець, оператор Ярослав Пілунський, акторка Наталія Васько, кінокритик Лук’ян Галкін, звукорежисер Артем Мостовий, актор та волонтер Мирослав Гай, продюсерка Анастасія Буковська, режисер Ростислав Держипільський.
Одночасно з Києвом покази короткометражних фільмів українських режисерів проходили на 80 майданчиках України та зарубіжжя. До конкурсної програми фестивалю цього року увійшли 9 ігрових стрічок, 7 документальних та 5 анімаційних.
Значна частина фільмів розповідає про війну та життя після конфлікту. Є цілком абсурдні комедії ситуацій, фільми про перше кохання, музична анімація. Ретроспективна частина програми фестивалю складалася з фільмів на дві болючі теми: програма на підтримку Олега Сенцова та інших бранців Кремля та програма «Кантер: пам’ятаємо», присвячена спогадам про друга фестивалю Леоніда Кантера. Окремий блок програми склала підбірка трейлерів українських фільмів, які скоро з’являться на екранах.
Додатково у фестивальну ніч київські глядачі змогли побачити фільми проекту «Дивись українське – твори своє майбутнє!». Це комплексний багатоформатний комунікаційний проект, який має на меті сприяти розвитку українського кінематографа та поширення творчими засобами громадянських і моральних цінностей. Концептуальна ідея Проекту полягає у твердженні: майбутнє творять люди.
Нагадаємо, 2017 року символом фестивалю став паперовий кораблик – орігамі, що впродовж наступних 10-ти років курсуватиме кінематографічними водами фестивалю. У 2018 році ідея головного іміджу фестивалю «Все море в руках» належить арт-директору Михайлу Іллєнку. Втілив задум – художник Тарас Хіцінський.
Кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.
За інф. «Відкрита Ніч»
Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 21» презентував цьогорічний офіційний імідж – «Все море в руках»
Головний герой кіноісторії – 22-річний Вадим, який працює звукорежисером. Автори фільму визначили його як нудну людину. Згідно із сюжетом, він вирішив назавжди виїхати до Канади. Але перед цим він отримав завдання записати голос рідкісного птаха, яка мешкає в горах на Закарпатті. Він відправляється в гори зі своїм дідусем, і там його наздоганяють філософські роздуми.
Нагадаємо, кінопроект «Мої думки тихі» став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державне фінансування фільму. У травні фільм «Мої думки тихі» став переможцем у щорічному конкурсі кінопроектів Boat Meeting у рамках Molodist Kyiv International Film Festival.
Антоніо Лукіч – український режисер. Раніше він зняв комедійний фільм «Хто підставив Кіма Кузіна?», який посів третє місце в конкурсі «Шлях до миру».
У його рамках організатори провели Міжнародний конкурс дитячого малюнка «Мій Уявний Світ». Кращі роботи переможців утворили експозицію, яка була відкрита для глядачів протягом фестивального дня. До журі конкурсу малюнка увійшли відомі митці.
На фесті також провели захід «Найкраща Юна модель України 2018»: діти-моделі продемонстрували свої навички дефіле та позування. Свої музичні та співочі здібності продемонстрували дитячі колективи та сольні виконавці.
Фото: Kids Fest
У столиці відбудеться Karavan Kids Fest || Чекін 9 червня, ТРЦ «Караван»
28-29 червня на VIII фестивалі німого кіно і сучасної музики «Німі ночі. Повернення» можна буде подивитися програму рідкісного урбаністичного експериментального кіно «Міська симфонія».Покази програми відбуватимуться в київському Довженко-Центрі. Серед стрічок, які увійшли до програми – «З приводу Ніцци» Жана Віго, оператором якої був молодший брат Дзиґи Вертова та Михаїла Кауфмана – Боріс; «Електричні ночі» українського режисера-авангардиста Євгена Деслава; роботи Йоріса Івенса «Міст» та «Етюди руху»; знаковий фільм Вальтера Рутмана «Берлін – симфонія великого міста»; нью-йоркський авангардистський шедевр «Манхеттен» від художника Чарльза Шілера та фотографа Пола Стренда; добірка стрічок про життя англійської столиці, виданих Британським кіноінститутом; кінозамальовки про побут радянських міст, зокрема унікальні фрагменти забутого авангардного фільму Дмитра Дальського «Нариси радянського міста». Фільми будуть демонструватися під живий музичний супровід Майка Кауфмана-Портнікова (фортепіано). Вхід на спеціальну програму «Міська симфонія» вільний.
Нагадаємо, жанр міської симфонії з’явився в 1920-х роках, коли кіно переживало свій перший визначний підйом. На хвилі загального захоплення новим мистецтвом народжувалися кінострічки, документальні за своєю суттю, експериментальні за змістом та поетичні за настроєм.
Режисери-експериментатори прагнули поглянути на життя міста з нових та несподіваних ракурсів, створити кіно без акторів, головних героїв та навіть звичного сюжету. Вони прагнули зімати фільми, у яких саме місто ставало головною дійовою особою.
Режисери – Дзиґа Вертов, Михаїл Кауфман, Євген Деслав, Альберто Кавальканті, Вальтер Руттман, Йоріс Івенс та багато інших – прагнули не просто передати дух модерного міста, а за допомогою авангардної кіномови зобразити його характерні риси: еклектичність Берліну, нічну магію Парижу, вуличну хаотичність весняного Києва.
Також нагадаємо: VIII фестиваль німого кіно і сучасної музики «Німі ночі. Повернення» – єдиний в Україні фестиваль архівного кіно – відбуватиметься в Києві в Довженко-Центрі та в Одесі, у Зеленому театрі, із 28 по 30 червня.
Цьогорічна субназва фестивалю «Повернення» символізує повернення двох українських німих фільмів, дивом віднайдених в архівах Японії та Німеччини, символічне відродження імен непересічних постатей європейського та світового кіномистецтва, які колись були змушені покинути Україну через війни та революції, та повернення самого фестивалю до Одеси – міста, де 9 років тому його було започатковано.
Протягом трьох фестивальних днів музиканти з України та зарубіжжя озвучать 8 німих стрічок із міжнародних та українських кіноархівів. До створення музики до німих картин, окрім відомих музикантів, долучаться також композитори-переможці першої в Україні навчальної програми для кінокомпозиторів Envision Sound, яку Довженко-Центр провів з ініціативи та за підтримки Британської Ради в січні 2018 року.
У програмі фестивалю – 2 світові репрем’єри українських фільмів, які тривалий час вважали втраченими, та 2 унікальні стрічки, створені за участі українських кіномитців-емігрантів. Двоє з них: легендарний австрійський, а згодом американський театральний та кіноактор Александр Ґранах та одна з найбільших зірок німецького кіно першої половини 1920-х років Ксенія Десні – стануть титулами сетів цьогорічного фестивалю поруч з Ліліан Ґіш, американською кінодівою з 75-літньою екранною біографією. Вхід на основну фестивальну програму відбувається за одноденними квитками та абонементами.
Розклад показів:
28 червня, 17:00
Нариси радянського міста
Режисер Дмитро Дальський, УСРР, 1930
Чия провина / Чья вина
Режисер С. Федорченко, ГРСР (Грузія), 1930
Електрифікація Тбілісі / Электрификация Тбилиси
ГРСР (Грузія), 1929
Навесні
Режисер Михаїл Кауфман, УСРР, 1929
Електричні ночі / Les nuits electriques
Режисер Євген Деслав, Франція, 1929
Етюди руху / Études de mouvements
Режисер Йоріс Івенс, Франція, Нідерланди, 1927
Міст De brug
Режисер Йоріс Івенс, Нідерланди, 1928
Гра світлових відображень і швидкості / Jeux des reflets et de la vitesse
Режисер Анрі Шометт, Франція, 1925
29 червня, 17:00
Берлін – симфонія великого міста / Berlin – Die Sinfonie der Großstadt
Режисер Вальтер Руттман, Німеччина, 1927
Берлінський ринок / Markt in Berlin
Режисер Вільфрід Бассе, Німеччина, 1929
Лондон-космополітичний / Cosmopolitan London
Режисер Гаррі Б. Паркінсон, Френк Міллер, Великобританія, 1920-і
Неділя у Лондоні / London’s Sunday
Режисер Гаррі Б. Паркінсон, Френк Міллер, Великобританія, 1920-і
Безкоштовні розваги Лондона / London’s Free Shows
Режисер Гаррі Б. Паркінсон, Френк Міллер, Великобританія, 1920-і
Манхеттен / Manhattan
Режисер Чарльз Шілер, Пол Стренд, США, 1921
З приводу Ніцци / À propos de Nice
Режисер Жан Віго, Боріс Кауфман, Франція, 1930
3 червня завершився дитячий архітектурний фестиваль Archikidz, що відбувався в Києві протягом уікенду. Фестиваль відкрився майстер-класом «Велика архітектурна майстерня», у якому взяли участь діти 7 – 14 років. Іспанська архітекторка Долорес Вікторія Руіс Гаррідо, засновниця програми Little Architect, у рамках якої викладається архітектура у початкових школах Великобританії, стала одною з викладачок на цьому майстер-класі. Загалом на ньому викладали 20 провідних фахівців з архітектури та урбаністики.
Потім діти та дорослі змогли відвідати лекцію «Розумне місто для всіх», яку прочитав науковець, інженер Віктор Долгопятов. І ще до обіду в цей день на фесті з доповідями виступили тінейджери – у форматі IІSKRA, молодіжної платформи від лідерів Ради старшокласників «ШАРМ», учнівського самоврядування Шевченківського району міста Києва. Вероніка Рахуба виступила з доповіддю «Стартап: від ідеї до успіху». Софія Сосинович розповіла про трабли з зайнятістю у доповіді «Прокрастинація – наш головний ворог і як його побороти». Тема Анни Євсейчик – «Як бути більш продуктивним». Антоніна Мітрахова взялася за тему «Об’єктивізм. Модне слово чи рішення, що змінює життя» і також розповіла слухачам чимало цікавого.
По обіді відбувся арт-хепенінг з художником Антоном Логовим, який разом з відвідувачами буде створювати інсталяцію «Майбутнє вже сьогодні». Редакторка Тетяна Антонюк та журналістка з 20-річним досвідом Анна Кручиніна провели для школярів майстер-клас «Журналістика – перше знайомство: інтерв’ю». Мова йшла про інтерв’ю з українськими архітекторами.
Після цього на фесті були показ та обговорення фільму «Audience Emancipated: Боротьба за кінотеатр «Емек»» – стрічки, яку створила ініціативна група Emek Bizim Istanbul Bizim (Емек наш Стамбул наш), що зібралася в 2010 році для організації демонстрацій та заходів проти знесення кінотеатру «Емек» у стамбульському районі Бейоглу. Показ відбувся за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Наступного дня зранку учасники фесту знову відвідали майстер-клас «Велика архітектурна майстерня». Після цього для старших школярів Лідія Фісунова, вчитель вищої категорії, вчитель української мови, вчитель початкової школи, прочитала доповідь «Оригінальність і креативність – це одне і теж?». Потім Ксенія Талалай, мама-мандрівниця, запросила порозмовляти про подорожі з дітьми, і звідти учасники фесту попрямували слухати доповіді «Завтра_2037. Погляд з майбутнього». Ідеолог події «Завтра_2037» Ірина Рубіс, футуропідприємниця, керівниця незалежного бізнес/медіа бюро запросила на лекцію «Хаотична архітектура мрійника: цінність інтуїції та помилок (закреслено) уроків». Потім була лекція «Як я навчився мислити широко і високо: 5 підказок, щоб перейняти здатність» – від Михайла Миколишина, 15-річного інженера-розробника, переможця конкурсу NASA Space Apps Challenge, який розробив платформу, за допомогою якої кожен зможе дізнатися значення будь-якого терміна з різних сфер вивчення Землі. Єлізавета Годовікова, 16-річна винахідниця, авторка проекту Waste Manager – смарт-смітника, який допоможе завчасно дізнаватися про наповнення сміттєвого бака, прочитала доповідь «5 бюджетних способів реалізації своїх ідей».
По обіді для відвідувачів 14-16 років провели бізнес-клуб від школи бізнесу та розвитку підлітків, а потім відбувся другий день арт-хепенінгу з художником Антоном Логовим, який разом зі школярами створювив інсталяцію «Майбутнє вже сьогодні». Звідти учасники фесту пішли на виступ та майстер-клас з ірландських танців.
Щодня на фестивалі відбувалися майстер-класи: можна було пограти в архітектора, створити бонсай, побудувати конуси на сітці, позбирати роботів-сумоїстів з КМДШ, створити “одяг” для світильника, збудувати вежі, розмалювати дерев’яні фігурки та збудувати історичну споруду Києва, дослідити стем-практики та пограти з конструкторами.
За інф. Archikidz
У фестивальну ніч одночасно з Києвом покази короткометражних фільмів українських режисерів відбудуться на більш ніж 80-ти майданчиках України та зарубіжжя. Цього року на фестивалі, окрім основного конкурсного блоку, відбудеться показ спеціальної програми на підтримку Олега Сенцова та інших бранців Кремля.
Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.
За інф.: «Відкрита ніч. Дубль 21»
На закритті «Чілдрен Кінофесту – 2018» було показано володаря Гран-прі минулого року, британську фентезі-стрічку «Моллі Мун та чарівний підручник гіпнозу». Це – історія про дівчинку-сироту Моллі, яка живе в притулку біля Лондона разом із іншими дітьми.
Вона знайшла книжку про гіпноз, навчилася йому й завдяки цій навичці стала отримувати від людей усе, що бажала. Обставини склалися так, що їй довелося втекти з притулку та приїхати в Лондон. Там Моллі застосувала свою навичку, щоб зайняти місце іншої дівчинки й стати зіркою. Їй це вдалося.
Проте Моллі з часом усвідомила свої помилки та відмовилася від ідеї використовувати своє вміння у власних інтересах. Вона дійшла висновку, що всього в житті потрібно добиватися тільки своїми силами, і гіпноз ні до чого, що треба покладатися на свої сили, а не на гіпноз. Вона побачила, що жодний гіпноз не дасть радості від того, чого ти завдяки йому добився: ти отримав те, що хотів, а радості від цього немає. Гіпноз приніс їй марнославство, зірковість, але відібрав у неї щирість від спілкування з близькими. Моллі дійшла цього, змінила ситуацію, у яку потрапила, виправила помилки та повернулася до своїх друзів, людей, які її любили та яких любила вона.
У фільмі є ще багато про цінності та соціальні питання, які турбують дітей – про все це йдеться цікаво, сюжет захоплюючий.
Фаворит глядацького журі, «Сторожова застава» – стрічка про школяра, який потрапив у часи Київської Русі, набрала 4,8 бала з 5. Друге місце посів британський фільм «Земля: Один вражаючий день» з 4,7 балами. Вже 7 червня він вийде в український прокат.
Уперше в історії фестивалю Гран-прі за підсумками глядацького голосування отримала українська стрічка – фентезі «Сторожова застава» Юрія Ковальова
Третє місце дісталося стрічці виробництва Франції та Бельгії – «Великий злий лис та інші історії», – яка отримала 4,6 бала і 5 липня також уже буде в прокаті. Традиційно фільм-переможець визначали шляхом прямого голосування глядачів – на вході до кінотеатру кожен відвідувач отримував бюлетень, за допомогою якого оцінював конкурсну картину.
У рамках фестивалю вже вдруге відбувся конкурс короткометражних фільмів, знятих дітьми від 7 до 14 років. Організатори отримали понад 150 заявок з усієї України, серед яких обрали 10 фіналістів. Їхні роботи показали 2 червня в усіх містах проведення фестивалю. Юних режисерів запросили до Києва, де вони представили свої фільми на великому екрані кінотеатру «Київська Русь». Переможця визначило професійне журі у складі режисера Юрія Ковальова, який став призером цьогорічного «Чілдрен Кінофесту», режисерки та сценаристки Марисі Нікітюк та акторки Дар’ї Плахтій. На церемонії закриття фестивалю відбулося нагородження: звання Найкращого українського дитячого фільму року та нагороду отримала робота «Качка на ім’я Бабіліна» 12-річної Надії Бабаніної з Дніпра.
Також цього року в рамках конкурсу вперше присудили Приз глядацьких симпатій – його лауреатом стала стрічка «Вірус А» 14-річного Олексія Пивошенко з Авдіївки, яка набрала найбільшу кількість голосів.
У 2018 році «Чілдрен Кінофест» відбувся з 25 травня по 3 червня у 22 містах України. Частина квитків на покази були передані юним глядачам із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України. У міжнародному конкурсі взяли участь сім європейських картин. Поза конкурсом до 30-річчя прем’єри була показана українська анімаційна стрічка «Острів скарбів» Давида Черкаського. Амбасадоркою фестивалю стала українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, радіоведуча і посланниця доброї волі ООН в Україні Лариса Денисенко. Уже відомо, що в 2019 році «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 31 травня по 9 червня.
Гостями безкоштовних показів стали понад 42 тисячі глядачів у 22 містах країни.
Інф. та фото: Артхаус Трафік
Також дитяче свято з безкоштовним входом відбуватиметься вдень у Стрийському парку. Окрім звичних розваг, дирекція вирішила запропонувати дітям фуд-корт зі здоровою їжею та катання на дитячих машинках.
1 – 3 червня у Львові можна відвідати дитячий фестиваль kіDDay, на якому буде навіть еко-вистава. Захід відбуватиметься у Львівській Медіатеці. У недлію, 3 червня, у Львові відбудеться Сімейний фестиваль Lviv Family Day. Захід буде на площі Святого Юра.
2−3 червня у Львові відбуватиметься XV Всеукраїнський театральний фестиваль дитячих та юнацьких колективів «Казка в гаю» – у Музеї народної архітектури та побуту ім. К. Шептицького (Шевченківський гай). Цьому Фестивалю вже 15 років. Фестиваль приурочений Дню захисту дітей, iдея його — популяризація української казки — джерела добра та мудрості.
Як повідомляє сайт Львівської міської ради, учасниками фестивалю є колективи з різних областей України. Цьогоріч окрім львівських колективів у фестивалі візьмуть участь митці з м. Івано-Франківська, м. Києва, м. Кропивницького, м. Рівного, міст Бережан, Козови Тернопільської області. Оцінюватиме постановки колективів компетентне журі, до складу якого входять професійні актори, режисери, педагоги, діячі культури. Воно визначить переможців у кожній категорії та за номінаціями: кращий актор; краща режисура; краща сценарна розробка; краще художнє оформлення; краща хореографія; інші номінації на пропозицію журі. Після завершення виступів учасників відбуватиметься театралізоване урочисте закриття, на якому нагородять переможців.
Упродовж фестивальних днів окрім вистав, на відвідувачів чекає велика програма розваг: акторські тренінги для батьків та дітей, створення комп’ютерних ігор та анімації, виставка екзотичних тварин від Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру, флешмоб складання карти — пазла «Україна моя квітуча», найрізноманітніші майстер-класи та розваги.
На фестивалі «Казка в гаю»-2018 діти подивляться 10 казок: мюзикл «Вовк і козенята на новий лад» від Народного художнього колективу театр пісні «Ка-Приз» ЛЗШ № 43, Львів; «Зоряний хлопчик» від Поетично-фольклорного театру «Взори», Драматичної студії «Давня казка», Бережани Тернопільської області; «Кицин дім» від театрального відділу Київської дитячої школи мистецтв імені Вериківського, Київ; «Василькові рушники» від зразкового театру «Дивосвіт», Козова Тернопільської області; «Уроки творчості та доброти» від Народного художнього колективу України театра-студії «Маска», Кропивницький; «Хлопчик із зеленого стручка» від Червоноградського Зразкового дитячого театру ляльок «Казка»; «Лисиця, що впала з неба» від Театрального колективу «Метаморфози», Сокаль Львівської області; «Дюймовочка» від Театру ляльок Івано-Франківської загальноосвітньої школи-садка І ступеня; «У пошуках щастя» від театрального гуртка «Чорнобривці» підліткового клубу «Фантазія», Рівне; «Жили-були» від Театрального гуртка «Опільська Мельпомена», Рогатин Івано-Франківської області.
Також у вихідні на цьму фесті будуть інтерактивні презентації дитячих книг. 2 і 3 червня з 13.00 з малечею поспілкується Леся Кічура, авторка серії книжок «Добрі мамині казки», а з 15.00 у ці ж дні – Ksenia Fred, авторка книжки «Казки Петрикової бабусі».
Про цікавий захід до Дня захисту дітей повідомили у прес-службі Львівської міської ради Львівському порталу. Для дітей підготували незабутню програму «Аліса в країні чудес», яка відбудеться на міському пікніку. Портал повідомляє, що вся пікнікова територія перетвориться на казкову країну з дивовижною фотозоною та казковими аніматорами. Сюрпризом під час вистави стане затишна церемонія чаювання для маленьких відвідувачів. Організатори обіцяють вікторини, квести від дитячих галявин міського пікніка, фокуси та вечірній перегляд фільму «Аліса в країні чудес». Вхід безкоштовний, орагнізатори чекають на відвідувачів з 10 ранку біля ротонди в парку Франка.
Нагадаємо, у суботу 26 травня у Стрийському парку у Львові відбувся «Забіг за мир та рівність».
Як святкують у твоєму місті? Розповідай! Пиши нам!
Фото на обкладинці: ua.igotoworld.com
Змістовну програму дітям запропонують патрульні. Вони влаштували для дітей виставку спецтехніки, макетів спецзасобів, продемонструють роботу квадрокоптерів.
Крім того, у Луцьку в цей день відбудуться інші заходи, які діти також можуть відвідати. Луцька художня школа в клубі «Сучасник» відкриє експозицію робіт учнів. Виставка називається «Зоряні мрії дітей». Також 1 – 3 червня школа проведе Міжнародний конкурс-пленер «Луцький замок».
У бібліотеці-філії №4 для дорослих відбудеться пізнавальна мандрівка «Книжок країна чарівна у гості вас чекає». Діти зможуть дізнатися нового про різноманітні книжки. У бібліотеці-філії №11 для дорослих протягом дня відбуватиметься свято веселих витівок і розваг «Казкова країна мрій». Бібліотека-філія №6 для дорослих зранку запросила слухачів на урок правознавства «Країна права», а бібліотека-філія №7 для дорослих запропонувала взяти участь у пізнавальному Правовому лабіринті «Великі права маленької людини» та в конкурсі малюнків на асфальті «Кольоровий світ дитинства». Помалювати на асфальті пропонує й бібліотека-філія №3 для дітей: на захід «Хай щастю дитини не буде кінця» можна прийти о 15.00. Центральна бібліотека для дорослих запрошує на Свято розваг «Хай щастя всміхається кожній дитині» та на вернісаж на асфальті «Намалюй свою мрію».
«Галерея мистецтв» запросила на Благодійний соціально-мистецький проект арт-студії «Пятерня» – «Кожна людина як дитина». У Будинку культури мікрорайону Вересневе триває святкова програма «Веселковий світ дитинства».
У суботу, 2 чернвя, у Палаці культури міста Луцька о 15.00 розпочнеться концерт «Подаруй усмішку» зразкового ансамблю сучасного танцю «Антарес» та вокальної студії «Зернятко». Бібліотека-філія №10 для дорослих у суботній день чекає дітей на свято «Тут живе дитинство». У неділю, 3 червня, о 14.00 у Луцьку – розважальна програма для дітей «Розумні, кмітливі, допитливі, сміливі».
Як святкують у твоєму місті? Розповідай! Пиши нам!
Тінкор
Фестиваль-конкурс проводиться у номінаціях: хореографія, вокал. Діти, які танцюють, зможуть представити свої навички за напрямками класичний танець і сучасна хореографія: соло, пара/дует, малі форми, ансамблі. Співаки продемонструють естрадний і академічний вокал, народний спів соло, у дуетах, в ансамблях.
Усі заявки розподіляються за 4 віковими групами: від 5 до 16 років. Для академічного вокалу кожен учасник має надати програму виступу до 3,5 хвилин. Для участі в конкурсі необхідно ознайомитися з умовами, підібрати яскравий репертуар.
Під час Karavan Kids Fest відбудеться змагання дитячих театрів мод. А юні моделі конкуруватимуть за титул «Найкраща Юна Модель України 2018». Учасники отримають корони, стрічки, дипломи, пам’ятні подарунки від партнерів заходу.
У рамках фестивалю відбудеться відкриття виставки Міжнародного Конкурсу дитячого малюнка ArtKidsEurope. Тема – «Мій фантастичний світ» – надає можливість розкритися уяві юних художників, які зможуть представити на конкурс свої роботи, виконані в різноманітних техніках. Учасником конкурсу може стати кожен митець від 4 до 17 років.
«Наше завдання – показати все різноманіття творчості і розповісти про образотворче мистецтво як ефективний метод візуального мислення. У залежності від віку автора, роботи будуть представлені у восьми номінаціях. Техніка – вибір юного художника. Обов’язковою умовою є папір, на якому виконана робота», – сказала Олена Ріедик, голова конкурсного комітету ArtKidsEurope.
Роботи на художній конкурс можна надати до 7 червня. Це мають бути твори дитячого образотворчого мистецтва: малюнки, виконані в різних техніках на папері формату A3, приймаються без рамок. Роботи обов’язково мають бути виконані на папері фабрики-спонсора, папір надається. За кожну конкурсну роботу сплачується внесок. Як подати роботи на мистецький конкурс, докладніше можна дізнатися на сторінці заходу в соцмережі.
Оцінювати роботи буде компетентне журі разом із представником італійської фабрики-виробника паперу для творчості. На переможців конкурсу чекають сертифікат про участь, призи, а також подальша участь в художніх конкурсах в Австрії та Італії в 2019 році. У кожній віковій номінації буде складено підсумковий каталог робіт з описом, у якому буде розказано про учасника та його техніку.
Роботи, що візьмуть участь у нинішньому конкурсі в Києві, експонуватимуться на Міжнародній виставці у австрійському Відні в листопаді. Осіння виставка буде організована спільно з австрійськими художніми школами.
Фестиваль відбудеться за підтримки «ArtFundation International». Початок заходу – о 10-00. Щодо заявки на участь у фесті можна звернутися до куратора Юлії: (095) 824 09 99. Щодо прийому робіт на ArtKidsEurope: (068) 792 13 50, artkids2018@gmail.com.
Фестиваль традиційно відбувається дуже весело – команди юних журналістів влаштовують цікаві конкурси, підлітки знаходять нових друзів та дізнаються багато нового про свою майбутню професію. На фесті відбулися численні зустрічі юних журналістів з редакторами газет, журналів та інтернет-порталів, телерадіокомпаній».
Юні тележурналісти з Київського Палацу дітей та юнацтва беруть інтерв’ю у юних учасників Міжнародного фестивалю «Прес-весна на Дніпрових схилах». Фото: «Юн-прес»
Під час фестивалю організатори провели круглий стіл «Проблеми дитячих медіа та медіа контенту в сучасних ЗМІ», за яким фахівці медіабізнесу та юнаки обговорили перспективи розвитку дитячої періодики. Під час фестивальних заходів заслужений журналіст України Олександр Тур’ян розповів юнкорам про секрети журналістських розслідувань.
Голова комісії з журналістської етики НСЖУ, відомий журналіст Андрій Куликов та менеджер медіаосвітніх програм Академії української преси Оксана Волошенюк провели для старшокласників майстер-клас «Медіа освіта і медіа грамотність: інтегровані практики».
«Роботи, які надійшли на адресу фестивалю, свідчать про те, що в української журналістики – велике майбутнє. Разом з фаховістю їх вирізняють величезна щирість, небайдужість, почуття любові до нашої України», – зазначив Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.
У конкурсі цього року юнкори змагалися у 10 творчих номінаціях. На адресу оргкомітету фестивалю надійшло майже 2,7 тис. робіт. Переможцям конкурсу були вручені призи.
«Але найцінніше, що юнкори отримають на Дніпрових схилах – це професійний досвід, – сказала Надія Іллюк, керівник Інформаційно-творчого агентства «ЮН-ПРЕС».
За інф. Держкомтелерадіо
Фото: сторінки «ЮН‐ПРЕС» у соцмережах
Фестивальні стрічки покажуть у понад 20 містах України. До конкурсної програми увійшли 7 фільмів для глядачів від 4 років. Ці стрічки відібрали на найбільших європейських кінофорумах. Спеціальна подія цього року – показ до 30-річчя прем’єри анімаційного фільму «Острів скарбів» режисера Давида Черкаського.
Глядачі на «Чілдрен Кінофесті» виступають у ролі журі фестивалю та голосують за фільми, які сподобалися їм найбільше. Переможця міжнародного конкурсу оберуть шляхом підрахунку глядацьких голосів та оголосять 3 червня на церемонії закриття у фестивальному центрі, кінотеатрі «Київська Русь».
Фестиваль відкриє документальна стрічка про дику природу – «Земля: Один вражаючий день». Знята за допомогою найсучасніших технологій, вона кличе глядачів у подорож нашою планетою у компанії різноманітних тварин, та показує один день з їх життя. Її озвучив Олександр «Фоззі» Сидоренко з гурту ТНМК спеціально для «Чілдрен Кінофесту».
Також на фестивалі на глядачів чекає показ робіт-фіналістів Другого конкурсу короткометражних фільмів, знятих українськими дітьми у віці від 7 до 14 років. Десять картин-фіналістів покажуть на великому екрані у присутності авторів, а спеціальне журі обере серед них переможця. Цього року глядачам показу також запропонують проголосувати за найкращу роботу та обрати переможця в номінації «Приз глядацьких симпатій».
Нагадаємо, цього року почесною амбасадоркою фестивалю є українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, радіоведуча і посланниця доброї волі ООН в Україні Лариса Денисенко. Минулого року Послом фесту була Катерина Бабкіна, письменниця, поетеса й сценаристка.
«Чілдрен Кінофест» стартує 25 травня, і вже представив конкурсну програму
Фестиваль «Чілдрен Кінофест» оголосив конкурс короткометражок, знятих дітьми
# Деякі роботи унікального ірпінського художника Івана Рябчука
У святі взяли участь працівники бібліотечної системи Голосіївського району Києва: співробітники Центральної районної бібліотеки імені Миколи Некрасова, бібліотек для дітей: №15, №142 та бібліотеки імені Василя Симоненка.
Від бібліотеки №15 школярі представили творчі роботи на конкурс. Єлизавета Харченко, семикласниця школи №149, створила картину «Пурпурові вітрила» – за мотивами однойменого роману-феєрії Олександра Гріна. Івана Костюченко, семикласниця зі школи №273, представила свої поробки з квілінгу. Учениця 7 класу СШ №273 Аня Косцова надала на конкурс авторську збірку казок «Пригоди ящірки Ясі». До книжечки увійшли короткі розповіді про незвичайні пригоди. Художні картини створила Анастасія Тернова, шестикласниця зі школи №129. Антоніна Чух, бібліотекар ЦРБ ім. Миколи Некрасова, провела майстер-клас для дітей.
Співробітники бібліотеки №15 представили роботи школярів зі свого району
Під час свята виступив хор «Сходинки» Софіївсько-Борщагівського НВК «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів» Києво-Святошинського району. Виступ був підготовлений під керівництвом І.М. Якубовської, заслуженої працівниці культури України.
Допомагали святкувати юні співаки з відомого київського дитячого хору
Усі, хто відвідав свято, мали змогу подивитися роботи унікального художника Івана Рябчука. Митець представив виставку «Вишитий Кобзар». Іван Рябчук, музикант за фахом, уже понад 15 років вишиває картини. У його колекції – вже сотня робіт, переважно присвячених Тарасові Шевченку.
Деякі роботи унікального ірпінського художника Івана Рябчука
«З темою Шевченка одразу визначився, це було якесь провидіння, Вища сила підказала. Порив до вишивання зміцнився через синтез мами і Шевченка. Це поєднання, як магнітом, притягло до цієї справи», – сказав пан Рябчук.
За інф.: сайт бібліотеки №15
Фото: бібліотека №15
Всеукраїнський фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості «Гранд-талант – 2018» відбудеться у Вільногірську Дніпропетровської області 29 червня. Участь у ньому можуть узяти учасники зі всіх областей України. Подати заявки на участь можна до 5 червня.Фестиваль-конкурс проводиться у номінаціях: інструментальна музика: фортепіано, струнні інструменти, народні інструменти, духові та ударні інструменти; ансамблеве виконавство: інструментальний ансамбль, вокальний ансамбль; вокал: академічний, естрадний, народний; хореографія: народна, бальна, сучасна; художнє слово.
До складу журі ввійшли: Мирослав Вантух, народний артист України, художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П. Вірського; Лариса Хоролець, двічі міністр культури, народна артистка України; Марія Максакова-Ігенберг, оперна співачка, доцент НАКККіМ; Максим Тимошенко, проректор НАКККіМ; Катерина Пушкіна, заслужена артистка України, поет та композитор, солістка Державного академічного ансамблю пісні і танцю Національної гвардії України; Ігор Грінберг, режисер-постановник Національного академічного драматичного театру ім.І.Франка, Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, викладач Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва; Ірина Великодна, директор Кам’янського музичного коледжу; Наталія Матяж, викладач, голова циклової комісії «Народні інструменти», художній керівник та диригент оркестру народних інструментів Кам’янського музичного коледжу; Ігор Грузін, завідувач кафедри оркестрових духових та ударних інструментів, художній керівник та диригент духового оркестру Музичної академії ім.Глінки в місті Дніпро.
Захід відбуватиметься за підтримки Міністерства культури України, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Вільногірської міської ради, фондів, національних телекомпаній та ЗМІ.
Нагадаємо, 4 травня Міністерство культури України затвердило Порядок та умови проведення всеукраїнських та міжнародних мистецьких конкурсів.
Фото: «Гранд-талант» у facebook
На фестивальний показ стрічки «Межа» в Тбілісі, до кінотеатру «Амірані», прийшли письменники, режисери, серед яких – Русудан Пірвелі, сценаристи, кінокритики, відомі актори кіно і театру – Нанка Калатозішвілі та Іа Шугліашвілі. Серед зірок шоу-бізнесу був популярний співак Анрі Джохадзе, солісти Національного Балету «Сухішвілі». Показ відвідали українці: Євген Ніщук, міністр культури України, представники дипломатичного корпусу. З грузинської сторони на показі побував Міхеїл Гіоргадзе, міністр культури та спорту.
Нагадаємо: нещодавно акторку Римму Зюбіну номінували на премію Української Кіноакадемії за виконання ролі у фільмі «Межа». До того «Межа» отримала «Кришталевий глобус» за кращу режисерську роботу Петера Беб’яка на 52-му Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах. На фестивалі в Аррасі стрічку нагородили «Гран-прі «Золотий атлас» та Призом Молодого журі за найкращий фільм. У Чикаго «Межа» отримала «Срібну таріль» за найкраще художнє оформлення Вацлавом Новаком, а Словацький Оскарівський Комітет обрав «Межу» для здобуття «Оскару» та «Золотого глобусу» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».
Днями «Межа» також отримала 4 нагороди на 2 європейських фестивалях.
Цього тижня в Києві організатори V Фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» представили цьогорічну програму. До конкурсу увійшло 7 фільмів для глядачів від 4 років. Ці стрічки були відібрані на найбільших європейських кінофорумах. «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 25 травня по 3 червня й охопить більше 20 міст по всій Україні.
Ювілейний «Чілдрен Кінофест» відкриє документальна стрічка «Земля: Один вражаючий день» від британської студії BBC. Фільм покличе глядачів у подорож нашою планетою у компанії різноманітних тварин та змалює один день з їхнього життя. Це перша документальна стрічка, яка буде змагатися за звання найкращого фільму «Чілдрен Кінофесту». Вона знята за допомогою найсучасніших технологій – захоплююча!
Валерій Чигляєв, Лариса Денисенко, Деніс Іванов представили програму цьогорічного кінофестивалю
Фентезі «Сторожова застава» на фесті цього року представляє Україну. Її головний герой, сучасний школяр, за допомогою чарівного порталу потрапляє у часи Київської Русі. Фільм Юрія Ковальова став одним з лідерів за касовими зборами серед національних стрічок: зібрав у прокаті понад 19 млн. гривень. Права на «Сторожову заставу» були продані для понад 25 країн. Масштабні зйомки проходили в Карпатських горах, гранітних кар’єрах та болотах Київської області.
Також у програмі «Чілдрен Кінофест» – дві стрічки з юнацького конкурсу Берлінського кінофестивалю Generation. «Сів заблукала уві сні» – шведсько-норвезька історія однієї ночівлі, що перетворюється на подорож зачарованим будинком. Для аудиторії старшого віку – стрічка «Маленька гавань», яка розповідає про дівчинку, яка знаходить на вокзалі покинутих малюків та починає піклуватися про них. Ця картина спільного виробництва Чехії та Словаччини стала найкращим фільмом Generation, отримавши премію «Кришталевий ведмідь» Берлінале.
У рамках фестивалю відбудеться українська прем’єра найкращої французької анімаційної стрічки за версією премії «Сезар» – «Великий злий лис та інші історії». Фільм про пригоди звірів на селі від творців «Ернеста та Селестини» створений у техніці акварельної анімації.
Поза конкурсом наймолодші глядачі зможуть ознайомитись із анімаційною класикою – у 2018 році виповнюється 30 років з прем’єри анімаційного фільму «Острів скарбів» режисера Давида Черкаського. Творча група представить фільм у фестивальному центрі «Чілдрен Кінофест» – кінотеатрі «Київська Русь».
За традицією, закриє фестиваль володар Гран-прі попереднього року – британський фентезі-фільм «Моллі Мун і чарівний підручник гіпнозу», екранізація бестселера англійської письменниці Джорджії Бінг.
Переможця конкурсної програми фестивалю визначать глядацьким голосуванням: на вході до кінозалу гості отримують бюлетень, у якому можуть поставити оцінку фільму.
До того ж, у рамках «Чілдрен Кінофесту» вже вдруге відбудеться показ добірки стрічок, що вийшли у фінал конкурсу дитячих короткометражних фільмів, який був оголошений восени. 10 найкращих картин-конкурсантів покажуть на великому екрані, а спеціальне журі вибере серед них переможця. Цього року до складу почесного журі увійшли режисер фільму «Сторожова Застава» Юрій Ковальов, режисерка Марися Нікітюк та акторка Дар’я Плахтій.
Вхід на всі покази – безкоштовний, за попередньою реєстрацією на сайті фестивалю. Реєстрація стартує 20 травня. Половина місць виділяється організованим групам глядачів із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України.
Почесною амбасадоркою фестивалю в цьому році є українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, радіоведуча і посланниця доброї волі ООН в Україні Лариса Денисенко.
Фестиваль проходить за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Державного агентства України з питань кіно, посольств і культурних представництв країн-учасниць фестивалю.
Нагадаємо, фестиваль, заснований у 2014 році, відбувається у більш ніж 20 містах України – від міст-мільйонників до регіональних центрів. Минулого року покази фестивалю відвідали понад 40 000 глядачів. «Чілдрен Кінофест» знайомить молоду українську аудиторію з найновішими європейськими стрічками та зі світовою кінокласикою.
Тінкор
За інф.
Фестиваль «Чілдрен Кінофест» оголосив конкурс короткометражок, знятих дітьми
9 июня в Киеве состоится масштабная творческая тусовка: первая премия для творческих и популярных детей – Bashka Kids Awards 2018. Мероприятие пройдёт на территории столичной галереи «Лавра».
Каждый ребенок и тинейджер может подать заявку на участие, получив возможность выиграть ценные призы, поучаствовать в масштабном гала-концерте. На сайте премии можно подавать заявки в категориях: «Певец», «Танцор», «Блогер», «Модель», «Художник», «Модель fashion», «Актёр дубляжа» и «Вклад в детский шоу-бизнес».
В день тусовки можно побывать на творческих мастер-классах с активными бьюти- и фотозонами, на автограф-сессиях с медийными гостями, пройти по специальной звездной дорожке для участников премии и популярных тинейджеров.
«Это будет площадка для творческих детей, которые уже сейчас знают, чего хотят. Это не просто возможность заявить о себе, а продолжить свою деятельность, обучаться и двигаться дальше и ежегодно выступать на большой сцене, которая создана именно для детей-артистов! Так что не жди, когда вырастешь, действуй уже сейчас! Ведь для этого и создан проект Bahka Kids Awards», – рассказали хедлайнеры события, девушки из тинейджерской группы Open Kids.
Тинкорр
Номер «Девочка с шаром», артистка Есения Собко
Фестиваль проходил в два этапа. Сначала был отборочный тур, а потом – гала-шоу и награждение победителей. Участие в фесте приняли более 400 человек, дети и подростки из разных городов Украины. Самым младшим участникам фестиваля – 5 лет, самым старшим – 18. Артисты из разных украинских цирковых студий продемонстрировали публике 66 номеров.
Гран-при фестиваля достался 11-летней киевлянке Есении Собко из школы Ирины Жердевой. Артистка получила эту награду за номер «Девочка с шаром». «Золотыми» лауреатами фестиваля в этом году стали Кира Забудько и Александр Шевченко, 7 и 9 лет, воздушные гимнасты на ремнях. Ребята учатся в народном цирковом коллективе «Галактика» в Бахмуте Донецкой области, а приз получили за номер «Принц и Роза». «Золото» на фестивале пришло также 13-летней Диане Серкиной из херсонской эстрадно-цирковой студии Jin Roh – внимание зрителей и участников жюри привлек ее номер «Лесная Нимфа».
Арина Романюк, серебряный призер фестиваля
«Серебро» в этом году также ушло в Киев и Херсон. Его получила 15-летняя киевлянка Дарья Давыденко из цирковой студии «Респект» – за номер «Танго огня». 10-летняя жительница Херсона Арина Романюк, ученица эстрадно-цирковой студии Jin Roh, получила этот приз за номер воздушной гимнастики «Панда Кунг Фу», а Вероника Цой и Диана Серкина, 11 и 13 лет, воздушные гимнастки из этой же студии, были награждены за номер «Фламинго».
Кира Забудько и Александр Шевченко из Бахмута Донецкой области
«Бронзу» получил Андрей Першин из города Южный Одесской области, ученик образцовой цирковой студии «Каскад» – за номер «Дрим дэнс», и киевляне: 11-летняя Мария Грибенко из «Алекса Студио» – за номер «Красная королева», 13-летние Александра Чалая и Ангелина Федорко из народного художественного коллектива, детско-юношеского цирка «Але-ап» – за номер «Цветы моря». 18-летнему Денису Климову из Киевской Муниципальной Академии эстрадного и циркового искусств награда досталась за номер «Лицемер».
Вероника Цой и Диана Серкина, 11 и 13 лет, воздушные гимнастки
Жюри фестиваля, в которое вошли известные украинские и зарубежные деятели цирка и известные артисты, выбрало победителей, которым вручили дипломы и призы. Лучшие в этом году детские выступления определяли Людмила Шевченко, генеральный директор и художественный руководитель Национального цирка Украины, Николай Кобзов, создатель и генеральный директор цирка «Кобзов», заслуженный работник культуры Украины; Виктор Кихтев и Ульци Мерген из цирка Cirque du Soleil; Владислав Корниенко, ректор Киевской муниципальной академии эстрадного и циркового искусств; Наталья Седова, главный режиссер Государственного предприятия «Дирекция передвижных цирковых коллективов Украины»; Диего Алехандро Балбин Рохаса, художественный руководитель коллектива Gerling Group, и другие цирковые профессионалы. К ним присоединились украинская певица, художница, телеведущая, заслуженная артистка Украины Анжелика Рудницкая, певица и киноактриса Камалия, украинская оперная певица Алёна Гребенюк, актёр Вячеслав Соломка, телеведущая Габриэлла Массанга.
Киевляне и все жители Украины могут поздравить с призовыми местами тренеров Ирину Жердеву, Олега Куринского, Евгению Оболонину, Валентину Третьякову, Ирину Бутусову, Наталью Давиденко, Наталью Семкину, Ирину Гинжалюк, Николая Дулова, Наталью Ужвенко.
Десятку фільмів-фіналістів оголосять 18 травня й покажуть на великому екрані в рамках V «Чілдрен Кінофесту» у столичному кінотеатрі «Київська Русь». 3 червня, під час Церемонії закриття фестивалю, оголосять переможців конкурсу – «Найкращий український дитячий фільм». Його автор отримає почесний диплом та нагороду – 20 тис. грн. У цей же день також відмітять лауреатів Спеціальних дипломів.
Прийом заявок уже відкрито, і триває до 20 квітня 2018 року. Щоб узяти участь у конкурсі, потрібно зняти фільм тривалістю від 1 до 8 хвилин. Стрічка може бути в будь-якому жанрі й за будь-якою темою. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті.
Нагдаємо, перший такий конкурс фільмів, знятих дітьми, розпочався в рамках «Чілдрен Кінофесту» у минулому, а завершився – в цьому році. До участі у конкурсі надійшло понад 130 заявок із усієї України. Переможцем стала юна Поліна Шевченко, яка створила мультик «Як завести кошеня».
У 2017 році Фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 21 місті й зібрав понад 40 тисяч глядачів.
За інф. «Чілдрен Кінофест»
«Так сталося, що я переробив вже дуже багато популярних українських пісень у стилі рок. А «Гей, соколи» – це пісня, яка не лише дуже відома в нас, а ще й об’єднує Україну з такими країнами як Польща, Білорусь та Словаччина – там ця пісня також користується великою популярністю. Тому це чудова ідея – зробити її саунд-треком до словацько-української копродукції «Межа». І я сподіваюся, моя інтерпретація пісні дасть їй нове життя у нашій країні. Цікаво, що саме у словацькій та білоруській версіях у тексті також йдеться про Україну – це реальна популяризація нашої держави за кордоном», – розповів Олег Скрипка. Пісня вийшла драйвовою. Музикант поєднав у ній звучання швейцарського баяну й гітари. Артист вже працює й над відео до цієї пісні. Прем’єру обіцяє найближчим часом.
Нагадаємо, 21 липня відома українська акторка Римма Зюбіна, яка знялася у фільмі режисера Петера Беб’яка «Межа», презентувала фестивальну версію цієї кінострічки на спеціальному показі на Міжнародному кінофестивалі в Одесі.
Про фільм, який вийде в світовий прокат вже цього року, а в український – восени, вже написали найвпливовіші світові видання. «Variety», «The Hollywood Reporter», «Cineuropa» порівняли стрічку з кращими роботами Гая Річі – «Хрещеним батьком» та «Кланом сопрано». Перші нагороди фільм отримав іще під час створення. Зокрема, його відзначили призом конкурсу Works-in-progress індустріальної секції Baltic Event ХХ Міжнародного кінофестивалю у Талліні в Естонії. 8 липня цей фільм відзначили однією з головних нагород знаменитого міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах – «Кришталевим Глобусом» за кращу режисерську роботу. На цьому кінофесті фільм «Межа» був представлений в основній конкурсній програмі.
В основі сюжету цієї стрічки – реальна гостросюжетна історія, що відбулася на словацько-українському прикордонні у 2007 році напередодні вступу Словаччини до Шенгенської зони. Фільм створила міжнародна команда за підтримки Державної агенції з питань кіно. Зйомки відбулися в Україні, Чехії та Словаччині. Окрім словацьких та чеських зірок, у стрічці знялися відомі українські актори: Римма Зюбіна, лауреатка першої національної кінопремії «Золота Дзиґа», народний артист України Станіслав Боклан, відомий українському глядачу по таких фільмах як «Правило бою», «Слуга народу 2», «Незламна», «Поводир», «Нескорений», а також по серіалах «Слуга народу», «Дев’ять життів Нестора Махно» тощо, Олександр Піскунов, Володимир Геляс.
Нещодавно презентували офіційний український трейлер фільму.
За інф.: Тінкор, Yula
Фото: Yula
Цей фільм десятиліття був захований у фондах одного з українських архівів і повернувся до культурного обігу 2015 року. Незаслужено забутий авангардистський шедевр, безцінний та трагічний документальний «Небувалий похід» – одна з останніх вершин українського авангардного кіно 1920-х. А ще – вимушений «гімн» сталінській колективізації. У ньому йдеться про механізацію українських сіл. Естафету розвитку у стрічці від села приймала промисловість – це показано на прикладі Харківського тракторного заводу, а також розміщений у Севастополі Червоний флот.
Вихід стрічки припав на транзитний історичний етап, коли на зміну українізації, автономії кіновиробництва під егідою ВУФКУ та творчій свободі 1920-х прийшли люті часи «червоного терору» та «єдиного художнього методу». Стрічку зняв Михаїл Кауфман, брат Дзиґи Вертова та співавтор його «Людини з кіноапаратом». Відзняти кадри він зміг у «Гіганті» – одному з найбільших радгоспів СРСР.
Проте й режисер скоро опинився в певній перехідній ситуації. Лишилися позаду успіхи його попередніх фільмів «Ясла» та «Навесні». Його брат та колишній соратник Дзиґа Вертов назавжди залишив Україну. «Кінокам» все частіше закидали «пасивне відображенні реальності». Із програмним звинуваченням «Місіонери чистого кіно» проти вчорашніх авангардистів виступив Микола Бажан.
Тож не дивно, що в «Небувалому поході» фактично змикаються між собою дві різні епохи, а пошуки експериментального «неігровізму» тепер ніби слугують темам партійних інструкцій щодо побудови «нової соціалістичної дійсності».
Створення музичного супроводу для «Небувалого походу» Антон Байбаков вважає своє першою насправді серйозною роботою в цьому напрямі. А критики говорять про неї не як про таперство або звукове оформлення, а як про переоформлення та повне переосмислення того, що ми бачимо на екрані.
На думку поціновувачів, завдяки цій музиці «Небувалий Похід» перестає бути пропагандистським фільмом про минуле і перетворюється на кіно про вічне. Симфонія, створена композитором, допомагає глядачеві усвідомити відчуття зв’язку з безіменними героями фільму, з людьми по той та інший бік екрану, із тими, кого давно вже немає в живих. Музика стає їхньою історією, розказаною без слів.
Нагадаємо, Антон Байбаков 2014 року створив саундтрек до фільму «Одинадцятий» Дзиґи Вертова.
Тінкор
За інф. Довженко-Центру
8 липня цей фільм відзначили однією з головних нагород знаменитого міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах – «Кришталевим Глобусом» за кращу режисерську роботу. На цьому кінофесті фільм «Межа» був представлений в основній конкурсній програмі.
Режисер Peter Bebjak отримав приз у Карлових Варах за кращу режисерську роботу над словацько-українським фільмом “Межа”
В основі сюжету цієї стрічки – реальна гостросюжетна історія, що відбулася на словацько-українському прикордонні у 2007 році напередодні вступу Словаччини до Шенгенської зони. Фільм створила міжнародна команда за підтримки Державної агенції з питань кіно. Зйомки відбулися в Україні, Чехії та Словаччині. Окрім словацьких та чеських зірок, у стрічці знялися відомі українські актори: Римма Зюбіна, лауреатка першої національної кінопремії «Золота Дзиґа», народний артист України Станіслав Боклан, відомий українському глядачу по таких фільмах як «Правило бою», «Слуга народу 2», «Незламна», «Поводир», «Нескорений», а також по серіалах «Слуга народу», «Дев’ять життів Нестора Махно» тощо, Олександр Піскунов, Володимир Геляс.
За словами Римми Зюбіної, з режисером Петером Беб’яком їй вдалося знайти спільну мову ще з першої зустрічі. Як каже акторка, з Петером її познайомила Ванда Адамик-Гріцова, одна з продюсерок фільму «Межа», яка перед тим побачила на Канському кіноринку «Гніздо Горлиці». Римма згадала, що поговорила з Петером про фільм, і її попросили зіграти одну сцену, а вже за декілька днів сказали, що вона затверджена на роль.
Peter Bebjak та Римма Зюбіна
«Історія моєї героїні Ганни, яка живе в прикордонному Ужгороді, чоловік якої займається контрабандою, дуже знайома мені. Я народилася в Ужгороді і знаю багато подібних сімей. Це жінка, яка живе в золотій клітці, але не дивлячись на нескінченні приниження, не в силах залишити чоловіка. Петер Бебьяк інтелігентний, дуже делікатний, талановитий режисер. Працювати з ним було в радість, хоч я страшно хвилювалася. Що стосується мови, то я, живучи в Ужгороді, з дитинства дивилася більше словацьке телебачення, ніж радянське. Там завжди були цікаві програми і фільми для дітей. Я танцювала в ансамблі танцю Палацу піонерів, і ми їздили з виступами до Словаччини. Так що словацьку мову я прекрасно розумію. А потім я стала вивчати польську, і в мене в спілкуванні з Петером і групою був такий мікс польсько-словацько-український. Жартуючи мене називали «міжнародна артистка». Люди творчих професій завжди можуть зрозуміти один одного, особливо якщо у них спільна мета», – розповіла Римма Зюбіна.
Актори фільму “Межа”, у центрі – Римма Зюбіна
За її словами, Петер гідно витримував усі труднощі, які виникали під час зйомок, – а їх було дуже багато. Акторка пригадує, що він не дозволяв собі зайвих емоцій чи зривів, від нього відчувалися спокій, зосередженість, упевненість та чітке розуміння того, що всі роблять на майданчику. Римма каже, що всі зауваження їй він робив майже пошепки, і відмічає його увагу до кожного, інтелігентність, толерантність, високий професіоналізм – все те, що, на її думку, притаманно майстерові, якого сьогодні й визнано «кращим режисером» на Міжнародному Кінофестивалі в Карлових Варах.
Перші нагороди фільм отримав іще під час створення. Зокрема, його відзначили призом конкурсу Works-in-progress індустріальної секції Baltic Event ХХ Міжнародного кінофестивалю у Талліні в Естонії.
Найвпливовіші міжнародні видання: «Variety», «The Hollywood Reporter», «Cineuropa» порівняли стрічку з кращими роботами Гая Річі – «Хрещеним батьком» та «Кланом сопрано». Уже підписано контракт із відомою лондонською компанією «Film Republic» щодо міжнародної дистриб’юції. Світовий глядач побачить фільм уже цього року. В українських кінотеатрах він з’явиться восени.
Нагадаємо: фестиваль у Карлових Варах є одним із найпрестижніших міжнародних заходів, що входить до переліку фестивалів категорії «А».
Також нагадаємо, що Римма Зюбіна є почесним членом журі Міжнародного кінофестивалю в Одесі.
Синопсис «Межі»
Літо 2007. Через кілька місяців Словаччина приєднається до Шенгенської зони, у зв’язку з чим кипить робота над посиленням українсько-словацького кордону. Для Адама Крайняка, батька великої сім’ї і керівника організованої злочинної групи в східній прикордонній території починється напруженй період: старша дочка Луція виходить заміж за місцевого злодія Івора, український партнер Йона хоче розпочати свій власний бізнес, і на кордоні з’являється новий вид товару – наркотики. «Закриття кордону» наближається, загальна напруженість збільшується й переростає в параною після невдалої контрабанди цигарок, у результаті чого Крайняк стає боржником українського боса Крулла, якого всі бояться.
Сюжетну мозаїку доповнює матір Крайняка, неофіційна королева сімейного бізнесу Анна, корумпований капітан поліції Бернард і Асад, переселенець з Афганістану в його сповненій незгод подорожі до Європи. У той момент, коли всі сюжетні лінії перетинаються, на кордоні з’являється смерть. І тут починається карусель напружених, абсурдних і трагічних подій, які призводять до несподіваних одкровень і жертв. Крайняк розплачується за свої вчинки, утративши сім’ю, він усвідомлює, що єдиний вихід із зачарованого кола – перетин усіх кордонів. Кримінальна історія з елементами трилера й чорного гумору відбувається в особливому й містичному просторі, у якому поєднуються культури, діалекти, звичаї, дива й людські долі. Фінальна сцена, яка відбувається 21 грудня 2007 року, під час офіційного визначення кордону шенгенської зони між Словаччиною та Україною, завершує сюжетні лінії й долі героїв та підсумовує трагікомічну ідею про те, що Схід переживе все. Навіть Шенген.
За інф. Yula
Цього року переможця обирали з-поміж 21 стрічки українського виробництва, які були відібрані до конкурсної програми з 71 фільмів. Учасники змагалися в 3 номінаціях: «Ігрове кіно», «Неігрове кіно» і «Анімація». Найкращі роботи відбирало журі, до складу якого традиційно увійшли фахівці у сфері кіно: Катерина Бабакіна, Андрій Алферова, Максим Асадчий, Михайло Павлов, Леонід Кантер, Юрій Мінзянов, Роман Бондарчук, Сашко Лірник.
Михайло Іллєнко – президент та арт-директор фестивалю
Диплом за кращий ігровий фільм отримала стрічка «Прогулянка» режисера Іллі Захарова. Elektroman Микити Скоморохова було відзначено двома дипломами фестивалю: художнику фільму та за операторську роботу. «Фінгермен» режисера Івана Шохи відзначили як кращий анімаційний фільм та нагородили спеціальною відзнакою оргкомітету. «Дубе зелений» Ігоря Заблоцького та «Лахмітко» Олега Педана отримали дипломи в номінації «Анімація». «Кобзар -2015» Богдана Шевченко отримав відзнаку в номінації «Анімаційний фільм» за символізм. Диплом у номінації «Анімаційний фільм» за створення художньої дійсності отримав режисер Олександр Грачов зі стрічкою «Інший». Як кращий неігровий фільм відмітили «Гострий біль» режисера Валерія Пузіка. Також ця стрічка була нагороджена спеціальним призом фестивалю «За пошук героя».
Фестиваль “Відкрита ніч” багато років відбувається в нічний час
Цього року конкурували не тільки фільми, але й офіційні майданчики фестивалю. За результатами фотозвітів та активності під час підготовки та проведення фестивалю «Найактивнішими зарубіжними майданчиками» визнані локації у Штутгарті та в Абу-Дабі. Серед українських перемогу здобуло місто Стрий. У номінації «Найромантичніший майданчик» переміг Харків. Окремий диплом за створення дружньої атмосфери отримали організатори майданчика у Сєвєродонецьку.
Також у цьому році було презентовано новий символ фесту: паперовий кораблик–орігамі. Він упродовж наступних 10-ти років курсуватиме кінематографічними водами фестивалю.
Неповторна романтична атмосфера фестивалю щороку приваблює українців
До фестивалю долучилися й представники інших країн: Вірменії, Білорусі, Єгипта, Канади, Придністров’я, Німеччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Польщі, Португалії. У прифронтовій зоні фільми дивилися в Бахмуті, Лисичанську, Мангуші, Маріуполі, Нікольському, Райгородку, Святогорську, Сергіївці, Сєвєродонецьку, Слов’янську, а також у Батурині, Бердичеві, Березані, Білій Церкві, Бобриці, Богуславі, Боярці, Вишневому, Вінниці, Глухові, Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кам’янець-Подільську, Кам’янському, Каневі, Каховці, Кривому Розі, Кролевці, Лебедині, Легедзині, Луцьку, Львові, Миколаєві, Нетішині, на хуторі Обирок, в Одесі, Охтирці, Переяслав-Хмельницькому, Полтаві, Прилуках, Ржищеві, Рівному, с. Самчики Хлельницької області, Сковородинівці, Славутичі, Старобільську, Старокостянтинові, Стрию, Студениках, Сумах, Тернополі, Тростянці, Ужгороді, Харкові, Херсоні, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях та Чорноморську.
Фестиваль є лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно
Нагадаємо: у фестивалі «Відкрита ніч» беруть участь короткометражні ігрові, документальні та анімаційні фільми. Конкурсна програма збирає фільми та відео: українськомовні; двомовні, що відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію; будь-які фільми та відеороботи вітчизняного виробника, якщо іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою.
За 20 років роботи фестивалю у складі журі побували понад 100 відомих митців України і світу: Ліна Костенко, Юрій Іллєнко, Оксана Забужко, Сергій Фоменко, Олег Скрипка, Сергій Якутович, Влад Троїцький, Юрій Андрухович, Гжегож Пеньковський, Вірко Балей та багато інших. Фінансування фестивалю здійснюється за рахунок державних установ, громадських організацій, приватної ініціативи, благодійних внесків тощо.
Тінкор
За інф. фестивалю
У цьогорічній ретроспективі від Довженко-Центру – 5 українських архівних фільмів про підлітків і дорослішання, знятих у проміжку між «відлигою» і «перебудовою»: «Два Федори» – стрічка 1958 року від режисера Марлена Хуцієва; «Довгі проводи», випущений у 1971 році режисеркою Кірою Муратовою; «Ар-хі-ме-ди!» – фільм, який режисер Олександр Павловський видав у прокат у 1975 році; стрічка 1981 року – «Ніч коротка» режисера Михайла Бєлікова, та «Холодний березень» – фільм 1987 року, створений під режисурою Ігоря Мінаєва.
Канонічна радянська дидактика в цих фільмах опиняється на другому плані. Тому що основа їхня тематика – дуже молодіжна: переоцінка цінностей і пошуки свого місця в житті. Оголеність емоцій у цих стрічках шокує, вільнодумна, як для радянських реалій, естетика – вражає. Глядач буквально відчуває пульсацію справжнього життя в монотонній радянській буденності.
Усі фільми, які ввійшли до цієї ретроспективи, зафіксували тріщину, кризову точку в щільній поверхні радянської ідеології, і цю фіксацію дуже цікаво спостерігати, передивляючись програму «Ніжний вік». Разом із режисерами та акторами, що колись узяли участь у створенні цих молодіжних фільмів, можна відслідкувати та зрозуміти для себе, як так сталося, що «виробництво радянської людини зі сталевим характером», яке зумовлювалося дуже активною прорадянською пропагандою та всією системою освіти й виховання, напоролося на риф перехідного віку й виявилося безсилим перед молодістю та її законами. Також цікаво проспостерігати, яким чином ці фільми підірвали зсередини усталені канони розважального жанру в кіно.
Учорашні діти незграбно освоюють ґендерні ролі, відкривають власну тілесність: «Холодний березень» – більше про це, а не про твердий крок і осяйні усмішки, якими б мали втілюватися на екрані ідеї комунізму. Молоді люди поринають у холодний, часом захопливий, часом моторошний, але справжній, більш реалістичний, ніж лозунги, космос дорослого життя.
Батьки опираються виходу підлітків у великий світ. Ось героїня «Довгих проводів» одна виховала сина, а тепер боїться самотності. ЇЇ тривожить думка про те, що метафорична теплиця, яку вона роками створювала для сина, тепер спустіє.
«Діти війни» завчасно дорослішають – про це йдеться у стрічках «Два Федори» та «Ніч коротка». Утрата близьких, травматичний досвід змушують дітей змужніти. І дуже помітно, як у цих фільмах дає збій лінійність поступового переходу від дитинства до юності й до зрілості, узагалі-то дуже притаманна радянському кіно. Цей прийом, який зазвичай живить ідеологічну канву радянських фільмів, стимулюючи безперечну віру глядача в постійний зріст, прогрес, у цих стрічках, у яких діти дорослішають рано, нівелюється, оголюючи в фабулі щось більш живе, аніж пропаганда.
Натомість надміру інфантилізуються фізично зрілі юнаки в музичній комедії «Ар-хі-ме-ди». Ця стрічка взагалі запропонувала глядачам новий тип візуальності: із відчутним впливом західних рок- і поп-культур. Тому ця комедія, попри абсурдність і штучність основної сюжетної лінії, стала ковтком свіжого повітря для радянської молоді періоду «застою».
Нагадаємо, Довженко-Центр започаткував підготовку та демонстрацію кіноархівних ретроспектив на ОМКФ у 2015 році. До цього на фестивалі також були показані тематичні підбірки, присвячені річниці незалежності України та періоду окупації Одеси під час Другої світової війни. «Ніжний вік» – вже третя ретроспектива ОМКФ, яку курує Центр.
Підготовка регулярних ретроспектив на міжнародних кінофестивалях національними кіноархівами є давньою традицією кінофестивалів класу «А», наприклад, каннського й берлінського.
ДВА ФЕДОРИ
1958, Одеська кіностудія, 86 хв.
Режисер: Марлен Хуциєв
Сценарист: Валєрій Савченко
Оператор: Петро Тодоровський
Композитор: Юлій Мейтус
Художник: Олег Гроссе
У ролях: Васілій Шукшин, Микола Чурсін, Тамара Сьоміна
Солдати повертаються з війни, переможно вистукують колеса поїзда, лунають пісні, мерехтять квіти, лозунги і портрети вождів. Жінки й діти біжать назустріч червоноармійцям. На одній із зупинок солдати підбирають безпритульного хлопця, який у горнилі війни втратив своїх рідних. Ця раптова зустріч стає початком міцної чоловічої дружби між героєм війни Федором і його малолітнім тезкою. Старший – відбудовує зруйнований дім і рідне місто, молодший – дістає їжу за талонами та готує борщі, вечорами вони разом ходять у кіно. Гармонійне життя і облаштований побут цієї двійці порушує дівчина, в яку закохується солдат. Вікові маркери героїв підкреслено розмиті – юна дівчина дивиться «дорослим» поглядом; солдат, щоб здаватися старшим, відрощує вуса, але часом поводиться більш інфантильно, ніж його юний друг.
Один із перших фільмів періоду відлиги, коли «великий стиль» сталінського кіно з його помпезністю і театральною умовністю змінюється психологічно вивіреними камерними історіями, так званими кіноповістями. Увага до деталей і візуальна свобода у фільмі відчувається завдяки надзвичайно рухливій камері Петра Тодоровського й динамічному монтажу. Кінематограф відлиги, слідом за італійським неореалізмом, часто працює з непрофесійними акторами. Для виконавця головної ролі, письменника Васілія Шукшина, це друга роль в кіно після участі в студентській короткометражці Андрія Тарковського «Вбивці». Майбутня народна артистка СРСР Тамара Сьоміна під час зйомок була ще другокурсницею. Дев’ятилітній Коля Чурсін знімався вперше. Фільм став одним із лідерів прокату 1959 року.
ДОВГІ ПРОВОДИ
1971, Одеська кіностудія, 90 хв.
Режисер: Кіра Муратова
Сценарист: Наталья Рязанцева
Оператор: Генадій Карюк
Композитор: Олег Каравайчук
Художник: Енріке Родрігес
У ролях: Зінаіда Шарко, Олег Володимирський, Юрій Каюров, Світлана Кабанова, Лідія Базільська, Тетяна Мичко
Хлопець Саша, батьки якого давно розлучені, живе з матір’ю. Вона його любить, дбайливо доглядає і виховує. Після літніх канікул юнак повертається від батька, з яким він з’їздив у археологічну експедицію, з твердим наміром перебратися жити до нього в Новосибірськ. Матір випадково дізнається про плани хлопця і не знаходить собі місця. Вона проводить власне, не дуже етичне, розслідування, щоб зрозуміти, що тягне сина в чужі краї, й намагається різними способами втримати сина. Підліток у фільмі рухається і говорить ніби через силу, так наче постійно пливе проти течії чи продирається через надмірне нагромадження речей і значень, якими режисерка щедро заповнює кадр, на свободу.
Муратова продовжує тему, розпочату в попередній стрічці «Короткі зустрічі», – про різні моделі існування, осідлу жіночність у фільмі блискуче втілює Зінаіда Шарко. Батька з романтичною професією археолога бачимо лише на фотослайдах – в оточенні сина і юних аспіранток. Але фільм фокусується на третій фігурі – підлітку, який повинен вирішити, чи залишитися в світі декоративних рослин, різьблених меблів і довгих світських розмов, чи врешті-решт подорослішати і ризикнути почати власне життя, окреме від матері. Уже в цьому, ранньому фільмі Муратової, впізнаємо притаманну її героям невротичність діалогів – з повторами і часом екзальтованою жестовою мовою.
Фільм був закінчений в 1971 році, але на екрани потрапив лише в 1987-му, тоді ж отримав призи на Всесоюзному кінофестивалі та на МКФ у Локарно. Через цей фільм режисерку зі скандалом позбавили диплому ВДІКУ та надовго заборонили знімати.
АР-ХІ-МЕ-ДИ!
1975, Одеська кіностудія, 83 хв.
Режисер: Олександр Павловський
Сценарист: Юрій Кисельов
Оператор: Олександр Полинніков
Композитор: Марк Мінков
Художник: Володимир Бурук
У ролях: Сергій Іванов, Олександр Ігнатуша, Моісей Мурадян, Сергій Михайлов, Галина Сулима, Алєксандр Хочінскій
У вільний від роботи час четверо хлопців грають у заводському вокально-інструментальному ансамблі «Ар-хі-ме-ди». Гурт потрапляє на центральне телебачення, де їх помічає не остання людина в музичному світі, худрук філармонії, і запрошує серйозно зайнятися музикою. Але для цього потрібно звільнитися з заводу. Молоді люди колективним голосуванням вирішують залишити лави робітничого класу, на них тепер чекають репетиції, гастролі, красиве життя таі прихильниці. Та одного з юнаків, талановитого, проте не дуже сумлінного працівника Олексія Мєтьолкіна, не відпускає майстер – він повинен закінчити свій інженерний винахід, також відмовляють батьки – «ти не ударник, а барабанщик, людину за працю називають ударником». Мєтьолкіна зіграв Сергій Іванов, відомий за роллю Кузнєчика у фільмі «У бій ідуть лише старі».
Фільм вражає еклектичністю жанрових нашарувань – він дивним чином поєднує виробничу драму з молодіжним мюзиклом, телевізійний формат радянських музичних шоу зі стилізацією під кліпи західних рок- і поп-гуртів, питомо радянський зміст із розважально-комерційною формою. Зокрема на цьому стику різних естетичних вимірів будується комедійний ефект стрічки. І хоча у фільмі звучить абсолютно благонадійна радянська естрадна музика у виконанні ВІА «Співаючі серця», манера зйомки, одяг і поведінка героїв недвозначно відсилають до музичних процесів, які в той час вирували за залізною завісою.
НІЧ КОРОТКА
1981, Київська кіностудія художніх фільмів ім. О.П. Довженка, 74 хв.
Режисер: Михайло Бєліков
Сценаристи: Михайло Бєліков, Владімір Мєньшов
Оператор: Василь Трушковський
Композитор: Юлій Мейтус
Художник: Олексій Левченко
У ролях: Сєргєй Каніщєв, Едуард Соболєв, Тетяна Каплун, Лєна Середа, Наталія Сєлівєрстова, Ігорь Охлупін
Події фільму розгортаються в повоєнний час у дворі-колодязі, який своєю округлою формою нагадує чи то планетарій, чи то паноптикум. І хоча сонячні промені сюди потрапляють лише в полудень, кожен мешканець, немов у світлі софітів, перебуває під пильними поглядами сусідів. Тут, у темних і скромно обставлених комунальних квартирах, мешкають герої фільму, зокрема і хлопчик Ваня Голубенко з тіткою-вдовою. На свій день народження він дістає у подарунок чоботи та лист, нібито від батька, віру в існування якого підтримує його тітка. Щоб подивитися, як вони живуть і підбадьорити хлопця, до них приїжджає фронтовий друг батька з космічним іменем Меркурій, що означає «планета, найближча до сонця» – розшифровує він одну з численних астрономічних метафор у фільмі. Саме Меркурій стає тим моральним авторитетом, який допомагає хлопцю не пуститися берега у складний життєвий період. У цьому ж дворі Ваня зустрічає своє перше кохання – дівчинку з хорошої сім’ї Аліну. Але їхнє дорослішання та розставання так само неуникні, як і сонячне затемнення, яке вони разом спостерігають крізь закопчені уламки скла.
У фільмі режисерське бачення зливається з поглядом хлопця, якому навколишній світ видається то лірично прекрасним, то гнітюче відразливим, як це часто й буває у підлітковому віці. Сюжет стрічки наскрізь прошивають повоєнні романси, а рух камери, яка ні на мить не зупиняється, синхронізується з музикою, що доноситься з патефону – невід’ємного атрибуту фільмів про повоєнні часи. Ця стрічка, через ніби непримітну особисту історію й ретельно підібрані вінтажні деталі, успішно працює з колективною пам’яттю цілого покоління.
ХОЛОДНИЙ БЕРЕЗЕНЬ
1987, Одеська кіностудія, 96 хв.
Режисер: Ігор Мінаєв
Сценарист: Алєксандр Горохов
Оператор: Володимир Панков
Композитор: Анатолій Дергачов
Художник: Анатолій Наумов
У ролях: Андрєй Голубєєв, Людміла Давидова, Максим Кісєльов, Микола Токарь, Андрій Любімов
Другокурсник Мітя переводиться навчатися в СПТУ на околиці провінційного містечка. Нове місце зустрічає його темрявою, бездоріжжям, дідівщиною і ускладненням стосунків із дівчиною, заради якої він, власне, і приїхав. Директор училища та його дружина – сім’я інтелігентів, які ще вірять в ідеали радянської педагогіки. Вони намагаються навернути на правильний шлях і окультурити своїх підопічних, які потрапили під вплив вуличної шпани. У хід ідуть театр, екскурсії, декламації Пушкіна, самодіяльність і просто розмови по душам. Але архаїчні закони зграї, за якими живуть молоді люди, й похмуру провінційність не так просто подолати.
Фільм знято в останні роки існування Радянського Союзу, коли вже було передчуття майбутніх змін і того, що невлаштованість кризових років от-от має змінитися нібито чимось новим і кращим, так само як підліткові метання змінюються зрілістю, холодні місяці – теплими. Світло у фільмі використовується як візуальна метафора обмеженого погляду, площа видимого постійно то звужується, то розширюється. Герої та глядачі здебільшого бачать лише ті об’єкти, які вихоплює світло ліхтарика, фар, дискоболу на танцях, вікон і вітрин, решта ж об’єктів залишаються в темряві. Рідкісні кадри залитих сонцем весняних днів переломлюються крізь решітки, сітки, рами і зелене скло вікон в училищі, які створюють задушливе відчуття плавання в акваріумі, або життя «у пивній пляшці», за словами одного з героїв. Цю першу і наступну повнометражну картину Ігоря Мінаєва «Перший поверх» показали в «Двотижневику режисерів» на Канському кінофестивалі, наступні свої роботи режисер знімав уже у Франції.
За інф. Довженко-Центру
