fbpx
Close Sidebar
functional photo
4 вересня у приміщенні Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану відбулося урочисте нагородження переможців конкурсу на здобуття третьої Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Олександра Капіноса і, зокрема, оголошення та нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу етноблогерів.

У межах заходу переможці, учасники конкурсу та їхні батьки відвідали з екскурсією алею Героїв Небесної Сотні та народний Меморіал, вшанували героїв ударами у Дзвін Гідності. Вони також завітали до Музею Івана Гончара на особливу програму з традиційними співами, танцями та забавами, майстер-класами з виготовлення глиняних свищиків, малюнку на склі. 

Чотирьом призерам конкурсу організатори приготували подарунки – брендовані конкурсною айдентикою смартфони та запрошення на майстер-клас із відеомонтажу. Його провела Дарина Кульчицька, авторка та режисерка проєкту «Характери Гідності» та кліпу «Сторожа Гідності», присвячених Героям Небесної Сотні. Також можливість взяти участь у майстер-класі із відеомонтажу отримали найактивніші учасники конкурсу. 

Завданням Відзнаки імені Олександра Капіноса є збереження національної пам’яті українського народу, формування та розвиток національної свідомості громадян, підтримка проєктів, спрямованих на систематичні зміни в громадах через реалізацію освітніх, культурних, соціальних, екологічних ініціатив.

Цьогоріч у межах Відзнаки провели Всеукраїнський конкурс етноблогерів на честь Сашка Капіноса. До участі запросили дітей та підлітків віком від 7 до 17 років з усієї України. 

Ідея цьогорічного конкурсу – заохотити дітей створювати контент на тему української традиційної культури у соціальній мережі Instagram. Таким чином популяризувати вивчення і збереження культурної спадщини українського народу – живих давніх традицій, звичаїв, обрядів, народних танців та пісень, гри на традиційних народних інструментах, народних ремесел. 

Завданням учасників було розпитати у батьків, бабусь, дідусів, старших людей про те, як раніше святкували Різдво, Великдень та інші народні свята, як називався одяг, в який вбиралися, посуд, в якому готували та споживали їжу, які готували страви, про родинні реліквії, які передаються від покоління до покоління, старовинні дитячі ігри, особливості побуту, народних ремесел і традиційних знань, діалекти української мови і місцеві говірки, народні обряди чи пісні. Другим важливим завданням для дітей та молоді було цікаво розповісти про ці явища в Instagram.

– Ми йшли до цього урочистого дня довго і напружено, але водночас з великою надією і передчуттям радості. Прагнули не просто залучити до традиції вшанування Героїв Небесної Сотні школярів, а створити умови, аби діти самі віднайшли найактуальніші для них способи пам’ятання. Так наш інформаційний простір поповнився багатьма сотнями фото- і відеоблогів з різних регіонів, міст, сіл, середовищ. Учасники конкурсу пізнавали рідний край і його етнотрадиції у пам’ять про їхнього сучасника Сашка Капіноса, виявляючи хист, знання і позицію, набуваючи новий важливий досвід – бути свідомими, активними і відповідальними громадянами, люблячими традиції свого народу і готовими захистити свою країну, – говорить член журі Конкурсу, генеральний директор Національного музею Революції Гідності, етнолог, кандидат історичних наук Ігор Пошивайло. 

На конкурс зареєструвалися 240 дітей з усіх областей України. За 55 днів етнодосліджень – з 5 квітня до 30 травня – учасники створили близько півтори тисячі дописів.

– Коли ми вимріювали конкурс, то ще повністю не могли передбачити, які важливі результати він дасть. У блогах учасники висвітлювали для читачів красу українських традицій. Та разом з тим вони стежили за дописами один одного, коментували та підтримували – так формується справжня спільнота етноблогерів. А з підтримкою та порадами досвідчених блогерів, що є амбасадорами конкурсу, ця спільнота стає ще міцнішою. Тому з радістю можемо сказати, що мрія Сашка Капіноса про те, аби діти та молодь цікавилися нашими традиціями, здійснюється, – розповідає Олена Котляр, кураторка Відзнаки імені Олександра Капіноса.  

Заявки оцінювало фахове журі, до якого увійшли провідні етнографи, фольклористи, музеєзнавці, блогери, культурні діячі України та рідні Героїв: Петро Гончар, Данило Гайдамаха, Олена Капінос, Ігор Пошивайло, Мирослава Вертюк, Дарина Кульчицька, Тетяна Пошивайло, Тетяна Фірлей, Наталія Хоменко, Сусанна Карпенко, Олена Котляр, Валерій Гладунець.

Амбасадорами конкурсу виступили відомі українські TikTok- та Instagram-блогери: Данило Гайдамаха, відомий під псевдонімом «Чорнобровий», який за допомогою своїх відео надихає людей говорити українською, Тетяна Фірлей та Анастасія Свідерська.

Нагадаємо, що Відзнака імені Олександра Капіноса заснована у 2018 році. Натхненниками Відзнаки є Олена Котляр і Родина Сашка Капіноса. Проєкт «Відзнаки Героїв», зокрема Відзнака імені Олександра Капіноса, втілюється завдяки фінансовій підтримці небайдужих людей.

Олександр – Сашко, як його називали рідні й друзі – Капінос – Герой Небесної Сотні, Герой України. Мешкав у селі Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. Навчався у Львівському лісотехнічному інституті. Голова громадської організації «Патріот Волині». У 2012 році брав участь в акціях протесту проти «мовного закону», голодував упродовж 12 днів. Під час Революції Гідності належав до сотні «Волинська Січ». За незламний дух мав псевдо «Кремінь». Тяжко поранений під час протистояння на Майдані в ніч з 18 на 19 лютого. Помер у лікарні після складної операції. Сашкові Капіносу було 29 років.

functional photo
15-річна херсонська школярка винайшла спеціальне біоплато, яке очищує водойми без механічного втручання в екосистему. Свій проєкт дівчина відправила на щорічну Олімпіаду геніїв у США, посіла третє місце й отримала стипендію на навчання в Нью-Йорку. 

Вікторія на Олімпіаді була одною з 1,5 тисячі учасників. Створити винахід їй допомогла родина. В родині Віки люблять сплавлятися на байдарках, і під час такого сплаву члени родини помітили, що вода, де росте комиш і рогоз, чиста на відміну від тих місць, де ці рослини не ростуть. Дівчина з мамою та старшою сестрою придумали, як укорінити комиш на пісчаних грунтах, як у річках. 

«10 метрів квадратних цього біоплато за день очищує 1 кубометр забрудненої води», – стверджує школярка. Винахід дівчини може стати в нагоді в питанні очищення Дніпра. 

За перемогу в конкурсі Віка отримала стипендію в 15 тис. доларів на рік, але скористатися нею не може, бо навчання вартує біля 70 тис. доларів, які потрібно докласти самостійно. У родині Вікторії таких грошей немає.

Вікторія з батьками мріють утілити свій проєкт у практику, щоб їхній винахід очищував українські водойми. Спеціалісти кажуть, що таким чином очистити водойми цілком імовірно.

За інф.: ТСН

Скріншот: ТСН

functional photo
Учитель історії та правоведення Василь Маслей, який став відомий завдяки своєму танцю на випускному вечорі в селі Маячка Полтавської області, у цьому році став директором школи – 6 липня виграв конкурс і чекає на офіційне призначення.

Танцювати на випускному вечорі для вчителів школи в Маячці є традицією з 2017 року. Відео, що з’явилося у Facebook Нехворощанської ТГ, стало неймовірно популярним, а з ним став зіркою й сам учитель. У серпні цього року 31-літній Василь Маслей очолить школу в Маячці, яку колись закінчив сам.

Дехто закидає молодому директорові, що він станцював під російськомовний хіт Galibri & Mavik – Євгенія Трухіна і Александра Фомєнкова, артистів лейблу FOMENKOF Music. Утім, починати розмову, насамперед, потрібно з того, який контент, що крутиться в українському радіо-етері, чують діти. Можливо, після такої реклами хіта про Федеріко Фелліні Галібрі та Мавіку варто заспівати українською.

functional photo
29 серпня в Київському Палаці дітей та юнацтва відбулася щорічна благодійна акція #Шкільнийпортфель для дітей з аутизмом.
Цьогоріч в благодійному заході взяв участь композитор, піаніст-віртуоз Євген Хмара з програмою «Музика, що зцілює». Музикотерапія для діток з аутизмом створила незабутню атмосферу в концертному залі Палацу.
 
functional photo
 
Фото: КПДЮ
functional photo
3 – 8 вересня, на базі яхт-клубу Київського Палацу дітей та юнацтва, традиційно відбудеться Чемпіонат України з вітрильного спорту серед юнаків і дівчат.

Протягом тижня в акваторії Київського моря поблизу Вишгорода найсильніші яхтсмени України будуть змагатися за призові місця у наступних заходах програми: Оптиміст – юнаки і дівчата 2006 – 2012 років народження; Оптиміст 1 молодша група – юнаки і дівчата 2008 – 2012 років народження; Оптиміст 2 молодша група – юнаки і дівчата 2010 – 2012 років народження; Кадет – юнаки і дівчата 2004 – 2012 років народження; Лазер 4.7- юнаки і дівчата 2005 – 2008 років народження; Лазер Р – юнаки і дівчата 2004 – 2006 років народження; Techno293 1 група 6,8 м2 – юнаки і дівчата 2007 – 2012 років народження; Techno293 2 група 7,8 м2 – юнаки і дівчата 2005 – 2010 років народження.

Минулого року у змаганнях брали участь команди з десяти областей України, АР Крим, Києва і Севастополя – понад 160 юних спортсменів. Цього року акваторія знову очікує на юних спортсменів.

У рамках Чемпіонату пройде відбір спортсменів відповідних вікових груп до складу національної збірної команди.

functional photo
Напередодні нового 2021/2022 навчального року школа №42 отримала новий сайт https://school42.kiev.ua. Сайт для школи розробили безкоштовно.

Нагадаємо, з нового навчального року у школі №42, у спортивній залі, що обладнана за всіма сучасними стандартами, відкриється секція з баскетболу. Навчати школярів будуть тренери Марія Дубас та Юлія Лапшинова, які виховали неодноразових призерів Чемпіонату України.

functional photo

11 та 12 вересня в Одесі відбудеться 10-й ювілейний Фестивалю німого кіно та сучасної музики «Німі ночі». Локаціями та співорганізаторами фестивалю стануть Музей сучасного мистецтва Одеси та «Зелений театр». 

За понад десять років існування фестивалю в Києві та Одесі було показано більше 60 німих фільмів (значна частина з яких раніше вважались втраченими) в живому музичному супроводі музикантів з України, Польщі, Білорусі, Німеччини, Азербайджана, Італії, Великобританії, Ірландії, США, Мексики та Японії. “Німі ночі” стали найбільшим фестивалем німого кіно в Східній Європі та головним українським архівним кінофестивалем, заживши славу вишуканого та інтелектуального дійства.

11 вересня

«Німі ночі» відкриються 11 вересня о 18:30 pop-up виставкою постерів усіх років фестивалю в Музеї сучасного мистецтва Одеси. Виставка триватиме всього два дні, вхід вільний. 

О 19.30 в дворику Музею відбудеться камерний показ кінопрограми Довженко-Центру «Міські симфонії: експериментальна урбаністика 1920-х» в музичному супроводі наживо в виконанні одеської композиторки Роксани Смирнової.

Міська симфонія – унікальний кінодокументальний жанр, що народився в 1920-х роках, коли на хвилі загального захоплення кіно, почали з’являтися кінострічки, документальні за своєю суттю, експериментальні за змістом та поетичні за настроєм. В програмі буде показано фільми, що зафіксували молодість європейських міст – Тбілісі, Лондона, Нью-Йорка, Ніцци. 

12 вересня

О 19:00 в Зеленому театрі розпочнеться основна програма фестивалю. З огляду на ризики карантинних обмежень вона буде тривати впродовж одного дня, проте, традиційно, в рамках музичних кіноперформансів, присвячених видатним зіркам німого кіно. 

Перший сет фестивалю, присвячений українсько-німецькій зірці німого кіно Ксенії Десні, розпочнеться показом мелодрами «Карусель», знятої в Швеції в 1925 році голлівудським  кінорежисером українського походження Дмитром Буховецьким, в супроводі одеського джазового тріо Андрія Показа.

В рамках другого сету фестивалю, присвяченого українській та французькій зірці німого кіно Наталі Лисенко, буде показано французьку стрічку режисера Жана Епштейна «Подвійне кохання» (1925) в супроводі київського композитора та діджея Олексія Подат. 

Третій сет фестивалю складе шедевр українського кіноавангарду – кіносимфонію «Навесні» (1929) режисера Михаїла Кауфмана в супроводі іменитого українського композитора Олександра Кохановського.

Вхід на заходи фестивалю платний.

За інф. Довженко-Центру

functional photo
Куратор дитячих програм та головний мистецтвознавець Музею кіно Марина Скирда запрошує дітей на два авторських курси – «Стратегії візуального мислення» і «Абетка кіномистецтва».
Для дітей 6-8 років. «Стратегії візуального мислення»

Перевірено, що в музеї людина проводить перед картиною в середньому 7 секунд. Кінофільм дивиться рівно стільки, скільки він триває. Але чи достатньо цього, щоб збагнути деталі, художню мову й ефект твору?

На кожному занятті програми «Стратегії візуального мислення» учні зосереджуватимуться лише на трьох творах мистецтва. Неквапливо розмірковуватимуть над ними, шукатимуть слова, щоб описати свої враження і поділитися ними з іншими. Це напружена інтелектуальна робота – і, водночас, цікава гра. Коли вона закінчиться, образи надовго залишаться в пам’яті.

Власне «стратегії» полягають ось у чому: спочатку ставимо запитання, потім шукаємо відповідь, намагаємося обґрунтувати думку, виходячи з побаченого, дослухаємося до міркувань інших, стикаємося з безліччю нових запитань і можливих інтерпретацій… Що більш талановитий твір, то більше простору для сприйняття і більше культурних кодів в ньому заховано.

У Музеї кіно Довженко-Центру вдалася до експерименту – поєднали споглядання картин з переглядом фрагментів кіно. Так оприявнилася споріднена природа мистецтв, які називаються візуальними. Зображення, виконані пензлем або кінокамерою, підпорядковані загальним естетичним законам.

Програма народилася в Америці, у музеї сучасного мистецтва МоМА. Її автори – мистецтвознавець Філіп Єнавайн і психолог Абігайль Хаузен. Вони поєднали практичний досвід з науковою теорією і виробили стратегії – певні правила і алгоритми, які людина застосовує, щоб розуміти твори візуального мистецтва. 

Так унаочнилася споріднена природа мистецтв, які називаються візуальними. Зображення, виконані пензлем або кінокамерою, підпорядковуються загальним естетичним законам. 

На заняттях програми діти будуть:

  • розглядати твори класичного мистецтва – фрагменти фільмів, картини, скульптури, графічні аркуші, художні фото, добірка яких охоплює усі часи і народи
  • протягом однієї години зосереджуватись на трьох образах, щоб мати час подумати і насолодитися
  • відповідати на нескладні запитання, які запускають процес дослідження творів
  • народжувати і «одягати» у слова свої ідеї стосовно побачених творів
  • намагатися обґрунтовувати власні думки і переконувати інших у слушності своїх спостережень
  • чемно і з повагою приймати інші міркування

На заняттях програми ми діти не будуть:

  • нехтувати власними інтуїтивними здогадками чи життєвим досвідом (вас здивує, але у дітей все це є!)
  • навмисно зосереджуватись на іменах, назвах і датах – адже нам важливіше запам’ятати візуальні образи і пережиті у зв’язку з ними почуття
  • одержувати оцінки за правильну відповідь – тому що, коли йдеться про мистецтво, не буває «правильних» і «неправильних» емоцій і кожна людина накопичує власний унікальний досвід
  • порівнювати дітей між собою – тому що кожне окреме міркування і спостереження є внеском у спільну роботу, стає досягненням усієї групи в цілому.
Для дітей 9-11 років. «Абетка кіномистецтва»

Коли ми дивимося кіно, ми забуваємо про все. Навіть про те, що перед нами на екрані – лише гра світла і тіні, магія, ілюзія. І навряд чи замислюємося, що для створення цієї ілюзії потрібна ціла фабрика або кіностудія, де до роботи залучені люди понад 200 професій.

Кіно в матеріальному вимірі – це тисячі кілометрів плівки, які дбайливо зберігаються у Фільмофонді Довженко-Центру. Саме з екскурсії колишньою кінокопіювальною фабрикою розпочнеться знайомство.

Діти дізнаються, коли народилося кіно і скільки йому років, як кіно пройшло шлях від чорно-білого німого до кольорового звукового. Далі зосередяться на тому, чим цікаві різні види кіно – художнє, документальне, науково-популярне, мультиплікаційне. А також спробують відчути, який настрій навіюють фільми у різних жанрах кіно. На завершення поміркують про особливу мову кіномистецтва.

Кіно неможливе без картинки. Отже, тут діють закони живопису, які стосуються композиції, світла і тіні, кольору, фактури. Але на відміну від живопису картинка в кіно рухається, розвивається у часі.

По суті кіно – це тисячі картинок-кадрів, ланцюжки яких поєднуються у єдине просторове і часове ціле. І відбувається це за допомогою монтажу. Саме монтаж робить кіно не просто набором окремих зображень, а справжнім мистецтвом.

Програма «Абетки кіномистецтва»:

 Знайомство з Довженко-Центром. Про кінокопіювальну фабрику і технічні процеси в кіно

Історія кіно. Від чорно-білого німого до кольорового звукового

Види кіно. Ігрове / Художнє. Жанри кіно. Історична драма, мелодрама, комедія

Жанри кіно. Пригоди, фантастика

Жанри кіно. Трилер, мюзикл

Види кіно. Неігрове / Документальне

Види кіно. Мультиплікація / Анімація

Мова кіномистецтва. План, ракурс, масштаб, темп і ритм, світло і тінь, колір, звук і музика

Мова кіномистецтва. Комбіновані зйомки, кінотрюки, монтаж

Заняття платні. 

За інф. Довженко-Центру

functional photo
На початку літа в Тернопільській області розпочав роботу літній науковий табір «Дирижабль Джоуля». Табір розташувався на території лабораторії біології та екології «Голицький біостаціонар» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка в селищі Гутисько Підвисоцького старостинського округу Нараївської територіальної громади Тернопільської області. Колектив Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка не тільки сприяв в організації локації, але й у проведенні тематичних занять з хімії, фізики та біології, екскурсій по території ботанічного заказника.
functional photo

Діти Тернопільщини на відпочинку в таборі

У таборі діти грали в настільні ігри та гру «Таємний друг», ігри з фінансової грамотності «Лісові комерсанти» та «Життєвий капітал», ігри з розвитку цінностей «Гра сенсів»; займалися на баланс-борді, брали участь у роботі таборової пошти. Для вихованців проводили спортивні змагання з волейболу, настільного тенісу, футболу, майстер-класи з фотографування, тексильної графіки на футболках, мультиплікації, швидкочитання; заняття з робототехніки, дисциплінування табору; ватрові заняття; майстерні з розробки комп’ютерних ігор; заняття та квести з англійської мови; заняття з радіозв’язку. Ростислав Ухман, викладач-методист ВСП «Бережанський фаховий коледж НУБіП України» організував видовищні заняття з фізики та астрономії. Також для дітей провели пізнавальні заняття з профорієнтації, командні заняття в стилі наукових пікніків. Ще діти поспілкувалися з журналістами «UA: Суспільне».

functional photo

Після спортивних змагань у таборі

Для дітей влаштували дозвілля з дактилоскопією та іншими пізнавальними речами – його провели Ростислав Степанчак, інспектор ювенальної превенції Тернопільського районного управління поліції, Ірина Голод — старша дільнична офіцерка поліції сектору превенції, капітан поліції, Вікторія Цімерман, курсантка Львівського Державного університету внутрішніх справ, рядова поліції. Управління патрульної поліції в Тернопільській області та ГУНП в Тернопільській області організувало заняття з поліцейськими Тернопілля.

functional photo

Вихователі та вихованці «Дирижаблю Джоуля»

За інф. Бережани. Інфо

functional photo

functional photoГімназія №34 «Либідь» ім. Максименка подалася на платформі «Громадський бюджет міста Києва на 2022 рік» з проєктом #1242 Sport Space. Голосування триватиме з 17 серпня по 15 вересня.

Ініціатива адміністрації гімназії, освітян та батьків полягає в ідеї створення нового безпечного та комфортного спортивного середовища для дітей київського Виноградаря, ремонт та облаштування спортивної зали для занять груповими видами спорту для учнів гімназії та дітей мікрорайону. Очікуване фінансування зі столичного бюджету – 2 млн 178 241 грн. Проголосувати може кожен.

Після реалізації проєкту щодня понад 1500 дітей мікрорайону матимуть доступ до теплої, комфортної та безпечної спортивної зали безоплатно. У майбутньому проєкт не потребує значного фінансування, адже економитимиме бюджетні кошти за рахунок зменшення оплати за опалення: у проєкті передбачено підвищення енергоефективності того залу, який існує наразі. Реалізація проєкту запланована на червень-серпень 2022 року. Слідкувати за новинами проєкту можна в соцмережах за хештегом #ЗНАЙНАШИХ34. 

 

functional photo
Столичний НВК №157 на сайті привітав із перемогою на Олімпіаді в Токіо свою випускницю Дар’ю Білодід. Дзюдоїстка Дар’я Білодід у Токіо здобула «бронзу», отримавши першу українську медаль на змаганнях.

functional photo20-річна дзюдоїстка програла в півфіналі, проте у бронзовому поєдинку з ізраїльтянкою Широю Ішоні здобула перемогу у ваговій категорії до 48 кг. Крім того, це перша олімпійська нагорода в історії українського жіночого дзюдо.

– Коли мені було 6 років, у мене з’явилася одна мрія, яка всі ці роки була у мене в голові і допомагала долати труднощі. Я мріяла про золоту Олімпійську медаль. Я багато тренувалася, голодувала, терпіла, коли було дуже боляче, відмовляла собі у багатьох речах. Я ніколи нікому про це не розповідала, це знають лише найближчі люди, які бачили, яким важким був мій шлях. Все це заради одного олімпійського золота, – написала Дар’я у фейсбуці.

До олімпійської бронзової медалі вона уже ставала чемпіонкою Європи та двічі – чемпіонкою світу. Першу перемогу в світовій першості Білодід здобула у 17 років – тим самим вона стала наймолодшою чемпіонкою світу в історії дзюдо.

 

functional photo
functional photoНаталія Гоций, українська топ-модель і ведуча лайф-стайл youtube-каналу «Быть Гоций», 12 липня, через два дні після свого дня народження, отримала у французьких Каннах «Оскар для блогерів» – премію World Influencers and bloggers Awards у номінації lifestyle influencer. До Франції Наталія прилетіла разом зі своєю командою – продюсеркою та відеооператором.

Всесвітньо відомі блогери отримували нагороди в отелі на бульварі Круазет. Наталія знов виступила у ролі блогерки-ведучої – взяла коментарі у популярної блогерки Коко Роша та інших і вже опублікувала їх на своєму каналі.

Нагадаємо: Наталія Гоций – переможниця міжнародного конкурсу Ford Supermodel of the World 2004 року.

Фото обкладинки: Наталія та Мартіна, продюсерка youtube-каналу «Быть Гоций», інстаграм Наталії Гоций

functional photo
6 – 8 серпня у Луцьку відбудеться «Бандерштат – фестиваль українського духу», наймасштабніша культурна подія Волині, що протягом чотирнадцяти років збирає навколо себе молодь з усієї України. 

6 серпня на літературній сцені ювілейного Бандерштату виступить дитяча письменниця Анна Багряна, авторка сучасного українського підліткового фентезі «Вітрова гора». Також у цей день презентують проєкт «Військо Читає» за участіВалерія Чоботаря та Владислава Кириченка. У суботу, 7 серпня, відбудеться дискусія на тему «Хочу зрозуміти Схід: розмова про Донеччину і Луганщину» та презентація книги Степана Бандери «Перспективи Української Революції». 8 серпня на літературній сцені чекатимуть Сергія Жадана, поета, прозаїка, перекладача, громадського діяча, музиканта, лауреата міжнародних премій.

Фото: «Бандерштат»

functional photo
Фестиваль Тараса Шевченка «Ше.Fest» готується до проведення своїх івентів 21-22 серпня в Моринцях. І наразі збирає кошти на організацію події на Спільнокошті. Гасло цьогорічного фестивалю – «Кохайтеся, чорнобриві».

– Ми будемо монтувати сцени, обладнаємо наметове містечко і фудкорт, ярмарок і дитячу та художню галявину, влаштуємо змагання і, звісно, співатимемо та запалюватимемо! – пишуть організатори. Вони запрошують кожного стати учасником, волонтером або меценатом фесту.

Цьогоріч організатори планують запросити близько 20 українських гуртів та виконавців, серед яких: Go_A, Один в каное, KALUSH, Тінь Сонця, OT VINTA, Шпилясті Кобзарі та багато інших. Окрім стандартної музичної фестивальної сцени, буде ще й ніч акустичної музики. На гостей чекає просвітницька галявина, де виступатимуть письменники, барди, кобзарі, науковці, талановиті гурти. Традиційно проведуть поетичний батл з визначенням найкращого Ше.Поета фестивалю. На фестивалі діятимуть дитяча галявина, ярмарок та наметове містечко. Оскільки Шевченко – художник, на гостей чекатимуть круті майстер-класи з художнього мистецтва, імпровізації та handmade.

Любителі театральної сцени зможуть побачити прем’єру вистави «Шевченко. Остання любов» драматургині та режисерки Ольги Анненко. Окрім того, для всіх охочих будуть проводитись екскурсії Тарасовими місцями.

functional photo

Організатори продовжать започатковану традицію командних змагань Ше.Games. На цьому фесті додадуться 4 локації – Фольк-сцена, Прес-центр, Територія майстер-класів та Грін-рум.

Вхід на всі події безкоштовний. Організатори прагнуть навчити молодь відпочивати тверезо. Саме тому в дні Ше.Fest’у в Моринцях заборонено продавати та вживати алкогольні напої.

functional photo

Фестиваль – це не лише про Шевченка і не тільки про музику. Це вже дещо набагато більше. Це справжнє Ше.Братство – коло своїх людей, яке щороку розширюється.

Фото: «Ше.Fest»

Ше.Фест запрошує відсвяткувати день народження Тараса Шевченка

functional photo
У Києві на Виноградарі громада бореться за збереження й розчистку Синього озера, однієї з водойм, що знаходиться на балансі КП «Плесо» і поступово міліє через зменшення площі водозабору. Громада закликала долучатися до ініціативи батьків та вчителів гімназії №34 «Либідь» ім. В.Максименка.

Щоб зберегти озеро, громаді доводиться боротися з забудовниками «Каштанового міста», які прагнуть забудувати озеро й прилеглу територію.

Як повідомляють ініціатори боротьби за збереження озера, на початку 2020 року КП «Плесо» були виділені бюджетні кошти для очистки озера. З’ясувалося, що перед тим, як почистити озеро, комунальне підприємство має провести вишукувальні роботи. Доки поралися з цим, пропустили строк засвоєння коштів, і вони повернулися назад до бюджету міста. Кошти довелося «вибивати» знову. Закласти в бюджет потрібні кошти вдалося лише після того, як озеро додали до переліку природоохоронних заходів на 2021 рік. Утім, громада не чекала й стала чистити озеро від сміття самотужки. Тим часом кошти на очистку озера в КП «Плесо» ще не розподілені, і є ризик, що і в цьому році підприємство може не встигнути їх освоїти.

functional photo

Синє озеро, Виноградар

Із забудовником теж чимало проблем. Зокрема, є ризик, що депутати, які голосують за збереження будівництва на цьому озері, планують руками громадян зробити з нього рекреаційну зону під забудовний проєкт. Проте громада має свій проєкт рішення проти забудови.

Чим можуть допомогти всі містяни? Зверненнями до депутатів, щоб вони голосували за адекватний проєкт рішення, дзвінками та відвідинами КП «Плесо», поширенням інформації про ситуацію, яка склалася. Ініціатори очистки озера закликають приєднуватися екологів, юристів і всіх громадян.

Як гніздитися пеліканові? Природоохорнці встановили штучні платформи

functional photo
Рій «Крилаті воїни» київської гімназії № 34 «Либідь» імені Віктора Максименка виборов призові місця у ІІІ етапі Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» – «Джура – 2021: Буковинська Січ», старша вікова група.
Змагання відбулися у Хотині, Вижниці та Чернівцях Чернівецькій області 19 – 28 липня. Кияни посіли І місце у змаганні «Рятівник», ІІ місце у змаганні «Впоряд» та ІІІ місце у грі «Пластун». Київська команда є переможною у ІІ міському етапі Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), старша вікова група. Керівник команди – Євгенія Алексєйчук.
 
functional photo

Фото: facebook гімназії № 34 «Либідь»

functional photo

Що рухає дирекцією, яка погоджується на виробництво неякісних сайтів на безкоштовних доменах, можна тільки здогадуватися. Ми визначили декілька причин:

  • школа «не обирає» виконавця робіт зі створення сайтів, а погоджується на ту можливість, яку має, навіть якщо вона неякісна. Як кажуть, «подарованому коню…»;
  • школа, з метою економії, погоджується на створення неякісного сайту, навіть якщо має можливість замовити якісний;
  • дирекція не має уяви, яким має бути якісний сайт.

Можливо, ви зможете назвати якісь іще причини. Проте, як відомо, хто не хоче, шукає причину, хто хоче, шукає можливість. Про можливості створення якісного сайту читайте в наших постах!

***

Звісно, будь-кому хочеться, щоб сайти муніципальних шкіл були якісними. Але не всі школи вважають за потрібне над цим працювати. Щоб зробити огляд сайтів, ми сформулювали певні критерії оцінки. Принаймні, щоб визначити, чим саме відрізняється якісний сайт від неякісного.

Платний чи безкоштовний домен і хостинг – у цьому найперша різниця. Зазвичай безкоштовні домени і хостинги використовують або ті, хто тільки вчиться створювати сайти, або ті, хто не в змозі виділити на створення сайту хоч якийсь бюджет. Тому про більшість сайтів, що працюють на безкоштовних доменах і хостингах, казати «якісний» не доводиться. Як правило, це сайти, зроблені декілька років тому, несучасні, створені, щоб відв’язалися. Часто вони бувають з надокучливою рекламою, яку неможливо вимкнути, зовсім неадекватною освітній чи дитячій тематиці. Про сайти на безкоштовних доменах дивіться наш текст. Проте несправедливо записувати у «погані» геть усі сайти. Є сайти, створені в конструкторах безкоштовних хостингів більш-менш якісно.

За цим показником ми розділили шкільні сайти на непрацюючі – ті, які не працюють у силу якихось причин; неякісні – працюючі, але нефункціональні сайти, створені на безкоштовних доменах і хостингах з рекламою; задовільні – працюючі й створені на безкоштовних доменах і хостингах більш-менш якісно за іншими показниками; хороші – функціональні сайти на платних доменах і круті – функціональні сайти, які мають ознаки професійного веб-дизайну або якісного налаштування CMS.

Дизайн сайту та user-friendly інтерфейс – навіть якщо сайт налаштовано у безкоштовній системі управління контентом (CMS) чи в конструкторі хостингу, він може бути якісним і user-friendly, а може – жахом зі страшного сну веб-дизайнера.

Правильна структура контенту та його відповідність формам сайту – у веб-дизайнера, який працює над створенням сайтів, сіпатиметься око від споглядання деяких шкільних сайтів. Часто шкільні сайти – це яскравий приклад відсутності user-friendly. Ті, хто наповнюють такі сайти контентом, таке враження, роблять усе, аби зробити зміст сайту якомога незрозумілішім і нуднішим. У той час як сайт дитячого закладу, здавалося б, мав би бути чітким, ясним і таким, що зацікавлює.

Будь-який сайт – це канал комунікації. Тобто, форма сайту використовується, щоб передати у ній якусь інформацію, певні дані. Отже, перше, що природньо має бути реалізовано в сайті – він має транслювати контент у відповідній формі. Через сайт дирекція та педагогічний колектив школи намагається щось сказати суспільству, розповісти про свою роботу, про особливості роботи закладу тощо.

Проте складно зрозуміти, про що повідомляють, що транслюють сайти, у яких розділи – порожні або наповнені нерелевантним контентом; у яких незрозумілий, занадто офіціозний, просто нецікавий рубрикатор; складна навігація з багатьма вкладками тощо. Таке враження, що вони були створені не для того, щоб інформувати та комунікувати, а для того, щоб відвідувачі самі скоріше відмовилися від бажання спілкуватися. 

Контент структурують рубрики, сторінки сайту та різноманітні кнопки та форми. І звісно, сайт можна налаштувати так, що в ньому розбереться і дитина, і бабуся з дідусем, а можна – так, що й міністр та програміст нічого не зрозуміють.

Тому сайти, функціонал яких відповідає веб-дизайну, ми віднесли до «крутих»: там зрозумілий, неперевантажений, чіткий рубрикатор, а всі розділи наповнені функціонуючим (інформативним і адекватним рубриці) контентом і працюють. А ще там немає реклами.

До «хороших» ми віднесли сайти, на яких функціонал відповідає веб-дизайну, але рубрикатор неясний чи перевантажений, з зайвими підрубриками, із порожніми розділами або нефункціональним контентом, який можна було б і не публікувати. Або якісь інші проблеми з інтуїтивним розумінням інтерфейсу, навігацією, формами.

У колонку «задовільних» внесли сайти з відсутністю веб-дизайну, такі, що використовують функціонал у рамках пропозиції безкоштовних доменів і хостингів, із зайвими підрубриками, з нефункціональним контентом тощо. Це сайти «я його зліпила із того, що біло».

У колонці «поганих» – ті шкількі сайти, які взагалі не працюють або працюють на безкоштовних хостингах з надокучливою рекламою, яка не вимикається.

Звісно, коли порівнюєш сайти, одразу бачиш, яка школа налаштована на відкритість та комунікацію, яка – ні, а якій – байдуже чи руки не дійшли.

Дивіться рейтинги у наступних постах

Шановні вчителі! Сайт TeenCorr оголошує про запуск медійного спецпроєкту «Учитель-блогер», у якому наші редактори розбиратимуть приклади постів та блогів і розповідатимуть про особливості ведення блогів про школу та навчання, про написання публіцистичних текстів. Слідкуйте за оновленнями тут та за появою посилання на спецпроєкт! «Учитель-блогер» є безкоштовним проєктом, проте ви можете, за бажанням, робити донейшн через сайт, Патрон чи PayPal  – це підтримає нас у створенні нових проєктів та розвитку тих, що вже працюють. Долучайтеся!

Become a Patron!

Підтримати сайт

Підписуйся на TeenCorr-листи

Чекаємо на вас у фейсбук, в інстаграм та на каналі телеграм.

«Учитель-блогер»
functional photo

Порушення трудового законодавства в Україні – злободенна проблема, тому підліткам при пошуку підробітку на літо так важливо знати про свої права, – пише авторка видання «Рубрика» Вікторія Губарєва. 

Тривалі літні канікули – час відпочинку, однак деякі підлітки хочуть провести з користю цей період, – розповідає видання. Навчитися чогось нового або заробити грошей на кишенькові витрати. З останнім не завжди все просто, адже навіть дорослим зараз важко знайти вакансію, а знайти роботу підлітку складніше ще й тому, що потрібно простежити за тим, щоб не бути обдуреним.

Тому під час пошуку підробітку на літо підлітки повинні бути підковані в юридичних питаннях, знати свої права і усвідомлювати відповідальність, яку вони беруть на себе. «Рубрика» підготувала матеріал, який допоможе юним шукачам в їхніх пошуках. Видання розповіло про норми, якими регулюється трудове законодавство для підлітків.

Праця молоді охороняється законом

Норми Кодексу законів про працю (КЗпП) диктують різні вимоги до умов роботи для неповнолітніх та дорослих. Це обумовлено тим, що підлітки швидше втомлюються, їх трудова діяльність не повинна заважати процесу навчання, а сам роботодавець бере на себе більшу відповідальність, коли приймає на роботу осіб молодше 18 років.

Неофіційно використовувати працю неповнолітніх роботодавець не має права. КЗпП (п. 5 ст. 24) передбачає обов’язковий трудовий договір у письмовій формі. Він повинен бути підписаний обома сторонами перед тим, як підліток приступить до роботи.

З якого віку можна влаштуватися на роботу?

Підробіток і робота для підлітків регламентується законом. Якщо підліток молодше 14 років, його праця не повинна використовуватися ні за яких умов, така особа не може бути працевлаштованою, так як це суперечить ст. 188 КЗпП. Ця ж стаття визначає такі умови прийняття на роботу:

Підлітки від 14 до 15 років років можуть бути найняті на роботу для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час, за згодою одного з батьків. При цьому роботодавцю необхідно буде надати копію свідоцтва про народження, згоду батьків або опікунів, документ, що підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час.

Підлітки від 15 до 16 років можуть бути найняті на роботу тільки за згодою одного з батьків або опікуна, а документ про те, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час вже не потрібно.

Підлітки від 16 до 18 років прирівнюються в правах до повнолітніх, але при цьому користуються пільгами в області охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов, як і дві попередні групи. Документ про вільний від навчання час і згода батьків для того, щоб бути найнятим на роботу, їм уже не потрібно.

Режим праці і відпочинку. Підліток не повинен працювати стільки ж, скільки і дорослий

Норма праці для дорослого в тиждень не повинна перевищувати 40 годин – це 5 8-годинних робочих днів. Для підлітків норма праці нижче:

Для учнів 14-15 років, які працюють в період канікул, а також для підлітків від 15 до 16 років – не більше 24 годин на тиждень;
Для підлітків 16-18 років – не більше 36 годин на тиждень.

Скільки платять підліткам за дорослу працю?

Незважаючи на те, що співробітники молодше 18 років працюють менше і мають більш тривалу відпустку, оплата їхньої праці, відповідно до ст. 194 КЗпП України, виплачується в такому ж розмірі, як і іншим працівникам відповідних категорій.

Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, тобто, дітей від 14 до 15 років, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати. Це означає, що така робота або підробіток для підлітків оплачується погодинно.

Чи можуть підлітка взяти на випробувальний термін?

Часто при прийомі на роботу роботодавець говорить про випробувальний термін, протягом якого претендент на вакансію працює якийсь термін безоплатно, проте це порушення трудового законодавства, оскільки згідно зі ст. 26 КЗпП до осіб, які перебувають на випробувальному терміні, поширюються всі норми трудового законодавства, а значить, він повинен оплачуватися. Втім, ці знання знадобляться підліткам вже після 18 років, оскільки згідно з ч. 3 ст. 26 КЗпП, для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін не встановлюється.

Яку професію обрати?

Якщо це підробіток на літо для підлітка, вибір насправді не великий. Тільки невелика кількість роботодавців обіцяють офіційне працевлаштування, адже з урахуванням вимог законодавства, такий співробітник роботодавцю невигідний. Однак із запропонованих на ринку варіантів найчастіше зустрічаються такі варіанти робіт:

Промоутер

Такі оголошення частіше за все зустрічаються на сайтах оголошень. Але запропоновані умови більше нагадують рабську працю: робочий день триває з 8 ранку до 6 вечора, 1 вихідний на тиждень. При цьому претенденту потрібно розуміти: така робота передбачає весь робочий день на ногах, до того ж – в людному місці, що під час все ще триває пандемії робить роботу важкої і небезпечної.

Вигул собак

Підліткам пропонують допомогти з вигулом собак тим, у кого на це часу немає. З боку робота здається легкою і навіть приємною – хто ж не захоче провести вільний час в парку з вухатим іншому? Але і тут є ризики: тварина може виявитися агресивним, не сприйняти нову людину. Якщо пес виявиться занадто великим, у підлітка може не вистачити сил утримати його, якщо собака різко побіжить, а маленького пса може не вийти захистити від чужої великої собаки. До цієї роботи теж потрібно бути готовим, тому вибирати такого роду підробіток краще тим дітям, які вже мають досвід спілкування з чотирилапими.

Бариста, продавець, офіціант

Прийнятний варіант для тих, кому легко дається спілкування з людьми. Усміхнені і комунікативні підлітки справляються з завданнями, але погоджуватися варто, знову ж таки, за умови офіційного працевлаштування (адже, здається, вже весь Київ пам’ятає про випадок з мережею кав’ярень “Хлібний”, який систематично не виплачував зарплати своїм співробітникам).

Робота в інтернеті

Один з найменш енерговитратних варіантів, який підійде тим, хто виїхав на літо до бабусі в село, або на море, або на дачу з батьками. Цю роботу можна виконувати віддалено, а прозорість процесу оплати забезпечує сервіс, на якому ви знаходите завдання. Це може бути копірайтинг, рерайтинг, наповнення сайтів, редагування фотографій, дизайн логотипів. При цьому все, що потрібно – зареєструватися на одній з платформ: Кабанчик, Freelance.ua, Freelancehunt, мати електронний гаманець або банківську картку і, звичайно, бажання працювати.

Куди звертатися, якщо трудові права порушуються?

Якщо ваші права порушуються (не виплачується заробітна плата, роботодавець вимагає проводити на роботі довше покладеного часу і т.д.), відповідно до Закону про звернення громадян, ви можете скласти скаргу на такого роботодавця. Звернення може бути усним чи письмовим:

На урядову “гарячу лінію” 15-45

У відповідне територіальне управління Держпраці усно по телефону або письмово по електронній пошті або звичайним листом. Адресу або телефонний номер потрібного управління можна знайти тут.

У зверненні має бути зазначено:

прізвище ім’я по батькові,
місце проживання громадянина,
викладена суть скарги, тобто, які ваші права були порушені
письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також повинна бути вказана електронна пошта, на яку заявнику може бути спрямований відповідь, або відомості про інших засобах зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при відправці електронного обігу не потрібно.

За інф.: Рубрика

Фото: Eliott Reyna

functional photo

functional photo17 липня в київському ТЦ Gorodok Gallery відкрилася виставка «Перлини з колекції музею історії моди Марини Іванової». Колекцію збирали понад 30 років. На сьогоднішній день це понад 150 історичних костюмів і декілька сотень аксесуарів XVIII-XX століть. На виставці представлені вбрання з різних континентів і країн. Навіть є одяг з колекції співачки Барбари Стрейзанд. 

Виставка – чудова й цікава можливість дізнатися, як вбиралися киянки, американки та європейки у минулому та в позаминулі століття. Можна роздивитися дитячий одяг і колекцію ляльок та інших іграшок. 

Виставка працює у вихідні дні з 11.00 до 19.00 на другому поверсі ТЦ. Вхід вільний.

functional photo
Музичний проєкт #CUjO випустив Papier-mâché – другий сингл зі свого третього ЕР «BOY-френд».

В композиції йдеться про фантастичну історію ляльки-парубка з пап’є-маше, до безтями закоханого в дівчину. Головний герой завжди поруч, у його голові немає жодної думки не про кохану. Але він нічого не може вдіяти, коли дівчина страждає. Нічого, окрім спостерігати та співпереживати. Мабуть, майже кожен з нас хоч раз у житті відчував щось подібне.

Робота над синглом відбувалася на домашній студії звукозапису Назара Хованського. У Papier-mâché його можна почути на бек вокалі.

Нагадаємо, #Cujo – музичний студійний проєкт резидента столичного стендап театру «Дивні люди» Віталія Сердитова. На сьогодні в активі проекту два міні альбоми: «Фланель» та «Мій лайк». 
functional photo
Випускник Українського фізико-математичного ліцею КНУ ім. Т. Шевченка Деніс Кінзерський – єдиний на всю країну, хто склав три ВНО на 200 балів. Він отримуватиме президентську стипендію.

200 балів Деніс отримав за тести з хімії, біології та математики. З української мови учень отримав 196 балів. Його результат з математики приголомшив навіть його учителів. Хлопець сказав телеканалам, що в шкільному атестаті має 11 з геометрії та 10 з алгебри. І вважає, що високий результат на ЗНО йому вдалося отримати завдяки вчителям і репетиторам.

Деніс збирається вступати на біологічний факультет Інститут високих технологій КНУ. Він отримуватиме президентську стипендію – протягом 1 року по 10 тисяч щомісячно. Стипендію він планує відкладати, щоб потім отримати другу вищу освіту.
functional photo
Ілля Журухін, випускник 11-А класу середньої школи №29 Оболонського району столиці отримав максимальний тестовий бал ЗНО з англійської мови – 200 балів і став одним з 210 школярів, які пройшли оцінювання на вищий бал.
 
Школа подякувала вчительці англійської мови Тетяні Дюпіній за професіоналізм у роботі та якісну підготовку учнів, а також матері учня.
 
Нагадаємо, за підсумками ЗНО 574 учня отримали 200 балів, з-поміж них вищий бал з української мови та літератури мають 5 учнів, з української мови – 28, з історії України – 23, з англійської мови – 210, з іспанської мови – 2, з математики – 137, з фізики – 28, з географії – 10, з біології – 114, з хімії – 17.
functional photo

Учителька французької мови київської гімназії «Межигорська» Ольга Івасів стала учасницею спільноти вчителів «Відкритий урок» та побувала в ролі спікера. 

«Відкритий урок» – це програма для учнів 7-9 класів, які продовжують навчання дистанційно. А також для тих, то хоче освіжити знання. Серед предметів будуть навіть такі, як трудове навчання і фізкультура, що, напевно, зацікавить не лише школярів, але й їхніх батьків.

До «Відкритого уроку» доєднались кращі вчителі київський шкіл і ліцеїв, а також Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету ім. Бориса Грінченка. Співробітники інституту теж будуть записувати окремі теми. Наприклад, можна буде подивитися записи з української мови Наталії Дикої, англійської Людмили Жарикової, математики Олени Олексюк, історії України завідувача кафедри Фелікса Левітаса. Можливо, кілька уроків запише сам директор інституту Михайло Войцеховський (біологія). Також будуть викладачі, які брали участь в телепроекті цієї весни. Серед них, наприклад, такі, що полюбилися багатьом, вчителя історії Сергій Берендєєв і Олександр Худобець.

В Інституті ім. Грінченка вважають, що їх слід подивитися і самим вчителям. По-перше, телеуроки вони можуть потім рекомендувати своїм учням в якості додаткового матеріалу (всі записи будуть доступні в соцмережах телеканалу «Київ»). По-друге, деяких шкільних викладачів це може підштовхнути до створення власних авторських уроків.

При цьому фахівці розуміють, що телеуроки ні в якому разі не замінять школярам їх власних вчителів. Адже тільки вчитель, спираючись на власний досвід, знає, який підхід потрібен для кожного класу, в якому він викладає. Тобто, наприклад, в 5А він проведе трохи урок інакше, ніж в 5Б, хоча тема буде та сама. Або візьмемо, літературу. Тут важлива інтерпретація. Учитель може подивитися телеурок і використовувати його як додатковий матеріал, наприклад, рекомендував його подивитися своїм дітям. Або ж це наштовхне його на якусь свою цікаву подачу теми. 

Нагадаємо, у лютому та березні 2021 року відбувся запис онлайн уроків «Відкритий урок» на ТРК «Київ». Всього було знято понад 150 уроків з різних дисциплін для учнів 11 класу. До проекту залучили кращих викладачів, вчителів столичних шкіл і ліцеїв. За весь період карантину (з 16 березня по 31 травня) на сторінці каналу в Facebook телеуроки «Києва» переглянули 7,64 млн разів.

За інф. ТРК «Київ»

Фото: сторінка у фейсбуці гімназії №29

functional photo
На початку червня в Дунайському біосферному заповіднику встановили дві штучні платформи для гніздування пеліканів в межах проекту «Шлях життя пелікана».

Роботи із монтажу штучних платформ розпочалися весною. Такі платформи є ефективним інструментом для формування гніздових колоній пеліканів. Досвід Румунії, Болгарії та інших країн показує, що пелікани залюбки будують свої гнізда на цих штучних острівцях. Платформи зібрали з плавучих блоків, які покрили дошкою встановили на території Дунайського біосферного заповідника в приморській частині дельти в Ананькіному куті, в найбільш захищеній заповідній зоні – зоні суворої охорони. Перед початком розмноження платформи будуть зверху вкриті очеретом, щоб надати їм більш природний вигляд.

functional photo

– Для гніздування ці птахи обирають ділянки суходолу, які є захищеними від хижаків. Але в наших умовах не так багато острівців, придатних для цього. Тому такі штучні платформи й приваблюють пеліканів. Платформи, які ми встановили в Ананькіному куті, є досить просторими – близько 60 квадратних метрів. Тож на них можуть відпочивати та гніздуватися кілька десятків пеліканів. Цьогорічний сезон розмноження вже закінчився, але ми сподіваємося, що птахи поки звикнуть до платформ і побудують на них свої гнізда в наступні роки», – сказав Максим Яковлев, орнітолог Дунайського біосферного заповідника.

Згідно обліків пеліканів, які пройшли навесні, в Українській дельті Дунаю помічено більше 2 тисяч рожевих пеліканів та 83 кучерявих пелікана. Рожеві пелікани гніздяться в Румунії в одній колонії в урочищі Рожка Бугайова. Проте кучеряві пелікани будують гнізда на різних водоймах від Греції до України. Кілька років тому в Україні орнітологи фіксували поодинокі гнізда кучерявих пеліканів на озері Кугурлуй, але стабільна гніздова колонія не сформувалася.

functional photo

Природоохорнці планують побудувати ще кілька подібних платформ на інших водоймах дельти Дунаю, а також встановити на них штучні реалістичні фігури пеліканів, щоб приманювати справжніх птахів.

Величний птах під загрозою

Маючи розмах крил майже три метри і вагу понад 10 кг, кучерявий пелікан – один з найбільш вражаючих птахів Європи. Побачити групу цих величних рибоїдів, що разом здіймаються у повітря – незабутнє видовище.

Кучерявий пелікан надзвичайно вразливий всюди, де він зустрічається. Цей птах включений до Червоного списку МСОП в категорії «Вид, близький до загрозливого стану». Протягом останніх десятиліть світова популяція виду зазнала різкого скорочення через зіткнення з лініями електропередач, втрату оселищ, турбування, переслідування рибалками та недостатню обізнаність серед місцевих громад.

Нагадаємо, проект «Шлях життя пелікана», який допомагає зберегти та відновити популяцію кучерявого пелікана у Чорноморському регіоні та Середземномор’ї, робить акцент не тільки на дослідженнях виду та практичних заходах з його збереження, але й на популяризації знань про цього величного птаха, що є посланцем здорових водойм та водно-болотних угідь. Тільки з підтримкою місцевого населення та широкого кола сторін заходи з ревайлдингу можуть бути успішними. Проект реалізується у Греції, Болгарії, Румунії та Україні за фінансової підтримки Програми LIFE Європейського союзу та Фонду Arcadia. В Україні проект втілюється в життя організацією Rewilding Ukraine та Дунайським біосферним заповідником.

В Україні порахували пеліканів

functional photo
functional photoНа завершення зустрічей у форматі «Наука на даху» Центральної бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка для дітей міста Києва 12 липня проводить презентацію книжки палеорнітолога Леоніда Горобця «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета».

Якщо вам здається, що якийсь орган з’явився в процесі еволюції нізвідки, то вам здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції. Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція.

Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки — то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками? Автор книжки відповідає на ці й інші питання, водночас пояснюючи, чим внутрішній скелет крутіший за зовнішній і як відрізнити колегу від рептилоїда.

Вхід вільний, участь безкоштовна.

functional photo

Я тут полез изучать опыт школьных учителей в педагогике, — и совершенно внезапно обнаружил кучу важных для управления проектами принципов. В смысле, что я опять хочу познакомить вас со странным человеком и рассказать про его опыт. Итак, знакомьтесь, обычная учительница в астраханской гимназии, Ольга Анисимова, которая порвала мне все шаблоны того, что происходит в обычной школе.

Она не учит детей методам решения задачи, она учит их сначала найти саму задачу, потом прикинуть спектр вариантов подхода, а уже потом — как конкретно получить ответ.

Она относится к детям как ко взрослым во многих аспектах.

Она позволяет себе ошибаться, позволяет детям исправлять свои ошибки и аргументировано спорить с ней. Более того, она иногда специально допускает ошибки, чтобы дети не расслаблялись.

Она разрешает готовить шпаргалки и списывать. Разрешает детям «выпихивать» на ответ того, кто выучил тему. Использует понятную детям игрофикацию для мотивации.

В общем, всё настолько пропитано здравым смыслом, что просто не может и не должно происходить в школе. В чёртовой школе!

Системное отличие Галадриэль и Арагорна

Представим, что у нас есть эльф и человек. Первый живёт больше тысячи лет, а второй 72 года ровно. Если вы никуда не торопитесь, то не нужна и система образования: рано или поздно новый член социума и так со всем разберётся самостоятельно. А вот если вдруг это «разберётся» начинает занимать существенную часть жизни, такая система нужна. Ещё интересное умственное упражнение: представьте, что нам надо обучать орков со средним сроком жизни 21 год. Какой была бы система для них?

Что забавно, «эльфийская» система без выделенного обучения применялась довольно широко. Всего в 1833 году был доклад парламенту Англии о положении рабочего класса (про который мы знаем благодаря Фридриху Энгельсу), в котором упоминалось, что дети начинают в 5-8 лет работать на фабриках и их рабочий день составляет около 14 часов.

Ребёнок перестал рассматриваться как расходник только в шестнадцатом веке:

«Изображение реальных детей долго отсутствовало в живописи. Никто, очевидно, не считал, что ребенок заключает в себе человеческую личность… Безразличие по отношению к детству, по мнению Ф. Ариеса, было прямым следствием демографической ситуации того времени, отличавшейся высокой рождаемостью и большой детской смертностью. Признаком преодоления безразличия к детству, как считает французский демограф, служит появление в XVI веке портретов умерших детей. Их смерть, пишет он, теперь переживалась как действительно невосполнимая утрата, а не как вполне обычное событие.»
Детская (возрастная) психология — Л. Ф. Обухова

К-стратегия размножения человека предполагает совершенствование индивида. Лучшая медицина, лучшее питание — и лучшее образование. Но тут мы почему-то почти сразу метнулись к «орковскому» подходу. В условиях тотальной безграмотности на старте СССР нужно было создать страну строителей будущего. Нужны были терраформеры, инженеры, офицеры, химики и биологи, но главное — рабочие производств. Решение по подаче информации довольно очевидное: сжатие с потерями. В потери попало дивергентное мышление, фреймворки которого можно было получить, по сути, в НИИ, но не базовой школе. Да, наше образование на тот момент было прогрессивным и крутым. Но с тех пор поменялось примерно всё.

Конвергентный путь образования — это когда задача имеет одно одобренное партией решение. Дивергентный путь — это когда задача имеет множество путей решений, и учат не столько конкретному квадратно-гнездовому подходу, сколько творчески использовать доступные ресурсы. Обучать ребёнка дивергентному мышлению долго и дорого, часто гораздо лучше дать работающие эвристики и выпустить с этим в большую жизнь. Подход более чем практичный на самом деле, потому что в бизнесе это аукается так: линейный персонал работает по чёткой инструкции, а вот остальные сами ставят себе задачи. Да, инструкция может быть достаточно гибкой, но лучше сразу реализовать в виде скрипта оптимальные практики, чем ждать, пока человек до них сам дойдёт. Если вдруг линейный сотрудник начинает проявлять признаки повышенной сознательности, то это не солдат, а офицер.

Дивергентный подход на практике

В бизнесе самый главный вопрос — «зачем?». Ответ на него меняет состав проектов внутри компании, способы реализации проектов, подход к построению команд и много чего ещё. В восточной философии есть упражнение осознанности, когда ученик даоса озвучивает каждое своё действие. Этим он одновременно учится и декомпозиции, и выделению разных потоков мышления (то есть самоанализу), и, что является целью упражнения — приходит к привычке не совершать ничего бесцельного или «автоматического». То есть как в кризис каждый расход компании рассматривается в ручном режиме на предмет нужности, так и здесь каждое действие оценивается по тому, оставить его при уборке или выкинуть.

Так вот, возвращаемся в общеобразовательную школу. Первое, что делает прекрасная Ольга Александровна — это даёт детям на уроке поставить саму задачу урока. Похожее делают тренеры «Метеора». Например, если парень-нападающий принимает мяч на ближнюю ногу, а после у него его сразу же отбирают — плохой тренер скажет «ты плохо принял мяч». Спасибо, кэп, из новой информации для ребёнка тут была только транзакция «ты кривой урод». Тренер получше выделит конкретную фазу ошибки: например, плохо поставил ногу, не попал в тайминг, либо вообще принял не на ту ногу. Здесь ребёнок уже понимает, что он сделал не так, но не понимает, почему. Хороший тренер позволит ребёнку попробовать ещё несколько десятков раз, чтобы понять, что можно улучшить в этом конкретном движении: то есть ребёнок должен и сам найти проблему, и сам найти решение. Практика показала, что натасканные футболисты играют куда хуже тех, что способны понимать происходящее на поле. Даосы были бы зверски рады за них, если бы им не было абсолютно пофиг.

Или вот Ольга пишет на доске число 13 и спрашивает, какая может быть тема урока. Дети докапываются до числа и могут решить, что это двузначные числа, например. А дальше интересно: кто-то говорит, что нужно разобраться в их истории, кто-то говорит, что надо понять, почему они так называются (тринадцать, а не десять три, как двадцать три), либо разобраться, как из него вычитать 4 и 5, потому что на палочках натуральным образом понятно, а без палочек и калькулятора — уже нет. В этот момент происходят две вещи: во-первых, Ольга собирает данные про то, что интересно детям, и как через это рассказывать тему. Во-вторых, она сразу ловит непонятки, которые дети тут и обозначили — значит, они не останутся «неподсвеченными». В-третьих, они сейчас все запишут цель, а в конце урока проверят: получилось или нет. И если нет — решат, как поделить домашнее задание, чтобы достичь её вместе.

Кстати, это даёт ещё бонус. Если ребёнок весь вечер учил, а ответил плохо, он может сам проверить — достигнут результат или нет. И если нет — понятно, что усилия не заслуживают пятёрки. И дальше дома будет не характерная сцена «Мама, мне поставили тройку, я весь вечер учил, учитель овца», а «я косякнул, это не ответил, это не сказал, тут подсказали». И, опять же, если родители понимают, что за это ругать нельзя — это круто.

На уроках русского языка поиск задачи выглядит не всегда так красиво в силу гуманитарности предмета — когда так не получается, цель может поставить и учитель. Но наша героиня никогда не даёт готовое решение. Так же как руководители в бизнесе вроде понимают, что если поставить задачу без объяснения, зачем это нужно (и как понять, что всё правильно сделано), будет хуже. На текущий момент общество считает, что подобный подход лучше старого конвегентного, и это закреплено во ФГОСах нового поколения.

Примерно следующим

То есть общество сейчас считает, что дети должны учиться всему самостоятельно. Ключевая роль педагога — учитель должен показать, как можно найти способ решения проблемы, продемонстрировать, научить. Старый фреймворк говорил, что надо показать образец результата, дать цель, расписать алгоритм достижения и курировать его реализацию на каждом этапе.

То есть ни один учитель физики не должен обижаться на решение задачи про высоту башни и барометр: «продать барометр, а вырученные деньги заплатить строителю за чертёж» — а должен требовать новых и новых решений, вместе с ребёнком оценивать их применимость, ограничения, точность и шансы на успех.

Учитель может ошибаться

Одна из тех вещей, которая меня невероятно бесила в школе — не только тот факт, что ни один учитель никогда не был готов к альтернативным решениям задачи, но и не признавал своей ошибки. Моему однокласснику как-то влепили тройку по физике за то, что он нарисовал на доске «неверную» схему электродвигателя со статором внутри ротора: «Так никто не делает». Мы потратили неделю, чтобы на полном серьёзе собрать устройство по такому принципу, показали — «хм, да, но переправлять я не буду». Прощай, физика. На первом курсе университета я взял за горизонтальную ось значение ординаты, потому что так график лучше помещался на листе. При том, что он был полностью правильный, работу мне пришлось переписывать.

В этом плане мне вспоминаются истории, которые происходят всё чаще. Общая канва примерно такая: ребёнок отвечает на уроке литературы на стандартную тему «какой смысл вкладывал в это автор», и учительница пытается навязать ему свою глубокомысленную точку зрения. Проблема была только в том, что дети способны найти автора в Фейсбуке и прямо спросить.

Знаете, чем чиновник отличается от предпринимателя? Если чиновник не ошибается, он хорош — но при этом можно не браться ни за что рискованное (и вообще ничего не делать в экстремуме). А хороший предприниматель ошибается максимально быстро и широко — это экспериментальный подход, и каждая ошибка даёт новую информацию. Вопрос в контролируемости условий опытов. Ошибаться — естественное свойство прогресса. Более того, перфекционизм тоже часто несовместим с прогрессом.

Но возвращаемся к детям. Вот ещё пример: после диктанта есть 5 минут на самопроверку, чтобы ребёнок ещё раз прочитал, что написал. Нормальные здоровые дети поколения Z ничего не вычитывают ещё раз, а просто отдают готовую работу. Ольга говорит следующее: кто найдёт на этой стадии у себя все ошибки — может не делать домашнее задание (ну или получает дополнительный балл на другом диктанте). И это резко меняет отношение. Дети ищут, потому что условия игры тут же поменялись.

А ещё дети не должны принимать на веру всё то, что даёт учитель, а тренировать свои навыки этого самого рационального мышления. Поэтому Ольга часто намеренно допускает ошибки в том, что пишет на доске, ожидая реакции детей. Вообще-то этим она ещё удерживает их внимание, — но главный урок в том, что реальный мир может подставить тебя в любой момент, и, как говорил товарищ майор, «будьте предельно бдительны». В общем, в ней есть что-то от даоса.

Дети могут спорить с учителем

Иногда они правы, иногда нет — но задача не оборвать и усадить на место, а подробно разобрать посылки, тип мышления и то, почему ребёнок что-то не понял (если он неправ). Очевидная проблема в том, что дети в начальной школе не очень-то дружат с логикой, и у них нет никаких аппаратов для аргументированного спора. То есть первое, чему учит Ольгасанна — это базовые принципы рационального мышления. Спасибо «Гарри Поттеру» и Элиезеру Юдковскому.

Вот дети заспорили с учительницей по поводу ударения в слове «имбовый». Само слово возникло в тот момент, когда они делали «алфавитный челлендж» на пятиминутке орфографии — писали по прилагательному на каждую букву алфавита. Во-первых, меня несказанно удивило то, что вместо того, чтобы сказать ребёнку, что такого слова нет, она поставила задачу сделать морфологический и лексический разбор. Во-вторых, дети этот разбор сделали, и пришли к выводу, что по классическому словообразованию ударение должно быть на второй слог. Но в качестве аргумента были приведены популярные стримеры твитча, говорящие с ударением на первом слоге. И Ольга признала, что язык следует за носителями, поэтому однозначного ответа нет. Шах и мат, традиционная школа!

Гораздо забавнее споры с детьми про целесообразность обучения вообще. Это самые сложные моменты, потому что там нужно поддержать баланс между авторитетом учителя и обидой ученика, которого не убедили. А убеждать детей, пользуясь мышлением детей — это как переговоры с инопланетянами. Да, они очень доверчивые, да, большая часть ситуаций просто не возникает при высоком авторитете учителя — но бывают моменты, когда главный ботаник класса задаёт невинный вопрос вроде, а можно ли не ходить на ИЗО или технологию (труды). И аргументирует свою точку зрения тем, что ему это в жизни пригодится примерно как ежу футболка. Я-то этот вопрос в своё время решил просто, поставив рекорд астраханского технического лицея по прогулам (правда, прогуливал я в лаборатории магнитострикции университета), но, кажется, такой путь подходит далеко не всем. Кстати, на примерно такой же вопрос в университете преподаватель ответил — «разберись, сдай сейчас и не ходи». Я сдал и не ходил, всё честно. А вот на уроке начальной школы Ольге нужно прогружать ребёнку целый комплекс мыслей: и зачем вообще образование, и что нужно развивать разные навыки и способности, и что ИЗО — это не про рисование домика, а про пространственное мышление, а технологии — это не про «починить табуретку», а про работу с пластичной материей. А у неё 136 часов на предмет, и спорить весь урок она не готова. Естественное решение — она прогружает всю целесообразность обучения заранее, и дети примерно представляют, что они вообще-то готовятся захватывать мир, и это в целом нужно им самим. Точнее, это поздняя мотивация, ранняя лежит в плоскости «понравится маме» или «у тебя получается».

Мотивация старого фреймворка — не достичь результата, а не получить наказание. «Будешь сомневаться в учителе, получишь двойку, а дальше тебя поругают родители» — вполне логичная цепочка, пока ребёнок не поймёт, что оценки — это бесполезная абстракция. А это случается сейчас довольно быстро.

Можно списывать

Поскольку дивергентный подход к образованию предполагает, что ребёнок научится чему-то, а не сдаст экзамен в надлежащей форме, Ольга разрешает готовить шпаргалки. Договорённость с классом такая: списывать можно, если она не увидела — это легально. То есть абсолютно такая же, как во всех школах и во всех классах по результату, но отличающаяся количеством подготавливаемых детьми конспектов.

А если что, сделать хорошую шпаргалку почти так же сложно, как понять материал. Если задачи стоят дивергентные, а не на память. В этом плане я обожаю своих университетских учителей программирования, которые разрешали пользоваться любыми источниками на экзаменах — но у нас никогда не было задач ни на эрудированность, ни на память. Только практические вещи.

Практико-ориентированный подход

Вот дети проходят древних славян в начальной школе. Там довольно простые вещи: внешний вид (одежда, например), имена, основные занятия. Вообще-то там в конце надо сделать тест уровня «Какое имя более славянское: Ганс Синий или Большое Гнездо?».

Но тут Ольга предложила детям взять листок бумаги и нарисовать инстаграмм-профиль какого-нибудь славянина. Ну, понимаете, чтобы с аватаркой, краткой биографией и примерами постов. Это сразу всё: и русский язык, и проверка всех знаний, и образование систематики между дисциплинами. «Сегодня заколачивал тын, чтобы не пришли половцы», «Сторговал у новогородского купца подковы, иду тюнить коня» — это прекрасно.

Точно так же домашнее задание можно принять в виде 60-секундного ролика для Тиктока — и по интенсивности подготовки работы там будет куда больше, чем в обычной домашке.

Мгновенное подкрепление

Наши тренеры в какой-то момент обратили внимание, что да, круто хвалить ребёнка после каждого успешного действия, но хотелось бы ещё это как-то закреплять. И попросили методологов дать им что-то. Методологи дали альбом с ачивками, куда надо клеить соответствующие наклейки.

Ольга тоже использует наклейки, только без альбома. Если ребёнок сделал что-то хорошо — он получает наклейку с героем популярного сейчас мультфильма. Клеить её никуда не надо, но можно меняться, сидеть гордиться или вообще делать с ней что угодно. Интересны причины получения наклейки: обычно это исправленная ошибка учительницы, какое-то хорошее дополнение к ответу или личный прогресс. Личный прогресс может заключаться, например, в том, что после трёх троек ребёнок получил четвёрку. Атмосфера в классе поставлена настолько круто, что все хлопают и лезут обниматься к такому персонажу, потому что он превозмог и вырвал очко у системы ) Наклейка тут служит триггером. А в других случаях — усиленной транзакцией «ты молодец».

Эта система не самая докрученная в плане игрофикации процесса (бывают и «десять очков Гриффиндору», и всякие сложные системы), но она работает достаточно хорошо, чтобы дети подходили к учительнице после уроков и говорили:

— Ольгасанна, а вы видели, видели, что Саша сегодня руку тянул четыре раза? Вы же ему наклейку завтра дадите, если он правильно ответит?

 

Относиться к детям, как к людям

Это, пожалуй, самое сложное. И это не про «на равных», а про уважение. Вся история про научные споры выше и прочее держится как раз на том, что в классе стоит продуктивная атмосфера. У нас в «Метеоре» важно поддерживать её: что-то есть в методологии, ну и сами тренеры приходят не пальцем деланные. Но когда у тебя есть конкретная спортивная задача вроде «обыграть соседнюю школу», это проще.

В классе Ольга при беседах 1:1 старается садиться рядом с детьми (чтобы глаза были примерно на их уровне) — это уже формирует доверие. Дальше не давит, а даёт решать самому. Тренеры в конце занятия при тактическом разборе игры тоже всегда садятся так, чтобы глаза были на уровне с детскими — так дети гораздо лучше высказывают своё мнение (и вообще чувствуют себя лучше).

Вот мальчик на уроке ИЗО не хотел рисовать. Она подсела рядом, спросила, что случилось. Он объясняет: «Мама сказала, что я рисовать не умею, смысл тут колебаться?». В этой ситуации нельзя снижать авторитет родителей — но и нельзя оставлять ребёнка в состоянии «я кривой». Дальше серия вопросов: «А ты сам как думаешь? Почему мама так считает?». Тогда удалось убедить ребёнка, что это был один частный случай, и из-за одной неудачи так пошло. Дальше Ольга прямо на телефоне показала, как рисуют разные художники-абстракционисты. Мол, нравится? — «Ну не очень» — «А знаешь, сколько вот эта картина стоит? Смотри, 50 миллионов». В этот момент ребёнок уже понимает, что не всё так плохо. Диалог продолжается: «А как ты считаешь, что ты теперь будешь делать?». Ребёнок: «Наверное, я попытаюсь нарисовать, потом ещё поговорю с мамой» — «Хорошо, потом расскажи, как прошло».

А дальше всё зависит от мамы. В тот раз получилось удачно.

Проблемы

Первая очевидная проблема такого подхода — время. Предметы по стандарту имеют ограниченное количество часов, и объяснять их подробно, попутно прогружая рациональное мышление, атмосферу и творческое мышление — задача ещё та. Одна из главных проблем школьного образования на этой стадии — это когда некоторые в классе уже всё поняли, а некоторые ещё нет. Класс движется со скоростью самого медленного. Понятно, что самый тугой останется на второй год, но это очень плохой инструмент управления скоростью. Гораздо лучше работают системы с последовательным вылетом учеников (обычно это хорошая профессиональная подготовка — а-ля олимпиадная в школе) — но в обычном классе так нельзя. То есть у вас всегда будут дети с разной скоростью обучения — и при этом плохо будет и тем, кто не понял, и тем, кто понял и скучает.

Если вы почитаете «Цель» Голдратта, то там прямо описано, как управляются производство с бутылочными горлышками такого типа. Я уверен, что Ольга никогда не управляла производством, но решение она приняла ровно по Голдрату: рассадила не «ботаны впереди, забияки сзади», а парами «ботаник-хулиган». Ну, я опять упрощаю, но схема такая.

В результате кто-то на перемене не получит по очкам, а кто-то на уроке быстрее поймёт предмет. Потому что умные дети обожают объяснять, и умеют это делать ровно теми словами, которые поймёт такой же ребёнок. Действует правило: если один всё решил, то может помогать соседу по парте. Но результатом считается не ответ на задачу, а самостоятельное воспроизведение соседом решения с объяснением, зачем какой шаг.

Классическая же схема подразумевает, что «тормоз» пойдёт доучиваться у репетитора, пока класс ушёл дальше. Это не хорошо и не плохо, просто у подходов разные задачи.

Вторая проблема — сопротивление родителей. Родители хотят, чтобы их детей учили точно так же, как их самих когда-то (в общем случае). И здесь учитель начинает работать как руководитель проекта, убеждающий не только свою команду, но и стейкхолдеров, что делать надо именно так. Первый пример: домашнее задание составить кроссворд из слов мультфильмов и игр. На весь класс две самостоятельные работы: кроссворды по Гравити Фоллз и с терминами жаргона Майнкрафта. Остальные сделали родители — потому что дети творили явно какую-то фигню, которая не соответствовала их представлениям о прекрасном.

Или вот Ольга взяла и объяснила детям в первом классе линейные уравнения. Они лёгкие, если что, мне их дед объяснил тоже в первом классе, и они очень логично легли в систему. Родители об этом узнали: «вы слишком многого хотите от наших детей». Начали разбираться: а что, детям было сложно? Они не поняли и спрашивали вас? Нет, дети всё сразу впитали, никаких проблем. Просто уравнения с точки зрения родителей — это для третьего класса, и всему своё время.

Третья проблема — это несмотря на то, что в стандартах заявлено стремление к дивергентному обучению, в экзаменах у нас старое доброе «выбери один из вариантов». Это самая ущербная система из возможных, потому что во многих предметах это «найди лишнее в ряду» или «продолжи ряд». Ряд 2, 4, 6, 10 вполне можно продолжить числом 11. Что лишнее в наборе «ложка, нож, кастрюля, очки» сильно зависит от того, какая стоит задача. Ольга старается, чтобы дети нашли задуманное автором задачи решение среди прочих — но не требует только его. К счастью, ей ещё не нужно объяснять детям ещё и логику составителей ЕГЭ.

И да, если говорить про экзамены, даже в инструменте «выбери вариант» есть волшебно-крутой «Русский медвежонок», который настолько хорош, что сводит с ума уже второе поколение родителей.

Четвёртая проблема — школа не готова к цифровому обучению. Если что, на Учи.ру есть марафоны, когда дети могут брать какие-то задания и делать их. Побеждает класс, который лучше других решает всю эту фигню. То есть дети ради этой ММО начинают реально разбираться в предмете. Потому что одно дело, когда это просто обучение, а другое — когда можно обойти 3Б из соседней школы! Даже несмотря на то, что один такой «чемпионат России» по русскому её дети выиграли, родители были активно против таких подходов. Потому что телефон, а телефон портит глаза и убивает всё живое в ребёнке. Хотя пандемия и дистанционка всё перевернули, и эта проблема уже стоит не так остро.

Ну и последняя проблема — это тот факт, что после таких начальных классов детей ждёт средняя школа. Где педагоги могут попасться далеко не придерживающиеся таких же идей образования. Это означает, что дети, привыкшие к тому, что их держат за людей, могут потерять мотивацию к изучению предметов.

С нами сегодня была Ольга Анисимова

В общем, я просто хотел поделиться с вами, что та школа, которую, возможно, мы ненавидим, уже не такая. И изменения касаются не только частных школ. Но это будущее пока неравномерно распределено.

Джерело: блог 

functional photo

2 липня 2021 у Львові відбудеться концерт-вистава «Не відпускай!» за участі актора Ахтема Сеітаблаєва, видавчині і поетки Мар’яни Савки та Тріо «Мар’яничі». Відомий режисер і актор Ахтем Сеітаблаєв та мисткиня Мар’яна Савка розкажуть love story у віршах. 

На фоні літа і вечірнього неба можна буде послухати у музичному супроводі тріо «Мар’яничі» поетичний діалог між чоловіком і жінкою, які випадково зустрілися в аеропорту. Чи стане мимовільний погляд початком любові, чи зрозуміють герої, що не хочуть відпускати одне одного? Підуть за покликом серця чи розуму? Чуттєві тексти, ліричні композиції та яскрава акторська гра — створять романтичну атмосферу на даху під липневими зорями.

Тріо «Мар’яничі» — творчий експеримент Мар’яни Савки, Сергія Гуріна й Юрка Романіва. Їхні композиції — мікс сучасної поезії та музики у жанрі блюзу, танго, босанови. У репертуарі тріо близько 30 авторських композицій. Існують три роки.

Мар’яна Савка — фронтвумен гурту, головна редакторка і співзасновниця «Видавництва Старого Лева», письменниця, перекладачка, актриса, перформерка, художниця.

Ахтем Сеітаблаєв — актор, режисер. У фільмографії Ахтема близько десяти кінострічок, серед яких «Кіборги. Герої не вмирають», «Захар Беркут», «Доброволець». Знімався у багатьох серіалах та фільмах, виконав головну роль у стрічці Нарімана Алієва «Додому», грає в театрі.

Юрко Романів — музичний керівник гурту, аранжування і клавішні.

Сергій Гурін — акустична гітара, аранжування.

Вистава відбудеться під відкритим небом на вул. Старознесенській, 22-24. Початок о 19:00.

functional photo

functional photo28 липня в Маріїнському парку закінчила роботу виставка дитячих малюнків «Барви свободи. Майдан, мальований дітьми». Основу виставки становлять художні твори дітей із Києва та Полтавщини, а також кілька малюнків, створених дітьми для підтримки майданівців іще під час Революції Гідності.

Маріїнський парк є свідком багатьох трагічних сторінок історії України, зокрема і драматичних подій Революції Гідності. Тим цінніше, що сьогодні тут так часто лунає дитячий сміх. Саме задля безтурботного дитинства майбутніх поколінь, сповненого радістю, дорослі вийшли на Майдан.

У дитячих малюнках про Майдан можемо побачити, що саме діти знають про Революцію Гідності та як сприймають ті події. Щирість, безпосередність і символіка образів… Дитячі твори, окрім мистецького складника, цінні ще й тим, що випромінюють оптимізм і віру в перемогу добра.

– На всі випробування, часто ризикуючи життям і здоров’ям, майданівців вело відчуття відповідальності за майбутнє. Так і казали – заради дітей, щоб дати їм шанс гідно жити в Україні, яка процвітає. Для того, щоб сучасні діти скористалися цим шансом, важливо передавати їм пам’ять про Майдан і також учити цієї відповідальності, – зазначила Ольга Сало, кураторка проєкту, заступниця генерального директора з розвитку та культурно-просвітницької роботи Національного музею Революції Гідності.

Нагадаємо, виставка була презентована до Дня захисту дітей у парку імені Тараса Шевченка. Також нагадаємо: триває конкурс на відзнаку для юних авторів малюнків, які найбільше вподобають відвідувачі виставки «Барви свободи: Майдан, мальований дітьми».

Фото: TeenCorr

functional photo
29 червня відбудеться онлайн-презентація творів об’єднання художників, дизайнерів та майстрів друку на тканинах МАКАКА. Його учасники вирішили створити апсайклінг-майстерню кастомного одягу. Ідея у тому, щоб брати якісний і вже не новий одяг та переосмислювати його історію. Давати йому нове життя, застосовуючи різні техніки.
МАКАКА презентує свої перші вироби: костюми для музичної арт-групи «Хамерман Знищує Віруси» у форматі фільму. 
Після міні-фільму про міфічних істот автори покажуть історію створення костюмів – «Людини-заводу» та «Людини-спального району». У головних ролях – фронтмени групи «Хамерман знищує віруси» – Володимир Пахолюк та Альберт Цукренко. Обидва костюми – це кастомні вироби, ідеї для яких розробляли спеціально для героїв, як рефлексію на лірику групи та той соціально-культурний меседж, який вони намагаються донести.
 

– Ми створили майстерню, як відповідь на актуальні запити модної індустрії. Я не буду вдаватись до цитування жахаючих цифр, їх повно у інтернеті. Фаст-фешн – одна із найзабруднюючих екологію сфер економіки. І це факт. При цьому, ми однозначно не можемо увесь час ходити у одному й тому ж одязі, адже його значення – давно вийшло за межі первинного – прикрити чи зігріти тіло. Одяг для мене – це мистецтво. Перш за все, мистецтво – розповідати про свого носія 😊 І я упевнена, що творити можна із того, що уже вироблено. Так і з’явилась ідея – виготовляти крутий якісний одяг із секонд-хенду, перетворюючи його у арт-об’єкти. І в цьому мені допомагає команда талановитих людей. Я також вдячна Українському Культурному Фонду, що дав можливість цьому проектові ожити так швидко, – прокоментувала Олена Клочко, ідейна натхненниця проекту.

До команди увійшли: Олена Клочко, Євген Меркуш – майстер шовкотрафаретного друку, митець,  Єгор Стрелков – художник,татуювальник, ілюстратор, музикант, автор коміксів @makaka_artel про свідоме споживання, Віталій Агапєєв – мультидисциплінарний художник із графіті-бекграундом, Андрій Соболєв  – дизайнер, стиліст, татуювальник.

 
Долучитися до перегляду можна тут о 20.00.
 
 
functional photo
Простір відкрився 6 червня презентацією книжки «Сторічна бібліотека». У ній зібрані історії про Центральну бібліотеку ім. Т.Г.Шевченка для дітей. Усі історії написані креативними особистостями підліткової редакції гуртка #Написатор.

На презентацію завітали автори фантастичних історій і поділилися секретами створення цієї книжки. У просторі планують проводити різні літні заходи для дітей та підлітків. 

Нагадаємо, бібліотека проводила конкурс на найкращу назву простору.

Нагадаємо також, 5 червня, у Всесвітній день охорони довкілля бібліотека запросила переглянути книжки, що розкажуть про прості речі, які усі ми можемо зробити сьогодні, аби зберегти планету в майбутньому.

За інф. Центральної бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка для дітей

functional photo
Зовсім скоро полігарфісти завершать виробництво нової гри для дітей, підлітків, батьків та вчителів «Одіссея». Це гра, яка підходить не тільки для домашнього користування. У неї можна грати у школах, гуртках, декількома родинами. Її тематика – Стародавня Греція.

 

«Одіссея» – навчальна настільна гра, вікторина і «бродилка». У ній є поле, фішки-кораблі, на яких команди Одіссеїв пливуть на Ітаку, і колода карт. На картах – питання за «Іліадою» та «Одіссеєю», і відповідь є ходом, але іноді з’являються і персонажі, які допомагають чи заважають командам чи ігрокам. Хто найпершим повернеться додому? Пенелопа насилу стримує натиск претендентів на трон, здається, їй потрібна допомога! Грати можуть від двох до п’яти гравців або команд. Ігрове поле буде надруковано на картоні й заламіновано.

functional photo

 

Авторка ідеї – Марія Щербина, кандидатка філософських наук, веде онлайн та оффлайн заняття з культурології для дітей та підлітків. Марії вже вдалося зібрати половину коштів, щоб віддати гру в друк. Тепер авторка з однодумцями збирає другу половину, щоб забрати з друку тираж. Тексти україномовної версії вичитані та відредактовані редакторкою Мирославою Ільтьо.

functional photo
15-21 травня в рамках проекту «Шлях життя пелікана» в Україні відбулися обліки пеліканів. Захід пройшов у рамках четвертого Європейського південно-східного підрахунку пеліканів. Під час обліку спеціалісти порахували рожевого та кучерявого пеліканів. 

Обліки проводили співробітники ДБЗ – орнітолог Максим Яковлєв та зоолог Олександр Гайдаш, також у заході взяв участь Михайло Нестеренко, виконавчий директор Rewilding Ukraine. У пошуках пеліканів біологи відвідали Придунайські озера – Китай, Ялпуг, Катлабух, Кагул, Кугурлуй та Лунг, Кілійське гирло Дунаю та його приморські ділянки, водосховище Сасик. Для обстеження всіх територій, деякі з яких є досить віддаленими та важкодоступними, використовувалися різні види транспорту – від позашляховика та човнів та сучасне обладнання – біноклі, телескопи та дрон.

functional photo

У  дельті Дунаю мешкають два види пеліканів – рожевий (Pelecanus onocrotalus) та кучерявий (Pelecanus crispus). Обидва занесені до Червоної книги України та ряду міжнародних природоохоронних списків, в тому числі до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Пелікан є орнітологічним символом дельти Дунаю та посланцем здорових водойм та заплав.

– Під час обліків в українській частині дельти Дунаю ми зафіксували більше 2 тисяч рожевих пеліканів та 83 кучерявих пелікана. Нам було важливо дізнатися про чисельність птахів на окремих територіях, відмітити, які місця вони обирають для харчування, відпочинку чи гніздування. Найбільша кількість кучерявих пеліканів була відмічена на озері Лунг, яке є складовою частиною озера Катлабух. Птахи відпочивали на заломах очерету біля одного з островів. Можна припустити, що в майбутньому при певних умовах пелікани можуть почати гніздитися на цій ділянці. Приємно відмітити, що цього року ми спостерігали більше кучерявих пеліканів у порівнянні з минулорічними обліками, коли було зафіксовано 58 особин, – розповідає орнітолог Максим Яковлєв.

functional photo

Попри штормовий вітер, дощ та подекуди град, які супроводжували експедицію протягом кількох днів, обліки в Україні відбулися одночасно із заходами в інших сусідніх країнах. Це дозволило вченим скласти більш-менш реальну картину щодо чисельності та розповсюдження рожевих та кучерявих пеліканів у південно-східній Європі. Зокрема, в Болгарії вчені з Болгарського товариства охорони птахів нарахували 513 кучерявих пеліканів та 575 рожевих пеліканів. В Румунії обліки проводилися Румунським орнітологічним товариством спільно з Біосферним заповідником «Дельта Дунаю». Координатором четвертого Європейського південно-східного підрахунку пеліканів було Еллінське орнітологічне товариство в Греції. Остаточні дані по країнам ще уточнюються.

functional photo

Пелікани – амбасадори здорових водно-болотних угідь, а їх чисельність та розповсюдження є своєрідними маркерами стану здоров’я природних систем. Тому дуже важливо проводити регулярні обліки цих видів птахів, а також докладати зусиль до збереження та відновлення їх популяцій та середовищ існування. Цього року ми плануємо побудувати у Дунайському біосферному заповіднику першу штучну платформу, яку пелікани зможуть використовувати для гніздування та відпочинку. З огляду на досвід інших країн, ці платформи є досить ефективними. Тож, хоча цього року ми не помітили гнізд кучерявого пелікана, наступного, сподіваємося, він буде гніздитися в українській частині дельти Дунаю, – розповів Михайло Нестеренко.

Проєкт «Шлях життя пелікана», який допомагає зберегти та відновити популяцію кучерявого пелікана у Чорноморському регіоні та Середземномор’ї, робить акцент не тільки на дослідженнях виду та практичних заходах з його збереження, а й на популяризації знань про цього величного птаха. 

Учениця Українського медичного ліцею нагадала про проблеми озера Сасик. Чому ця ситуація важлива?

 

functional photo
1 травня Ужгородська дитяча залізниця після карантину відновила свою роботу в новому сезоні й запросила маленьких пасажирів. Розпочати навчання та виробничу практику на дитячій залізниці вже готуються 40 дітей.

Залізничники розповіли, що Ужгородська дитяча залізниця, розташована вздовж річки, неодноразово зазнавала пошкоджень унаслідок повеней, і це головним чином послужило причиною призупинення її роботи. Проте ще в серпні 2016 року, після семирічної перерви, роботу дитячої залізниці було відновлено.

Під час підготовки до відновлення руху на дитячій залізниці фахівці замінили двигуна у тепловозі, відремонтували пасажирські вагони, відновили елементи верхньої будови колії, провели зовнішні та внутрішні ремонтні роботи станційних приміщень та навчального класу.

Нагадаємо, Ужгородська – Мала Закарпатська – дитяча залізниця була відкрита в серпні 1947 року. Колія має загальну протяжність 1,1 км, пролягає по берегу річки Уж у центрі Ужгорода. На маршруті є дві станції: Молодіжна та Парк. Перевезення забезпечують тепловоз ТУ-2 і два вагони Pafawag.

rutkivskiy

18 квітня відсвяткував 84-й день народження відомий дитячий письменник Володимир Рутківський. Його привітали фахівці з різних українських видавництв, колеги-письменники та друзі.

У 2019 році Володимир Рутківський презентував роман «Сині Води», що вийшов у видавництві «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Цей роман написаний та вперше виданий 2004 року. Із «Синіми Водами» 2011 року Володимир Рутківський став лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі».

Володимир Рутківський – письменник, журналіст, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну тетралогію для дітей «Джури» про пригоди козаків-характерників Швайки, Грицика та Санька.

Нагадаємо, що за мотивами книги Володимира Рутківського «Сторожова застава» знято однойменний фільм. Інтерв’ю з акторами, виконавцями головних ролей у цьому фільмі для спецпроєкту «Булінг у школі» Євою Кошевою та Даниілом Каменським можеш знайти на сайті «Тінкор» у розділі «Ексклюзив».

Булінг у школі || Зірка «Сторожової застави» Єва КОШЕВА: «Якщо булінг, треба сказати батькам»

Булінг у школі || Актор Даниіл Каменський: «Мені казали: ти нічого не зможеш, нічого не досягнеш, ти взагалі слабкий, та хто ти такий узагалі…»

functional photo

17 квітня в Українському медичному ліцеї відсвяткували Всеукраїнський День довкілля. Цього дня проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.

Софія Ліпкан, учениця 9-А класу, дослідила екологічний стан озера Сасик, що знаходиться на півдні України. Адже сьогодні проблеми басейну озера Сасик – це комплекс проблем екологічного, соціального, економічного та санітарно-епідеміологічного характеру, які неможливо вирішити без здійснення комплексних заходів.

Софія присвятила вивченню цього питання свій проєкт «Довкілля – це наше життя». Коментуючи слайди, Софія розповіла про важкий екологічний стан озера Сасик в Одеській області, наслідки втрачання людей та сусідства з лиманами.
Як повідомляє на своєму сайті Одеська обласна рада, створення Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС) на базі перетворення морського лиману Сасик стало причиною негативної екологічної трансформації і виникнення гострих та невирішуваних традиційними методами економічних, екологічних, соціальних проблем та конфліктів.

Нагадаємо, озеро Сасик створено на місці колишнього солоного лиману Сасик, внаслідок відокремлення його дамбою від Чорного моря і з’єднання каналом з Дунаєм. Озеро входить до складу Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС), будівництво якої здійснювалось у 1976 – 1991 роках.

Нагадаємо також, що в 2009 році Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України здійснив науково-дослідницьку роботу «Поліпшення екологічного стану озера Сасик» за участі 9 провідних науково-дослідницьких та проектних організацій України. Висновок цього дослідження однозначний: економіко-екологічні та соціально-економічні перспективи розвитку району Сасика можуть бути реалізовані лише за умови повернення його в природний стан – морський лиман. Для поліпшення екологічного стану Сасика необхідно відновити його генетичний зв’язок з Чорним морем шляхом роздамбування.
Щоб надалі мати змогу використовувати природно-ресурсний потенціал Сасика як морського лиману, потрібно визначити пріоритети та регламент його використання. Для цього потрібно визначити доцільність, форми, проєкти інноваційного розвитку системи зрошення в Придунайському регіоні й вирішити питання водопостачання населення.

2010 року розпочала роботу Міжвідомча комісія з вирішення питання доцільності ліквідації дамби на озері Сасик. До 2011 року комісія мала на меті напрацювати пропозиції щодо доцільності приведення озера Сасик до стану морського лиману. Для цього учасники комісії звернутися до Кабінету Міністрів України. Від Кабміну комісія очікувала, що він надасть доручення НАН України систематизовувати звіти наукових установ, в тому числі і напрацювань Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України та Українського НДІ екологічних проблем, але до цього часу відповідне рішення не реалізовано.

functional photo

functional photoКомпанія «Дісней» шукає те, що нас усіх пов’язує. І не безуспішно. Тому 28 травня випустить дебютний проєкт свої кіновиробничої програми Launchpad – 6 оригінальних короткометражних фільмів. Проєкт можна буде подивитися на Disney Plus. У цих фільмах, кожен з яких присвячений темі «відкриття», покажуть історії Енн Марі Пейс (Ann Marie Pace), Акса Альтаф (Aqsa Altaf), Хао Чжен (Hao Zheng), Джесіка Мендез Сікеірос (Jessica Mendez Siqueiros), Моксі Пенг (Moxie Peng) і Стефані Абель Горовіц (Stefanie Abel Horowitz).

– Оскільки я є представницею першого покоління мусульманських бангладешських жінок, я знаю, як важливо для громад бачити себе на екрані і розширювати можливості кінематографістів-початківців, – сказала Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), директорка компанії Disney по різноманіттю і залученю на ринок, кураторка програми Launchpad. – Наша мета в Disney Launchpad Shorts Incubator- розповісти шість глибоко значущих особистих історій прямо з серця кінематографістів, доповнених масштабом і охопленням, які тільки має Disney.

«Американський Ід» (“American Eid”)

Сценаристка / режисерка: Акса Альтаф (Aqsa Altaf)
Продюсери: Леслі Оуен (Leslie Owen), Стік Хаус (Steak House)
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), Алісса Наварро (Alyssa Navarro), Кріс Карабалло (Chris Caraballo), Джейсон Альвідрез (Jason Alvidrez), Адам Нусинов (Adam Nusinow), Мері Коулман (Mary Coleman), Николь Гриндл (Nicole Grindle), Vanessa Morrison (Ванесса Моррисон).
Синопсис: Аміна, мусульманська пакистанська іммігрантка, яка сумує за домом, прокидається на Ід, щоб дізнатися, що їй потрібно йти в школу. Сумуючи за домом, із розбитим серцем вона береться за завдання зробити Ід шкільним святом, і в процесі возз’єднується зі своєю старшою сестрою й віднаходить свій новий будинок, у той час як її новий будинок віднаходить її.

«Вечерю подано» (“Dinner Is Served”)

Директор: Хао Чжен (Hao Zheng)
Сценаристи: Г. Вілсон і Хао Чжен (G. Wilson & Hao Zheng)
Продюсери: Шинсі Лу, Стік Хаус (Steak House)
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), Алісса Наварро (Alyssa Navarro), Кріс Карабалло (Chris Caraballo), Джейсон Альвідрез (Jason Alvidrez), Адам Нузінов (Adam Nusinow), Джессіка Вірту (Jessica Virtue), Рейчел Енг (Rachel Yeung).
Синопсис: китайський студент, який навчається в елітній американській школі-інтернаті, розуміє, що для того, щоб спробувати себе на лідерську посаду, на яку досі не претендував жоден іноземний студент.

functional photo

Режисери кіновиробничої програми Disney. Фото: Derek Lee. Disney Enterprises, Inc.

«Виростити ікла» (“Growing Fangs”)

Сценаристка / режисерка: Енн-Марі Пейс (Ann Marie Pace)
Продюсери: Женев’єва Фей (Genevieve Faye), Мелоді Сандовал (Melody Sandoval), Стік Хаус (Steak House)  
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет, Махін Ібрагім, Аліса Наварро, Кріс Карабалло, Джейсон Альвідрез, Адам Нусинов, Оснат Шурер, Халима Хадсон (Julie Ann Crommett, Mahin Ibrahim, Alyssa Navarro, Chris Caraballo, Jason Alvidrez, Adam Nusinow, Osnat Shurer, Halima Hudson).
Синопсис: Вал Гарсія, мексикансько-американський підліток-напівлюдина/напіввампір, змушена тримати свою особистість в секреті від обох світів. Але коли її краща подруга з’являється в школі, зараженої монстрами, їй доводиться зіткнутися зі своєю правдою, своєю ідентичністю і з самою собою.

«Останній з чупакабр» (“The Last of the Chupacabras”)

Сценаристка / режисерка: Джессіка Мендес Сікейрос (Jessica Mendez Siqueiros)
Продюсери: Ніколь Креспо (Nicole Crespo), Стік Хаус (Steak House)  
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Махін Ібрагім (Mahin Ibrahim), Алісса Наварро (Alyssa Navarro), Кріс Карабалло (Chris Caraballo), Джейсон Альвідрез (Jason Alvidrez), Адам Нусинов (Adam Nusinow).
Синопсис: у світі, де культура майже перестала існувати, одна самотня мексикансько-американська жінка, яка бореться за продовження своїх традицій, неусвідомлено викликає темну й давню істоту, щоб вона захистила її.

«Давай будемо тиграми» (“Let’s Be Tigers”)

Сценаристка / режисерка: Штефані Абель Горовіц (Stefanie Abel Horowitz)
Продюсери: Сідні Флейшман (Sydney Fleischmann), Стік Хаус (Steak House)  
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Mahin Ibrahim (Махін Ібрагім), Alyssa Navarro (Алісса Наварро), Chris Caraballo (Кріс Карабальо), Jason Alvidrez (Джейсон Альвідрез), Adam Nusinow (Адам Нусинов), Grant Curtis (Грант Кертіс).
Синопсис: сумуючи за матір’ю, Авалон знаходить розраду, коли її призначають нічною нянею 4-річної дитини: у цьому вона знаходить більше розради, ніж вона могла очікувати.

«Маленький принц (принцеса)» (“The Little Prince(ss)”)

Письменник / режисер: Моксі Пенг (Moxie Peng)
Продюсери: Карвер Діссеренс (Carver Diserens), стейк-хаус (Steak House)
Виконавчі продюсери: Джулі Енн Кроммет (Julie Ann Crommett), Mahin Ibrahim (Махін Ібрагім), Alyssa Navarro (Алісса Наварро), Chris Caraballo (Кріс Карабальо), Jason Alvidrez (Джейсон Альвідрез), Adam Nusinow (Адам Нусинов), Сара Шепард (Sarah Shepard), Карен Чау (Karen Chau).
Синопсис: коли китайські діти Габріель і Роб стають друзями, батько Роба ставить під питання жіночну поведінку Габріеля й вирішує втрутитися.

Компанія Disney планує продовжити програму Launchpad з темою «зв’язок» і в другому сезоні, заявки на який почне приймати 10 травня.

Нагадаємо, програма Launchpad («Диснеївський Планшет»), яка нещодавно стартувала в Disney, має на меті підсилювати голоси тих, кого чують недостатньо. 

Фото: Derek Lee, Disney Enterprises, Inc

Девід Діггз випустив нову пісню «Цуценя на Хануку»

Долучайся до Insta-сторінки про новини українського шоу-бізу!

functional photo

Триває прийом заявок на участь у Всеукраїнському конкурсі етноблогерів на здобуття відзнаки імені Олександра Капіноса. Конкурс проводиться, щоб зацікавити дітей українською традиційною культурою.

У конкурсі можуть узяти участь діти та підлітки 7 – 17 років з усієї України. Для участі в конкурсі потрібно: подати заявку до 30 травня https://cutt.ly/DcQ28y5; після цього розпитати у батьків, бабусь, дідусів, старших людей про те, як раніше святкували Різдво, Великдень та інші народні свята; як називався одяг, в який вбиралися, посуд, в якому готували та споживали їжу, які готували страви; про родинні реліквії, які передаються від покоління до покоління; старовинну дитячу гру, особливості побуту, народних ремесел і традиційних знань; діалекти мови і місцеві говірки; виконання народних ритуалів чи пісень; зняти короткі відео, зробити фото, написати розповіді та публікувати до 30 травня на своїй сторінці в Instagram. Поставити хештеги #етноблогер2021 #ВідзнакаКапіноса зверху в кожному дописі. До 31 травня надіслати звіт на електронну пошту vydznaka.kapinos@gmail.com, у темі листа зазначити прізвище та ім’я. У звіт вписати: посилання на всі дописи етноблогу; скріншот кожного допису, на якому видно кількість лайків та коментарі; дозвіл від батьків за вказаним у Положенні про конкурс зразком.

Мова дописів та відео – українська. Викладати дописи потрібно на публічно відкриту сторінку (не в stories!). Має бути мінімум 8 публікацій. Учасники, які не мають своєї сторінки в соціальній мережі Instagram, можуть вести блог на сторінці батьків, законних представників.

У фінал вийдуть чотири переможці. Кожен з них отримає подарунок – смартфон та майстер-клас по відеомонтажу. Результати конкурсу будуть оголошені у період з 11 по 20 червня 2021 року. Детальні умови участі у конкурсі тут ?https://linktr.ee/vidznaka_kapinos_oleksandr. За детальною інформацією щодо конкурсу можна звернутися на пошту: vydznaka.kapinos@gmail.com або приватним повідомленням на офіційні сторінку конкурсу в інстаграм та фейсбук.

Усі, хто зареєструється до 25 квітня, зустрінуться онлайн із відомими українськими TikTok- та Insta-блогерами. Вони розкажуть про власні історії успіху та поділяться зірковими секретами як зробити свій блог популярним.

Нагадаємо, відзнаку імені Олександра Капіноса засновано у 2018 році. Проєкт ініціювала громадська організація «Родина Героїв «Небесної Сотні»». Реалізується Відзнака у партнерстві з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності, Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара» та Мистецьким об’єднанням «Глечик».

Олександр Капінос – Герой Небесної Сотні, Герой України. Мешкав у селі Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. Навчався у Львівському лісотехнічному інституті. Голова громадської організації “Патріот Волині”. У 2012 році брав участь в акціях протесту проти «мовного закону», голодував упродовж 12 днів. Під час Революції Гідності належав до сотні «Волинська Січ». За незламний дух мав псевдо «Кремінь». Поранений під час протистояння на Майдані в ніч із 18 на 19 лютого. Помер у лікарні після операції. Олександрові Капіносу було 29 років.

Become a Patron!

Підтримати сайт

Підписуйся на TeenCorr-листи

functional photo

Тиждень тому ЗМІ повідомили, що акаунти 8-річної Мілани та її друга 13-річного Павла Пая, блогерів, які втрапили в скандал через відверті фотозйомки, були закриті. Проте вже зараз акаунт Мілани знову у вільному доступі й рекламує підлітковий одяг.

Після того, як тінейджери повідомили в своїх соцмережах про те, що нібито зустрічаються, вони отримали скандальну популярність, а їхні батьки – виклики до поліції. У підсумку інстаграм-акаунти малечі були розрекламовані ЗМІ і стали ще більш відомими, ніж були до скандальних подій. Акаунт Павла трохи більше, ніж за тиждень, набрав майже вдвічі більше підписників, аніж було наприкінці березня. Акаунт Міли також зростає. 

Нагадаємо, через ситуацію, що склалася навколо роботи акаунтів дітей, поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 301 ККУ (ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів).

Фото: insta Міли Маханець

Become a Patron!

Підтримати сайт

Підписуйся на TeenCorr-листи

functional photo
У новій пісні співак закликав чесно говорити про свої почуття й відпускати, якщо вони пройшли. Не боятися розлучатися, адже обов’язково прийде нове. З 5 березня можна буде подивитися нову відеороботу артиста, відзняту на цей трек. Режисером став сам LOOKINICH.

⁃ Це був дуже цікавий досвід – спробувати себе в ролі режисера. Я знімався в кліпі, потім виходив з кадру, і йшов дивитися, як це виглядає в моніторі. До цього я співпрацював з різними режисерами, але вирішив, що кліп на цю пісню я повинен зняти сам, передати, як саме я бачу цю драму, – поділився LOOKINICH.

Крім артиста, героїнею кліпу стала модель Катерина Лупеко, яка відразу підкорила співака своєю красою, працьовитістю і бажанням схоплювати все на льоту.

⁃ Катерина – перспективна українська модель, я впевнений, в майбутньому підкорить світові подіуми. Вона юна, і це прекрасно, тому що уособлює мої почуття, які я переживав колись, і на основі яких народилася пісня. Тоді в мені жив молодий і наївний романтик. Усе склалося ідеально! Я радий, що ми змогли знайти таку юну по роках і дорослу по сприйняттю актрису як Катя, – розповів LOOKINICH.

З 5 березня дивіться кліп LOOKINICH «Відпусти» на музичних телеканалах і офіційному каналі артиста в YouTube.

Become a Patron!

Підтримати сайт

Підписуйся на TeenCorr-листи

functional photo
Про святкування у школах Шевченківського, Подільського, Оболонського, Дніпровського, Печерського, Солом’янського районів столиці: СЗШ №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.
 
Середня загальноосвітня школа №1 разом із Управлінням освіти Шевченківської РДА відмітили ювілей Лесі Українки 25 лютого проєктом «Леся Українка. На шляху до жіночої сили». Про це на сторінці школи повідомила Вікторія Пухальська, заступниця директора з виховної роботи, учителька історії. У дописі освітянка розповіла про враження учнів 11-А класу, які разом із учителькою української мови та літератури Вірою Василенко відвідали балет «Лісова пісня» в Національній опері України.
 
functional photo

Учні 11-А класу разом із учителькою української мови та літератури Вірою Василенко відвідали балет «Лісова пісня» в Національній опері України. Фото: завуч із виховної роботи Вікторія Пухальська

Спеціалізована школа №2 ім. Д. Карбишева у Подільському районі Києва запросила своїх учнів-технарів долучитися до Міжнародного Інтернет-флешмобу «Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає…», який оголосив НДЦ «Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара» у співпраці з факультетом міжнародних відносин та Науковим товариством студентів та аспірантів імені Олександра Оглоблина, молодіжною секцією Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія». До участі в заході запросили здобувачів освіти закладів загальної середньої та позашкільної освіти України, українську молодь у діаспорі. Щоб долучитись до події, учасники в соціальній мережі Facebook мали опублікувати відеоролик на вибір із декламуванням поезії Лесі Українки та позначити хештеги #idudnauoa #lesiaukrainka150, а також заповнити онлайн-заявку за покликанням задля реєстрації участі в флешмобі та надання даних для видачі сертифікату учасника. Інтернет-флешмоб тривав до 20 лютого, переможців оголосили 25 лютого на офіційному сайті НДЦ «Інститут досліджень української діаспори імені професора Любомира Винара». Загалом в онлайн-події взяли участь 1920 учасників – дітей, молодих осіб та організацій та 1840 представників педагогічної спільноти. Географія заходу представлена 17 країнами світу. Серед переможців є кияни, учні Технічного ліцею Артем Немченко, Аліса Дідківська, Дарина Романенко, В’ячеслав Бондаренко.

functional photo

Учні 3-Г класу під керівництвом учительки мови та літератури Олени Біляк у столичній СЗШ №3 підготували творчий проєкт «Весна Лесі Українки». Також відео із декламацією віршів мовами народів світу записали учні інших класів школи. Відео можна подивитися на шкільному каналі в Youtube. Крім того, школярі створили галерею малюнків за творами Лесі Українки. 

Середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №4 м. Києва в Дніпровському районі підготувала книжкову виставку та інформаційні стенди «Наша Леся Українка у 10 цікавих фактах». Учні мають змогу подивитися та почитати будь-яке видання творів Лесі Українки, яке є в шкільній бібліотеці та представлено на виставці. 
 
functional photo

Стенд у СЗШ №4. Фото: фб-сторінка школи

Старшокласники СЗШ №5, що на Печерську, записали та розмістили на офіційній сторінці школи у фейсбук відео читання віршів Лесі Українки. Проєкт виділився з-поміж інших якісною відеороботою та сумлінним підходом до декламації. Судячи з учнівського вибору, вірш Contra spem spero серед підлітків цієї школи є найбільш популярним.

functional photo

Учні СЗШ №7 на Солом’янці взяли участь у міжнародному флешмобі #GlobalLesyaUkrainka2021 . Запис декламації віршів Анастасії Грицай з 4-А класу можна подивитися на шкільному каналі в Youtube. Також 25 лютого до Всеукраїнського флешмобу приєдналися учні 2-А класу цієї школи.

СЗШ №8 на Оболоні 18 лютого вже втретє провела щорічний Фестиваль освітніх практик «АТЕСТАЦІЯ_ОК». Його методичний дискурс загальнокультурної компетенстности цього року був присвячений 150-річчю Лесі Українки та питанням творчого досвіду родини Косачів. Учителі школи поділилися ефективним використанням інформаційних технологій в нових умовах освітньої діяльності – працювали над питаннями розширення загальнокультурного світогляду. У цьому році колектив школи № 8 працює над проектом «Обдарованість родини Драгоманових – Косачів». Проєкт має презентувати приклад європейського стилю виховання з урахуванням національних традицій. 

functional photo

Учні 1-Б класу СЗШ №9 разом з учителькою Любов’ю Ковальчук та асистенткою вчительки Юлією Маншиліною свято з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки провели в читальному залі школи. Діти дізналися цікавих фактів із біографії відомої громадської діячки та драматургині, декламували найвідоміші вірші видатної української письменниці.
 
2-Б клас разом із учителькою Мартою Катрій на уроці поринув у час, коли жила видатна українка. Діти здійснили віртуальну подорож до музею «Становлення української нації» та розглянули 3d фігуру Лесі Українки; створили асоціативний кущ; розгадали філворди. Застосовуючи математичні вирази, учні дізналися, які слова ввела Леся Українка до словника української мови. Ще діти довідалися, що в Україні відзняли анімаційний фільм «Мавка. Лісова пісня», і його прем’єра приурочена до 150-річного ювілею Лесі Українки. Довгоочікувані нагороди отримали учні, які брали участь у VII Всеукраїнському фестивалі-конкурсі учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер «Змагаймось за нове життя!», присвяченому Лесі Українці.
 
functional photo
 
У 3-Г класі під керівництвом Юлії Ведмеденко відбувся виховний захід, присвячений дню народження поетеси. Учні згадали життєвий шлях і творчість письменниці, переглянули відеофільми. На заході був проведений конкурс читців віршів Лесі Українки. Діти інсценізували вірш «Мамо, іде вже зима». Відбулася цікава вікторина «Що ми знаємо про Лесю Українку?». Разом із тим, у цей день учні познайомитися з технологією QR-кодування. Кожний QR-код містив певну інформацію про поетесу. У виконанні дівчаток класу звучала колискова на слова Лесі Українки «Місяць ясненький».
 
functional photo

Учні СЗШ№9 читають вірші Лесі Українки. Фото: фейсбук-сторінка СЗШ№9

У 10-й СЗШ, що на Подолі, учні 8-9 класів презентували вірш Contra spem spero! виконаний українською, англійською, чешською, польською, турецькою, білоруською мовами. А учениця 8-А класу Діана Дядюра прочитала вірш Tears of pearls. А в 3-А класі діти презентували проєктну роботу «Поезія – це сила чарівна, що музикою серце надихає». Діти вивчали вірші поетеси, дізналися про її життя та діяльність. На уроці було використано елементи ейдетики.

functional photo

На уроці, присвяченому ювілею Лесі Українки. Третьокласники СЗШ №10. Фото: сторінка школи в фейсбук

У 5-А класі відбувся урок української мови, присвячений ювілею, а в 5- Б – конкурс читців поезій Лесі Українки. Учениця 6-А класу Іванна Тростогон підготувала відеороботу з декламацією віршів письменниці. 

 
functional photo

П’ятикласники на уроці, присвяченому ювілею Лесі Українки. Фото: сторінка школи на фейсбук

Як святкували у школах Подільського, Оболонського, Солом’янського, Святошинського, Голосіївського районів столиці: СЗШ №№ 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20.
 

Оновлюється.

Запрошуємо учнів та учителів шкіл, які взяли участь у святкуванні ювілею Лесі Українки, надсилати свої враження, історії та фото про заходи, у яких ви взяли участь у вашій школі, на редакційну електронну пошту. Редакція підготує та опублікує цікаву інформацію!

Шановні вчителі! Сайт TeenCorr оголошує про запуск медійного спецпроєкту «Учитель-блогер», у якому наші редактори розбиратимуть приклади постів та блогів і розповідатимуть про особливості ведення блогів про школу та навчання, про написання публіцистичних текстів. Слідкуйте за оновленнями тут та за появою посилання на спецпроєкт! «Учитель-блогер» є безкоштовним проєктом, проте ви можете, за бажанням, робити донейшн через сайт, PayPal чи Патрон – це підтримає нас у створенні нових проєктів та розвитку тих, що вже працюють. Долучайтеся!
functional photo

ТНМК на передодні новорічних свят випустили нову аудіоказку про продовження пригод Василя Гупала. Текст і голос Триндуна – від Фоззі, запис, продакшн та голос Гупала – від Фагота, графічний луп – від Сашка Даниленка. 

Чому знову Гупало? Цей супергерой нас досі тримає. Й не відпускає від себе. А самоізоляція та велика кількість часу – гарна нагода, щоби спробувати зробити щось нове, незвичне та експериментальне, – кажуть артисти ТНМК.    

Музиканти пропонують слухати казку разом із дітьми, особливо під час карантину. 

І нехай карантин зникне, як вороги Василя. Все одно добро… А далі ви самі знаєте! – упевнюють творці. 

Дівчата з тін-групи High Up 5 розповіли, як найдивніше відсвяткувати Новий рік

Доки українці готувалися зустрічати Новий рік, наряджали ялинки та підбирали святкову музику, дівчата з тін-групи High Up 5 розповіли про свої асоціації з цим святом і приємні згадки.

Співачки порівнюють себе з мультяшними Сінді-Лу з «Грінч-викрадач Різдва» та Олафом з «Холодного серця».А солістка Настя Кузнєцова навіть пригадала цікаву історію, як напередодні Нового Року, коли вона їхала до бабусі й дідуся, потрапила в сильний 15-годинний затор через сильну заметіль. І святкування Нового року почалося в машині, просто посеред поля, без подарунків, мандаринів, святкових частувань та Діда Мороза. Але зате в заметілі, хуртовині і з піснями по радіо.

functional photo

А Аня Савлучинська, Іра Садова, Аліна Панченко та Єва Синькевич сказали, що найдивніше або незвичайне святкування Нового року в їхніх згадках – це новорічні квести, де потрібно знайти подарунки за підказками.

Дівчата зізналися: якби їм довелося святкувати Новий рік зовсім без дорослих, то накупили б смачненького і дивилися новорічні фільми, наприклад, усі частини «Один вдома». За словами дівчат, це є дуже символічно, а потім можна погуляти по нічному святковому місту, бо це так красиво: вогники, салюти! Дівчатка запевнили, що точно змогли би провести це свято так, щоб потім ще довго почуватися щасливими.

onlajn-shkoli-z-prav-ditini
20 – 22 грудня тінейджери 13 – 16 років можуть вільно та безкоштовно долучитися до ZOOM-лекцій Відкритої онлайн-школи з прав дитини. Повний цикл занять відбуватиметься протягом 6 днів. Реєстрація й прийом вступних творчих робіт уже почалися.

Усі рішення в сімї, школі, в громаді, в Україні, які стосуються дітей, мають враховувати думку дитини, згідно Конвенції ООН про права дитини. Кожна дитина в будь-якій своїй спільноті має можливість висловлювати свою думку до будь-яких рішень, якщо вони стосуються життя дитини.

Кожен учень онлайн-школи може взяти участь у дискусіях з особами, які відповідають за прийняття рішень й отримати досвід спілкування в спільноті. 

Для участі в супер-школі потрібно: надіслати коллаж/відео/ессе на тему: «Права дитини: мій особистий досвід» на електрону адресу: info@wcu-network.org.ua або у телеграм/вайбер/whatsapp на номер: +38 050 623 58 46; поінформувати батьків/опікунів і отримати їх згоду – для цього отримаєш бланки згоди для батьків/опікунів та твоєї.

За інф.: Жіночий консорціум України 

functional photo
functional photoУ столичному Технічному ліцеї відбулися уроки, виховні години, бесіди, лекторій, тематичне коло та засідання правового сектору учнівського самоврядування.

Учні взяли участь в обговореннях на тему «Скажи насильству: «НІ!»». Ліцеїсти з 7-10 класів заповнили анкети від соціально – психологічної служби ліцею. Діти переглянули тематичні фільми, створили буклети та пам’ятки «Зупинимо насильство разом!»

Нагадаємо, Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» проводиться в Україні кожного року з 25 листопада до 10 грудня, щоб привернути увагу суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Інф. та фото: сайт Технічного ліцею

Учні київської школи опублікували відеоролик про те, як подолати булінг || СЗШ №1

Omar and Us movie
read the text in Ukrainian
18 December is International Migrants Day. Let’s mark this day together. We kindly invite you to attend the online screening of “Omar and Us” movie by Maryna Er Gorbach, which we will conduct under the IOM Global Migration Film Festival.
Ismet is a Turkish soldier, who was on duty at the border as a Commander of the Coast Guard and recently got retired. Now as a civilian, he struggles to communicate with his family and people surrounding him. His only son left to the U.S. And now Ismet’s wife wants to join their son, too. After suddenly becoming neighbours with two refugees (Omar and Maria) and the humane experience he has to live through, Ismet faces his prejudices.
 
The film’s director, Maryna Er Gorbach, is a graduate of the Karpenko-Kary Kyiv National University of Theater, Cinema and Television, who lives and works in Turkey.
 
Professional actors Taj Sher Yakub and Hala Alsayasneh, who starred as Omar and Maria, are themselves refugees from Syria.
“Omar and Us” movie was awarded at film festivals in Turkey, France, Germany, Portugal, Israel, India, Argentina, Bulgaria, Romania, Poland and the United States.
 
For joining the screening (there will be English and Ukrainian subtitles) we kindly ask you to register under the link: https://bit.ly/кіно2020
Omar and Us movie
read the text in English
18 грудня, у Міжнародний день мігранта, відбудеться Міжнародний фестиваль фільмів про міграцію. На фестивалі продемонструють фільм «Омар і ми» режисерки Марини Ер Горбач, випускниці Київського національного університету театру, кiно і телебачення іменi І. К. Карпенка-Карого, яка живе й працює в Туреччині. Професійні актори Тадж Шер Якуб та Хала Алсаяснех, які знялися в ролях Омара та Марії, самі є біженцями з Сирії. Показ організують IOM Ukraine та United Nations in Ukraine.

Фабула фільму – несподівана зустріч Ісмета, колишнього військового, який нещодавно повернувся зі служби в турецькій армії, де був командувачем берегової охорони на морському кордоні, із біженцями Омаром та Марією, яка стає для літньої людини непростим досвідом: адже він, як і більшість людей, має власні погляди та упередження.

Фільм «Омар і ми» отримав нагороди кінофестивалів у Туреччині, Франції, Німеччині, Португалії, Ізраїлі, Індії, Аргентині, Болгарії, Румунії, Польщі та США.

Охочих подивитися фільм, який демонструватиметься з англійськими та українськими субтитрами, організатори просять зареєструватися за посиланням до 14:00 18 грудня: https://bit.ly/кіно2020 . Показ відбудеться з 18:00 до 20:00.
 
ukrradio_unpress

Вихованці гуртків «Радіожурналіст», «Основи журналістики», «Репортери» ІТА ЮН-ПРЕС і гуртка «Радіотеатр. Медіапродакшн», що працює в київській ЗСШ № 219, побували на екскурсії на Українському радіо, відвідали ефірний блок і музей. Ексурсію для школярів провів заслужений журналіст Анатолій Табаченко, перший керівник УР. Журналіст розповів гуртківцям багато цікавого про історію Українського радіо.

ukrradio

Майбутні журналісти на ексурсії на Українському радіо. Фото: прес-служба Інформаційно-творче агентство «ЮН-ПРЕС»

Нагадаємо, 9 грудня в агентстві «Юн-прес» стартувала «Прес-весна на Дніпрових схилах»-2021 – ХІХ-й Міжнародний фестиваль-конкурс дитячо-юнацької журналістики. Заходи відбулися онлайн та у залі бібліотеки Київського Палацу дітей та юнацтва. Педагоги ІТА ЮН-ПРЕС проанонсували тему цієї «Прес-весни»: «Медакод моєї країни, світу». Також викладачі представили пізнавальну аналітику з досвіду минулорічного фесту та поділилися порадами, як уникнути традиційних помилок при підготовці до нового конкурсу. Представники агентстві «Юн-прес» пообіцяли, що цьогорічний фестиваль подарує приємні професійні зустрічі з медійниками інших країн, які поділяться досвідом роботи з інформаційними джерелами за кордоном. Усі, хто хоче взяти участь у конкурсі «Прес-весни», вже можуть надсилати до агентства «Юн-прес» свої творчі роботи.

Фото: прес-служба Інформаційно-творче агентство «ЮН-ПРЕС»

15 травня розпочнеться фестиваль дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах» || Онлайн

functional photo

Американський актор, репер, співак і автор пісень, вокаліст експериментальної хіп-хоп групи Clipping, володар Греммі Девід Діггз підтримав традицію єврейських виконавців – створив пісню до Хануки. У відео на нову пісню троє хлопчиків танцюють, синхронізуючи вимову губами зі словами, які співає Діггз. Мелодичний реп «Цуценя на Хануку» написаний у клезмер-стилі, а в записі навіть є читання благословення над менорою. Пісня вийшла в ефір у п’ятницю 4 грудня. 

«Цуценя на Хануку» нагадує історію Малюка зі знаменитої книжки «Малюк і Карлсон»: у ній теж усе починалося з того, що хлопчик мріяв отримати цуценя в подарунок.

functional photo

Актор Давід Діггз. Фото: by Jordan Strauss

У пісні йдеться про 8 днів Хануки, коли діти сподіваються на цуценя, а натомість отримують усе що завгодно – шкарпетки, шапки, рукавиці і навіть парасольку, але тільки не цуценятка. Нарешті восьмої ночі дітям дарують песика, якого називають Монікою. Дігзз визнав, що це трохи дивне ім’я для собаки, але воно так чудово римується з Ханукою. 

– Я не знаю, що це означає, я просто вивчив звуки, – сказав Діггз, пояснюючи, як йому вдалося прочитати слова на івриті. Можливо, шось Діггзу таки вдалося пригадати, адже в дитинстві, як повідомляє ізраїльське видання, він навчався в єврейській школі.

Разом із піснею на Disney Channel вийшов кліп. Діггс подякував каналу Дісней за пропозицію поспівпрацювати в створенні нової мелодії до Хануки. За словами Діггза, він радо прийняв цю можливість поділитися своєю любов’ю до музики та невеликим твором своєї культури.

Хануку, іудейське свято світла, цього року євреї всього світу святкуватимуть тиждень поспіль з 10 грудня. 

Скрін: YouTube від JTA

А ось слова пісні: 

[Intro] Ah, yeah, come on

[Chorus] You know what I wantah
(What you want, what you want, what you want, what you want, what you want)
I want a puppy for Hanukkah
(Wanna puppy, wanna puppy, wanna puppy, wanna puppy, wanna puppy)
And I’ma get just what I wanted, yeah
(Gon’ get it, gon’ get it, gon’ get it, gon’ get it, gon’ get it)
I’mma get a puppy for Hanukkah
(Get a puppy, get a puppy, get a puppy, get a puppy)

[Verse One] Some kids write lists for they Christmas gifts
And they send ’em all off to they Santas
But I don’t trip off a list for my gifts
I’mma get it cause I got eight chances
That’s right, eight nights, festival of lights
Go hard for a week with a plus one

So y’all keep stressin’, be good, learn lessons
But Hanukkah is the best fun

[Chorus] And you can laugh if you want, huh
(Laughin’, laughin’, laughin’, laughin’, laughin’)
But I’mma get a puppy for Hanukkah
(Get a puppy, get a puppy, get a puppy, get a puppy)
Clarinet, no harmonica
(Play the clarinеt, play the clarinet, play the clarinеt)
When I get a puppy for Hanukkah (That’s right)

[Verse Two] Okay, first night and I’m feeling right
Mama came with a gift-wrapped box
It don’t bark, don’t bite, don’t cry when I shake it
So I’m pretty sure that it’s just socks
But you never know, miracles happen
I tap in and start to rip the paper
Oh, please let it be the puppy that I wanted
I don’t wanna wait till-
Oh, yep that’s just socks

[Chorus] I’mma get what I wanted to
(What you want, what you want, what you want, what you want, what you want)
I’mma get a puppy for Hanukkah
(Get a puppy, get a puppy, get a puppy, get a puppy, get a puppy)
I ain’t even trippin’ on it, bruh
(I ain’t gonna trip, I ain’t gonna trip, I ain’t gonna trip)
Cause I’mma get a puppy for Hanukkah (Oh yeah)

[Verse Three] Night two, what it do, candles get lit, lit (It’s lit)
Latkes, sour cream is the best dip (Dip)
Applesauce on the side, I might just get-

Say the Brachot first!
Adonai ain’t gonna trip
Baruch atah Adonai
Eloheinu melech ha’olam
Asher kid’shanu b’mitzvotav
V’tzivanu l’hadlik ner
Shel Hanukkah

That blessing is a bop, now I’ve said it
Not sure what it means, but I learned it phonetic
By the way, you got a present for me, is it what I wanted?
Pass that shamash, let’s get the flame started

[Spoken Interlude] Ooh, for me?
Oh! Well, you shouldn’t have, I-
Well, I guess I’ll just, um…
Oh, that’s a, that’s a sweater!
Did somebody knit this?
It’s really, it’s really great

[Chorus] This isn’t going how I saw it, huh
(It ain’t goin’ well, it ain’t goin’ well)
I really hope I get this puppy for Hanukkah
(Get a puppy, get a puppy, get a puppy, get a puppy, get a puppy)
It’s all I ever really wanted for
(It’s all I want, it’s all I want, it’s all I want)
Just a puppy for Hanukkah (Gimme that dog)

[Bridge] Lights keep burning and nights just pass
Menorah is now covered up with wax

I thought it would be obvious, I didn’t want to ask
But will tonight be the night I get my puppy at last?
My feet are warm and my body is cozy
The hats and the mittens and umbrella are totally great
Love it all, I’m the king of style
There’s one thing I’ve been wanting all this while

[Spoken Interlude] Wait
Wait, is that?
Could it be?
It’s- ha ha!
Oh my gosh!

[Chorus] You’re everything I ever wanted for
(You are what I want, you are what I want, you are what I want)
You’re my puppy for Hanukkah
(You’re my puppy, you’re my puppy, you’re my puppy, you’re my puppy, you’re my puppy)
I’mma name you Monica
Nah, probably not, that’s a weird name for a dog
(That’s a weird name, that’s a weird name, that’s a weird name)
But it rhymes with Hanukkah

[Outro] I got my Hanukkah puppy
I got my Hanukkah puppy
I got my Hanukkah puppy
I got my Hanukkah puppy
I got my Hanukkah puppy
I got my Hanukkah puppy
I got my Hanukkah puppy

«Декоративний розмай»: стали відомі імена переможців творчого конкурсу на Житомирщині

87 конкурсних робіт у 5-ти номінаціях: декоративний розпис та народний живопис, гончарство, художня кераміка, ліплення, бісероплетіння та штучні квіти, картини, дерева, прикраси з бісеру, об’ємні та площинні вироби з глини, тіста, пластиліну, декоративний розпис на дереві, склі, тканині – стільки різноманітних робіт представили на початку листопада на виставці-конкурсі «Декоративний розмай» діти Житомирщини. На цій обласній виставці декоративно-ужиткового мистецтва, яка відбувалася з 4 по 6 листопада, автори продемонстрували свої твори всім, хто зміг подивитися експозиції, незважаючи на карантинні обмеження. Співробітники Обласного Центру дитячої та юнацької творчості Житомирської облради провели конкурс дистанційно.

Найвищі бали від журі отримали роботи Анни Борковської та Ангеліни Федорчук із Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді, Анни Павлової з гуртка Баранівського будинку дитячої творчості, Івана Грушевського, учня 8 класу Квітневої ЗОШ Квітневої об’єднаної територіальної громади, Софії Власюк, учениці 2 класу Липниківської ЗОШ Лугинського району.

88 учасників представили свої роботи на обласній виставці-конкурсі «Осінні фантазії». Діти створили й продемонстрували публіці настінні панно, картини, просторову лісову скульптуру, об’ємні композиції, виготовлені з листя, квітів, плодів дерев, соломи та лози.

У номінації «Художня обробка деревини» переможцем став Вадим Грабар, вихованець Коростишівського Будинку дитячої творчості. Найкращий виріб з соломки та лози створила Зоряна Пшеничнюк, вихованка Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Лідерство в номінації «Ікебана та просторові композиції» отримала Діана Манько, учениця 5 класу Бовсунівського навчально-виховного комплексу Лугинського району. Переможницею в номінації «Ошибана та колажі з природного матеріалу» стала Сніжана Осіпчук, вихованка Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

За інф.: Житомирська ОДА

Фото обкладинки: просимо авторів надіслати свої імена в TeenCorr

Більше фото з виставки дивися в insta TeenCorr

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах!

Зареєструватися на сайті, щоб писати в блог та отримувати дайджест

«Розквітає творчість як калина» || Творча зустріч у Тетянин день у київській бібліотеці імені Корнія Чуковського

functional photo

За місяць до Нового року в Національному цирку України стартував 60-й ювілейний сезон. Йому передував довгий карантинний період, проте артисти підготували для глядачів свою традиційну циркову програму «День народження. Свято цирку» та інтерактивне шоу «Ecolibrum» за участю циркових та коміків театру MIMIRICHI.

– Ми робимо виклик суспільству, майбутньому глядачеві – ми відкриваємося двома програмами, але одна програма якраз є альтернативою іншій програмі, – сказав генеральний директор Цирку Владислав Корнієнко.

За словами головного менеджера Національного цирку, профілактичні заходи боротьби з поширенням коронавірусу, все ж таки, у приоритеті. Він повідомив, що глядачі сидітимуть у шаховому порядку з дотриманням дистанції. Квитки продаватимуться в такій кількості, аби наповненість цирку не перевищувала 50% місць.

Дмитро Вісков, головний режисер-постановник програми «Ecolibrum», визначив це як експеримент. За словами Дмитра, слово ecolibrum слід розуміти як «екологічний крок руху вперед», і мета програми – розповісти людям, чому потрібно думати про екологію та сортувати сміття.

– Разом з театром MIMIRICHI, з яким ми розробили цей проект, ми подаємо його у веселій формі через жарт, – повідомив Дмитро Вісков і додав, що в цій програмі буде задіяно понад 70 осіб.

Вероніка Гумарова, головна режисерка Національного Цирку, розповіла, що має намір зберегти класичні, традиційні підходи до циркового мистецтва. Зокрема, зберігається програма «День народження. Свято цирку», яка має традиційний формат. У ній глядач побачить номери в класичних українських циркових жанрах: гімнастика, еквілібристика, акробатика, повітряні жанри, клоунада і, звичайно, дресура. Режисер додала, що програма розрахована на смаки малечі і дорослих.

Нагадаємо, до 2007 року Київський Цирк понад 40 років очолював Борис Заєць. З 1964 року він був головним режисером, з 1976 до останнього дня – головним режисером і директором. Усі програми, які бачили кияни та гості столиці від 60-х, створювалися під керівництвом та режисурою Бориса Михайловича.

За інф.: PR Національного Цирку

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах!

functional photo
У Довженко-Центрі триває VianFest. Фестиваль, присвячений 100-річчю Бориса Віана – поета, романіста, автора пісень, джазового трубача, інженера та винахідника, стартував у понеділок. Усі фільми демонструються французькою мовою з українськими субтитрами для глядачів 16 плюс.

У понеділок, 26 жовтня, відбувся показ фільму «Шумовиння днів» (L’écume des jours, 1968). Це перша екранізація найвідомішого роману майстра абсурду та містифікації Бориса Віана. Романтична історія Коліна та Хлої в барвистому сюрреалістичному світі, де з людей проростають квіти, а кімнати можуть самі змінювати розмір.

У вівторок, 27 жовтня, глядачі подивилися стрічку «Я прийду плюнути на ваші могили» (J’irai cracher sur vos tombes, 1959). Стильний французький нуар знятий за «проклятим» бестселером Віана «Я прийду плюнути на ваші могили» режисера Мішеля Ґаста. На прем’єрному сеансі саме цього фільму у письменника зупинилося серце. Джо Грант прагне помститися провінційним расистам за вбивство свого брата. Для цього він приїздить в маленьке містечко, де ніхто не здогадується про його наміри.

У середу, 28 жовтня, на екрані – «Прекрасний вік» (Le Bel âge, 1960). Останньою роллю Бориса Віана в кіно стала роль буржуа Бориса в фільмі його друга П’єра Каста «Прекрасний вік». Стрічка доповнює коротку акторську фільмографію Віана, де самобутня пластика та персональна харизма письменника проявилася не гірше за його тексти. За сюжетом, молодий денді Жак, який переживає гіркий розрив з Александрою, вирушає з друзями за місто. Проте спогади про стосунки наздоганяють його під час відпочинку.

У четвертий день фесту, у четвер, 29 жовтня, можна подивитися українську прем’єру захопливої документальної оповіді про відносини Бориса Віана та кінематографу – «Кіно Бориса Віана» (Le cinéma de Boris Vian, 2010). У фільмі використано кадри з рідкісних ранніх фільмів Віана-актора, де завдяки своїй нетиповій зовнішності письменник зображав то вампіра, то готичного кардинала. Документальна стрічка оповідає про вплив модерністської прози Бориса Віана на європейське кіно.

За інф.: Довженко-Центр

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах!

У Києві відкриють Музей Кіно || 12 вересня, Довженко-Центр

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

functional photo

У різних містах України під час місцевих виборів, перший тур яких відбувся в неділю, 25 жовтня, у політичній агітації на користь деяких посадовців брали участь школярі. У Києві журналістка Яна Супоровська повідомила в поліцію про те, що опитування від президента Володимира Зеленського на одній з дільниць проводять неповнолітні дівчата. 

«Дівчата кажуть, їм у інстаграмі замовили», – написала журналістка в твіттері. Вона додала, що виявилося, що дівчатам по 16 років. За її словами, спочатку агітаторки заховалися за школу, кинувши пакети з листками опитування, але потім підлітків умовили піти додому. 

Як повідомило Суспільне, у Черкасах на «опитуванні Зеленського» біля виборчої дільниці в Першій міській гімназії помітили 16-річного хлопця. Він сказав журналістам, що ні до чого не закликає, а «лише пояснює, коли до нього підходять».

Подібна ситуація – й у місті Костопіль на Рівненщині: там до «опитування Зеленського» залучили 14-річну дитину. Інформація про це надійшла від депутатки ВР Ірини Геращенко. Згодом ці дані підтвердила поліція регіону, повідомивши, що провела бесіду з матір’ю підлітка.

functional photo

Фото: з Facebook-сторінки Ірини Геращенко

Омбудсменка Людмила Денісова на сторінці у фейсбуці дала роз’яснення щодо правомірності участі дітей в опитуванні. Вона запропонувала розглядати участь підлітків у проведенні «опитування Зеленського» як волонтерську діяльність. Адже президент заявляв, що ті, хто проводитимуть його опитування на місцевих виборах, будуть волонтерами.

Пані Денісова нагадує, що відповідно до статті 7 Закону України «Про волонтерську діяльність» волонтер – фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними. Особи віком від 14 до 18 років здійснюють волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. Проте вони не можуть надавати волонтерську допомогу Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції тощо; у здійсненні нагляду за засудженими, а також у медичних закладах. Згідно із законом, волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності.

Тож, за словами пані Денисової, участь неповнолітніх дітей у волонтерстві правомірна, якщо згода на неї дана батьками або іншими законними представниками дитини, а сама волонтерська допомога є добровільною та безоплатною.

Нагадаємо: 6 вересня у Харкові біля одного з агітаційних наметів містяни зустріли школярку років восьми, яка здійснювала передвиборчу агітацію – була вбрана в агітаційний одяг і роздавала агітаційні матеріали. Містяни і журналісти звернули на це увагу і зафіксували, тому залучення дитини до передвиборчої агітації є протиправною дією.

Нагадаємо також: 22 жовтня відомий політичний блогер Вадим Фульмахт на своїй сторінці у фейсбуці розповів про маленьких дітей, які роздавали листівки однієї з партій перехожим.

Зауважимо: за українським законодавством не можна залучати дітей до політичної агітації. Мають право агітувати тільки ті, кому вже є 18 років. Побачити задіяними в агітації неповнолітніх дітей та школярів – привід звернутися до поліції.     

Фото: twitter YanaSuporovska   

Наш коментар: інформація для батьків
У мережі перед місцевими виборами в жовтні цього року на сторінках місцевих політичних діячів з’являються фото і відео дітей середнього шкільного віку, які ніби-то добровільно займаються волонтерством чи просто справами, корисними для суспільства. Соціальна активність школярів, особливо, за їхньої ініціативи – це чудово. Проте одна справа – коли дитина з друзями розсортувала в дворі сміття, посадила дерево чи розвісила годівнички, з вашої згоди й урахувавши інтереси інших жителів. Інша – коли фото та відео цієї діяльності дітей використовують місцеві політики у передвиборчій агітації. Звертаємо увагу батьків: перед тим, як дати згоду на участь дитини у добрих справах чи волонтерських проєктах напереродні або під час виборів, пересвідчіться, що фото, відео, інші матеріали, у яких фігурує ваша дитина, не будуть використані в інтересах когось із депутатів, їхніх помічників тощо. Пряме чи побічне використання ситуації, зафіксованої на таких фото чи відео, на сторінках депутатів, їхніх помічників чи агітаторів є інструментом системи їхніх зв’язків із громадськістю й здійснюється з конкретною метою і в їхніх інтересах. Перш ніж давати дитині згоду на залучення до подібних активностей, принаймні, пересвідчуйтеся, чи не використовують вашу дитину в передвиборчій агітації (тільки з 18 років), чи законна її участь у волонтерській діяльності за віком (з 14 років за згоди батьків), і чи збігаються інтереси ось цих місцевих політиків з вашими та з інтересами дитини.

Про доцільність та законність участі школярів у різних формах політичної агітації далі буде.

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах!

functional photo
Зустріч реперки та акторки відбулася минулого тижня на блогерській Pink Sparkle Party. Alyona Alyona дотрималася дрес-коду: вбралася в бузкову худі, рожеві лосіни в стилі 90-х та білі кросівки. Клубна вечірка не обійшлася без гарного торту, об’єктивів фотокамер і талановитих друзів іменниці: Jerry Heil, Вадима Красноокого з Mad Heads, Жана Гріцфельда, Лери Дідковської з Open Kids, Арті Жівченка з DSIDE BAND, Ulianа Royce, Олега Машуковського, Насті Захандревич і Саші Кузьменко, акторів Анни Трінчер, Вероніки Лук’яненко, Олега Виговського та Маші Кондратенко.

Іра Кудашова працювала в українських серіалах «Школа», «Евродиректор», «Київська зірка», «Родинні зв’язки», «Нове життя Василини Павлівни», фільмах «В чорній, чорній кімнаті», «Казкова секта», «Інший Франко» і продовжує акторську кар’єру. 

functional photo

За інф.: PR акторки

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

interview || «За мотивами моєї власної історії» || Режисер Альона Алимова – про новий фільм «Цабр» і подорожі Ізраїлем

Булінг у школі || Актор Даниіл Каменський: «Мені казали: ти нічого не зможеш, нічого не досягнеш, ти взагалі слабкий, та хто ти такий узагалі…»

functional photo
Книга «Знай свої права (і заявляй про них)» вийде в світ як результат співавторства акторки Анжеліни Джолі та адвокатині з прав дитини, однієї з авторок Конвенції ООН про права дитини Джеральдін ван Бюрен у проєкті організації Amnesty International. У новій книзі йтиметься не тільки про права, але й про те, як їх оберігати й реалізовувати, незалежно від обставин і місця проживання. Книгу вперше опублікують у вересні 2021 у Британії. 

Ідея створити видання виникла через спільне занепокоєння авторів тим, що діти та дорослі часто не поінформовані про власні права, а тому залишаються беззахисними під час їх порушення. Власне, видання з’явиться в часи, коли діти беруть участь у безпрецедентних молодіжних протестах по всьому світі: на вулиці та онлайн, проти кліматичної кризи, расизму, гендерної нерівності та інших глобальних проблем.

–  Сьогодні молоді люди готові змінювати світ. Але на їхньому шляху стоять дезінформація дорослих, недостатня обізнаність про права та незнання того, як застосовувати ці права у власних країнах і обставинах. Ми маємо розширити їхні можливості та надати їм інструменти для посилення боротьби. Amnesty, Джеральдін і я сподіваємося передати ці книги у руки молодих людей, аби ті могли носити їх з собою та використовувати. Ці книги мають не просто інформувати, але й активізовувати і захищати там, де це необхідно», — повідомила Анджеліна Джолі.

Книга зацікавить тінейджерів від 13 років і розповідатиме про основні групи прав та шляхи їх застосування у реальному світі щодо таких питань як свобода слова, гендерна та расова рівність, здоров‘я, клімат та стале довкілля. Кожна група прав ілюструється реальними історіями дітей-активістів з усього світу та супроводжується їхніми словами. У виданні йтиметься про те, як можна претендувати на власні права: через агітацію та протестування, освіту і самоосвіту, орієнтацію у законодавстві та боротьбу з несправедливістю вдома, у школі чи у громаді, на національному та міжнародному рівнях.

– У Австралії були викрадені покоління дітей і уряд досі забирає дітей корінного населення у їхніх батьків. Ця історія боротьби та протистояння живе у нас. Вона тече у наших жилах. Ми маємо вивчати свої права у школі і вдома і ділитися з усіма тим, що продовжує відбуватися з такими дітьми, як ми. Ми повинні знати наші права, аби мати можливість боротися за краще майбутнє, – сказав 14-річний Дуан, представник корінного населення Арренте та Гаррва з Австралії, історія якого згадується у книзі. 

Нік Паркер, видавець та голова департаменту з літературних зв‘язків Amnesty International, відмітив, що проєкт створення цієї книги є необхідним, тому що Конвенція ООН про права дитини надала дітям унікальний набір прав.

За інф.: Amnesty International

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

functional photo

«Куди і звідки», нова книжка-картинка Романи Романишин та Андрія Лесіва, з’явиться в книжкових магазинах наприкінці жовтня. Активна робота авторів над текстами та ілюстраціями тривала більше року. Переживаючи глибоку ностальгію за мандрами в карантин, Романа Романишин і Андрій Лесів сконцентрувалися на роботі над новим твором, і в них вийшла мальована історія про рух і мандри. 

Книжка «Куди і звідки» – про рух і про мандри: не лише людей, а й тварин, рослин, вітру, води, нашої планети. Вона розповідає про подорожі заради торгівлі чи завоювання, про подорожі задля задоволення і відпочинку чи задля виживання, про наукові експедиції і паломництво. Про міграції, мапи, навігацію і, зрештою, про пошук свого власного шляху. Два слова, які подорожній найчастіше чує у мандрах, – це «куди» і «звідки». «Куди прямуєш?», «Звідки ти?». Ця книжка – візуальна й інтелектуальна мандрівка крізь тисячі років у пошуках відповідей на ці та ще багато інших запитань.

functional photo

«Куди і звідки» мовою ілюстрацій та влучних описів показує маленьким читачам, що у Всесвіті нічого не перебуває у стані повного спокою. Рух є природним: Земля, вода на ній, атмосфера, континенти, усі живі організми перебувають у безперервному русі. Ми ходимо, бігаємо, стрибаємо, повзаємо, пливемо, летимо – мандруємо. 

За словами авторів, робота над новою книгою завжди має декілька етапів: ідея і розпрацьовування концепції, збір і аналіз інформації, відбір фактів, відшліфовування, далі – створення загальної історії, героїв, ліній оповіді, зв’язків між елементами тощо. Кожен з цих етапів має свої особливості і складності, а також свою тривалість у часі. 

У виборі візуальної концепції книги ми багато в чому опиралися на виразну і лаконічну естетику сучасних мап і планів міст, транспортних схем, навігаційних вказівників та інфографіки. Окремим важливим завданням було візуально передати рух і швидкість простими графічними засобами – тут ми також активно досліджували роботи художників авангардистів, котрі працювали з динамікою, рухом: Джакомо Балла, Фортунато Деперо, Умберто Боччоні, Марсель Дюшан, а також хронофотографії початку ХХ століття Етьєна-Жуля Маре,  розповідають про роботу над книгою Романа та Андрій.

Видавництво, яке випускає нову книжку, повідомило про підписання контрактів з партнерами із Словаччини, Іспанії та Південної Кореї: «Куди і звідки» перекладуть на мови цих країн. 

Нагадаємо, 2012 року казка «Ріпка» у переказі Івана Франка та творчо-ілюстративному втіленні Романи Романишин та Андрія Лесіва увійшла до світового каталогу кращих дитячих книжок «Білі круки». Книга «Зірки і макові зернята» отримала відзнаку Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї. Книга «Війна, що змінила Рондо» отримала відзнаку журі Міжнародного дитячого книжкового ярмарку в Болоньї та увійшла до каталогу «Білі круки». Обкладинка до книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» Люсі та Стівена Гокінґів увійшла до довгого списку призерів «The Global Illustration Award» на Франкфуртському книжковому ярмарку. У 2017 році їхні книжка-картинка «Голосно, тихо, пошепки» та абетка-енциклопедія «Франко від А до Я», удостоїлися нагороди BIB PLAQUE від Бієнале Ілюстрації у Братиславі. У 2018 році Романа та Андрій стали переможцями «Bologna Ragazzi Award 2018» у номінації «Non Fiction» за книги «Голосно, тихо, пошепки» та «Я так бачу». У 2020 році видання «Голосно, тихо, пошепки» увійшло до 50 найкращих ілюстрованих книжок 2020 року у Японії, а книга «Оптика Бога», проілюстрована Романою та Андрієм, виграла золото на «European Design Awards». Наразі Романа Романишин та Андрій Лесів – одні з найбільш популярних українських ілюстраторів за кордоном.

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

functional photo

functional photoІгор Забудський, співак, актор, режиссер, саундпродюсер, автор пісень та віршів, опублікував новий трек «Резонанс». Проте Забудський у тренді не тільки з фанк-треком: минулого тижня він виступив з міні-концертом-перформенсом на Контрактовій Площі в Києві. Вийшло мейнстрімно, бо зараз із такими міні-концертами виходять до своїх слухачів музиканти усього світу: і в Америці, і в Європі, і в Києві, як бачиш, теж. 

«Карантин, мітинги, осінь… така половина 2020 року, але ніхто не відміняв гарного настрою та крутой фанкової музики. Усередині мене неймовірно зростає шалене бажання виконати «Резонанс» зі сцени з гуртом з 8-10 музикантів. Сподіваюся, що скоро так і буде, вірю в швидке закінчення карантину», – написав музикант на своїй сторінці у соцмережі про новий трек. За чудовий вокал автор подякував співачці Галині Шкоді. Власне, відродити фанк в Україні – це, за словами Ігоря, одна з найбільших його амбіцій наразі. Такий фанк, щоб як у 70-х.

Нагадаємо, у вересні Ігор Забудський презентував акустичний альбом. 

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

functional photo

Цього року Міжнародний кінофестиваль «Відкрита ніч», який називає нові імена в кіно, відмітив гран-прі стрічки «Шпілі-Вілі» режисера Івана Шохи та «Зловмисник» Валерія Шевченка. А в жовтні команда фестивалю презентує новий проєкт – «Зоряний прискорювач». Про це повідомив Президент та арт-директор фестивалю Михайло Іллєнко.

Цьогоріч на конкурс «Відкритої Ночі» було подано 94 стрічки – чимало, зважаючи на майже повної відсутності зйомок у березні – травні через карантинні умови. До офіційної програми фестивалю 2020 року увійшли конкурсні і позаконкурсні програми, складені з нових фільмів режисерів-дебютантів і вже відомих митців.   

Фільмам дало оцінку професійне журі, до складу якого увійшли кіно-продюсерка Наталія Лібет, режисер Антоніо Лукіч, актриса Ірина Мак, співзасновниця та виконавча директорка Української Кіноакадемії Анна Мачух, оператор-постановник Вадим Ільков, режисер анімаційного кіно Микита Лиськов, культуролог, арт-менеджер, Генеральний директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко. За підсумками найкоротшого фестивалю короткометражного кіно було обрано переможців. Нагороди фестивалю «Відкрита ніч. Дубль 23» отримали: Гран-Прі – фільми «Шпілі-Вілі» Івана Шохи та «Зловмисник» Валерія Шевченка. Головний Приз в номінації ігрового кіно – «Зловмисник» режисера Валерія Шевченка. Диплом фестивалю в номінації ігрового кіно – «Шпілі-Вілі» режисера Івана Шохи. Головний Приз в номінації анімаційного кіно – «Прізвище в Кишені» режисера Степана Коваля. Краща операторська робота – «Зловмисник» Валерія Шевченка. Найкраща робота художника – «Тумани» Анастасії Лелюк. Найкраща актриса – «Тумани», Леся Липчук. Найкращий актор – «Зловмисник», Ігор Щербак. Приз Глядацьких Симпатій – фільм «Великдень», режисера Валерія Гриші. Спеціальна відзнака Журі за «Найкращу сцену з домашньою консервацією» – фільм «Великдень» режисера Валерія Гриші. Спеціальна відзнака Журі за «Сміливий політ фантазії» – фільм «Шпілі-Вілі» Івана Шохи. Церемонія нагородження переможців 23-го Дублю Відкритої Ночі відбулася 14 серпня на київському Арт-Причалі.

functional photo

Команда фестивалю «Відкрита Ніч. Дубль 23». Фото: «Відкрита Ніч»

Додатково на церемонії нагородження переможців фестивалю глядачі змогли побачити фільми проекту «Дивись українське», а також спеціальний показ фільму «Анна» (реж. Декель Беренсон), створений у ко-продукції: Ізраїль, Україна, Велика Британія. Світова прем’єра стрічки відбулася 24 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де вона в основній конкурсній програмі змагалася за Золоту пальмову гілку як найкращий короткометражний фільм. Фільм розповідає про Анну — одиноку матір середнього віку, що мешкає в невеликому промисловому місті на охопленому війною сході України. Вона працює на м’ясопереробному комбінаті, живе в старій занедбаній квартирі та мріє про краще життя для себе і своєї 16-річної доньки.
 
Цього року глядачі фестивалю захопилися ретроспективною програмою «Перші кроки». Карантин дав можливість фестивальній команді здійснити власну ревізію 22 річної історії «Відкритої Ночі». Тому цього року, окрім самих фільмів, команда фестивалю зробила спеціальні інтерв’ю з авторами фільмів, чиї стрічки увійшли до ретроспективи. Ретроспектива представила ранні фільми знакових українських режисерів, що починали свій творчий шлях на «Відкритій ночі».

Михайло Іллєнко, Президент та арт-директор фестивалю, анонсував новий проєкт «Відкритої ночі» – «Зоряний прискорювач». Це інтерактивний архів фестивалю із використанням технології VR. Проект створюється за підтримки Українського культурного фонду, а його презентація відбудеться уже на початку жовтня 2020 року.

Нагадаємо, кінофестиваль «Відкрита Ніч» народився у червні 1997 року як огляд найцікавіших здобутків саме українського кіно. На сьогодні фестиваль є своєрідною лабораторією з перевірки нових ідей для вітчизняних кінематографістів та пошуку молодих талантів, які можуть стати новими обличчями українського і світового кіно.
 
У 2019 році фестиваль отримав фінансову підтримку від Українського культурного фонду та увійшов до Книги рекордів України у категорії «Мистецтво, масові заходи», як захід із найбільшою кількістю офіційних локацій, а саме 100 майданчиків та кількістю глядачів, що одночасно здійснювали перегляд більше 8500 осіб. З 1997 року захід проходить за підтримки Державного агентства України з питань кіно та в партнерстві з Департаментом культури КМДА та комерційними установами. 

Фото: «Відкрита Ніч»

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

functional photo

# vistavka-listivok

26 вересня Музей книги і друкарства України запрошує на відкриття Виставки авторських листівок, яка триватиме до 11 жовтня. На виставці «Авторська листівка» представлені роботи трьох українських художниць: Марини Ващенко з Києва, Катерини Степаніщевої з Києва і Юлії Поліщук з Миколаєва. Відвідувачі виставки зможуть побачити різноманіття тем, матеріалів, стилів цього виду творчості, адже для художника формат листівки – один з найзручніших для проведення творчих експериментів. Листівки на виставці можна буде не лише роздивитися, а й придбати, залишивши собі або ж дорогим людям на добру згадку маленький твір мистецтва.

Листівка – це вайбер минулого, надсилаючи її по світу, люди передавали одне одному зображення та текст. До того ж, інших способів передати ці дані на малі чи великі відстані було небагато, листівка була чи не основним, і цей комунікаційний носій дуже цінувався. 

За зображенням на листівці можна визначити рік її створення, дізнатися про художника, який малював ілюстрацію чи робив фото. Тобто, листівка – це завжди змістовна культурна акція. Листівки популярні і зараз, у часи смартфонів: дуже прикольно надіслати друзям у Київ паперове зображення з Балі чи Австралії, щоб вони знайшли такий артефакт у поштовій скриньці.

Жанр авторської листівки в Україні наразі активно розвивається. Художники створюють унікальні за стилем листівки та друкують їх невеличкими накладами. Це робиться, щоб листівка набула ще більшої ексклюзивності від початку її створення. Адже вірогідність двічі отримати однакову авторську листівку мала. Крім того, друкована листівка – найбільш демократичний вид мистецтва. Це один з найкращих способів придбати самодостатній твір графічного мистецтва за ціною, доступною більшості.

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

functional photo

21 липня українські письменники-шістдесятники зустрілися в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого – згадували свого колегу, відомого педагога й правозахисника-дисидента Михайла Гориня. Михайло Слабошпицький, Дмитро Павличко, Богдан Горинь та інші розповіли про формування свого публіцистичного та суспільно-політичного досвіду та загалом про процеси українського визвольного руху, свідками яких вони стали в ХХ столітті. Захід до 90-річчя від дня народження пана Михайла – круглий стіл «Здобутки і перспективи» – організували співробітники бібліотеки, Музею шістдесятництва і Українського товариства політв’язнів та репресованих.  

Скільки б російські чиновники не намагалися представити ситуацію з набуттям українцями державності так, ніби тут вся справа – саме в Біловезькій угоді, їхня пропаганда не може перекреслити процес українського визвольного руху, який тривав століттями. Навряд чи Біловезька угода мала б сенс у 1991 році, якби до цього, протягом усього ХХ століття, до українського державотворення не долучалася б українська інтелігенція, постраждала в справі СВУ, а потім – шістдесятники, рухівці, дисиденти, численні українські політв’язні російських таборів.

Усі ці люди – численні імена з підручників української літератури ХХ століття, які ввійшли в історію під тегом #шістдесятники – творили сучасну українську культуру. Від елементарного культурного щабля – вихованості – в сільських, обласних школах до видатних літературних і соціально-політичних проєктів, які знайомили світ із сучасними українцями, ставили українське світосприйняття на рівні найрозвинутіших культур світу.     

Михайло Горинь долучився до цього дуже масштабно: він був психологом, педагогом, інтелектуалом, ученим, публіцистом, автором книг «Запалити свічу у пітьмі», «Листи з-за грат», «Вибране»; політичним діячем, одним із лідерів українського національно-визвольного руху 60-90-х років, політв’язнем радянських тюрем і концтаборів (1965-71, 1981-87), членом Української Гельсінської групи, співзасновником і головою секретаріату Народного руху України (1989), народним депутатом Верховної Ради України. 

functional photo

Михайло Слабошпицький, Дмитро Павличко, Богдан Горинь згадують шістдесятника Михайла Гориня

Один з тих людей «з шістдесятих», якому судилося «сісти» за свої ідеї, переконання, роботу над культурним і соціально-політичним розвитком, а потім, після звільнення, багато працювати над утвердженням українського державницького руху, над формуванням культурних, соціальних і політичних засад української незалежності. 

Деяким його колегам, друзям, співув’язненим, відомим письменникам і діячам-шістдесятникам зараз – під 90 років. Проте на зустріч пам’яті Михайла Гориня всі вони прийшли, не зважаючи ані на вік, ані на дощову погоду. Усім, хто зібрався в бібліотеці, знамениті українські шістдесятники розповіли про книжки пана Михайла, про його суспільну діяльність і про перебіг його ув’язнень за послідовне «просування» ідей української державності. Михайло Горинь відсидів у 70-х та 80-х, щоб уже на початку 90-х українці здобули свою незалежну державу. Педагог навчив своїм прикладом, «відповів» за свої переконання – і завдяки цьому наразі всі українці можуть безперешкодно розвивати національний державницький процес, свій соціум, мову, культуру, інтелект і, зокрема, свою, українську, педагогіку у власній країні. 

Друзі пана Михайла на зустрічі пригадали один з важливих моментів його діяльності. 21 січня 1990 року Михайло Горинь став ініціатором і співорганізатором одного з наймасштабніших у світовій історії «живого ланцюга», що з’єднав Івано-Франківськ – Стрий – Львів – Тернопіль – Рівне – Житомир – Київ. Якби тоді були соціальні мережі, інформацію про перебіг цієї акції репостили б усі українці. 

Відомі публіцисти-шістдесятники розповіли, як формувалися передумови розформування СРСР і початку функціонування України як самостійної незалежної держави. Адже ці представники української інтелігенції були й свідками, і учасниками цих процесів у 60-х – 90-х роках. І наразі можуть сказати про ціну незалежності для кожного українця, який зараз живе у своїй суверенній державі. Про те, чому взагалі так важливо мати свою державу і в ній бути незалежними й самостійними, як би комусь десь це не подобалося б. Шістдесятники в своїй молодості та в зрілі роки боролися за те, щоб побачити Україну незалежною, і дожили до цих часів. У бібліотеці вони перегортають сторінки книжок і згадують, як переживали свої політичні ув’язнення за ідею звільнення країни. Позіхаючи, вони кажуть, що їхній час спливає, а свою справу вони виконали. 

Зовні, по Хрещатику, несуться рендж ровери, столиця забудовується й оновлюється, українці хазяйнують і думають, як їм жити краще в своєму домі. У своїй хаті своя правда і сила і воля. Хтось після круглого столу розвезе по домівках знаних публіцистів. Там вони, за звичкою, продовжать працювати над книжками, спогадами та перекладами. А ти колись прочитаєш і дізнаєшся багато нового.   

Фото: TeenCorr

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

functional photo

# Фото: Юрій Грязнов

4 липня знаменитий Танок на майдані Конґо виступив на Дарниці, неподалік від парку Перемоги. ТНМК зробив шоу під балконами одного з київських готелів – це дало можливість дотриматися всіх санітарних вимог. Таким чином музиканти задали новий формат виступів і стали його першопрохідцями. 

Танки зіграли повноцінний сольний концерт, презентували три прем’єрних треки, які готують для нової платівки, пригадали старі, що давно не з’являлися в сетлисті. У кожному з номерів готелю, як у ложах театру, розмістилося 4 глядачів. Вони мали змогу слухати музику з балконів. Люди слухали також з парковки та з даху знаменитого дарницького будинку-«напівкола». 

functional photo

Загалом, за словами музикантів, під час самоізоляції вони не сиділи на місці й готували нове шоу, сподіваючись на повернення до нормального концертного життя. 

Фото: Юрій Грязнов, надано прес-службою ТНМК

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

 

 

functional photo
В Україні стартував культурно-мистецький проєкт «Ми в ефірі». Організатори представили його публіці у прес-центрі Національної спілки журналістів України. У рамках цього проєкту діти-митці з інвалідністю стануть телеведучими, а деякі програми за їхньою участю перекладуть на жестову мову. Так дитяча творчість стане доступною всій спільноті українських хлопців та дівчат, які спілкуються жестовою мовою. 

Протягом розвитку проєкту «Ми в ефірі» будуть створені три дитячі пізнавальні телепрограми. У створенні цих програм візьмуть участь понад 30 учасників.  Проєкт представили Тетяна Баранцова – Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю, співробітники НСЖУ, батьки дітей-митців з інвалідністю, а також керівник Полтавської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів для глухих дітей Полтавської обласної ради Олена Яковенко, інші фахівці. Проєкт триватиме до 21 серпня 2020 року. 

Інф. та фото: nsju

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

Долучайся до нас у всіх соцмережах і проєктах

functional photo

Фотографи Валентин Кузан, Григорій Веприк, Сергій Коровайний, Антон Федоров і фотографині Ольга Мурзаєва та Уляна Рудіч створили світлини, які зараз можна подивитися онлайн у фотопроєкті до Дня батька, що відзначається в Україні у третю неділю червня. 19 відомих українських татусів з різних сфер – спортсмени, політики, посадовці, урядовці, співаки та шоумени – узяли участь у зйомках і розповіли про свій досвід виховання та спілкування в родині.

Кожен з них має свою історію, підходи у піклуванні про дітей. Незважаючи на зайнятість, ці батьки знаходять можливість провести зі своєю дитиною час, піклуються про них на рівних з мамами.

Разом із організаторами фотопроєкту про відповідальне батьківство можна знову поміркувати про важливість залучення батька до виховання та піклування про дітей, про необхідність рівномірного розподілу домашніх обов’язків. Про те, що можна робити день у день, щоб у старшому віці не жалкувати про те, що проводили зі своїми дітьми мало часу. Історії татусів записала Юлія Гудошник. Знайти проєкт у мережі можна за тегом #супертатоможе та на сайті.

– Відповідальне батьківство – це не просто сучасний тренд. Це важлива складова забезпечення гендерної рівності задля кращих стосунків у родинах та громадах. Коли тати беруть «декретну» відпустку, виконують свою частину догляду за дітьми та домашніх обов’язків, то і мами здоровіші, вони рідше страждають від депресії і краще переживають
відновлення своєї професійної кар’єри та економічної незалежності. Наприклад, у Швеції кожен тато має 90 днів оплачуваної батьківської відпустки, яка не підлягає передачі. Батькам в Естонії надається 2 тижні оплачуваного часу для налагодження зв’язку зі своєю дитиною. В Україні лише 27% чоловіків користувалися 14-денною відпусткою по догляду за дитиною. Ми у Фонді ООН в галузі народонаселення вважаємо, що відпустка для тата може принести користь усій родині, – сказав Хайме Надаль, Представник Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні.

Організатори зазначили, що в Україні ми всі бачимо дещо іншу реальність – таку, де піклування про дітей лежить майже повністю на матерях, а батько часто розглядається виключно як «добувач» та утримувач родини, і цей стереотип потрібно змінити.

– Зараз, попри всю завантаженість із коронавірусом, я стараюся знаходити для доньки Дар’ї час. На вихідних ми катаємося на велосипедах. А ще ходимо вдвох в цукерню попити кави і купити солодощів. Зі мною цукерок можна взяти в рази більше, ніж із мамою. Немає ніяких обмежень, і доньці це подобається, – поділився головний санітарний
лікар, заступник Міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

За даними, які наводять організатори проєкту, жінки витрачають на роботу по дому і доглядову працю багато часу, і чоловіки вважають, що їхні партнерки задоволені таким розподілом.

– Бути батьком щодня – це означає любити своїх дітей. Коли ти любиш дітей, коли ставиш їх на рівні з собою і розумієш, що вони продовжать тебе, то і виховуєш їх відповідно. Тоді кожен твій рух, кожен твій вчинок продиктований любов’ю до них. А вже все інше – деталі. Те, як ми прокидаємося, вчимося, гуляємо, робимо зарядку, чистимо зуби чи щось інше – це нюанси. Нюанси, які починаються з любові, – зазначив Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла», співак, тато Романа і Марка, який разом із дружиною чекає на третю дитину.

Фото: Соціальний проект Фонду Народонаселення ООН в Україні «Щастя в 4 руки»

Якщо тобі сподобався контент, ти можеш підтримати роботу сайту тут.

Donate PayPal

DJs || Episode 11 || Всесвітньо відомий німецький продюсер і DJ Андре Таннебергер став батьком

functional photo

«Кабінет молодого автора» Національної спілки письменників України повідомив про запуск Всеукраїнського літературного проєкту «Афоризм». У конкурсі можуть узяти участь поети й прозаїки, які готові подати свої роботи українською мовою.

Письменникам пропонують представити на конкурс коротку цитату-афоризм зі своїх текстів – фрагмента вірша, кількох речень із прозового твору. Цитату потрібно оформити в електронному форматі у вигляді вишуканої і наповненої літературним змістом листівки. Щоб подати віжуал на конкурс, автор має відіслати його на електронну адресу lira7@ukr.net, указавши ім’я автора і назву твору. На конкурс один автор може надати від 1 до 5 листівок. Для участі у конкурсі обмежень за віком немає. 

Усі роботи потрібно надіслати до 6 липня 2020 року – одним листом, максимальної якості (не менше 500 Кб!), віжуал-файли мають бути прикріплені в долуці до листа у форматі JPG, коротка (від 500 до 1000 знаків із пробілами) інформація про автора – у вордівському документі, у якому також мають міститися контактні дані: телефон, пошта, посилання на профіль у фейсбуці. У темі листа обов’язково вкажіть: АФОРИЗМ. Заявки, оформлені інакше, ніж указано в умовах, до участі не прийматимуться. 

Обиратимуть переможців – перші три місця – читачі групи «Молоді автори України». Вони проголосують за роботи, які їм сподобаються найбільше. Організатори, у свою чергу, також визначать свої три перші місця.

Конкурсні роботи можна буде подивитися в групі «Кабінету молодого автора НСПУ» у фейсбуці. Добірку з найкращими листівками опублікують на сайті Національної спілки письменників України. Усі переможці отримають дипломи та виготовлений набір листівок із представленими роботами від одного з українських видавництв.

За інф. НСПУ

Фото: Etienne Girardet

functional foto

Команда «Відкритої Ночі» повідомила про подовження дедлайнів подання фільмів на конкурс. Терміни перенесли в зв’язку з карантинною ситуацією, унаслідок якої графіки зйомок змістилися та були перенесені на посткарантинний період, змінилися терміни здачі курсових та дипломних фільмів у студентів кіноінститутів. Тому організатори закликають режисерів поспішати та подавати фільми на фестиваль до 15 червня.

Усі фільми, що братимуть участь у конкурсі, змагатимуться за дві фінансові нагороди. Головна нагорода фестивалю становить 100 000 гривень. Головного переможця фестивалю визначатиме журі. Селекція фільмів до конкурсної програми здійснюється відбірковою комісією, до якої входить програмна дирекція кінофестивалю.

До участі у Конкурсі приймаються ігрові, неігрові та анімаційні стрічки. Конкурсна програма збирає фільми та відео-роботи: україномовні; двомовні (які відображають сучасну, реально існуючу мовну ситуацію); будь-які фільми та відео-роботи українського виробника, за умови, що іншомовні герої фільму дубльовані або озвучені українською мовою. Хронометраж фільмів та відео-робіт не може перевищувати 20 хвилин. Обов’язкова наявність англійських субтитрів. Заповнити онлайн-форму заявки можна на офіційному сайті фестивалю до 15 червня.

До допомоги в створенні фестивального проморолику цього року долучився гурт Dakhabrakha із магічною композицією Sonnet з нового альбому Alambari, оператор Ілля Єгоров, режисерка монтажу Тетяна Дородніцина.

Нагадаємо, з 1997 року захід відбувається за підтримки Державного агентства України з питань кіно. З 2016 року фестиваль отримує фінансову підтримку Київської міської державної адміністрації. 

Нагадаємо також, переможець останнього «Відкрита ніч. Дубль 22» Nikita Liskov отримав Золоту Дзиґу за найкращий анімаційний фільм «Кохання».

За інф. «Відкрита ніч»

Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 23» оголосив прийом кінострічок на конкурс

functional photo

В Одеській області, в регіоні дельти Дунаю, поблизу села Орлівка, спеціалісти працюють над відновленням природного водообміну озера Картал із сусідніми озерами та рікою. Щоб відновити озеро, у дамбі , що розділяє озера Картал та Кугурлуй, створили водопропускну споруду. Фахівці впевнені, що це допоможе відновити природний водообмін між озерами на цій ділянці. На наступному етапі робіт влітку розчистять природні протоки, що з’єднують озеро Картал з озером Кагул та річкою Дунай.

На думку експертів, після закінчення цієї роботи водний режим озера Картал буде набагато ближчим до природного, а якість води, продуктивність озера, різноманіття рослинного та тваринного світу покращаться, активніше розвиватиметься екологічний туризм, з’являться умови для комплексного та сталого використання озера, його лук та плавнів.

2020 року спеціалісти з Басейновим управлінням водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю, громадської та природоохоронної організацій, що ведуть відновлювальні роботи на озері, розроблять новий план управління водними ресурсами озера Картал. Після відновлення природного водообміну озера фахівці та організації планують розвивати екотуристичну інфраструктуру екопарку, створити екостежки та просувати озеро Картал як привабливу туристичну локацію. Як сподіваються ініціатори відновлення озера та створення екопарку, розвиток екологічного туризму в Одеській області має допомогти місцевим підприємцям та громадам. Також у планах – проведення на озері, у селі Орлівка, етно-екологічного фестивалю.

functional photo

Карта відновлювальних робіт на озері Картал

Нагадаємо, відновлювати озеро Картал, мілководну водойму площею 1550 га в Одеській області, яка входить до «Списку водно-болотних угідь міжнародного значення», розпочали 2016 року – тоді прочистили ряд природних каналів, що ведуть до озера, реконструювали один шлюз та частково відновили заплавні луки. 2017 року на відновленій заплавній території створили екопарк, і завезли до нього з Закарпаття стадо водяних буйволів для посилення природного випасу та приваблення туристів. Зараз в екопарку є 15 цих тварин. Ті, хто захоплюється дослідженнями живої природи, можуть побачити тут коровайку, кучерявого та рожевого пеліканів, малого баклана, колпицю, казарку червоноволу, чаплю жовту та ряд рідкісних рослин. 2019 року територія отримала статус ландшафтного заказника загальнодержавного значення згідно законодавства України.

За даними природоохоронників, у другій половині ХХ століття озеро Картал було відокремлене системою дамб і шлюзів, що сильно порушило природні процеси. Озеро поступово замулювалося й заростало водною рослинністю. У результаті площа відкритої води і глибина озера зменьшилися, а якість води погіршилася, рибні запаси озера вкрай скоротилися, територія стала меньш привабливою для туристів. Наразі відновлювальні роботи проводяться в межах проекту «Відновлення водно-болотних угідь та степів регіону дельти Дунаю» за фінансової підтримки Програми «Ландшафти під загрозою».

functional photo

Роботи з монтажу водопропускної споруди на озері Картал

Що таке rewilding (ревайлдинг)?
Це прогресивний підхід до збереження природи. Мова йде про те, щоб дозволити природі самій піклуватися про себе, щоби природні процеси самі формували землю та море, відновлювали пошкоджені екосистеми та деградовані ландшафти, створювали дикі, більш біорізноманітні місця існування. Фахівці допомагають природі в цьому, відновлюючи правильні природні умови: прибираючи дамби, що стримують ріки, сприяючи відновленню лісу чи повертаючи на природні території види, які існували тут до винищення людиною.

Проєкт «Відновлення водно-болотних угідь і степів регіону дельти Дунаю»

Найбільший проєкт з відновлення природи в Дунайському регіоні. Спеціалісти сподіваються, що він прискорить відновлення природних ландшафтів дельти, їх флори і фауни на площі понад 40 000 гектарів (400 квадратних кілометрів) на території трьох країн: Румунії, України та Молдови. А також зміцнить прикордонне співробітництво в регіоні, надасть підтримку біосферним заповідникам в трьох країнах і принесе користь місцевим громадам за рахунок розвитку сталої економіки на основі природи.

Поєднання відновлення з природним випасом призводить до створення більш різноманітних мозаїчних ландшафтів. На вже відновлені території, наприклад, на острів Єрмаков, у заплаву озера Картал біля села Орлівка, будуть повернуті (реінтродуковані) великі травоїдні тварини, в тому числі дикі види: благородний олень, кулан і деякі домашні породи: коні породи Коник, туроподобна худоба і водяний буйвол.

Проект залучатиме місцеві громади задля розвитку і підтримки сталого використання природних ресурсів, наприклад, рибальства, і екологічного туризму. Проект також включає підтримку бізнесу, заснованого на сталому використанні природи.

За інф. представників Проєкту «Відновлення водно-болотних угідь і степів регіону дельти Дунаю»

Фото обкладинки: Staffan Widstrand, надано представниками Проєкту «Відновлення водно-болотних угідь і степів регіону дельти Дунаю»

Реінтродукція виду || Водяні буйволи вже оселилися в Дунайському біосферному заповіднику

На початку квітня в українській дельті Дунаю оселилися дикі коні, які прибули з Латвії

Жила-была украинская степь. Спасут ли экологические организации ландшафтный заказник в Тарутино под Одессой?

functional foto

15 травня стартують активності 18-го Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах». Цьогоріч фестиваль та урочиста церемонія нагородження відбудуться в онлайн-форматі. Фест триватиме до 17 травня. Фестивальні заходи також будуть приурочені святкуванню 30-ліття незмінного організатора «Прес-весни» – Інформаційно-творчого агентства «ЮН-ПРЕС».

Конкурсна тема цього року — «2020: моя країна в смартфоні». Ця тема відповідає державній стратегії, зорієнтованої на діджиталізацію. Діти голосуванням обрали цю тему як дуже актуальну наразі. Понад 300 учасників з 16 регіонів України та 7 країн світу зможуть конкурувати в 10 номінаціях у розкритті ідеї, дослідження, спостереження, у проектній діяльності на цю тему. Організатори конкурсу запропонували конкурсантам перелік підтем, за якими можна створити журналістський твір. Номінації, у яких можна буде презентувати свою роботу: «Фоторепортаж» «Відеоробота» «Нові Медіа» «Радіоробота» «Традиції та новаторство» «Літературний твір» «Медіапроєкт» «Газета» «Голос Покоління Z». 

15 травня відбудеться урочисте онлайн-відкриття Фесту «Прес-весна»: запалюємо на відстані!». Першого фестивального дня також можна буде відвідати онлайн-презентацію номінацій і журі Конкурсу ― «Знайомтесь, високий рівень!» та подивитися кіноретроспективу «Прес-весна на Дніпрових схилах: повноліття». Цього ж дня відбудуться активності онлайн-редакції «ІнфоМанія» ― «ЮН-ПРЕС ювілейний!».

16 травня учасників та глядачів запрошують до творчих віталень ― на майстер-класи-онлайн від членів журі, партнерів та медіатренерів, а також корисні лайфхаки від медіаекспертів. Потім відбудуться віртуальні екскурсії «Київ ― європейська столиця».

17 травня учасники фесту візьмуть участь в урочистій онлайн-церемонії нагородження «ВІВАТ, переможцям!». Переможці отримають дипломи в елекронному форматі. Кубки та призи розішлють власникам. Можна буде подивитися медіакейс проєктів ІТА «ЮН-ПРЕС»: представляємо кращі практики».

Андрій Дмитрук, голова журі в номінації «Відеоробота», письменник, сценарист, ведучий протягом 25-ти років програм на Першому Національному каналі України, звернувся до учасників цьогорічного фестивалю-конкурсу із закликом бути оригінальними та кинути спроби когось копіювати або наслідувати: «Уявіть себе першим журналістом на планеті Земля… Нас цікавить тільки ваш погляд, ваше особисте відчуття…».

Також свій меседж для учасників цьогорічної «Прес-весни» із США передала Оксана Кучерова, креативна продюсерка проєкту «Міняю жінку» («1+1»).

До привітань із 30-річним ювілеєм ІТА «ЮН-ПРЕС» КПДЮ приєдналася Олександра Горчинська – випускниця 2008 року, яка працює журналісткою. Її першим бойовим хрещенням була стаття в газеті «Молодь України». 

Привітання від журналістів продовжують надходити до агентства, слідкувати за їхньою появою ти можеш на сторінці в соцмережі.

Нагадаємо, фестиваль «Прес-весна на Дніпрових схилах» організований Київським Палацом дітей та юнацтва, Департаментом освіти і науки Київської міської державної адміністрації за підтримки Міністерства освіти і науки України. Співорганізатори – Національна спілка журналістів України, Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Академія української преси, Національна спілка письменників України.

Нагадаємо також, на початку травня агентство «ЮН-ПРЕС» взяло участь у вшануваннях та челенджах до Дня Перемоги. Викладачі та учні КПДЮ поклали квіти до Вічного вогню.

Також на початку травня в Інформаційно-творчому агентстві «ЮН-ПРЕС» відбулася віртуальна екскурсія на радіо, яку провела педагог агентства Юлія Скоробогач, викладачка дисципліни «Радіожурналістика».

За інф. ІТА «ЮН-ПРЕС»

Фото обкладинки: ІТА «ЮН-ПРЕС»

Стартує «Прес-весна на Дніпрових схилах» || Київський Палац дітей та юнацтва

DJs || Episode 11 || Всесвітньо відомий німецький продюсер і DJ Андре Таннебергер став батьком

functional fotoУчора Лаура Габріела, дружина 47-річного Андре Таннебергера (Andre Tanneberger), одного з найзнаменитіших діджеїв та продюсерів електронної музики в світі, народила їхню першу дитину.

Суперпопулярний діджей дуже довго йшов у житті до цієї щасливої події: у першому шлюбі дітей не було, і декілька років тому Андре пережив розлучення, яке не пройшло непомітним для мільйонів його прихильників, бо його перша дружина пройшла з ним чималу частину шляху його становлення, знімалася в кліпах до його музики і активно підтримувала чоловіка в його роботі.

Після розлучення вони обидва створили нові шлюби. Андре одружився на Лаурі Габріелі, яка, отримавши університетський ступінь, утім, повністю підтримала свого чоловіка в прагненні стати батьком.

Протягом кінця минулого та декількох місяців цього року пара з нетерпінням чекала на появу малюка й активно ділилася враженнями від очікування в соцмережі. Нарешті, учора Андре опублікував декілька світлин із новонародженою дитиною.

Наразі щасливі тато та мати отримують привітання від фанів у соцмережах, а #atbfamily святкує появу #atbbaby.

Фото: Instagram Andre Tanneberger

DJs || Episode 8 || ATB Just Married

functional foto

Терміни розгляду робіт учасників смолоскипівського літературного конкурсу продовжено. Журі планує здійснити обговорення творчих текстів он-лайн, – повідомили представники видавництва. Традиційно підсумки конкурсу підво­­дять раз на рік, у квітні. Проте оскільки засновники конкурсу хочуть нагородити переможців у реалі, оголошення результатів відбудеться, скоріше за все, наприкінці червня.

Твори лауреатів І і II премій видавництво публікує окремими книжками, а твори лауреатів III і IV премій та кращі ненагороджені твори можуть з’явитися друком в антологіях і збірниках «Смо­лоскипа». Лауреати отримують також грошові нагороди та книги у подарунок.

Нагадаємо, видавництво проводить літературний конкурс з 1993 року.

functional image

Уже в квітні пізнавальну книжка-картинку «Голосно, тихо, пошепки», створену 2017 року Романою Романишин та Андрієм Лесівим, зможуть прочитати англомовні читачі. За права на видання англійською мовою книжок «Голосно, тихо, пошепки» і «Я так бачу» змагалися декілька видавців з Великої Британії, США та Австралії. Урешті передпродаж видання під назвою SOUND. Shhh… Bang… POP… BOOM! уже розпочало бруклінське видавництво «Handprint Books», контракт із яким українці підписали минулого року.

Перш ніж випустити в світ англомовну версію книжки, українські художники, американські дизайнери та видавці провели низку досліджень серед читачів і потім внесли у книжку зміни.

– Найперше для американського ринку була змінена оригінальна назва та обкладинка видання. Вибір та затвердження нової назви і обкладинки був дуже цікавим й новим для нас досвідом. Видавництво зібрало фокус-групи і запропонувало на їхній розгляд декілька варіантів назви й дизайну книги. Для оновленого вигляду обох книг – друга книга – американське видання «Я так бачу» – буде опублікована восени, – ми підготували деякі нові графічні елементи, а власне над фінальним дизайном працювали дизайнери Chronicle Books. Перед публікацією у США обидві книги мали пройти дуже суворий фактчекінґ – це вимога для кожного наукового чи науково-популярного видання, яке виходить у Штатах. Перевіряється кожен факт, кожна теза і кожна ілюстрація. Читачі мають бути певні, що в книзі подається найсвіжіша інформація, тому перед публікацією перевіряється, чи не з’явилося на цю тему нових наукових даних, нових відкриттів тощо. Тому Chronicle Books звернулися до незалежних зовнішніх фахівців, які зробили дуже детальну і розлогу перевірку кожної тези, факту та ілюстрації. Сказати правду, ми трохи хвилювалися, бо навіть якщо ти двічі-тричі перевіряєш інформацію, яку вносиш до книги, завжди залишається певна ймовірність чогось недогледіти. Але, на щастя, незалежна перевірка підтвердила усі наші дані і не виявила неточностей. Були незначні рекомендації щодо кількох елементів ілюстрацій, які ми врахували і внесли редагування, але в загальному усе залишилося як було. Тож тепер ми з нетерпінням чекаємо публікації книги і сподіваємося на її гарне сприйняття американськими читачами, – розповіли Романа Романишин та Андрій Лесів.

Нагадаємо, 2017 року книжка-картинка «Голосно, тихо, пошепки» та абетка-енциклопедія «Франко від А до Я» тандему художників Романи Романишин та Андрія Лесіва удостоїлися нагороди BIB PLAQUE від Бієнале Ілюстрації у Братиславі. 2018 року Романа та Андрій стали переможцями «Bologna Ragazzi Award 2018» у номінації Non Fiction за книги «Голосно, тихо, пошепки» і «Я так бачу». У цьому ж році книжка «Голосно, тихо, пошепки» стала однією з переможниць конкурсу 2nd Little Hakka International Picture Book Award у Китаї у номінації Best of the Best. А торік «Я так бачу» потрапила до числа переможців конкурсу книжкового дизайну у всьому світі від Stiftung Buchkunst – The Best Book Design from all over the World 2019, була нагороджена бронзовою медаллю.

functional image

9 березня організатори Фестивалю «Ше.Fest» запрошують до київського Будинку Письменників відсвяткувати День народження Тараса Шевченка на Гала-концерті конкурсу #шепісня2020. Журі ще визначає фіналістів, а поціновувачі творчості авторів пісень на вірші Тараса Шевченка до ночі 29 лютого можуть узяти участь у глядацькому голосуванні в номінаціях «Гурти», «Барди» (співана поезія), «Вокальні колективи».

У журі конкурсу – музиканти Сергій Фоменко, Ярослав Джусь, Дмитро Добрий-Вечір, Юлія Капшученко-Шумейко. Вони разом цього року знову сприятимуть тому, щоб Шевченко був молодіжним, популярним, доступним у різних музичних стилях і жанрах, зрозумілим і близьким молоді і людям поважного віку.

Ше.Фест запрошує відсвяткувати день народження Тараса Шевченка

Нагадаємо, відкриттям ШеФесту став Go-A Band, який переміг в отборі на конкурс «Євробачення-2020», який відбудеться в травні у Нідерландах. Нагадаємо також, минулоріч концерт пісень на слова Тараса Шевченка відбувся 10 березня у Колонній залі Київради. До фіналу дійшли гурти «Рутенія», гурт «Сни Дріади», гурт «СонЦе», гурт Banderas Blues Band. В номінації «Барди» найкращими стали Богдан Тарасюк, Слава Котов, Марія Гев. Фестиваль у Моринцях прозвучав 17 – 18 серпня. 

Фото: facebook @she.pisnia

functional photo

Журналістка Наталя Гуменюк протягом 2014–2019 років приїжджала до Криму й зробила там низку репортажів. Наприкінці лютого вони вийдуть у книзі «Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму», яку в кількох форматах – паперовому українською мовою та електронному – українською та російською – готує до випуску одне з видавництв.

Наталя у своїх творах розповіла історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року. Підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії: одні діляться тихим, глухим болем, інші — просто втомилися мовчати й боятися.

Це наша відповідальність: розповідати про наших людей там, хай на окупованій, але нашій землі. Що б там не казали, але реальність змінюється, і не знаючи, що відбувається в Криму зараз, ми не можемо знати, як діяти. Ми продовжуємо жити образами березня 2014-го, але реальність і настрої таки змінилися. Ми продовжуємо жити  уривчастими повідомленнями про імена політв’язнів, багато з яких нікого нікому не говорять. Не розповідати про реальність Криму для мене і означає – віддавати його, погоджуючись на статускво. Так, звісно, можна чекати, поки туди якось легально заїде якесь велике західне медіа, але все ж таки це не їхня історія, і не їхня рана, – сказала Наталя Гуменюк.

Сторінки книжки знайомлять із подіями в Бахчисараї, Севастополі, Сімферополі, Ялті під час псевдореферендуму, роковин депортації та розстрілів у школі в Керчі.

Наталя, журналіст-міжнародник, вважає, що ставлення до анексії Криму є маркером ставлення всього світу до російсько-української війни й до того, що Кремль зламав усталений міжнародний порядок, силою загарбавши чужу землю.

Історії, які я побачила і привезла з півострова, дають зрозуміти, що тиха окупація не менш болісна для людей, а час не на нашому боці. І це мусять знати поза межами нашої країни. Крим – це травма не тільки України. Анексія особливо резонує як у Балтійських країнах, що півстоліття були окуповані Радянським Союзом, так і в Грузії чи Молдові, на контроль над чиїми територіями Кремль зазіхнув на початку 1990-х. Жителі цих країн готові солідаризуватися з Україною. До Криму в останні роки могло поїхати  геть небагато іноземних журналістів, і майже не їздили незалежні російські. Російське законодавство по суті забороняє використовувати слово «анексія», тож, аби не брехати, краще про Крим промовчати взагалі. Через це в російськомовному середовищі по суті немає іншої інформації, окрім тої, що міститься в пропагандистських ЗМІ. І це ще одна причина, чому книга має бути і російською.  Тож переклад цієї книги на російську мову – це наш внесок в те, щоб «загублений острів» Крим повернувся на ментальну мапу небайдужих і поза Україною, – зазначила письменниця.

Нагадаємо, Наталя Гуменюк — українська журналістка, спеціалізується на міжнародній політиці та конфліктах. Як репортерка працювала в понад 60-ти країнах світу. Авторка книги «Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції» про події «арабської весни». Від часів Революції Гідності і початку війни висвітлює події на Донбасі й у Криму.

Протягом року книга спогадів «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста» розійшлася по бібліотеках і школах країни

Протягом року книга спогадів «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста» розійшлася по бібліотеках і школах країни

Протягом року книга спогадів «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста» розійшлася по бібліотеках і школах країниРік тому, 14 лютого, у прес-центрі Національної спілки журналістів України відбулася презентація книжки «Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста», яку написала мати, Катерина Веремій. У книзі зібрані спогади кількох його друзів, колег, матері та твори В’ячеслава.

– Я хочу, щоб усе, що він писав, не пропало, жило. Щоб люди знали, яким журналістом був В’ячеслав Веремій. Щоб люди дізнались, як цей хлопець любив Україну, – сказала мати В’ячеслава на презентації. 

З тих пір Катерина Веремій розповсюдила збірку бібліотеками та школами України, виступала зі спогадами про сина, розповідаючи про ставлення В’ячеслава до журналістської роботи, брала участь в обговореннях проблем захисту й безпеки журналістів.

— У дев’ять років В’ячеслав написав вірші про Україну, про рідну мову. Там є такі рядки: «За свою землю ви моліться, бо кращої немає в світі» або ж «русизмами пощерблено нашу мову», «кланятися до Москви ходили, бо були дурні». З дитинства він любив Шевченка, Стуса, брав блокнот і ходив у бібліотеку переписувати їхні вірші. Мабуть, під впливом цих поетів і сам писав: «Хтось до Москви корінням приросте, Ми з України, іншого Дніпра нема», – пригадала Катерина Аркадіївна, презентуючи в НСЖУ книжку з творами В’ячеслава.

В’ячеслав посмертно нагороджений Званням Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» — «за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності”, і медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України».

Нагадаємо, від дня загибелі Славка Веремія в Києві минуло 6 років. Нагадаємо також, 23 травня 2014 на будинку школи № 270 в Києві, де навчався В’ячеслав Веремій, встановлено меморіальну дошку. 16 вересня 2015 в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка відкрили іменну аудиторію В’ячеслава Веремія № 22. 

Фото: з сайту detector.media

functional foto

До 15 червня можна подати заявку на конкурс Фестивалю кіно та телеоператорського мистецтва КІНООКО. У конкурсі можуть узяти участь короткометражні та повнометражні ігрові та неігрові фільми, а також музичні кліпи. Цього року Фестиваль відбудеться 24-27 вересня в Будинку кіно в Києві та в інших локаціях.

У рамках конкурсу можна взять участь у трьох програмах: студентській, конкурсній програмі короткометражих фільмів і конкурсній програмі повнометражних кінооператорських дебютів.

Конкурсна програма фестивалю складається з 5 номінацій: ігровий фільм, неігровий фільм, експериментальний фільм, кіноетюд. Додатково з цього року на конкурс можна подавати музичне відео: умови для фільмів цієї номінації оголосять у березні.

Переможці будуть відзначені: призом ім. Д.П. Демуцького за кращу операторську роботу у номінації Ігровий фільм; призом  ім. М. Кауфмана за кращу операторську роботу у номінації Неігровий фільм; призом ім. Ю. Іллєнка за кращу операторську роботу у номінації Експериментальний фільм; призом ім. С. Шахбазяна за кращу операторську роботу у номінацію Кіноетюд.

За інф.: КІНООКО

functional foto

Спеціалізована школа №3 Києва з поглибленим вивченням ІТ привітала своїх учнів із перемогою у Всеукраїнських змаганнях з бойового хортингу, присвячених 31-й річниці виведення військ з Афганістану, які відбулися 15 та 16 лютого в Ужгороді.

Іван Гречко з 2-Д класу і Варвара Третьякова з 6-В класу посіли перші місця у своїх вікових категоріях. Захар Вітковський з 3-Д класу і Остап Вітковський з 4-В посіли 3 місця.   

Учні шкільної секції бойового хортингу під керівництвом Руслана Кібліцького, президента Київської міської федерації бойового хортингу та головного тренера клубу, стали одними зі 118 спортсменів, які приїхали на змагання на Закарпаття з різних міст, містечок і селищ України.

Фото: Спеціалізована школа 3 м.Києва з поглибленим вивченням ІТ

functional photo

30 січня у київській бібліотеці імені Корнія Чуковського учні 4-Б класу київської СЗШ №3 відсвяткували 90-річчя Всеволода Нестайка, класика сучасної української дитячої літератури, автора знаменитої трилогії «Тореадори з Васюківки». Діти святкували, читаючи відомий твір письменника «Таємний агент Порча і козак Морозенко».

Під час читань школярі дізналися багато цікавих фактів про Нестайка. Зокрема, що він навчався в київській школі №63 на Нивках. Ще учасники свята подивилися уривок фільму «Тореадори з Васюківки».

Відвідувачі свята є постійними читачами бібліотеки. Тому змогли вибрати для читання один із творів Всеволода Нестайка. Читати книжку, яку обрав, кожен зможе вдома.

Фото: Спеціалізована школа 3 м.Києва з поглибленим вивченням ІТ

«Розквітає творчість як калина» || Творча зустріч у Тетянин день у київській бібліотеці імені Корнія Чуковського

У Києві привітали лауреатів конкурсу плаката «Я – Україна!» || Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

 

 

 

functional foto

27 січня у київській бібліотеці імені Корнія Чуковського до Тетяниного дня відбулася зустріч «Розквітає творчість як калина». У ній узяли участь учні київської СЗШ №3 Подільського району.

Діти поспілкувалися з бібліотекарками Оленою Довгалюк та Ольгою Соломонюк, поетесою Тетяною Петровською, журналісткою Тетяною Кондратенко, письменником Василем Василашко і письменницею Надією Кир’ян.

Ольга Соломонюк розповіла дітям про значення творчості в житті кожної людини. Тетяна Петровська, учителька-методистка, відмінниця освіти України, лауреатка літературних премій, прочитала авторські вірші та розповіла про профорієнтаційні проекти для наймолодших школярів. Тетяна Кондратенко, видавчиня дитячої ігрової газети для саморозвитку дітей «Я сам(а)», провела веселі ігри під назвою «Подаруй усмішку сонечка». Василь Василашко, заслужений журналіст України, лауреат літературної премії імені Лесі Українки та журналістка Надія Кир’ян, лауреатка літературної премії імені Олени Пчілки, привітали дітей із Днем Тетяни читанням українських поезій.

Фото: фейсбук-сторінка Наталії Муранової

functional image

Учора, 19 грудня, Київська дитяча залізниця вперше за всі роки існування відкрила зимовий сезон. У Сирецькому парку кожен відвідувач зможе проїхатися залізничним кільцем від станції Київ-Пасажирський дитячий так само, як і влітку.

На шляху прямування дитячого поїзда з пасажирського місця можна побачити 27 стел з інформацією про обласні центри України, а також міста Київ та Севастополь. Іще можна отримати довідкові та геральдичні відомості, дізнатися про місцеві культурні пам’ятки.

Також у парку працюватиме музей історії Південно-Західної залізниці. Крім того, відвідувачі зможуть побачити оновлений вокзал Київ-Пасажирський дитячий, який є міні-копією Центрального залізничного вокзалу столиці.

Дитяча залізниця працюватиме:

  • з 19 грудня по 12 січня щосуботи та неділі з 10:30 до 17:00,
  • з 25 грудня по 12 січня щоденно без вихідних.

Квиток на поїзд Київської дитячої залізниці для дорослих — 100 грн, для дітей — 50 грн. Для дітей до 3 років проїзд безкоштовний. Вхід до музею історії «Південно-Західної залізниці» — 20 грн.

Запорізька дитяча магістраль прийняла ювілейний екофестиваль для юних залізничників

На святі закриття сезону діти побачили унікальний паровоз, який 66 років тому відкрив рух поїздів на Київській дитячій залізниці

 

pradavniy-tur-vistavka

У Київському палаці дітей та юнацтва з 18 жовтня працює виставка «Прадавній тур: минуле та сучасне», організована Вальтером Фрішем і природоохоронним парком природи «Беремицьке». Вона присвячена турам. Одним з головних експонатів є збірний скелет первісного тура. Для його монтування використали кістки з місць природного захоронення решток цієї тварини. Загалом на виставці можна буде побачити 20 археологічних експонатів прадавнього бика, які відрізняються за розміром і походженням.

Первісний бик, або тур – один з найбільших в історії наземних ссавців. Його витіснили з його середовища проживання й винищили. Вага турів досягала 1000 кг, а висота в холці – до 180 см. Наразі існує декілька фондів та організацій, що успішно продовжують спробу селекційного відтворення биків, які за своєму генотипу та фенотипу відповідатимуть вимерлим турам.

30 жовтня на виставці працювали виховаці гуртка живопису КПДЮ з педагогом Ярославою Підвисоцькою та викладачкою графіки Наталією Каверзнєвою. Вони засвоювали принципи зображення тварини.

На відкритті єкспозиції виступив із лекцією архітектор Вальтер Фріш, автор першої та поки єдиної, всеосяжної ілюстрованої книги «Тур – європейський бик». Він ще в 1981 році першим почав повернення породи шляхом великого цілорічного випасу на великих сільськогосподарських угіддях.

Нагадаємо: парк природи «Береміцьке» – природоохорони об’єкт на півдні Чернігівської області на лівому березі Десни.

Виставка працює: у будні з 12:00 до 20:00 та у вихідні з 09:00 до 18:00. 

Фото: організатори виставки «Прадавній тур: минуле та сучасне»

Реінтродукція виду || Водяні буйволи вже оселилися в Дунайському біосферному заповіднику

 

nestor-litopysets

den-ukraynskoy-pysemnosti-ta-movyЗавтра, 9 листопада, у столичному Музеї книги і друкарства України, відбудеться II поетичний турнір імені Нестора Літописця від організаторів: Творчо-виробничого та навчально-дослідного центру розвитку сучасного мистецтва, відділу мовної політики Головного управління мовної політики Директорату державної мовної політики Міністерства культури України та видавництвом «Смолоскип». 7 листопада завершився період подання заявок на участь, і наразі їх опрацьовують. Проте вже відомо, що в заході візьмуть участь сучасні поети та поетки, які мають не менше однієї виданої поетичної книжки. З 10.00 вони презентують на турнірі різні тематики та стилі.

Переможців II поетичного турніру імені Нестора Літописця оголосять о 17.00. Окрім поетів-лауреатів, виступатимуть музиканти:  
лірник Ярема Шевчук, I W А N N А, Ірина Шинкарук, народна артистка України, «Шпилясті кобзарі», лідер групи «Мандри» Сергій Фоменко.

Нагадаємо: І поетичний турнір імені Нестора Літописця 2016 року виграла Юлія Стахівська. Друге місце посів Тарас Малкович, третє – Павло Коробчук.

Цього ж дня у Музеї відбудуться інші заходи до Дня української писемности та мови. З 12:30 до 14:30 можна буде відвідати майстер-класи Музею книги і друкарства України: «Скрипторій», «Лаврська друкарня», «Мармурування», «Музейна папірня» за цінами Музею. О 14:30 відкриється виставка та презентація мистецького проекту неконфліктного мовоствердження МовАрт. О 15:00 розпочнеться круглий стіл «Імплементація Закону України «Про функціонування української мови як державної».

Нагадаємо також: до Дня української писемности та мови 8 листопада Українське радіо проводить щорічну акцію «Всеукраїнський радіодиктант національної єдности» у Національній бібліотеці ім. В.Вернадського, у якій візьмуть участь запрошені гості. Кожен зможе взяти участь у диктанті: з 11:20 у прямому ефірі з радіостудії на Хрещатику, 26 текст читатиме Олександр Авраменко, відомий мовознавець, автор підручників і посібників з української мови та літератури. 

Також 8 листопада у Колонній залі Київської міської Держадміністрації відбудеться відкриття Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика. Відвідати захід можна з 14.30.

Також пропонуємо звернути увагу: цього ж дня Національний музей літератури України запрошує на нагородження учасників конкурсу творчих робіт серед учнівської молоді України «Україна в барвах слова». Конкурс проводився музеєм спільно з Національною спілкою письменників України за сприяння Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та БО «БФ «Серце до серця».

 

dytochok-bagato

Упорядниця Олександра Сауляк випустила в світ антологію «Діточок багато», яку вже можна знайти в книжкових крамницях. Це збірка студентських творів 1996—2018 року: казки, літературні містифікації, етюди, оповідання, драми та вірші. Всі вони написані на курсі «Основи літературної творчості» Сергія Іванюка в Києво-Могилянській академії. Книжка присвячена пам’яті викладача і є логічним продовженням його праці: надихати людей писати.

Деякі з авторів, які увійшли в антологію, вже видали свої книжки. Проте з нової антології можна дізнатися, що пишуть ті, хто вже закінчив університет або ще навіть не став студентом. У коментарях, що супроводжують тексти, голос Іванюка звучить настановою для учнів і зараз.

dytochok-bagato

Нагадаємо, Сергій Іванюк, перший ректор університету, викладач, письменник і літературний критик, читав курс «Основи літературної творчості» в Києво-Могилянській академії понад 20 років. 

 

functional image

24-27 жовтня в Дубаї (ОАЕ) відбулися змагання з робототехніки FIRST Global Challenge, в яких взяли участь команди зі 191 країни. До першої десятки найкращих на міжнародній олімпіаді увійшла команда українських школярів, у якій взяли участь Олександр Плотницький, Віктор Жерноклеєв, Валентин Рибінський із Харкова та Юлія Шевченко з Києва. Ментор збірної – досвідчений робототехнік та викладач Денис Голубчіков.

Тема цьогорічного сезону FIRST Global Challenge – очищення поверхні океану від пластику та інших матеріалів, які забруднюють воду і завдають шкоди тваринам та людству. У змаганнях команди за допомогою робота збирали великі та маленькі кульки, які символізують сміття, відвозили їх на спеціальні баржі та закидували на різні рівні вежі залежно від розміру.

Кожна команда зіграла 9 матчів у альянсі ще з двома країнами, які кожного разу змінювалися. Після 6 виконаних місій українська збірна кардинально перебудувала робота. Акцент зробили на збиранні великих кульок. За 3 години копіткої праці робота вдалося зробити ефективнішим та стабільнішим, що й допомогло українцям набрати більшу кількість балів і суттєво вирватися вперед, увійшовши до етапу play-off та зайняти 10 місце.

Переможцем стала команда Team Hope із п’яти сирійських підлітків-біженців.

Нагадаємо, уперше олімпіада FIRST Global Challenge відбулася в 2017-му році, тоді українська збірна пробилася в топ-20 найкращих.

За інф. та фото: itc.ua

Harry Potter

11 січня в Жовтневому палаці (МЦКіМ) відбудеться прем’єра мюзиклу «Гаррі Поттер і таємниці Хоґвортса». Історія Гаррі Поттера оживе на сцені й перенесе глядачів у чарівний світ Хоґвортса. Звукові, світлові спецефекти та яскраві реалістичні декорації створять таємничу атмосферу твору Джоан Роулінг. Музику й пісні до вистави, які створюють атмосферу чарівної казки, написав композитор Олександр Чорний.

Перебіг дійства перемістить гостей до «Школи чарів та чаклунства», у «Заборонений ліс» і в коридор із балакучими картинами.  Магічні перетворення актори мюзиклу виконають на очах у глядачів.

«Геніальні диЛЛетанти»—виставка про панківську субкультуру Німеччини 80-х || Довженко-Центр

8 листопада у київському Довженко-Центрі відкриється виставка «Геніальні диЛЛетанти». Вона триватиме до 15 грудня. Це пересувна виставка Goethe-Institut, що вже експонувалася в музеях та виставкових залах світу. Виставка представляє зразки сучасного розвитку в мистецтві, кіно, моді та дизайні. Завдяки фільмам з серіями інтерв’ю, відео- та фотоматеріалам, звуковим доріжкам, журналам, плакатам тощо вона являє собою найширшу презентацію німецької субкультури 1980-х рр. XX cт. Захід набуває особливого значення завдяки його тематичному поєднанню з показом розвитку субкультур у мистецькому середовищі 80-х рр. в Україні. 

На виставці представлятимуть широкий спектр цієї субкультури: 7 музичних груп, художники, кінематографісти та дизайнери, що задавали тон у Західній і Східній Німеччині, зокрема, група Einstürzende Neubauten – «Падаючі новобудови», гурт Die Tödliche Doris – «Смертельна Доріс», група Der Plan – «План», колектив Freiwillige Selbstkontrolle – «Добровільний самоконтроль», гурт Palais Schaumburg – «Палац Шаумбург», авангардистський проект Ornament und Verbrechen – «Орнамент і злочин», дует Deutsch Amerikanische Freundschaft – «Німецько-Американська дружба».

У програмі виставки – подіумна  дискусія за участі музиканта Олександра Піпи, кураторки Лесі Заяць,  художника Іллі Чичкана. Заплановано покази німецьких і українських стрічок, що відображають культурні тенденції 80-х рокув у Німеччині та Україні.  Виставку супроводжує концертна програма за участю українського рок-гурту @Traktor і виступ DJ Томаса Майнеке, одного з засновників колективу Freiwillige Selbstkontrolle, разом із сучасними українськими DJs і Techno Party та  музичною програмою від партнерів заходу. 

Назва виставки, зі свідомо зробленою орфографічною помилкою, походить від найменування концерту, що відбувся 1981 року в берлінському концертному залі «Темподром». Назва «Геніальні диЛЛетанти» стала синонімом короткої епохи мистецького вибуху. Передусім у художніх вищих навчальних закладах стрімко розвивалися мистецькі напрямки, характерною ознакою яких стали міждисциплінарні експерименти та використання нових електронних приладів. Замість англійської мови в текстах пісень і назвах груп почала стверджуватися німецька. Висловлений у весь голос протест і цілеспрямована провокація забезпечили митцям альтернативної сцени повагу та визнання на міжнародному рівні.

За інф. Довженко-Центру

У Києві відкриють Музей Кіно || 12 вересня, Довженко-Центр

longread || Іван Козленко: «90-ті роки – це не морок і тінь. Відбувалися експерименти, новаторські речі»

ChKF

Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» оголошує Четвертий конкурс короткометражок. Можна подавати стрічки, що створені підлітками 7 -14 років. Прийом заявок відкрито з 15 жовтня 2019 року до 26 квітня 2020 року включно. 

До участі у конкурсі можна надати фільми тривалістю 1-8 хвилин, без жанрових і тематичних обмежень. Для подачі роботи на конкурс потрібно завантажити готове відео на один із безкоштовних онлайн-сервісів і заповнити заявку на сайті. Кожен учасник може подати на конкурс до 5 робіт. 

Десятку фіналістів, обрану селективною комісією, оголосять 19 травня 2020 року. 10 фільмів-фіналістів покажуть у містах-учасниках фестивалю у рамках VІІ «Чілдрен Кінофесту». Переможців конкурсу назвуть 7 червня, під час Церемонії закриття фестивалю.

Переможець у номінації «Найкращий український дитячий фільм отримає почесний диплом та нагороду у розмірі 20 тис. грн., «Приз глядацьких симпатій – 10 тис. грн., найкращі дитячі фільми у категоріях 7-10 та 11-14 років – по 5 тис. грн. та дипломи.

Нагадаємо, у 2018-2019 роках, у рамках «Чілдрен Кінофесту», утретє відбувся конкурс фільмів, знятих дітьми. До участі у конкурсі подалися понад 150 учасників з усієї України, а переможцем став фільм «Лісова школа» 8-річної Анни Зусмановської з Кривого Рогу про булінг у школі, де навчаються тваринки. Переглянути усі роботи фільмів-фіналістів можна тут. 2019 року фестиваль кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест» відбувся у 24 містах і зібрав близько 50 тисячі глядачів. Наступний «Чілдрен Кінофест» відбудеться з 29 травня по 7 червня 2020 року. 

За інф.: «Чілдрен Кінофест»

knyga-mandryvka

Наприкінці вересня побачила світ 10-та серія мультсеріалу «Книга-мандрівка. Україна» – першого українського мультсеріалу, заснованого на реальних подіях. За сценарієм нової серії, оповідь веде кіт-блогер Афанасій – Олександр Педан. Його друг – «батько усіх українських блогерів» – Нестор Літописець. Цього героя озвучив телеведучий Анатолій Анатоліч. У мультику Афанасій та Нестор Летописець разом розповіли історію Києво-Печерської Лаври від її виникнення до наших днів.

– Безумовно, «Книга-мандрівка. Україна» – це суперкрутий проект, який я підтримую, адже ми можемо розповідати малечі про те, чим цікава наша країна! Наприклад, якби я був дитиною і мав змогу побачити в такому вигляді історію моєї країни, це було б для мене дуже цікаво та пізнавально! Я радий, що можу долучитися до того, щоб розповідати маленьким українцям про становлення і розвиток нашої неймовірної неньки України! – розповів Анатоліч.

Серіал створено на основі бестселера «Книга-мандрівка. Україна». Його персонажі, історії та відкриття оживають в українському YouTube. Герої та героїні мультсеріалу – всесвітньо відомі українці та українки, пам’ятки та події. 
 

festival dityacha-zaliznitsya

Через місяць від початку навчального року, 27 вересня, на Запорізькій дитячій залізниці відбувся ювілейний XV Всеукраїнський екологічний фестиваль для юних залізничників «Залізничний транспорт та екологія». В екозаході для юних залізничників узяли участь спеціалісти профільних навчальних закладів, які мали змогу поспілкуватися з потенційними студентами. Також у фестивалі взяли участь представники восьми дитячих залізниць України – Запорізької, Дніпровської, Рівненської, Луцької, Київської, Закарпатської, Львівської та Малої Південної.

Учасники – майбутні фахові залізничники – поспілкувалися на стратегічній сесії «Створення екопам’ятки XV Всеукраїнського екологічного фестивалю». Ще вони працювали над розробкою макету «Екоподорож дитячими залізницями майбутнього»; узяли участь у презентації проектів екологічного та залізничного спрямування, авторами яких є юні залізничники. На фестивалі були вікторини й дискусії, обмін досвідом та творчі виступи команд-учасниць, цікаве і пізнавальне дозвілля: екскурсія та дискотека.

Найкращі проекти фестивалю та його найактивніші учасники отримають нагороди від Укрзалізниці. Також, за доброю традицією, організатори заходу підготували подарунки усім командам, щоб заохотити прагнення юних залізничників бути дбайливими господарями та охоронцями природи.

За результатами роботи фестивалю гран-прі отримала Запорізька дитяча залізниця. Переможцем у номінації за найкраще ековпровадження проекту стала Київська дитяча залізниця; за найкращу екоінновацію в залізничній галузі – Рівненська дитяча залізниця; за найкращі екоорієнтовані технології розвитку залізничного транспорту – Львівська дитяча залізниця; за найкращий партнерський екопроект – Луцька дитяча залізниця; за найкращий екокейс з впровадження проекту – Закарпатська дитяча залізниця; за найкращий проект з озеленення території – Дніпровська дитяча залізниця; за найкреативнішу ідею екопроекту – Мала Південна.

За інф. Укрзалізниці

Фото обкладинки: сайт dp.uz.gov.ua

dityacha-ukrzaliznytsya

6 жовтня урочистими заходами та екскурсією для маленьких пасажирів завершився 66-й сезон роботи Київської дитячої залізниці в Сирецькому парку столиці. Цього дня за сприяння одного з благодійних фондів Київську дитячу залізницю відвідали 65 діток з ДЦП.

Діти оглянули унікальний вокзал Київської дитячої залізниці – першу в світі міні-копію діючого Центрального залізничного вокзалу в Києві. Крім того, діти відвідали новий  сучасний музей історії Південно-Західної залізниці, здійснили подорож Сирецьким парком у затишних вагончиках поїзда Київської дитячої залізниці, який обслуговують юні залізничники під наглядом інструкторів.

dityacha-ukrzaliznytsya

На фото: діти на Дитячій залізниці в минулі сезони

Під час поїздки діти почули розповідь про історію та сьогодення Київської дитячої залізниці. Поїзд зробив зупинку на станції «Залізнична», де діти ознайомилися з роботою чергового по станції, відвідали кабінет чергового по станції, оглянули інфраструктуру дитячої залізниці. Ще діти відвідали аудиторії, де навчаються юні залізничники.

На заході відбулася презентація нового вантажного вагона-платформи, який буде використовуватися у навчальних та господарських цілях. Ще діти відвідали локомотивне депо, де побачили унікальний паровоз 1932-го року, який 66 років тому відкрив рух поїздів на Київській дитячій залізниці.

У цьому сезоні Київська дитяча залізниця перевезла понад 80 тис. пасажирів, у тому числі понад 1,5 тис. дітей – вихованців дитячих будинків, інтернатів, а також дітей з інвалідністю.

dityacha-ukrzaliznytsya

На фото: пасажири Дитячої залізниці в минулі сезони

Також завершили сезон пасажирських перевезень дитячі магістралі регіональної філії «Львівська залізниця». Загалом у цьому році послугами Львівської, Рівненської, Луцької та Ужгородської дитячих залізниць скористалося понад 72,5 тис. пасажирів, із них 36 тис. юних та понад 36,5 тис. дорослих шанувальників малих магістралей.

Львівською дитячою залізницею цього року подорожували 31,6 тис. пасажирів. А юні залізничники упродовж виробничої практики не лише закріплювали теоретичні знання, дбаючи про комфорт та безпеку залізничних подорожей, а й брали участь у багатьох розважально-пізнавальних заходах – конкурсах, вікторинах, побували на екскурсіях, організовували для відвідувачів та урочисто відзначили державні свята.

Крім того, цьогоріч на дитячих магістралях регіональної філії «Львівська залізниця» порівняно з минулим роком побільшало заявок на групові перевезення. Упродовж сезону перевезень дитячі залізниці у Львові, Рівному, Луцьку та Ужгороді виконали понад 120 таких замовлень. Загалом у складі організованих груп малими магістралями Львівської залізниці мандрувало понад 3,2 тис. дітей.

За інф. Укрзалізниці

День Знань на Київській дитячій залізниці || 1 вересня, Сирецький парк

Приходь на відкриття! || 1 червня оновлена Київська дитяча залізниця відкриє 66-й сезон

rozdilovi-nagivo

Екранізацію перформансу «роздІловІ», культового мультидисциплінарного проєкту мистецької агенції АртПоле за участі Сергія Жадана – текст / голос, Олі Михайлюк – ідея / візуалізації, Олексія Ворсоби – музика / акордеон, Томаша Сікори – музика / експериментальні інструменти та саксофон та Сергія Пілявця – VJ презентували у вигляді тизер-трейлеру фільму-концерту «Розділові Наживо» в етері одного з телеканалів. Прем’єру самого фільму очікують в Україні в грудні.

Проєкт у мистецькій площині досліджує поезію через музику та візуальні образи, ритми та інтонації. Це чуттєвий твір про любов, ніжність, смерть, терпіння до тих, хто поряд, про тишу.

Вадим Ільков, режисер-постановник фільму, зібрав 11 операторів України для роботи над стрічкою. 11 камер одночасно слідкували за останнім виступом «роздІлових», не пропускаючи жоден рух артистів. В результаті сам фільм став дослідженням творчого процесу, розкриваючи перед глядачами несподівані та захоплюючі моменти творення мистецтва, можливості бути разом, чути й відчувати один одного.

Нагадаємо, перша версія проєкту з’явилася в грудні 2012 року на основі книги Сергія Жадана «Вогнепальні й ножові» і була презентована в Івано-Франківську та Києві. З того часу «роздІловІ» об’їздили з виступами всю Україну, від Тернополя до Бахмута. 2019 року учасники зрозуміли, що в тому вигляді та складі, в якому проєкт існував останні роки, подальша мандрівка неможлива. Дивним чином зйомки фільму-концерту «Розділові наживо» збіглися з цим рішенням і стали останнім виступом артистів та своєрідною крапкою в одній з численних історій «роздІлових».

«Замок» || В Україні знімуть фільм про воєнну посттравму

misto-profesiy

Минулої суботи, 5 жовтня, у столиці, у парку ім. Т.Г. Шевченка відбувся захід Шостого сезону українського соціального профорієнтаційного проекту «Місто професій». Протягом дня діти та підлітки дізнавалися про різні професії та долучалися до роботи зі спеціальним обладнанням та екіпіровкою різноманітних служб. 

У парку можна було «долучитися» та дізнатися більше про роботу сільгосппрацівників, рятівної служби, спеціалістів медичної лабораторії, представників інших професій. На заході були представлені професії: будівельник, рятувальник, пожежник, кінолог, вибухотехнік, поліцейський, лікар, соціальний працівник, криміналіст, перукар, агроном, ветлікар, діджей, автослюсар, продавець, банкір, кухар, актор, модель, кравчиня тощо. За даними організаторів, акцент цьогорічного «Міста професій» – спеціальності, що пов’язані з технологіями та наукою. 

misto-profesiy

У «Місті професій» діти могли поміряти справжню поліцейську екіпіровку. Фото: «Тінкор»

У парку, на вході, дитина від 3 років чи підліток до 18 років отримували паспорт. У кожному з професійних пунктів вони могли «улаштуватися на роботу» й спробувати в ігровій формі застосувати певні «професійні навички». Наприклад, рятівники показували, як «урятувати» потерпілого пупса, пожежники давали поміряти спеціальну екіпіровку та «загасити» пожежу зі шлангів, поліцейські «відділи на поталу» свої велосипеди та авто – діти могли залізти в них, увімкнути сирени, надягти поліцейскі каски, захисні жилети тощо. У ігровому «паспорті»-«трудовій книжці» представник професії робив помітку, що дитина «опанувала» професію. «Працівники» отримували «заробітню платню», яку могли витратити в крамниці солодощів та подарунків у парку.

misto-profesiy

Як роблять фоторобот, діти та підлітки дізнавалися у «Місті професій». Фото: «Тінкор»

Батьки також мали можливість поспілкуватися з представниками компаній та організацій та зробити сімейні фото на брендволі «Міста професій». Захід став цікавою розвагою не тільки для дітей та підлітків, але й для їх татусів: вони радо брали участь у презентаціях силових навичок від різних держслужб, спілкувалися з охоронцями, рятувальниками, поліцейськими, медиками. 

misto-profesiy

У «Місті професій» батьки разом із дітьми могли засвоїти спеціальні навички. Фото: «Тінкор»

Більше фото можна подивитися в альбомі на сторінці Тінкору у фейсбуці. 

«Посміхнися життю: ти йому подобаєшся!» || Поліцейські Львівщини поспілкувалися зі школярами

У вівторок, 10 вересня, у Всесвітній день запобігання самогубствам, у львівській СЗШ №1 відбулася зустріч учнів 8 класів із інспекторкою сектору ювенальної превенції, капітаном поліції Сихівського ВП Богданою Дяків і фахівцем із соціальної роботи Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Про це повідомила на шкільній сторінці у соціальній мережі Ірина Мавдрик, викладачка фізики і математики в СШ №1.

shkola1-lviv

Фото: зі сторінки у соцмережі львівської СЗШ №1

Працівникам Сихівського відділу поліції у квітні цього року якраз довелося мати справу з подібною ситуацією: просто з вікна четвертого поверху відділку погрожував вистрибнути 28-річний чоловік. Поліцейські перед тим затримали його за підозрою в скоєнні крадіжки. Він погодився злізти з підвіконня тільки за півгодини, після розмови зі своїм другом. Поліцейські заявляли, що, можливо, чоловік був під дією наркотиків. 

shkola1-lviv

Фото: зі сторінки у соцмережі львівської СЗШ №1

Як повідомили у п’ятницю 13 вересня представники поліції Львівської області на своїй сторінці в соцмережі, цього тижня поліцейські також завітали до школярів у селі Куровичі на Золочівщині. Майор поліції Оксана Березіна, старша інспекторка ювенальної превенції Золочівського відділу поліції, поспілкувалася з дітьми бесіду на тему «Булінг та кібернасильство».

oksana-berezina

Майор поліції Оксана Березіна розповідає про булінг учням Куровицької загальноосвітньої школи. Фото: поліція Львівської області

Разом із нею в бесіді взяли участь співробітники мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. Поліцейська запропонувала школярам переглянути фільм «Стоп насильству. Кібербулінг» та розповіла дітям про дотримання особистої безпеки в навчальному закладі, удома та на вулиці. Потім діти отримували відповіді на всі питання, які їх цікавили. Ще Оксана Березіна розповіла школярам про те, як діяти і куди звертатися у випадку непередбачуваних ситуацій. 

Фото: львівська СЗШ №1, поліція Львівської області