15-21 травня в рамках проекту «Шлях життя пелікана» в Україні відбулися обліки пеліканів. Захід пройшов у рамках четвертого Європейського південно-східного підрахунку пеліканів. Під час обліку спеціалісти порахували рожевого та кучерявого пеліканів.
Обліки проводили співробітники ДБЗ – орнітолог Максим Яковлєв та зоолог Олександр Гайдаш, також у заході взяв участь Михайло Нестеренко, виконавчий директор Rewilding Ukraine. У пошуках пеліканів біологи відвідали Придунайські озера – Китай, Ялпуг, Катлабух, Кагул, Кугурлуй та Лунг, Кілійське гирло Дунаю та його приморські ділянки, водосховище Сасик. Для обстеження всіх територій, деякі з яких є досить віддаленими та важкодоступними, використовувалися різні види транспорту – від позашляховика та човнів та сучасне обладнання – біноклі, телескопи та дрон.
У дельті Дунаю мешкають два види пеліканів – рожевий (Pelecanus onocrotalus) та кучерявий (Pelecanus crispus). Обидва занесені до Червоної книги України та ряду міжнародних природоохоронних списків, в тому числі до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Пелікан є орнітологічним символом дельти Дунаю та посланцем здорових водойм та заплав.
– Під час обліків в українській частині дельти Дунаю ми зафіксували більше 2 тисяч рожевих пеліканів та 83 кучерявих пелікана. Нам було важливо дізнатися про чисельність птахів на окремих територіях, відмітити, які місця вони обирають для харчування, відпочинку чи гніздування. Найбільша кількість кучерявих пеліканів була відмічена на озері Лунг, яке є складовою частиною озера Катлабух. Птахи відпочивали на заломах очерету біля одного з островів. Можна припустити, що в майбутньому при певних умовах пелікани можуть почати гніздитися на цій ділянці. Приємно відмітити, що цього року ми спостерігали більше кучерявих пеліканів у порівнянні з минулорічними обліками, коли було зафіксовано 58 особин, – розповідає орнітолог Максим Яковлєв.
Попри штормовий вітер, дощ та подекуди град, які супроводжували експедицію протягом кількох днів, обліки в Україні відбулися одночасно із заходами в інших сусідніх країнах. Це дозволило вченим скласти більш-менш реальну картину щодо чисельності та розповсюдження рожевих та кучерявих пеліканів у південно-східній Європі. Зокрема, в Болгарії вчені з Болгарського товариства охорони птахів нарахували 513 кучерявих пеліканів та 575 рожевих пеліканів. В Румунії обліки проводилися Румунським орнітологічним товариством спільно з Біосферним заповідником «Дельта Дунаю». Координатором четвертого Європейського південно-східного підрахунку пеліканів було Еллінське орнітологічне товариство в Греції. Остаточні дані по країнам ще уточнюються.
– Пелікани – амбасадори здорових водно-болотних угідь, а їх чисельність та розповсюдження є своєрідними маркерами стану здоров’я природних систем. Тому дуже важливо проводити регулярні обліки цих видів птахів, а також докладати зусиль до збереження та відновлення їх популяцій та середовищ існування. Цього року ми плануємо побудувати у Дунайському біосферному заповіднику першу штучну платформу, яку пелікани зможуть використовувати для гніздування та відпочинку. З огляду на досвід інших країн, ці платформи є досить ефективними. Тож, хоча цього року ми не помітили гнізд кучерявого пелікана, наступного, сподіваємося, він буде гніздитися в українській частині дельти Дунаю, – розповів Михайло Нестеренко.
Проєкт «Шлях життя пелікана», який допомагає зберегти та відновити популяцію кучерявого пелікана у Чорноморському регіоні та Середземномор’ї, робить акцент не тільки на дослідженнях виду та практичних заходах з його збереження, а й на популяризації знань про цього величного птаха.
Учениця Українського медичного ліцею нагадала про проблеми озера Сасик. Чому ця ситуація важлива?
