fbpx
Close Sidebar
functional photo

11 та 12 вересня в Одесі відбудеться 10-й ювілейний Фестивалю німого кіно та сучасної музики «Німі ночі». Локаціями та співорганізаторами фестивалю стануть Музей сучасного мистецтва Одеси та «Зелений театр». 

За понад десять років існування фестивалю в Києві та Одесі було показано більше 60 німих фільмів (значна частина з яких раніше вважались втраченими) в живому музичному супроводі музикантів з України, Польщі, Білорусі, Німеччини, Азербайджана, Італії, Великобританії, Ірландії, США, Мексики та Японії. “Німі ночі” стали найбільшим фестивалем німого кіно в Східній Європі та головним українським архівним кінофестивалем, заживши славу вишуканого та інтелектуального дійства.

11 вересня

«Німі ночі» відкриються 11 вересня о 18:30 pop-up виставкою постерів усіх років фестивалю в Музеї сучасного мистецтва Одеси. Виставка триватиме всього два дні, вхід вільний. 

О 19.30 в дворику Музею відбудеться камерний показ кінопрограми Довженко-Центру «Міські симфонії: експериментальна урбаністика 1920-х» в музичному супроводі наживо в виконанні одеської композиторки Роксани Смирнової.

Міська симфонія – унікальний кінодокументальний жанр, що народився в 1920-х роках, коли на хвилі загального захоплення кіно, почали з’являтися кінострічки, документальні за своєю суттю, експериментальні за змістом та поетичні за настроєм. В програмі буде показано фільми, що зафіксували молодість європейських міст – Тбілісі, Лондона, Нью-Йорка, Ніцци. 

12 вересня

О 19:00 в Зеленому театрі розпочнеться основна програма фестивалю. З огляду на ризики карантинних обмежень вона буде тривати впродовж одного дня, проте, традиційно, в рамках музичних кіноперформансів, присвячених видатним зіркам німого кіно. 

Перший сет фестивалю, присвячений українсько-німецькій зірці німого кіно Ксенії Десні, розпочнеться показом мелодрами «Карусель», знятої в Швеції в 1925 році голлівудським  кінорежисером українського походження Дмитром Буховецьким, в супроводі одеського джазового тріо Андрія Показа.

В рамках другого сету фестивалю, присвяченого українській та французькій зірці німого кіно Наталі Лисенко, буде показано французьку стрічку режисера Жана Епштейна «Подвійне кохання» (1925) в супроводі київського композитора та діджея Олексія Подат. 

Третій сет фестивалю складе шедевр українського кіноавангарду – кіносимфонію «Навесні» (1929) режисера Михаїла Кауфмана в супроводі іменитого українського композитора Олександра Кохановського.

Вхід на заходи фестивалю платний.

За інф. Довженко-Центру

functional photo

functional photoКомпанія «Дісней» шукає те, що нас усіх пов’язує. І не безуспішно. Тому 28 травня випустить дебютний проєкт свої кіновиробничої програми Launchpad – 6 оригінальних короткометражних фільмів. Проєкт можна буде подивитися на Disney Plus. У цих фільмах, кожен з яких присвячений темі «відкриття», покажуть історії Енн Марі Пейс (Ann Marie Pace), Акса Альтаф (Aqsa Altaf), Хао Чжен (Hao Zheng), Джесіка Мендез Сікеірос (Jessica Mendez Siqueiros), Моксі Пенг (Moxie Peng) і Стефані Абель Горовіц (Stefanie Abel Horowitz).

– Оскільки я є представницею першого покоління мусульманських бангладешських жінок, я знаю, як важливо для громад бачити себе на екрані і розширювати можливості кінематографістів-початківців, – сказала Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), директорка компанії Disney по різноманіттю і залученю на ринок, кураторка програми Launchpad. – Наша мета в Disney Launchpad Shorts Incubator- розповісти шість глибоко значущих особистих історій прямо з серця кінематографістів, доповнених масштабом і охопленням, які тільки має Disney.

«Американський Ід» (“American Eid”)

Сценаристка / режисерка: Акса Альтаф (Aqsa Altaf)
Продюсери: Леслі Оуен (Leslie Owen), Стік Хаус (Steak House)
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), Алісса Наварро (Alyssa Navarro), Кріс Карабалло (Chris Caraballo), Джейсон Альвідрез (Jason Alvidrez), Адам Нусинов (Adam Nusinow), Мері Коулман (Mary Coleman), Николь Гриндл (Nicole Grindle), Vanessa Morrison (Ванесса Моррисон).
Синопсис: Аміна, мусульманська пакистанська іммігрантка, яка сумує за домом, прокидається на Ід, щоб дізнатися, що їй потрібно йти в школу. Сумуючи за домом, із розбитим серцем вона береться за завдання зробити Ід шкільним святом, і в процесі возз’єднується зі своєю старшою сестрою й віднаходить свій новий будинок, у той час як її новий будинок віднаходить її.

«Вечерю подано» (“Dinner Is Served”)

Директор: Хао Чжен (Hao Zheng)
Сценаристи: Г. Вілсон і Хао Чжен (G. Wilson & Hao Zheng)
Продюсери: Шинсі Лу, Стік Хаус (Steak House)
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), Алісса Наварро (Alyssa Navarro), Кріс Карабалло (Chris Caraballo), Джейсон Альвідрез (Jason Alvidrez), Адам Нузінов (Adam Nusinow), Джессіка Вірту (Jessica Virtue), Рейчел Енг (Rachel Yeung).
Синопсис: китайський студент, який навчається в елітній американській школі-інтернаті, розуміє, що для того, щоб спробувати себе на лідерську посаду, на яку досі не претендував жоден іноземний студент.

functional photo

Режисери кіновиробничої програми Disney. Фото: Derek Lee. Disney Enterprises, Inc.

«Виростити ікла» (“Growing Fangs”)

Сценаристка / режисерка: Енн-Марі Пейс (Ann Marie Pace)
Продюсери: Женев’єва Фей (Genevieve Faye), Мелоді Сандовал (Melody Sandoval), Стік Хаус (Steak House)  
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет, Махін Ібрагім, Аліса Наварро, Кріс Карабалло, Джейсон Альвідрез, Адам Нусинов, Оснат Шурер, Халима Хадсон (Julie Ann Crommett, Mahin Ibrahim, Alyssa Navarro, Chris Caraballo, Jason Alvidrez, Adam Nusinow, Osnat Shurer, Halima Hudson).
Синопсис: Вал Гарсія, мексикансько-американський підліток-напівлюдина/напіввампір, змушена тримати свою особистість в секреті від обох світів. Але коли її краща подруга з’являється в школі, зараженої монстрами, їй доводиться зіткнутися зі своєю правдою, своєю ідентичністю і з самою собою.

«Останній з чупакабр» (“The Last of the Chupacabras”)

Сценаристка / режисерка: Джессіка Мендес Сікейрос (Jessica Mendez Siqueiros)
Продюсери: Ніколь Креспо (Nicole Crespo), Стік Хаус (Steak House)  
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), Алісса Наварро (Alyssa Navarro), Кріс Карабалло (Chris Caraballo), Джейсон Альвідрез (Jason Alvidrez), Адам Нусинов (Adam Nusinow).
Синопсис: у світі, де культура майже перестала існувати, одна самотня мексикансько-американська жінка, яка бореться за продовження своїх традицій, неусвідомлено викликає темну й давню істоту, щоб вона захистила її.

«Давай будемо тиграми» (“Let’s Be Tigers”)

Сценаристка / режисерка: Штефані Абель Горовіц (Stefanie Abel Horowitz)
Продюсери: Сідні Флейшман (Sydney Fleischmann), Стік Хаус (Steak House)  
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Mahin Ibrahim (Махін Ібрагім), Alyssa Navarro (Алісса Наварро), Chris Caraballo (Кріс Карабальо), Jason Alvidrez (Джейсон Альвідрез), Adam Nusinow (Адам Нусинов), Grant Curtis (Грант Кертіс).
Синопсис: сумуючи за матір’ю, Авалон знаходить розраду, коли її призначають нічною нянею 4-річної дитини: у цьому вона знаходить більше розради, ніж вона могла очікувати.

«Маленький принц (принцеса)» (“The Little Prince(ss)”)

Письменник / режисер: Моксі Пенг (Moxie Peng)
Продюсери: Карвер Діссеренс (Carver Diserens), стейк-хаус (Steak House)
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Mahin Ibrahim (Махін Ібрагім), Alyssa Navarro (Алісса Наварро), Chris Caraballo (Кріс Карабальо), Jason Alvidrez (Джейсон Альвідрез), Adam Nusinow (Адам Нусинов), Сара Шепард (Sarah Shepard), Карен Чау (Karen Chau).
Синопсис: коли китайські діти Габріель і Роб стають друзями, батько Роба ставить під питання жіночну поведінку Габріеля й вирішує втрутитися.

Компанія Disney планує продовжити програму Launchpad з темою «зв’язок» і в другому сезоні, заявки на який почне приймати 10 травня.

Нагадаємо, програма Launchpad («Диснеївський Планшет»), яка нещодавно стартувала в Disney, має на меті підсилювати голоси тих, кого чують недостатньо. 

Фото: Derek Lee, Disney Enterprises, Inc

Девід Діггз випустив нову пісню «Цуценя на Хануку»

Долучайся до Insta-сторінки про новини українського шоу-бізу!

Omar and Us movie
read the text in Ukrainian
18 December is International Migrants Day. Let’s mark this day together. We kindly invite you to attend the online screening of “Omar and Us” movie by Maryna Er Gorbach, which we will conduct under the IOM Global Migration Film Festival.
Ismet is a Turkish soldier, who was on duty at the border as a Commander of the Coast Guard and recently got retired. Now as a civilian, he struggles to communicate with his family and people surrounding him. His only son left to the U.S. And now Ismet’s wife wants to join their son, too. After suddenly becoming neighbours with two refugees (Omar and Maria) and the humane experience he has to live through, Ismet faces his prejudices.
 
The film’s director, Maryna Er Gorbach, is a graduate of the Karpenko-Kary Kyiv National University of Theater, Cinema and Television, who lives and works in Turkey.
 
Professional actors Taj Sher Yakub and Hala Alsayasneh, who starred as Omar and Maria, are themselves refugees from Syria.
“Omar and Us” movie was awarded at film festivals in Turkey, France, Germany, Portugal, Israel, India, Argentina, Bulgaria, Romania, Poland and the United States.
 
For joining the screening (there will be English and Ukrainian subtitles) we kindly ask you to register under the link: https://bit.ly/кіно2020
Omar and Us movie
read the text in English
18 грудня, у Міжнародний день мігранта, відбудеться Міжнародний фестиваль фільмів про міграцію. На фестивалі продемонструють фільм «Омар і ми» режисерки Марини Ер Горбач, випускниці Київського національного університету театру, кiно і телебачення іменi І. К. Карпенка-Карого, яка живе й працює в Туреччині. Професійні актори Тадж Шер Якуб та Хала Алсаяснех, які знялися в ролях Омара та Марії, самі є біженцями з Сирії. Показ організують IOM Ukraine та United Nations in Ukraine.

Фабула фільму – несподівана зустріч Ісмета, колишнього військового, який нещодавно повернувся зі служби в турецькій армії, де був командувачем берегової охорони на морському кордоні, із біженцями Омаром та Марією, яка стає для літньої людини непростим досвідом: адже він, як і більшість людей, має власні погляди та упередження.

Фільм «Омар і ми» отримав нагороди кінофестивалів у Туреччині, Франції, Німеччині, Португалії, Ізраїлі, Індії, Аргентині, Болгарії, Румунії, Польщі та США.

Охочих подивитися фільм, який демонструватиметься з англійськими та українськими субтитрами, організатори просять зареєструватися за посиланням до 14:00 18 грудня: https://bit.ly/кіно2020 . Показ відбудеться з 18:00 до 20:00.
 
functional photo

22 листопада Кіноклуб Національного університету «Києво-Могилянська академія» спільно з Довженко-Центром, кіностудією Укркінохроніка та Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA запрошує відзначити День народження найвідомішого могилянця — мандрівного філософа-містика Григорія Сковороди й подивитися онлайн-показ документального фільму «Відкрий себе» режисера Ролана Сергієнка (Укркінохроніка, 1972). 

Фільм «Відкрий себе» – філософське есе, яке за допомогою візуальних метафор передає ключову ідею етики Сковороди – необхідність самопізнання. Фільм був заборонений і вийшов на екрани лише в часи перебудови. 22 листопада 2020 року ви побачите повну, 37-хвилинну, версію фільму «Відкрий себе» в новій режисерській редакції 1994 року.

Після онлайн-показу можна долучитися до дискусії за участю могилянських знавців філософії Сковороди: Марини Ткачук – декана факультету гуманітарних наук, професорки кафедри філософії та релігієзнавства,  дослідниці історії академічної філософії в Україні, авторки чисельних праць з історії Києво-Могилянської та Київської духовної академій; Лесі Довгої – професорки кафедри культурології, авторки монографії «Система цінностей в українській культурі XVII ст.»; Ірини Бондаревської – професорки кафедри філософії та релігієзнавства, авторки монографії «Парадоксальність естетичного в українській культурі XVII – XVIIІ ст.»; Сергія Головащенка – професора кафедри філософії та релігієзнавства, співавтора документального фільму «Таємничий Сковорода».

Фільм «Відкрий себе» та його обговорення будуть транслюватися у відкритому режимі у віртуальному кінозалі Могилянського кіноклубу. Ті, хто хочуть долучитись до обговорення фільму, мають пройти онлайн-реєстрацію у переддень показу. Запрошення до реєстрації та інструкцію щодо того, як потрапити до віртуального кінозалу Могилянського кіноклубу, буде опубліковано 20 листопада 2020 року на Facebook-сторінці Могилянського кіноклубу. Початок показу фільму – 18.30.

Нагадаємо, Могилянський кіноклуб був заснований у жовтні 1994 року. Як осередок, що об’єднує довкола себе поціновувачів кіно, Могилянський кіноклуб проводить некомерційні кінопокази, організовує дискусії та творчі зустрічі. За більш ніж чверть століття своєї роботи Могилянський кіноклуб став відомим не лише в Києві, а й в усій країні.

За інф. Довженко-Центру

functional photo
У Довженко-Центрі триває VianFest. Фестиваль, присвячений 100-річчю Бориса Віана – поета, романіста, автора пісень, джазового трубача, інженера та винахідника, стартував у понеділок. Усі фільми демонструються французькою мовою з українськими субтитрами для глядачів 16 плюс.

У понеділок, 26 жовтня, відбувся показ фільму «Шумовиння днів» (L’écume des jours, 1968). Це перша екранізація найвідомішого роману майстра абсурду та містифікації Бориса Віана. Романтична історія Коліна та Хлої в барвистому сюрреалістичному світі, де з людей проростають квіти, а кімнати можуть самі змінювати розмір.

У вівторок, 27 жовтня, глядачі подивилися стрічку «Я прийду плюнути на ваші могили» (J’irai cracher sur vos tombes, 1959). Стильний французький нуар знятий за «проклятим» бестселером Віана «Я прийду плюнути на ваші могили» режисера Мішеля Ґаста. На прем’єрному сеансі саме цього фільму у письменника зупинилося серце. Джо Грант прагне помститися провінційним расистам за вбивство свого брата. Для цього він приїздить в маленьке містечко, де ніхто не здогадується про його наміри.

У середу, 28 жовтня, на екрані – «Прекрасний вік» (Le Bel âge, 1960). Останньою роллю Бориса Віана в кіно стала роль буржуа Бориса в фільмі його друга П’єра Каста «Прекрасний вік». Стрічка доповнює коротку акторську фільмографію Віана, де самобутня пластика та персональна харизма письменника проявилася не гірше за його тексти. За сюжетом, молодий денді Жак, який переживає гіркий розрив з Александрою, вирушає з друзями за місто. Проте спогади про стосунки наздоганяють його під час відпочинку.

У четвертий день фесту, у четвер, 29 жовтня, можна подивитися українську прем’єру захопливої документальної оповіді про відносини Бориса Віана та кінематографу – «Кіно Бориса Віана» (Le cinéma de Boris Vian, 2010). У фільмі використано кадри з рідкісних ранніх фільмів Віана-актора, де завдяки своїй нетиповій зовнішності письменник зображав то вампіра, то готичного кардинала. Документальна стрічка оповідає про вплив модерністської прози Бориса Віана на європейське кіно.

За інф.: Довженко-Центр

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах!

У Києві відкриють Музей Кіно || 12 вересня, Довженко-Центр

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

functional photo
Зустріч реперки та акторки відбулася минулого тижня на блогерській Pink Sparkle Party. Alyona Alyona дотрималася дрес-коду: вбралася в бузкову худі, рожеві лосіни в стилі 90-х та білі кросівки. Клубна вечірка не обійшлася без гарного торту, об’єктивів фотокамер і талановитих друзів іменниці: Jerry Heil, Вадима Красноокого з Mad Heads, Жана Гріцфельда, Лери Дідковської з Open Kids, Арті Жівченка з DSIDE BAND, Ulianа Royce, Олега Машуковського, Насті Захандревич і Саші Кузьменко, акторів Анни Трінчер, Вероніки Лук’яненко, Олега Виговського та Маші Кондратенко.

Іра Кудашова працювала в українських серіалах «Школа», «Евродиректор», «Київська зірка», «Родинні зв’язки», «Нове життя Василини Павлівни», фільмах «В чорній, чорній кімнаті», «Казкова секта», «Інший Франко» і продовжує акторську кар’єру. 

functional photo

За інф.: PR акторки

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

interview || «За мотивами моєї власної історії» || Режисер Альона Алимова – про новий фільм «Цабр» і подорожі Ізраїлем

Булінг у школі || Актор Даниіл Каменський: «Мені казали: ти нічого не зможеш, нічого не досягнеш, ти взагалі слабкий, та хто ти такий узагалі…»

functional photo

Цього року Міжнародний кінофестиваль «Відкрита ніч», який називає нові імена в кіно, відмітив гран-прі стрічки «Шпілі-Вілі» режисера Івана Шохи та «Зловмисник» Валерія Шевченка. А в жовтні команда фестивалю презентує новий проєкт – «Зоряний прискорювач». Про це повідомив Президент та арт-директор фестивалю Михайло Іллєнко.

Цьогоріч на конкурс «Відкритої Ночі» було подано 94 стрічки – чимало, зважаючи на майже повної відсутності зйомок у березні – травні через карантинні умови. До офіційної програми фестивалю 2020 року увійшли конкурсні і позаконкурсні програми, складені з нових фільмів режисерів-дебютантів і вже відомих митців.   

Фільмам дало оцінку професійне журі, до складу якого увійшли кіно-продюсерка Наталія Лібет, режисер Антоніо Лукіч, актриса Ірина Мак, співзасновниця та виконавча директорка Української Кіноакадемії Анна Мачух, оператор-постановник Вадим Ільков, режисер анімаційного кіно Микита Лиськов, культуролог, арт-менеджер, Генеральний директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко. За підсумками найкоротшого фестивалю короткометражного кіно було обрано переможців. Нагороди фестивалю «Відкрита ніч. Дубль 23» отримали: Гран-Прі – фільми «Шпілі-Вілі» Івана Шохи та «Зловмисник» Валерія Шевченка. Головний Приз в номінації ігрового кіно – «Зловмисник» режисера Валерія Шевченка. Диплом фестивалю в номінації ігрового кіно – «Шпілі-Вілі» режисера Івана Шохи. Головний Приз в номінації анімаційного кіно – «Прізвище в Кишені» режисера Степана Коваля. Краща операторська робота – «Зловмисник» Валерія Шевченка. Найкраща робота художника – «Тумани» Анастасії Лелюк. Найкраща актриса – «Тумани», Леся Липчук. Найкращий актор – «Зловмисник», Ігор Щербак. Приз Глядацьких Симпатій – фільм «Великдень», режисера Валерія Гриші. Спеціальна відзнака Журі за «Найкращу сцену з домашньою консервацією» – фільм «Великдень» режисера Валерія Гриші. Спеціальна відзнака Журі за «Сміливий політ фантазії» – фільм «Шпілі-Вілі» Івана Шохи. Церемонія нагородження переможців 23-го Дублю Відкритої Ночі відбулася 14 серпня на київському Арт-Причалі.

functional photo

Команда фестивалю «Відкрита Ніч. Дубль 23». Фото: «Відкрита Ніч»

Додатково на церемонії нагородження переможців фестивалю глядачі змогли побачити фільми проекту «Дивись українське», а також спеціальний показ фільму «Анна» (реж. Декель Беренсон), створений у ко-продукції: Ізраїль, Україна, Велика Британія. Світова прем’єра стрічки відбулася 24 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де вона в основній конкурсній програмі змагалася за Золоту пальмову гілку як найкращий короткометражний фільм. Фільм розповідає про Анну — одиноку матір середнього віку, що мешкає в невеликому промисловому місті на охопленому війною сході України. Вона працює на м’ясопереробному комбінаті, живе в старій занедбаній квартирі та мріє про краще життя для себе і своєї 16-річної доньки.
 
Цього року глядачі фестивалю захопилися ретроспективною програмою «Перші кроки». Карантин дав можливість фестивальній команді здійснити власну ревізію 22 річної історії «Відкритої Ночі». Тому цього року, окрім самих фільмів, команда фестивалю зробила спеціальні інтерв’ю з авторами фільмів, чиї стрічки увійшли до ретроспективи. Ретроспектива представила ранні фільми знакових українських режисерів, що починали свій творчий шлях на «Відкритій ночі».

Михайло Іллєнко, Президент та арт-директор фестивалю, анонсував новий проєкт «Відкритої ночі» – «Зоряний прискорювач». Це інтерактивний архів фестивалю із використанням технології VR. Проект створюється за підтримки Українського культурного фонду, а його презентація відбудеться уже на початку жовтня 2020 року.

Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.
 
У 2019 році фестиваль отримав фінансову підтримку від Українського культурного фонду та увійшов до Книги рекордів України у категорії «Мистецтво, масові заходи», як захід із найбільшою кількістю офіційних локацій, а саме 100 майданчиків та кількістю глядачів, що одночасно здійснювали перегляд більше 8500 осіб. З 1997 року захід проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно та в партнерстві з Департаментом культури КМДА та комерційними установами. 

Фото: «Відкрита Ніч»

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

functional foto

Команда «Відкритої Ночі» повідомила про подовження дедлайнів подання фільмів на конкурс. Терміни перенесли в зв’язку з карантинною ситуацією, унаслідок якої графіки зйомок змістилися та були перенесені на посткарантинний період, змінилися терміни здачі курсових та дипломних фільмів у студентів кіноінститутів. Тому організатори закликають режисерів поспішати та подавати фільми на фестиваль до 15 червня.

Усі фільми, що братимуть участь у конкурсі, змагатимуться за дві фінансові нагороди. Головна нагорода фестивалю становить 100 000 гривень. Головного переможця фестивалю визначатиме журі. Селекція фільмів до конкурсної програми здійснюється відбірковою комісією, до якої входить програмна дирекція кінофестивалю.

До участі у Конкурсі приймаються ігрові, неігрові та анімаційні стрічки. Конкурсна програма збирає фільми та відео-роботи: україномовні; двомовні (які відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію); будь-які фільми та відео-роботи українського виробника, за умови, що іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою. Хронометраж фільмів та відео-робіт не може перевищувати 20 хвилин. Обов’язкова наявність англійських субтитрів. Заповнити онлайн-форму заявки можна на офіційному сайті фестивалю до 15 червня.

До допомоги в створенні фестивального проморолику цього року долучився гурт Dakhabrakha із магічною композицією Sonnet з нового альбому Alambari, оператор Ілля Єгоров, режисерка монтажу Тетяна Дородніцина.

Нагадаємо, з 1997 року захід відбувається за підтримки Державного агентства України з питань кіно. З 2016 року фестиваль отримує фінансову підтримку Київської міської державної адміністрації. 

Нагадаємо також, переможець останнього «Відкрита ніч. Дубль 22» Nikita Liskov отримав Золоту Дзиґу за найкращий анімаційний фільм «Кохання».

За інф. «Відкрита ніч»

Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 23» оголосив прийом кінострічок на конкурс

functional foto

До 15 травня режисери традиційно можуть подати свої кінострічки на конкурс «Відкрита ніч. Дубль 23». Залишити заявки можна на сайті кінофестивалю. Селекція фільмів у конкурсні програми здійснюватиметься відбірковою комісією, в яку входить програмна дирекція кінофестивалю.

Конкурсна програма збирає ігрові, неігрові й анімаційні фільми та відео-роботи: україномовні; двомовні (які відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію); будь-які фільми та відео-роботи вітчизняного виробника, якщо іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою. Хронометраж фільмів та відео-робіт не може перевищувати 20 хвилин. Обов’язкова наявність англійських субтитрів.

Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.

За інф. «Відкрита ніч. Дубль 23»

Стартує кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 22». За тиждень до фесту по ТБ покажуть серію спецвипусків

 

functional foto

До 15 червня можна подати заявку на конкурс Фестивалю кіно та телеоператорського мистецтва КІНООКО. У конкурсі можуть узяти участь короткометражні та повнометражні ігрові та неігрові фільми, а також музичні кліпи. Цього року Фестиваль відбудеться 24-27 вересня в Будинку кіно в Києві та в інших локаціях.

У рамках конкурсу можна взять участь у трьох програмах: студентській, конкурсній програмі короткометражих фільмів і конкурсній програмі повнометражних кінооператорських дебютів.

Конкурсна програма фестивалю складається з 5 номінацій: ігровий фільм, неігровий фільм, експериментальний фільм, кіноетюд. Додатково з цього року на конкурс можна подавати музичне відео: умови для фільмів цієї номінації оголосять у березні.

Переможці будуть відзначені: призом ім. Д.П. Демуцького за кращу операторську роботу у номінації Ігровий фільм; призом  ім. М. Кауфмана за кращу операторську роботу у номінації Неігровий фільм; призом ім. Ю. Іллєнка за кращу операторську роботу у номінації Експериментальний фільм; призом ім. С. Шахбазяна за кращу операторську роботу у номінацію Кіноетюд.

За інф.: КІНООКО

«Геніальні диЛЛетанти»—виставка про панківську субкультуру Німеччини 80-х || Довженко-Центр

8 листопада у київському Довженко-Центрі відкриється виставка «Геніальні диЛЛетанти». Вона триватиме до 15 грудня. Це пересувна виставка Goethe-Institut, що вже експонувалася в музеях та виставкових залах світу. Виставка представляє зразки сучасного розвитку в мистецтві, кіно, моді та дизайні. Завдяки фільмам з серіями інтерв’ю, відео- та фотоматеріалам, звуковим доріжкам, журналам, плакатам тощо вона являє собою найширшу презентацію німецької субкультури 1980-х рр. XX cт. Захід набуває особливого значення завдяки його тематичному поєднанню з показом розвитку субкультур у мистецькому середовищі 80-х рр. в Україні. 

На виставці представлятимуть широкий спектр цієї субкультури: 7 музичних груп, художники, кінематографісти та дизайнери, що задавали тон у Західній і Східній Німеччині, зокрема, група Einstürzende Neubauten – «Падаючі новобудови», гурт Die Tödliche Doris – «Смертельна Доріс», група Der Plan – «План», колектив Freiwillige Selbstkontrolle – «Добровільний самоконтроль», гурт Palais Schaumburg – «Палац Шаумбург», авангардистський проект Ornament und Verbrechen – «Орнамент і злочин», дует Deutsch Amerikanische Freundschaft – «Німецько-Американська дружба».

У програмі виставки – подіумна  дискусія за участі музиканта Олександра Піпи, кураторки Лесі Заяць,  художника Іллі Чичкана. Заплановано покази німецьких і українських стрічок, що відображають культурні тенденції 80-х рокув у Німеччині та Україні.  Виставку супроводжує концертна програма за участю українського рок-гурту @Traktor і виступ DJ Томаса Майнеке, одного з засновників колективу Freiwillige Selbstkontrolle, разом із сучасними українськими DJs і Techno Party та  музичною програмою від партнерів заходу. 

Назва виставки, зі свідомо зробленою орфографічною помилкою, походить від найменування концерту, що відбувся 1981 року в берлінському концертному залі «Темподром». Назва «Геніальні диЛЛетанти» стала синонімом короткої епохи мистецького вибуху. Передусім у художніх вищих навчальних закладах стрімко розвивалися мистецькі напрямки, характерною ознакою яких стали міждисциплінарні експерименти та використання нових електронних приладів. Замість англійської мови в текстах пісень і назвах груп почала стверджуватися німецька. Висловлений у весь голос протест і цілеспрямована провокація забезпечили митцям альтернативної сцени повагу та визнання на міжнародному рівні.

За інф. Довженко-Центру

У Києві відкриють Музей Кіно || 12 вересня, Довженко-Центр

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

ChKF

Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» оголошує Четвертий конкурс короткометражок. Можна подавати стрічки, що створені підлітками 7 -14 років. Прийом заявок відкрито з 15 жовтня 2019 року до 26 квітня 2020 року включно. 

До участі у конкурсі можна надати фільми тривалістю 1-8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. 

Десятку фіналістів, обрану селективною комісією, оголосять 19 травня 2020 року. 10 фільмів-фіналістів покажуть у містах-учасниках фестивалю у рамках VІІ «Чілдрен Кінофесту». Переможців конкурсу назвуть 7 червня, під час Церемонії закриття фестивалю.

Переможець у номінації «Найкращий український дитячий фільм отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис. грн., «Приз глядацьких симпатій – 10 тис. грн., найкращі дитячі фільми у категоріях 7-10 та 11-14 років – по 5 тис. грн. та дипломи.

Нагадаємо, у 2018-2019 роках, у рамках «Чілдрен Кінофесту», утретє відбувся конкурс фільмів, знятих дітьми. До участі у конкурсі подалися понад 150 учасників з усієї України, а переможцем став фільм «Лісова школа» 8-річної Анни Зусмановської з Кривого Рогу про булінг у школі, де навчаються тваринки. Переглянути усі роботи фільмів-фіналістів можна тут. 2019 року фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 24 містах і зібрав близько 50 тисячі глядачів. Наступний «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 29 травня по 7 червня 2020 року. 

За інф.: «Чілдрен Кінофест»

knyga-mandryvka

Наприкінці вересня побачила світ 10-та серія мультсеріалу «Книга-мандрівка. Україна» – першого українського мультсеріалу, заснованого на реальних подіях. За сценарієм нової серії, оповідь веде кіт-блогер Афанасій – Олександр Педан. Його друг – «батько усіх українських блогерів» – Нестор Літописець. Цього героя озвучив телеведучий Анатолій Анатоліч. У мультику Афанасій та Нестор Летописець разом розповіли історію Києво-Печерської Лаври від її виникнення до наших днів.

– Безумовно, «Книга-мандрівка. Україна» – це суперкрутий проект, який я підтримую, адже ми можемо розповідати малечі про те, чим цікава наша країна! Наприклад, якби я був дитиною і мав змогу побачити в такому вигляді історію моєї країни, це було б для мене дуже цікаво та пізнавально! Я радий, що можу долучитися до того, щоб розповідати маленьким українцям про становлення і розвиток нашої неймовірної неньки України! – розповів Анатоліч.

Серіал створено на основі бестселера «Книга-мандрівка. Україна». Його персонажі, історії та відкриття оживають в українському YouTube. Герої та героїні мультсеріалу – всесвітньо відомі українці та українки, пам’ятки та події. 
 

anna-akulyevich

У художньому фільмі режисерки Анни Акулевич «Замок», який в Україні знімуть незабаром, автори підіймуть питання посттравматичного стресового розладу. Автори вирішили художніми методами «обговорити» із глядачем цю тему, тому що вважають, що в країні повинна якісно працювати програма психологічніої реабілітації військових, а самі проблеми широко висвітлюватися, аби суспільство їх не стигматизувало і не боялося з ними стикатися. Адже в Україні вже п’ятий рік триває війна.

zamok-anna-akulyevich

Посттравма – це коли бійці, які повертаються з зони бойових дій, мають зламану психіку, нічні кошмари, не здатні продовжувати звичайне життя.
 
Головний герой Петро повертається додому і виявляється, що у хвіртці на дворі зламаний замок. Здавалося б, не така велика проблема – треба просто замінити його. Але ніхто не хоче цим займатися, тож зламаний замок стає ахіллесовою п’ятою у стосунках з сусідами.

Петро повернувся додому інвалідом на візку. Він знайомиться в інтернеті з 19-річною Надією. У самому розпалі їх інтернет-роману Петро запросив Надію до себе жити. Але зізнатися коханій в тому, що він інвалід, Петро так і не наважується. Переживши перший шок від такої новини, Надія вирішує дати шанс їхнім стосункам і залишається з Петром. Утім, дівчина нічого не чула про ПТСР – посттравматичний стресовий розлад, і навіть не уявляє, що може чекати на неї.

Як формуватиметься ставлення до ветеранів АТО? Ким вони відчуватимуть себе в Україні – героями чи тягарем? Як можуть українські громадяни допомогти своїм героям повернутися до мирного життя? Підтримати їхній шанс на щасливе життя на своїй землі? Анна Акулевич і її команда підіймуть усі ці питання в новому фільмі.

Фото обкладинки: Анна Акулевич, режисерка

ВУФКУ. LOST & FOUND

12 вересня Довженко-Центр відсвяткує День українського кіно та своє 25-річчя. У цей день у Центрі відкриють Музей Кіно. Прем’єрна виставка – про ВУФКУ, Всеукраїнське фотокіноуправління.

Це – державна організація радянських часів, яка у 1920-ті роки сформувала успішну українську кіноіндустрію. ВУФКУ об’єднало кіностудії Одеси, Ялти і Києва, розвинуло виробництво, дистрибуцію, рекламу та освіту в сфері кіно, спричинивши справжню кіноманію. Завдяки ВУФКУ українське кіно вийшло на міжнародний ринок — наші фільми показували в Німеччині, Франції, Нідерландах, Британії, США та Канаді. Уклавши угоди з ключовими гравцями індустрії – Kodak, Pathé та Agfa, ВУФКУ стало одним із кіногігантів у тогочасній Європі та вже серед сучасників здобуло славу «українського Голлівуду». Експозиція «ВУФКУ. Lost & Found» та паралельна програма розкриють історію міжнародного успіху організації. Виставка є результатом масштабного дослідження команди Довженко-Центру. Медіатека Довженко-Центру також презентує сайт — перший онлайн-ресурс, в якому можна знайти вичерпну інформацію про ВУФКУ.

— Виставка «ВУФКУ. Lost & Found» — перша спроба представити українську культурну революцію 1920-х синтетично, через найбільш релевантне медіа — кіно. Її завдання — не лише реконструювати історію ВУФКУ, а й поставити низку незручних запитань, відповідь на які критично необхідна сьогодні. Що робити зі спадком українського радянського мистецтва 1920-х? Заборонити чи засвоїти? Яке його місце в новітній українській ідентичності? Чи можлива його «декомунізація»? Чи коректно представляти національний комунізм 1920-х як своєрідну форму націоналізму, а український авангард — як суто естетичну систему, виносячи за дужки їхній політичний зміст? Чи правильно віктимізувати 1920-ті терміном «Розстріляне відродження», ігноруючи очевидні успіхи доби? На ці питання немає простих відповідей. Але суспільна дискусія навколо них буде неповною без комплексного висвітлення феномену кіно 1920-х, — сказав Іван Козленко, генеральний директор Довженко-Центру.

В експозиції можна буде побачити експонати з провідних українських музеїв та колекції Довженко-Центру. Зважаючи на те, що історія українського кіноавангарду має безліч прогалин: багато творів є незворотньо втраченими, а дещо збереглося лише частково, Довженко-Центр  продемонструє рідкісні кадри фільмів, кінохронік та анімації, унікальні архівні документи та фото, що перенесуть глядача в атмосферу буремних 1920-х.

Щоби доповнити уявлення про феномен ВУФКУ, куратори виставки запропонували сучасним митцям переосмислити втрачені шедеври. Проект поєднав тогочасну та сучасну літературу, музику, дизайн та візуальні мистецтва. До створення експозиції долучилися відомі сучасні автори та авторки: Алла Загайкевич, Георгій Потопальський, Олександр Бурлака, Анатолій Бєлов та група Sensorama, Микола Рідний, Ірина Стасюк, Олексій Нікітін, Олександр Ірванець, Антон Санченко, Тетяна Малярчук, Наталка Сняданко, Ірина Цілик. Кураторська група: Станіслав Мензелевський, Анна Онуфрієнко, Олександр Телюк.

— Це музей, що розповідатиме про магію кіно і хімію його взаємодії із чуттями глядача. Ми хочемо ризикнути створити музей, динамічний, як саме кіно, – адже воно куди більш вільне, ніж інші мистецтва, у доланні часових, просторових, мовних чи фізичних кордонів. Простір-трансформер Музею в Довженко-Центрі якнайкраще придатний для оприявнення ідей – мінімум дизайну, максимум свободи. Його головний предмет збереження та дослідження: образи, ідеї, конструкти, стереотипи, явища, феномени, відображені в кіно. Його призначення – стати простором комунікації і взаємодії, в якому глядач зможе пізнавати себе і рефлексувати через кіномистецтво. Ми бачимо наш Музей у найширшому сенсі доступним для різних людей, – яких об’єднує захоплення чарами кінематографії, — розповіла Олена Гончарук, керівниця Музею кіно Довженко-Центру.

Нагадаємо: ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) проіснувало неповні дев’ять років (1922 – 1930), але встигло випустити на екрани понад 140 ігрових фільмів, кількасот неігрових стрічок і журналів кінохроніки, десятки анімаційних мультиплікатів, здобути славу «українського Голлівуду» та взяти під контроль усі аспекти кінематографічного процесу — кіновиробництво, прокат, кінопресу, пропаганду, освіту. Нині з цих 140 фільмів повністю втраченими вважаються близько 60 стрічок. Багато вцілілих фільмів дійшли до нас неповними: без однієї чи кількох частин.

Економічна успішність, культурна автономія та інклюзивна кадрова політика дозволили ВУФКУ долучити до своєї діяльності найяскравіших митців, режисерів, операторів, сценаристів, критиків свого часу і стати міжнародною авангардною платформою для інтердисциплінарних експериментів. Серед них, зокрема, Дзиґа Вертов, Михаїл Кауфман, Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Василь Кричевський, Данило Демуцький, Петро Чардинін, Лесь Курбас, Михайль Семенко, Юрко Тютюнник, Юрій Яновський.

Після 1929 року утиски, численні звинувачення у буржуазному націоналізмі, формалізмі та інших неприпустимих «збоченнях» призвели до підпорядкування доти незалежного ВУФКУ загальносоюзному концерну «Союзкіно» з перетворенням його на регіональну філію. Багатьох діячів ВУФКУ у наступні роки було репресовано, фізично знищено, а ті, кому вдалося емігрувати, інтегрувалися в кіноіндустрію різних країн і стали частиною їхньої історії. 

Відтоді означники «радянський» і «російський» надовго стали синонімами, переважну частину української кіноспадщини 1920-х вивезено до Москви, а найкращі твори українського кіно цього періоду ввійшли в міжнародний обіг під означенням «російський авангард». Пошук втрачених кіноскарбів 1920-х і введення їх в науковий обіг важливі не лише самі по собі, а й як метод віднайдення європейської та урбаністичної ідентичності української культури та відновлення історичної пам’яті.  Саме тому в рамках виставки «ВУФКУ. Lost & Found» важливим спецпроектом є краудфандингова кампанія медіатеки Довженко-Центру, покликана підтримати дослідження і повернення в Україну фільмів із закордонних кіноархівів. 

Відкриття експозиції: 12 вересня о 19:00. Вхід вільний. Виставка працюватиме до 22:00. 1 і 5 поверхи Довженко-Центру. 20:00 Кіноперформанс «Нариси радянського міста» (1929) з новим саундтреком наживо гурту DZ`OB (вхід за квитками). 

ВУФКУ. LOST & FOUND
13 вересня – 01 грудня 2019
Графік роботи виставки:
12:00 – 20:00
Вихідні дні – понеділок, вівторок.
Вхідний квиток – 80 грн., пільговий – 50 грн.
Виставковий простір доступний для людей з інвалідністю.
Пільговий квиток – школярі з 11 років, студенти та пенсіонери за наявності дійсного посвідчення.
Вхід вільний для співробітників музеїв, осіб з інвалідністю 1-2 групи, учасників бойових дій за наявності дійсного посвідчення.

За інф. Довженко-Центру

nimi-nochi

Цьогоріч кінопокази дев’ятого фестивалю німого кіно та сучасної музики «Німі Ночі» під субназвою «Блудні діти» пройдуть у двох центрах української кіноіндустрії – 20-22 червня у Києві, у Довженко-Центрі, та 22-23 червня в Одесі – місті народження фестивалю.

Фільми програми були віднайдені в архівах в різних куточках світу впродовж останніх кількох років. Всі вони об’єднані темою вигнання та повернення: самих стрічок, здавалося б, назавжди втрачених, і їх героїв, які полишають домівку в пошуках кращої долі. На фестивалі можна буде подивитися 6 німих фільмів, які донедавна вважались утраченими, у новому музичному супроводі від сучасних музикантів з України, Білорусі, Литви, Великої Британії та Австрії. 

Програму фестивалю можна дивитися в трьох секціях. «Знято в Україні»: два фільми українського виробництва, забутих протягом століття – репрем’єри забороненого авангардного фільму Івана Кавалерідзе «Штурмові ночі», 1931, та комедії «Пригоди полтинника», 1929, Акселя Лундіна. Другий фільм – це одна з небагатьох вцілілих німих дитячих комедій, нещодавно повернута в Україну з російського Госфільмофонду. Нині обидві стрічки зберігаються у Фільмофонді Довженко-Центру. «Репатріація»: два твори світового кінематографу, зняті за участю кіномитців українського походження. Перший – ліричний етюд «Мій син», 1928, «Совкіно», режисер Євґєній Чєрвяков. У головній ролі – Анна Стен, майбутня голлівудська зірка з Києва. Довгий час фільм вважався втраченим під час Другої світової війни. Місцями понівечена фрагментована прокатна копія була знайдена в Музеї кіно в Буенос-Айресі лише в 2008 році. Другий – драма «Карусель», 1923, Швеція, знята Дмитром Буховецьким, уродженцем Білої Церкви, майстром історичних екранізацій 1920-х студій Paramount, Universal та MGM. «Австрійська класика»: два фільми з Австрійського кіноархіву з нагоди двостороннього року культури «Австрія-Україна». Один з них – «Маленька Вероніка», 1930, режисер Роберт Ланд – один із шедеврів австрійського кіно, нещодавно віднайдений у французькому архіві та відреставрований Австрійським кіноархівом. Саундтрек до нього створив і виконає музикант KMET, який має українське коріння. Другий – «Місто без євреїв», 1924, режисер Ханс Карл Бреслауер. Повна версія фільму на плівці знайшлася випадково в 2015 році на барахолці в Парижі. Стрічку відновлено зусиллями Австрійського кіноархіву та понад 700 донорів й у 2018 році повернуто на екрани.

Фільми традиційно демонструватимуться у живому музичному супроводі сучасних українських та закордонних виконавців і композиторів. Над створенням авторських саундтреків працюють: композиторка Алла Загайкевич, Україна, та перкусіоніст Аркадій Готесман, Литва; фіналістка освітньої програми для кінокомпозиторів Envision Sound Вольга Падгайская та Five-Storey Ensemble, Білорусь; композиторка і виконавиця Олеся Здоровецька, Україна; композитор Андрій Показ та Арсен Одабашьян, Україна; композитор і гітарист КМЕТ, Австрія; музиканти Герхард Грубер, Петер Росманіт та Адула Ібн Кадр, Австрія. Це вже другий фестивальний рік, коли до створення музики для архівних стрічок запрошують молодих композиторів, які стали відкриттям освітньої програми для кінокомпозиторів Envision Sound, започаткованої у 2017 році Довженко-Центром та Британською Радою в Україні. 

Програма фестивалю у Києві:

20 червня

«КАРУСЕЛЬ» / Karusellen, реж. Дмитро Буховецький, Швеція, 1923, 68 хв.

Музика: Андрій Показ (Україна)

«МАЛЕНЬКА ВЕРОНІКА» / Die Kleine Veronika,реж. Роберт Ланд, Австрія-Німеччина, 1930, 70 хв.

Музика: KMET (Австрія)

21 червня

«ШТУРМОВІ НОЧІ», реж. Іван Кавалерідзе, Українфільм, 1931, 52 хв.

Музика: Алла Загайкевич (Україна), Аркадій Готесман (Литва)

«МІСТО БЕЗ ЄВРЕЇВ» / Die Stadt Ohne Juden, реж. Ханс Карл Бреслауер, Австрія, 1924, 80 хв.

Музика: Герхард Грубер, Петер Росманіт, Адула Ібн Кадр (Австрія)

22 червня

«ПРИГОДИ ПОЛТИННИКА», реж. Аксель Лундін, Україна, ВУФКУ, 1929, 68 хв.

Музика: Вольга Падгайская і Five-Storey Ensemble (Білорусь), фіналістка Envision Sound

«МІЙ СИН» / Мой Сын (реж. Євґеній Чєрвяков, Совкіно,1928), 48 хв.

Музика: Олеся Здоровецька, Марк Токар, Нік Рот, Алекс Бонней

Початок показів: 19:00. Квитки можна придбати в касі Довженко-Центру.

Mykhailo Illienko

22 та 23 червня «Суспільне:UA» покаже серію телевізійних спецвипусків, присвячених фестивалю українського короткометражного кіно «Відкрита Ніч «Дубль 22», та кращі жанрові фільми, які найліпше характеризують понад двадцятилітні традиції та стиль «Відкритої ночі». А 27 червня в Кіноклубі Київського телецентру «Олівець» відбудуться дофестивальні ретро-програми. 

Про це повідомили організатори під час прес-конференції-мандрівки на пароплаві по Дніпру в середу, 19 червня, коли оголошували цьогорічну програму фестивалю, що відбудеться в ніч з 29 на 30 червня на столичному Арт-причалі.

Протягом 22 років своєї історії фестиваль «Відкрита ніч» зібрав у своїх програмах силенну кількість фільмів: як запевняють організатори та учасники, для їх демонстрації не вистачить навіть полярної ночі. Тому цьогоріч фест «Дубль 22» розпочинає роботу за тиждень до основного заходу: вже з 22 червня можна дивитися дофестивальні покази. Напередодні щорічного фестивалю організатори «Відкритої ночі» показують найбільш пам’ятні і резонансні роботи минулих років. Цього року в дофестивальних показах продемонструють панораму переможців найновішої історії фестивалю. 

Нагадаємо: у фестивальну ніч з 29 на 30 червня синхронні покази проходитимуть у більш ніж 100 майданчиках в Україні та зарубіжжі. 

Вхід на фестивальні покази на Арт-причалі – вільний. 

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 22» || Хто в журі?

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 21» оголосив цьогорічних переможців

ChKF

31 травня у столичному кінотеатрі «Київська Русь» відбулася церемонія відкриття 6-го фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». Перед початком першого показу, для маленьких гостей виступила Джамала, перша амбасадорка «Чілдрен Кінофесту». Співачка виконала пісню Smile під супровід фрагментів з фільмів знаменитого режисера Чарлі Чапліна. Виступ став триб’ютом Чапліну, адже цього року показом його комедії «Цирк» на фестивалі відзначають 130 років з його дня народження.

Щоб побувати на показах фільмів безкоштовно, тобі потрібно зареєструватися  на сайті фестивалю.

jamala

На дитячому кінофестивалі виступила співачка Джамала

Кінофестиваль відкрила сімейна стрічка «Зоопарк» спільного виробництва Ірландії та Великої Британії. Це кіно про Белфаст у часи Другої світової війни. Головні герої з усіх сил намагаються врятувати тварин з місцевого зоопарку. Фільм Коліна МакАйвора було визнано найкращою сімейною стрічкою на думку молодіжного журі міжнародного кінофестивалю у Сіетлі.

У фестивальному центрі «Чілдрен Кінофесту», кінотеатрі «Київська Русь», фільм було показано з тифлокоментарем для дітей з порушеннями зору. Після закінчення фестивалю «Зоопарк» вийде в український прокат – покази заплановано з 11 липня.

ChKF

На церемонії відкриття кінофесту зібралося багато дітей та підлітків

У рамках міжнародного конкурсу «Чілдрен Кінофесту» представлено 7 європейських фільмів, відібраних на міжнародних кінофорумах. Кожна з картин рекомендована до перегляду дітям від 4 років. Фільм-переможець буде визначений за допомогою глядацького голосування і оголошений на церемонії закриття фестивалю у столичному кінотеатрі «Київська Русь» 9 червня. Фестиваль закриє фільм-володар Ґран-прі «Чілдрен Кінофесту – 2018» – українська фентезі-стрічка «Сторожова застава».

Нагадаємо, у цьому році «Чілдрен Кінофест» відбувається з 31 травня по 9 червня й охоплює 24 міста по всій Україні. Почесний посол VІ Чілдрен Кінофесту – Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст хіп–хоп–гурту «Танок на Майдані Конґо» (ТНМК), продюсер, актор дубляжу, тато 8–річного Микити.

Також нагадаємо, частина місць на церемонію відкриття, як і на інші покази фестивалю, була передана юним глядачам із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України.

За інф. ChKF

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

«Чілдрен Кінофест» повідомив про старт безкоштовної реєстрації на покази фільмів

ChKF

Представники фестивалю «Чілдрен Кінофест» повідомили про початок безкоштовної реєстрації на покази Шостого Фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». Зареєструватися на покази може кожен охочий. Для цього потрібно обрати місто і фільми для перегляду й заповнити електронну форму на сайті «Чілдрен Кінофесту».

З цього року реєстрація на кожний фільм тепер відкривається за тиждень до показу. Так, на фільм відкриття фестивалю, «Зоопарк», можна буде зареєструватися з 24 травня, на «Викрадену принцесу» – з 25 травня, і так далі. 

Традиційно юні глядачі виступають у ролі журі фестивалю та голосують за фільми, які сподобалися їм найбільше. Переможця міжнародного конкурсу буде обрано 9 червня шляхом підрахунку глядацьких голосів та оголошено на Церемонії закриття у фестивальному центрі, кінотеатрі «Київська Русь».

«Чілдрен Кінофест» відкриє сімейна стрічка «Зоопарк» спільного виробництва Ірландії та Великої Британії. Вона розповідає про Белфаст у часи Другої світової війни – головні герої з усіх сил намагаються врятувати тварин з місцевого зоопарку. Фільм Коліна МакАйвора було визнано найкращою сімейною стрічкою на думку молодіжного журі міжнародного кінофестивалю у Сіетлі.

Також у рамках «Чілдрен Кінофесту» на глядачів чекає показ робіт-фіналістів Третього конкурсу короткометражних фільмів, знятих українськими дітьми у віці від 7 до 14 років. 10 картин-фіналістів покажуть на великому екрані кінотеатру «Київська Русь» у присутності авторів та у всіх містах-учасниках фестивалю 8 червня. Переможців конкурсу обере професійне журі, а глядачі фестивалю по всій Україні за допомогою голосування оберуть переможця в номінації «Приз глядацьких симпатій».

Як і завжди, фестиваль закриє володар Гран–прі попереднього року – фентезі–фільм «Сторожова застава» Юрія Ковальова – про подорожі сучасного школяра у часи Київської Русі. У 2018 стрічка стала першим українським переможцем «Чілдрен Кінофесту».

Нагадаємо, до конкурсної програми увійшли 7 фільмів для глядачів від 4 років, відібраних на найбільших європейських кінофорумах. Спеціальною подією цього року стане показ класичної комедії «Цирк», присвячений 130-річчю від дня народження видатного режисера Чарлі Чапліна.

Цього року «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 31 травня по 9 червня й охопить 24 міста по всій Україні. Почесний посол VІ Чілдрен Кінофесту – Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст хіп–хоп–гурту «Танок на Майдані Конґо» (ТНМК), продюсер, актор дубляжу, тато 8–річного Микити.

Фагот та Совеня Чарлі представили програму цьогорічного «Чілдрен Кінофесту»

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

opennight

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 22» цього року відбудеться 29-30 червня. Наразі стало відомо, хто увійде в журі, яке традиційно визначає головного переможця. 

Цього року до журі увійшли: Ніна Набока – актриса театру та кіно. Володарка «Золотої Дзиґи 2018» у номінації «Найкраща акторка другого плану». Знялася більш ніж у 80 кінострічках. Володимир Яценко – продюсер. Голова Асоціації Кіноіндустрії України, випускник EAVE. Продюсер фільмів «Дике Поле» режисера Ярослава Лодигіна, «Додому» режисера Нарімана Алієва, спів-продюсер «Атлантиди» режисера Валентина Васяновича.

Маріанна Новікова – виконавча продюсерка кінокомпанії, фільмів «11 дітей з Моршина», «Жінка на війні», Членкиня Української кіноакадемії, директорка фестивалю «Відкрита Ніч – дубль 19», продюсерка фільму «Толока». Валентин Васянович – режисер, оператор, продюсер. Член Європейської кіноакадемії. Призер численних міжнародних кінофестивалів. Номінант на премію Оскар від України з фільмом «Рівень чорного». «»

Евгеній Стасіневич – літературний критик, радіоведучий та ведучий програми про літературу і книжки. «Букоголіки» на «UA: Суспільне»; лектор численних освітніх проектів, автор книги «Ціна питання», співредактор відділу культури в «Українському журналі» у Празі, Чехія. Роман Коляда – теле- та радіоведучий, піаніст, композитор, поет. Продюсер та ведучий програми «Сьогодні. Вдень» на Українському радіо та «Радіо День» на телеканалі «UA:ПЕРШИЙ». Виконавчий продюсер «Воскресіння. Живе радіо». Автор музики до документального та ігрового кіно, сольних фортепіанних альбомів.

Катерина Поправка – перекладачка, співпрацює з українськими кінофестивалями, зокрема з Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість», Фестивалем документального кіно про права людини «DocuDays.UA», Міжнародним фестивалем кіно та урбаністики «86», Одеським міжнародним кінофестивалем. Займалася прокатом українського документального та художнього кіно спільно з «86ПРОКАТ». Володимир Третяков – звукорежисер, музичний продюсер, засновник студii.

Нагадуємо, що до участі у конкурсі фестивалю запрошуються ігрові, неігрові, анімаційні фільми та реклама. Детальніше про правила подачі та відбору фільмів – на сайті фестивалю.

Журі фестивалю працює протягом ночі одночасно з переглядом на відкритому майданчику та визначає головного переможця, якому дістанеться грошова винагорода у сумі 100 тис. гривень від генерального партнера.

Нагадаємо, минулого року кінофестиваль «Відкрита Ніч» відбувся в ніч з 30 червня на 1 липня. Головний приз в номінації ігрове кіно отримав фільм «Післясмак» режисера Юрія Катинського. Диплом фестивалю в номінації ігрове кіно – в стрічки «П’ять хвилин» режисерки Яни Антонець. Головний приз у номінації неігрове кіно – «Народний музей Авдіївки» режисера Пьотра Армяновського. Диплом фестивалю в номінації неігрове кіно отримала стрічка «Вихідний» режисерки Жанни Максименко-Довгич.
 
Головний Приз в номінації анімаційне кіно отримав фільм «Анна Рейнер. Найтемніший синій колір» режисерки Оксани Курмаз. Диплом фестивалю в номінації анімаційне кіно – у стрічки «Котку» режисерки Анастасії Фалілеєвої. Краща операторська робота – у Матея Піноша в «Діні». Краща режисура – у Павла Острікова, у стрічці «Випуск 97». Найкраща актриса – Олеся Островська, «Випуск 97». Найкращий актор – Олександр Пожарський, «Випуск 97». Приз глядацьких симпатій (за результатами SMS-голосуванням) – «П’ять хвилин», режисерка Яна Антонець. Сертифікат від партнерів фесту – «Лабіринт», режисери Степан Коваль, Олександр Колодій.

Також нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 21» оголосив цьогорічних переможців

Кадр з фільму _Чужий__opt

25 травня Довженко-Центр розпочне мультидисциплінарну програму заходів – кінопокази, виставку та концерт. Так заклад пропонує кіноманам відсвяткувати ювілей стрічки «Чужий», яка вийшла на екрани 40 років тому – у 1979 році. 

Побувати на виставці про фільм «Чужий»

30 травня у холі Довженко-Центру відкриють ретроспетивну виставку «АЛІЄНація: ретроспектива Ганса Рудольфа Ґіґера» (1940-2014), який створив візуальний концепт та істоту Чужого з однойменного науково-фантастичного фільму за режисурою Редлі Скотта. В експозиції будуть оригінальні роботи митця – 32 графічні твори та 7 скульптур 1960-2000-х років. Куратори виставки: Марко Вітціґ, Швейцарія, Мирослава Хартмонд, Україна, Кароль Глаузер Піду, Швейцарія.

Глядачі побачать «Біомеханоїди» 1960-х, «Трип-Тихон» 1970-го, біомеханічні пейзажі 1970-х, енциклопедичний автопортрет 1976-го, ранній концепт-арт для нереалізованого фільму Алехандро Ходоровського «Дюна» та для фільму «Чужий». Серед найбільш вражаючих робіт – двометрова скульптура «Чужого». Твори надано музеєм Г.Р. Ґіґера (HR Giger Museum) у Грюєрі, Швейцарія, що був заснований самим художником 1998 року. 

– Неординарний і пограничний, унікальний і тривожний світ швейцарського художника Г.Р. Ґіґера веде нас далеко від казкової ідилії «Хайді» і зелених пасовищ чистої і впорядкованої Швейцарії. Тим не менш, він повністю є частиною швейцарського культурного ландшафту. Завдяки роботі Г.Р. Ґіґера і цієї виставки ми представляємо інший аспект Швейцарії, ймовірно, менш традиційний, але так само важливий для її ідентичності та її впливу – альтернативної, інноваційної та візіонерської Швейцарії, – сказав Гійом Шойрер, Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні.

Більше про митця та його творчість відвідувачі виставки дізнаються з документального фільму «Темна Зірка: Світ Г.Р. Ґіґера» – Dark Star: H. R. Gigers Welt, 2014, режисерки Белінди Саллін, та з кінолекторію Довженко-Центру, що покаже фільми 1960-1980-х років, знятих за життя митця та за його участі. 

У рамках виставки Довженко-Центр запланував паралельну програму, перші події якої відбудуться 30 травня: спеціальний музичний перформанс, натхненний Г.Р.Ґіґером, від Українського Імпровізаційного Оркестру під керівництвом Дмитра Радзецького розпочнеться о 18.00. Лекція Марко Вітціга, куратора HR Giger Museum і особистого друга Г.Р. Ґіґера, розпочнеться о 19.00. Програма може оновлюватися. 

– Проектом про Г.Р Ґіґера ми розпочинаємо регулярну виставкову практику у Довженко-Центрі –  це новий вимір нашої роботи, який невдовзі розвинеться в просторі Музею кіно. Восени він відкриється масштабним проектом «ВУФКУ: Lost&Found. Українська кінореволюція 1920-х». Тим часом нам надзвичайно приємно разом із партнерами втілити міжнародну музейну виставку. “АЛІЄНація” –  міждисциплінарний проект, що демонструє багатовимірність легендарного митця, який суттєво вплинув на кінематограф другої половини ХХ ст., – розповів про виставку гендиректор Довженко-Центру Іван Козленко.

Виставка триватиме в Довженко-Центрі до 30 червня. Години роботи: 12:00 – 20:00, вихідний – понеділок. Вартість квитків можна дізнатися в Довженко-Центрі. Вхід вільний для співробітників музеїв, осіб з інвалідністю 1-2 групи, учасників бойових дій за наявності дійсного посвідчення.

Подивитися легендарний фільм «Чужий» на КМКФ «Молодість»

27 травня о 19:30 відбудеться показ відреставрованої версії легендарного фільму «Чужий» з українськими субтитрами в рамках програми кінофестивалю «Молодість». Цей фільм змінив сприйняття фільмів жахів та наукової фантастики. Завдяки йому Ґіґер став лауреатом премії «Оскар» за найкращі візуальні ефекти. На цьогорічній «Молодості» також відбудеться показ американської документальної кінокартини «Пам’ять: як з’явився «Чужий»» режисера Александра О. Філіппа. Фільм розкриває  містичні джерела, на яких базується концепт «Чужого»: єгипетську та грецьку міфології, андеграундні комікси, мистецтво Френсіса Бекона та Ґіґера. Показ відбудеться в столичному кінотеатрі «Київ».

Послухати гурт The Young Gods, який співпрацював з Г.Р. Ґіґером

Концерт швейцарського рок-гурту The Young Gods, який заплановано як один з заходів програми, присвяченої 40-річчю фільму «Чужий»відбудеться в Києві 2 червня. Музичні твори цього індустріально-рокового гурту стали ідеальним саундтреком наживо для фільму Swiss Made 2069, співрежисером якого був Г.Р. Ґіґер.The Young Gods є одним із найвпливовіших та інноваційних європейських музичних гуртів за останні 30 років. Їхня творчість інспірувала багато знаменитих музикантів, на кшталт Pitchshifter, Mike Patton, Sepultura,The Edge (U2), Devin Townsend, Ithak, Econoline Crush та навіть Девіда Бові. Група The Young Gods була заснована у Швейцарії у 1985-му і відтоді  випустила 12 студійних альбомів. В українській столиці гурт презентує новий альбом Data Mirage Tangram, реліз якого відбувся у лютому цього року. Київ стане одним із 50 європейських міст міжнародно концертного туру гурту.

the-young-gods-the-young-gods-1-c-mehdi-benkler_422856

The Young Gods уперше виступатимуть в Україні

– Уперше в історії цей альбом став результатом винятково колективної роботи, – відмітив фронтмен The Young Gods Франц Трейхлер. На думку музыкантів, Data Mirage Tangram має бути збережений у якості основного альбому The Young Gods і доповнити їхній спільний ДНК.

Відвідати виставку «Camera Obscura. Ґіґер та фотографія. 1950-1960-ті»

30 травня – 12 червня в галереї Triptych: Global Arts Workshop відбудеться виставка «Camera Obscura. Ґіґер та фотографія. 1950-1960-ті». Виставка працюватиме щодня з 11.00 до 19.00, вхід вільний.

За інф. Довженко-Центру

cannes-2019-full-lineup-jim-jarmusch-ken-loach-and-more

Представники України візьмуть участь у конкурсних програмах 72 Каннського міжнародного кінофестивалю, який розпочнеться 14 травня у Каннах у Франції. 

На фестивалі в рамках конкурсу продемонструють дві українські стрічки. До програми «Особливий погляд» увійшла повнометражна дебютна стрічка «Додому» кримськотатарського режисера Нарімана Алієва. До програми короткометражних фільмів  – картина Декеля Беренсона «Анна», яку створено в копродукції України, Ізраїлю та Великобританії.

– Потрапляння до офіційного конкурсу Каннського кінофестивалю – це вже перемога, як для мене, так і для всієї команди фільму. Це був довгий та тернистий шлях упродовж кількох років. Сподіваюся, що світова прем’єра стрічки у Каннах – лише початок прокатної долі, і у нас буде можливість презентувати його по всьому світу, розповсюджуючи кримськотатарські та українські мотиви, культуру, традиції та історію, – сказав Наріман Алієв.

dodomuФільм «Додому» – це історія кримського татарина Мустафи. Двоє його синів поїхали в Київ після анексії Криму. Розповідь починається з того, що гине його старший син Назім, і батько вирушає до столиці, щоб повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати в Криму за мусульманськими традиціями.

– Що стосується фільму «Додому», то потрібно зазначити, що Канни є важливим міжнародним майданчиком, де буде піднято питання Криму, кримськотатарського народу та трагедії анексії Криму. Особливої уваги заслуговує те, що у фільмі здебільшого звучить кримськотатарська мова, адже у світі багато людей не знають про існування окремого народу зі своєю мовою. Зазвичай після участі у заході такого рівня прокат фільмів проходить по всього світу,  повідомив Володимир Яценко, продюсер стрічки.

Короткометражний ігровий фільм «Анна» розповідає історію одинокої матері середнього віку, яка живе на охопленому війною сході України та відчайдушно прагне змін. За ініціативою ізраїльського режисера картини Декеля Беренсона фільм повністю створювався в Україні, українською знімальною командою. Основна мова фільму  українська.

– Потрібно відзначити той факт, що Україна стала цікавим потенційним партнером у ко-продукційних проектах. Зарубіжні партнери почали цінувати нас не лише як локацію для зйомок, а й як перспективну творчу складову команди фільму. Стрічка «Анна» є результатом таких змін, адже фільм знято в Україні, українською мовою та з національним акторським складом,  розповів Віталій Шереметьєв, продюсер фільму «Анна».

anna

З 14 по 23 травня на фестивалі традиційно працюватиме міжнародний кіноринок Marché du Film, який цьогоріч святкує своє 60-річчя. Україна на кіноринку вкотре буде представлена Національним павільйоном. Український павільйон працюватиме під номером 102, із традиційним слоганом #UkraineIsYourDestination. 

– Я сподіваюся на успіх нашої спільної роботи на одному із найпрестижніших кінофестивалів світу, бо це промоція українського кіно, промоція держави, велика і кропітка робота задля розвитку українського кіно, сказав міністр культури України Євген Нищук на прес-конференції щодо участі України у фестивалі, до якої він долучився до розмови Skype-зв’язком з Венеційської бієнале, де триває підготовка до відкриття Українського павільйону.

В Українському павільйоні міжнародні кінопрофесіонали зможуть отримати інформацію про стан нашої кіноіндустрії, аналітичні та статистичні матеріали про український кіноринок і законодавство у сфері кінематографа. Крім того, у рамках роботи павільйону продюсери матимуть змогу проводити зустрічі зі своїми потенційними закордонними партнерами. Кожен охочий зможе ознайомитися з «Каталогом українських фільмів 2018-2019 рр.», створеним Асоціацією кіноіндустрії України на замовлення Держкіно. Крім того, на замовлення Держкіно, за участі Української Кіноасоціації та за підтримки Українського культурного Фонду Асоціація кіноіндустрії України створила збірник Co-Production Guide Ukraine Is Your Destination.

Нагадаємо, що у 2019-му році ключовим елементом айдентики українських стендів на міжнародних кіноринках є мотиви робіт української народної художниці Марії Примаченко, надані фондом «Творча спадщина родини Марії Примаченко».

Програма українських заходів у рамках фестивалю: 16 травня відбудеться український прийом за підтримки Посольства України у Франції; 17 травня – бізнес-ланч Meet Ukrainian Producers, який проводиться четвертий рік поспіль Фондом Ігоря Янковського спільно з Держкіно; 22 травня – світова прем’єра фільму «Додому», режисер Наріман Алієв; 23 травня – світова прем’єра фільму «Анна», режисер Декель Беренсон.

Крім того, раніше до програми Cinefondation Residence було запрошено  сценариста і режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука  з проектом фільму «Памфір». Cinefondation Residence  – це програма Каннського кінофестивалю, що покликана відкривати нові імена та допомагає молодим режисерам із розробкою проекту дебютного повнометражного фільму і з пошуком французького партнера для копродукції. Під час кінофестивалю резиденти представлять свої проекти на пітчингу в павільйоні CNC.

У рамках традиційно організованого Фондом Ігоря Янковського та Держкіно бізнес-ланчу Meet Ukrainian Producers,  який пройде 17 травня в готелі Radisson Blu, міжнародній спільноті буде представлено шість проектів українських фільмів на етапі виробництва.

За інф. Асоціації кіноіндустрії Украни

Долучайся до TeenCorr в інстаграмі та у фейсбуці!

ChKF 2019_oleg-myhaylyuta

Цього року «Чілдрен Кінофест» відбуватиметься з 31 травня по 9 червня й охопить 23 міста по всій Україні. Фестивальний центр працює в Києві, у кінотеатрі «Київська Русь». 23 квітня його представники оголосили програму фестивалю-2019 та представили Почесного посла VІ Чілдрен Кінофесту. Цьогоріч ним є Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст хіп–хоп–гурту «Танок на Майдані Конґо» (ТНМК), продюсер, актор дубляжу, тато 8–річного Микити.

Конкурсна програма

До конкурсної програми VI Фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» увійшло 7 фільмів для глядачів від 4 років, відібраних на найбільших європейських кінофорумах. Спеціальною подією цього року стане показ класичної комедії «Цирк» – показ присвячено 130–річчю від дня народження видатного режисера Чарлі Чапліна

Відкриє «Чілдрен Кінофест» сімейна стрічка «Зоопарк» спільного виробництва Ірландії та Великої Британії. Вона розповідає про Белфаст у часи Другої світової війни – головні герої з усіх сил намагаються врятувати тварин з місцевого зоопарку. Фільм Коліна МакАйвора було визнано найкращою сімейною стрічкою на думку молодіжного журі міжнародного кінофестивалю у Сіетлі. 

children-kinofest

У столиці представили цьогорічну програму «Чілдрен Кінофесту»

Уперше у програмі фестивалю буде показано фільм жахів. Глядачі від 12 років зможуть оцінити стрічку «Кімната 213» зі Швеції, визнану найкращим фільмом дитячої секції Міжнародного кінофестивалю в Торонто. Головні героїні стрічки приїздять до літнього табору, та починають підозрювати, що їхніми сусідами можуть бути привиди.   

У програмі «Чілдрен Кінофесту» покажуть два анімаційних фільми. Український хіт «Викрадена принцеса» розповідає історію доньки київського князя, викраденої злим чаклуном, та мандрівного музиканта, який намагається її врятувати. Ролі у фільмі озвучили Олексій Завгородній, Надя Дорофеєва, Сергій Притула, Юрій Горбунов та посол «Чілдрен Кінофесту» Олег «Фагот» Михайлюта. Найменших глядачів у програмі чекає «Піпі, Пупу та Розмарі: Таємниця викрадених нот» про лісових звірів, які намагаються повернути викрадені ноти для організації музичного концерту.

Переможець конкурсної програми фестивалю визначається глядацьким голосуванням – на вході до кінозалу гості отримують бюлетень, у якому ставлять оцінку фільму.

Поза конкурсом

Глядачі зможуть ознайомитися з класикою комедійного кіно, адже 2019 року виповнюється 130 років від дня народження видатного режисера та легенди світового кінематографа – Чарлі Чапліна. Символ фестивалю «Чілдрен Кінофест» – Совеня Чарлі – названо саме на його честь.

Дитячі короткометражні фільми

На «Чілдрен Кінофесті» уже втретє відбудеться показ добірки стрічок, що вийшли до фіналу конкурсу дитячих короткометражних фільмів, який був оголошений восени. 10 найкращих картин–конкурсантів будуть показані на великому екрані, а спеціальне журі обере серед них переможця. Цього року до складу почесного журі увійшли акторка Ірма Вітовська–Ванца, режисерка Марина Степанська та режисер Аркадій Непиталюк. Переможці отримають нагороду у розмірі від 5 тис. до 20 тис. грн. та почесні дипломи.

Закриття фестивалю

Як і завжди, фестиваль закриє володар Гран–прі попереднього року – фентезі–фільм «Сторожова застава» Юрія Ковальова про подорожі сучасного школяра у часи Київської Русі. У 2018 стрічка стала першим українським переможцем «Чілдрен Кінофесту».

storogova-zastava

Фагот, Совеня Чарлі та Деніс Іванов, генеральний директор фесту, згадують кадри фільму «Сторожова застава»

Цього року «Чілдрен Кінофест» об’єднує сили з благодійним фондом «Таблеточки» та закликає гостей фестивалю допомагати дітям з онкологічними захворюваннями в Україні.

tabletochki

На фесті ти зможеш дізнатися, як підтримати дітей з онкопатологіями

Вхід на всі покази – безкоштовний, за попередньою реєстрацією на сайті фестивалю. Реєстрація на покази стартує 24 травня. Половина місць виділяється організованим групам глядачів із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України. 

«Чілдрен Кінофест» – фестиваль, що знайомить українських дітей з найновішими європейськими стрічками й зі світовою кінокласикою. Заснований 2014 року, він відбувається у 23 містах України – від мільйонників до регіональних центрів. Минулого року покази фестивалю відвідали понад 42 000 глядачів. 

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

New Land Broken Road Kavich Neang (1)

Восьмий Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів (KISFF), що відбувся з 17 по 21 квітня в столичному кінотеатрі «Київ», оголосив переможців. 

Найкращим фільмом національного конкурсу назвали стрічку «Mia Donna» Павла Острікова. Приз глядацьких симпатій національного конкурсу дістався стрічці «Колір фасаду: синій» Олексія Радинського

Приз глядацьких симпатій міжнародного конкурсу отримала стрічка «Кохання» Микити Лиськова. Спеціальною відзнакою міжнародного конкурсу відмічені фільми: «Шакті» Мартіна Рейтмана«Пан Лідерц» Луци Тот«Омарська» Варуна Сасіндрана. Найкращий фільм міжнародного конкурсу – «Розбита дорога нового краю» Кавіча Неанґа.

Загалом цього року KISFF представив понад 300 стрічок та 30 програм за 5 днів. Вже відомо, що Дев’ятий Київський міжнародний фестиваль відбудеться у квітня 2020. 

На обкладинці: кадр стрічки «Розбита дорога нового краю»

УКРАЇНСЬКА НОВА ХВИЛЯ Красиві двадцятилітні

11 квітня в Києві, у кінотеатрі «Жовтень» відбудеться прем’єрний показ збірки українського короткометражного кіно «Українська нова хвиля: Красиві двадцятилітні». Це вже шостий альманах, який Довженко-Центр щороку випускає у національний прокат. З 11 квітня стартують покази у столичних кінотеатрах «Київ» та «Жовтень», 25 квітня фільми можна буде переглянути у мережах «Кінопалац» у Львові та Чернівцях та «Планета кіно» у Києві, Харкові, Одесі, Львові.

«Красиві двадцятилітні» – це 5 яскравих українських короткометражних стрічок, відзначених нагородами міжнародних фестивалів у 2018 році. До альманаху увійшли топові стрічки ключових жанрів: комедії, трагікомедії, драми, анімації, документального кіно, які об’єднав мотив персональних дилем «маленької людини». Як і в однойменному культовому романі польського письменника Марека Гласка, Красиві двадцятилітні «Української нової хвилі» опиняються у вихорі буремних часів, які стають тлом для ухвалення складних рішень та відповідальності у невідворотному процесі дорослішання.

Автори фільмів – молоді амбітні режисер/ки, які задають нові тренди в українському сучасному кіно та змінюють його сприйняття у світі.

У кінотеатрах можна буде подивитися декілька фільмів, що увійшли до альманаху:

«Штангіст» (2018, спортивна драма), режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук

«Mia Donna» (2018, короткометражний, ігровий, трагікомедія), режисер Павло Остріков

«В радості і тільки в радості», (2018, ігровий, драма), режисерка Марина Рощина

«Про Марка Львовича Тюльпанова, який розмовляв із квітами» (2018, анімаційний фільм), режисерка Дана Кавелина

«Діорама» (2018, документальний), режисерка Зоя Лактіонова.

Нагадаємо, «Українська Нова Хвиля» – проект Довженко-Центру, спрямований на підтримку і промоцію українських молодих режисерів. Проект, що був започаткований у 2012-му, щороку презентує у всеукраїнському прокаті вибрані короткометражні фільми, які пройшли селекцію та були відзначені на українських та міжнародних кінофестивалях. 

Більше про фільми цієї збірки дізнавайся в інста Тінкору

За інф. Довженко-Центру

koval

Українську документалістику Олександра Коваля від фестивалю Docudays UA можна буде подивитися в Довженко-центрі в березні – 24, 25 та 27 числа. У кінотеатрі «Жовтень» відбудуться додаткові покази 26, 27, 28 числа. Шість знакових стрічок видатного режисера представлять його учні, колеги, відомі кінематографіст(к)и Сергій Буковський, Вікторія Бондар, Валентин Васянович. У ретроспективі можна буде побачити фільми, які є не лише яскравою ознакою часу, коли жив і творив митець, а й частиною історії нашого сучасного кінематографу.

Нагадаємо, Олександр Коваль — режисер, оператор, педагог, автор майже 80 фільмів, відзначений низкою престижних нагород, серед яких Національна премія імені Тараса Шевченка, Державна премія імені Олександра Довженка, звання Народного артиста України.

Учень Едуарда Тімліна, випускник ВДІКу, майстерня Романа Кармена, Олександр Коваль багато років працював на студії «Укркінохроніка». Його 20-хвилинна робота «Маланчине весілля» (1979) відкрила двері у поетику документального кіно, перетворивши кінотекст з інформаційно-повчального, пропагандистського  на справжню «непостановочну» розповідь про людську долю. Фільм був відзначений «Срібним голубом» авторитетного Лейпцизького міжнародного фестивалю документального кіно DOKLeipzig.

Олександр Коваль багато часу присвячував викладацькій діяльності у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, де виховав кілька поколінь документалістів та докуметалісток.

Творче життя Олександра Коваля (1945–2018) було тісно пов’язано зі студією «Укркінохроніка». Саме там з 1963 року він зняв майже 80 фільмів.

Його любов до кіно розпочалася ще в юнацькому віці, коли в 15 років він став завклубом та кіномеханіком в рідному селі. Першим фільмом, який Коваль показав своїм односельчанам був документальний фільм Володимира Сущинського «Фронтовий кінооператор», що досить символічно вплинуло на подальшу долю юнака. Вже як студент ВДІКУ він багато подорожував, проходив практику спочатку в Новосибірську, а потім і в Магадані на студіях документального кіно.

Серед постатей, які його надихали, Олександр Коваль неодноразово називав Василя Шукшина, Федора Достоєвського, Григора Тютюнника, Кріса Маркера та Йоріса Івенса, у своїх стрічках розповідав історії про таких видатних особистостей, як Леся Українка, Остап Вишня, Параска Горицвіт, Йосип Сліпий, але здебільшого все ж таки про своїх сучасників, як пишуть критики — «простих людей».

Олександр Коваль з колегами зробили неймовірне — вони змінили тип героя, зробили його неформальним і живим. Оскільки все радянське документальне кіно було прибите до підлоги залізним штативом і важкими камерами, усі доярки і колгоспниці виглядали приблизно однаково. Покоління Саші дозволило істотно змінити вигляд і мову документального кіно. З’явився живий герой і оператори стали знімати «життя зненацька», спонтанне життя. Загалом, вони зрушили документальне кіно вперед, зробили його живим і цікавим— зазначив Сергій Буковський.  

Початок сеансів у Довженко-центрі – 19.00, у кінотеатрі «Жовтень» – 19.50. Вхід вільний.

ПРОГРАМА ПОКАЗІВ:

24 березня, 19:00 | Довженко-Центр

Вступне слово Сергія Буковського автора кінострічок, відзначених нагородами престижних міжнародних кінофестивалів. Сергій Буковський почав роботу на «Укркінохроніці» як асистент режисера Олександра Коваля і вважає себе його учнем.

«Кінорежисер Олександр Коваль» (реж. Сергій Буковський, 12 хв). Серія з циклу фільмів-есеїв про українських режисерів-документалістів «Невідоме кіно».

«Маланчине весілля» (реж. Олександр Коваль, 1979 рік, 20 хв). Документальна кінодрама про жительку с. Чапаївка Золотоніського району Черкаської області Марію Кутир, життя якої віддзеркалило  долю українських жінок покоління другої світової війни.

«Ой горе, це ж гості до мене» (реж. Павло Фаренюк, оператор Олександр Коваль, 1989 рік, 28 хв). Зворушливий фільм-портрет жінки, яка пережила Голодомор 1933 року і чиє життя встигло вмістити в себе стільки драматичних моментів, яких не зумів би прописати жодний сценарист. Одна з перших стрічок, що піднімає тему Голодомору. Назва фільму відсилає до одного з рядків вірша Павла Тичини 1921 року.

Додатковий показ: 26 березня, 19.50 | Кінотеатр «Жовтень»

25 березня, 19:00 | Довженко-Центр

Вступне слово Вікторії Бондар кіносценаристки, журналістки, головної редакторки студії «Укркінохроніка» у 1987–1993 рр.

«Дід Іван з села Річки» (реж. Олександр Коваль, 1978 рік, 10 хв). Герой фільму тримбар дід Іван з Івано-Франківщини. Через його історію Олександр Коваль знову звертається до свого улюбленого прийому – поглянути на українське село крізь призму інтимних історій його жителів.

«Відкрий себе» (реж. Ролан Сергієнко, оператор Олександр Коваль, 1972 рік, 37хв). Фільм про знакового українського філософа і поета Григорія Сковороду, який ледве не вперше показаний як жива людина та позбавлений радянського нальоту, що був притаманний офіційному погляду. Заборонена радянською цензурою, ця картина вийшла на екрани лише через 15 років у часи перебудови.

«Сектор мовчання» (реж. Олександр Коваль, 1970 рік, 19 хв). Режисерський дебют Олександра Коваля, який було знято як дипломну роботу на студії «Укркінохроніка» на запрошення її тодішнього директора Віктора Шкуріна. Розповідь про роботу екіпажу рятувального судна «Афанасій Нікітін» в Чорному морі біля Одеси, в якому відчувається справжня поетика моря, любов до якого в режиссера з’явилася ще в часи численних стажувань на різноманітних студіях СРСР, в тому числі і в Магадані.

Додатковий показ: 27 березня, 19.50 | Кінотеатр «Жовтень»

27 березня, 19:00 | Довженко-Центр

Вступне слово  Валентина Васяновича — режисера, сценариста, учня Олександра Коваля, лауреата численних міжнародних та українських премій.

«Дім — рідна земля» (реж. Олександр Коваль, 1990 рік, 110 хв). Світ українського села завжди був однією з ключових тем для Олександра Коваля. «Дім рідна земля» це його справжній фільм-заповіт, а разом з тим, лірична кіносповідь, знята у рідному селі Жердова на Київщині, де він народився, і де починав «свій шлях» в кіно як кіномеханік. Саме в цій роботі так легко розгледіти трагічний погляд Коваля на самого себе як на людину, що все життя змушена була себе приховувати.

Додатковий показ: 28 березня, 19.50 | Кінотеатр «Жовтень»

children-kinofest-19

VІ Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» цього року відбуватиметься з 31 травня по 9 червня Цьогоріч почесним послом Фестивалю є вокаліст хіп-хоп гурту «ТНМК», продюсер, актор і тато 8-річного Микити Олег «Фагот» Михайлюта. 

Прийом робіт до участі в конкурсі триває до 21 квітня 2019 року. 10 найкращих стрічок будуть показані в рамках фестивалю по всій Україні. Переможців конкурсу відзначать призами від 5 до 20 тисяч гривень. Ознайомитися з умовами участь можна на сайті «Чілдрен Кінофесту».

До конкурсної програми фестивалю увійдуть фільми для аудиторії віком від 4 років, відібрані командою «Чілдрен Кінофесту» на найбільших європейських кінооглядах для дітей та підлітків. 

У рамках фестивалю вже втретє пройде Конкурс дитячих фільмів. За традицією, переможців  визначать українські кінематографісти – режисерка і сценаристка Марина Степанська, режисер та сценарист Аркадій Непиталюк та акторка Ірма Вітовська

– Я мрію, що колись у нас кіно стане такою ж обов’язковою дисципліною в школі, як і живопис чи література, приміром. А поки дуже круто, що існують ініціативи, які заохочують дітей до створення фільмів, дають їм можливість спробувати свої сили у кіно та побачити результат на великому екрані. Із нетерпінням чекаю на роботи конкурсантів! – сказала Марина Cтепанська.

Поза конкурсом юні глядачі продовжать знайомитися з історією кінематографа: у попередні роки ця секція представила ретроспективи першовідкривачів зі світу кіно – Чарлі Чапліна, Бастера Кітона, Лотти Райнігер, Жоржа Мельєса та братів Люм’єр. Повну програму фестивалю буде оголошено наприкінці квітня.

Днями VІ Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» представив офіційний постер: імідж фестивалю присвячений Чарлі Чапліну. У 2019 виповнюється 130 років від дня народження видатного режисера та актора, на честь якого був названий символ «Чілдрен Кінофесту», Совеня Чарлі. На спадщину коміка на постері натякають його незмінні атрибути – масивні черевики, капелюх та тростинка.  

Нагадаємо, місією фестивалю є розвивати в Україні традицію спільних сімейних походів у кіно, залучати дітей до перегляду і створення кінофільмів. Усі покази – безкоштовні, за попередньою реєстрацією на сайті фестивалю. Щороку «Чілдрен Кінофест» співпрацює з благодійними організаціями – на покази запрошуються діти із вразливих соціальних груп: постраждалі від конфлікту на сході України, діти з особливими потребами, сироти.

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

«Чілдрен Кінофест» стартує 25 травня, і вже представив конкурсну програму

klip-11-ditey-morshyna

Веселина та Артур, діти актора та співака Сергія Бабкіна, знялися у відеокліпі на офіційний саунд-трек нової авантюрної української комедії «11 дітей з Моршина», який презентували в минулу п’ятницю, 19 жовтня.

У новому кліпі на трек «11ДЗМ» показано ексклюзивні кадри з фільму, а також бекстейдж зйомок: від грим-вагону до плейбеку на майданчику. Тож якщо ти з нетерпінням чекаєш на появу молодіжного фільму й слідкуєш за життям акторів, з кліпу ти зможеш отримати уявлення про перебіг та атмосферу зйомок. 

klip-11-ditey-morshyna

Учасники зйомок кліпу

Актор фільму, саунд-продюсер, автор і виконавець головного саунд-треку стрічки Сергій Бабкін провів глядачів знімальним майданчиком фільму, познайомив із акторами, показав найсмішніші моменти, танцюв і співав разом із «Дітьми з Моршина» – усе це можна побачити в новому відеокліпі. 

«Я дуже радий, що в мене вийшло взяти участь у створенні відеокліпу на пісню «11ДЗМ»! Разом із режисером ми хотіли показати процес зйомки зсередини: весь бекстейдж, підготовку, костюмерів, гримерів, як актори існують поза кадром, проби, пошуки, ляпи – все те, чого не бачить глядач, коли приходить дивитися кіно. А це – приголомшливий світ, своя атмосфера, що заворожує. Зйомки проходили під час однієї знімальної зміни, але нашу локацію ми разом із режисерами використовували максимально. Я пропонував свої ідеї, залазив на сцену, грав з ліхтарями, танцював, робив усе, щоб показати, як це відбувається всередині! А у відеокліпі ви вже можете побачити уривки з фільму разом з ігровими моментами», – розповів Сергій Бабкін.

Нагадаємо, у стрічці зіграли: співачка Лера Дідковська, знаменита українська акторка Ада Роговцева, ведучий Олександр Скічко, бізнесмен Гарик Корогодський та інші. У всеукраїнському прокаті фільм стартує 3 січня 2019 року. 

Teencorr

Продюсер Сергій Лавренюк прокоментував вибір Лєри Дідковської на роль у фільмі «11 дітей з Моршина»

Кастинг для школьников: «11 детей из Моршина» ищет героя

children-kinofest-2019

Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» оголосив Третій конкурс короткометражок. Можна подавати стрічки, створені молодими людьми 7 – 14 років. 10 фільмів-фіналістів продемонструють у містах учасниках-фестивалю 8 червня 2019 року, а переможці традиційно отримають нагороди.

До участі у конкурсі можна надавати фільми тривалістю від 1 до 8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Прийом заявок відкрито з 22 жовтня 2018 року до 21 квітня 2019 року включно. Імена десятки фіналістів, обраної селективною комісією, оголосять 20 травня 2019.

9 червня, під час Церемонії закриття фестивалю, назвуть переможців конкурсу: «Найкращий український дитячий фільм», який отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис. грн., «Приз глядацьких симпатій», що отримає 10 тис. грн та «Найкращі дитячі фільми» у категоріях 7-10 та 11-14 років, які будуть нагороджені дипломами та отримають по 5 тис. грн.

Нагадаємо, у 2018 році Фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 22 містах і зібрав понад 42 тис. глядачів. 2017-го та 2018-го років на «Чілдрен Кінофесті» вдруге відбувся конкурс фільмів, знятих дітьми. До участі у конкурсі було подано понад 150 заявок з усієї України, а переможцем стала Надія Бабаніна, 12-річна юна режисерка з Дніпра, із фільмом «Качка на ім’я Бабіліна».

Teencorr

За інф. «Чілдрен Кінофест»

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

На «Чілдрен Кінофесті– 2018» оголосили переможців

«Чилдрен Кинофест-2017» стартовал. В программе – фильмы с участием Анастасии Гиренковой, самой «волшебной» актрисы Украины

foxter

На професійній секції Film Industry Office, яка стартує на IX Одеському міжнародному кінофестивалі у вівторок, 17 липня, у конкурсі Work-in-Progress презентують пригодницький сімейний фільм «Фокстер і Макс» режисера Анатолія Матешка, а у пітчингу проектів на стадії підготовки презентують епічну екшн-драму «Довбуш» від режисера Олеся Саніна.

dovbush

Постер фільму “Довбуш” режисера Олеся Саніна

«Фокстер і Макс» – стрічка про пригоди звичайного українського школяра Макса, який потрапляє у вир подій за участю небезпечних злочинців, експериментальних технологій і собаки-наноробота Фокстера. Автори фільму представлять міжнародним сейлз-агентам і українським дистрибуторам перший офіційний постер фільму.

На презентації екшну «Довбуш» глядачам уперше представлять виконавців головних ролей і відібрані локації для зйомок.
 

В екшні «Крути 1918» прозвучить музика композитора Марко Моріні

У другому, щойно опублікованому, трейлері історичного екшну «Крути 1918» можна почути музику італійського композитора Марко Моріні. За словами виробників стрічки, чудова музика, яка звучить у другому трейлері, стала результатом колаборації української кіностудії та італійського саундпродакшену.

Також уже відомо, що саундтрек до фільму виконає відома українська співачка Христина Соловій. Ліричне відео буде презентовано восени.

Kruty 1918

Кадр з фільму Крути 1918

Автори фільму розповіли, що «Крути 1918» є історією про людей, про їхнє бажання жити та кохати, про мужність та незламність духу. Історичний екшн режисера Олексія Шапарєва «Крути 1918» зняли за реальною історією бою на залізничній станції Крути взимку 1918-го року.

На тлі доленосних подій у країні двоє братів – Андрій і Олекса Савицькі – закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, юнкерів, студентів. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти чотиритисячного війська.

У стрічці знялися відомі актори: Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Олександр Піскунов, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук.

Наразі фільм перебуває на стадії монтажу та постпродакшену. Прем’єра стрічки відбудеться 6 грудня 2018 року.

dovzhenkocentre

Традиційні ретроспективні покази від Довженко-Центру на Одеському міжнародному кінофестивалі можна буде подивитися з 16 по 19 липня. «Український мюзик-хол» – підбірка ретроспективних стрічок, що висвітлюють історію українських музичних комедій, які були зняті на Одеській та Київській кіностудіях у 1930-1970-х рр. 

Тогочасні мюзикли були таким заходом, де радянський глядач міг цілком легітимно насолоджуватися західною культурою: слухати «буржуазні» мелодії та вбиратися в яскраві «нерадянські» костюми. Загалом, українські мюзикли не так відтворювали сюжети офіційної ідеології, як мимоволі підривали її.

Мюзикл – жанр, у якому традиційний соцреалістичний кінематограф перемежовується з авангардною естетикою. Музичні, пісенні, циркові, естрадні номери, анімація були віддзеркаленням сюрреалістичного, навіть психоделічного досвіду як європейського авангарду початку 20 століття в цілому, так і ранніх кіносеансів зокрема.

– Радянська музична комедія – це передовсім винахід сталінського кінематографу 1930-х років. У цей самий час українська кіноіндустрія втрачає свою автономію та експериментальний характер. Натомість українська культура локалізується у світі архаїчного села. Українською мовою лишається лише співати й тужити за недосяжним минулим у межах відведеного буколічного простору. Утім, маловідома історія українських музичних комедій, знятих на «периферійних» Одеській та Київській кіностудіях, здається дивовижним прикладом співіснування конктрультурної та авангардної естетики в межах соцреалістичного канону, – розповів Станіслав Мензелевський, куратор ретроспективи, начальник науково-програмного відділу Довженко-Центру. 

Розклад показів: 

16 липня, 14:00, Червона зала (Фестивальний центр Родіна) 
«Гармонь» (1934, 56 хв., Ігор Савченко) 

16 липня, 21:30, Зелений театр
«Чорноморочка»(1959, 74 хв., Алєксєй Корєнєв)

17 липня, 16:00 Червона зала (Фестивальний центр Родіна) 
«Літа молодії» (1959, 76 хв., Олексій Мішурін) 

18 липня, 13:30, Червона зала (Фестивальний центр Родіна) 
«Їхали ми, їхали…» (1962, 77 хв., Юрій Тимошенко, Юхим Березін, Василь Лапокниш)

19 липня, 19:00, Червона зала (Фестивальний центр Родіна) 
«Поцілунок Чаніти» (1974, 77 хв., Євген Шерстобитов)

Кінофестиваль «Відкрита Ніч «Дубль 21» оголосив цьогорічних переможців

На «Чілдрен Кінофесті– 2018» оголосили переможців

velikiy-zliy-lis

З 5 липня французький мультфільм «Великий злий лис та інші історії», найкращий анімаційний фільм року за версією премії «Сезар», можна подивитися в кінотеатрах країни. 

За сюжетом, лелека підкидає кролику і поросяті дитину – з проханням доставити його батькам. Іншого дня лис стає квочкою для трьох курчат, які звуть його мамою і потребують турботи. А вже ближче до Різдва веселощі охоплюють всю ферму і навколишні ліси.

Кіноспеціалісти характеризують цей мультик як чарівний, мальований, без 3D і спецефектів, акварельна, ніжна анімація, із чудовим гумором, для тих, хто любить старе гарне кіно. 

velikiy-zliy-lis

«Великий злий лис» – друга повнометражна робота Бенжаміна Реннера, відомого глядачам завдяки анімаційній стрічці «Ернест та Селестина». Виконаний у такій же витонченій акварельній стилістиці, «Великий злий лис» – це динамічна, наповнена жартами, пригодами, польотами, небезпечними протистояннями і виснажливими подорожами трилогія, що включає в себе новели про життя безглуздих і кумедних мешканців однієї сільської місцевості.

У Франції фільм був відзначений національною премією «Сезар» за найкращий анімаційний фільм. Українська прем’єра мультфільму відбулася в рамках щорічного фестивалю кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». За підсумками глядацького голосування, яке визначало найкращий фільм фестивалю, «Великий злий лис» увійшов до трійки фіналістів.

 

vidkryta-nich

Липень розпочався показами кінофестивалю «Відкрита Ніч «Дубль 21». Хто отримав нагороди цього року, стало відомо минулої неділі. Гран-прі фесту належить стрічці «Причинна», реж. Андрій Щербак.

Головний приз в номінації ігрове кіно отримав фільм «Післясмак» режисера Юрія Катинського. Диплом фестивалю в номінації ігрове кіно – в стрічки «П’ять хвилин» режисерки Яни Антонець. Головний приз у номінації неігрове кіно – «Народний музей Авдіївки» режисера Пьотра Армяновського. Диплом фестивалю в номінації неігрове кіно отримала стрічка «Вихідний» режисерки Жанни Максименко-Довгич.
 
Головний Приз в номінації анімаційне кіно отримав фільм «Анна Рейнер. Найтемніший синій колір» режисерки Оксани Курмаз. Диплом фестивалю в номінації анімаційне кіно – у стрічки «Котку» режисерки Анастасії Фалілеєвої.
 
Краща операторська робота – у Матея Піноша в «Діні». Краща режисура – у Павла Острікова, у стрічці «Випуск 97». Найкраща актриса – Олеся Островська, «Випуск 97». Найкращий актор – Олександр Пожарський, «Випуск 97».
 
Приз глядацьких симпатій (за результатами SMS-голосуванням) – «П’ять хвилин», реж. Яна Антонець Сертифікат від Letter to Fest – «Лабіринт», реж. Степан Коваль, Олександр Колодій.
 
Цього року до журі фестивалю увійшли продюсер Сергій Лавренюк, режисерка та продюсерка Валерія Сочивець, оператор Ярослав Пілунський, акторка Наталія Васько, кінокритик Лук’ян Галкін, звукорежисер Артем Мостовий, актор та волонтер Мирослав Гай, продюсерка Анастасія Буковська, режисер Ростислав Держипільський.     
 
Одночасно з Києвом покази короткометражних фільмів українських режисерів проходили на 80 майданчиках України та зарубіжжя. До конкурсної програми фестивалю цього року увійшли 9 ігрових стрічок, 7 документальних та 5 анімаційних.
 
Значна частина фільмів розповідає про війну та життя після конфлікту. Є цілком абсурдні комедії ситуацій, фільми про перше кохання, музична анімація. Ретроспективна частина програми фестивалю складалася з фільмів на дві болючі теми: програма на підтримку Олега Сенцова та інших бранців Кремля та програма «Кантер: пам’ятаємо», присвячена спогадам про друга фестивалю Леоніда Кантера. Окремий блок програми склала підбірка трейлерів українських фільмів, які скоро з’являться на екранах.
 
Додатково у фестивальну ніч київські глядачі змогли побачити фільми проекту «Дивись українське – твори своє майбутнє!». Це комплексний багатоформатний комунікаційний проект, який має на меті сприяти розвитку українського кінематографа та поширення творчими засобами громадянських і моральних цінностей. Концептуальна ідея Проекту полягає у твердженні: майбутнє творять люди.

Нагадаємо, 2017 року символом фестивалю став паперовий кораблик – орігамі, що впродовж наступних 10-ти років курсуватиме кінематографічними водами фестивалю. У 2018 році ідея головного іміджу фестивалю «Все море в руках» належить арт-директору Михайлу Іллєнку. Втілив задум – художник Тарас Хіцінський.
 
Кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.

За інф. «Відкрита Ніч»

Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 21» презентував цьогорічний офіційний імідж – «Все море в руках»

WORK IN PROGRESS

Для участі в презентації WORK IN PROGRESS у рамках Odesa International Film Festival, який стартує наступного тижня, 13 липня, відібрали фільм «Мої думки тихі» режисера Антоніо Лукіча. На Одеському кінофестивалі вперше презентують повну інформацію щодо картини, зйомки якої завершилися в червні. 

Головний герой кіноісторії – 22-річний Вадим, який працює звукорежисером. Автори фільму визначили його як нудну людину. Згідно із сюжетом, він вирішив назавжди виїхати до Канади. Але перед цим він отримав завдання записати голос рідкісного птаха, яка мешкає в горах на Закарпатті. Він відправляється в гори зі своїм дідусем, і там його наздоганяють філософські роздуми.

Нагадаємо, кінопроект «Мої думки тихі» став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державне фінансування фільму. У травні фільм «Мої думки тихі» став переможцем у щорічному конкурсі кінопроектів Boat Meeting у рамках Molodist Kyiv International Film Festival.

Антоніо Лукіч – український режисер. Раніше він зняв комедійний фільм «Хто підставив Кіма Кузіна?», який посів третє місце в конкурсі «Шлях до миру».

Le grand méchant Renard et autres contes

Le grand méchant Renard et autres contes5 липня в український прокат вийде французький анімаційний фільм «Великий злий лис та інші історії». Українська прем’єра анімації відбулася в рамках конкурсної програми п’ятого ювілейного фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». Днями представили український трейлер стрічки. 

Думаєш, на селі панують тиша й злагода? Ти дуже помиляєшся! Насправді, сільське життя сповнене неймовірних подій і пригод.

Одного разу лелека підкидає кролику і поросяті дитинку – з проханням доставити його батькам. В іншій день лис стає квочкою для трьох курчат, які кличуть його мамою та потребують турботи. А вже ближче до Різдва веселощі охоплюють всю ферму та навколишні ліси.

«Великий злий лис та інші історії» – фільм від режисерів Патріка Імбера і Бенжаміна Реннера про пригоди звірів на селі від творців «Ернеста та Селестини», створений у техніці акварельної анімації. Це найкраща анімаційна стрічка за версією премії «Сезар». 

dovagenko-tsentr

dovagenko-tsentr28-29 червня на VIII фестивалі німого кіно і сучасної музики «Німі ночі. Повернення» можна буде подивитися програму рідкісного урбаністичного експериментального кіно «Міська симфонія».

Покази програми відбуватимуться в київському Довженко-Центрі. Серед стрічок, які увійшли до програми – «З приводу Ніцци» Жана Віго, оператором якої був молодший брат Дзиґи Вертова та Михаїла Кауфмана – Боріс; «Електричні ночі» українського режисера-авангардиста Євгена Деслава; роботи Йоріса Івенса «Міст» та «Етюди руху»; знаковий фільм Вальтера Рутмана «Берлін – симфонія великого міста»; нью-йоркський авангардистський шедевр «Манхеттен» від художника Чарльза Шілера та фотографа Пола Стренда; добірка стрічок про життя англійської столиці, виданих Британським кіноінститутом; кінозамальовки про побут радянських міст, зокрема унікальні фрагменти забутого авангардного фільму Дмитра Дальського «Нариси радянського міста». Фільми будуть демонструватися під живий музичний супровід Майка Кауфмана-Портнікова (фортепіано). Вхід на спеціальну програму «Міська симфонія» вільний.

Нагадаємо, жанр міської симфонії з’явився в 1920-х роках, коли кіно переживало свій перший визначний підйом. На хвилі загального захоплення новим мистецтвом народжувалися кінострічки, документальні за своєю суттю, експериментальні за змістом та поетичні за настроєм.

Режисери-експериментатори прагнули поглянути на життя міста з нових та несподіваних ракурсів, створити кіно без акторів, головних героїв та навіть звичного сюжету. Вони прагнули зімати фільми, у яких саме місто ставало головною дійовою особою.

Режисери – Дзиґа Вертов, Михаїл Кауфман, Євген Деслав, Альберто Кавальканті, Вальтер Руттман, Йоріс Івенс та багато інших – прагнули не просто передати дух модерного міста, а за допомогою авангардної кіномови зобразити його характерні риси: еклектичність Берліну, нічну магію Парижу, вуличну хаотичність весняного Києва.

Також нагадаємо: VIII фестиваль німого кіно і сучасної музики «Німі ночі. Повернення» – єдиний в Україні фестиваль архівного кіно – відбуватиметься в Києві в Довженко-Центрі та в Одесі, у Зеленому театрі, із 28 по 30 червня.

Цьогорічна субназва фестивалю «Повернення» символізує повернення двох українських німих фільмів, дивом віднайдених в архівах Японії та Німеччини, символічне відродження імен непересічних постатей європейського та світового кіномистецтва, які колись були змушені покинути Україну через війни та революції, та повернення самого фестивалю до Одеси – міста, де 9 років тому його було започатковано.

Протягом трьох фестивальних днів музиканти з України та зарубіжжя озвучать 8 німих стрічок із міжнародних та українських кіноархівів. До створення музики до німих картин, окрім відомих музикантів, долучаться також композитори-переможці першої в Україні навчальної програми для кінокомпозиторів Envision Sound, яку Довженко-Центр провів з ініціативи та за підтримки Британської Ради в січні 2018 року.

У програмі фестивалю – 2 світові репрем’єри українських фільмів, які тривалий час вважали втраченими, та 2 унікальні стрічки, створені за участі українських кіномитців-емігрантів. Двоє з них: легендарний австрійський, а згодом американський театральний та кіноактор Александр Ґранах та одна з найбільших зірок німецького кіно першої половини 1920-х років Ксенія Десні – стануть титулами сетів цьогорічного фестивалю поруч з Ліліан Ґіш, американською кінодівою з 75-літньою екранною біографією. Вхід на основну фестивальну програму відбувається за одноденними квитками та абонементами.

Розклад показів:

28 червня, 17:00

Нариси радянського міста

Режисер Дмитро Дальський, УСРР, 1930

Чия провина / Чья вина

Режисер С. Федорченко, ГРСР (Грузія), 1930

Електрифікація Тбілісі / Электрификация Тбилиси

ГРСР (Грузія), 1929

Навесні

Режисер Михаїл Кауфман, УСРР, 1929

Електричні ночі / Les nuits electriques

Режисер Євген Деслав, Франція, 1929

Етюди руху / Études de mouvements

Режисер Йоріс Івенс, Франція, Нідерланди, 1927

Міст  De brug

Режисер Йоріс Івенс, Нідерланди, 1928

Гра світлових відображень і швидкості / Jeux des reflets et de la vitesse

Режисер Анрі Шометт, Франція, 1925

29 червня, 17:00

Берлін – симфонія великого міста / Berlin – Die Sinfonie der Großstadt

Режисер Вальтер Руттман, Німеччина, 1927

Берлінський ринок / Markt in Berlin

Режисер Вільфрід Бассе, Німеччина, 1929

Лондон-космополітичний / Cosmopolitan London

Режисер Гаррі Б. Паркінсон, Френк Міллер, Великобританія, 1920-і

Неділя у Лондоні / London’s Sunday

Режисер Гаррі Б. Паркінсон, Френк Міллер, Великобританія, 1920-і

Безкоштовні розваги Лондона / London’s Free Shows

Режисер Гаррі Б. Паркінсон, Френк Міллер, Великобританія, 1920-і

Манхеттен / Manhattan

Режисер Чарльз Шілер, Пол Стренд, США, 1921

З приводу Ніцци / À propos de Nice

Режисер Жан Віго, Боріс Кауфман, Франція, 1930

vidkryta-nich

Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 21», який традиційно відбудеться на столичному Арт-Причалі в ніч з 30 червня на 1 липня, презентував цьогорічний офіційний імідж – «Все море в руках».

Ідея іміджу належить арт-директору фестиваля Михайлу Іллєнку. Втілив задум художник Тарас Хіцінський. Символом фестивалю котрий рік поспіль є паперовий кораблик орігамі. Кораблік з паперу – своєрідний символ юності, творчості та надій. Подорож, що починається як прогулянка, перетворюється на пригоду. А чим, як не великою пригодою на шляху подорожі до себе є кіно?
 

У фестивальну ніч одночасно з Києвом покази короткометражних фільмів українських режисерів відбудуться на більш ніж 80-ти майданчиках України та зарубіжжя. Цього року на фестивалі, окрім основного конкурсного блоку, відбудеться показ спеціальної програми на підтримку Олега Сенцова та інших бранців Кремля.

Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.

 

За інф.: «Відкрита ніч. Дубль 21»

В Україні відбувся кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 20»

Morshyns11

Лєра Дідковська, учасниця популярного молодіжного гурту «Open Kids» зіграє одну з головних героїнь у фільмі «11 дітей з Моршина». Фільм вийде на кіноекрани напередодні Нового року. Його створенням вже займаються Сергій Лавренюк, продюсер «DZIDZIO Контрабас» та режисер Аркадій Непиталюк.

«11 дітей з Моршина» – фільм про те, як ватага хлопців та дівчат з курортного українського містечка вирішила погратися в дорослі ігри і організувати аферу століття. Можна тільки здогадуватися, на що насправді здатні 11 винахідливих дітей!

– Я давно мріяла зіграти у кіно, і коли мені запропонували стати однією з головних героїнь авантюрної комедії «11 дітей з Моршина», я навіть не вагалася. Моя героїня – це голова команди підлітків, яка уcіма керує і заправляє. Думаю, вона чимось схожа на мене. А ще я буду знаходитися на знімальному майданчику з такими класними зірками, як Сергій Бабкін, Олександр Скічко, Олена Лавренюк та Гарік Корогодський, що не може не надихати, – розповіла Лєра.

– Коли ми почали шукати підлітків, які б змогли оживити наш сценарій і зробити фільм цікавим для глядача, ми одразу подумали про Лєру Дідковську. Вона дуже запальна, емоційна і вміє працювати на результат – це саме та людина, яка зможе зніматися в кіно в нашому шаленому темпі. Я з командою справді щасливий, що Лєра погодилася на нашу авантюрну пропозицію, – прокоментував участь Лєри у зйомках Сергій Лавренюк.

Кастинг для школьников: «11 детей из Моршина» ищет героя

Molly Moon and the Incredible Book of Hypnotism

На закритті «Чілдрен Кінофесту – 2018» було показано володаря Гран-прі минулого року, британську фентезі-стрічку «Моллі Мун та чарівний підручник гіпнозу». Це – історія про дівчинку-сироту Моллі, яка живе в притулку біля Лондона разом із іншими дітьми. 

Вона знайшла книжку про гіпноз, навчилася йому й завдяки цій навичці стала отримувати від людей усе, що бажала. Обставини склалися так, що їй довелося втекти з притулку та приїхати в Лондон. Там Моллі застосувала свою навичку, щоб зайняти місце іншої дівчинки й стати зіркою. Їй це вдалося. 

Molly Moon and the Incredible Book of Hypnotism

Проте Моллі з часом усвідомила свої помилки та відмовилася від ідеї використовувати своє вміння у власних інтересах. Вона дійшла висновку, що всього в житті потрібно добиватися тільки своїми силами, і гіпноз ні до чого, що треба покладатися на свої сили, а не на гіпноз. Вона побачила, що жодний гіпноз не дасть радості від того, чого ти завдяки йому добився: ти отримав те, що хотів, а радості від цього немає. Гіпноз приніс їй марнославство, зірковість, але відібрав у неї щирість від спілкування з близькими. Моллі дійшла цього, змінила ситуацію, у яку потрапила, виправила помилки та повернулася до своїх друзів, людей, які її любили та яких любила вона. 

У фільмі є ще багато про цінності та соціальні питання, які турбують дітей – про все це йдеться цікаво, сюжет захоплюючий. 

children-kinofest

Сьогодні в Києві завершився дитячий кінофестиваль «Чілдрен Кінофест– 2018». У кінотеатрі оголосили переможців конкурсів. Гран-прі за підсумками глядацького голосування отримала українська стрічка – фентезі «Сторожова застава» Юрія Ковальова. У національному конкурсі фільмів, знятих дітьми, найкращою стала анімаційна робота «Качка на ім’я Бабіліна» Надії Бабаніної з Дніпра. 

Фаворит глядацького журі, «Сторожова застава» – стрічка про школяра, який потрапив у часи Київської Русі, набрала 4,8 бала з 5. Друге місце посів британський фільм «Земля: Один вражаючий день» з 4,7 балами. Вже 7 червня він вийде в український прокат.

children-kinofest

Уперше в історії фестивалю Гран-прі за підсумками глядацького голосування отримала українська стрічка – фентезі «Сторожова застава» Юрія Ковальова

Третє місце дісталося стрічці виробництва Франції та Бельгії – «Великий злий лис та інші історії», – яка отримала 4,6 бала і 5 липня також уже буде в прокаті. Традиційно фільм-переможець визначали шляхом прямого голосування глядачів – на вході до кінотеатру кожен відвідувач отримував бюлетень, за допомогою якого оцінював конкурсну картину.

У рамках фестивалю вже вдруге відбувся конкурс короткометражних фільмів, знятих дітьми від 7 до 14 років. Організатори отримали понад 150 заявок з усієї України, серед яких обрали 10 фіналістів. Їхні роботи показали 2 червня в усіх містах проведення фестивалю. Юних режисерів запросили до Києва, де вони представили свої фільми на великому екрані кінотеатру «Київська Русь». Переможця визначило професійне журі у складі режисера Юрія Ковальова, який став призером цьогорічного «Чілдрен Кінофесту», режисерки та сценаристки Марисі Нікітюк та акторки Дар’ї Плахтій. На церемонії закриття фестивалю відбулося нагородження: звання Найкращого українського дитячого фільму року та нагороду отримала робота «Качка на ім’я Бабіліна» 12-річної Надії Бабаніної з Дніпра.

Також цього року в рамках конкурсу вперше присудили Приз глядацьких симпатій – його лауреатом стала стрічка «Вірус А» 14-річного Олексія Пивошенко з Авдіївки, яка набрала найбільшу кількість голосів.

У 2018 році «Чілдрен Кінофест» відбувся з 25 травня по 3 червня у 22 містах України. Частина квитків на покази були передані юним глядачам із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України. У міжнародному конкурсі взяли участь сім європейських картин. Поза конкурсом до 30-річчя прем’єри була показана українська анімаційна стрічка «Острів скарбів» Давида Черкаського. Амбасадоркою фестивалю стала українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, радіоведуча і посланниця доброї волі ООН в Україні Лариса Денисенко. Уже відомо, що в 2019 році «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 31 травня по 9 червня.

Гостями безкоштовних показів стали понад 42 тисячі глядачів у 22 містах країни.

 

 Інф. та фото: Артхаус Трафік

children-kinofest

25 травня стартує V ювілейний фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест». Покази відбуватимуться до 3 червня. У Києві фільми та мультфільми можна буде дивитися в кінотеатрі «Київська Русь» на Лук’янівці. Безкоштовна реєстрація на покази фесту вже відкрита. Зареєструватися може кожен охочий. Для цього потрібно обрати місто і фільми для перегляду, а також заповнити електронну форму на сайті «Чілдрен Кінофест».

Фестивальні стрічки покажуть у понад 20 містах України. До конкурсної програми увійшли 7 фільмів для глядачів від 4 років. Ці стрічки відібрали на найбільших європейських кінофорумах. Спеціальна подія цього року – показ до 30-річчя прем’єри анімаційного фільму «Острів скарбів» режисера Давида Черкаського.

Глядачі на «Чілдрен Кінофесті» виступають у ролі журі фестивалю та голосують за фільми, які сподобалися їм найбільше. Переможця міжнародного конкурсу оберуть шляхом підрахунку глядацьких голосів та оголосять 3 червня на церемонії закриття у фестивальному центрі, кінотеатрі «Київська Русь».

Фестиваль відкриє документальна стрічка про дику природу – «Земля: Один вражаючий день». Знята за допомогою найсучасніших технологій, вона кличе глядачів у подорож нашою планетою у компанії різноманітних тварин, та показує один день з їх життя. Її озвучив Олександр «Фоззі» Сидоренко з гурту ТНМК спеціально для «Чілдрен Кінофесту».

Також на фестивалі на глядачів чекає показ робіт-фіналістів Другого конкурсу короткометражних фільмів, знятих українськими дітьми у віці від 7 до 14 років. Десять картин-фіналістів покажуть на великому екрані у присутності авторів, а спеціальне журі обере серед них переможця. Цього року глядачам показу також запропонують проголосувати за найкращу роботу та обрати переможця в номінації «Приз глядацьких симпатій».

Нагадаємо, цього року почесною амбасадоркою фестивалю є українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, радіоведуча і посланниця доброї волі ООН в Україні Лариса Денисенко. Минулого року Послом фесту була Катерина Бабкіна, письменниця, поетеса й сценаристка.

«Чілдрен Кінофест» стартує 25 травня, і вже представив конкурсну програму

Фестиваль «Чілдрен Кінофест» оголосив конкурс короткометражок, знятих дітьми

 

Rymma-Zyubina

На щорічному кінофестивалі «Україна в фокусі», що днями завершився в Грузії, 26 квітня глядачі подивилися словацько-український трилер «Межа» за участю відомих українських акторів Римми Зюбіної, лауреатки першої національної кінопремії «Золота Дзиґа», народного артиста України Станіслава Боклана, артистів Олександра Піскунова, Володимира Геляса. Фільм, який створено за реальними подіями, що відбулися на словацько-українському кордоні у 2007 році, на межі вступу Словаччини до Шенгенської зони, зібрав багато поціновувачів: у грузинському кінозалі був аншлаг.

На фестивальний показ стрічки «Межа» в Тбілісі, до кінотеатру «Амірані», прийшли письменники, режисери, серед яких – Русудан Пірвелі, сценаристи, кінокритики, відомі актори кіно і театру – Нанка Калатозішвілі та Іа Шугліашвілі. Серед зірок шоу-бізнесу був популярний співак Анрі Джохадзе, солісти Національного Балету «Сухішвілі». Показ відвідали українці: Євген Ніщук, міністр культури України, представники дипломатичного корпусу. З грузинської сторони на показі побував Міхеїл Гіоргадзе, міністр культури та спорту.

 

Нагадаємо: нещодавно акторку Римму Зюбіну номінували на премію Української Кіноакадемії за виконання ролі у фільмі «Межа». До того «Межа» отримала «Кришталевий глобус» за кращу режисерську роботу Петера Беб’яка на 52-му Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах. На фестивалі в Аррасі стрічку нагородили «Гран-прі «Золотий атлас» та Призом Молодого журі за найкращий фільм. У Чикаго «Межа» отримала «Срібну таріль» за найкраще художнє оформлення Вацлавом Новаком, а Словацький Оскарівський Комітет обрав «Межу» для здобуття «Оскару» та «Золотого глобусу» в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».

Днями «Межа» також отримала 4 нагороди на 2 європейських фестивалях.

Акторка і жінка || Римма Зюбіна презентує «Межу» на спеціальному показі Міжнародного Одеського кінофестивалю

children-kinofest

Цього тижня в Києві організатори V Фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» представили цьогорічну програму. До конкурсу увійшло 7 фільмів для глядачів від 4 років. Ці стрічки були відібрані на найбільших європейських кінофорумах. «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 25 травня по 3 червня й охопить більше 20 міст по всій Україні. 

Ювілейний «Чілдрен Кінофест» відкриє документальна стрічка «Земля: Один вражаючий день» від британської студії BBC. Фільм покличе глядачів у подорож нашою планетою у компанії різноманітних тварин та змалює один день з їхнього життя. Це перша документальна стрічка, яка буде змагатися за звання найкращого фільму «Чілдрен Кінофесту». Вона знята за допомогою найсучасніших технологій – захоплююча!

children-kinofest

Валерій Чигляєв, Лариса Денисенко, Деніс Іванов представили програму цьогорічного кінофестивалю

Фентезі «Сторожова застава» на фесті цього року представляє Україну. Її головний герой, сучасний школяр, за допомогою чарівного порталу потрапляє у часи Київської Русі. Фільм Юрія Ковальова став одним з лідерів за касовими зборами серед національних стрічок: зібрав у прокаті понад 19 млн. гривень. Права на «Сторожову заставу» були продані для понад 25 країн. Масштабні зйомки проходили в Карпатських горах, гранітних кар’єрах та болотах Київської області.

Також у програмі «Чілдрен Кінофест» – дві стрічки з юнацького конкурсу Берлінського кінофестивалю Generation. «Сів заблукала уві сні» – шведсько-норвезька історія однієї ночівлі, що перетворюється на подорож зачарованим будинком. Для аудиторії старшого віку – стрічка «Маленька гавань», яка розповідає про дівчинку, яка знаходить на вокзалі покинутих малюків та починає піклуватися про них. Ця картина спільного виробництва Чехії та Словаччини стала найкращим фільмом Generation, отримавши премію «Кришталевий ведмідь» Берлінале.

У рамках фестивалю відбудеться українська прем’єра найкращої французької анімаційної стрічки за версією премії «Сезар» – «Великий злий лис та інші історії». Фільм про пригоди звірів на селі від творців «Ернеста та Селестини» створений у техніці акварельної анімації.

Поза конкурсом наймолодші глядачі зможуть ознайомитись із анімаційною класикою – у 2018 році виповнюється 30 років з прем’єри анімаційного фільму «Острів скарбів» режисера Давида Черкаського. Творча група представить фільм у фестивальному центрі «Чілдрен Кінофест» – кінотеатрі «Київська Русь».

За традицією, закриє фестиваль володар Гран-прі попереднього року – британський фентезі-фільм «Моллі Мун і чарівний підручник гіпнозу», екранізація бестселера англійської письменниці Джорджії Бінг.

Переможця конкурсної програми фестивалю визначать глядацьким голосуванням: на вході до кінозалу гості отримують бюлетень, у якому можуть поставити оцінку фільму.

До того ж, у рамках «Чілдрен Кінофесту» вже вдруге відбудеться показ добірки стрічок, що вийшли у фінал конкурсу дитячих короткометражних фільмів, який був оголошений восени. 10 найкращих картин-конкурсантів покажуть на великому екрані, а спеціальне журі вибере серед них переможця. Цього року до складу почесного журі увійшли режисер фільму «Сторожова Застава» Юрій Ковальов, режисерка Марися Нікітюк та акторка Дар’я Плахтій.

Вхід на всі покази – безкоштовний, за попередньою реєстрацією на сайті фестивалю. Реєстрація стартує 20 травня. Половина місць виділяється організованим групам глядачів із соціально незахищених верств населення: дітям з особливими потребами, сиротам і потерпілим від конфлікту на сході України.

Почесною амбасадоркою фестивалю в цьому році є українська письменниця, адвокатка, правозахисниця, радіоведуча і посланниця доброї волі ООН в Україні Лариса Денисенко.

Фестиваль проходить за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і Державного агентства України з питань кіно, посольств і культурних представництв країн-учасниць фестивалю.

Нагадаємо, фестиваль, заснований у 2014 році, відбувається у більш ніж 20 містах України – від міст-мільйонників до регіональних центрів. Минулого року покази фестивалю відвідали понад 40 000 глядачів. «Чілдрен Кінофест» знайомить молоду українську аудиторію з найновішими європейськими стрічками та зі світовою кінокласикою.

Тінкор

За інф. 

Фестиваль «Чілдрен Кінофест» оголосив конкурс короткометражок, знятих дітьми

«Чилдрен Кинофест-2017» стартовал. В программе — фильмы с участием Анастасии Гиренковой, самой «волшебной» актрисы Украины

У Києві відбулося відкриття «Чілдрен Кінофесту–2017»

nova-hvyila-2018

12 квітня стартував прокат VI кіноальманаху найкращих короткометражок року «Українська Нова Хвиля. RUNAWAY» від Довженко-центру. Прокат відбудеться у Києві, Харкові та Луцьку. З травня збірку можна буде побачити в Вінниці та інших містах країни. 

Нова фільмова збірка – це 8 короткометражних робіт. Глядач зможе побачити два режисерські дебюти: «Діна» та «Невидима», документальний фільм «Ма», 2 анімаційні роботи – «Елювіум», «Фінгермен», німу драму «Чапля» та 2 трагікомедії – «Випуск ‘97» та «Електромен».

Усі 8 фільмів збірки об’єднані темою втечі. Кіно з моменту його виникнення – це втеча від реальності в затишну та безпечну темряву кінозали, у сновидіння та марення, у світ чужих та власних фантазій.

У контексті документалістики тема реалізована у єдиному в цій збірці документальному фільмі «Ма». За словами Марії Стоянової, режисерки стрічки, якщо йдеться про втечу від реальності у кіно, важливо помітити, що ця втеча також є поверненням до можливості близькості між людьми.

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

vidkrita-nich
До закриття відбору фільмів на кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 21» залишилося трохи більше місяця. Подати фільм і заповнити онлайн-форму заявки можна на офіційному сайті фестивалю до 15 травня. До участі у конкурсі приймаються ігрові, неігрові та анімаційні стрічки.
 
Фестиваль традиційно стартує в Києві в ніч з 30 червня на 1 липня. До конкурсної програми можна подавати фільми та відео-роботиукраїномовні; двомовні, які відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію; роботи вітчизняного виробника, якщо іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою. Хронометраж фільмів та відеоробіт не може перевищувати 20 хвилин. Обов’язкова наявність англійських субтитрів.
 
vidkrita-nicha
 
21 рік поспіль справжні кіномани збираються наприкінці червня просто неба, щоб долучитися до останніх новинок, підтримати одне одного та похвалитися найсучаснішими фільмами. З 2013 року фестиваль проходить на столичному «Арт-причалі», який поєднує в собі дух історії та урбаністичного простору.
 
vidkrita-nicha
 
Нагадаємо: за 20 років роботи фестивалю у складі журі побували понад 100 відомих митців України і світу: Ліна Костенко, Юрій Іллєнко, Оксана Забужко, Сергій Фоменко, Олег Скрипка, Сергій Якутович, Влад Троїцький, Юрій Андрухович, Гжегож Пеньковський, Вірко Балей та багато інших. Фінансування фестивалю здійснюється за рахунок державних установ, громадських організацій, приватної ініціативи, благодійних внесків тощо.
 
До минулорічного фестивалю долучилися представники різних країн: Вірменії, Білорусі, Єгипта, Канади, Придністров’я, Німеччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Польщі, Португалії. У прифронтовій зоні фільми дивилися в Бахмуті, Лисичанську, Мангуші, Маріуполі, Нікольському, Райгородку, Святогорську, Сергіївці, Сєвєродонецьку, Слов’янську, а також у Батурині, Бердичеві, Березані, Білій Церкві, Бобриці, Богуславі, Боярці, Вишневому, Вінниці, Глухові, Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кам’янець-Подільську, Кам’янському, Каневі, Каховці, Кривому Розі, Кролевці, Лебедині, Легедзині, Луцьку, Львові, Миколаєві, Нетішині, на хуторі Обирок, в Одесі, Охтирці, Переяслав-Хмельницькому, Полтаві, Прилуках, Ржищеві, Рівному, с. Самчики Хлельницької області, Сковородинівці, Славутичі, Старобільську, Старокостянтинові, Стрию, Студениках, Сумах, Тернополі, Тростянці, Ужгороді, Харкові, Херсоні, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях та Чорноморську.
 
Головну нагороду фестивалю українського кіно «Відкрита ніч. Дубль 20» здобув фільм «Чапля» — десятихвилинна стрічка про історію знайомства хлопця та дівчини під час бігу.
 
Минулого року було презентовано новий символ фесту: паперовий кораблик–орігамі. 
 
Тінкор
 
За інф. оргкомітету фестивалю
 
11diteyzmorshina

11_kids_poster_sСъёмочная группа «11 детей из Моршина» объявила всеукраинский кастинг для ребят 6 – 15 лет, у которых есть яркие актерские способности. Победитель станет одним из героев этой авантюрной комедии.

Чтобы принять участие в этом кастинге, быть профессиональным актером совершенно не обязательно. Но нужно пройти два этапа отбора. Ребята, которые пройдут отбор у кастинг-директора, выйдут на второй, основной, этап, который состоится 21 апреля в Киеве и 28 апреля во Львове. Уже известно, что киевский основной отбор пройдет при участии Аркадия Непиталюка, режиссера «11 детей из Моршина», съемочной группы и украинских звёзд.

Чтобы принять участие в первом этапе отбора, нужно разместить в инста или фейсбуке твоё фото, которое максимально ассоциируется с Моршином. Поставить с этим фото хэштег #11ДітейЗМоршина. Отправить фото, опубликованное в соцсети, на электронную почту m11kids.casting@gmail.com. В письме не забыть указать свои контактные данные. Ты можешь также принять во внимание, что твое участие в кастингах и съемках возможно только при письменном согласии твоих родителей или опекунов.

Также съемочная группа презентовала будущим участникам и зрителям фильма тизер-постер.

«Сегодня мы презентуем наш первый максимально авантюрный постер, в котором есть всё, что вы сможете увидеть в фильме. Ну а тот, кто угадает одного из главных героев, тот молодец!» – сказал продюсер Сергей Лавренюк.

Да, он – тот самый, кто продюсировал «DZIDZIO Контрабас»! Теперь он вместе с командой работает над новым фильмом – о том, как ватага ребят из курортного украинского городка решила поиграться во взрослые игры и организовать аферу столетия. Можно только догадываться, на что на самом деле способны 11 детей из Моршина.

Команда фильма также обращает внимание участников, что размещение конкурсного фото с хэштегом является подтверждением согласия на использование изображения и предоставление разрешения производителя фильма на сбор, обработку, хранение (включение в базы данных) и использование персональных и биографических данных претендентов в целях, связанных с подготовкой, производством и популяризацией фильма.

oskar-megya

oskar-megyaУкраїнсько-словацький фільм «Межа» активно бореться за включення в шорт-лист знаменитої кінопремії «Оскар». Днями в Лос-Анжелесі члени оскарівського комітету взяли участь у скрінінговому перегляді фільму.

Зараз у Америці відбувається оскарівська промо-кампанія цієї стрічки. У її рамках продюсери фільму «Межа» зустрілися в Нью-Йорку з Мирославом Лайчаком, головою 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

«Контрабанда та торгівля людьми є жахливими кримінальними злочинами. На жаль, вони всюдисущі і регіон центральної Європи не є винятком. Продюсери фільму «Межа» підійшли до своєї роботи дуже скурпульозно й таким чином показали сутність прикордонного злочину. Я розповідаю про цей проект та проводжу паралель з діяльністю ООН. Адже фільм акцентує увагу на захисті та допомозі постраждалим від людської жорстокості. І нашими зусиллями має бути завершення таких злочинів», – так відізвався Мирослав Лайчак на своїй сторінці у фейсбук про роботу українсько-словацької команди, яка створила фільм.

Сьогодні, 10 листопада, промотур українсько-словацького фільму «Межа» стартує також і в Україні. У його рамках фільм покажуть у 6 українських містах. А з 16 листопада стрічку можна буде побачити у всіх кінотеатрах України.

Тінкор

За інф.: Yula

Акторка і жінка || Римма Зюбіна презентує «Межу» на спеціальному показі Міжнародного Одеського кінофестивалю

Dymna-Sumish

Прем’єрний показ документального музичного фільму «Димна Суміш: між пеклом і раєм» відбудеться 24 листопада у столичному кінотеатрі «Київ». Покоління, яке виросло на піснях гурту, а також усі ті, хто ще не знайомий із творчістю «Димної Суміші», зможуть подивитися нову стрічку про повернення, дружбу і рок-н-рол. Зйомки фільму здійснив молодий відеопродакшн, який активно співпрацює з Мистецьким Арсеналом, столичною урбаністичною школою та діячами культури. Вихід стрічки в широкий прокат не планується.

Dymna-Sumish

Група протягом років дарувала своїм слухачам шалені концерти зі слемом і розтрощеними гітарами й ідеї: про спротив пропаганді, про вегетаріанство й відмову від алкоголю та наркотиків тощо. Після шести років перерви, влітку 2017-го, гурт повернувся на сцену та відіграв серію концертів. Фанам є що пригадати.

Dymna-Sumish

У фільм «Димна Суміш: між пеклом і раєм» увійшли інтерв’ю з учасниками гурту, спеціально записані музичні лайви та зйомки з концертів різних часів — від перших виступів вдома, у Чернігові, до аншлагів літа. У фільм увійшла частина ексклюзивних матеріалів, які оцифровані й будуть показані вперше. Спеціально для стрічки декілька треків гурту зняті та записані наживо на баржі посеред Дніпра. Перший із музичних лайвів уже є в мережі.

Нагадаємо, «Димна Суміш» зібралася в 1998-му році в Чернігові, і відтоді грає суміш хардкору, панку та психоделіки. Перший альбом музиканти записали під час Помаранчевої революції, просто на концерті на Хрещатику. Після цього випустили два студійні альбоми: «В країні ілюзій» 2008-го і «Димна Суміш» 2009-го. 2012 року гурт призупинив свою діяльність: фронтмен Саша Чемеров переїхав у Лос-Анджелес. Влітку 2017-го музиканти вперше за шість років зібралися разом і виступили в Україні з концертами.

Фото: кадри з фільму, надані продакшеном

Гурт «Синтез DNK» презентував новий відеокліп «Історія»

Mia Donna

Прем’єра нової стрічки Mia Donna режисера Павла Острікова та продюсера Юрія Мінзянова відбудеться у 2018 році. Її продемонструють уперше на одному з міжнародних фестивалів. Про це повідомили представники продакшену, який наразі працює над цією комедією.

У ролях знімаються Ірина Мак, Максим Кондратюк та Яків Забарний. Вони втілять історію про життя сорокашестирічної Оксани, яке раптом сильно зміниться, коли її чоловік Толік перетвориться на семирічного хлопчика.

Mia Donna

Триває робота над комедією Mia Donna

Mia Donna – третій проект цих продюсера та режисера. Нагадаємо, їхня відома стрічка «Випуск’ 97» мала цим літом успіхи на міжнародних фестивалях у Локарно та Одесі й перемогла в Національному конкурсі фестивалю «Молодість. Пролог».

interview || «За мотивами моєї власної історії» || Режисер Альона Алимова — про новий фільм «Цабр» і подорожі Ізраїлем

Ludyna i mavpa_Kino_1930-1

Ludyna i mavpa_ Kino_1930_2Українські дослідники кіно знайшли в Японії повнометражний науковий фільм «Людина і Мавпа» режисера Андрія Вінницького, що був знятий у 1930 році. До цього стрічка вважалася втраченою. Це науково-освітній фільм, що розповідає про теорію Дарвіна про еволюцію видів. Про це повідомили в столичному Довженко-Центрі.

Фільм віднайшли дивом у токійському National Film Center при Національному музеї сучасного мистецтва (The National Museum of Modern Art) під час архівних пошуків і дослідження зв’язків Всеукраїнського фотокіноуправління – державної кінематографічної організації, яка діяла з 1922 по 1930 роки з закордонною кінопрокатною системою.

Як виявилося, низка українських фільмів кінця 1920-х початку 1930-х років свого часу з успіхом ішла на великих екранах Японії. Серед цих фільмів були «Земля» та «Іван» Олександра Довженка, «Навесні» Михаїла Кауфмана, та, як з’ясувалося в ході пошуків, науковий фільм Андрія Вінницького «Людина і мавпа», що тривалий час вважався втраченим.

Картина була знята в Києві у 1930 році об’єднанням Техфільм при кіностудії Українфільм, спеціально створеним для зйомки наукових і технічних фільмів. Натурні зйомки проходили у Сухумському розплідникові мавп. Тогочасна кінокритика згадує «Людину і мавпу» як один із найкращих зразків жанру.

Цікаво те, що фільм атрибутований саме як український – це і зробило можливим його віднайдення. У токійському National Film Center зберігся негатив з фільмом, із якого можна виготовити копії для кінотеатрів.

Наразі Довженко-Центр веде перемовини зі спеціалістами в Токіо щодо повернення копії фільму до України. Після повернення картину з сучасним музичним супроводом можна буде побачити на великому екрані в Музеї кіно Довженко-Центру.

За інф. Довженко-Центру

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

© British Broadcasting Corporation and Polunin Ltd. / 2016

У Київ прилітають знаменитий танцівник Сергій Полунін та продюсер Ґабріель Тана. 24-го жовтня в кінотеатрі «Україна» вони презентують глядачам фільм «Танцівник», який виходить в український прокат.

Масштабне та докладне дослідження життєвого і творчого шляху українця Сергія Полуніна – новий фільм Ґабріель Тана та відомого режисера-документаліста Стіва Кантора – зібране з рідкісних архівних сімейних матеріалів, інтерв’ю з героєм, його близькими, а також зі світовими зірками балету. Життєву історію Сергія можна проспостерігати від перших кроків у рідному Херсоні, навчання в Києві, до стрімкої та скандальної кар’єри в Королівському Балеті в Лондоні. Екстраординарні фізичні дані Полуніна та його унікальний емоційний діапазон, які проявляються як на сцені, так і в житті, у стрічці стали предметом уваги дослідників та докладного вивчення.

© British Broadcasting Corporation and Polunin Ltd. / 2016

Фото: © British Broadcasting Corporation and Polunin Ltd. / 2016

Нагадаємо, Сергій Полунін народився 20 листопада 1989 року в Херсоні. У 9 років переїхав до Києва, навчався в Київському хореографічному училищі. У 13 років він переїхав на навчання до Лондона, яке спонсорував Фонд Нурієва, у 17 увійшов до трупи Королівського Балету, а через два роки став наймолодшим прем’єром Королівського Балету за всю його історію.

У 21 рік він пішов з Ковент Гардену. Наразі Сергій бере участь в постановках по всьому світі, знімається в рекламах як актор та модель – наприклад, у знаменитих кампаніях Marc JacobsDieselDior. У листопаді виходить перший голлівудський фільм за його участі – «Вбивство у східному експресі». У 2014 році Сергій взяв участь у зйомках кліпу Take Me To Church, який зібрав понад 21 мільйон переглядів на YouTube. У 2018 році вийде наступна голлівудська картина за участі Сергія Полуніна, трилер «Червоний горобець».

children-kinofest

Молоді люди 7 – 14 років мають можливість створити свій фільм та отримати за це грошовий приз. Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест», який наступного року відкриється 25 травня, оголосив конкурс короткометражок, який відбуватиметься вже вдруге.

Десятку фільмів-фіналістів оголосять 18 травня й покажуть на великому екрані в рамках V «Чілдрен Кінофесту» у столичному кінотеатрі «Київська Русь». 3 червня, під час Церемонії закриття фестивалю, оголосять переможців конкурсу – «Найкращий український дитячий фільм». Його автор отримає почесний диплом та нагороду – 20 тис. грн. У цей же день також відмітять лауреатів Спеціальних дипломів.

Прийом заявок уже відкрито, і триває до 20 квітня 2018 року. Щоб узяти участь у конкурсі, потрібно зняти фільм тривалістю від 1 до 8 хвилин. Стрічка може бути в будь-якому жанрі й за будь-якою темою. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті.

Нагдаємо, перший такий конкурс фільмів, знятих дітьми, розпочався в рамках «Чілдрен Кінофесту» у минулому, а завершився – в цьому році. До участі у конкурсі надійшло понад 130 заявок із усієї України. Переможцем стала юна Поліна Шевченко, яка створила мультик «Як завести кошеня».

У 2017 році Фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 21 місті й зібрав понад 40 тисяч глядачів.

Тінкор

За інф. «Чілдрен Кінофест»

«Чилдрен Кинофест-2017» стартовал. В программе — фильмы с участием Анастасии Гиренковой, самой «волшебной» актрисы Украины

 

DZIDZIO

Акторка Олена Лавренюк, виконавиця головної жіночої ролі у кінокомедії «DZIDZIO Контрабас», стала учасницею фотопроекту, що об’єднав 12 молодих українських акторів найбільш популярних вітчизняних стрічок 2017-2018 років. Олена взяла участь у зйомці в образі голлівудської кінозірки – у сукні зі шлейфом від La Fress.

DZIDZIO

Пару на зйомках Олені, звичайно ж, склав DZIDZIO, її партнер по фільму. Журналістам Олена розповіла, що зйомки фільму відбулися дуже швидко – зайняли трохи понад 2 тижні. Також вона поділилася, що найближчим часом її можна буде також побачити у стрічці ісландського режисера Бенедикта Ерлінгсона «Жінка на війні», який вийде в 2018 році, та в пригодницькому трилері «Егрегор» Любомира Левицького.

Нагадаємо, у Київському театрі на лівому березі Дніпра відбулося відкриття наступного театрального сезону. Нова вистава «Людина, яка платить» режисера Дмитра Богомазова, в якій зіграла українська акторка Олена Лавренюк, стала аншлаговою.

За інф.: Yula

Piano

11 жовтня у столичному кінотеатрі «Київ» відбудеться українська прем’єра документального фільму «Piano» режисерки Віти Марії Дригас. Показ фільму як спецподії Днів польського кіно в Україні відбудеться за підтримки Польського Інституту в Києві. Ця стрічка про Революцію Гідності буде показана в Україні вперше.

Події фільму відбуваються в розпал протестів на київському Майдані. Студентка консерваторії врятувала фортепіано, яке ледве не стало частиною барикади. Таким чином це фортепіано перетворилося на один із символів української революції. «Piano» – це історія інструменту та «піаністів–екстремістів», які виборюють свободу.

Piano

Фільм «Piano» з’явився в контексті серії майстер–класів «Молоді про молодих» за підтримки Польського кіноінституту та телеканалу TVP–2. З українського боку у виробництві взяли участь Олександра Братищенко, виконавчий продюсер, оператори Юрій Дунай, Олександр Чуйко, Денис Страшний, звукорежисери Юрій Плавко та Дмитро Терьохін та представники продакшн–компаній.

Стрічка вже отримала в 2015 році особливу відзнаку журі за «поетичний та оригінальний погляд на образ української революції» на Польському конкурсі на Kraków Film Festival у Польщі та Гран–прі «Біла кобра» на медіафестивалі Człowiek w zagrożeniu в польському Лодзі. У 2016 році – перемогла в номінації в категорії «Кращий документальний фільм», отримавши у Варшаві «Орла» – нагороду Польської кіноакадемії. Того ж року фільм узяв премію за найкращий документальний фільм на International Meetings for Film and Music у Дьорі, Угорщина, відзнаку за те, що «демонструє силу і безсилля мистецтва в тонкій художній формі і для досягнення нещасної правди про війну та революцію за допомогою спеціального героя – музичного інструменту» на фестивалі DocFilm «Гідність та робота» у Ґданську. Ще 2016 рік для стрічки ознаменувався премією Міжнародного кінофестивалю Off Cinema в Познані та «Молодою премією» на Festival International du Documentaire de Création de La Rochelle у Франції. У 2017 році творці стрічки отримали премію за кращий документальний фільм на Міжнародному фестивалі документального кіно «MiradasDoc» у Тенерифе в Іспанії.

«Piano» – друга режисерська робота Віти Марії Дригас. Режисерка також організовує благодійні покази та концерти для збору коштів на користь дітей постраждалих під час бойових дій на сході України. Скоро вона планує розпочати в Києві зйомки нового повнометражного фільму War watchers.

Нагадаємо, Дні польського кіно є проектом Польського Інституту в Києві, який цьогоріч відбувається вдванадцяте. В програмі – найцікавіший доробок польського кінематографу останніх двох років. Цього року у шести містах України – Києві, Одесі, Вінниці, Харкові, Маріуполі та Луцьку – презентують 7 повнометражних польських фільмів, що вже здобули нагороди на престижних міжнародних фестивалях, визнання глядачів та світової кінокритики.

skrypka

Олег Скрипка, відомий український рок-виконавець, створив власну версію треку до словацько-української стрічки «Межа», що виходить в прокат в Україні 16 листопада. Саме ця версія пісні «Гей, соколи» стала головним саунд-треком фільму. Зробити свою версію саунд-треку Олег Скрипка вирішив після того, як подивився новий фільм.

«Так сталося, що я переробив вже дуже багато популярних українських пісень у стилі рок. А «Гей, соколи» – це пісня, яка не лише дуже відома в нас, а ще й об’єднує Україну з такими країнами як Польща, Білорусь та Словаччина – там ця пісня також користується великою популярністю. Тому це чудова ідея – зробити її саунд-треком до словацько-української копродукції «Межа». І я сподіваюся, моя інтерпретація пісні дасть їй нове життя у нашій країні. Цікаво, що саме у словацькій та білоруській версіях у тексті також йдеться про Україну – це реальна популяризація нашої держави за кордоном», – розповів Олег Скрипка. Пісня вийшла драйвовою. Музикант поєднав у ній звучання швейцарського баяну й гітари. Артист вже працює й над відео до цієї пісні. Прем’єру обіцяє найближчим часом.

Нагадаємо, 21 липня відома українська акторка Римма Зюбіна, яка знялася у фільмі режисера Петера Беб’яка «Межа», презентувала фестивальну версію цієї кінострічки на спеціальному показі на Міжнародному кінофестивалі в Одесі.

Про фільм, який вийде в світовий прокат вже цього року, а в український – восени, вже написали найвпливовіші світові видання. «Variety», «The Hollywood Reporter», «Cineuropa» порівняли стрічку з кращими роботами Гая Річі – «Хрещеним батьком» та «Кланом сопрано». Перші нагороди фільм отримав іще під час створення. Зокрема, його відзначили призом конкурсу Works-in-progress індустріальної секції Baltic Event ХХ Міжнародного кінофестивалю у Талліні в Естонії. 8 липня цей фільм відзначили однією з головних нагород знаменитого міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах – «Кришталевим Глобусом» за кращу режисерську роботу. На цьому кінофесті фільм «Межа» був представлений в основній конкурсній програмі.

В основі сюжету цієї стрічки – реальна гостросюжетна історія, що відбулася на словацько-українському прикордонні у 2007 році напередодні вступу Словаччини до Шенгенської зони. Фільм створила міжнародна команда за підтримки Державної агенції з питань кіно. Зйомки відбулися в Україні, Чехії та Словаччині. Окрім словацьких та чеських зірок, у стрічці знялися відомі українські актори: Римма Зюбіна, лауреатка першої національної кінопремії «Золота Дзиґа», народний артист України Станіслав Боклан, відомий українському глядачу по таких фільмах як «Правило бою», «Слуга народу 2», «Незламна», «Поводир», «Нескорений», а також по серіалах «Слуга народу», «Дев’ять життів Нестора Махно» тощо, Олександр Піскунов, Володимир Геляс.

Нещодавно презентували офіційний український трейлер фільму.

За інф.: Тінкор, Yula

Фото: Yula

Акторка і жінка || Римма Зюбіна презентує «Межу» на спеціальному показі Міжнародного Одеського кінофестивалю

Олег Скрипка презентував у Могилянці нову пісню

Розпочалися переговори про український кастинг для голівудського трилеру «Black Friday»

Кастинг на головні ролі в голівудському молодіжному трилері «Black Friday», над яким працює український режисер Любомир Левицький, може відбутися в Україні. Зараз ведуться переговори про проведення українського кастингу на дві ролі в стрічці з п’яти. Зйомки фільму відбудуться вже цього року в США.

lyubomir-levitskiy

Любомир Левицький із оператором Тьєррі Абогастом

«Black Friday» – фільм про підліткове цькування в інтернеті, нагальну проблему, яку подарувала суспільству мережа. За сюжетом, напередодні чорної п’ятниці декілька юних відеоблогерів зібралися влаштувати челендж «Форт 24». Задача челенджу – протриматися всю ніч у зачиненому гіпермаркеті й виконати всі побажання своєї аудиторії під час прямого ефіру в соцмережі.

Але раптом тінейджери розуміють, що вони там не одні. І що той, хто їх усіх зібрав у магазині, дуже добре знає їхні «скелети в шафі». Цей загадковий персонаж звертається до аудиторії онлайн і пропонує їй обрати: або він відпускає блогерів додому, і вони продовжують жити як живуть, чи розкриває всі їхні брудні таємниці, і змушує заслужити шанс жити далі.

Інтернет аудиторія обирає друге. І тепер перед блогерами стоїть дуже непросте завдання – вижити. А також зуміти виправити свої помилки, ціною яких вони стали популярними.

Тінкор

Підтримати TeenCorr

the-stage

З 7 по 17 вересня на театральній платформі «Сцена 6» у Довженко-Центрі відбудуться покази міжнародної театрально-хореографічної програми ювілейного 10-го фестивалю сучасного мистецтва «Гогольфест».

Восени мультидисциплінарна перформативна платформа «Сцена 6» працюватиме в тестовому режимі. В осінні дні в новому театральному просторі столиці свої вистави покаже «Дикий театр», відбудеться прем’єра оновленої постановки «Наш клас» Сергія Перекреста й прем’єра вистави «Володар мух» Давіда Петросяна.

У майбутньому театральна платформа також працюватиме як експериментальна лабораторія перформативних мистецтв. Вже відомо, що до неї ввійде хореографічна майстерня Віктора Рубана та Звуковий простiр КОРА Максима Коломiйця i Дмитра Радзецького. Також на базі «Сцени 6» працюватиме «Інститут дослідження театру».

the-stage

Під час вистави “Дикого театру”

Під театральний простір у Довженко-Центрі переобладнують частину приміщень 6-го поверху. «Сцена 6» використовуватиме спеціально створену театральну інфраструктуру: велику сцену-трансформер з глядацькою залою на 300 місць, камерну сцену, репетиційні кімнати, простір для науково-дослідної роботи. Функціонуватиме «Сцена 6» в Довженко-Центрі за принципом резидентства. Спеціалісти Довженко-Центру працюють над тим, щоб інтегрувати «Сцену 6» у єдину структуру арт-кластеру.

Нагадаємо: ініціювали створення нового театрального центру в Києві журналіст Олексій Ананов, директорка «Дикого театру» Ярослава Кравченко, режисер Сергій Перекрест та співробітники Національного центру Олександра Довженка.

Також нагадаємо, що «Дикий театр» вже представляв свої постановки у приміщенні Довженко-Центру: це були покази «Іфігенії» та «Гамлету» у травні цього року. Театральні події в Довженко-Центрі відбулися й минулої осені: тоді Британська Рада в Україні презентувала міні-фестиваль нової британської драми «Taking the Stage».  

На 3-му поверсі Довженко-Центру з осені 2016 року вже працює арт-простір Plivka, заснований Яном Спектором. Його резиденти – музичне агентство Ухо, школа медіа-арту Blck Box, фотошкола Віктора Марущенка, книгарня «Кафептах».

Навесні 2017 року на 1-му поверсі Довженко-Центру відкрилася книгарня «Довженко. Книги. Кава. Кіно». Скоро відкриється Музей кіно та буде створений публічний простір «Медіатеки».

Тінкор

За інф. Довженко-Центру

Читати більше:

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

Підтримати TeenCorr

Raving Iran st 2

Дізнатися все про рейв можна… в кіно! KyivMusicFilm та Cxema запускають серію кінопоказів про альтернативну нічну культуру. Перший такий показ можна відвідати в Одесі вже 19 серпня, а в Києві – 2 вересня.

iranskiy-raiv

Перший показ у цій серії – фільм «Іранський рейв». Головні герої цієї стрічки – діджеї Ануша та Араша, зірки андеграундної техно-сцени Тегерану. Їм доводиться переховуватися від поліції, рятуючись від арешту. Зрештою, вони організували рейв просто в пустелі. Проте один з діджеїв усе одно не уникнув арешту. Завершується сюжет тим, що хлопці отримують запрошення від найбільшого світового фестивалю техно.

iranskiy-raiv

До серії показів увійшло декілька цікавих фільмів про культуру та історію розвитку техно, феномен рейву та про андеграундну музичну електросцену.

В Одесі показ відбудеться в «Зеленому театрі», у Києві – в «Кінопанорамі».

Тінкор

DavidGilmour

У вересні одночасно по всьому світі на великих екранах покажуть концерти-перформанси знаменитих Девіда Гілмора та Black Sabbath. Українці також зможуть їх подивитися, повідомляє KyivMusicFilm. У Києві покази відбудуться 13 та 28 вересня в кінотеатрі «Україна».

У ці дні кожен, хто цікавиться або захоплюється творчістю цих музикантів, зможе побачити одні з найважливіших концертів їхньої творчої кар’єри, а також ексклюзивні інтерв’ю, бекстейдж і ще дещо.

13 вересня відбудеться показ шоу Девіда Гілмора. Це – запис тих самих рок-шоу «Наживо в Помпеї», які Девід Гілмор улаштував у руїнах амфітеатру італійського міста. Ці шоу були найпершими музичними акціями, які провели в цьому амфітеатрі. Глядачі дивилися їх прямо з місця, де в першому сторіччі нашої ери змагалися гладіатори. Ці шоу Гілмор показав у рамках річного туру на підтримку альбому Rattle That Rock.

«Наживо в Помпеї» – це аудіовізуальна вистава з лазерами, піротехнікою, гігантськими круглими екранами, що були спеціально створенні для доповнення обраних пісень. Усе це є візуальним тлом для дивовижної музики та виступу зіркового гурту. Своє шоу Девід Гілмор привіз до Італії за 45 років після того, як Pink Floyd зняли на руїнах Помпей свій музичний фільм.

Серед пісень — класика Pink Floyd: Wish You Were Here, Comfortably Numb та головні композиції найновіших соло-альбомів Девіда Гілмора: Rattle That Rock та On the Island. На великому екрані можна буде побачити та почути найкраще з двох історичних концертів та подивитися на артиста на вершині його творчої гри, коли він виконує неперевершену музику в унікальному місці.

28 вересня покажуть The End Of The End від винахідників хеві-метал саунду – групи Black Sabbath. Це останній концерт в історії гурту. 4 лютого 2017 року Оззі Осборн, Тоні Айоммі та Гізер Батлер вийшли на сцену Бірмінгему, міста, де все почалося, щоб зіграти 81-й концерт фінального туру. Так вони завершили кар’єру, яка тривала майже півсторіччя.

– Я пам’ятаю, як ми виступали у Crown-pub в Бірмінгемі і я думав: а це буде непогано — пару років пити пиво і джемитись, але це стало найнеймовірнішими пригодами, які тільки можна уявити! — пригадав це шоу Оззі Осборн.

Зйомки також переносять глядача до студії, в якій Black Sabbath ексклюзивно виконали хіти, що не увійшли до програми туру. Вдасться зазирнути й за завісу виступів — поспостерігати за стосунками членів гурту та їхніми підстьобуваннями.

Початок показів 13 та 28 вересня в Кінотеатрі «Україна» – о 21.00, вхід за квитками.

Michael Kaufman 1931 Nebyvalyi Pohod 1

17 липня в «Зеленому театрі» на Одеському міжнародному кінофестивалі Довженко-Центр презентує епохальну стрічку «Небувалий похід» (1931) Михаїла Кауфмана. Показ фільму відбудеться в живому музичному супроводі композитора Антона Байбакова та його музичного колективу: вокалістки та  піаністки Софії Турти, піаністки Варвари Турти, барабанщика Андрія Надолського, басиста Єгора Гавриленка, віолончелістки Жанни Марчинської.

Michael Kaufman 1931 Nebyvalyi Pohod

Цей фільм десятиліття був захований у фондах одного з українських архівів і повернувся до культурного обігу 2015 року. Незаслужено забутий авангардистський шедевр, безцінний та трагічний документальний «Небувалий похід» – одна з останніх вершин українського авангардного кіно 1920-х. А ще – вимушений «гімн» сталінській колективізації. У ньому йдеться про механізацію українських сіл. Естафету розвитку у стрічці від села приймала промисловість – це показано на прикладі Харківського тракторного заводу, а також розміщений у Севастополі Червоний флот.

Вихід стрічки припав на транзитний історичний етап, коли на зміну українізації, автономії кіновиробництва під егідою ВУФКУ та творчій свободі 1920-х прийшли люті часи «червоного терору» та «єдиного художнього методу». Стрічку зняв Михаїл Кауфман, брат Дзиґи Вертова та співавтор його «Людини з кіноапаратом». Відзняти кадри він зміг у «Гіганті» – одному з найбільших радгоспів СРСР.

Проте й режисер скоро опинився в певній перехідній ситуації. Лишилися позаду успіхи його попередніх фільмів «Ясла» та «Навесні». Його брат та колишній соратник Дзиґа Вертов назавжди залишив Україну. «Кінокам» все частіше закидали «пасивне відображенні реальності». Із програмним звинуваченням «Місіонери чистого кіно» проти вчорашніх авангардистів виступив Микола Бажан.

Тож не дивно, що в «Небувалому поході» фактично змикаються між собою дві різні епохи, а пошуки експериментального «неігровізму» тепер ніби слугують темам партійних інструкцій щодо побудови «нової соціалістичної дійсності».

Створення музичного супроводу для «Небувалого походу» Антон Байбаков вважає своє першою насправді серйозною роботою в цьому напрямі. А критики говорять про неї не як про таперство або звукове оформлення, а як про переоформлення та повне переосмислення того, що ми бачимо на екрані.

На думку поціновувачів, завдяки цій музиці «Небувалий Похід» перестає бути пропагандистським фільмом про минуле і перетворюється на кіно про вічне. Симфонія, створена композитором, допомагає глядачеві усвідомити відчуття зв’язку з безіменними героями фільму, з людьми по той та інший бік екрану, із тими, кого давно вже немає в живих. Музика стає їхньою історією, розказаною без слів.

Нагадаємо, Антон Байбаков 2014 року створив саундтрек до фільму «Одинадцятий» Дзиґи Вертова.

Тінкор

За інф. Довженко-Центру

 

Молодіжну кіноретроспективу «Ніжний вік» можна подивитися на VIII Одеському міжнародному кінофестифалі || Чекін 14 — 22 липня

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

Найбільший у Східній Європі фестиваль архівного кіно «Німі Ночі» стартує в Києві 11 травня || Чекін Довженко-Центр

Триває другий тиждень показів кіноальманаху «Українська Нова Хвиля. 20/16+» || Чекін кінотеатри міст України || Розклад

Rimma

21 липня Римма Зюбіна, яка знялася у словацько-українському фільмі «Межа» режисера Петера Беб’яка, презентує фестивальну версію цієї кінострічки на спеціальному показі на Міжнародному кінофестивалі в Одесі. Показ відбудеться в рамках програми «Спеціальні покази».

8 липня цей фільм відзначили однією з головних нагород знаменитого міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах – «Кришталевим Глобусом» за кращу режисерську роботу. На цьому кінофесті фільм «Межа» був представлений в основній конкурсній програмі.

peter.bebjak

Режисер Peter Bebjak отримав приз у Карлових Варах за кращу режисерську роботу над словацько-українським фільмом “Межа”

В основі сюжету цієї стрічки – реальна гостросюжетна історія, що відбулася на словацько-українському прикордонні у 2007 році напередодні вступу Словаччини до Шенгенської зони. Фільм створила міжнародна команда за підтримки Державної агенції з питань кіно. Зйомки відбулися в Україні, Чехії та Словаччині. Окрім словацьких та чеських зірок, у стрічці знялися відомі українські актори: Римма Зюбіна, лауреатка першої національної кінопремії «Золота Дзиґа», народний артист України Станіслав Боклан, відомий українському глядачу по таких фільмах як «Правило бою», «Слуга народу 2», «Незламна», «Поводир», «Нескорений», а також по серіалах «Слуга народу», «Дев’ять життів Нестора Махно» тощо, Олександр Піскунов, Володимир Геляс.

За словами Римми Зюбіної, з режисером Петером Беб’яком їй вдалося знайти спільну мову ще з першої зустрічі. Як каже акторка, з Петером її познайомила Ванда Адамик-Гріцова, одна з продюсерок фільму «Межа», яка перед тим побачила на Канському кіноринку «Гніздо Горлиці». Римма згадала, що поговорила з Петером про фільм, і її попросили зіграти одну сцену, а вже за декілька днів сказали, що вона затверджена на роль.

Peter Bebjak

Peter Bebjak та Римма Зюбіна

«Історія моєї героїні Ганни, яка живе в прикордонному Ужгороді, чоловік якої займається контрабандою, дуже знайома мені. Я народилася в Ужгороді і знаю багато подібних сімей. Це жінка, яка живе в золотій клітці, але не дивлячись на нескінченні приниження, не в силах залишити чоловіка. Петер Бебьяк інтелігентний, дуже делікатний, талановитий режисер. Працювати з ним було в радість, хоч я страшно хвилювалася. Що стосується мови, то я, живучи в Ужгороді, з дитинства дивилася більше словацьке телебачення, ніж радянське. Там завжди були цікаві програми і фільми для дітей. Я танцювала в ансамблі танцю Палацу піонерів, і ми їздили з виступами до Словаччини. Так що словацьку мову я прекрасно розумію. А потім я стала вивчати польську, і в мене в спілкуванні з Петером і групою був такий мікс польсько-словацько-український. Жартуючи мене називали «міжнародна артистка». Люди творчих професій завжди можуть зрозуміти один одного, особливо якщо у них спільна мета»,  розповіла Римма Зюбіна.

Rimma

Актори фільму “Межа”, у центрі – Римма Зюбіна

За її словами, Петер гідно витримував усі труднощі, які виникали під час зйомок, – а їх було дуже багато. Акторка пригадує, що він не дозволяв собі зайвих емоцій чи зривів, від нього відчувалися спокій, зосередженість, упевненість та чітке розуміння того, що всі роблять на майданчику. Римма каже, що всі зауваження їй він робив майже пошепки, і відмічає його увагу до кожного, інтелігентність, толерантність, високий професіоналізм – все те, що, на її думку, притаманно майстерові, якого сьогодні й визнано «кращим режисером» на Міжнародному Кінофестивалі в Карлових Варах. 

Перші нагороди фільм отримав іще під час створення. Зокрема, його відзначили призом конкурсу Works-in-progress індустріальної секції Baltic Event ХХ Міжнародного кінофестивалю у Талліні в Естонії.

Найвпливовіші міжнародні видання: «Variety», «The Hollywood Reporter», «Cineuropa» порівняли стрічку з кращими роботами Гая Річі – «Хрещеним батьком» та «Кланом сопрано». Уже підписано контракт із відомою лондонською компанією «Film Republic» щодо міжнародної дистриб’юції. Світовий глядач побачить фільм уже цього року. В українських кінотеатрах він з’явиться восени.

Нагадаємо: фестиваль у Карлових Варах є одним із найпрестижніших міжнародних заходів, що входить до переліку фестивалів категорії «А».

Також нагадаємо, що Римма Зюбіна є почесним членом журі Міжнародного кінофестивалю в Одесі.

Синопсис «Межі»

Літо 2007. Через кілька місяців Словаччина приєднається до Шенгенської зони, у зв’язку з чим кипить робота над посиленням українсько-словацького кордону. Для Адама Крайняка, батька великої сім’ї і керівника організованої злочинної групи в східній прикордонній території починється напруженй період: старша дочка Луція виходить заміж за місцевого злодія Івора, український партнер Йона хоче розпочати свій власний бізнес, і на кордоні з’являється новий вид товару – наркотики. «Закриття кордону» наближається, загальна напруженість збільшується й переростає в параною після невдалої контрабанди цигарок, у результаті чого Крайняк стає боржником українського боса Крулла, якого всі бояться.

Сюжетну мозаїку доповнює матір Крайняка, неофіційна королева сімейного бізнесу Анна, корумпований капітан поліції Бернард і Асад, переселенець з Афганістану в його сповненій незгод подорожі до Європи. У той момент, коли всі сюжетні лінії перетинаються, на кордоні з’являється смерть. І тут починається карусель напружених, абсурдних і трагічних подій, які призводять до несподіваних одкровень і жертв. Крайняк розплачується за свої вчинки, утративши сім’ю, він усвідомлює, що єдиний вихід із зачарованого кола – перетин усіх кордонів. Кримінальна історія з елементами трилера й чорного гумору відбувається в особливому й містичному просторі, у якому поєднуються культури, діалекти, звичаї, дива й людські долі. Фінальна сцена, яка відбувається 21 грудня 2007 року, під час офіційного визначення кордону шенгенської зони між Словаччиною та Україною, завершує сюжетні лінії й долі героїв та підсумовує трагікомічну ідею про те, що Схід переживе все. Навіть Шенген.

Тінкор

За інф. Yula

В Україні відбувся кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 20»

 

vidkryta-nich

Фільм «Чапля» – десятихвилинна стрічка про історію знайомства хлопця та дівчини під час бігу – здобув головну нагороду фестивалю українського кіно «Відкрита ніч. Дубль 20»: 50 тис. гривень отримала режисерка Марія Пономарьова. Також її фільм відзначили дипломом за операторську роботу. Фільм «Віддача» режисерки Ярославни Гусар здобув приз глядацьких симпатій та фінансову винагороду 7 тис. 100 грн.

Цього року переможця обирали з-поміж 21 стрічки українського виробництва, які були відібрані до конкурсної програми з 71 фільмів. Учасники змагалися в 3 номінаціях: «Ігрове кіно», «Неігрове кіно» і «Анімація». Найкращі роботи відбирало журі, до складу якого традиційно увійшли фахівці у сфері кіно: Катерина Бабакіна, Андрій Алферова, Максим Асадчий, Михайло Павлов, Леонід Кантер, Юрій Мінзянов, Роман Бондарчук, Сашко Лірник.

vidkryta-nich

Михайло Іллєнко – президент та арт-директор фестивалю

Диплом за кращий ігровий фільм отримала стрічка «Прогулянка» режисера Іллі Захарова. Elektroman Микити Скоморохова було відзначено двома дипломами фестивалю: художнику фільму та за операторську роботу. «Фінгермен» режисера Івана Шохи відзначили як кращий анімаційний фільм та нагородили спеціальною відзнакою оргкомітету. «Дубе зелений» Ігоря Заблоцького та «Лахмітко» Олега Педана отримали дипломи в номінації «Анімація». «Кобзар -2015» Богдана Шевченко отримав відзнаку в номінації «Анімаційний фільм» за символізм. Диплом у номінації «Анімаційний фільм» за створення художньої дійсності отримав режисер Олександр Грачов зі стрічкою «Інший». Як кращий неігровий фільм відмітили «Гострий біль» режисера Валерія Пузіка. Також ця стрічка була нагороджена спеціальним призом фестивалю «За пошук героя».

vidkryta-nich

Фестиваль “Відкрита ніч” багато років відбувається в нічний час

Цього року конкурували не тільки фільми, але й офіційні майданчики фестивалю. За результатами фотозвітів та активності під час підготовки та проведення фестивалю «Найактивнішими зарубіжними майданчиками» визнані локації у Штутгарті та в Абу-Дабі. Серед українських перемогу здобуло місто Стрий. У номінації «Найромантичніший майданчик» переміг Харків. Окремий диплом за створення дружньої атмосфери отримали організатори майданчика у Сєвєродонецьку.

Також у цьому році було презентовано новий символ фесту: паперовий кораблик–орігамі. Він упродовж наступних 10-ти років курсуватиме кінематографічними водами фестивалю.

vidkryta-nich

Неповторна романтична атмосфера фестивалю щороку приваблює українців

До фестивалю долучилися й представники інших країн: Вірменії, Білорусі, Єгипта, Канади, Придністров’я, Німеччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Польщі, Португалії. У прифронтовій зоні фільми дивилися в Бахмуті, Лисичанську, Мангуші, Маріуполі, Нікольському, Райгородку, Святогорську, Сергіївці, Сєвєродонецьку, Слов’янську, а також у Батурині, Бердичеві, Березані, Білій Церкві, Бобриці, Богуславі, Боярці, Вишневому, Вінниці, Глухові, Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кам’янець-Подільську, Кам’янському, Каневі, Каховці, Кривому Розі, Кролевці, Лебедині, Легедзині, Луцьку, Львові, Миколаєві, Нетішині, на хуторі Обирок, в Одесі, Охтирці, Переяслав-Хмельницькому, Полтаві, Прилуках, Ржищеві, Рівному, с. Самчики Хлельницької області, Сковородинівці, Славутичі, Старобільську, Старокостянтинові, Стрию, Студениках, Сумах, Тернополі, Тростянці, Ужгороді, Харкові, Херсоні, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях та Чорноморську.

vidkryta-nich

Фестиваль є лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно

Нагадаємо: у фестивалі «Відкрита ніч» беруть участь короткометражні ігрові, документальні та анімаційні фільми. Конкурсна програма збирає фільми та відео: українськомовні; двомовні, що відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію; будь-які фільми та відеороботи вітчизняного виробника, якщо іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою.

За 20 років роботи фестивалю у складі журі побували понад 100 відомих митців України і світу: Ліна Костенко, Юрій Іллєнко, Оксана Забужко, Сергій Фоменко, Олег Скрипка, Сергій Якутович, Влад Троїцький, Юрій Андрухович, Гжегож Пеньковський, Вірко Балей та багато інших. Фінансування фестивалю здійснюється за рахунок державних установ, громадських організацій, приватної ініціативи, благодійних внесків тощо.

Тінкор

За інф. фестивалю

oiff_2017

«Ніжний вік» – нову ретроспективу національних фільмів – можна буде побачити 14 – 22 липня на VIII міжнародному кінофестивалі в Одесі, – повідомили в Національному центрі Олександра Довженка.

У цьогорічній ретроспективі від Довженко-Центру – 5 українських архівних фільмів про підлітків і дорослішання, знятих у проміжку між «відлигою» і «перебудовою»: «Два Федори» – стрічка 1958 року від режисера Марлена Хуцієва; «Довгі проводи», випущений у 1971 році режисеркою Кірою Муратовою; «Ар-хі-ме-ди!» – фільм, який режисер Олександр Павловський видав у прокат у 1975 році; стрічка 1981 року – «Ніч коротка» режисера Михайла Бєлікова, та «Холодний березень» – фільм 1987 року, створений під режисурою Ігоря Мінаєва.

Канонічна радянська дидактика в цих фільмах опиняється на другому плані. Тому що основа їхня тематика – дуже молодіжна: переоцінка цінностей і пошуки свого місця в житті. Оголеність емоцій у цих стрічках шокує, вільнодумна, як для радянських реалій, естетика – вражає. Глядач буквально відчуває пульсацію справжнього життя в монотонній радянській буденності.

Усі фільми, які ввійшли до цієї ретроспективи, зафіксували тріщину, кризову точку в щільній поверхні радянської ідеології, і цю фіксацію дуже цікаво спостерігати, передивляючись програму «Ніжний вік». Разом із режисерами та акторами, що колись узяли участь у створенні цих молодіжних фільмів, можна відслідкувати та зрозуміти для себе, як так сталося, що «виробництво радянської людини зі сталевим характером», яке зумовлювалося дуже активною прорадянською пропагандою та всією системою освіти й виховання, напоролося на риф перехідного віку й виявилося безсилим перед молодістю та її законами. Також цікаво проспостерігати, яким чином ці фільми підірвали зсередини усталені канони розважального жанру в кіно.

Учорашні діти незграбно освоюють ґендерні ролі, відкривають власну тілесність: «Холодний березень» – більше про це, а не про твердий крок і осяйні усмішки, якими б мали втілюватися на екрані ідеї комунізму. Молоді люди поринають у холодний, часом захопливий, часом моторошний, але справжній, більш реалістичний, ніж лозунги, космос дорослого життя.

Батьки опираються виходу підлітків у великий світ. Ось героїня «Довгих проводів» одна виховала сина, а тепер боїться самотності. ЇЇ тривожить думка про те, що метафорична теплиця, яку вона роками створювала для сина, тепер спустіє.

«Діти війни» завчасно дорослішають – про це йдеться у стрічках «Два Федори» та «Ніч коротка». Утрата близьких, травматичний досвід змушують дітей змужніти. І дуже помітно, як у цих фільмах дає збій лінійність поступового переходу від дитинства до юності й до зрілості, узагалі-то дуже притаманна радянському кіно. Цей прийом, який зазвичай живить ідеологічну канву радянських фільмів, стимулюючи безперечну віру глядача в постійний зріст, прогрес, у цих стрічках, у яких діти дорослішають рано, нівелюється, оголюючи в фабулі щось більш живе, аніж пропаганда.

Натомість надміру інфантилізуються фізично зрілі юнаки в музичній комедії «Ар-хі-ме-ди». Ця стрічка взагалі запропонувала глядачам новий тип візуальності: із відчутним впливом західних рок- і поп-культур. Тому ця комедія, попри абсурдність і штучність основної сюжетної лінії, стала ковтком свіжого повітря для радянської молоді періоду «застою».

Нагадаємо, Довженко-Центр започаткував підготовку та демонстрацію кіноархівних ретроспектив на ОМКФ у 2015 році. До цього на фестивалі також були показані тематичні підбірки, присвячені річниці незалежності України та періоду окупації Одеси під час Другої світової війни. «Ніжний вік» – вже третя ретроспектива ОМКФ, яку курує Центр.

Підготовка регулярних ретроспектив на міжнародних кінофестивалях національними кіноархівами є давньою традицією кінофестивалів класу «А», наприклад, каннського й берлінського.

ДВА ФЕДОРИ

1958, Одеська кіностудія, 86 хв.

Режисер: Марлен Хуциєв

Сценарист: Валєрій Савченко

Оператор: Петро Тодоровський

Композитор: Юлій Мейтус

Художник: Олег Гроссе

У ролях: Васілій Шукшин, Микола Чурсін, Тамара Сьоміна

два федораСолдати повертаються з війни, переможно вистукують колеса поїзда, лунають пісні, мерехтять квіти, лозунги і портрети вождів. Жінки й діти біжать назустріч червоноармійцям. На одній із зупинок солдати підбирають безпритульного хлопця, який у горнилі війни втратив своїх рідних. Ця раптова зустріч стає початком міцної чоловічої дружби між героєм війни Федором і його малолітнім тезкою. Старший – відбудовує зруйнований дім і рідне місто, молодший – дістає їжу за талонами та готує борщі, вечорами вони разом ходять у кіно. Гармонійне життя і облаштований побут цієї двійці порушує дівчина, в яку закохується солдат. Вікові маркери героїв підкреслено розмиті – юна дівчина дивиться «дорослим» поглядом; солдат, щоб здаватися старшим, відрощує вуса, але часом поводиться більш інфантильно, ніж його юний друг.

Один із перших фільмів періоду відлиги, коли «великий стиль» сталінського кіно з його помпезністю і театральною умовністю змінюється психологічно вивіреними камерними історіями, так званими кіноповістями. Увага до деталей і візуальна свобода у фільмі відчувається завдяки надзвичайно рухливій камері Петра Тодоровського й динамічному монтажу. Кінематограф відлиги, слідом за італійським неореалізмом, часто працює з непрофесійними акторами. Для виконавця головної ролі, письменника Васілія Шукшина, це друга роль в кіно після участі в студентській короткометражці Андрія Тарковського «Вбивці». Майбутня народна артистка СРСР Тамара Сьоміна під час зйомок була ще другокурсницею. Дев’ятилітній Коля Чурсін знімався вперше. Фільм став одним із лідерів прокату 1959 року.

ДОВГІ ПРОВОДИ

1971, Одеська кіностудія, 90 хв.

Режисер: Кіра Муратова

Сценарист: Наталья Рязанцева

Оператор: Генадій Карюк

Композитор: Олег Каравайчук

Художник: Енріке Родрігес

У ролях: Зінаіда Шарко, Олег Володимирський, Юрій Каюров, Світлана Кабанова, Лідія Базільська, Тетяна Мичко

Dolgie provodyХлопець Саша, батьки якого давно розлучені, живе з матір’ю. Вона його любить, дбайливо доглядає і виховує. Після літніх канікул юнак повертається від батька, з яким він з’їздив у археологічну експедицію, з твердим наміром перебратися жити до нього в Новосибірськ. Матір випадково дізнається про плани хлопця і не знаходить собі місця. Вона проводить власне, не дуже етичне, розслідування, щоб зрозуміти, що тягне сина в чужі краї, й намагається різними способами втримати сина. Підліток у фільмі рухається і говорить ніби через силу, так наче постійно пливе проти течії чи продирається через надмірне нагромадження речей і значень, якими режисерка щедро заповнює кадр, на свободу.

Муратова продовжує тему, розпочату в попередній стрічці «Короткі зустрічі», – про різні моделі існування, осідлу жіночність у фільмі блискуче втілює Зінаіда Шарко. Батька з романтичною професією археолога бачимо лише на фотослайдах – в оточенні сина і юних аспіранток. Але фільм фокусується на третій фігурі – підлітку, який повинен вирішити, чи залишитися в світі декоративних рослин, різьблених меблів і довгих світських розмов, чи врешті-решт подорослішати і ризикнути почати власне життя, окреме від матері. Уже в цьому, ранньому фільмі Муратової, впізнаємо притаманну її героям невротичність діалогів – з повторами і часом екзальтованою жестовою мовою.

Фільм був закінчений в 1971 році, але на екрани потрапив лише в 1987-му, тоді ж отримав призи на Всесоюзному кінофестивалі та на МКФ у Локарно. Через цей фільм режисерку зі скандалом позбавили диплому ВДІКУ та надовго заборонили знімати.

АР-ХІ-МЕ-ДИ!

1975, Одеська кіностудія, 83 хв.

Режисер: Олександр Павловський

Сценарист: Юрій Кисельов

Оператор: Олександр Полинніков

Композитор: Марк Мінков

Художник: Володимир Бурук

У ролях: Сергій Іванов, Олександр Ігнатуша, Моісей Мурадян, Сергій Михайлов, Галина Сулима, Алєксандр Хочінскій

arhimedyУ вільний від роботи час четверо хлопців грають у заводському вокально-інструментальному ансамблі «Ар-хі-ме-ди». Гурт потрапляє на центральне телебачення, де їх помічає не остання людина в музичному світі, худрук філармонії, і запрошує серйозно зайнятися музикою. Але для цього потрібно звільнитися з заводу. Молоді люди колективним голосуванням вирішують залишити лави робітничого класу, на них тепер чекають репетиції, гастролі, красиве життя таі прихильниці. Та одного з юнаків, талановитого, проте не дуже сумлінного працівника Олексія Мєтьолкіна, не відпускає майстер – він повинен закінчити свій інженерний винахід, також відмовляють батьки – «ти не ударник, а барабанщик, людину за працю називають ударником». Мєтьолкіна зіграв Сергій Іванов, відомий за роллю Кузнєчика у фільмі «У бій ідуть лише старі».

Фільм вражає еклектичністю жанрових нашарувань – він дивним чином поєднує виробничу драму з молодіжним мюзиклом, телевізійний формат радянських музичних шоу зі стилізацією під кліпи західних рок- і поп-гуртів, питомо радянський зміст із розважально-комерційною формою. Зокрема на цьому стику різних естетичних вимірів будується комедійний ефект стрічки. І хоча у фільмі звучить абсолютно благонадійна радянська естрадна музика у виконанні ВІА «Співаючі серця», манера зйомки, одяг і поведінка героїв недвозначно відсилають до музичних процесів, які в той час вирували за залізною завісою.

НІЧ КОРОТКА

1981, Київська кіностудія художніх фільмів ім. О.П. Довженка, 74 хв.

Режисер: Михайло Бєліков

Сценаристи: Михайло Бєліков, Владімір Мєньшов

Оператор: Василь Трушковський

Композитор: Юлій Мейтус

Художник: Олексій Левченко

У ролях: Сєргєй Каніщєв, Едуард Соболєв, Тетяна Каплун, Лєна Середа, Наталія Сєлівєрстова, Ігорь Охлупін

Nich_KorotkaПодії фільму розгортаються в повоєнний час у дворі-колодязі, який своєю округлою формою нагадує чи то планетарій, чи то паноптикум. І хоча сонячні промені сюди потрапляють лише в полудень, кожен мешканець, немов у світлі софітів, перебуває під пильними поглядами сусідів. Тут, у темних і скромно обставлених комунальних квартирах, мешкають герої фільму, зокрема і хлопчик Ваня Голубенко з тіткою-вдовою. На свій день народження він дістає у подарунок чоботи та лист, нібито від батька, віру в існування якого підтримує його тітка. Щоб подивитися, як вони живуть і підбадьорити хлопця, до них приїжджає фронтовий друг батька з космічним іменем Меркурій, що означає «планета, найближча до сонця» – розшифровує він одну з численних астрономічних метафор у фільмі. Саме Меркурій стає тим моральним авторитетом, який допомагає хлопцю не пуститися берега у складний життєвий період. У цьому ж дворі Ваня зустрічає своє перше кохання – дівчинку з хорошої сім’ї Аліну. Але їхнє дорослішання та розставання так само неуникні, як і сонячне затемнення, яке вони разом спостерігають крізь закопчені уламки скла.

У фільмі режисерське бачення зливається з поглядом хлопця, якому навколишній світ видається то лірично прекрасним, то гнітюче відразливим, як це часто й буває у підлітковому віці. Сюжет стрічки наскрізь прошивають повоєнні романси, а рух камери, яка ні на мить не зупиняється, синхронізується з музикою, що доноситься з патефону – невід’ємного атрибуту фільмів про повоєнні часи. Ця стрічка, через ніби непримітну особисту історію й ретельно підібрані вінтажні деталі, успішно працює з колективною пам’яттю цілого покоління.

ХОЛОДНИЙ БЕРЕЗЕНЬ

1987, Одеська кіностудія, 96 хв.

Режисер: Ігор Мінаєв

Сценарист: Алєксандр Горохов

Оператор: Володимир Панков

Композитор: Анатолій Дергачов

Художник: Анатолій Наумов

У ролях: Андрєй Голубєєв, Людміла Давидова, Максим Кісєльов, Микола Токарь, Андрій Любімов

holodniy-berezenДругокурсник Мітя переводиться навчатися в СПТУ на околиці провінційного містечка. Нове місце зустрічає його темрявою, бездоріжжям, дідівщиною і ускладненням стосунків із дівчиною, заради якої він, власне, і приїхав. Директор училища та його дружина – сім’я інтелігентів, які ще вірять в ідеали радянської педагогіки. Вони намагаються навернути на правильний шлях і окультурити своїх підопічних, які потрапили під вплив вуличної шпани. У хід ідуть театр, екскурсії, декламації Пушкіна, самодіяльність і просто розмови по душам. Але архаїчні закони зграї, за якими живуть молоді люди, й похмуру провінційність не так просто подолати.

Фільм знято в останні роки існування Радянського Союзу, коли вже було передчуття майбутніх змін і того, що невлаштованість кризових років от-от має змінитися нібито чимось новим і кращим, так само як підліткові метання змінюються зрілістю, холодні місяці – теплими. Світло у фільмі використовується як візуальна метафора обмеженого погляду, площа видимого постійно то звужується, то розширюється. Герої та глядачі здебільшого бачать лише ті об’єкти, які вихоплює світло ліхтарика, фар, дискоболу на танцях, вікон і вітрин, решта ж об’єктів залишаються в темряві. Рідкісні кадри залитих сонцем весняних днів переломлюються крізь решітки, сітки, рами і зелене скло вікон в училищі, які створюють задушливе відчуття плавання в акваріумі, або життя «у пивній пляшці», за словами одного з героїв. Цю першу і наступну повнометражну картину Ігоря Мінаєва «Перший поверх» показали в «Двотижневику режисерів» на Канському кінофестивалі, наступні свої роботи режисер знімав уже у Франції.

Тінкор

За інф. Довженко-Центру

 

ma-vie-de-courgette

Мультфильм-номинант на премию «Оскар» «Жизнь Кабачка» 22 июня выйдет во всеукраинский прокат. Фильм увидят зрители в Киеве, Виннице, Днепре, Запорожье, Львове, Мариуполе, Одессе, Полтаве, Стрые, Сумах, Харькове.

Главный герой этой истории, 9-летний Икар, в сиротском приюте получил прозвище Кабачок. Окружение мальчика не всегда дружелюбно к нему, и ему приходится прикладывать много усилий, чтобы найти свое место в жизни, научиться доверять людям и завоевать сердце девочки по имени Камилль.

Мультфильм снят по мотивам романа Жиля Париса «Автобиография Кабачка», который в свое время впечатлил режиссера. «Эта история вернула меня в детство, когда я впервые увидел «400 ударов», «Хейди», «Бэмби», «Белль и Себастьян», сериал «Бездомный мальчик Реми», – рассказал Клод Баррас. 

В Украине «Жизнь Кабачка» уже продемонстрировали на открытии IV международного Фестиваля искусства кино для детей и подростков «Чилдрен Кинофест». А премьера состоялась во Франции, в рамках Международного фестиваля анимации в Анси. Там картина получила главный приз и приз зрительских симпатий. 

ma-vie-de-courgette

Клод Баррас предпочел работать с пластилиновой анимацией, так как посчитал, что таким образом зрителю будет легче считывать с экрана эмоции и отождествлять себя с героями. Для создания картины изготовили около 60 фонов и 54 куклы, каждая в 3 разных костюмах. В оригинале роли детей озвучили непрофессиональные актеры.

А вот в украинском прокате Кабачок говорит голосом известной актрисы Анастасии Гиренковой, которую очень хорошо знают в Украине в том числе и по её работам в озвучивании фильмов. Голосом Анастасии говорит Кевин в популярной американской комедии «Один дома». А в новом мультфильме Барраса Анастасия Гиренкова озвучила не только Кабачка, но и его подружку. 

ma-vie-de-courgette

По словам Анастасии, работа над озвучиванием мультфильма длилась около 2 часов – такова специфика работы. Актёр обычно не знает ни сюжета, ни характера персонажа, ни развязки, и идёт за героем, за его голосом.

«Особых секретов вживания в роль нет, кроме того лишь, что не следует стараться сделать лучше, чем оригинал. Кабачок мне сразу показался ранимым и недолюбленным, а его подружка, роль которой я также озвучивала – бойкой и решительной, как и подобает быть современной девушке», – сказала Анастасия.

Актриса говорит, что получает удовольствие от возможности за короткий период сыграть сразу несколько персонажей. По её словам, такая работа для неё – своего рода тренаж и одновременно хобби. 

«А вот что касается принципиального неприятия кого-либо из персонажей, – в моей практике не было предложений, вызывавших отрицательное или негативное отношение к работе. Я категорически отказываюсь от работы в проектах, связанных с мистикой. Но это никоим образом не относится к озвучанию. Ибо озвучание – это магия. А это совсем другая история!», – прокомментировала Анастасия Гиренкова. 

Помимо номинации на «Оскар» в качестве лучшего анимационного фильма, картина «Жизнь Кабачка» уже получила две французских национальных кинопремии «Сезар»: за лучший анимационный фильм и лучший сценарий.

Тинкорр

yan-gubskiy
yan-gubskiy

Ян рассказал о своих впечатлениях от съемок клипа группы Transylvania Damn Fun

Яну Губскому – уже 7. И сейчас, на летних каникулах, он много времени проводит в киевских съёмочных павильонах. Даже не успевает запомнить все съёмки, на которых бывает. Ян помогает маме, пиар-менеджеру, работать с журналистами, а в свободную минутку с огромным интересом наблюдает за трудом актёров и других специалистов, которые занимаются созданием видео.

На съемках клипа для румынской группы Transylvania Damn Fun на украиноязычную песню WTF, которые проходили в одном из съемочных павильонов Украинской Киностудии Анимационных Фильмов, царила голливудская атмосфера: кинорежиссер Любомир Левицкий решил сделать видео в формате экшн и с мистическим настроением. Над его созданием трудится команда американских профи, а съемки осуществлялись по голливудским технологиям. Полутемный павильон, освещенный лишь деревянными фонарями и отблесками пламени из бочки, собрал в своих стенах таинственных гостей-«вампиров», загадочных борцов, которые устроили на съемочной площадке почти настоящие «бои без правил». В их постановке приняли участие профессиональные файтеры и каскадеры, и среди них – актриса и топовая украинская девушка-каскадёр Карина Бершадская.

Ян увидел всё: как гримируются и работают актёры и каскадеры, как Карина дает интервью музыкальному телеканалу, как пылает огонь в бочке, как работают режиссер, операторы и весь продакшн. Он показал «Тинкорру» самые таинственные закоулки киностудии. Конечно, ведь Яну интересно наблюдать за съемками: он по-настоящему увлечен мультиками и фильмами! Ему очень нравятся «Охотники за привидениями», «Питер Пен» и многие другие ленты. А поскольку Ян уже не в первый раз наблюдает за процессом съемок на киностудии, он поделился с тобой своими впечатлениями и рассказал о тонкостях работы людей, которые делают кино.

– Здесь, в павильоне, продакшн, киносъемка. Актеры, операторы, журналисты, продюсеры… Чем они тут занимаются?

– Продюсер – это тот, который делает так, чтобы те, кто снимается… Чтобы их «занесли» с камеры в телек.

– То есть, для того чтобы человек появился в телеке, его нужно…

– …снять на камеру. Чтобы он рассказал, что у него за роль, что он будет делать.

kaskader

Актриса-каскадер Карина Бершадская общается с журналистами в съемочном павильоне

– И у тех людей, которые сегодня пришли сюда сниматься, есть какие-то роли?

– Да. Вот, например, я – вампир. У меня роль такая: я прихожу, высасываю кровь и улетаю.

Transylvania Damn Fun

На съемках клипа группы Transylvania Damn Fun

– Актерам не страшно такие роли играть?

– Нет. Они же дерутся не по-настоящему, а понарошку. Один другого хочет не по-настоящему ударить, а вот так (имитирует удар, в последний момент останавливая движение).

Transylvania Damn Fun

“Вампиры” охотно общаются с телевизионщиками в перерывах на съемке

– Ты разбираешься в единоборствах?

– Я на дзюдо хожу.

– Можешь оценить, как актеры дерутся, с точки зрения того, чему тебя учат на дзюдо?

– Ну там у нас не дерутся, драка – нет, это ни в какие ворота… Там – вполсилы.

Transylvania Damn Fun

Работа продакшна над фильмом – это труд очень многих людей

– Если не для камеры, а вообще… Зачем людям это все надо: драки, борьба?

– Если человек хочет добиться, чтобы его показали в телеке, он должен учиться, учиться. Без труда ничего не добьешься. Драки… Вот на моего папу один раз напали, и он отбился, потому что он учился борьбе. И если на тебя нападают, ты же должен как-то защититься? Должен?! У тебя должны быть какие-то навыки, какие-то условия! Суметь поставить подножку, ударить или еще что-то…

– Что тебе нравится из того, что тут делают люди, и что – нет?

– Я еще недолго здесь успел побыть… Мне нравится, как они переодеваются. Там прикольно: лицо облито кровью такое… Оригинально. Как у настоящего вампира. Или клык вставляют…

Transylvania Damn Fun

Каскадеры реализовали для клипа самый настоящий экшн

– А ты сам гримировался когда-нибудь?

– Да, гримировался. Но мама не видела. Я гримируюсь то в Ниндзя, то в Зомби…

– Это секрет? Об этом можно рассказывать?

– Маме – нельзя!

– Прикольно вот, что на съемках люди ходят в павильоне хаотично, занимаются каждый своим делом…

– Действительно, все так ходят… Один раз, я видел, один брат был вампиром, а другой супергероем. И они тут ходили так, будто они друг друга не знают! Мне так не нравится. Как-то это так…

Transylvania Damn Fun

Для группы Transylvania Damn Fun в Киеве снимают клип на песню на украинском языке

– Как ты думаешь, какая работа интереснее: актера или тех, кто там сидит в продакшне, за компьютером, и смотрит, какое видео получается? Или работа фотографа или журналиста?

– Монтаж!

– То, что там за компьютером делают? Ты сам пробовал? Блог ты еще не пробовал вести?

– Пока нет!

Интервью и фото: Teencorr

Больше фото – на странице Teencorr в facebook

anastasia-girenkova

26 мая в Киеве начался «Чилдрен Кинофест» – ежегодный международный фестиваль искусства кино для детей и подростков. Во время этого фестиваля ребята могут посмотреть немало интересных, современных и захватывающих мультфильмов и фильмов, созданных в Украине и других странах. 

В создании нескольких фильмов, которые вошли в фестивальную программу в этом году, приняла участие известная украинская актриса Анастасия Гиренкова. С раннего возраста она исполнила множество замечательных ролей в фильмах, которые дети с восторгом смотрели во всем мире.

Знакомься: это Настя!

Из-за детских звездных ролей о ней говорят: «девочка-актриса Украины», хотя Анастасия уже давно известна и своими «взрослыми» работами в кино и на телевидении, и их потрясающим качеством и количеством, и преподаванием. Кроме того, Анастасия – легенда современной украинской «озвучки»: в этой ипостаси она знаменита в роли Кевина в фильме «Один дома», которую озвучила в 1990 году.

Спустя два года, в 92-м, Анастасия сыграла главную роль в ярком и потрясающем украинском фильме «Натурщик», созданном командой звёзд 90-х: режиссером Виктором Василенко и обожаемыми в то время киевлянами известными украинскими актёрами Борисом Романовым и Галиной Опанасенко из Театра Драмы и Комедии на Левом берегу Днепра. Приняв участие в работе над «Натурщиком» наравне с большими профессионалами своего дела, в этом же году Настя озвучила роль Кевина в «Один дома-2». Ролями в «озвучке» Анастасия с большим удовольствием и очень профессионально занимается по сей день – благодаря этой её работе украинцы смогли увидеть немало американских лент. 

Все украинцы, которые любят кинематограф, отлично знают Настю в детских ролях. К примеру, в фильмах 80-х – «Будем ждать, возвращайся», «Маленький грешник», «Племянник». Фильмы с участием Анастасии – визитная карточка актерской работы в детском и молодежном кино.

anastasia-girenkova

“Иванко и царь Поганин”

Каждый ребенок и подросток помнит ее по ролям в фильмах для детей. Например, в «Иванко и Царь Поганин» Анастасия сыграла Повитрулю, и эта роль в 80-х годах сразу же сделала её одной из самых популярных девочек-актрис Украины. В 85-м Настя снова появилась на экране в роли Яны в ленте «Большое приключение», позже – во многих других фильмах. В 90-х годах украинцы видели Настю в нескольких ролях в разных постановках столичного театра Юного зрителя на Липках.  

anastasia-girenkova

“Будем ждать, возвращайся”

Анастасия Гиренкова – актриса, которая удивляет и захватывает зрителей глубиной и мощностью многих своих ролей и скрупулезным, выверенным, серьезным и очень профессиональным подходом к каждой работе. Как актрису ее создавала и выращивала сама жизнь – украинская реальность разных периодов в переходе от постсоветского кино к современному. Насте пришлось прочувствовать весь этот «дух времени», развиться в нем, впитать лучшее из традиций и опыта украинского кино и на основе всей этой удивительной, разнообразной, ошарашивающей базы создать свои собственные роли.

Вдумчивый актёр может всё

Анастасия – невероятно смелая и решительная актриса: кого она только не играла! Иногда в этой смелости она даже эксцентрична: может взяться за самую неожиданную роль, создать такой образ, на который многие другие не осмелились бы. Или реализовать перед камерой такой подход, который другим бы и в голову не пришел. Актерское мастерство само бегает за ней по жизни: Анастасия одним может казаться требовательной и сильной, другие увидят ее легкой и романтичной. Такой природный темперамент – мечта актёра, и Насте повезло. А ещё с самого детства, уже более 30 лет, Анастасия аккумулирует удивительный опыт общения с кинопрофессионалами, знаменитыми актерами и режиссерами прошлого. Она столько умеет и столько знает об украинском кино, что иногда кажется, что так просто не может быть. Но так есть. 

anastasia-girenkova

“Большое приключение”

Анастасия живет по принципу «быть знаменитым некрасиво», и актерское мастерство для нее – не развлечение, а серьезный труд. Но в институте и на киностудиях ей посчастливилось учиться у самых лучших профессионалов, которые передали ей знания и секреты мастерства. Потому и вышло так, что сейчас Настя – «носитель» профессиональных традиций и редкой информации об украинском кинематографе.

anastasia-girenkova

“Дубровский”

Анастасия – одна из немногих молодых актрис, которой свойственны действительная глубина понимания актерского мастерства и уникальный опыт, которые она очень успешно реализует в своем творчестве. Все знают: чтобы хорошо сыграть простое и суметь показать суть, нужно много опыта и глубины, способности прочувствовать и понять сложное. А ещё – знаний, как быть ёмким и выдать зрителю лишь самое главное. Поэтому так интересно наблюдать за Настиной работой в простых ролях. Ведь в кино Настя – с детства, и может в нем всё, ну или почти всё. И, в отличие от «актеров одного амплуа», она никогда не пугалась ни сложных драматических ролей, ни эпизодических, ни комедийных. Так что, если ты оказался на ее мастер-классе, и Анастасия поделилась с тобой своими знаниями и навыками, считай, тебе мега повезло: от нее ты узнаёшь многое об украинском кино минувших 30 лет. 

anastasia-girenkova

Анастасия Гиренкова на фотосессии

Новые работы уникальной «девочки-актрисы» ты можешь увидеть на фестивале «Чилдрен Кинофест-2017». В программе феста – фильмы, в которых Анастасия озвучила главные роли: «Молли Мун и волшебный учебник гипноза», «Жизнь Кабачка», «Маленький монстр» и «Вперед, в школу». Вот так на твоих глазах создается история украинского кино! Приходи смотреть!

Тинкорр

children-kinofest-2017

Сьогодні, у п’ятницю 26 травня, у столичному кінотеатрі «Київська Русь» відкрився «Чілдрен Кінофест» – IV Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків. Покази фільмів та фестивальні заходи відбуватимуться до 4 червня в 20 містах України. Зареєструватися може кожен. Для цього потрібно обрати місто і фільми для перегляду, а також заповнити електронну форму на офіційному сайті фестивалю.

На фест уже зареєструвалося понад 30 000 глядачів у 21 місті України. На відкритті виступила голландська арт-група PIPS:lab із інтерактивним світловим шоу, у якому взяли участь юні відвідувачі кінотеатру. Відкрили фестиваль швейцарською пластиліновою анімацією: стрічкою Клода Барраса «Життя Кабачка». Цього року картину відзначили французькою національною премією «Сезар» та номінували на «Оскар» за найкращий анімаційний фільм.

До конкурсної програми увійшло 7 фільмів для глядачів від 4 до 14 років. У позаконкурсній програмі можна подивитися добірку відреставрованих фільмів французьких засновників кінематографа – братів Люм’єрів. Програму впорядкував і прокоментував директор Каннського кінофестивалю Тьєррі Фремо.

На фестиваль приїдуть стрічки-фіналісти конкурсу короткометражних фільмів, які зняли українськими діти та підлітки. Це буде однією з найгучніших подій цьогорічного фесту. 10 картин-номінантів покажуть на великому екрані, привітають авторів, а спеціальне журі обере серед них переможця. Фестиваль закриє пригодницька стрічка «Лапа» Роберта-Адріана Пежо з Угорщини – фільм-володар Ґран-прі «Чілдрен Кінофесту–2016».

Традиційно в ролі фестивального журі виступлять глядачі: вони віддадуть свої голоси за вподобані картини. Переможця міжнародного конкурсу обиратимуть, підраховуючи глядацькі голоси. Назву стрічки-переможця оголосять на церемонії закриття 4 червня у фестивальному центрі, столичному кінотеатрі «Київська Русь». Закриє фест пригодницька стрічка «Лапа» з Угорщини, яка перемогла на «Чілдрен Кінофесті – 2016».

Нагадаємо, цього року «Чілдрен Кінофест» відбудеться вчетверте. Посол фесту – Катерина Бабкіна, письменниця, поетеса й сценаристка. 

За інф. «Чілдрен Кінофест»

childrenkinofest

Вже можна безкоштовно зареєструватися на покази фільмів «Чілдрен Кінофеста». Вони розпочнуться 26 травня. VI Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків триватиме до 4 червня. Покази фільмів та фестивальні заходи відбудуться в 20 містах України.

Зареєструватися може кожен. Для цього потрібно обрати місто і фільми для перегляду, а також заповнити електронну форму на офіційному сайті фестивалю.

childrenkinofest

Традиційно в ролі фестивального журі виступають глядачі: віддають свої голоси за вподобані картини. Переможця міжнародного конкурсу обирають, підраховуючи глядацькі голоси. Назву стрічки-переможця оголошують на церемонії закриття 4 червня в фестивальному центрі, столичному кінотеатрі «Київська Русь»

До конкурсної програми увійшло 7 фільмів для глядачів від 4 до 14 років. У позаконкурсній програмі можна подивитися добірку відреставрованих фільмів французьких засновників кінематографа – братів Люм’єрів. Програму впорядкував і прокоментував директор Каннського кінофестивалю Тьєррі Фремо.

На фестиваль приїдуть стрічки-фіналісти конкурсу короткометражних фільмів, які зняли українськими діти та підлітки. Це буде однією з найгучніших подій цьогорічного фесту. 10 картин-номінантів покажуть на великому екрані, привітають авторів, а спеціальне журі обере серед них переможця. Фестиваль закриє пригодницька стрічка «Лапа» Роберта-Адріана Пежо з Угорщини – фільм-володар Ґран-прі «Чілдрен Кінофесту–2016».

Нагадаємо, цього року «Чілдрен Кінофест» відбудеться вчетверте. Посол фесту – Катерина Бабкіна, письменниця, поетеса й сценаристка. 

За інф. «Чілдрен Кінофест»

nimi-nochi

Сьогодні, 11 травня, у Довженко-Центрі в Києві почнеться фестиваль «Німі Ночі». Це – єдиний в Україні та найбільший у Східній Європі фестиваль архівного кіно. 11 та 12 травня на фесті можна подивитися 5 музичних кіноперформансів. І серед них – 2 видатні українські прем’єри: «Тарас Трясило» режисера Петра Чардиніна та «Чорний хід» Леопольда Йєсснера й Пауля Лені. 

Перша стрічка – 72-хвилинна, українська, створена 1926 року. Друга – німецька, 40-хвилинна, відзнята 1921 року. Перший фільм пройде в музичному супроводі від Андрія Показа та Яківа Тарунцова, друга – з музикою від JULINOZA.

– Після віднайдення Любомиром Госейком у Французькій Сінематеці легендарного історичного бойовика «Тарас Трясило» (1926), точніше, коректного атрибутування фільму під архівною назвою «Татари», цілі покоління кіноархівістів мріяли повернути його в Україну. Нам це вдалося лише 2014 року після більше як двохрічних переговорів з французами, – розповів на своїй сторінці в соцмережі Іван Козленко, директор Довженко-Центру.

Головні ролі у цьому фільмі зіграли зірки українського кіно першої половини ХХ ст.: Амвросій Бучма, Іван Замичковський, Наталя Ужвій.

Новатор у режисурі та сценографії Леопольд Йеснер створив стрічку «Чорний хід» 1921 року. У фільмі – цікава акторська робота Генні Портен. Стрічку озвучать одеська композиторка та вокалicтка Юлия Запорожець та барабанщик Ігор Чеботарьов.

«Небувалий похід» – авангардистський експеримент Михаїла Кауфмана – це історія про колективізацію (індустріалізацію) українського села та боротьбу з безграмотністю. Стрічка лише 2015 року вийшла з архівів та була повернута до культурного обігу завдяки новій музиці, написаній композитором Антоном Байбаковим. На фестивалі відбудеться прем’єра повної версії музичного супроводу до фільму.

Шедевр китайського психологічного кіно «Богиня» (1934) вражає неперевершеною грою Жуань Лін‘юй, зірки китайського кіно. Фільм озвучить білоруський музикант Єгор Забєлов, найвизначніший акордеоніст білоруського музичного андеграунду.

Показ французької короткометражки «Антракт», знятої режисером Рене Клером у 1924, теж стане своєрідною прем’єрою. Фільм якнайкраще передає атмосферу Франції 20-х років – з вируючим життям, ексцентричними витівками художників та їхньою одвічною любов’ю до експериментів. До його появи причетні зірки європейського авангарду: Франсіс Пікабіа, Марсель Дюшан, Ман Рей. Музику до стрічки написав великий Ерік Саті, і вона прозвучить у живому виконанні оркестрів Supremus та Armonia Ludus під диригуванням Міхейла Менабде. Автор проекту – Дмитро Радзетський.

Спеціальна подія «Німих ночей» – виставка актуального мистецтва. Над її створенням працювала команда художників та арт-менеджерів, випускників Kyiv Academy of Media Arts (КАМА).

За інф. Довженко-Центру

 

Гран-прі IV Міжнародного фестивалю кіно та урбаністики «86» отримали режисерки Аня Калініченко та Маша Стоянова

У Славутичі відбувся IV Фестиваль кіно та урбаністики «86» із темою «Близькість». Фестивальні події розпочалися 28 квітня й тривали до 2 травня. Протягом фесту глядачі змогли подивитися 40 коротких і повних метрів. Ведучими фестиваля були Настя Станко і Василь Васильців. 

Імена переможців двох фестивальних конкурсів стали відомі 1 травня. Гран-прі в ІІ національному конкурсі авторського документального кіно «Пальма півночі» та приз глядацьких симпатій отримала режисерка Аня Калініченко зі стрічкою «Хто ти. Хто я». У конкурсі MyStreetFilms-РУБІЖ перемогла режисерка Маша Стоянова з фільмом «Ма», який отримав і гран-прі, і приз глядацьких симпатій. Спецприз отримала Марія Ворончук за стрічку «Гірник». 

Того ж дня відбулися ретроспектива фільмів Джона Сміта, ембієнти від формації «Одна Шістнадцята» та київського арт-простору «Плівка»: американської композиторки Крістіни Вантцу, яка живе й працює в Бельгії та створює звукові інсталяції, та NFNRNeither Famous Nor Rich, проект Олесі Онікієнко, яка створює електронну музику, пише для театру й співробітничає з українським експериментальним фолк-проектом Mokosho.

christinavantzou

Крістіна приділяє особливу увагу поєднанню музики та простору, особливо, коли мова йде про живе виконання. Фото: “86”

У день відкриття фесту показали фільми Марка Раймонда Вілкінса (Marc Raymond Wilkins) «Костя+«Той, що біжить із ножицями» – про красу диких танців і Костю, молодого співака постпанк-гурту зі Славутича, та «Славутичу, я люблю тебе!» – від багатьох молодих режисерів і режисерок. Відбувся перший вуличний концерт для органу й електроніки – від Grisly Faye та Julia Landau, та музична вечірка від DJ Anna Khvyl та SLYOZI AMBALA Анатолія Бєлова.

На Фестивалі кіно та урбаністики «86» також була пізнавальна дитяча програма: працювали дослідницькі студії, діти мали змогу дізнатися більше про цікаві професії, подивитися фільми для свого віку, побувати на спецзаняттях, прогулянках, відвідати ленд-арту, помалювати, пограти та знайти нових друзів. Діти могли відвідати фест разом зі старшими членами родини: вхід для пенсіонерів був безкоштовним.

Нагадаємо, ідеологи та команда фестивалю активно популяризують у Славутичі та в Україні документальне кіно, протягом року демонструють фестивальні фільми в рамках «86: Післямова» у різних містах країни.

Прийом аплікацій на конкурс-лабораторію MyStreetFilms – Рубіж було оголошено 1 лютого, відбір тривав майже 2 місяці. MyStreetFilms – Рубіж – проект для журналістів, активістів, громадських діячів, творчих людей, фантазерів і всіх любителів розповідати історії, можливість зняти кіно про свою вулицю, сусіда, своє місце чи місто в Луганській або Донецькій областях. На цей конкурс можна подавати проекти документальних, анімаційних, експериментальних і змішаних фільмів тривалістю до 15 хвилин. Досвід роботи з відео чи кіно не принциповий, хоч перевага надається проектам із візуальними матеріалами. У рамках MyStreetFilms – Рубіж відбуватимуться мініфестивалі у містах Сходу України – під назвою «86 Схід».

Тінкор

opennight

24-25 червня відбудеться ювілейний Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 20», який щорічно проходить влітку як огляд найцікавіших здобутків українського короткометражного кіно. Ще триває пошук офіційних майданчиків: шанувальники кіно можуть долучатися до фестивалю та організовувати синхронний перегляд кіно в своїх містах та селах.

Основним майданчиком фестивалю знову стане столичний Арт-причал. Покази й трансляції відбудуться більш ніж на 65-ти майданчиках України, у тому числі, зони АТО, та світу: у Польщі, Молдові, Білорусі, Німеччині, Португалії, Чехії, Молдові та Єгипті. Символом фестивалю цього року став паперовий кораблик–орігамі. Він курсуватиме кінематографічними водами фесту впродовж наступних 10-ти років.

26 квітня фестиваль розпочав відбір фільмів до конкурсної програми. Про це повідомив арт-директор фесту Михайло Іллєнко.

«Сьогодні ми оголошуємо всім, що прийом робіт на фестиваль відкрито, і запрошуємо всіх кінематографістів, починаючи від професіоналів і закінчуючи любителями, надсилати свої роботи», – зазначив він на прес-конференції.

Участь у фестивалі можуть брати короткометражні фільми: ігрові, документальні та анімаційні. Конкурсна програма збирає фільми та відео: українськомовні; двомовні, які відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію; будь-які фільми та відео вітчизняного виробника, якщо іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою. Заповнити онлайн-форму заявки можна на офіційному сайті «Відкритої Ночі». Вступний внесок – 100 грн., що будуть спрямовані до «Фонду взаємодопомоги». Дедлайн подачі робіт – 26 травня.

opennight

Фестиваль “Відкрита Ніч” традиційно відбудеться на Арт-причалі в Києві

Усі фільми, що візьмуть участь у конкурсі, змагатимуться за дві фінансові нагороди. Головна нагорода фестивалю становить 50 тис. гривень. Переможця фестивалю та приз визначатиме журі. Того, хто виграє кошти, зібрані через вступні внески у «Фонді взаємодопомоги», цього року визначатиме глядач SMS-голосуванням.

«Держкіно щороку підтримує кінофестиваль «Відкрита Ніч», адже він є дуже яскравим стартовим майданчиком для багатьох молодих українських кінематографістів. З кожним роком цей фестиваль все жвавіше набирає обертів, хоч і не змінює свою геолокацію», – розповів Сергій Неретін, перший заступник Голови Держкіно.

У 2017-му році фестиваль відзначиться розгорнутою ретроспективною програмою. Партнером програми стане Національний центр Олександра Довженка. Ретроспективна програма триватиме впродовж червня, а її завершенням стане живий кіноперформанс у день відкриття фестивалю – 24 червня на Арт-Причалі.

Нагадаємо, фестиваль «Відкрита Ніч» започатковано 1997 року.  

За інф. «Відкрита ніч. Дубль 20»

ivan-kozlenko-teencorr

Щоб люди могли дивитися кіно, його потрібно створювати, показувати, популяризовувати та зберігати. А оскільки кінематограф у будь-якій країні є складовою культури певного народу, його ще можна й потрібно вивчати, робити наукові спостереження, висновки та узагальнення, оформлювати їх у доповіді, монографії, публікації, презентації. Тобто, створення, зберігання, вивчення кіно, його популяризація – все це процеси, якими займаються люди, спеціалісти в своїй справі. Ці люди об’єднані в безліч організацій, які підпорядковуються державі, суспільству, або є приватними. Вони складають кіноіндустрію країни.

dovgenko-tsentre

Оновлений кіноархів Довженко-Центру. Фото: Тінкор

В Україні перші круті мультиплекси стали будуватися на початку нульових. Нарешті українцям стало де дивитися кіно. А як з’явилося де дивитися, як відродився кінопрокат, то й знімати стали більше, і про питання популяризації замислилися, і про збереження фільмів… Кіноіндустрія почала відроджуватися. Але до того було понад десятиліття розрухи, порожніх кінотеатрів, побудованих ще за СРСР – застарілих, вже немодних, мерзлих, із дермантиновими обшарпаними кріслами, старими екранами, без будь-якого сервісу. Режисери не могли знайти коштів на зйомки, бо показати готовий фільм було ніде. Актори масово сиділи без роботи або працювали тільки в театрах. Таке відбувалося в 90-ті роки.

Через те, що за радянських часів «центром» країни була Москва, вихідні матеріали усіх фільмів, знятих в Україні, відправлялися на зберігання до Всесоюзного державного фонду кінофільмів СРСР, а не до Києва. Національний центр Олександра Довженка як майбутній український державний кіноархів створили 1994 року, обговорювали можливість його розташування на столичній кіностудії Довженка, але за п’ять років об’єднали його з держпідприємством «Київська кінокопіювальна фабрика», яка за радянських часів виробляла кінокопії для всіх республік тодішнього Союзу, а з його розпадом практично втратила замовлення й потребувала реформування.

dovgenko-tsentre

Незабаром – відкриття книгарні на першому поверсі Довженко-Центру. Фото: Тінкор

Зараз Національний центр Олександра Довженка працює не тільки як державний кіноархів і не лише веде наукову діяльність щодо кіно, але й формується як модний культурний кластер української столиці, з озером, великим парком та ВДНГ по-сусідству. Сюди дуже зручно діставатися на відпочинок прямою маршруткою з Троєщини, Лісового, Дарниці, Русанівки та Березняків, з центру – також маршрутним таксі або пішки, з будь-яких інших районів міста можна просто доїхати на метро.

dovgenko-tsentre

Реконструкція приміщень Довженко-Центру йде повним ходом. Фото: Тінкор

У величезній будівлі біля станції метро «Голосіївська» вже восени відкриються сучасні локації для відпочинку киян та гостей міста, які захоплюються кінематографом та культурними процесами. У майбутній книгарні завершуються будівельні роботи. Вже готовий дизайн просторого холу на першому поверсі. У процесі – підготовка до вересневого відкриття Музею кіно. Також восени розпочнуть роботу коворкінг та медіатека. Ще планують створити театральну платформу. А стрічки фестивалів, які проводить Довженко-Центр, українці можуть дивитися вже, якщо слідкуватимуть за анонсами.   

dovgenko-tsentre

Дизайн-проект реконструкції одного з приміщень Довженко-Центру

Для Івана Козленка, директора Центру Довженка, фактично жити на будівництві, схоже, карма. «Менеджерити» державний фільмофонд, розробляти культурні проекти, будувати, реконструювати, фестивалити, звітувати перед державою та суспільством за прибутки та видатки установи й не зненавидіти кіно при цьому – що, невже не карма? А, а ще – слідкувати за поверненням в Україну українських стрічок, які вважалися втраченими, повертати їх глядачеві… Багато роботи. Тож ми прийшли розпитувати Івана про величезний ресурс, із яким йому як управлінцю так поталанило, і тепер необхідно впоратися.   

dovgenko-tsentre

Іван Козленко, гендиректор Довженко-Центру

– Чиновники минулого двадцятиліття якось намагалися зберегти українську кіноіндустрію. Тепер у нас є кінотеатри, приміщення для показів, культурні центри, є прокат. А були дні, коли могло здатися, що того всього довго ще не буде. Як ви вважаєте, чому в українському кіноменеджменті майже не йде мови про якусь спадкоємність?

– Тут якраз цікаво сказати не тільки про спадкоємність у кіноменеджменті, а взагалі у сфері кіно, чи вона існує. Тому що ми якраз спостерігаємо, що народжується покоління, яке або не перебуває, або заперечує попередній процес. Це особливо видно в естетиці, у відмові від цього канону поетичного кіно, яке було нав’язливим кодом, і в якийсь момент стало просто завадою для його розвитку.

– Хто був його репрезентантами?

– Я би не називав імен. У якийсь момент чиновники підхопили цю ідею, цю естетику як єдину репрезентативну для всього кіно. І в цьому була велика помилка. Вони готові були фінансувати, підтримувати в такому вигляді. Кіно українське в той момент втратило реальність. Воно зараз болісно до неї повертається… Останні три роки це спостерігається, що часом в ігровому кіно не можуть переконливо відтворити реальність. І це заперечення попереднього покоління в цьому сенсі, мені здається, якраз цілительне. Я думаю, що з точки зору менеджменту подібний процес також правильний.

– У тому менеджменті, пострадянському та навіть нульових років часто були режисери, відомі…

– У цьому, напевно, і була проблема, що режисери мають знімати кіно.

– Але був такий час, і мабуть, не могло бути інакше.

– Так, безумовно, це брак кадрів, який ми й зараз також спостерігаємо… Але я думаю, що в цьому була дуже велика проблема: неможливість перелаштуватися з планово-економічних правил – на правила, де треба проявляти ініціативу…

– Це перехідний час, який мав певні свої якості.

– Мені здається, що в певний момент люди мають бути чесними з собою, розписатися у власній неспроможності щось робити. Люди відчувають насправді, я вірю, що – от, їхні ресурси вичерпано. 

– Ну ось режисеру кажуть: іди, керуй… Відмовлятися від посади вважалося не комільфо.

– Ну так, це велика спокуса, звичайно. Зараз це питання має вирішуватися в межах нових ініціатив, а саме – на конкурсних підставах. Я думаю, що менеджмент у культурній сфері набагато ближчий до менеджменту у бізнесовій сфері в широкому сенсі, ніж, наприклад, творча робота.

– Можливо, якісь чиновники раніше намагалися щось зберегти – фонди, кінотеатри. Як вважаєте, чи їм це вдалося? Що вони нам передали?

– Як бачимо, ні, на жаль, не вдалося…

– Кінотеатри якісь залишилися в нас?

– Так, але… Ефект? Як майно вони збереглися. А як культурні центри, де відбуваються культурні процеси, де народжуються ідеї – чи збереглися? І я думаю, що неготовність до переосмислення, до трансформації призводить до того, що часом зусилля прикладаються туди, де, можливо, і не варто було.

– Тобто, ви думаєте, що в ті роки процес міг піти якось інакше?

– Якось іноваційніше. Я не знаю, я в той момент… Звичайно, не знаю, у яких люди опинилися обставинах… Це інституційна неспроможність, кадровий голод, які були дуже довго, років 10 чи 15. Україна була приречена на це, бо цей перехідний момент, поки з’являлися нові менеджери – він затягнувся. І вони мали з’явитися в нових культурних і мистецьких умовах, і це тільки недавно сталося.

tampere-kyiv

Столичний кінотеатр «Тампере» 2014 року повернули у власність міста
Кінотеатр «Тампере» у 2013 році приватизували орендарі, які отримали площі в оренду 2008 року. У 2014 році приватизацію «Тампере» визнали незаконною й повернули будівлю в міську власність.

– Можливо, якісь режисери-управлінці виявилися грунтом?

– Я не вірю в це. Це дуже велике питання. На жаль, у той момент волюнтаристським способом іменитих людей нагороджували посадами, щоб у такий спосіб визначити їхню значимість у сфері культури. Але я думаю, що це була така розтрата…

– Відбувалася така боротьба за фонди з бізнесом 90-х. І зараз є, наприклад, кінотеатри, які вийшли з власності міста…

– Ми ж розуміємо, що це була така подачка від влади, яка сама була корумпованою й вирішувала з бізнесом, в зручний для себе спосіб, питання – посадити туди людину, яка, можливо, менеджерськи не могла реалізувати якісь проекти. Дискредитувати таким чином всі реформістські ідеї. Сказати: «Вибачте, не виходить! Ось ми ж зробили як ви хотіли, ми поставили [когось на посаду]»… А інструментів не дали, безумовно. «І от не виходить! Ми пробували щось відреформувати…». Маніпуляції влади, яка була криміналізована і зрощена з бізнесом.

– Ішов якийсь процес, щось збереглося, щось не збереглося у власності. Це впливає якось на ваше життя ось зараз?

– Абсолютно ні. У нас якась трішки збочена в цьому сенсі ідеологія, що різні форми власності мають різну функцію чи преференції. За кордоном ніхто не визначає, приватна чи державна власність. Основний принцип – це ефективний менеджмент. А у якій власності перебуває майно…

zhovten

З київських газет осені 2000 року
Однією з перших ластівок відродження кінопоказу в Києві став кінотеатр «Жовтень». 14 листопада «Жовтень» відкрився після ремонту. У кінотеатрі відремонтовано зал першого поверху, встановлено великий напівсферичний екран і звукову систему Dolby digital. Назву «Жовтня» змінювати не стали з надією, що в нового покоління вона буде асоціюватися з романтикою й красою осіннього місяця.

– Були ж і заклади, які все-таки перепрофілювалися – індустрія їх втратила.

– Ну, тож не було попиту, на той момент. Це ринок, усе ж таки. Значить, люди не ходили в кіно. Значить, не могли кінотеатри працювати, виконуючи свою статутну діяльність. Не так багато талановитих менеджерів-управлінців, як Людмила Горделадзе, які змогли прилаштуватися і в рамках муніціпальної власності. Є приємні винятки. Але ми розуміємо, що це винятки. А більшість кінотеатрів спіткала доля неприємна. Вони були об’єднані в мережу [КП «Київкінофільм»], я був у експертній комісії, яка визначала переможця конкурса на директора. І в мене питання, чи мають вони працювати, вже тоді було: його не поставили, бо ми стояли перед фактом, що ця мережа є. 

– Як менеджер, зовсім не відчуваєте себе спадкоємцем попердніх двох десятиліть?

– Тільки в своїй інституції. Тут я розумію, знаю, хто чим займався. Ганна Чміль, яка засновувала Центр. Власне, це людина, яка керувала 15 років кіно. Серед великих її достягнень – створення Центру Довженка. І тут я відчуваю певну спадкоємність. Потім, Сергій Тримбач… А те, про що ви говорите – це для мене дещо абстрактно, бо я зростав в іншому місті… На індивідуальному рівні, якщо екстраполювати це на Одесу, де я зростав і де бачив занепад і нищення кінотеатрів, – у мене це викликає ностальгію й дуже неприємні переживання. Але в якихось обставинах це об’єктивний процес. 

– Зараз якийсь ресурс є? Є від чого рухатися далі?

– Безумовно, є. Ресурс – це люди.

– Чи має якось передаватися досвід режисерів і акторів 90-х – покоління, яке іноді називають «втраченим»? Адже воно назнімало фільмів! Таких, у стилі тих років. Наприклад, «Натурник» режисера Віктора Василенко, з Борисом Романовим, Галиною Опанасенко та Анастасією Гіренковою в ролях… Крутий український фільм, і – такі «90-ті-90-ті»…

naturnik-1992

Кадр з українського фільму “Натурник”, реж. В. Василенко

– Для мене кіно цього періоду – величезне відкриття насправді. Це дивовижне кіно. Ми робили ретроспективну програму на Одеському кінофестивалі, присвячену кіно 90-х, де було про відкриття таких фільмів як «Шамара». Це дививожне кіно, воно цікаве тим, що це – вердикт часу. Блискуче передані відчуття часу, обставини часу, приреченість часу, дивовижно… Надходить час, коли воно почне перевідкриватися. Тому що от ми це відчуваємо зараз… Це немов би нішеве, науковий інтерес зараз поки що. Але ми розуміємо, що ми сформовані цим часом. І якщо він не буде відрефлексований, то буде ще одна лакуна в нашій історії, в нашій ідентичності. От Наталя Андрейченко зі «Шамарою», – вона кіно зняла: абсолютний шедевр… «У тій області небес» Ігоря Черницького… Я не знаю, чи вони зараз можуть знімати, але те, що за допомогою їхніх фільмів, їхнього досвіду може бути відрефлексований досвід 90-х… Не як у Росії – досвід негативного темного часу, руїни, а як досвід конструювання державності.

naturnik-1992

“Натурник”, кадр з фільму. У головній ролі – відомий київський актор Борис Романов (справа)

– Багато тих фільмів озвучені російською.

– У чому проблема? Ми показуємо. Це нормально, такий був час. Таке кіно більш правдиве, їм вдавалося відтворювати реальність набагато більш тонко й точно, ніж нинішні режисери. Тут немає ніякої проблеми, просто воно має бути науково переосмислене, це дуже важлива річ. Ми робимо таке час від часу. Ретроспектива була показана і в Одесі, і в Києві. Це були фільми від 1989 до 1994 років.

perekhidniy-sindrom

У 2016 році 7 Одеський міжнародний кінофестиваль та Національний Центр Довженка представили українську ретроспективу «Межі волі: незалежність з обох боків екрану». У 2015 році Центр Довженка провів програму кінопоказів «Перехідний синдром: Українське кіно 1990-х»

– Не всі хочуть згадувати ті роки: мовляв, «утрачене покоління», «посиденьки на кіностудії»… 

– Це – індивідуальні долі митців, і в сенсі дослідження того пласту культурного це – дуже похідний і маргінальний момент. Треба досліджувати конкретне явище. Як явище ми назвали переход чи переломне кіно, від цього перелому до пошуку, віднайдення нової ідентичності. Кіно, яке прокламатизує взагалі питання ідентичності, в обставинах культурних, політичних, економічних. Вони багато в чому були неуспішними. Їм не вдалося створити успішну державу. Я не маю на увазі режисерів, я маю на увазі покоління. Якщо ми проаналізуємо… Де там були помилки, де вони мали успіх, де їх спіткала невдача… Для мене це найцікавіший, після 20-х років, період.

– Тоді це був, практично, андеграунд.

– Андеграунд. Проблема в тому, що вже тоді не було прокату. Це покоління забуте, загублене покоління… І якщо зараз привідкрити, ми побачимо, що у нас не має дірки в нашій історії, що 90-ті роки – це не просто морок, тінь, «нічого не відбувалося»… Відбувалися дивовижні експерименти, новаторські речі.

– Ті режисери 90-х, хто здатен зараз говорити, вони про свої фільми якось говорять. А ті, хто вже не здатен – як із їхніми роботами бути?

– Фільм же створює не тільки режисер: є оператори, композитори, актори… Багато свідків, які засвідчували проект. Ми цей період окремо досліджуємо.

Інтерв’ю: Поліна Аксьонова, журналіст

Фото: Тінкор,

fb Довженко-Центр

interview || Співати в Опері, бути собою || Знаменитий український бас Тарас Штонда — про оперні спектаклі майбутнього, підкорення європейських сцен і шкільні уроки музики

Children_Kinofest_2017

7 фільмів для глядачів від 4 років увійшло до конкурсної програми IV Фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест», який відбуватиметься в Україні 26 травня – 4 червня. Сьогодні, 18 квітня, організатори оприлюднили програму кінофестивалю.

Усі фільми цьогорічної програми відібрали на найбільших європейських кінофорумах. Поза конкурсом представлено колекцію фільмів братів Люм’єрів.

Children_Kinofest_2017Відкриється «Чілдрен Кінофест 2017» французькою анімаційною стрічкою «Життя кабачка». Цей фільм про дружбу підлітків отримав премію «Сезар» за найкращий дебют та оригінальний сценарій, а також був номінований на премію «Оскар».

Фентезі «Хлопчик у золотих штанях» (Швеція-Данія) здобув приз глядацьких симпатій на Cinekid, найбільшому європейському кінофестивалі для дітей. За сюжетом, герой знаходить чарівні штані, з кишені яких можна нескінченно виймати грошові купюри.

Цього року у програмі «Чілдрен Кінофесту» вперше представлено фільм з Латвії. «Люблю тебе, мамо» – повчальна історія про те, як маленька брехня може призвести до серйозних наслідків. Стрічку Яніса Нордса критики оцінили високо: фільм отримав премію дитячої секції Generation Kplus Берлінського кінофестивалю й був висунутий від Латвії на «Оскар» за кращий фільм іноземною мовою.

Children_Kinofest_2017Стрічка «Моллі Мун і чарівний підручник гіпнозу» з Великої Британії – це екранізація бестселера англійської письменниці Джорджії Бінг. «Вперед, до школи!» – комедія з Данії, у якій ідеться про хлопчика, у якого є власне правило – порушувати правила дорослих. Мультфільм «Маленький монстр» від шведського ілюстратора, режисера й сценариста Теда Сигера – це історія про клан чарівних чудовиськ, які чекають на поповнення в родині. Україну в конкурсі фестивалю представляє фентезі-мультфільм «Микита Кожум’яка». Казка Манука Депояна, яка зібрала на батьківщині понад 11 млн. гривень, також вийшла в прокат у Польщі й Туреччині, а тепер побореться за глядацькі симпатії гостей «Чілдрен Кінофесту».

Переможця конкурсної програми фестивалю визначать глядачі. Кожен гість на вході до кінозалу зможе отримати бюлетень для голосування.

Children_Kinofest_2017Поза конкурсом на глядачів чекає екскурсія до витоків кіно разом зі стрічкою «Люм’єр!». Колекцію відреставрованих робіт братів Люм’єрів склав Тьєррі Фремо, директор Каннського кінофестивалю і один з головних кіноманів світу. Із його коментарями старовинні фільми перетворюються на сучасну комедію, яка розсмішить і дорослих, і дітей.

На закритті фестивалю традиційно покажуть фільм, що отримав Гран-прі минулого року. Тож глядачі побачать угорський фільм «Лапа» Роберта-Адріана Пежо, заснований на реальних подіях.

Children_Kinofest_2017Одним із головних показів нинішнього року стане добірка стрічок, що вийшли у фінал конкурсу дитячих короткометражних фільмів. 10 найкращих картин-конкурсантів будуть показані на великому екрані, а спеціальне журі обере серед них переможця. Прийом заявок на конкурс закінчується 20 квітня.

Цього року «Чілдрен Кінофест» охопить 20 міст по всій Україні. Вхід на всі покази – безкоштовний. Попередня реєстрація на безкоштовні покази стартує 15 травня на сайті фестивалю. Частина місць виділяється організованим групам дітей із особливими потребами, дітей-сиріт, потерпілих від конфлікту на сході України.

Нагадаємо, почесним послом фестивалю є Катерина Бабкіна, українська письменниця, колумніст, сценарист, драматург.

2016 року фестиваль відбувся у 18 українських містах і зібрав понад 30 000 глядачів.

 

 Children_Kinofest_2017

festivaldecannes

19 квітня в Києві представники української кіноіндустрії презентують представництво України на 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі, який відбуватиметься 17 – 28 травня.

У головний конкурс цьогорічного Каннського кінофестивалю вже відібрано фільм Сергія Лозниці «Лагідна». Він конкуруватиме з 17 іншими стрічками, що увійшли до конкурсної програми. У створені цієї картини взяли участь французькі, російські, німецькі, литовські та нідерландські компанії. Головний продюсер картини – Маріанна Слот, Франція. Сергій Лавренюк продюсував фільм від імені української компанії-ко-продюсера.

Cannes Film Festival 2017-loznitsa

Кадр з фільму “Лагідна” Сергія Лозниці

Сценарій фільму «Лагідна» асоціюється з однойменним твором Федора Достоєвського. Жінка живе на самоті на околиці російського села. Одного разу вона отримує посилку, яку раніше надіслала своєму ув’язненому чоловікові. На ній напис: «повернути відправнику». Шокована й розгублена, жінка не бачить іншого вибору, окрім як відправитися у в’язницю в віддаленому районі країни на пошуки пояснень. Так починається історія про боротьбу проти цієї непроникної фортеці, в’язниці, де сили соціального зла завжди на варті. Зі страхом перед насильством і приниженням героїня все ж таки вирушає в подорож у сліпому прагненні до справедливості.

Також на Каннському кінофестивалі Україна цього року матиме павільйон на професійному майданчику кінофестивалю – кіноринку Marché du Film. Координуватимуть це українське представництво Держкіно України, Українська Кіноасоціація, Асоціація Кіноіндустрії України, Асоціація продюсерів України, КМКФ «Молодість» та інші.

Нагадаємо, Тьєррі Фремо, директор Каннського міжнародного кінофестивалю, цьогоріч оголосив офіційну програму конкурсу в четвер 13 квітня. 

Також нагадаємо: Сергій Лозниця, український кінорежисер, народився в Києві. 1997 року Сергій закінчив Російський державний інститут кінематографії (ВДІК) у Москві, де вивчав художнє кіно. Документальні фільми знімає з 1996 року. Здобув  визнання як документаліст, отримавши понад 17 нагород. Стрічка «Щастя моє» стала його дебютом у ігровому кіно. Її прем’єра відбулася в головному конкурсі Каннського кінофестивалю. Згодом фільм «В тумані» також був представлений у конкурсі та отримав приз ФІПРЕССІ.

19 – 23 квітня відбудеться Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів. 

26 мая – 4 июня в столице будет проходить IV Фестиваль искусства кино для детей и подростков «Чилдрен Кинофест».

Тінкор

Ja

Вчера, 12 апреля, в столичном кинотеатре «Жовтень» состоялись третий предпоказ нового фильма JAMALA.UА, встреча с творческой группой фильма и музыкантами из коллектива Сусаны Джамаладиновой. Уже сегодня фильм Анны Акулевич и Олега Фиалко JAMALA.UА выходит в национальный прокат.

Сама идея сделать такой фильм показалась нам совершенно конъюнктурной, рекламной – «чистый маркетинг, никакого творчества». Мы посчитали, что те, кому интересны песни Джамалы, посмотрят, примут и обсудят ленту и без нас. Почему-то уже одно название фильма убеждало в том, что лента вышла исключительно для поклонников творчества певицы. Поэтому мы всей редакцией пропустили два предыдущих предпоказа фильма.

Но любопытство к документалистике и к новым достижениям украинской режиссерской школы победило. И, объективности ради, мы посмотрели фильм на третьем предпоказе. И не пожалели, наоборот.

Документальный фильм снят практически как хроника: ситуации из жизни Джамалы за месяцы до победного выступления на «Евровидении-2016» в Стокгольме и в период участия в этом конкурсе. Камера «ходила» за Джамалой почти постоянно. Понятно, что материала набралось много, и задача режиссера была – выбрать и смонтировать. Анна Акулевич и Олег Фиалко сделали легкий фильм, без «перегруза» и полный динамики.

О Джамале снимали сознательно, выбрав героиню, убедив инвестора. Но вообще в таком сюжете на месте Джамалы в фильме мог бы оказаться любой известный музыкант: были бы те же репетиции, то же закулисье, продюсеры, водители, плотные графики… Показать все это можно, снимая хронику работы любой «медийной» персоны. Известный человек и хроника какого-то периода его жизни, бэкстейдж – что тут такого необычного?

«Поместить» во весь этот околосценический антураж реального героя с конкретным именем – гораздо сложнее, чем просто отснять. Так, чтобы музыкант не смотрелся «одним из», «очередным, о ком снимают», а предстал максимально естественным и поэтому особенным.

Ja

Кадры из фильма. Фото: Довженко-центр

Любой из нас – самая уникальная и неповторимая личность, и любой из нас носит свитшот и кроссовки, и хотя бы раз выходил на сцену. А может, и не раз. О любом из нас можно снять подобную киноисторию, и выйдет неплохо. Но что делает персонажа такого фильма героем, на которого направляют свет софитов, камеры, микрофоны?

Талант. Такой, при котором герою нет надобности объяснять всем, почему и зачем он на сцене. Талант, с которым герой может просто жить своей обычной жизнью, ходить по улицам, ездить в автомобиле, но то, что он делает по жизни, при этом будет иметь значение для окружающих.

Ja

Кадры из фильма. Фото: Довженко-центр

В фильме JAMALA.UА ясно показано, как Джамале никогда не приходится никому объяснять, почему она на сцене. Она там, и всё. Она там, где её место. И необходимость проживать все эти ситуации с «медными трубами», славу, популярность – не амбиция, не высосанное из пальца стремление пообезьянничать в объектив, а часть ответственности. Той, которую принимает на себя артист, чтобы оправдывать свое присутствие перед залом. Такая жизнь – работа, и выдержать ее можно лишь если у тебя действительно есть талант, и ты вправду способен классно петь для людей.   

Всегда интересно смотреть фильмы о сцене как об этическом кодексе. Из которых понятно, что человек, не обладающий талантом и к нему – определенным воспитанием и качествами натуры, быть на ней не сможет.

Ja

Кадры из фильма. Фото: Довженко-центр

Создатели фильма смогли показать настроения в коллективе Джамалы – вот это всё о том, как свита делает короля, зачастую оказываясь вынужденной принять отсутствие признания, узнавания и популярности для себя в пользу кого-то одного. Принять, что главная звезда – кто-то другой. В фильме есть о том, как никто из музыкантов не тянет одеяло на себя, как это часто бывает в группах, не ищет славы и признания, а просто делает своё дело, которое является частью общего.  

Около $40000, поддержка немецкого инвестора, несколько месяцев работы – и фильм получился, теперь можно смотреть. Расширить границы своей реальности: увидеть, что люди даже тут, в Украине, совсем рядом с нами живут иначе, как-то по-своему. Поразмышлять о том, что кроме позерства, жизнь может наполнять что-то еще, и что жить на камеру – это совсем не главное и не такое уж важное, как некоторым иногда кажется. Понаблюдать за тем, как и что артист делает, чтобы что-то дать своей публике, рассказать ей какую-то историю. Удивиться тому, как режиссерам удалось об этой истории сделать свою и… твою. Ведь этот фильм о Джамале – он в чем-то немножко и о тебе, правда?

С 13 апреля фильм можно посмотреть в 13 городах Украины, в 30 кинотеатрах. 

Текст: Тинкорр

Фото: Довженко-центр 

KISFF-2017: пошуки «нового» кіно та нового у кіно || Чекін 19 - 23 квітня, Київ, локації за програмою

На Київському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів можна буде побачити близько 300 стрічок з понад 52 країн світу.

13 стрічок представлять у Міжнародному конкурсі, 9 – у Національному. До національного конкурсу увійшли роботи Станіслава Битюцького – «24», Лізи Бабенко – «До фігури батька», Анни Любинецької – «Київ Москва» та інші. Переможець Національного конкурсу отримає грошовий приз від фестивалю та його партнерів. 

Обидві програми судитиме професійне міжнародне журі. До його складу ввійшли Станіслав Данілішин, німецький продюсер українського походження, співзасновник німецької кінокомпанії Factory Films, Софі Гоєтт — канадська режисерка, чиї фільми неодноразово були в конкурсах Локарно, Торонто, Sundance, Роттердаму, Юкка-Пекка Лааксо, директор одного з найстаріших фестивалів короткого метру, Tampere Film Festival, член Європейської кіноакадемії та виконавчий директор кіноцентру в Тампере. Українські роботи оцінюватимуть Марі-Елен Ріу, директорка одного з найважливіших канадських фестивалів REGARD, кінокритик, член FIPRESCI Васіліс Економу та Іріс Блауенштайнер — австрійська режисерка та сценаристка. 

KISFF guests

Гості цьогорічного KISFF

У фокусі нинішнього KISFF — пошуки «нового» кіно та нового у кіно, роздуми про мистецьку цінність, українське кіно сьогодення та минулого, шоукейси західних кіношкіл та вибраних фестивалів короткого метру. За словами організаторів, цьогорічний конкурс об’єднав у собі чесні, чуттєві та безкомпромісні фільми, персонажі яких зберігають свої переконання та залишаються вірними своїм ідеалам, не зважаючи ні на що.

Свої програми представлять анімаційне відділення угорської кіношколи MOME, берлінська кіношкола DFFB та празька FAMU. Кращі фільми своїх програм представлять фестивалі: канадський REGARD, польський Zubroffka, а австрійський Vienna Shorts покаже селекцію фільмів для дітей та підлітків, створену спільно з Vienna Film Museum. Усі програми будуть особисто презентовані представниками кіношкіл та фестивалів.

На фесті буде показана одна з традиційних must-see добірок «Фестивальні хіти». До неї увійшли переможці та фаворити численних фестивалів світу. А у добірці «Краще з KISFF: 5 років» можна буде подивитися фільми, що запам’яталися кураторам програми KISFF за роки роботи.

Авангардне та експериментальне кіно буде представлено в програмі Roots Avantgarde Roots і в програмі La La Lavantgarde – експериментальні фільми з Лос-Анджелесу. На поціновувачів медіа-арту чекає програма фінських робіт від Av-arkki. Також покажуть широку панораму фільмів представників Оберхаузенського маніфесту. Крім того, на фестивалі покажуть Queer Classics: короткий метр 90-х – ретроспективу фільмів одного з найбільших ЛГБТ кінофестивалів Frameline.

Просто неба, в парку, можна буде подивитися добірки In The Mood for Love та Family Matters, присвячені романтичним та сімейним стосункам, а також збірки «Комедії» та «Жахи».

Основну частину фестивальної програми можна буде подивитися в кінотеатрі «Україна». Авангардні та ретроспективні програми – у кінотеатрі «Ліра», open-air перегляди кіно під зорями відбуватимуться в Маріїнському парку.

У столичному Будинку Кіно 20 квітня відбудеться подія Sound&Vision – 5 українських гуртів продемонструють результати своєї роботи зі створення музичного супроводу для короткометражок. Назви чотирьох груп уже відомі: YUKO, Ptakh_Jung, LVNA, Son Sovy, а 14 квітня можна буде дізнатися про п’ятого учасника події. 

Sound&Vision

Також у рамках фестивалю відбудуться події для представників кіноіндустрії, працюватиме Short Film School. 

Тінкор

Children_Kinofest_2017

IV Фестиваль искусства кино для детей и подростков «Чилдрен Кинофест» пройдет в Украине с 26 мая по 4 июня 2017 года. Фестивальную программу объявят 18 апреля. Совенок Чарли и в этом году будет главным символом фестивального бренд-бука. Каждый поклонник кинофеста может сам убедиться в этом, ведь уже опубликован официальный постер.

В этом году вдохновением для нового образа Чарли послужили работы Энди Уорхола – известнейшая серия портретов выдающихся личностей, выполненная в стиле поп-арт. А совиный квартет на постере символизирует то, что в нынешнем году