11 та 12 вересня в Одесі відбудеться 10-й ювілейний Фестивалю німого кіно та сучасної музики «Німі ночі». Локаціями та співорганізаторами фестивалю стануть Музей сучасного мистецтва Одеси та «Зелений театр».
За понад десять років існування фестивалю в Києві та Одесі було показано більше 60 німих фільмів (значна частина з яких раніше вважались втраченими) в живому музичному супроводі музикантів з України, Польщі, Білорусі, Німеччини, Азербайджана, Італії, Великобританії, Ірландії, США, Мексики та Японії. “Німі ночі” стали найбільшим фестивалем німого кіно в Східній Європі та головним українським архівним кінофестивалем, заживши славу вишуканого та інтелектуального дійства.
11 вересня
«Німі ночі» відкриються 11 вересня о 18:30 pop-up виставкою постерів усіх років фестивалю в Музеї сучасного мистецтва Одеси. Виставка триватиме всього два дні, вхід вільний.
О 19.30 в дворику Музею відбудеться камерний показ кінопрограми Довженко-Центру «Міські симфонії: експериментальна урбаністика 1920-х» в музичному супроводі наживо в виконанні одеської композиторки Роксани Смирнової.
Міська симфонія – унікальний кінодокументальний жанр, що народився в 1920-х роках, коли на хвилі загального захоплення кіно, почали з’являтися кінострічки, документальні за своєю суттю, експериментальні за змістом та поетичні за настроєм. В програмі буде показано фільми, що зафіксували молодість європейських міст – Тбілісі, Лондона, Нью-Йорка, Ніцци.
12 вересня
О 19:00 в Зеленому театрі розпочнеться основна програма фестивалю. З огляду на ризики карантинних обмежень вона буде тривати впродовж одного дня, проте, традиційно, в рамках музичних кіноперформансів, присвячених видатним зіркам німого кіно.
Перший сет фестивалю, присвячений українсько-німецькій зірці німого кіно Ксенії Десні, розпочнеться показом мелодрами «Карусель», знятої в Швеції в 1925 році голлівудським кінорежисером українського походження Дмитром Буховецьким, в супроводі одеського джазового тріо Андрія Показа.
В рамках другого сету фестивалю, присвяченого українській та французькій зірці німого кіно Наталі Лисенко, буде показано французьку стрічку режисера Жана Епштейна «Подвійне кохання» (1925) в супроводі київського композитора та діджея Олексія Подат.
Третій сет фестивалю складе шедевр українського кіноавангарду – кіносимфонію «Навесні» (1929) режисера Михаїла Кауфмана в супроводі іменитого українського композитора Олександра Кохановського.
Вхід на заходи фестивалю платний.
За інф. Довженко-Центру
Завтра, 9 листопада, у столичному 
Фільм «Додому» – це історія кримського татарина Мустафи. Двоє його синів поїхали в Київ після анексії Криму. Розповідь починається з того, що гине його старший син Назім, і батько вирушає до столиці, щоб повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати в Криму за мусульманськими традиціями.
28-29 червня на VIII фестивалі німого кіно і сучасної музики «Німі ночі. Повернення» можна буде подивитися програму рідкісного урбаністичного експериментального кіно «Міська симфонія».
Всеукраїнський фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості «Гранд-талант – 2018» відбудеться у Вільногірську Дніпропетровської області 29 червня. Участь у ньому можуть узяти учасники зі всіх областей України. 
9 июня в Киеве состоится масштабная творческая тусовка: первая премия для творческих и популярных детей – Bashka Kids Awards 2018. Мероприятие пройдёт на территории столичной галереи «Лавра». 
Солдати повертаються з війни, переможно вистукують колеса поїзда, лунають пісні, мерехтять квіти, лозунги і портрети вождів. Жінки й діти біжать назустріч червоноармійцям. На одній із зупинок солдати підбирають безпритульного хлопця, який у горнилі війни втратив своїх рідних. Ця раптова зустріч стає початком міцної чоловічої дружби між героєм війни Федором і його малолітнім тезкою. Старший – відбудовує зруйнований дім і рідне місто, молодший – дістає їжу за талонами та готує борщі, вечорами вони разом ходять у кіно. Гармонійне життя і облаштований побут цієї двійці порушує дівчина, в яку закохується солдат. Вікові маркери героїв підкреслено розмиті – юна дівчина дивиться «дорослим» поглядом; солдат, щоб здаватися старшим, відрощує вуса, але часом поводиться більш інфантильно, ніж його юний друг.
Хлопець Саша, батьки якого давно розлучені, живе з матір’ю. Вона його любить, дбайливо доглядає і виховує. Після літніх канікул юнак повертається від батька, з яким він з’їздив у археологічну експедицію, з твердим наміром перебратися жити до нього в Новосибірськ. Матір випадково дізнається про плани хлопця і не знаходить собі місця. Вона проводить власне, не дуже етичне, розслідування, щоб зрозуміти, що тягне сина в чужі краї, й намагається різними способами втримати сина. Підліток у фільмі рухається і говорить ніби через силу, так наче постійно пливе проти течії чи продирається через надмірне нагромадження речей і значень, якими режисерка щедро заповнює кадр, на свободу.
У вільний від роботи час четверо хлопців грають у заводському вокально-інструментальному ансамблі «Ар-хі-ме-ди». Гурт потрапляє на центральне телебачення, де їх помічає не остання людина в музичному світі, худрук філармонії, і запрошує серйозно зайнятися музикою. Але для цього потрібно звільнитися з заводу. Молоді люди колективним голосуванням вирішують залишити лави робітничого класу, на них тепер чекають репетиції, гастролі, красиве життя таі прихильниці. Та одного з юнаків, талановитого, проте не дуже сумлінного працівника Олексія Мєтьолкіна, не відпускає майстер – він повинен закінчити свій інженерний винахід, також відмовляють батьки – «ти не ударник, а барабанщик, людину за працю називають ударником». Мєтьолкіна зіграв Сергій Іванов, відомий за роллю Кузнєчика у фільмі «У бій ідуть лише старі».
Події фільму розгортаються в повоєнний час у дворі-колодязі, який своєю округлою формою нагадує чи то планетарій, чи то паноптикум. І хоча сонячні промені сюди потрапляють лише в полудень, кожен мешканець, немов у світлі софітів, перебуває під пильними поглядами сусідів. Тут, у темних і скромно обставлених комунальних квартирах, мешкають герої фільму, зокрема і хлопчик Ваня Голубенко з тіткою-вдовою. На свій день народження він дістає у подарунок чоботи та лист, нібито від батька, віру в існування якого підтримує його тітка. Щоб подивитися, як вони живуть і підбадьорити хлопця, до них приїжджає фронтовий друг батька з космічним іменем Меркурій, що означає «планета, найближча до сонця» – розшифровує він одну з численних астрономічних метафор у фільмі. Саме Меркурій стає тим моральним авторитетом, який допомагає хлопцю не пуститися берега у складний життєвий період. У цьому ж дворі Ваня зустрічає своє перше кохання – дівчинку з хорошої сім’ї Аліну. Але їхнє дорослішання та розставання так само неуникні, як і сонячне затемнення, яке вони разом спостерігають крізь закопчені уламки скла.
Другокурсник Мітя переводиться навчатися в СПТУ на околиці провінційного містечка. Нове місце зустрічає його темрявою, бездоріжжям, дідівщиною і ускладненням стосунків із дівчиною, заради якої він, власне, і приїхав. Директор училища та його дружина – сім’я інтелігентів, які ще вірять в ідеали радянської педагогіки. Вони намагаються навернути на правильний шлях і окультурити своїх підопічних, які потрапили під вплив вуличної шпани. У хід ідуть театр, екскурсії, декламації Пушкіна, самодіяльність і просто розмови по душам. Але архаїчні закони зграї, за якими живуть молоді люди, й похмуру провінційність не так просто подолати.
Відкриється 
Стрічка «Моллі Мун і чарівний підручник гіпнозу» з Великої Британії – це екранізація бестселера англійської письменниці Джорджії Бінг. «Вперед, до школи!» – комедія з Данії, у якій ідеться про хлопчика, у якого є власне правило – порушувати правила дорослих. Мультфільм «Маленький монстр» від шведського ілюстратора, режисера й сценариста Теда Сигера – це історія про клан чарівних чудовиськ, які чекають на поповнення в родині. 
Поза конкурсом на глядачів чекає екскурсія до витоків кіно разом зі стрічкою «Люм’єр!». Колекцію відреставрованих робіт братів Люм’єрів склав 
Одним із головних показів нинішнього року стане 
